Результати дослідження. 
Використання віртуальної електронної дошки як засобу організації кооперативної діяльності учнів

Для початку нам варто визначитися із смисловим навантаженням поняття кооперативного навчання. Як справедливо зауважують Роджер і Девід Джонсони, справжньою проблемою в процесі організації кооперативного навчання є те, що вчителі вірять, що вони практикують кооперативне навчання просто об'єднуючи учнів у групи [10]. Той факт, що учні працюють у групі, ще не означає, що вони співпрацюють між собою, підвищуючи тим самим результативність власного навчання і результативність навчання інших членів групи [11].

Інакше кажучи, кооперативне навчання виступає не стільки формою навчання, скільки особливим методом організації навчальної діяльності учнів у групі, основу якої складає позитивна взаємозалежність між учнями у процесі виконання навчального завдання, а результатом подібної навчальної діяльності стає створений спільними зусиллями кінцевий продукт.

Як зазначає І. Бех, «у кооперативній діяльності мета, а відповідно й результат, є спільними. Кожен учасник діяльності робить свій внесок у єдине досягнення — продукт. Цим знімається проблема формування і прояву відносин конфліктності й конкуренції, натомість серед учасників кооперативної діяльності утверджуються співпраця і злагода. Зацікавленість кожного учасника кооперативної діяльності в якісному кінцевому продукті може стимулювати становлення так званої допомагальної, тобто орієнтованої на допомогу іншій людині, поведінки» [2].

Для більш чіткого розуміння сутності кооперативного навчання слід відокремлювати його від дуже близького за змістом колаборативного навчання.

Свого часу педагоги США досить жваво дискутували, намагаючись визначити, у чому ж полягає головна відмінність між кооперативним і колаборативним навчанням. Принципової згоди у цьому питанні так і не було знайдено. Проте, більшість дослідників зійшлися на тому, що за кооперативного навчання діяльність учнів є більш структурованою й асоціюється здебільшого з чітким поділом процедури виконання завдання, над яким працює група учнів, на окремі етапи. Колаборативне ж навчання передбачає рівний внесок членів групи у розв’язання проблеми і виступає менш структурованою діяльністю, що, у свою чергу, не передбачає акцентуації на суворому поділі діяльності на окремі етапи й розподілі групового завдання на індивідуальні [13].

Тобто ці два способи організації навчальної діяльності учнів відрізняються мірою свободи учасників спільної роботи. Якщо у процесі кооперативного навчання більше використовуються методичні прийоми, спрямовані на досягнення конкретного навчального результату, то у процесі колаборативного навчання — методичні прийоми, які дозволяють вплинути на якість навчальної взаємодії між учнями. Проте, обидва поняття лежать в одному смисловому континуумі, й відмінності між цими поняттями є не настільки суттєвими, щоб протиставляти їх одне одному, оскільки вони виступають двома діалектично взаємопов'язаними елементами однієї моделі навчання учнів. Адже, навіть визначення колаборативного навчання в окремих випадках є тотожним кооперативному [9].

Не зважаючи на різноманітні варіанти кооперативного навчання, усі вони тримаються на двох ключових принципах: цілях спільних для усієї групи, та індивідуальної відповідальності кожного члена групи за результати своєї роботи [12].

Як правило, організація кооперативного навчання учнів відбувається на основі того, що член групи наодинці не має всієї інформації, уміння чи можливості, необхідних для того, щоб виконати навчальне завдання.

Не менш проблематичним елементом традиційного (який не передбачає використання мережних технологій) процесу організації кооперативної діяльності учнів виступає процедура оцінювання виконаного навчального завдання або ж створеного спільними зусиллями продукту. Навіть в останніх публікаціях із цього питання, процедура оцінювання передбачає тільки два варіанти: однакова оцінка для всіх членів групи, або ж учні самі визначають, яку оцінку отримає кожен член їхньої групи [6].

Дійсно, учителеві доволі складно визначити й оцінити внесок кожного учня у створення кінцевого продукту, який стає результатом спільної навчальної діяльності, не застосовуючи сучасні мережні технології. Саме мережні технології дозволяють матеріалізувати процес спільної навчальної діяльності й зафіксувати індивідуальний внесок учня, тим самим дотримуючись одного з головних принципів кооперативного навчання — індивідуальної відповідальності учня за свою діяльність. Адже використання мережевих технологій дозволяє вчителю безпосередньо спостерігати за процесом спільної діяльності учнів у групі й відстежувати індивідуальний внесок кожного учня у створення спільного продукту.

Одним із подібних типів ресурсів мережі Інтернет, який дозволяє повною мірою організувати кооперативну діяльність учнів, є віртуальна електронна дошка.

Нині під віртуальною електронною дошкою розуміють сервіс мережі Інтернет, який дозволяє організувати роботу учнів на одній веб-сторінці в он-лайн режимі. Тобто кожна ВЕД, як самостійна веб-сторінка, має свою унікальну електронну адресу. Досить часто як назву для подібного типу сервісів використовують англомовний термін — «Whiteboard».

Подібних сервісів у мережі Інтернет досить багато, й при цьому спостерігається стійка тенденція до постійного збільшення їх кількості. Як приклад можна назвати такі віртуальні електронні дошки, як^nceptboard, RealtimeBoard, WikiWall, Padlet, Cosketch, Flowchart, Trello, Linoit тощо.

Використання ВЕД дозволяє повною мірою забезпечити підтримку кооперативної діяльності учнів, оскільки дає можливість працювати в он-лайн режимі всім учням водночас. Для цього вчителю достатньо залучити до спільної роботи своїх учнів шляхом надсилання їм відповідного запрошення на електронну пошту, або ж організувати самостійну роботу учнів у групі з використанням ВЕД.

Дидактичні можливості віртуальної електронної дошки Conceptboard (http://conceptboard.com/) як засобу організації кооперативної діяльності учнів випливають з її технічних характеристик і полягають у поданому нижче.

До спільної роботи з цією віртуальною електронною дошкою можна запросити будь-яку кількість користувачів.

Реєстрація може здійснюватися автоматично за наявності облікового запису Google, Facebook, Twitter.

У процесі спільної роботи з Conceptboard можна використати модуль чату для спілкування.

Інструмент «Коментування» дозволяє обмінюватися коментарями у процесі роботи й виносити коментарі за межі робочого поля. Форма коментарів передбачає можливість відповідати на коментар, так створюючи своєрідні ланцюги комунікації між авторами з приводу того чи іншого питання.

Система фіксує мережну активність користувачів й інформує їх у разі коментування іншими користувачами спільного продукту. Завдяки цій опції вчитель завжди зможе встановити й оцінити внесок кожного учня у створення кінцевого продукту.

Будь-яка ВЕД, як правило, має стандартний набір інструментів, які дозволяють виконувати різноманітні навчальні завдання [3].

Усі дані, що з’являються на віртуальній електронній дошці, одночасно відображаються у всіх учасників у реальному часі, тобто синхронно. Під час роботи з ними учні навчаються не тільки працювати в режимі кооперативної діяльності, але й формують здатність використовувати графічні дані, мультимедійні матеріали, різноманітні форми і засоби для структурування навчальної інформації, розвивають уміння пояснювати власну точку зору, наочно демонструвати власне бачення проблеми, за необхідності коментуючи і пояснюючи свою думку іншим. Таким чином, будь-яке завдання, яке учні виконують у процесі навчання з використанням ВЕД, набуватиме рис кооперативної діяльності. Наприклад, результатами кооперативної діяльності учнів із використанням електронної дошки, залежно від її функціональних можливостей, може стати створена спільними зусиллями електронна газета, ментальна карта, висновки до теми, заповнена таблиця, графічна схема тощо.

Ефективна організація кооперативної діяльності учнів із використанням ВЕД можлива за умови, якщо ВЕД, яку вчитель планує використовувати, буде відповідати таким основним вимогам.

Надавати учням рівні можливості для роботи над створенням спільного продукту.

Відображати й фіксувати дії всіх учасників, залучених до кооперативної діяльності (функціональні інструменти ВЕД). Завдяки цьому вчитель може визначити й оцінити індивідуальний внесок учня у створений спільними зусиллями продукт.

Дозволяти учням спілкуватися між собою не тільки в асинхронному, але й синхронному режимі (комунікаційні інструменти ВЕД). Не менш важливою є форма спілкування. Бажано, щоб спілкування між учнями у процесі кооперативної діяльності могло відбуватися в різних формах: безпосереднє вербальне — у разі, коли учні знаходяться поруч; за допомогою електронної пошти і соціальних мереж; у телефонному режимі тощо.

Мати різноманітні інструменти, які дозволять учням працювати над створенням тексту, схем, таблиць, розміщувати гіперпосилання на інші ресурси мережі Інтернет тощо.