Стан та особливості функціонування системи електронних платежів національного банку України

Розвиток безготівкових розрахунків, розширення сфери платіжної інфраструктури та оптимізація готівкового обороту є одним із ключових стратегічних напрямків розвитку фінансового сектору України. Вагомим кроком Національного банку на шляху до побудови безготівкової економіки стало затвердження Комплексної програми розвитку фінансового сектору України до 2020 року [3], одним із напрямків якої є забезпечення подальшого розвитку безготівкових розрахунків, інфраструктури фінансового ринку та оверсайту за рахунок розбудови платіжної інфраструктури та поступового зниження частки готівкового обігу та відповідно підвищення безготівкового. В контексті реалізації даної програми важливе значення має проект Cashless economy, одним із проявом якого є впровадження та підтримка в Україні компанією Google глобального сервісу безконтактної оплати за допомогою смартфонів — Android Pay. Єдиним партнером даного проекту, за якого сфера вжитку безготівкових розрахунків розширюється і максимально інтегрується у повсякденне життя українців на даний час є «ПриватБанк», проте до кінця 2018 р. інші провідні банки України також планують приєднатися до даного сервісу. Наразі Україна є п’ятнадцятою країною що впровадила систему Android Pay, успішна реалізація якої є одним із напрямів переведення економіки в безготівкову. Загалом, головним завданням проекту Cashless economy є досягнення європейських стандартів життя, скорочення ризиків у сфері бізнесу, підвищення його продуктивності та конкурентоспроможності, забезпечення прозорості економіки.

В той же час, досягнення цілей Комплексної програми розвитку фінансового сектору України не можливе без високого рівня надійності проведення міжбанківських переказів у національній валюті, обсяг яких зростатиме пропорційно до збільшення частки безготівкових розрахунків, що в результаті формує актуальність дослідження стану та особливостей функціонування системи електронних платежів Національного банку України.

Дослідженню основних теоретичних та методичних засад функціонування платіжних систем, визначенню їх змісту, структури та ролі в здійсненні міжбанківських розрахунків та забезпеченні стабільного функціонування банківської системи присвячена низка праць як зарубіжних так і вітчизняних вчених, зокрема В.В. Вітлинського, О. Д. Вовчака, А. С. Гальчинського, В. М. Гейця, В.І. Міщенка, С.В. Науменкової, А. С. Савченка, Б. Д. Саммерса, Дж.Е. Спиндлера, Є.О. Полтавської та інших. Проте, динамічні зміни економічного середовища вимагають постійного моніторингу та аналізу стану та особливостей здійснення міжбанківських розрахунків у національній валюті, формування перспективних напрямів підвищення рівня їх надійності та продуктивності.

Головною метою проведення даного дослідження є поглиблене вивчення стану та особливостей функціонування системи електронних платежів Національного банку України, а також формування перспективних напрямів підвищення надійності та ефективності здійснення міжбанківських розрахунків, як складової стабільного функціонування банківської системи в цілому.

Базовим законом, що визначає загальні засади функціонування платіжних систем в Україні та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, є Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» [2]. У відповідності до даного Закону, систему електронних платежів визначено державною системою міжбанківських розрахунків, а Національний банк України — платіжною організацією та розрахунковим банком системи електронних платежів.

На сьогодні в Україні функціонують дві платіжні системи, платіжною організацією та розрахунковим банком яких є Національний банк України: система електронних платежів (СЕП) та Національна платіжна система «Український платіжний ПРОСТІР».

Створення умов та забезпечення високого рівня ефективності та надійності здійснення міжбанківських переказів у національній валюті є одним із стратегічно важливих завдань Національного банку України, можливість реалізації якого лежить в основі функціонування системи електронних платежів (СЕП). Так, на сьогоднішній день система електронних платежів визнана системно важливою платіжною системою (реалізація 97% міжбанківських переказів в національній валюті в межах України), що відповідає класу RTGS (real-time gross settlement systems) відповідно до міжнародної класифікації.

Загальні положення, організаційна структуру СЕП, умови участі, порядок вступу та виходу, права та обов’язки платіжної організації, функції центра оброблення системи електронних платежів, функції розрахункового банку СЕП, права та обов’язки учасника даної платіжної системи, порядок здійснення розрахунків, управління ризиками, захист електронних банківських документів, порядок вирішення спорів, забезпечення безперервного функціонування та порядку проведення реконсиляції визначаються правилами системи електронних платежів Національного банку України, затвердженого рішенням Ради Платіжної організації системи електронних платежів НБУ [9].

Основними досягненнями на сучасному етапі розвитку безготівкових платіжних інструментів є зменшення обігу готівки, розвиток нових платіжних інструментів, прискорення доставки платежів та забезпечення надійності і швидкості розрахункових операцій. Окрім того, система електронних платежів НБУ забезпечує можливість виконувати міжбанківський переказ у двох режимах: файловому та режимі реального часу [4].

Проведені дослідження стану функціонування системи електронних платежів НБУ (табл. 1) свідчать про підвищення ефективності її функціонування за 2014;2017 рр.

Так, станом на кінець 2016 р. кількість учасників системи електронних платежів НБУ становила 216, що на 143 учасника (або на 39,8%) менше у порівнянні із 2014 р. Дані зміни відбулися, в першу чергу, під впливом зменшенням чисельності діючих банків у зв’язку з їх неплатоспроможністю та ліквідацією у відповідності до рішення їх власників, а також із зміною самого механізму функціонування системи електронних платежів. В структурі учасників СЕП у 2016 р. — 47,7% припадає на банки України, 39,4% - на філії банків, інші 12,9% становлять Державна Казначейська служба України та її органи, НБУ. Зазначимо, що з урахуванням даних НБУ стосовно стану системи електронних платежів за перші 9 місяців 2017 р. намічена тенденція щодо зменшення чисельності учасників даної системи зберігається.

безготівковий фінансовий міжбанківський Таблиця 1. Стан функціонування СЕП України, 2014;2017 рр.

В той же час, не дивлячись на скорочення чисельності учасників СЕП, під впливом зростання маси грошей в обігу спостерігається неухильна динаміка збільшення суми оброблених платежів із 14 409,8 млрд. грн у 2014 р. до 19 521,0 млрд. грн у 2016 р. (на 35,5%). В структурі оброблених платежів у 2016 р. 62,3% становлять платежі у файловому режимі, та 37,7% відповідно платежі у режимі реального часу.

Зазначимо, що здійснення учасником початкових платежів у файловому режимі є обов’язковим, а в режимі реального часу — за його вибором. Крім того, учасник системи, який працює в СЕП у файловому режимі, має забезпечити приймання платежів, відправлених на його адресу іншими учасниками СЕП у режимі реального часу. У файловому режимі обмін міжбанківськими електронними розрахунковими документами організовано в пакетному режимі технологічними циклами шляхом приймання-передавання відповідних електронних документів. Кошти зараховуються на рахунок учасника СЕП у разі надання цим учасником підтвердження про успішне приймання файлу платежів у відповідь. У режимі реального часу кошти зараховуються на рахунок учасника СЕП-отримувача негайно в момент надходження платежу від учасника СЕПплатника [9].

Про підвищення ефективності функціонування системи електронних платежів та банківської системи в цілому свідчить підвищення середньоденної кількості та суми платежів, залишку коштів на рахунках учасників. На фоні збільшення середньоденного залишку коштів на рахунках учасників СЕП із 34,3 млрд. грн у 2014 р. до 57,2 млрд. грн у 2016 р. (на 66,8%) та збільшення середньоденної суми платежів із 57,4 млрд. грн до 78,0 млрд. грн (або на 35,9%) відбулося зменшення середньодобового коефіцієнту обігу коштів за рахунками учасників системи із 1,67 до 1,36 (на 0,31 пунктів). Зазначимо, що станом на 1 жовтня 2017 р. даний показник становить 0,93 з урахуванням середньоденної суми платежів на рівні 80 млрд. грн та середньоденного залишку коштів на рахунках учасників в розмірі 86,6 млрд. грн.

Найбільш поширеним платіжним інструментом даної системи є платіжне доручення, з використанням якого здійснювалося у 2016 р. 67,2% від загальної суми оброблених платежів. В свою чергу 32,7% становлять міжбанківські перекази з використанням меморіального ордеру і лише 0,1% - інші платіжні інструменти (інкасове доручення, платіжна вимога, платіжна вимога-доручення, тощо) [5]. Популярність використання платіжного доручення поряд із іншими інструментами, в першу чергу, полягає у зручності використання й балансуванні гарантії та можливих ризиків.

Не дивлячись на досягнутий рівень ефективності проведення міжбанківських розрахунків на основі системи електронних платежів, в перспективі важливе значення має її модернізація в рамках стратегічної програми розвитку інформаційних технологій Національного банку України, спрямованої на розвиток і удосконалення сервісів та ІТ-інфраструктури як для внутрішніх завдань Національного банку України, так і тих послух, реалізація яких має стратегічно важливе значення для забезпечення надійності та стабільності функціонування банківської системи України в цілому. Забезпечення високого рівня продуктивності та якості системи електронних платежів Національного банку України, приведення її до міжнародних стандартів можливе за умови забезпечення високого рівня її безпеки, максимізації пропускної спроможності, тобто масштабованості, цілісності даних і коду, забезпечення катастрофостійкості (здатності до відновлення) та відповідно гнучкості системи на основі віртуалізації та застосування хмарних технологічних платформ, тощо. Подальші наукові дослідження мають базуватися на дослідженні світових тенденцій розвитку міжбанківських розрахунків та безготівкових платежів з метою впровадження найбільш оптимальних інноваційних інструментів безготівкових розрахунків в Україні.

Література

• 1. Волохата В.Є. Функціонування платіжних систем України на сучасному етапі її розвитку / В.Є. Волохата, А. А. Чубенко // Молодий вчений, 2014. — № 7 (10). — С. 63−66.
• 2. Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».
• 3. Комплексна програма розвитку фінансового сектору України до 2020 року.
• 4. Некрасенко Л. А. Сучасний стан та перспективи розвитку безготівкових платіжних інструментів в Україні / Л. А. Некрасенко, О. Ю. Смолянська // Вісник НТУ «ХПІ», 2014. — № 66 (1108). — С. 128−134.
• 5. Офіційний сайт Національного банку України.
• 6. Система електронних платежів (СЕП) Національного банку України.
• 7. Платіжні системи: [навч. посіб.] / О. Д. Вовчак, Г.Є. Шпаргало, Т.Я. Андрейків. — К.: Знання, 2008. — 341с.
• 8. Платіжні системи: [навч. посіб.] / Є.О. Полтавська, П.М. Куліков; Харк. нац. екон. ун-т. — Х.: ХНЕУ, 2010. — 219с.
• 9. Правила системи електронних платежів Національного банку України.