Облік касових операцій

Організація обліку касових операцій

Методологічно й організаційно бухгалтерський облік поділяється на фінансовий та управлінський. Отже, єдина система обліку включає дві певною мірою незалежні одна від одної, але взаємоузгоджені ланки, кожна з яких має важливе призначення і відіграє належну їй роль. Так, фінансовий облік надає своєчасну та значущу інформацію про фінансовий стан банку та результати його діяльності. Коло користувачів цієї інформації досить широке: керівництво банку, його службовці, дійсні чи потенційні інвестори і кредитори, регулятивні органи та інші. Окрім того, банк володіє значними грошовими коштами, які є, по суті, запасами банку. Це кошти в касах банку, залишки на кореспондентських рахунках в установах НБУ та інших банках, короткострокові інвестиції, які досить легко конвертувати в готівку. Ідеться про ключову характеристику балансу банку — ліквідність як здатність банку на вимогу виплатити кошти за депозитами та погасити строкові зобов’язання.

Відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» функції розробки єдиних правил бухгалтерського обліку в банках покладено на НБУ. Бухгалтерський облік у банках — це система збору, виміру, обробки та передачі користувачам інформації про стан та рух власного капіталу банку, його майна, залученого капіталу, кредитів та інших активів, про витрати та прибутки, фінансові результати, необхідні для прийняття оптимальних рішень. Отже, банківський бухгалтерський облік це інформаційна система для управління статутною діяльністю банку.

Організація обліку касової роботи ПАТКБ «Правекс-Банк» регламентується Національним банком України за його «Інструкцією з організації емісійно-касової роботи в установах банків України» № І від 07. 07. 1994 р. та інструкцією № 337 від 14.08.03р «Інструкція про касові операції в банкках України"[5].

На першому етапі облікових робіт кожна господарська операція має бути документально оформлена. Лише на підставі бухгалтерських документів проводяться облікові записи за рахунками, відомостями, а в подальшому формуються показники звітності.

План рахунків бухгалтерського обліку банків України — це систематизований перелік рахунків бухгалтерського обліку, що використовується для детальної та повної реєстрації всіх банківських операцій з метою забезпечення потреб складання фінансової звітності. План рахунків розроблено відповідно до загальноприйнятих у міжнародній практиці принципів і міжнародних стандартів та національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та є обов’язковим для використання банками України. Інструкція про його застосування в бухгалтерському обліку банків України встановлює порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку, визначає характеристику і коротке призначення рахунків для відображення інформації за типовими операціями. За рахунками Плану рахунків відображаються операції, що визначені законодавством України, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку України, відповідно до їх економічної суті.

Балансові рахунки в Плані рахунків класифікуються за типами контрагентів, характером операцій і ступенем ліквідності активів і зобов’язань. План рахунків забезпечує мультивалютний облік операцій, суть якого полягає в обліку операцій в іноземній валюті за тими самими рахунками, що і операцій у гривні. Управлінський облік здійснюється за рахунками класу 8. Банки самостійно встановлюють внутрішні правила управлінського обліку. Аналітичний облік є складовою системи бухгалтерського обліку, що надає детальну інформацію про кожного контрагента та кожну операцію. Ведення аналітичного обліку забезпечується за допомогою аналітичних рахунків. Відкриття аналітичних рахунків передбачає наявність обов’язкових параметрів згідно з вимогами Національного банку України. Додаткова інформація, що необхідна для складання звітності та управління банком, забезпечується за допомогою додаткових параметрів, які визначаються банком самостійно.

У Плані рахунків наведені номери та найменування синтетичних рахунків II, III, IV порядків, що забезпечують запис інформації про наявність і рух активів, зобов’язань, капіталу та результати від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності банків. Першою цифрою номера визначено клас рахунків.

План рахунків складається з дев’яти класів:

Клас 1. Казначейські та міжбанківські операції.

Клас 2. Операції з клієнтами.

Клас 3. Операції з цінними паперами та інші активи і зобов’язання.

Клас 4. Фінансові та капітальні інвестиції.

Клас 5. Капітал банку.

Клас 6. Доходи.

Клас 7. Витрати.

Клас 8. Управлінський облік.

Клас 9. Позабалансові рахунки.

Кожний клас розподілений на:

ь рахунки II порядку (двозначні - розділ);

ь рахунки III порядку (тризначні - група);

ь рахунки IV порядку (чотиризначні - балансовий рахунок).

На практиці господарські операції на підставі даних первинних документів відображаються в облікових регістрах. Облікові регістри — це система таблиць певної форми, які призначені для групування, зведення й узагальнення даних, що відображені в первинних документах.

За характером запису облікових регістрів у регітрах синтетичного запису господарські операції групуються за економічним змістом на відповідних рахунках бухгалтерського обліку.

За ступенем деталізації записів у регстрах аналітичного обліку господарські операції відображаються на аналітичних рахунках, а у регістрах синтетичного обліку на рахунках синтетичного обліку.

Ведення облікових регістрів та контирування документів первинного облоіку здійснюються із застосуванням, щонайменше, коду класу рахунків і коду синтетичного рахунка.

Формування аналітичних даних здійснюється групуванням однакових за економічним змістом даних первинних документів у відомостях, підсумки з яких переносяться до відповідних журналів. Розріз аналітичної інформації у регітрах бухгалтерського обліку підприємством може розширюватися, змінюватися.

У випадку, коли потрібну аналітичну деталізацію показників за об'єктами обліку на окремих рахункахбезпосередньо у журналах забезпечити неможливо, дані первинних документів попередньо групуються у потрібному аналітичному розрізі, а підсумки з них записуються до журналів.

Аналітичні дані в облікових регістрах мають узгоджуватися з даними синтетичного обліку на останнє число місяця. Господарські операції відображаються в облікових регістрах під час надходження первинних документів або підсумками за місяць залежно від характеру та змісту операцій. Інформація до облікових регістрів переноситься після перевірки первинних документів за формою та змістом. Підсумкові записи в журналах звіряються з даними первинних документів, які були підставою для записів, та з відомостями.

На документах, дані яких включено до облікових регівстрів, зазначають номери відповідних облікових регістрів і порядкові номери записів у них. За документами, дані яких відображено в облікових регістрах загальним підсумком, номер регістру і номер запису вказують на окремі аркуші, який додається до зброшурованих документів. В облікових регістрах, показники яких переносяться у Головну книгу або інші облікові регістри, роблять відповідну позначку про це у відповідному рядку регістру. В облікових регістрах підчистки і необумовлені виправлення тексту та цифрових даних заборонено.

У нашій країні нині застосовуються такі форми бухгалтерського обліку: меморіально-ордерна, журнально-ордерна, машинна. Назви цих форм визначаються основним регістром синтетичного обліку.

Обов’язковими регістрами синтетичного та аналітичного обліку в ПАТКБ «Правекс-Банк»:

• * оборотно-сальдовий баланс;
• * оборотна відомість (бухгалтерський журнал);
• * відомість залишків на особових рахунках (перевірочна відомість);
• * особові рахунки клієнтів та виписки з них;
• * особові рахунки з обліку банківських операцій;
• * касовий журнал;
• * книги реєстра.

Обслуговування клієнтів банку здійснює операційна каса. До її складу можуть входити прибутково-видаткові каси, прибуткові каси, видаткові каси, каси для розміну грошей, вечірні каси банків на підприємствах та організаціях. Кількість операційних кас залежить від обсягу і характеру діяльності установи банку. Кабіни кожної каси розміщуються таким чином, щоби можна було візуально стежити за роботою касирів. Відводиться спеціальне приміщення-сховище для зберігання готівки грошей та цінностей.

Матеріально відповідальними особами за зберігання грошей та цінностей є керівник банку, контролер бухгалтера-касира і завідувач каси (старший бухгалтр-касир).

З кожним працівником каси укладається угода про повну матеріальну відповідальність (Додаток Д). Бухгалтери-касири операційних кас повинні мати зразки підписів керівників банку і контролера, уповноважених підписувати приходні та видаткові касові документи.

Приймання готівки в касу банку здійснюється на основі прибуткових документів, які виписуються в одному або в двох примірниках:

• а) від підприємств, об'єднань, організацій, установ у сплату будь-яких платежів — за об’явами на внесення готівки (Додаток Ж) з видачею квитанції, а від громадян — також за об’явами або за прибутковими ордерами;
• б) внески для зарахування на поточні рахунки різноманітних фондів — за об’явами на внесення готівки;
• в) платежі від населення — за повідомленнями з видачею квитанції;
• г) усі інші надходження грошей, в тому числі й від працівників банку, — за приходними касовими ордерами (Додаток З) з видачею підписаних бухгалтером-касиром їх копій з відбитком печатки касира.

Одержавши приходні документи, бухгалтер-касир зобов’язаний:

• — перевірити наявність і тотожність підписів операційних працівників наявним у нього зразкам;
• — звірити відповідність сум, зазначених у документі, цифрами і літерами;
• — викликати особу, яка вносить гроші, і прийняти їх поаркушним перерахуванням.

" Якщо клієнт здає гроші до каси банку за кількома приходними документами для зарахування на різні рахунки, то бухгалтер-касир приймає гроші за кожним документом окремо.

При отриманні готівки на столі працівника каси не повинно бути ніяких інших грошей, крім тих, що приймаються від особи.

Після одержання грошей бухгалтер-касир звіряє суму, зазначену в приходному документі, зі сумою, фактично виявленою при рахуванні. При відповідності сум підписує об’яву, квитанцію і ордер до неї, ставить на квитанції печатку і видає її особі, яка внесла гроші. Ордер до об’яви працівник каси надсилає відповідальному працівнику, який веде касовий журнал, а об’яву залишає в себе .

Також у касах віділлення банку проводяться операції по купівлі-продажу іноземної валюти. З ціллю приведення до порядку проведення операцій купівлі-продажу готівкової іноземної валюти, бухгалтера-касири обмінних кас відділення працюють у відповідності з інструкцією про порядок організації і проведення валютно-обмінних операцій на території України, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 12.12.02 № 502 із змінами, внесеними Постановою Правління НБУ від 23.12.2003 № 571 і Інструкцією про касові операції в банках України, затвердженої Постановою Правління НБУ від 14.08.03 № 337.

В касах банку у доступному для обзору клієнту місці повинна бути розміщена наступна інформація:

• — копія розпорядження про встановлення курсу купівлі-продажу іноземної валюти;
• — зміст валютно-обмінних операцій, які виконує каса:
  • 1. купівля у фізичних осіб — резидентів та нерезидентів іноземної валюти за готівкову гривню;
  • 2. продаж фізичним особам — резидентам готівкової іноземної валюти за готівкову гривню;
  • 3. зворотній обмін фізичним особам — нерезидентам невикористаної готівкової гривні на готівкову іноземну валюту;
  • 4. купівля-продаж дорожніх чеків за готівкову іноземну валюту;
  • 5. конвертація готівкової іноземної валюти однієї іноземної країни на готівкову іноземну валюту іншої іноземної держави;
  • 6. прийняття на інкасо банкнот іноземної держави та дорожніх чеків.
• — повідомлення на українській та іноземній мовах про можливість виконати фізичним особам-нерезидентам зворотнього обміну невикористаних коштів у гривні на іноземну валюту лише при наявності у клієнта справки по формі № 337, затвердженої Постановою Правління НБУ від 12.12.2002 № 502. 5]

При проведенні в АРМ операції купівляпродаж іноземної валюти розрахунковий касовий документ — квитанція по формі 337-К формується автоматично. Проведення операції відображається в Реєстрі купленоїпроданої іноземної валюти.

Післяопераційний контроль проводиться з метою контролю належного виконання співробітником, відповідальним за виконання операції купівліпродажу іноземної валюти, своїх посадрвих обов’язків, а також виконання бухгалтером-касиром структурних підрозділів у відповідності з вимогами діючого законодавства і даного Порядку. Наступний контроль складається з щоденного контролю та внезапної ревізії.

Ревізії проводяться комісією в складі не менше 2 чоловік, уповноважених керівником Головного банкуфілії для виконання перевірки касової роботи банку.

Щоденний контроль проводиться робітником департаменту неторгових операцій Головного банку підрозділу філіала, в обов’язки якого входить контроль за операціями купівлі-продажу іноземної валюти.

ПАТКБ «Правекс-Банк» приймає також на інкассо зношені та значно зношені банкноти іноземної валюти (долар США, Євро) і повертає клієнту придатні для обігу банкноти інозесної валюти після получення банком відповідного відшкодування за здані на інкассо банкноти. При проведенні даних операцій виконавці керуються «інструкцією № 1 з організації емісійно-касової роботи в установах банків України», затвердженої постановою НБУ№ 129 від 07.07.1994р.

При прийомі зношених та значно зношених банкнот на інкассо у фізичних осіб бухгалтер-касир зобо’язаний: повідомити клієнту про процедуру прийняття банкнот на інкассо, про величину і порядок виплати комісійної винагороди; оформити договір на прийняття на інкассо зношених та значно зношених, та тих що вибули з обігу банкнот іноземної валюти (Додаток И);оформити валютний прибутковий позабалансовий ордер в 3 екземплярах на суму прийнятої на інкассо зношеної валюти.

Після внесення клієнтом грошових кошків іноземної валюти у касу потрібно внести відповідний запис у «Журнал реєстрації договорів про прийняття на інкасо зношених банкнот іноземної валюти» (Додаток К). Після получення відділенням повної компенсації за відправлену на інкассо іноземну валюту відділення банку повідомляє про це клієнта. При зверненні клієнта бухгалтер-касир оформляє Акт в 2-х екземплярах (Додаток Л) про виповнення зобов’язань до Договору прийняття на інкассо зношених банкнот іноземної валюти.

Загальний процент при внесенні банкнот іноземної валюти на інкассо складає 10% від суми внесеної клієнтом, мінімум 1 долар США чи 1 Євро. Але в Головному банку та його відділеннях працює система льготних тарифів. Льготний тариф — 5−7% застосовується у випадку, якщо готівка була внесена при наступних операціях:

• 1. внесення валюти для погашення кредиту чи процентів по ньому;
• 2. купівля дорожніх чеків і карточок Visa Travel Money, Cash Passport;
• 3. продаж депозитних чеків;
• 4. відправлення переказів у валюті по системі Western Union, «Правекс-Телеграф»;
• 5. внесення валюти на картковий чи поточний рахунок;
• 6. конвертація валюти.

Комісія по зношеним та значно зношеним банкнотам з Клієнта не знімається у випадку, якщо Клієнт вносить іноземну валюту на депозитний рахунок. У такому випадку до основного депозитного договору складається додаткова угода (Додаток М), основною умовою якої є заборона на дострокове розірвання основного договору депозитного вкладу. Якщо ж дострокове розірвання договору відбудеться з ініціативи Клієнта, то Клієнт зобов’язаний відшкодувати повну суму комісії на суму внесених зношених та значно зношених банкнот іноземної валюти за ставкою 10% (мінімум 1 долар США чи 1 Євро).

Контроль за дотриманням правил проведення операцій прийняття на інкассо банкнот іноземної валюти у фізичних осіб проводиться департаментом неторгових операцій Головного банка.

Бухгалтера-касири ведуть щоденні записи прийнятих і зданих грошових сум в окремій «Книзі обліку прийнятих і виданих грошей (цінностей)».

Наприкінці операційного дня на підставі прийнятих документів бухгалтер-касир складає Довідку касира приходної каси про суму прийнятих грошей та кількість документів, які надійшли до каси (Додаток Н) і звіряє суму за довідкою зі сумою прийнятих ним грошей. Довідка підписується бухгалтером-касиром, а зазначені в ній касові обіги звіряються з записами в касових журналах операційних працівників.

Отримані протягом операційного дня гроші працівник каси формує у визначеному порядку і разом з приходними документами та довідкою касира приходної каси здає завідувачу каси під розписку в «Книзі обліку прийнятих і виданих грошей (цінностей)».

Завідувач каси звіряє суму прийнятих грошей і кількість приходних документів з довідкою бухгалтера-касира і підписує довідку.

Гроші, що надійшли в приходні каси, можуть передаватися завідувачу протягом операційного дня декілька разів. Уся готівка, яка надійшла до закінчення операційного дня, повинна бути оприбуткована в касу і зарахована на відповідні рахунки балансу банку того ж робочого дня.

Гроші з кас установ банку видаються:

• а) підприємствам, організаціям, установам — виключно за грошовими чеками затвердженої форми;
• б) індивідуальним позичальникам, які одержують позики в банку, вкладникам і пенсіонерам — за видатковими касовими ордерами і видатковими ордерами, форма яких затверджена Національним банком України. В такому ж порядку оформляється видача грошей на витрати для утримання апарату управління та інші витрати — видача заробітної плати, премій та матеріальної допомоги, у підзвіт на відрядження і господарські витрати, погашення здійснених господарських, представницьких, канцелярських витрат без одержання авансу.

Видача пенсій або допомоги проводиться на підставі доручень пенсійного фонду без складання касового видаткового ордера.

Для здійснення видаткових операцій завідувач каси видає під звіт бухгалтерам-касирам необхідну суму. Бухгалтер-касир розписується про це в «Книзі обліку прийнятих і виданих грошей (цінностей)». Приймання повних і неповних пачок здійснюється за позначками на накладних з перевіркою за корінцями, а пачки з повними корінцями перераховуються поаркушно. Монета приймається за написами на ярликах, пакетах (тюбиках), а укладена на лотках — за кружками. Завідувач каси зобов’язаний перевірити наявність грошей, що шлися в обіговій (операційній) касі, та переконатися, що залишок з урахуванням виданих сум відповідає даним «Книги обліку готівки обігової (операційної) каси та інших цінностей банку» за рахунком № 100 «Банкноти та монети» та рахунок № 101 «Дорожні чеки» (у касі банку).

Представники підприємств подають операційним працівникам грошові чеки та інші документи на одержання готівки. Операційний працівник після їх перевірки видає особі, яка одержує гроші, для пред’явлення в касу контрольну марку від грошового чека або відривний талон від видаткового касового ордера.

Одержавши видатковий документ, бухгалтер-касир зобов’язаний:

• — перевірити підписи посадових осіб банку та їх тотожність зразкам;
• — порівняти суму, проставлену цифрами, і суму, що зазначена прописом;
• — перевірити наявність розписки про одержання грошей на документі;
• — перевірити наявність паспортних даних або іншого документа, що засвідчує особу одержувача грошей;
• — перевірити дату заповнення грошового чека (заповнені грошові чеки дійсні протягом 10 календарних днів);
• — викликати одержувача грошей за номером видаткового документа і запитати про суму грошей, що одержується;
• — звірити номер контрольної марки або талона в касу з номером на видатковому документі та наклеїти контрольну марку або талон відповідно до чека або ордера;
• — підготувати суму грошей і видати її одержувачу та підписати видатковий документ.

У момент видачі клієнтам грошей бухгалтерам-касирам забороняється обмінювати гроші одного номіналу на інший за вимогою одержувача.

При видачі грошових білетів в упаковці окремими корінцями або окремими аркушами працівник каси зобов’язаний їх перерахувати поаркушне. Це необхідно робити також у випадках вимоги одержувача на перерахування всіх виданих грошей. В цьому разі бухгалтер-касир не знімає з виданих пачок і мішків пломби, дашки та гарантійні шви.

На виявлені недостачі або надлишки складається «Акт про недостачі (надлишки) грошових білетів у пачках» у двох примірниках затвердженої форми. Сума недостачі відшкодовується одержувачу грошей і зараховується на рахунок винних бухгалтерів-касирів для подальшого стягнення, а надлишки оприбуткуються в касу і включаються до складу доходів банку. У кінці операційного дня бухгалтер-касир видаткової каси:

• — звіряє суми прийнятих під звіт грошей, видаткових документів і залишок грошей;
• — складає звітну довідку і підписує її ;
• — наведені в довідці касові обіги звіряє з записами в касових журналах операційних працівників.

Бухгалтер-касир розписується в касовому журналі, а операційні працівники — у довідці.

Залишок грошей і видаткові касові документи разом із звітною довідкою бухгалтер-касир здає під розписку в «Книзі обліку прийнятих і виданих грошей (цінностей)» завідувачу каси, який, перевіривши довідку, підписує її і підшиває в документи дня.

Інкасацію здійснюють у відділеннях банків інкасатори-збирачі банків на основі «Доручень на інкасацію грошей», посвідчення особи і спеціального посвідчення на автомашину. Механізм інкасації полягає в обміні сумок з грошовою виручкою на порожні і виписувані підприємствами (організаціями), що здають гроші, до кожної сумки супровідної відомості у трьох примірниках. При цьому інкасатор-збирач не перераховує готівку грошей, а лише перевіряє кількість сумок і загальну суму виторгу за записами в накладній та копії супровідної відомості на кожну сумку, яку він приймає і розписується в тій, що залишається на відділенні (приміркик № 2).

" Доставлені в банк сумки з готівкою інкасатор здає бухгалтеру-контролеру, який перевіряє відповідність записів у супровідних відомостях, реєструє належні до приймання від інкасаторів сумки (мішки) в «Журналі обліку прийнятих сумок і мішків з готівкою і порожніх сумок» у двох примірниках і в міру реєстрації передає накладні (супровідні відомості) касирові.

Про загальну кількість прийнятих за всіма маршрутами сумок (мішків) з готівкою і порожніх сумок складається «Довідка про прийняті вечірньою касою сумки (мішки) з готівкою і порожні сумки», яка разом з першими примірниками журналів обліку прийнятих сумок і мішків з готівкою та порожніх сумок зберігається в окремій папці.

Готівка обігової (операційної) каси та інші цінності повинні зберігатися в грошових сховищах — спеціально обладнаних охоронною сигналізацією коморах, а в них — у вогнетривких сейфах під відповідальність керівника, контролера бухгалтерів-касирів і завідувача каси банку.

Ключі від грошових сховищ повинні знаходитися: перший ключ — у завідувача каси; другий — у керівника банку; третій — у контролера бухгалтерів-касирів.

При розміщенні у декількох сховищах, на стелажах (полицях) цінностей одного і того ж виду або грошових білетів чи монети одного і того ж номіналу по кожному такому сховищу, стелажу (полиці) складається «Опис цінностей» за встановленою формою із зазначенням у ньому дати і суми фактичного вкладення.

Усі бланки суворої звітності (чекові та вкладні книжки, трудові та вкладені у них квитанційні книжки, акції, облігації, сертифікати, векселі тощо) обліковуються на відповідних позабалансових рахунках як у книжках, так і в окремих аркушах.

Бланки суворої звітності, що знаходяться в грошовому сховищі, обліковуються за їх видами в «Книзі обліку залишків бланків суворої звітності».

Видача цінностей із грошових сховищ здійснюється під розписку в «Книзі обліку видачі з комори та інших грошових сховищ грошових білетів та інших цінностей для обробки, контрольного перерахування, ревізії та повернення у сховище», записи в якій проводяться за видами цінностей, а грошових білетів з резервних фондів, крім того, — за номіналом.

Прийняті грошові білети, монети й інші цінності в грошових сховищах обліковуються в «Книзі обліку готівки обігової (операційної) каси й інших цінностей» та «Книзі обліку грошей у резервних фондах». Ці книги заповнює завідувач каси. Стелажі (полиці), візки, сейфи і металеві шафи, незалежно від наявності в них цінностей, повинні бути замкнені на ключ.

Ревізія грошових білетів, монети та інших цінностей, які знаходяться в грошових сховищах і касах установ банків, а також перевірка стану їх зберігання виконується: не менше одного разу на півріччя; станом на 1 січня; при зміні керівника, контролера бухгалтерів-касирів або завідувача каси; при зміні службових осіб, відповідальних за збереження цінностей; валютних цінностей — щомісяця; в усіх інших випадках — за розпорядженням загальних зборів акціонерів, Національного банку України тощо.

Ревізія проводиться раптово, з перевіркою всіх цінностей, за станом на одну й ту ж дату і в такій послідовності, яка б виключала можливість приховування розкрадання чи недостачі грошей і цінностей. Вона не повинна порушувати звичайного ходу операцій установ банку.

Грошові білети, монети та інші цінності перераховуються повністю; контрольне перераховування здійснюється особисто керівником ревізії.

Після перерахування грошових білетів, монети та інших цінностей, які знаходяться в грошових сховищах, ревізуючі звіряють виявлені цінності з даними книг обліку готівки обігової (операційної) каси й інших цінностей, обліку грошей у фондах та наявності іноземної валюти та платіжних документів у іноземній валюті, щоденного балансу, аналітичного обліку і, крім того, перевіряють, чи всі вилучені для ревізії цінності повернені до грошового сховища.

Про проведену ревізію цінностей складається акт за підписами всіх працівників, які брали участь у ревізії, і службових осіб, відповідальних за збереження цінностей.