Проблеми соціального захисту у нормативних актах

«Перебудува, ринкова економіка». Разом з цими словами прийшли в наше життя і нові проблеми. Це закономірний процес, адже народження нового та розпад старого завжди тягнуть за собою цілу низку питань, які іноді дуже важко розв’язати. В країні Рад, яка десятиріччями відшліфофувала «радянську людину» все йшло за певним порядком, за вказівкою партії, за державним планом. Ця система, звичайно, мала свої плюси і мінуси. І якщо творчі люди стикалися з тим, що працювати доводилося багато, то пенсіонерам, малозабезпеченим верствам населення жилося більш — менш спокійно. Стабільність цін, та можливість придбати недорогий одяг та продукти харчування дозволяли їм жити. До нормального рівня життя було далеко, але вони були впевненні, що держава їх підтримає, не дасть померти з голоду. Захищенні були пенсіонери, студенти, багатодітні сім'ї, діти — сироти. Безкоштовні путівки до санаторіїв, піонерських таборів, державні пільги на отримання житла, звичайно ж, не могли не подобатися людям.

Зараз ситуація змінилася. Молода держава прикладає всі зусилля для того, щоб налагодити економіку, будувати справжні ринкові відносини.

За останні роки вийшло безліч наказів, законів, доповнень до них. Багато з них спрямовані на захист населення, на те, щоб в період становлення ринкової економіки, в період інфляції люди не загинули від голоду, мали, хочаб елементарні засоби для існування. Звичайно державі зараз дуже важко, вона не може нагодувати та одягти всіх знедолених. За кожним підвищенням цін з’являється новий наказ уряду, щодо підтримки цих верств населення.

Хотілося б звернутися до таких законів.

Закон України «Про статус ветеранів військової служби та їх соціальний захист».

Про внесення змін до Закону України «Про зайнятість населення».

Указ президента «Про заходи щодо посилення соціального захисту громадян України, які зазнали переслідувань за правозахисну діяльність».

Постанова Кабінету Міністрів «Про затвердження порядку надання пільгового проїзду студентам вищих навчальних закладів 1−4 рівня акредитації та учням професійно — технічних навчальних закладів у міському і приміському пасажирському транспорті та міжміському автомобільному і залізничному транспорті територією України».

Розглянемо детальніше закон України «Про статус ветеранів військової служби та їх соціальний захист».

Цей Закон встановлює статус ветеранів військової служби, визначає основні засади державної політики щодо соціального захисту звільнених з військової служби громадян та членів їх сімей.

Законодавство України про статус ветеранів військової служби базується на Конституції України і складається з цього закону та інших нормативно — правових актів України, що регулюють суспільні відносини у сфері соціального захисту громадян (ст. 2).

У статті 6, про соціальний захист ветеранів військової служби та членів їх сімей даного закону зазначається ;

безоплатне користування закладами охорони здоров’я Міністерства оборони України, Служба безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, інших центральних органів виконавчої влади та військових формувань;

першочергове придбання ліків за рецептами лікарів;

першочергове медичне обстеження, диспансеризація та госпіталізація;

першочергове безоплатне зубопротезування, безоплатне забезпечення протезами та протезно-ортопедичними виробами;

переважне право на забезпечення санаторнокурортним лікуванням;

75- відсоткова знижка плати користування житлом;

першочергове забезпечення житлом осіб, які потребують поліпшення житлових умов, або одноразове надання безвідсоткового кредиту на індивідуальне житлове будівництво чи придбання житла;

безоплатний проїзд і перевезення багажу ними та членами їх сімей при переїзді;

безоплатний проїзд (туди і назад) у межах України один раз на два роки залізничним транспортом у купейному вагоні для лікування у санаторіях.

Тепер хотілося б звернутися до Закону України «Про зайнятість населення» (внесення змін) Стаття 2 (перша частина).

«Безробітними визначаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої праці».

У статті 5 про додаткові гарантії зайнятості для окремих категорій населення, зазначається;

Держава забезпечує надання додаткових гарантій щодо працевлаштування працездатним громадянам у працездатному віці, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних конкурувати на ринку праці, у тому числі:

• А) жінкам, які мають дітей віком до шести років;
• Б) одиноким матерям, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дітей — інвалідів;
• В) молоді, яка закінчила або припинила навчання у середніх загальноосвітніх школах, професійно — технічних закладах освіти;
• Г) особам передпенсійного віку.

Що стосується матеріальної допомоги, то 31 стаття цього закону наголошує:

Безробітні після закінчення строку виплати допомоги по безробіттю можуть одержувати матеріальну допомогу по безробіттю у розмірі 50 процентів встановленої законодавством мінімальної заробітньої плати за умови, що середньомісячний сукупний доход на члена сім'ї не перевищує встановленого законодавством неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

У разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні, виплачується допомога на поховання у розмірі встановленому законодавством.

Кожному з членів сім'ї, які перебувають на утриманні безробітного, а також громадянам, у яких закінчевся строк виплати допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги по безробіттю, подається одноразова матеріальна допомога у розмірі 50 процентів установленої законодавством мінімальної заробітньої плати.

Про заходи щодо посилення соціального захисту громадян України, які зазнали переслідувань за правозахисну діяльність":

З метою відновлення соціальної справедливості та посилення соціального захисту громадян України, які зазнали переслідувань за правозахисну діяльність у колишньому СРСР, на підтримку ініціативи правозахисних громадських організацій постановляю:

• 1. Заснувати довічні державні іменні стипендії громадянам України, які зазнали переслідувань за правозахисну діяльність у колишньому СРСР.
• 2. Кабінету міністрів України подати пропозиції щодо розміру та порядку призначення довічних державних іменних стипендій, зазначених у статті 1 цього Указу.
• 3. Комісії у справах Державного лікувально-оздоровчого управління вирішити питання щодо забезпечення медичного обслуговування.
• 4. Рекомендувати Генеральній прокуратурі України прискорити підготовку і розгляд матеріалів щодо реабілітації громадян України, які були засуджені у колишньому СРСР за правозахисну діяльність.
• 5 квітня 1999 року затверджено постанову Кабінету МіністрівУкраїни «Про порядок надання пільгового проїзду студентам вищих навчальних закладів 1 — 4 рівня акредитації та учням професійно-навчальних закладів у міському і приміському пасажирському транспорті та міжміському автомобільному і залізничному транспорті територією України».

Цей порядок розроблено відповідно до Указу Президента України від 29 березня 2001р. № 221 «Про заходи щодо впорядкування механізму надання пільгового проїзду окремим категоріям студентів і учнів».

Пільговий проїзд у міському і приміському пасажирському транспорті та міжміському автомобільному і залізничному транспорті територією України встановлюється в розмірі половини вартості квитка для студентів денної форми навчання вищих навчальних закладів 1−4 рівня акредитації та учнів професійно — технічних навчальних закладів, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів.

Пільговий проїзд встановлюється щороку з 28 серпня по 28 червня.

Кошти на пільговий проїзд студентів та учнів у міському транспорті передбачаються у відповідних місцевих бюджетах, у приміському і міжміському автомобільному тпранспорті у кошторисах доходів і видатків навчальних закладів, у залізничному транспорті - централізовано у державному бюджеті для Міносвіти.