Шкідливість пилу деревини від деревооброблення

ШКІДЛИВІСТЬ ПИЛУ ДЕРЕВИНИ ВІД ДЕРЕВООБРОБЛЕННЯ

Деревина — матеріал, який людина з давніх часів обробляє та використовує для різноманітних цілей: виготовлення інструменту, житла, меблів, елементів інтер'єру і т. ін. Деревина є актуальною, завжди модною, екологічно чистою, економною. У деревообробній промисловості зайнята значна кількість людей, частина з них — безпосередньо в процесах оброблення та перероблення деревини.

Доволі часто працівники, які систематично обробляють деревину, особливо в умовах невеликих приватних деревообробних підприємств, недооцінюють ступінь існуючих ризиків. Основну увагу вони приділяють техніці безпеки під час роботи з електрообладнанням, різальним інструментом та пожежній безпеці. При цьому вони стикаються зі значно більшою небезпекою власному здоров’ю. Дослідження [5−9] доводять, що значним фактором ризику для працівників деревообробних підприємств є пил деревини (рис.).

Рис. Фотографії пилу деревини: а) шліфувальний пил; б) частинки тирси.

Теоретичні дослідження. Пил може спричиняти цілий спектр захворювань залежно від низки чинників. Механічна дія пилу на організм людини може спричиняти до утворення ран, подразнення шкіри, слизової оболонки та очей внаслідок абразивної дії пилових частинок. Особливо небезпечним є тривалий контакт робітника з дрібнодисперсним деревним пилом. Найбільшої шкоди людина зазнає внаслідок контакту з частинками пилу, розмір яких становить 210 мкм. Поведінка таких частинок є близькою до поведінки молекул повітря. Вони здатні на тривалий час зависати у повітрі і є невидимими для людського ока. У разі потрапляння у дихальні шляхи та очі, такі частинки стають причиною утворення дрібних ран, спричиняють алергічну реакцію. У дослідженні [10] зазначено, що навіть класичні засоби індивідуального захисту не захищають повністю від проникнення в органи дихання дрібнодисперсних частинок. Шкода, яку частинки пилу завдають організму, проявляється не відразу. У найбільш простих випадках у людини з’являються подразнення шкіри, очей, дихальних шляхів. Проявами цього є свербіж, кашель, нежить, астма. З часом дія шкідливих факторів акумулюється та підсилюється, що внаслідок призводить до важких хронічних респіраторних захворювань. Разом з деревним пилом в організм людини можуть потрапляти спори плісняви, які накопичуються в організмі і призводять до захворювань легень та печінки [7]. Окремі породи деревини, наприклад тис, є токсичними і їх дія на організм людини може призводити до важких захворювань і навіть смерті.

Табл.^пливпи^унаорганізмлюдини.

У країнах Європи багато уваги приділяють шкідливому впливу деревного пилу на організм людини. Зокрема в роботі [8] зазначено, що пил діаметром менше 1 мкм затримується в альвеолах, а від 2 до 5 мкм — у бронхах, більші частинки пилу осідають на трахеях. Моніторинг проведено на підставі клінічних досліджень стану здоров’я працівників зарубіжних деревообробних під;

приємств. Детально вплив пилу на окремі органи людини розглянуто в роботі [9] вчених-медиків малайзійського національного університету. Внаслідок досліджень також відзначено недостатню ефективність засобів індивідуального захисту органів дихання проти дрібнодисперсного пилу та визначено, що пил деревини твердолистяних порід спричиняє серйозніші ушкодження, ніж хвойних [5].

У роботі доктора медицини J.B. Lange [6] доведено вплив пилу деревини на розвиток захворювань епітеліальної тканини легень, зазначено, що пил деревини здатний спричиняти певні пошкодження в ДНК та встановлено вплив пилу твердолистяних порід деревини на розвиток раку носоглотки. За даними німецьких технічних правил для шкідливих речовин (TRGS), пил твердих порід деревини є канцерогенним і може спричиняти захворювання на рак (TRGS 906, СанПиН 1.2.2353−08). Крім цього, багато сортів дерева класифікують як такі, що, ймовірно, можуть бути канцерогенними (TRGS 905). Нижче наведено таблицю впливу пилу окремих порід деревини на організм людини [10].

Підвищена концентрація деревного пилу в робочій зоні виникає внаслідок недосконалості конструкції технологічного обладнання та низького рівня пристроїв повітроочищення, а також низького рівня автоматизації технологічного процесу [8]. Насамперед необхідно звернути увагу на конструкції пристроїв для аспірування повітря у зоні дії робочого інструменту. На сьогодні розробники деревообробного обладнання не приділяють їм належної уваги. Як наслідок — значна частина дрібнодисперсного пилу не потрапляє до аспіраційної системи, а виділяється безпосередньо в робочу зону. Відповідно до ТК⁸ 553, концентрація пилу вище 2 мг/м³ є небезпечною, а за концентрації пилу в повітрі робочої зони 0,2 мг/м³ і вище використання аспіраційних систем є обов’язковим (BGI 739−1). Дозволено не підключати до аспіраційних систем тільки верстати з незначним виділенням пилу (наприклад свердлильні верстати та пилорами), а також верстати, які встановлюються під відкритим небом.

Часто, з метою економії тепла на опалення цеху, використовують рециркуляційні повітроочищувальні установки, які дають змогу в зимовий період року повертати в цех тепле очищене аспіраційне повітря. При цьому, у разі недостатньо якісного очищення, існує небезпека повернення в цех дрібнодисперсного деревного пилу. У разі влаштування таких систем варто брати до уваги, що повернення аспіраційного повітря в робочу зону допустимо тільки у випадку, коли очищення проводиться у повітроочищувальних станціях з рукавними фільтрами, ефективність яких є вищою за 99,5%, а навантаження фільтрувальної тканини не перевищує 150 м³/м²год. При поверненні повітря в робочу зону обов’язковим є наявність системи контролю концентрації пилу в повітрі та щоденний контроль відсутності пошкоджень фільтрувальних рукавів. У випадку, коли незважаючи на вжиті заходи, концентрація пилу в робочій зоні є вищою за 0,2 мг/м³, робітники обов’язково повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту.

Доволі часто у невеликих виробничих приміщеннях використовують індивідуальні повітроочищувальні установки, які є економними та зручними. Недоліком таких пристроїв є те, що вони не здатні очищувати повітря від найбільш небезпечного дрібнодисперсного пилу, а тому створюють для робітника тільки ілюзію безпеки. Відомою є негативна дія деревного пилу на вузли деревооброблювального обладнання. Потрапляючи до механізмів, деревний пил насамперед поглинає частину змащувальних матеріалів, чим змінює їх властивості. За наявності значної кількості деревного пилу у змащувальних рідинах повністю втрачаються їх корисні характеристики, внаслідок чого значно зростають сили тертя, що, своєю чергою, приводить до інтенсивного зношування вузлів та виходу їх з ладу.

У разі налипання пилу на поверхні, які нагріваються, погіршується охолодження обладнання, що може стати причиною його перегрівання. Дрібнодисперсний деревний пил має здатність накопичуватися у важкодоступних місцях у вигляді аерогелю, що може ставати причиною виникнення пожеж.

Висновки та рекомендації

Підсумовуючи описане вище, приходимо до висновку про необхідність аналізу відомих конструкцій пристроїв повітроочищення, транспортних та аспіраційних пневмосистем щодо захисту довкілля від дрібнодисперсного деревного пилу, а також всебічного вивчення виробничого досвіду експлуатації знепилювальних систем. Під час розроблення такого обладнання особливу увагу потрібно приділяти його герметичності, надійності, ефективності та економічності. Коли йдеться про створення нових систем аспірації або реконструкцію існуючих, то починати аналіз доцільно з пилостружкоприймачів деревообробного обладнання, оскільки значна частина дрібнодисперсного пилу не потрапляє до трубопроводів системи через їх недосконалу конструкцію. У транспортних пневмосистемах особливу увагу варто приділити їх герметичності та вузлам розвантаження. Під час розроблення нових конструкцій повітроочищувального обладнання особливу увагу потрібно приділити його здатності уловлювати частинки деревного пилу, розмір яких є меншим за 10 мкм.

Література

• 1. TRGS 906 «Verzeichnis krebserzeugender Tдtigkeiten oder Verfahren nach § 3 Abs. 2 Nr. 3 GefStoffV» Bundesrecht.
• 2. TRGS 905 «Verzeichnis krebserzeugender, erbgutverдndernder oder fortpflanzungsgefдhrdender Stoffe» .
• 3. СанПиН 1.2.2353−08 Канцерогенные факторы и основные требования к профилактике канцерогенной опасности.
• 4. Наказ МОЗ України від 13.01.2007 р., № 7 «Перелік речовин, продуктів, виробничих, побутових та природних факторів, канцерогенних для людини» .
• 5. Wood Dust Exposure in Wood Industry and Forestry / Dinko Puntari, Ankica Kos, Zdenko Smit, Zeljko Zecic // Coll. Antropol. 29 (2005) 1: 207−211 UDC 612.21:611.24 Original scientific paper 207−211.
• 6. Lange J.B. Effects of wood dust: inflammation, genotoxicity and cancer / Ph.D. thesis // National research centre for the working environment; faculty of health sciences. Submitted april 29th 2008.
• 7. Erdinj O. Occupational exposure to wood dust and health effects on the respiratory system in a minor industrial estate in bursa / O. Erdinj, P. Kayihan // Turkey International journal of occupational medicine and environmental health 2009; 22(1):43−50.
• 8. The Influence of Wooden Dust Exposure to the Lung Function and Design of Local Exhaust Ventilation at Furniture Company Ud. Suro Lestari in Sidomulyo — Kediri / Susmiati, Samik Munawar, Y. Denny Ardyanto, Lilis Sulistyorini // International Refereed Journal of Engineering and Science (IRJES). — Vol. 3, Issue 8 (August 2014). — Pp. 34−37.
• 9. Zubir Y. Health effects of rubber wood dust exposure among workers in a furniture factory, Muhammad / Y. Zubir, H. Rozita, Noor Azimatun, S. Niza /Department of Community Health, Faculty of Medicine, National University of Malaysiya, June 25, 2011.
• 10. Wood Dust Safety by Eric Meier. [Electronic resource]. — Mode of access http://www.wooddatabase.com/.