Висновки. 
Профілактика гнійних ускладнень при лікуванні хворих на рак гортані

1. Із 133 пацієнтів оперованих без проведення периопераційної антибіотикопрофілактики у 54,89 + 4,31% випадків (Р < 0,01) розвинулись ускладнення в ділянці операційної рани.

2. Розроблено доступний для використання спосіб забору матеріалу для бактеріологічного дослідження із слизової оболонки гортані. Сконструйовано інструмент.

3. Слизова оболонка гортані здорових людей має властивий для даного біотопу мікробіоценоз, щільність популяцій якого становить 2581+609 КУО/мл. Загальне мікробне обсіменіння слизової оболонки гортані у хворих на рак цього органу досягає 18 210+2067 КУО/мл, що у сім разів більше за обсіменіння слизової гортані здорових людей. Особливо зростає щільність нейсерій, стрептококів, стафілококів, ентеробактерій та грибів роду Candida. Значно збільшується і частота стрічання представників майже всіх родів мікроорганізмів.

4. Мікрофлору слизової оболонки гортані хворих на рак цього органу, в основному, складають представники кокової групи бактерій: нейсерії, стрептококи, стафілококи та мікрококи. На їх долю припадає 77,66% всіх мікробних угруповань досліджуваного біотопу. Саме названі бактерії найчастіше викликають гнійно-септичні ускладнення при хірургічному лікуванні хворих. При ураженні гортані раковим процесом суттєво змінюється мікробіоценоз її слизової оболонки, що приводить до розвитку дисбактеріозу гортані. Домінантними видами в цьому випадку стають Neisseria flava, Streptococcus haеmolyticus, Staphylococcus epidermidis i Candida albicans.

5. За даними антибіотикограм виділених культур та враховуючи швидку бактеріцидну дію, простоту дозування, мінімальну токсичність і хороший показник вартість/ефективність найбільш адекватними для профілактики гнійно-септичних ускладнень у післяопераційному періоді слід вважати, як варіант вибору, цефазолін та пеніцилін (в разі виділення чутливих до нього штамів). Гентаміцин не може бути рекомендованим для цієї мети із-за його високої токсичності.

6. Запропонована методика профілактичного застосування цефазоліну і пеніциліну з метою попередження гнійних ускладнень у післяопераційному періоді показала високу ефективність. Хворі, які не пройшли периопераційної антибіотикопрофілактики, мали гнійні ускладнення в 54,89 + 4,31% (Р < 0,01) випадків, при проведені такої профілактики — лише 5,13 + 3,53% (Р > 0,05). Застосування периопераційної антибіотикопрофілактики скорочує строки перебування хворих у стаціонарі на 5−8 днів, що дає значний економічний ефект.