Висновок. 
Використання наочних посібників у процесі вивчення чисел першого десятка

Принцип наочності це один з найвідоміших і інтуїтивно зрозумілих принципів навчання, що використовується з давніх часів. Закономірне обґрунтування даного принципу отримано порівняно недавно. В основі його лежать такі суворо зафіксовані наукові закономірності: органи почуттів людини володіють різною чутливістю до зовнішніх подразників. У більшості людей найбільшою чутливістю мають органи зору, які «пропускають» в мозок майже в 5 разів більше інформації, ніж органи слуху, і майже в 13 разів більше, ніж тактильні органи.

Наочність особливо важлива в навчанні математики з огляду на те, що тут потрібна досягнення більш високого ступеня абстракції, ніж у навчанні інших предметів, а вона сприяє розвитку абстрактного мислення (при правильному її застосуванні).

Аналіз педагогічної та методичної літератури дозволяє стверджувати, що успіх навчання багато в чому залежить від методів навчання з використанням наочних посібників, що характер наочних посібників істотно впливає на розуміння навчального матеріалу, визначає зміст і структуру уроку.

Опора на чуттєві образи, відчуття і сприйняття дитини при використанні наочних посібників створює своєрідну структуру пізнавальної діяльності учня. Дитина мислить образно, конкретно, і це створює добру основу для формування абстракції і розуміння досліджуваних теоретичних положень за допомогою наочних посібників.

Наочні посібники одним з головних засобів навчання молодших школярів протягом всього навчально-виховного процесу. Використання наочності на уроках у початкових класах обумовлено психофізіологічними особливостями учнів даної вікової групи.

Наочні посібники з математики діляться на демонстраційні посібники (великі) і індивідуальні (маленькі). Наочні посібники поділяються на дві групи: група засобів предметно-образної наочності і група засобів знаковою наочності.

Практичне використання наочних посібників на уроках математики в початкових класах дуже широко. Деякі види робіт з використанням наочності на уроках математики в початковій школі дані в роботі.

У результаті роботи нами було розглянуто поняття «наочні посібники» у психолого-педагогічній літературі, визначено особливості сприйняття молодшими школярами наочних посібників, виявлено умови використання наочних посібників у процесі вивчення математики у початковій школі.

У ході дослідження був запропонований експеримент. Він був спрямований на підтвердження або спростування гіпотези про ефективність використання наочних посібників у процесі вивчення числі першого десятка.

Експериментальне експерименту було визначено рівень розвитку математичних уявлень учнів двох других класів, з яких потім були сформовані експериментальна та контрольна групи. Після проведення уроків з використанням наочних посібників в обох класах були виявлені значущі відмінності у рівні сформованості математичних уявлень. Учні експериментальної групи, де наочні посібники використовувалися в повній мірі, показали більш високий рівень розвитку математичних уявлень в результаті повторної діагностики, ніж учні контрольної групи, де наочні посібники майже не використовувалися.

Досвід показує, що після проведення подібних експериментів дійсно виявляється, що систематичне цілеспрямоване використання наочних посібників на уроках математики в початковій школі підвищує якість засвоєння знань, рівень сформованості умінь і навичок.

Таким чином, завдання, поставлені на початку роботи, нами були вирішені, мета дослідження досягнута, гіпотеза підтверджена.