Засоби масової інформації як фактор формування культури життєтворчості особистості

Анотація

У статті обґрунтовано вплив ЗМІ на формування особистості в сучасному світі. Підкреслено, що він є надзвичайно суперечливим, тому особливо актуалізується питання про те, наскільки ЗМІ являються впливовим фактором формування культури життєтворчості особистості. Зазначено, що така суперечність інформаційного світу, з одного боку, створює для людини шляхом доступності до різноманітних інформаційних ресурсів умови для самореалізації як активного суб'єкта соціокультурної діяльності, а з іншого — шляхом заінформатизованості перетворює людину на неактивного, нетворчого споживача, який заради комфорту відмовляється від особистісних проявів духовно-вольової активності. Доведено, що в цьому аспекті надзвичайно актуалізується питання розвитку в особистісних структурах життєтворчості такого важливого в сучасному світі елементу, як особистісна інформаційна культура.

Ключові слова: засоби масової інформації, культура життєтворчості особистості, інформаційний світ, соціокультурна діяльність, особистісна інформаційна культура, духовна-вольова активність, самореалізація.

Кінець ХХ — на початок ХХІ століття — період розгортання глобалізації та інформаційної революції. Ці процеси сприймаються досить суперечливо. В ряді країн зародились і міцніють антиглобалізаційні угруповання та рухи, спрямовані на обмеження інтегративних процесів, що розгортаються, за їх думкою, як поглинання однієї культури іншою. Неоднозначну оцінку отримує процес тотальної інформатизації життя. Дехто вбачає в цьому втручання у внутрішній світ особистості.

Інформаційна революція вносить радикальні зміни у всі сфери суспільного і особистого життя людини. Не є винятком і сфера її смаків, переживань, почуттів. Під впливом швидкозмінної інформації «усталені цінності», що склалися в духовному світі людини в минулому, активно руйнується; «нові цінності», що мали б народитись як відтворення нової соціокультурної реальності, запізнюється. Натомість приходить «віртуально-духовна реальність», що заміщає дійсні цінності штучними, фантомними утвореннями.

Повернення молоді до дійсних, а не ілюзійних естетичних цінностей є завданням, без вирішення якого неможливо говорити про розвиток творчості, високу духовну атмосферу, загальнолюдські цінності.

Сучасні засоби масової інформації і комунікації є дуже суперечливим чинником формування культури життєтворчості особистості, які, з одного боку, сприяють урізноманітненню каналів доступу до корисної інформації і джерел культурної компетентності, а з іншого — створюють інформаційне невпорядковане і розщеплене середовище, що сприяє розвитку у людини таких якостей, як пасивність, споживацькі переконання, розважальний характер світосприйняття і світорозуміння тощо. В таких умовах актуалізується питання інформаційно-культурної компетенції людини та її здатності на основі світоглядних смислів і цінностей давати відповідь на зовнішні інформаційні виклики та впливи, що в свою чергу змушує її активізувати духовно-творчу діяльність щодо підняття рівня культури своєї особистісної життєтворчості.

Тому, головна мета статті полягає в теоретичному обґрунтуванні важливості впливу засобів масової інформації на формування життєтворчих потенцій особистості, а також їх нерозривний взаємозв'язок з її внутрішнім духовним світом. інформаційний культура естетичний У вітчизняному і зарубіжному науковому світі різні аспекти щодо засобів масової інформації як факторів формування культури життєтворчості особистості розглядали багато дослідників. Приділяли увагу аналізу впливу засобів масової інформації на формування життєтворчих потенцій особистості такі науковці як А. Дулатова, А. Камбур, с. Кембелл, О. Кривоконь, О. Матвієнко, М. Ромм, В. Филипчук та ін.

Одним з важливих факторів формування культури життєтворчості особистості у сучасному світі стали засоби масової інформації (ЗМІ), які в системі інформаційної цивілізації перетворилися як на основний засіб виробництва, так і на головне наповнення соціокультурного середовища, в якому самоідентифікується та саморозвивається людина.

Вплив ЗМІ на формування особистості є в сучасному світі надзвичайно суперечливим, тому особливо актуалізується питання про те, наскільки ЗМІ являються впливовим фактором формування культури життєтворчості особистості. «Інформаційне середовище за допомогою інформблоків формує людину, певним чином прищеплює їй необхідні для оптимального функціонування у суспільстві багатоманітні властивості та якості. З цією метою існує розгалужена система постійно діючих каналів передачі інформації. Явна суперечність тут полягає в тому, що соціальна інформація спрямована на анонімну розосереджену аудиторію, а споживається персоніфіковано» [1, с. 196]. Така суперечність інформаційного світу, з одного боку, створює для людини шляхом доступності до різноманітних інформаційних ресурсів умови для самореалізації як активного суб'єкта соціокультурної діяльності, а з іншого — шляхом заінформатизованості і створення різноманітних форм пасивного сприйняття інформаційних імпульсів перетворює людину на неактивного, нетворчого споживача, який заради комфорту відмовляється від особистісних проявів духовно-вольової активності. В цьому аспекті надзвичайно актуалізується питання розвитку в особистісних структурах життєтворчості такого важливого в сучасному світі елементу, як особистісна інформаційна культура.

ЗМІ стають чинником формування культури життєтворчості особистості тією мірою, якою вони визначають особисте, громадянське, професійне та інше ставлення людини до тих чи інших проблем сучасного соціального функціонування. ЗМІ створюють постійний вплив на свідомість особистості, який має як позитивний (розвивальний), так і негативний (пристосувальницько-споживацький) характер, що змушує людину певним чином реагувати та звільняти свої творчі або ж навпаки пасивні здібності. «Засоби масової комунікації, якими користується сучасна молодь, створюють для неї специфічний інформаційний світ. Використання різних інформаційних джерел активізує життя, формує різні інформативні сфери розуміння світу, визначає ціннісні орієнтації молодої людини, стиль її життя.

Розвиток інформаційної техносфери породжує нові компоненти індустрії дозвілля, сприяє створенню умов для розвитку дітей, збагачення їх словникового запасу, оволодіння широким колом інформації. В той же час техносфера формує свою аудиторію глядача та слухача, в тому числі і пасивного споживача. Таким чином постає питання: чи стане дитина як споживач продукції масової комунікації активним споживачем культури та її цінностей, тобто, чи займе активну життєву позицію, чи залишиться пасивною?" [2, с. 177−178]. Так формулюється головне світоглядно-культурне питання сучасного інформаційного світу, на яке дуже важко дати однозначну відповідь. Зрозумілим є те, що саме висока культура життєтворчості особистості здатна перетворювати сучасну людину з пасивного споживача інформаційного продукту на активний, творчий елемент розвитку культури сучасного світу.

Тому, сучасні ЗМІ кидають своєрідний новий виклик життєтворчим потенціям особистості, який полягає в тому, чи здатна буде людина в інформаційному середовищі, яке всіляко сприяє споживацько-пасивній життєвій позиції, обирати шлях активно-творчого самоствердження і самореалізації. Новизна такого виклику полягає ще й в тому, що він постав перед людиною в дуже стислий термін (декілька десятиліть), в який неможливо виробити ефективні механізми протидії тим дегуманізаційним чинникам, які він породив. «Морально-етичні проблеми в епоху глобальної інформатизації ускладнені тим, що вони викликані до життя новими історичними реаліями, що динамічно увірвалися у наше життя в останні два десятиліття. Тому досвіду, традицій їх вирішення суспільство не має: за вимірами історії, це занадто короткий проміжок часу, що не дозволяє закріпити в суспільній свідомості моральні принципи поведінки суб'єктів в тих чи інших ситуаціях, що спровоковані процесами інформатизації» [3, с. 112]. В такій ситуації саме на особистість покладається відповідальність за інтенсивність її суб'єктивного самовияву і самореалізації, що, з одного боку, є фактором негативного тиску, адже простіше обрати шлях комфортного життя без духовно-вольового протистояння зовнішнім обставинам, а з іншого — саме в таких умовах виявляються особистості з високим рівнем життєтворчих потенцій, які здатні всупереч зовнішнім спокусам і тиску активно самостверджуватися як творчий суб'єкт соціокультурного середовища.

З цієї точки зору актуалізується питання розвитку особистісної інформаційної культури, що більшістю вчених визнається чи не єдиним ефективним чинником протидії негативним впливам інформаційної цивілізації. Розвиток в собі здатності адекватно реагувати на чисельні та різноманітні сигнали ЗМІ є однією з головних сучасних вимог до розвиненої творчої особистості і однією з ключових особливостей особистісної життєтворчості в межах інформаційної цивілізації. «З розвитком інформатизації і глобалізацією всіх сфер сучасного життя, зростанням свободи людини та її можливостей у інформаційному суспільстві, актуалізуються проблеми культурної компетентності особистості, необхідності формування толерантності до інших культур і систем цінностей, соціальної відповідальності особистості, формування чітких ціннісних орієнтирів.

Важливим аспектом є адаптація людини до перенасиченого інформаційного середовища, розумна редукція надлишкової інформації, створення особистістю оптимальних «інформаційних фільтрів». Отже, чи не єдиним залишається такий дієвий механізм поведінки особистості, як інформаційна культура" [4, с. 17]. Інформаційну ж культуру, з нашої точки зору, необхідно розглядати як один з ключових елементів культури життєтворчості особистості сучасної людини, яка просто змушена в сьогоднішніх реаліях вчитися активно і творчо реагувати на те заінформатизоване зовнішнє суспільне середовище, що чинить шквальний тиск на її свідомість за допомогою високотехнологічних та високоінтенсивних впливів ЗМІ.

Чим же є інформаційна культура особистості як чинник реалізації культури її життєтворчості? Насамперед, вона являє собою внутрішню, духовну здатність людини протистояти інформаційному розщепленню зовнішнього світу шляхом інтегративної духовної роботи на основі світоглядних смислів і ціннісних орієнтацій. «Інформаційна культура — це інтегральна здатність людини, що ґрунтується на особистісному гуманістичному підході до процесів інформатизації суспільства, передбачає інтелектуальні та технологічні вміння інформаційної взаємодії, проявляється в освоєнні інформаційного простору суспільства з використанням нових інформаційних технологій» [4, с. 30].

Особистісна самореалізація сучасної людини є неможливою без вміння за допомогою технологічного самоконтролю активно боротися з негативними наслідками діяльності ЗМІ. Саме здатність творчо адаптуватися до світу, в якому основне середовище існування формують ЗМІ, відрізняє людину з високим рівнем культури життєтворчості особистості.

Раніше ми відмічали важливу роль творчої адаптації особистості до соціокультурного середовища у процесі самоідентифікації і самореалізації. Але якщо соціокультурне середовище надає людині можливості для творчої самореалізації, то інформаційне середовище навпаки створює умови, за яких людина прагне до пасивного пристосування, а не до творчої адаптації. Тому людині в інформаційній сфері знадобляться всі можливі життєтворчі зусилля заради того, щоб процес самостановлення залишався для неї особистісно важливим. Це зумовлюється насамперед тим, що інформаційні процеси (де б вони не протікали) завжди сприяють пристосовницькому стилю існування. «Сам собою інформаційний зворотній зв’язок забезпечує контроль оптимальності пристосовницького процесу шляхом безперервного зіставлення запропонованого і реального результатів адаптації» [5, с. 13]. З позицій інформаційного підходу, саме «формування (в процесі еволюції людини) здатності до відображення умов середовища та перетворення результатів цього відображення в інформацію, яка, зафіксована механізмами пам’яті, бере участь у процесах регуляції, управління адаптацією, що уможливило ефективну універсалізацію процесів соціальної адаптації на рівні індивіда та суспільства» [6, с. 21].

Таким чином, інформаційні процеси, основним рушієм яких в сучасному світі є ЗМІ, лежать в основі людського світосприйняття і світорозуміння, але заради виходу на особистісний рівень світоперетворення людині необхідно, доклавши творчо-вольових зусиль, активно включатися у процеси соціокультурної адаптації шляхом застосування механізмів особистісної життєтворчості.

Іншим виміром впливу ЗМІ на формування культури життєтворчості особистості є їх розважальний характер, який використовується саме з метою виховання в людині пасивно-споживацьких нахилів. Поступово за допомогою ЗМІ розвага стає основним світоглядним принципом і методом оцінки (будь-яка трагедія на телеекрані виглядає як розвага, що слугує задоволенню емоційно-споживацького попиту). «Розваги — це чудово. У цьому не може бути жодних сумнівів. Але в значенні важливості вони не можуть зрівнятися зі стосунками з Богом і людьми, і все ж ЗМІ поїдають величезну частину життя кожного з нас. Для декого тільки в цьому і є радість життя» [7, с. 131]. В такій ситуації знову ж людині необхідно звільняти чимало духовно-вольової енергії заради того, щоб розважальність не стала для неї основним світоглядним і ціннісним принципом світосприйняття та світорозуміння. З одного боку, це безпосередньо впливає на рівень культури життєтворчості особистості, а з іншого — саме від нього залежить, яким чином людина прореагує на зовнішні подразники, що ґрунтуються на інформаційному принципі розважальності.

Іншим негативним чинником впливу на формування особистісної життєтворчості в діяльності ЗМІ є їх використання з метою маніпуляції масовою та індивідуальною свідомістю. «Специфіка прояву маніпуляції в масовій комунікації найпростіше й найлаконічніше розкривається у такому визначенні: маніпуляція — це прихований вплив на здійснення вибору. Комунікатор, вступаючи у взаємодію з аудиторією в процесі створення та через посередництво іміджу або комунікативних дій, за допомогою певних прийомів має на меті потаємно (принаймні, не явно) вплинути на вибір дій аудиторії, прагнучи цим досягти своїх цілей» [8, с. 175]. Такі явища призводять до того, що у людини утворюється ілюзорно-імітативний спосіб самопрояву, коли вона вважає, що реалізує свої переконання та ідеали, а насправді примітивно реагує на зовнішні психологічно-маніпулятивні подразники. «Мета будь-якої маніпуляції - приховуючи свої істинні наміри, підштовхнути людину до певних дій, зміни ціннісних орієнтацій, установок, думок, поглядів, відношень та уявлень.

Необхідна умова — зберегти в об'єктах маніпуляції ілюзію свободи вибору рішень, ілюзію незалежності. Іншими словами, зробити так, щоб людина була упевнена, що діє по своїй волі, що це її особисте бажання" [9, с. 329]. Маніпулятивна природа ЗМІ веде до того, що людина або перетворюється на пасивний елемент суспільства масового споживання, або активно і свідомо протистоїть будь-яким маніпулятивним впливам, що є дуже складним завданням, яке може реалізовувати лише людина з високим рівнем культури життєтворчості особистості.

Таким чином, вплив ЗМІ на формування культури життєтворчості особистості, на нашу думку, полягає насамперед в тому, що вони, створюючи сферу численних і різноманітних інформаційних імпульсів, змушують людину активніше реагувати на зовнішнє середовище, використовуючи більше духовно-вольової енергії заради смислового та ціннісного впорядкування інформаційної безмежності. Людина заради особистісної самоідентифікації і самореалізації в інформаційному світі змушена навчитися чіткіше формулювати життєво-світоглядні цілі та докладати значних духовних зусиль для їх досягнення. «Підсумком інформаційно-орієнтаційної діяльності особистості є створення певної інформаційної моделі, в якій знаходить відображення характер мети, засоби її реалізації і можливі результати» [10, с. 198]. Це дозволяє людині не загубитися та не перетворитися на пасивний об'єкт зовнішніх інформаційних впливів у світі, основним конструюючим елементом якого є ЗМІ.

Перспективними напрямами подальших досліджень у цій важливій і актуальній проблемі є дослідження впливу соціокультурного середовища, сім'ї та школи, виховання і самовиховання на формування культури життєтворчості особистості.

Список використаних джерел

• 1. Кривоконь О. Г. Фактори соціального формування особи (соціально-філософський аспект): Монографія / О. Г. Кривоконь. Х.: Факт, 2005. — 240 с.
• 2. Филипчук В. Сучасні ЗМІ у формуванні активної життєвої позиції молоді / Василь Филипчук, Крістіна Попович // Науковий вісник Чернівецького університету: [Зб. наук. праць]. — Вип. 262. Педагогіка та психологія. — Чернівці: Рута, 2005. — С. 176−179.
• 3. Дулатова А. Н. Информационная культура личности: учебно-методическое пособие / А. Н. Дулатова, Н. Б. Зиновьева. — М.: Либерея — Бибинформ, 2007. — 176 с.
• 4. Матвієнко О.В. Інформаційна культура особистості: освітньо-виховний контекст: Навчально-методичний посібник / О.В. Матвієнко. — К.: Університет економіки та права «КРОК», 2006. — 116 с.
• 5. Камбур А. В. Зміна ціннісних пріоритетів у суспільстві перехідного типу в контексті соціальної адаптації особистості / А. В. Камбур. — Чернівці: Рута, 2009. — 208 с.
• 6. Ромм М. В. Социальная адаптация личности как объект философского анализа: Автореф. на соискание ученой степени доктора философских наук: спец. 09.00.11 «Социальная философия» / М. В. Ромм. — Томск, 2003. — 47 с.
• 7. Кемпбелл С. Не бачу злого, не чую злого. ЗМІ в розумних межах: сила звука і вибір розваг / С. Кемпбелл, Р. Саузерн. — Черкаси: Християнська книгарня «Стефанус», 2004. — 143 с.
• 8. Сусська О. О. Нові підходи до вивчення впливу ЗМІ як чинника духовного розвитку особистості / О. О. Сусська // Духовність як основа консолідації суспільства. Уряду України. Президенту, виконавчій, законодавчій владі. Аналітичні
• 9. розробки, пропозиції наукових та практичних працівників. Міжвідомчий науковий збірник / Керівники авторського колективу: А. І. Комарова, В. П. Табачковський, І. М. Кучерук, Л. П. Виговська. — К.: Науково-дослідний інститут «Проблем людини», 1999. — Том 16. — С. 174−176.
• 10. Северинчик О. П. Маніпулятивний аспект діяльності ЗМІ / О. П. Северинчик // Філософія і соціологія в контексті сучасної культури: [Зб. наук. праць]. — Дніпропетровськ: ДНУ, 2008. — С. 328−329.
• 11. Кривоконь О. Г. Фактори соціального формування особи (соціально-філософський аспект): Монографія / О. Г. Кривоконь. Х.: Факт, 2005. — 240 с.