Ідентифікування сезонності митних ризиків та вибір методів їх зниження

Постановка проблеми. В економіці та управлінні низка явищ носить сезонний характер, тобто змінюється з певною періодичністю із виділенням циклічності, піковими навантаженнями та низинними точками.

Такі явища загалом негативно впливають на підприємство та розвиток країни, оскільки не дають постійності у використанні ресурсів в тому числі і зайнятості працівників, дестабілізують та утруднюють використання основних засобів, підвищують асиметричність у продуктивності праці, приносять низку негативних наслідків у виглядів додаткових витрат ресурсів та втрат.

Тому для боротьби з сезонністю використовують способи запобігання його виникнення або згладжування (зниження) дисфункціональних наслідків від появи сезонності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Як зазначено в науковій праці [2, с. 289], ефективність реалізації митними підрозділами державних цілей та завдань безпосередньо залежить від збалансованості та адаптованості до періодично-циклічних змін усіх елементів митної політики.

Завдання державних службовців полягає в тому, щоб знизити максимальні пікові навантаження та збільшити пропускну здатність на митному кордоні.

Сезонні коливання у машинобудуванні не є такими явними і істотними як у деяких інших видах діяльності, однак присутні та потребують детального вивчення.

Найістотніший вплив фактор сезонності на обсяги виробництво ідентифікується у діяльності виробників сільськогосподарської техніки. Тому спочатку слід проаналізувати сутність сезонності та виокремити різні види сезонних коливань та особливості сезонності у діяльності машинобудівних підприємств, які виконують зовнішньоекономічну діяльність (ЗЕД) [3].

Науковці стверджують, що сезонність є явищем негативним, оскільки виробничо-господарська діяльність виконується нерівномірно, що зумовлює зниження її ефективності та продуктивності праці персоналу, а отже підвищує собівартість виготовленої продукції або наданих послуг [1, c. 71]. Відповідно на думку науковців слід уникати та упереджувати виникнення сезонних коливань, якщо це неможливо, то знижувати їх негативні наслідки [4].

Формулювання цілей статті. Дослідити наявність сезонних коливань у ЗЕД машинобудівних підприємств як основної причини виникнення сезонних митних ризиків. Сформулювати сезонні моделі аналізування ЗЕД та рекомендувати методи запобігання та зниження негативних наслідків дії сезонних митних ризиків.

Виклад основного матеріалу. Для перевірки наявності сезонності використовують сезонно-декомпозеційну модель.

Насамперед для знаходження сезонної хвилі доцільно розрахувати індекс сезонності за формулою:

(1).

де S — індекс сезонності у ЗЕД;

— середні помісячні показники ЗЕД;

— середні річні показники ЗЕД.

Щодо суб'єктів дослідження наявності сезонності, то для розрахунку індексу сезонності використано дані машинобудівних підприємств: ПАТ «Іскра», ТзОВ «ОДВ-Електрик», ТзОВ «Леоні Ваерінг Системс УА Гмбх», тобто підприємства, які є лідерами ЗЕД західного регіону України.

Також розраховано індекс сезонності у діяльності Львівської митниці, для того щоб виявити чи не співпадає сезонність діяльності машинобудівних підприємств та митниці. сезонний митний львівський ризик Для розрахунку індексів використовувались помісячні дані по імпорту, експорту та уся ЗЕД підприємств та по митниці протягом 2014 року. Отже розрахований показник сезонності (індекс сезонності) та середні значення ЗЕД за 2014 рік (табл. 1).

Фактично індекс сезонності вказує на високу ймовірність сезонності у діяльності усіх аналізованих суб'єктів ЗЕД. Найбільш ймовірними є наявність сезонних коливань у ТзОВ «Леоні Ваерінг Системс УА ГмбХ» та діяльності Львівської митниці.

Цікаво зауважити, що у діяльності ПАТ «Іскра» згідно результатів розрахованого індексу сезонності сезонні коливання за окремими видами ЗЕД можуть бути різноспрямованими, тобто мати різну амплітуду.

Таблиця 1.

Рівень індексу сезонності ЗЕД машинобудівних підприємств та діяльності Львівської митниці.

Далі сформуємо моделі для знаходження особливостей сезонних коливань суб'єктів ЗЕД з метою ідентифікації сезонних підприємницьких митних ризиків. Для цього використаємо теоретичну модель знаходження сезонної хвилі з певною амплітудою у обраний період часу (t) [1, с. 73]:

(2)

де w — частота гармоніки; а — вільний член; b, с — індикатори гармоніки, сума квадратів, яких є рівною амплітуді коливань.

Дані для аналізу є помісячними обсягами різних видів ЗЕД досліджуваних машинобудівних підприємств, а також діяльності Львівської митниці. Параметри обчислювались за допомогою методу найменших квадратів. Розраховані таким чином значення сезонних моделей та перевірочні показники зведено до табл. 2.

Таблиця 2.

Результати оцінювання параметрів сезонних коливань у ЗЕД ТзОВ «ОДВ Електрик».

Загалом дослідження показало, що пікові навантаження за усіма аналізованими видами ЗЕД припадають на другу половину року тобто в третьому та четвертому кварталах діяльності підприємства, а саме в період з жовтня по грудень.

Згідно статистичних даних обсяги ЗЕД в ці місяці зростають у два рази у порівнянні із першими двома місяцями року, а за імпортними операціями ще вище.

Саме в цей період (жовтень-грудень) фактично виникатимуть максимальна кількість митних ризиків, спричинених інтенсифікацією ЗЕД ТзОВ «ОДВ Електрик».

Саме на ці періоди слід звернути увагу керівникам підприємства для розроблення комплексних заходів зниження рівня негативних наслідків дії митних ризиків, тобто сформувати портфель із заходів запобігання виникнення негативних наслідків та їх компенсації.

Далі досліджено наявність коливань із ознаками сезонності у ЗЕД ПАТ «Іскра».

Враховуючи продукцію, яку виготовляє це машинобудівне підприємство, сезонні коливанні повинні були б бути мінімальними або взагалі відсутніми. Можна припустити, що лампочки активніше купують у взимку, однак, перегорання лампочки частіше відбувається при зміні сезонів — восени та весною.

Тому важко висунути імперативну гіпотезу про наявність сезонності у споживання продукції ПАТ «Іскра» і тим більше у виконанні ЗЕД цього та схожих за продуктовою лінійкою підприємств.

Розраховані параметри сезонних коливань ЗЕД ПАТ «Іскра» зведені у табл. 3. для подальших досліджень та вивчення.

Таблиця 3.

Результати оцінювання параметрів сезонних коливань у ЗЕД ПАТ «Іскра» .

Також для ідентифікуванння домінуючого виду ЗЕД, що зумовлює виникнення підприємницькі митні ризики розраховано амплітуди коливань за кожним із досліджуваних видів ЗЕД ПАТ «Іскра». Зокрема, амплітуда коливань є рівною для: експорту — 3 062 914,717; імпорту — 1 131 655,169; усі видів ЗЕД загалом — 2 532 760.

Відповідно до отриманих рівнів амплітуд домінуючими є підприємницькі митні ризики експорту, першочергове зниженння яких забезпечить істотне скорочення усіх інших видів митних та економічних ризиків у діяльності ПАТ «Іскра».

Далі наведено результати дослідження ЗЕД ТзОВ «Леоні Ваерінг Системс УА ГмбХ», яке характеризується стабільним ринком збуту продукції, виготовлення якої здійснюється на території України через дешевизну ресурсів, насамперед, трудових. Основні параметри сезонних моделей у діяльності ТзОВ «Леоні Ваерінг Системс УА ГмбХ» наведено у табл. 3.

Таблиця 3.

Результати оцінювання параметрів сезонних коливань у ЗЕД ТзОВ «Леоні Ваерінг Системс УА ГмбХ» .

Попри стабільність постачання необхідних ресурсів для діяльності підприємства та стабільні ринки збуту виникають сезонні коливання у ЗЕД, причини яких, як вдалось ідентифікувати при детальнішому досліджені, знаходяться як у внутрішньому середовищі, так і в оточені підприємства.

На початку року обсяги ЗЕД підприємства в два рази менші, аніж обсяги ЗЕД в кінці року, а саме максимальна варіація спостерігається у січні-лютому (мінімальні обсяги ЗЕД) та жовтень-листопад-грудень — максимальне навантаження на діяльності зовнішньоекономічних підрозділів Виявлення домінант у ризикотворенні є можливою шляхом розрахунку рівня максимальних амплітуд періодичних коливань у ЗЕД підприємства. Зокрема, амплітуда коливань є рівною для: експорту — 3 980 118,039; імпорту — 2 351 841,841; усі видів ЗЕД загалом — 6 311 855.

У діяльності ТзОВ «Леоні Ваерінг Системс УА ГмбХ» значення амплітуд коливань показують, що ризики імпорту та експорту накладаються також як і інших видів ЗЕД і відповідно слід вживати системних методів зниження підприємницьких митних ризиків за усіма видами ЗЕД одночасно.

Насамкінець проаналізовано гіпотезу про співпадіння у коливаннях ЗЕД підприємств та діяльності пропускних пунктів, що відповідно провокує виникнення ще більшої кількості підприємницьких митних ризиків у діяльності машинобудівних підприємств.

Відповідно маючи, результати дослідження по ЗЕД машинобудівних підприємств протягом 2014 року та статистичні дані діяльності усіх митних пропускних пунктів Львівської митниці, досліджено періодичність у діяльності останньої.

Розраховані значення параметрів періодичних коливань у діяльності підрозділів Львівської митниці наведено у табл. 4.

Згідно отриманих даних ознаки сезонності можна чітко ідентифікувати у роботі Львівської митниці. Пікові коливання спостерігають в перші та в останні місяці роботи митних органів.

При цьому максимальне навантаження припадає на останній місяць року — грудень, а у діяльності проаналізованих машинобудівних підприємств дещо вищими є показники роботи за жовтень та листопад у порівнянні з груднем. Однак на грудень припадають також пікові навантаження, як у два рази вищі аніж у першому кварталі року.

Таблиця 4.

Результати оцінювання параметрів сезонних коливань у діяльності Львівської митниці.

Тому висунута гіпотеза про співпадіння сезонних навантажень у ЗЕД машинобудівних підприємств та діяльності митних органів підтверджено і тому слід шукати адекватних методів зниження сезонних коливань, які зумовлюють виникнення сезонних підприємницьких митних ризиків. Машинобудівним підприємствам для зниження рівня митних ризиків слід збільшити обсяги ЗЕД у перші місяці року та знизити їх у останні, що призведе до економії ресурсів та надасть можливості для стабільного розвитку.

Фактично підприємницькі митні ризики та державні митні ризики підсилюють один одного і можливо навіть створюють синергічний ефект, що негативно впливає на діяльність усіх стейкхолдерів пов’язаних із ЗЕД.

Розрахунок усіх параметрів сезонних моделей на засадах використання гармонійного аналізування дає змогу побудувати моделі сезонних коливань ЗЕД (табл. 5).

Таблиця 5.

Сформовані моделі сезонних коливань ЗЕД машинобудівних підприємств та діяльності Львівської митниці.

Побудовані моделі сезонних коливань є основою для прогнозування обсягів ЗЕД усіх досліджуваних підприємств та Львівської митниці на наступний плановий період, тобто в нашому випадку спрогнозовано значення обсягів ЗЕД на січень 2015 року.

Адекватність прогнозованих результатів значно зростає у порівнянні із використанням традиційних кореляційно-регресійних рівнянь або кривих зростання.

Важливо також чітко визначити вид ЗЕД, який є домінантом у творенні митних ризиків, що може бути ідентифікований за максимальною амплітудою періодичних коливань.

Отже розраховані прогнозні значення за видами ЗЕД та домінуючий вид ЗЕД у творенні сезонних підприємницьких митних ризиків подано у табл. 6.

Таблиця 6.

Прогнозні значення за видами ЗЕД та домінуючий вид ЗЕД у творенні сезонних підприємницьких митних ризиків.

Висновки за даного дослідження та перспективи подальших розвідок у даному напрямі. Найбільше прогнозується зростання обсягів ЗЕД у ТзОВ «ОДВ-ЕЛЕКТРИК» за усіма без винятку аналізованими видами ЗЕД.

Також мають зрости дещо обсяги діяльності у Львівській митниці та ЗЕД ТзОВ «Леоні Ваерінг Системс УА ГмбХ» .

Фактично не зміняться показники ЗЕД ПАТ «Іскра». Прогнозовану позитивну динаміку можна пояснити активізацією співпраці із країнами ЄС.

Цікаво, що там де наклалися амплітуди експорту та імпорту (ТзОВ «Леоні Ваерінг Системс УА ГмбХ», Львівська митниця), ризик є досить високим і велике навантаження присутнє у діяльності підрозділів ЗЕД.

Однак дієвим способом зниження такого ризику є розведення у часі експортних та імпортних операцій.

В інших випадках (ПАТ «Іскра» та ТзОВ «ОДВ-ЕЛЕКТРИК») різні амплітудні коливання підприємницьких ризиків здатні при правильній організаційній структурі управління підприємств та адмініструванні діяльності частково компенсувати один одного і тим самим знизити рівень загального підприємницького митного ризику.

Слід додати, що небезпекою для діяльності підприємств є не тільки максимальні навантаження але й мінімальні.

Оскільки при мінімальних обсягах ЗЕД виникають дещо інші види митних ризиків (знайти відповідного перевізника, укомплектувати продукцію, сформувати нову логістику, перерозподілити структуру витрат, а саме збільшення навантаження умовно-постійних витрат на одиницю продукції у ЗЕД тощо), однак вони можуть бути ще більш небезпечними для діяльності машинобудівних підприємств, аніж при високих обсягах ЗЕД.

Далі слід розвинути та сформувати комплекс системних субєктоорієнтованих методів зниження підприємницьких митних ризиків в тому числі і сезонних підприємницьких митних ризиків на засадах поглибленої співпраці між стейкхолдерами з уникненням принципу патерналізму з боку митних підрозділів або інших державних структур та із врахуванням економічної ефективності використання таких методів у практичній діяльності машинобудівними підприємствами.

Література

• 1. Єріна А. М. Статистичне моделювання та прогнозування / А.М. Єріна. — К.:КНЕУ, 2001. — 170 с.
• 2. Крисовата К. Аналіз вітчизняних реалій функціонування митної системи України в умовах ризиковості / К. Крисовата // Економічний аналіз. — 2012. — Випуск 10. Частина 2. — С. 288−291.
• 3. Мазур М. В. Коригування індексу споживчих цін на сезонність / М. В. Мазур // Статистика України.-2004. № 3.-С. 26−31
• 4. Микитенко М. Т. Застосування методу фільтра Калмана для прогнозування динамічних рядів з урахуванням коригування сезонності / М. Т. Микитенко, Н.І. Недашківська // Статистика України.-2004. № 2.-С. 87−90.