Валютний курс. 
Банківська система зарубіжних країн

Процентні ставки впливають на внутрішні грошові умови, такі як умови кредиту, споживчий попит, інвестиції, випуск продукції і ціни. Вони також можуть робити вплив на вартість фунта стерлінгів в перекладі на іншу іноземну валюту. За інших рівних умов, чим вищі процентні ставки, тим більше іноземних засобів притягується у фунт стерлінгів, таким чином, вони впливають на валютний курс фунта стерлінгів по відношенню до іноземних валют.

Банк Англії може робити вплив на валютний курс, використовуючи золотий і валютний запаси країни. Банк Англії може управляти запасами від імені Казначейства. Резерви містяться на спеціальному рахунку, який називається Валютний Зрівняльний Рахунок (Exchange Equalisation Account). Він був утворений ще в 1930;х роках з метою виявлення несподіваних коливань в «зовнішній вартості» стерлінгу. Процес, відомий як валютна інтервенція, полягає в тому, що Банк Англії купує фунт стерлінгу за іноземну валюту, коли необхідно стримати падіння курсу або продає їх, намагаючись утримати зростання курсу. Ці операції, звичайно, не можуть точно визначити курс фунта стерлінгів на ринку, а існує маса інших способів, крім офіційної інтервенції.

Будучи членом Механізму валютних курсів (ERM — exchange rate mechanism) з 8 жовтня 1990 року, Великобританія була зобов’язана підтримувати курс своєї валюти в певних рамках по відношенню до іноземних валют. Після виходу з ERM 16 вересня 1992 року Великобританія перейшла до плаваючого валютного курсу.