Страхування транспортних засобів і вантажів

Страхування транспортних засобів і вантажів

Транспортне страхування відноситься до вибіркового страхування як частини майнового страхування. Тому умови страхування мають багато спільного з умовами страхування майна загалом.

Транспортне страхування — сукупність різноманітних видів страхування від небезпек, які виникають на різних шляхах сполучення.

Залежно від виду шляху страхування поділяється на:

• — морське;
• — річкове;
• — наземне;
• — повітряне;
• — змішане.

Об'єктами транспортного страхування є:

• 1. Засоби транспорту без вантажів — каско-страхування.
• 2. Вантажі без страхування транспорту — карго-страхування.

Страхуванням водночас може бути охоплено як сам транспортний засіб (таке страхування відоме як страхування каско), так і вантаж, який на ньому перевозиться (страхування карго), водій та пасажири, а також відповідальність перевізника перед третьою особою.

Нині ринок страхування транспортних засобів є значним. Завдяки своєму географічному й економічному становищу транспортна система в Україні дуже розвинута. У той же час розвиваються інтенсивно й обсяги транспортних перевезень усередині самої України. Усе це дало великий поштовх для розвитку страхування на транспорті. Почавши впроваджувати транспортне страхування у 1992 р., Україна нині випереджає багато інших країн. Разом із тим, в Україні близько з 10 мли зареєстрованих автотранспортних засобів страхуванням охоплено приблизно 20%. Отже, можна прогнозувати подальший розвиток ринку автотранспортного страхування.

Страхування наземного автомобільного та водного (крім окремих видів) транспорту здійснюється в добровільній формі, а страхування повітряного транспорту — в обов’язковій.

Особливо важливим видом транспортного страхування є страхування наземного автомобільного транспорту, оскільки такий вид транспорту є невід'ємною частиною більшості сфер підприємницької діяльності. Тому є вагомі причини й інтерес до страхування транспортних засобів на випадок різних несприятливих подій. При страхуванні наземного автомобільного транспорту об'єктами страхування є:

• — транспортні засоби та причепи до них, які підлягають реєстрації в органах ДАІ та знаходяться в технічно справному стані (вантажні та легкові автомобілі, мотоцикли, моторолери, спеціальний автотранспорт, міні-техніка та ін.);
• — додаткове обладнання до транспортного засобу.

На страхування приймаються всі марки автомобілів, яким, зазвичай, не більше 10 років.

Страховими ризиками при страхуванні засобів наземного автомобільного транспорту можуть бути:

• — дорожньо-транспортна пригода (ДТП);
• — пожежа або вибух у транспортному засобі в результаті самозаймання;
• — викрадення або спроба викрадення;
• — протиправні дії третіх осіб;
• — стихійне лихо (повінь, буря, ураган, землетрус тощо), падіння дерев, падіння предметів, напад тварин.

При страхуванні автотранспортних засобів на практиці існують різні варіанти проведення страхування. За кожним з них визначається різний обсяг відповідальності страховика, які різняться складом ризиків, що становлять зміст страхового покриття — обсяг відповідальності страховика.

Існують обмеження страхових випадків, за яких страховик не здійснює відшкодування, зокрема, якщо машину знищено під час бойових дій чи масових заворушень; конфісковано на підставі рішень правоохоронних органів; при радіоактивному забрудненні, внаслідок якого транспортний засіб не може бути використаний; гниття, корозії, втрати природних властивостей матеріалів, використаних в автотранспортному засобі, природних хімічних процесів тощо; природного спрацювання транспортного засобу в цілому, окремих деталей і вузлів, втрати товарного вигляду, заводського браку; збитків, що виникли внаслідок участі автомобільного засобу в змаганнях — гонках; збитків, завданих майну водія та пасажирів, які перебували в транспортному засобі під час страхового випадку.

Розмір страхового тарифу залежить від:

• — типу та марки (моделі) автомобіля, його призначення;
• — року випуску;
• — умов та строку експлуатації;
• — технічних та зовнішніх характеристик автомобіля;
• — місця зберігання та наявності пристроїв проти викрадення;
• — віку та стажу водія;
• — інших факторів.

Залежно від типу обраного ризику страховий платіж може становити 1,5—15% від страхової суми.

Транспортний засіб може бути застрахований на повну вартість або на певну частку від повної вартості, але не менше х/ від вартості автомобіля.

Страхова сума визначається на підставі поданих заяви па страхування і документів, що підтверджують вартість автотранспортного засобу, причепів до нього та додаткового обладнання. Вартість автотранспортного засобу визначається за довідкою — розрахунком торговельної організації, біржової ціни або на підставі висновків спеціалістів — товарознавців страхової компанії. При цьому страхова сума не повинна перевищувати діючої вартості транспортного засобу на день укладання договору з урахуванням зносу.

Страховий платіж обчислюється страховиком залежно від страхової суми та обраних страхувальником страхових випадків, від яких залежить розмір страхового тарифу.

Договір страхування укладається, зазвичай, на рік і може бути укладений як на користь страхувальника, так і на користь іншої особи, визначеної страхувальником.

У разі настання страхового випадку страхувальник повинен повідомити органи ДЛІ та страхову компанію. Страховик після надходження заяви у триденний строк має оглянути транспортний засіб, скласти страховий акт у присутності страхувальника, винної особи та свідків.

Страхове відшкодування не виплачується у разі:

• — якщо страхувальник був у нетверезому стані, внаслідок навмисних дій та при невчасному повідомленні страховика про страховий випадок;
• — використання транспортного засобу та причепів до нього у заздалегідь відомому страхувальнику аварійному стані;
• — управління транспортним засобом особою, яка не має посвідчення водія; транспортний страхування ризик тариф
• — вчинення дій, пов’язаних з порушенням правил дорожнього руху;
• — порушення правил пожежної безпеки, перевезення та зберігання вогненебезпечних речовин і предметів, що легко займаються тощо.

Виплата страхового відшкодування здійснюється в межах страхової суми з урахуванням пропорційної відповідальності. При частковому ушкодженні автомобіля відшкодування виплачується в розмірі фактичних збитків та в сумі, яка необхідна для ремонту автотранспортного засобу.

У зв’язку з тим, що зростає обсяг перевезень пасажирів і вантажів водним транспортом, усе більшого значення набуває морське страхування. До його складу входять такі основні види: страхування суден (каско), страхування вантажів (карго). В Україні до морського страхування відносять ще страхування відповідальності судновласників та особисте страхування від нещасних випадків на морському транспорті. Через це об'єктами морського страхування виступають:

• 1. Судно (як транспортний засіб) — каско.
• 2. Вантаж, який перевозиться цим судном, — карго.
• 3. Фрахт (доходи від фрахту, які отримує судновласник).
• 4. Правова (цивільна) відповідальність судновласника або вантажоперевізника.

Разом із тим, суто страховий інтерес щодо збереження майна мають два перших види, які можна вважати майновими видами страхування. Решта відносяться до інших галузей страхування, а саме: особистого та відповідальності.

Особливості морського страхування:

• — на страхування приймаються великі ризики, тому воно проводиться не окремими страховиками, а об'єднаннями страховиків, які беруть на себе морські ризики на принципах співстрахування і перестрахування. В Україні в 1998 р. створене Морське страхове бюро України. Членство в бюро є обов’язковою умовою для отримання ліцензії на страхування морських ризиків;
• — міжнародний характер морських перевезень, що призводить до існування міжнародних угод і правил, на основі яких проводиться страхування національними страховиками;
• — договори укладаються переважно на основі Морського страхового поліса Ллойда та застережень Інституту лондонських страховиків;
• — договори морського страхування через їхню складність укладаються за посередництвом страхових брокерів;
• — елементом ринку морського страхування є Клуби взаємного страхування судновласників.

Основне місце серед майнових видів морського страхування займає страхування суден (каско), що зумовлене як підвищеними ризиками використання цих засобів, так і їхньою високою вартістю. Страхування каско суден охоплює страхування корпусу судна (включаючи машини і обладнання), фрахту та деяких інших витрат, пов’язаних з ризиками плавання на морях, річках та озерах. Під фрахтом розуміють плату за перевезення судном вантажу та пасажирів.

Обсяг страхового покриття встановлюють на основі однієї з таких умов:

• — з відповідальністю за повну загибель і пошкодження;
• — з відповідальністю за повну загибель;
• — без відповідальності за пошкодження;
• — без відповідальності за часткову аварію.

Огляд судна, вантажів чи іншого майна, що приймається на страхування, здійснює сюрвеєр — експерт, який є агентом страховика. На підставі його висновку страховик приймає рішення про укладання договору страхування. Розподіл витрат по загальній аварії між судном, вантажем і фрахтом здійснюється диспашером — спеціалістом у галузі морського права, яким складається спеціальний розрахунок, який називається диспашею.

При настанні страхового випадку страхувальник повинен довести документально цей факт, надати всі претензійні документи та розрахунки, необхідні страховику для визначення страхового відшкодування.

Виплата страхового відшкодування в повному обсязі за договором відбувається у таких випадках: у разі повної фактичної, повної конструктивної загибелі судна і при пропажі судна безвісти.

При страхуванні вантажів (карго) застосовують такі поширені умови страхового покриття:

• — з відповідальністю за всі ризики;
• — з відповідальністю за часткову аварію;
• — без відповідальності за пошкодження, крім випадків кругаіння;
• — додатково — протиправні дії третіх осіб.

Страхувальник — це юридична або фізична особа — відправник або одержувач вантажу.

Об'єкт страхування — це вантаж страхувальника при його транспортуванні від місця відправлення до місця призначення.

Особливості страхування вантажів у морському страхуванні:

• — договір може бути укладений на окремий рейс (від одного пункту до іншого) і на визначений період часу. Укладається за Генеральним полісом, за яким страховик зобов’язується протягом визначеного строку забезпечувати страховий захист усіх вантажів без оформлення поліса страхування за кожною окремою партією вантажу;
• — страховий поліс видається страховиком лише від свого імені та набирає чинності з моменту сплати страхувальником страхової премії;
• — договір може бути укладений не тільки в інтересах самого страхувальника, айв інтересах іншої особи;
• — права й обов’язки за договором страхування можуть передаватися страхувальником без відома страховика іншій особі.

Вантаж приймається на страхування в сумі, заявленій страхувальником. Страхова сума має відповідати дійсній страховій вартості вантажу.

Страхові тарифи при страхуванні вантажів залежать від:

• — виду вантажу та транспортного морського засобу; —- способу відправлення вантажу;
• — маршруту;
• — вартості вантажу;
• — обсягу страхової відповідальності (умов страхування).

Умовами страхування вантажів передбачені також випадки відмови у відшкодуванні збитків, а також принципи відшкодування збитків.

Зазначимо, що страхування вантажів є найбільш поширеним у морському страхуванні. Водночас договори страхування вантажів класифікують за різними ознаками:

• 1)за видами транспорту — договори залізничних, морських, автомобільних, внутрішньоводних і повітряних перевезень;
• 2) за територією — внутрішньодержавні та міжнародні;
• 3) за кількістю перевізників, що беруть участь у перевезенні, — місцеві перевезення, перевезення в прямому сполученні, прямі змішані перевезення тощо.

Авіаційне страхування — страхування ризиків, пов’язаних із використанням авіаційної та космічної техніки.

Авіаційне страхування включає такі види:

• 1. Страхування літаків, вертольотів та іншої авіатехніки від пошкодження і знищення (авіа-каско).
• 2. Страхування відповідальності експлуатантів повітряних суден.
• 3. Страхування відповідальності власників повітряних суден.
• 4. Страхування інших ризиків.

Страхування авіаційних суден — це вид авіаційного страхування, де об'єктами страхування виступають повітряні судна, зареєстровані у Департаменті повітряного транспорту та які мають сертифікат льотної придатності.

Страхувальником з цього виду страхування може виступати фізична або юридична особа — власник повітряного судна чи перевізник, що експлуатує повітряне судно. Такий вид страхування в Україні передбачено здійснювати в обов’язковій формі.

Умови страхування охоплюють такі страхові випадки:

• 1. Пошкодження повітряного судна.
• 2. Повна загибель повітряного судна.

Для координації діяльності національних страховиків у галузі авіаційного страхування, збору статистичних даних, розробки програм та методів страхування авіаційних ризиків в Україні створено Авіаційне страхове бюро України.

Особливості страхування майна сільськогосподарських підприємств. Сільське господарство є однією з найважливіших і водночас найбільш ризикованих галузей економіки. Діяльність сільськогосподарських підприємств постійно перебуває під впливом стихійних сил природи, погодних та кліматичних умов.

Як самостійний вид діяльності сільське господарство має суттєві особливості, які впливають на проведення страхування, а саме: залежність сільськогосподарського виробника від природно-кліматичних чинників; сезонність виробництва та тривалість виробничого циклу; склад і структура сільськогосподарських виробничих фондів.

Страхувальники — усі юридичні та фізичні особи, що займаються сільським господарством та використовують земельні угіддя.

Страховики — страхові компанії, які мають ліцензію на проведення цього виду страхування, достатні страхові резерви, розгалужену мережу філій та представництв, а також фахівців, добре ознайомлених з особливостями аграрного виробництва.

До специфічних об'єктів страхування майна сільськогосподарських підприємств відносять:

• 1. Будівлі, споруди, сільськогосподарську техніку, об'єкти незавершеного будівництва, передавальні пристрої, силові, робочі та інші машини, транспортні засоби, сировину, матеріали, продукцію.
• 2. Врожай сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень плодоносного віку.
• 3. Сільськогосподарських тварин, птицю, кролів, хутрових звірів, сім'ї бджіл у вуликах.
• 4. Дерева та плодово-ягідні кущі, виноградники.

Виходячи з характеру об'єктів страхування, крім звичайних видів страхування, у сільському господарстві виокремлюють два специфічних види:

• 1) страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень;
• 2) страхування сільськогосподарських тварин.

Найбільш ризиковим є вирощування врожаю сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень. Правильно організована система страхування врожаю сільськогосподарських культур відіграє важливу роль у розвитку сільськогосподарського виробництва, особливо рослинництва. В Україні з мстою створення сприятливих умов для розвитку аграрного сектору економіки, захисту економічних інтересів сільськогосподарських виробників видано Указ Президента України «Про основні засади державної політики фінансово-кредитного забезпечення сільського господарства» X" 16 від 24 квітня 2001 p., а також Закон України «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001—2004 роки» від 18 січня 2001 p., яким запроваджено обов’язкове страхування майна державних (у тому числі сільськогосподарських) підприємств. Відповідно до Закону України «Про страхування», передбачено обов’язкове страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень державними, врожаю зернових культур і цукрових буряків сільськогосподарськими підприємствами всіх форм власності, а Кабінетом Міністрів України у вересні 2002 р. затверджено Порядок і правила проведення обов’язкового страхування врожаю. Такс страхування може здійснюватись і в добровільній формі. Всі інші види сільськогосподарського страхування проводяться в добровільній формі.

Страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень здійснюється на випадок настання таких страхових подій:

• — посуха, вимерзання, заморозок, град, злива, буря, повінь, сель, пожежа;
• — вимокання, випрівання, спричинені стихійним лихом;
• — зниження якості продукції окремих сільськогосподарських культур.

Страхова сума, як правило, становить не вище 70% вартості врожаю. Вартість врожаю можна визначити множенням планової площі посіву тієї чи іншої культури на середньорічну врожайність (у розрахунку на один гектар) за останні 5 років і на погоджену зі страховиком ціну за одиницю продукції.

Розмір страхового забезпечення залежить від:

• 1. Величини врожайності.
• 2. Величини збитку.
• 3. Універсальності страхування.

Страхове відшкодування виплачується при наявності таких факторів:

• — стихійного лиха;
• — недобору врожаю.

Страхування багаторічних насаджень проводиться на випадок таких страхових подій: повна загибель унаслідок морозів, сильних снігопадів, повені, бурі, зливи, граду, землетрусу, пожежі, посухи, а також їх повне знищення карантинними комахами.

Об'єктами страхування виступають:

• — багаторічні насадження;
• — врожай багаторічних насаджень.

Страхування тварин направлено на:

• 1. Відшкодування збитку від:
  • — падежу, загибелі або вимушеного забою тварин;
  • — крадіжки;
  • — неправомірних дій третіх осіб.
• 2. Зменшення та компенсацію збитків тваринницької продукції від:
  • — стихійних лих;
  • — пожеж;
  • — інших несприятливих подій.

Об'єктами страхування є: продуктивна худоба, молодняк, племінні та особливо цінні тварини.