Залози внутрішньої секреції, їх характеристика

Мета: сформувати в учнів знання про залози внутрішньої секреції, функції та наслідки порушення їхньої діяльності; поглибити і розширити знання про особливості гуморальної регуляції функцій організму, гормони як біологічно активні речовини; формувати вміння шукати причинно-наслідкові зв’язки, порівнювати, аналізувати, робити висновки; мотивувати необхідність здорового способу життя.

Обладнання: плакати з висловами про здоров’я й хвороби, таблиця «Залози внутрішньої секреції», роздатковий матеріал: схеми «Гормони», «Залози», фрагмент відеофільму «Атлас людини».

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Хід уроку залоза секреція гуморальний гормон.

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

• 1) Бесіда
• — Назвіть способи регуляції функцій організму.
• — У чому суть нервової регуляції?
• — Що таке гуморальна регуляція?
• — Які ви знаєте залози нашого організму?
• — Які їх функції?
• 2) Складання сенканів на теми «Нервова регуляція» і «Гуморальна регуляція»

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

1) Розповідь

На сьогоднішньому уроці ми детальніше ознайомимося з гормонами як біологічно активними речовинами, дізнаємося, які зміни виникають в організмі, коли їх не вистачає або є надлишок; чому існують люди-карлики й люди-гіганти; чому від переляку людина раптом блідне, покривається холодним потом, а її серце ніби «вилітає» з грудей; чому обличчя розгніваної людини стає червоним; що означає слово «кретин»…І ще на багато «чому?» та «що?» ми постараємося знайти відповідь, працюючи над темою «Залози внутрішньої секреції».

2) Повідомлення теми, мети й завдань уроку

ІV. Вивчення нового матеріалу

• 1) Перегляд фрагмента відеофільму, бесіда
• 1. Загальна характеристика залоз внутрішньої секреції, їх розміщення в організмі.
• — Чому ці залози отримали таку назву?
• — Яка наука їх вивчає?
• — Яка серед цих залоз є найбільшою?
• — Що є секретом цих залоз?
• 2) Розповідь з елементами бесіди, демонстрація схем, таблиць
• 2. Гормони, їх функції та принципи дії.

Термін «гормони» (від грец. «гормао» — збуджую, рухаю) запропонував 1905 р. англійський учений Е. Стерлінг. Гормони — високоспецифічні, біологічно активні речовини, які виділяють у кров ендокринні залози.

• — Що означає високоспецифічні? (Діють на певну функцію організму, наприклад, гормон соматотропін впливає лише на ріст.)
• — Що означає біологічно активні? (У малих концентраціях мають великий вплив на організм.)

Гіперфункція — виділення надмірної кількості гормонів.

Гіпофункція — виділення недостатньої кількості гормонів.

Функції гормонів:

• а) впливають на ріст і розвиток організму;
• б) стимулюють або гальмують життєдіяльність окремих органів;
• в) регулюють обмін речовин;
• г) підтримують сталість внутрішнього середовища організму.

Принципи дії гормонів:

• — зворотного зв’язку (якщо гормон однієї залози посилює роботу іншої, то гормон останньої гальмує дію першої);
• — однакової спрямованості (кілька гормонів виявляють однакову дію);
• — протилежної спрямованості (діють протилежно, наприклад, інсулін — глюкагон).
• 3) Робота в пошуково-дослідних групах за підручником, схемами, додатковою інформацією
• 3. Залози внутрішньої секреції.

Завдання для груп Дайте відповіді на запитання.

• ? Група 1. Чому гіпофіз називають диригентом ендокринної системи?
• ? Група 2. Чому потрібно вживати йодовану сіль?
• ? Група 3. Чому адреналін і норадреналін називають гормонами стресових ситуацій?
• 4) Презентація роботи груп, метод «Спільний проект»

За повідомленнями груп учні заповнюють таблицю.

Таблиця

Характеристика залоз внутрішньої секреції.

Назва залози Гормони та їх вплив на організм.

Група 1

Гіпофіз міститься біля основи мозку в невеликому заглибленні черепа — турецькому сідлі. За розмірами й формою гіпофіз нагадує горошину й з'єднаний з гіпоталамусом (відділ проміжного мозку) короткою ніжкою. Це з'єднання забезпечує нейрогуморальну регуляцію функцій організму, оскільки гіпоталамус впливає на утворення гормонів у гіпофізі, які діють на інші залози внутрішньої секреції. У гіпофізі вирізняють три долі, які виробляють до 25 гормонів. Передня доля виробляє тропні гормони, один з них гормон росту — соматотропін, який впливає на ріст тіла людини. У разі гіпофункції спостерігається карликовість. У такої людини зберігаються пропорції тіла, нормальний психічний розвиток, а ріст призупиняється. Так, у літературі зафіксовано зріст людини-карлика 38 см, яка проживала в Єгипті. Лікування дітей, які відстають у рості, дуже дороге й довготривале.

Відомий випадок, коли в дівчинки припинився зріст, у 9 років вона мала ріст 90 см. Їй уводили штучний гормон росту протягом 8,5 місяців. За цей час вона підросла на 7 см, а ще через 2 роки — на 14 см.

При гіперфункції спостерігається гігантизм. Ріст таких людей — від 2,20 до 3 м. Такі аномалії виникають за порушення виділення гормону росту до 25 років, коли організм росте. А в дорослому віці в разі гіперфункції спостерігається збільшення розмірів лише окремих частин тіла: носа, вух, рук, язика, щелеп. Це — акромегалія. Під час гіпофункції в дорослих порушується обмін речовин, що супроводжується важким ожирінням чи схудненням. Зафіксований випадок у США, коли в 32-річного чоловіка вага була 468 кг, окружність його талії перевищувала 3 м, а передпліччя — 1 м. Дивовижна маса цього чоловіка була викликана порушенням діяльності гіпофіза після перенесеного в дитинстві коклюшу.

Передня доля виділяє ще низку гормонів, які регулюють функції інших залоз внутрішньої секреції (тиреотропний, гонадотропний тощо). Середня доля виділяє гормон інтермедин, який регулює пігментацію шкіри. Задня доля гіпофіза зберігає й вивільняє гормони, синтезовані в гіпоталамусі — вазопресин та окситоцин. Вазопресин регулює утворення і виділення сечі та кров’яний тиск. У разі гіпофункції розвивається нецукровий діабет, за якого різко зростає добова кількість вторинної сечі (до 5 літрів і більше). Окситоцин спричинює скорочення матки під час пологів і гладеньких м’язів молочних залоз під час годування молоком.

Отже, гіпофіз можна назвати головною залозою внутрішньої секреції, оскільки він своїми гормонами контролює діяльність інших залоз, виступаючи «диригентом» ендокринної системи.

Група 2

Щитоподібна залоза — найбільша залоза внутрішньої секреції, розміщена спереду від дихального горла по боках гортані. Вона виробляє гормони, які впливають на обмін речовин в організмі, ріст і розвиток тканин, особливо кісткової, регулюють збудливість нервової системи.

Основними гормонами щитоподібної залози є тироксин і трийодтиронін. За недостатньої кількості виділення тироксину розвивається хвороба мікседема, яка супроводжується сонливістю, загальмованістю, зниженням температури тіла, погіршенням апетиту, збільшенням ваги тіла, оскільки в підшкірній клітковині накопичується жир. Обличчя й тіло людини набрякають, а шкіра стає надмірно суха. Загалом в організмі спостерігається зниження інтенсивності обміну речовин. Якщо гіпофункція цієї залози наявна в дитинстві, то розвивається кретинізм — затримка психічного й фізичного розвитку. Такі діти ростуть лише до 140 см. У них порушуються пропорції тіла, затримується розвиток мовлення. У таких випадках штучно вводять в організм гормон тироксин, що покращує розвиток, але повністю його не нормалізує. Якщо не лікувати, то живуть такі люди до 15 років.

За гіперфункції щитоподібної залози розвивається базедова хвороба (уперше описана німецьким лікарем у 1840 р. К.А.Базедовим). Загальний обмін речовин і температура тіла підвищується. Людина має великий апетит, але маса її тіла зменшується. Хворі дратівливі, нервові, оскільки підвищується збудливість нервової системи. Наявні тремтіння кінцівок, вирячкуватість. Щитоподібна залоза збільшується в розмірах. Для лікування застосовують часткове видалення залози, що може призвести до гіпофункції, тобто мікседеми.

Оскільки для утворення гормонів щитоподібної залози необхідний Йод, а в деяких місцевостях його мало у воді, продуктах харчування, то в жителів окремих районів спостерігається розростання щитоподібної залози — ендемічний зоб. Для профілактики захворювання рекомендують вживати морепродукти (наприклад, морську капусту). Достатньо йоду в таких харчових продуктах: моркві, хріні, шпинаті, чорноплідній смородині.

У нашому регіоні також спостерігається недостатня кількість йоду у воді, продуктах харчування, тому для профілактики йододефіциту рекомендують вживати йодовану сіль.

Після аварії на ЧАЕС різко зросла кількість порушень ендокринної системи (1989—1990рр.), особливо онкологічних хвороб щитоподібної залози. Захворюваність дітей на ці недуги також є зараз дуже високою. У деяких районах вона перевищує середній рівень по Україні в 10 та більше разів.

Група 3

Наднирники — це парні залози невеликих розмірів, розташовані на верхніх полюсах нирок, мають мозковий і кірковий шар, які виробляють різні гормони. Кірковий шар виробляє гормони кортикостероїди, що регулюють водно-сольовий обмін, обмін білків, жирів, вуглеводів, а також виділення статевих гормонів. Ці гормони також відповідають за стійкість організму проти інфекційних хвороб. У корі наднирників виробляється невелика кількість статевих гормонів — андрогенів. У разі гіперфункції кіркового шару спостерігається раннє статеве дозрівання зі швидким припиненням росту. А в дорослих людей порушується співвідношення утворення жіночих і чоловічих гормонів в організмі. Так, у жінок може збільшуватися кількість чоловічих гормонів і в них починають рости борода й вуса. Гіпофункція викликає бронзову хворобу (Аддісонову), що була відкрита 1855 р. англійським лікарем Аддісоном. Ця хвороба супроводжується зниженням артеріального тиску, порушенням діяльності серцево-судинної та дихальної систем. Людина худне, стає безсилою, слабкою, загострюються риси обличчя, шкіра й слизові оболонки набувають бронзового відтінку, жовтіє волосяний покрив, бувають втрати свідомості та судоми.

Мозковий шар виділяє гормони адреналін і норадреналін, які забезпечують термінову мобілізацію всіх ресурсів організму, спрямованих на його виживання в стресових нетипових ситуаціях. Гіперфункція надниркового шару (надмірний викид адреналіну) викликає прискорене серцебиття, підвищення пульсу, розширення зіниць, звуження судин шкіри (людина блідне). Тому адреналін називають гормоном страху. Викид норадреналіну, навпаки, спричинює розширення судин шкіри (людина червоніє), знижує поріг больової чутливості, збуджує центр агресії. Тому його називають гормоном гніву. Оскільки ці гормони виділяються в стресових ситуаціях, їх називають ще аварійними гормонами.

• 5) Розповідь, демонстрування таблиці
• 4. Інші залози внутрішньої секреції.

Епіфіз (шишкоподібне тіло) — найменша залоза, недостатньо вивчена, її функції до кінця не з’ясовані. Гормон залози — мелатонін, який контролює біоритми тіла (сон і неспання), гальмує передчасний розвиток статевих залоз, бере участь у регуляції пігментного обміну. Прищитоподібна залоза — розміщується біля щитоподібної. Її гормон (паратгормон) регулює вміст Кальцію й Фосфору в крові. У разі порушення функцій цієї залози відбувається розм’якшення кісток, підвищується збудливість нервової та м’язової систем.

Вилочкова залоза (тимус) — починає функціонувати в ембріональному розвитку, її діяльність активізується під час статевого дозрівання (в 11—15 років), а пізніше вона замінюється на жирову тканину. Гормон цієї залози тимозин впливає на дозрівання Т-лімфоцитів, що забезпечують формування імунітету. Тимус впливає на ріст організму, обмін кальцію, контролює статеве дозрівання.

• 6) Бесіда з елементами розповіді
• — Що є причиною порушення діяльності залоз? (Перенесені в дитинстві хвороби, стресові ситуації (переляк), черепно-мозкові травми, психічні травми, порушення внутрішньоутробного розвитку, радіоактивний вплив.)
• — Як впливають на діяльність ендокринної системи шкідливі звички? (Нікотин викликає гіперфункцію щитоподібної залози. У жінок, які курять, дуже часто спостерігаються симптоми базедової хвороби. Алкоголь пригнічує гормональну діяльність гіпофізу, наднирників.)

V. Узагальнення й систематизація знань

• 1) Інтерактивна вправа «Розпізнай за описом»
• ? Ці органи невеликі за розмірами, розміщені в різних частинах організму. Свої секрети вони виділяють у кров, які в незначній кількості мають великий вплив на життєдіяльність організму. (Ендокринні залози.)
• ? Ця залоза за розмірами й формами нагадує горошину. Вона розміщена в так званому турецькому сідлі черепа. Має зв’язок з гіпоталамусом, що забезпечує нейрогуморальну регуляцію організму, є «керівною» залозою ендокринної системи. Виділяє до 25 гормонів. (Гіпофіз.)
• ? Найбільша ендокринна залоза організму.

До складу її гормонів входить йод. У разі нестачі його в їжі та воді відбувається її розростання, що називають ендемічним зобом. Гормони цією залози впливають на ріст і розвиток тканин, регулюють збудливість нервової системи. За гіпофункції в дитинстві розвивається кретинізм. (Щитоподібна залоза.)

• ? Ці залози є парними, мають два шари — кірковий і мозковий, які виділяють різні гормони. У разі гіперфункції кіркового шару спостерігається раннє статеве дозрівання, а в дорослому віці в жінок можуть вирости вуса й борода. Мозковий шар виділяє гормони, які забезпечують виживання організму в стресових ситуаціях. (Наднирники.)
• ? У 26 років хлопець потрапив у автокатастрофу й отримав сильний струс мозку. Через місяць після лікарні почалися головні болі, які продовжувалися цілий рік. За цей час у нього збільшилися в розмірі вуха, ніс, кисті рук і ступні ніг. (Акромегалія.)
• ? В оповіданні «Живі мощі» І.Тургенєв так описав одну із хвороб: «Я наблизився і остовпів від подиву. Переді мною лежала жива людська істота, але що це було таке?! Голова зовсім висохла, одноколірна, бронзова — неначе стародавня ікона; ніс вузький, як лезо ножа; губ майже не видно — тільки зуби біліють і очі, а ще з-під хустки вибиваються на чоло рідкі пасма жовтого волосся». Яку хворобу описав письменник? (Аддісонову.)
• 2) Бесіда
• — Поясніть вислів відомого російського лікаря С. Боткіна: «Горе, гнів, страх спричиняють виникнення тяжких хвороб ендокринної системи».

VІ. Підбиття підсумків уроку

Учитель. Працюючи сьогодні на уроці, мабуть, кожний з вас подумав: «Яке щастя, що я в нормі росту й розвиваюся! Яке щастя, що я в цьому світі є повноцінною людиною, бо, як говорить давньоіндійська мудрість, «немає друга кращого за здоров’я, немає ворога, гіршого за хворобу».

Самоаналіз роботи на уроці

• — Що я знав?
• — Що я дізнався?

Тож цінуймо своє здоров’я, адже недаремно сказав Авіценна: «Головним скарбом життя є не землі, що ти їх завоював, не багатства, що їх маєш у скринях. Головним скарбом життя є здоров’я. І, щоб його зберегти, потрібно багато чого знати». А насамперед ми повинні добре знати свій організм, щоб уміти вчасно його вберегти від різних хвороб.

VІІ. Повідомлення домашнього завдання

• 1) Вивчити відповідний параграф підручника.
• 2) Написати вірш, подорож, казку про ендокринні залози, підготувати повідомлення цукровий діабет (для охочих).

Використана література

• 1. Базанова Т.І. та ін. Біологія. Підруч. для 9 класу загальноосв. навч. закладів. — Х.: Світ дитини, 2009.
• 2. Ковальчук В. Ефективний урок: технології, структура, аналіз. — К: Шкільний світ, 2011.
• 3. Павіченко А.Г. та ін. Довідник старшокласникка та абітурієнта. — Х.: Торсінг плюс, 2007.
• 4. Присяжнюк М. С. Біологія людини: Навч. посіб. 8—9 кл. — К.: Фенікс, 1998.
• 5. Шабатура М. Н., Матяш Н. Ю., Мотузний В. О. Біологія людини: Підруч. для 8 класу загальноосвітн. навч. закладів. — К.: Генеза, 2004.
• 6. Шарко В. Д. Сучасний урок: технологічний аспект: Посіб. для вчителів і студ. — К.: Фенікс, 2006. — 220 с.