Вплив освітнього середовища на якість підготовки студентів у вищому навчальному закладі

Використання нових інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) є однією з державних пріоритетів. Постійно зростаюча потужність і універсальність ІКТ відкривають нові можливості викладання, дозволяють розширювати спектр методів навчання, вносити свій вклад у вирішення багатьох завдань. В наш час темпи розвитку і розширення сфери інформації досить високі. Винятково важливими є ті зміни, що відбуваються в системі вищої освіти. Насамперед тому, що освіта виконує важливе завдання — підготовка особистості, що має висловлювати власну думку, сприймати думку інших, здатна творчо мислити, швидко знаходити потрібну інформацію, адаптуватися у будь яких умовах.

Проблема ефективного використання сучасних ІКТ при вивченні навчальних дисциплін гостро постає перед викладачами вищого навчального закладу (ВНЗ). Адже їх некоректне використання призводить до підміни цілей навчання. Вирішення проблем забезпечення інформацією вирішується за допомогою інформатизації - комплексу заходів, що забезпечують найбільш повне застосування достовірного знання у всіх видах діяльності.

Можливість приймати на основі обробки зростаючих обсягів інформації ефективності рішення обумовлює подальший прогрес в освіті. При цьому виникають проблеми: створення інформаційних ресурсів, пошук, передача та обробка інформації.

Сьогодні не можна звести освітній процес у ВНЗ лише до засвоєння студентом суми знань, а треба навчати його навчатися, застосовувати здобуті знання та інформацію.

Чисельні теоретичні та прикладні дослідження особливостей використання інформаційних технологій у навчальній діяльності студентів стверджують, що саме такий підхід є відповіддю на соціальний запит, потреби студентської молоді, він сприяє досягненню високих результатів у навчанні та формуванні професійної компетентності майбутніх фахівців. Використання інформаційних технологій у житті та навчанні студентів європейських країн із ступеня експериментального впровадження перейшло на ступінь повсякденної реальності, і тепер є об'єктом експериментальних досліджень, де вивчається роль інформаційних технологій у житті молоді, їх цільове використання, вплив інформаційних технологій на навчальну діяльність, світогляд, особистісні цінності та когнітивні здібності студентства. Такі дослідження дозволяють скоординувати дії стосовно організації навчальної діяльності задля досягнення оптимальних результатів у формуванні професійної компетентності майбутніх фахівців з використанням інформаційних технологій та дистанційних форм навчання.

Основним критерієм ефективності використання нових інформаційних технологій в навчальному закладі є вже не наявність певної кількості комп’ютерів, а створення єдиного інформаційного освітнього простору. Сучасні засоби інформаційно-комунікаційних технологій дозволяють не тільки презентувати навчальну інформацію й надавати за необхідністю інформаційну допомогу, збирати й обробляти статистичні відомості про опрацювання студентами навчального матеріалу, задавати індивідуальну траєкторію навчання. Для того, щоб навчальний матеріал мав проблемний характер, відображав сучасні досягнення науково-технічного й суспільного розвитку, теорії і практики, сприяв поглибленій самостійній роботі майбутніх фахівців, розвитку їх творчих здібностей слід використовувати новітні інформаційні технології викладання.

Сучасний фахівець повинен мати високий рівень загальної, професійної і інформаційної компетентності, вільно орієнтуватися у світовому інформаційному просторі і використовувати його ресурси для саморозвитку та самовдосконалення. Це означає, що одним із завдань викладача вищого навчального закладу є створення освітнього середовища, яке здатне забезпечувати самостійну пізнавальну активність студента.

Організація роботи з формування інформаційного простору розв’язує такі завдання: опис структури інформаційного простору та усіх його рівнів, ступенів, форм взаємодії внутрішніх та зовнішніх взаємодій інформаційного середовища навчального закладу.

Кількість навчальних закладів, які мають сучасне технічне обладнання, збільшується з кожним роком, але, на жаль, інформатизація навчання та управління не відповідають сучасному рівню.

Створення інформаційного простору навчального закладу відповідає за успіх впровадження інформаційних технологій в освіту на всіх її рівнях та дозволяє перевести управлінську, фінансову, навчальну та наукову діяльність.

Одним із важливих факторів, що суттєво впливають на можливість одержання якісної освіти, є можливість використання та засвоєння принципів функціонування сучасних інформаційних технологій. Сьогоднішній випускник вищого навчального закладу повинен володіти інструментами автоматизації у сфері діяльності відповідно до обраного фаху та вирішувати виробничі задачі з використанням інформаційних систем.

На ступінь оволодіння студентами сучасними інформаційними технологіями впливають наступні фактори:

• — рівень початкових навичок роботи з комп’ютером;
• — обсяг вивчення спеціалізованих програмних продуктів протягом терміну навчання;
• — безперервність підготовки користувача в області інформаційних технологій;
• — забезпеченість сучасною комп’ютерною технікою.

Перед навчальним закладом, у якому організовано єдиний навчальний простір, відкриваються такі можливості:

• 1) керівництву навчального закладу це дозволить:
  • — створити єдине інформаційне освітнє середовище навчального закладу;
  • — організувати розумний і раціональний документообіг у межах однієї установи, впровадити інформаційно-комунікаційні технології управління навчальним закладом;
  • — впровадити систему збирання, переробки інформації з різних напрямів навчально-виховного процесу;
  • — здійснити розгорнутий моніторинг навчальної діяльності закладу;
  • — створити електронні бази даних педагогічних кадрів;
  • — створити електронні бази даних студентського колективу;
  • — підтримати сайт навчального закладу, Web-сторінки навчальних проектів;
  • — розширити інформаційну взаємодію з іншими навчальними закладами;
  • — розвинути контакти соціального партнерства з іншими навчальними закладами;
• 2) науково-педагогічним і педагогічним працівникам це дозволить:
  • — отримати доступ до всієї нормативно — правової бази документів;
  • — використовувати програмне середовище, що формує інформаційний простір навчального закладу;
  • — здійснювати самостійне навчання;
  • — підвищувати кваліфікацію, брати участь у професійних об'єднаннях, семінарах, майстер — класах тощо;
  • — впроваджувати інформаційно-комунікаційні технології і ресурси мережі Інтернет на різних етапах традиційної системи навчання;
  • — створювати Інтернет — заняття, інтегровані уроки;
  • — розробляти і використовувати власне програмне забезпечення і цифрові освітні ресурси, формувати, використовувати медіатеки та ін.;
• 3) студентам навчального закладу це дозволить:
  • — використовувати Інтернет — технології в організації додаткової освіти;
  • — використовувати комп’ютерні технології для підготовки до занять;
  • — застосовувати тренувальне тестування;
  • — брати участь в Інтернет — конкурсах і олімпіадах;
  • — обговорювати актуальні проблеми на форумі, на сайті навчального закладу;
  • — інтелектуально і психологічно готуватися до подальшого продовження освіти; педагогічний мультимедійний студент
  • — навчитися працювати з інформацією, яка подана в різних формах, відбирати і систематизувати науковий матеріал, робити повідомлення, доповіді на задану тему, складати план та ін.

Взаємини викладачів і студентів, як особливий психологічний феномен і важлива складова цілісного педагогічного процесу вищого навчального закладу, характеризуються особливістю змісту та динаміки, механізмами впливу на встановлення особистості майбутнього фахівця, його професійне зростання. Під взаєминами «викладач — студент», ми розуміємо цілеспрямовану взаємодію суб'єктів педагогічного процесу, яка детермінована метою й завданнями спільної навчально-професійної діяльності, визначається як загальними психологічними механізмами, так і чітко визначеними соціально-рольовими функціями партнерів, особливостями педагогічного спілкування в умовах ВНЗ.

Дані взаємини становлять собою динамічну систему, компонентами якої є:

• — мотиваційний (інтерес до партнера й потреба в стосунках із ним);
• — когнітивний (сприйняття й оцінка іншого, рефлексія стосунків і усвідомлення їх труднощів, уявлення про оптимальні взаємини);
• — емоційний (задоволеність стосунками, які склалися, взаємні оцінні ставлення партнерів, відчуття психологічної захищеності, комфортності чи напруженості, тривожності);
• — поведінковий (тип взаємин і стиль педагогічного спілкування, спосіб поведінки в конфліктній ситуації, засоби коригування взаємин і взаємовпливу). Вони можуть діагностуватися за емпіричними показниками (задоволеність — незадоволеність, наявність потреби в поглибленні й розширенні стосунків — уникнення взаємних контактів, ідентифікація з партнером як майбутнім колегою — протиставлення себе іншому, висока соціальна рефлексія — нездатність проаналізувати й правильно оцінити стан взаємин, гуманістичні настанови щодо іншого — авторитарний підхід) і класифікуватися як гармонійні (високого рівня розвитку), невизначені (середнього рівня) і деструктивні (низького рівня).

Особливістю динаміки взаємин ''викладачі - студенти'' є висока індивідуальна варіантність і статусно-рольова відмінність. Вони посідають різне місце в системі цінностей викладача й студента (викладачі надають їм більшого значення в педагогічному процесі, тоді як для студентів вони мають більшу особистісну значущість і через це з першого до випускних курсів стосунки не підтримуються студентами через їх формальність і жорстку регламентацію навчальними цілями й завданнями. Найбільше повні й правильні уявлення один про одного, адекватна оцінка стосунків формуються в умовах творчого ділового співробітництва. Гармонійні стосунки з викладачем стимулюють пізнавальну активність і інтелектуальну ініціативу студентів на заняттях, підвищують інтерес до професійного навчання.

Сьогодні уже неможливо навчати предмету традиційно, коли головним у навчальному процесі є викладач, а студенти сприймають матеріал, слухають пояснення викладача, відповідають на заняттях, здають іспити, отримують оцінки за отримані в процесі навчання знання. Необхідно навчити студентів критично мислити, зважувати і враховувати думки, приймати рішення, дискутувати, ефективно спілкуватися з іншими людьми. Впровадження інтерактивних технологій у викладання дисциплін дозволить повністю змінити ставлення до студента в процесі навчання, перетворивши його з об'єкта навчання в суб'єкт.

Особливість інтерактивних технологій навчання полягає в тому, що навчальний процес здійснюється в умовах постійної, активної взаємодії всіх учасників. Аналізуючи свої дії та дії інших учасників, студенти змінюють свою модель поведінки, більш усвідомлено засвоюють знання та вміння. Тому можна говорити про інтерактивні технології не тільки як про засіб покращення навчання, але і як про засіб посилення виховного впливу.

Інтерактивні технології відіграють важливу роль в сучасній освіті. Їх перевагою є те, що ті, хто навчається, засвоюють всі рівні пізнання (знання, розуміння застосування, оцінка), збільшується в групах кількість студентів, які свідомо засвоюють навчальний матеріал. Студенти займають активну позицію в засвоєнні знань, зростає їх інтерес в одержанні знань.

Можна виділити деякі переваги використання інтерактивних технологій:

• — є можливість для раціонального розподілення часу викладачем;
• — викладач може більше уваги приділити студентам з недостатньо високим рівнем підготовки;
• — всі студенти активні, а отже, немає проблем з дисципліною;
• — студенти отримують навички, виступаючи в ролі викладача.

Застосування інтерактивних технологій навчання у вищих навчальних закладах залежить від певних умов:

• — минулого і теперішнього досвіду студентів;
• — мотивації до навчання;
• — доброзичливої атмосфери і взаємоповаги;
• — визначення цілей навчання;
• — активного залучення студентів до процесу навчання;
• — врахування індивідуальних особливостей кожного студента (темперамент, сприймання, спеціальність);
• — можливість самореалізації і самоконтролю учасниками навчального процесу.

Отже, впровадження інноваційно-інформаційних технологій в навчальний процес вищого навчального закладу дає можливість майбутніх фахівцям розширювати свої потенційні здібності, спонукає до активної навчальної, творчої і наукової діяльності, є гарним засобом активізації вивчення тих предметів, які формують професію. В зв’язку з цим, навчально-виховний процес має бути побудований таким чином, щоб він відповідав високому рівню забезпечення студентської молоді фаховими знаннями, уміннями і навичками.

Основою освітньої системи є високоякісне та високотехнологічне єдине інформаційне освітнє середовище (ЄІОС), його створення та розвиток становлять технічно найбільш складне завдання. Проте, тільки ЄІОС дозволяє системі освіти модернізувати свою технологічну базу, перейти до освітніх інформаційних технологій і здійснити прорив до відкритої освітньої системи, що відповідає вимогам сучасного суспільства.