Розрахунок кошторису витрат на проведення науково-дослідницької роботи в лабораторних умовах

Економічні показники науково-дослідної роботи розраховуються як показники роботи, що виконується в умовах лабораторії. Витрати на проведення науково-дослідних робіт відносять до виробничих витрат. Плановий кошторис витрат складається по наступних укрупнених статтях витрат.

Заробітна плата персоналу. Витрати на оплату праці розраховуються на основі посадових окладів у відповідності зі штатним розкладом підприємства (табл. 7.3).

Таблиця 7.3 — Витрати на заробітну плату.

Преміальний фонд приймається в розмірі 7% від фонду зарплати й становить:

39 500 · 0,07 = 2765 грн.

Відрахування в бюджет. На зарплату з урахуванням преміального фонду нараховуються відрахування спрямовані в бюджет держави. До складу цих відрахувань включаються:

• — відрахування в пенсійний фонд — 33,2%;
• — відрахування до фонду соціального страхування — 1,5%;
• — відрахування до фонду Зайнятості - 1,3%.

Сумарні відрахування в бюджет складуть:

39 500 · 0,36 = 14 220 грн.

Разом, відрахування на заробітну плату складуть 16 985 грн.

Витрати на відрядження. Для проведення даної НДР відрядження не потребувалось, отже витрати за даною статтею не враховуються.

Контрагентські витрати, тобто витрати на послуги, що здійснюються по договорах. До таких послуг ставиться надання машинного часу персонального комп’ютера. У ході виконання даної науково-дослідної роботи персональний комп’ютер використовувався близько 5 годин у тиждень протягом п’яти місяців, тобто 100 годин. При оренді машинного часу на персональному комп’ютері передбачаються витрати в розмірі 10 грн. за годину роботи. До кошторису витрат включаються витрати на створення машинної бази даних — 20 грн.

Загальна сума контрагентських витрат становить:

10 100 + 20 = 1020 грн.

Витрати на матеріали. Розрахунок вартості сировини й матеріалів, необхідних для нашої організації, представлений у таблиці 7.4.

Таблиця 7.4 — Вартість сировини й матеріалів.

Разом, витрати на сировину й матеріали складуть 625 грн.

Витрати на електроенергію. Розрахунок технологічної електроенергії виробляється виходячи із завантаження встаткування, використаного на проведення НДП (ЕОМ, принтер), за формулою:

(7.10).

де — електроенергія на технологічні потреби;

— тариф на електроенергію (без обліку ПДВ), грн/квт;

— споживана потужність i-ої одиниці встаткування, квт/ч;

— час роботи i-ої одиниці встаткування, ч.

В даному випадку, тариф на електроенергію P складає 0,27 грн/кВт. Споживана енергія системного блока M1 складає 150Вт/ч. Споживана енергія монітором M2 складає 300Вт/ч. Споживана енергія принтера M3 складає 50Вт/ч.

Разом, витрати на електроенергію складуть 624,375 грн.

Витрати на воду й інші ресурси. Оскільки вода та інші ресурси в процесі досліджень не використовувалися те, витрати за даною статтею не враховуються.

Витрати на встаткування й покупні вироби. Для проведення даної НДР закупка встаткування не потрібна, таким чином, витрати за даною статтею не враховуються.

Витрати на малоцінний інвентар. Оскільки малоцінний інвентар і інструмент у процесі досліджень не використовується, то витрати по даній статті не враховуються.

Амортизаційні відрахування. Амортизаційні відрахування розраховуються на основні фонди лабораторії, що перебувають в експлуатації тривалий час. До таких елементів основних фондів відносять приміщення, інвентар і встаткування.

Розрахунок амортизаційних відрахувань виробляється за формулою:

.(7.11).

де N — норма амортизаційних фондів, %;

t — тривалість виконання НДР, міс.;

С — вартість основних фондів.

Вартість амортизації приміщення, площею 35 кв. м з розрахунку 300 грн за 1 кв. м, при нормі амортизації для будинків 5% становить:

.

Вартість амортизації твердого інвентарю, оцінюваного в 30% вартості приміщення, при нормі амортизації для інвентарю 25% дорівнює:

.

Разом, амортизаційні відрахування становлять:

.

Накладні витрати. Накладні витрати включають витрати на загальногосподарські потреби (охорона, опалення, загальне висвітлення й т.п.). Вони приймаються в розмірі 50% до фонду заробітної плати.

З _нр = 0,5 39 500= 19 750 грн.

Загальна сума витрат по статтях 1−11 становить кошторисну собівартість НДР.

З = 39 500+2765 +14 220+1020+625+624,375+546б625+19 750 = 79 051 грн.

Вартість НДР, крім собівартості, включає планові накопичення (8%), фіксовані податки на прибуток і фіксовані податки на додану вартість (20%), відрахування в місцевий бюджет. Загальна величина цих добавок становить 28% собівартості НДР.

Д_п.н = 79 051 0,08 = 6324,08 грн.

Д_ндс = (79 051+6324,08)0,2 = …

Несучі конструкції розраховані на дію повітряної хвилі ядерного (звичайного) вибуху згідно з класом сховища. Маса 1 м² огороджуючих конструкцій повинна бути для сховищ I — III класів не менше 1500 кг, а для інших класів — не менше 1 100 кг.

У масу перекриття входить маса встановленого обладнання (не більше 200 кг на 1 м — займаної площі), а також маса шару ґрунту на перекритті.

Захист входів та інших пройм у захисних спорудах цивільної оборони (сховищах і укриттях проти радіації) здійснюється шляхом встановлення типових захисних і герметичних дверей, воріт і ставень згідно з класом захисних споруд і місцем їх розташування та можливими надзвичайними ситуаціями. 34].

Герметизація сховищ виконується для виключення проникнення всередину сховищ отруйних речовин, радіоактивної пилі, біологічних аерозолів, газоподібних продуктів горіння при пожежах і затікання повітряної ударної хвилі, а гідроізоляція — для виключення проникнення ґрунтових і поверхневих вод.

Сховища обладнуються механічними системами припливної і припливно-витяжної вентиляції для підтримання допустимих теплових, вологих та газових параметрів повітря протягом всього часу перебування в них людей.

Система вентиляції сховищ повинна забезпечувати нормальну її роботу з режиму чистої вентиляції протягом 48 годин і в режимі фільтровентиляції - 12 годин.

У сховищах, що розташовані в зонах можливих масових пожеж або сильної загазованості території шкідливими речовинами від вторинних факторів, передбачено режим повної ізоляції з регенерацією внутрішнього повітря з розрахунковою тривалістю режиму протягом 6 годин.

У систему вентиляції входять окремі забірні канали повітря для різних режимів, противибухові пристрої з розширювальними камерами, що встановлюються на забірних і витяжних каналах, фільтри проти пилу, фільтри-поглиначі, вентилятори, розвідна система, герметичні клапани, витяжний канал (у сховищах, які обладнані для роботи в режимі повної ізоляції, окрім того, засоби регенерації) і теплоємний фільтр.

Сховища обладнуються центральним опаленням у вигляді самостійного відгалуження від загальної опалювальної мережі об'єкту або будинків і споруд.

Для забезпечення водою сховище обладнується підключеним до зовнішньої водопровідної мережі водопроводом. На вводі водопровідної мережі встановлюється запірна арматура. На випадок виходу з ладу зовнішніх водопровідних мереж передбачено ємності для аварійного запасу води. [35].

Електрозабезпечення сховища виконується від зовнішньої мережі міста або суб'єкта господарської діяльності.

У сховищах великої місткості або на групу близько розташованих сховищ робиться захисна дизельна електростанція на випадок виходу з ладу зовнішнього джерела електрозабезпечення. У сховищах без дизельної електростанції використовуються місцеві джерела освітлення. Освітленість приміщень у цих випадках не нормується.

Сховища повинні мати телефонний ввід і радіотрансляційну точку.

Захисні властивості сховищ, які швидко зводяться, встановлюються аналогічно як для сховищ, що будуються в мирний час. Місткість сховищ визначається наявністю вільних місць для їх будівництва і приймається, як правило, від 50 до 300 чоловік.

Таким чином, розглянувши питання «Сховища цивільної оборони» можна зробити висновок, що сховища цивільної оборони є одним із основних засобів захисту населення у надзвичайних обставинах мирного та воєнного часів. Вони забезпечують комплексний захист укритих людей від дії факторів ураження надзвичайних ситуацій.

Сховища повинні забезпечувати можливість безперервного перебування в них укритих людей протягом двох діб. Сховища обладнуються системами припливної і припливно-витяжної вентиляції, центральним опаленням, підключеним до зовнішньої водопровідної мережі водопроводом.

Електрозабезпечення сховища виконується від зовнішньої мережі міста або суб'єкта господарської діяльності, а у сховищах великої місткості або на групу близько розташованих сховищ робиться захисна дизельна електростанція.