Історія розвитку та структура газети

Історія розвитку газетної справи

Потреби суспільства в інформації, що в свою чергу, свідчило про зміни в суспільстві та про формування і розвиток на різних рівнях все більш різнобічних культурних інтересів, які вимагали різноманітних повідомлень — від фундаментальних наукових праць до фактів повсякденного життя надали поштовх до створення газети.

Попередниками газет традиційно вважаються новинні повідомлення, що розповсюджувалися в Стародавньому Римі про події, що відбулися в місті. Римські газети були дерев’яними дощечками, на яких записували хроніку подій. Новинні зведення, як правило, мали неофіційний характер, поки Юлій Цезарь не розпорядився в обов’язковому порядку поширювати звіти про засідання сенату, донесення полководців і послання правителів сусідніх держав.

Першою в світі друкарською газетою став «Столичний вісник», який почав виходити в Китаї в VIII столітті. В ній поміщали укази імператора і повідомлення про найважливіші події. Газети друкували з дощок, на яких вирізували ієрогліфи, покривали тушшю і робили відтиснення. Ця технологія була украй незручною, оскільки дошка від частого покриття фарбою швидко приходила в непридатність.

Протягом подальших сторіч в газетах мало що змінилося: аж до винаходу в Німеччині в 1450-х роках Іоганном Гутенбергом друкарського пресу, що дозволяв розмножувати текст і зображення, не вдаючись до послуг переписувачів, газети (були всіма тими ж переписаними від руки свитами з головними новинами) залишалися вельми дорогим атрибутом життю високопоставлених урядовців або багатих торговців. Свій сучасний вигляд газети почали придбавати в XVI столітті. Тоді і увійшла до побуту сама назва «газета» — по найменуванню дрібної італійської монети gazzetta, яку звичайно платили за рукописний листок новин у Венеції. Вважається, що саме в цьому місті були утворені перші бюро по збору інформації - прообрази інформаційних агентств — і виникла професія «письменників новин».

В першій половині 16 ст. в центральних та периферійних представництвах значних торгівельних підприємств вже функціонували вісники та бюлетні, які містили інформацію політичного і економічного змісту. Спочатку це були рукописні документи, які лише в кінці 16 ст. за ініціативи деяких передбачливих видавців та друкарів перетворились в «книги новин».

Згодом книги новин перетворилися в аркуш новин і набули хоча і обмеженого, але все ж таки більш-менш різноманітного змісту. Тоді ж з’явилась тенденція надавати аркушам новин деяку періодичність виходу. Це було зародження газет, які в Венеції та у Франції отримали назви «Аввізі» та «Газзетт», а в Англії їх називали «Ньюс пейперс».

Щотижневик «Авізо-Релацьон одер Цайтунг», що друкувався в Страсбурзі в серпні 1609 року, має вигляд першої друкованої газети в сучасному розумінні цього слова. Однак, широке розповсюдження газета отримала тільки на початку 19 ст., коли почали з’являтись перші провінціальні, приватні газети.

На Русі перші газети — це рукописні «вістові листи» — з’явилися за часів царювання Михайла Федоровича з 1613 року. Вони також називалися «стовпці», оскільки писалися стовпцями на приклеєних один до іншого довгастих листах, довжиною дещо сажень. Пізніше вони були названі на європейський зразок — «Куранти». Найстарішим виданням такого роду з тих, що збереглися до наших днів вважається екземпляр «Курантів», що вийшов в 1621 році. Основу змісту «вістових листів» складали перевідні замітки з іноземної преси і донесення російських дипломатів і купців з-за кордону. Першою російською друкарською газетою стала що з’явилася в 1702 році по указу імператора Петра I газета «Відомості про військові і інші справи, гідні знання і пам’яті, що трапилася в московській державі і інших навколишніх країнах». Перший лист цієї друкарської газети з’явився в Москві 2 січня 1703 року. Петро І сам правив коректуру. Велика частина відомостей черпалася з голландських газет, причому Петро І сам відзначав олівцем, що потрібно переводити для газети. Друкувалися Відомості в кількості 1000 екземплярів. Продажна ціна номера була 2 копійки. Докладніше про розвиток газетної справи на Русі див. в Додатку 1.

Справжній світовий бум газет припав на XIX вік, коли в газети змістився центр політичного і суспільного життя багатьох країн Європи. В XX столітті газети продовжували успішно розвиватися, поступово видозмінюючись через появу таких нових електронних ЗМІ, як радіо (в 1920;е роки) і телебачення (в 1950;е роки). Не будучи здатними конкурувати з радіо і телебаченням в оперативності передачі інформації і емоційності представлення сюжетів, газети зробили основну ставку на коментарі, докладний аналіз подій, а також на розвиток таких додатків, як освітлення місцевих новин і всілякі дрібні оголошення.