Вступ. 
Застосування комп’ютерної техніки в технологічній та інженерній практиці

Процес проектування будь-якого виробу традиційно прийнято поділяти на кілька стандартних етапів, таких як формування зовнішнього вигляду виробу (ескізний проект), аналіз його характеристик міцності, оптимізація конструкції з урахуванням перших двох етапів, технологічне опрацювання конструкції виробу, створення експериментальних зразків, натурні випробування і т. д. Оскільки процесу проектування властиво неодноразово повертатися до початку проекту, питання автоматизації проектування має актуальність для більшості підприємств і конструкторських бюро.

З появою сучасних систем автоматизованого проектування (САПР) інженер може відразу працювати в реальному тривимірному просторі (3D). Тепер проектування йде не від 2D креслення до 3D вигляду виробу, а у зворотному напрямку — від просторової моделі до автоматично згенерованих кресленнями, минаючи витрати часу на їх створення. Також у деяких системах 3D модель безпосередньо може передаватися у виробництво. Більшість сучасних 3D систем — твердотільні. Це дає можливість працювати з моделями в зовнішніх розрахункових програмах (Ansys, NE / Nastran, Abaqus), що значно спрощує роботу конструктора і технолога. Перевагою сучасних САПР стала «параметризація» ескізу, моделі, креслення:

• 1) змінювати розміри об'єкта тепер можна простим «перетягуванням» ліній або редагуванням їх розмірів;
• 2) змінивши розмір в 3D моделі, автоматично будуть перебудовані модель — збірка і робочі креслення;
• 3) відпадає необхідність викреслювати нові деталі, якщо вони відрізняються тільки розмірами шляхом створення нової конфігурації істотної деталі.