Джерела та література

1. Латышев А. Г. Рассекреченный Ленин. — М.: Издательство Март, 1996. — С. 57.

2. Троцький (Бронштейн) Лев (Лейба) Давидович (1879 — 1940). В 1918;1925 роках голова Революційної військової ради РРФСР/СРСР. Убитий агентом НКВС у Мексиці.

3. Цит. за: Волкогонов Д. А. Троцкий. Политический портрет. — М.: АСТ, Новости, 1999. — Кн. 1. — С. 294.

4. Манцев Василь Миколайович (1889−1938). У 1920;1923 роках — керівник органів ВУЧК-ДПУ УРСР. В 1936;1937 роках — заступник голови Верховного Суду РРФСР. Розстріляний.

5. Дзержинський Фелікс Едмундович (1877 — 1926). В 1917;1926 роках — голова ВЧК-ОГПУ РРФСР / СРСР.

6. Тополянский В. Д. Вожди в законе. Очерки физиологии власти, — М.: Права человека, 1996. — С.206.

7. Євдокимов Юхим Георгійович (1891−1940). У 1920 р. — заступник начальника ОВ ВУЧК Південного фронту. В 1938 р. — замнаркома водного транспорту РРФСР. Розстріляний.

8. Галузевий державний архів Служби безпеки України (далі - ГДА СБУ) (м. Вінниця), спр.98, т.1, арк. 40.

9. Фрунзе Михайло Васильович (1885−1925). У 1918;1920 р.- командуючий рядом армій та фронтів. В 1925 р. — голова РВР СРСР.

10. Литвин А. А. Красный и белый террор в России // Отечественная история. — 1993. — № 6. — С.62.

11. Сборник лиц, награжденных орденом Красного Знамени и почетным революционным оружием. — Москва, Главное военное издательство, 1926. — С.74.

12. Розанов (Розенбардт) Александр (Абрам) Борисович (1896−1937). Старший майор державної безпеки (ДБ). У 1919 р. співробітник секретно-оперативного відділу ВУЧК. В 1935;1937 рр. — начальник УНКВС по Одеській області. Розстріляний.

13. Словінський Лев Генадійович (1899−1937). Інтендант 1-го рангу. В 1934;1937 рр. — начальник фінансового відділу НКВС СРСР. Розстріляний.

14. ГДА СБУ (м. Київ), спр. 1326, арк. 4.

15. Карлсон Карл Мартинович (1888−1938). Комісар ДБ 2-го рангу. В 1918 — 1919 р. — голова Казанської губ. ЧК. В 1937;1938 р. — начальник Томськ-Ассинського табору. Розстріляний.

16. Золотарёв В. А., Стёпкин В. П. ЧК-ГПУ-НКВД в Донбассе: Люди и документы. 1919;1941. — Донецк: Алекс, 2010. — С.382.

17. Арнольдов-Кессельман Арнольд (Аврам) Аркадійович (Ізраїльович) (1893−1939). Старший майор ДБ. В 1936;1937 рр. — помічник начальника відділу охорони ГУДБ НКВС СРСР. Розстріляний.

18. «Краткая автобиография нач. СОЧ Севастопольского окр. Отд. ГПУ Крыма» Арнольдова-Кессельмана Арнольда (Авраама) Аркадьевича (Израилевича) от 19 апреля 1924 г. — особистий архів В.Золотарьова.

19. Шпігельглас Сергій Михайлович (1897−1940). Майор ДБ. В 1936;1938 рр. — заступник начальника Іноземного відділу ГУДБ НКВС СРСР. Розстріляний.

20. Пещерский В. Жизнь и судьба генерала Шпигельгласа // Новости разведки и контрразведки. — Москва, 1997. — № 5.

21. Журбенко Александр Спиридонович (19 031 940). Майор ДБ. В 1938 р. — начальник УНКВС по Московській області. Розстріляний.

22. Петров Н., Янсен М. «Сталинский питомец» — Николай Ежов. — М.: РОССПЭН; Фонд первого Президента России Б. Н. Ельцина, 2008. — С. 183.

23. Кульвец Борис Петрович (1899 — ?). Старший лейтенант ДБ. В 1937;1938 — заступник начальника контррозвідувального відділу УНКВС Іркутської області. В 1940 р. засуджений до 10 років позбавлення волі.

24. Комаров А. Исполнитель. О праздниках и буднях обыкновенного палача // Труд. — 1992. — 6 августа.

25. Габінський (Каляєв) Іван Петрович (18 851 956). Весною 1919 р. — голова Канівської повітової ЧК Київської губернії.

26. Габінський (Каляєв) І.П. До розстрілу колишнього голови Петербурзької Ради Робітничих Депутатів 1905 р. Ю.С.Хрустальова-Носаря // Літопис революції. — 1931. — № 4. — С. 121−123.

27. Фальковський Дмитро Никанорович (1898 — 1934). Український радянський поет. Розстріляний.

28. Фальківський Д.Н. Поезії. — Київ: Радянський письменник, 1989. — С.47.

29. Хвильовий (Фітільов) Микола Григорович (1893−1933). Український прозаїк, поет, публіцист. У 1919 році очолював ЧК Богодухівського району Харківської губернії. Покінчив життя самогубством.

30. Приказ № 8 по Крымской ударной группе управления особых отделов Югозапфронтов от 7 декабря 1920 г. // Реабілітовані історією. Харківська область. Книга перша. — Ч.1. — Київ-Харків: Оригінал, 2005. С. 62.

31. Блохін Василь Михайлович (1895−1955). Генерал-майор. В 1926;1955 роках — комендант ОДПУНКВС-МВС СРСР.

32. Попов Михайло Васильович (1889-?). Полковник ДБ. В 1930;1936 роках — начальник тюремного відділу ОДПУ — НКВС СРСР.

33. Магго Петро Іванович (1879−1941). Капітан ДБ. В 1931;1941 роках — співробітник для особливих доручень комендатури ОДПУ — НКВС СРСР.

34. Єжов Микола Іванович (1895−1940). Генеральний комісар ДБ. У вересні 1936 р. — листопаді 1938 р. — нарком внутрішніх справ СРСР. Розстріляний.

35. Антонов Іван Іванович (1897 — 1975). Підполковник ДБ. В 1930;х роках — помічник начальника гаража адміністративно-господарського управління НКВС СРСР.

36. Ємельянов Олександр Михайлович (1893-?). Подполковник ДБ. В 1940 р. — співробітник для особливих доручень комендатури НКВС СРСР.

37. Окунєв Олексій Васильович (1901;1966). Полковник ДБ. В 1940 р. — помічник начальника 1 відділку 1 відділу ГУДБ НКВС СРСР.

38. Семєніхін Дем’ян Емануілович (1894−1975). Старший лейтенант ДБ. В 1940 р. — співробітник для особливих доручень комендатури НКВс СРСР.

39. Фельдман Іван Іванович (1893−1954). Підполковник ДБ. В 1938;1941 рр. — шофер автобази НКВС СРСР.

40. Шигальов Іван Іванович (1900;1945). Підполковник ДБ. З 1938 р. — начальник адміністративногосподарського відділу УНКВС по Московській області.

41. Яковлєв Петро Олександрович (1892−1959). Полковник ДБ. Помічник начальника автотехнічного відділу НКВС СРСР.

42. Шатов (Лівшен) Юхим Самойлович (1892-?). Капітан ДБ. В 1935 — 1937 рр. — начальник Житомирського окрвідділу НКВС. З 1938 р. — начальник Красноярського табору. В 1940 р. засуджений до розстрілу, який потім був замінений позбавленням волі.

43. ГДА СБУ (м. Житомир), спр. 32 460, т.4, арк. 55.

44. Янкович Семен Олександрович (1903;1938). Старший лейтенант ДБ. В 1937;1938 рр. — помічник начальника Запорозького міськвідділу НКВС, згодом помічник начальника УНКВС Дніпропетровської області. Розстріляний.

45. Коркін Петро Андрійович (1900;1940). Майор ДБ. В 1938 р. — начальник УНКВС по Дніпропетровській області. Розстріляний.

46. ГДА СБУ, м. Дніпропетровськ, спр. 7056, арк. 30−31.

47. Якушев (Бабкін) Лаврентій Трохимович (19 031 986). Полковник. В 1938 р. — нарком внутрішніх справ Кримської АРСР. В 1939 р. засуджений до 20 років позбавлення свободи. В 1941 р. амністований.

48. Петров Н., Янсен М. «Сталинский питомец» — Николай Ежов — Москва: РОССПЭН, 2008. — С. 182.

49. Ульріх Василь Васильович (1889−1951) Генерал-полковник юстиції. В 1926;1948 роках — голова Військової Колегії Верховного Суда СРСР.

50. Берзін Ян Карлович (Кюзіс Петеріс Янович) (1889−1938). Армійський комісар 2-го рангу. Начальник Розвідувального Управліния Червоної Армії. Розстріляний.

51. Петров Н. В. Палачи. Они выполняли заказы Сталина. — Москва: Новая газета, 2011. — С.219.

52. Горлінський Микола Дмитрович (1907;1965). Генерал-лейтенант. В 1938;1940 роках- 2-й заступник наркома внутрішніх справ УРСР.

53. Курпас Костянтин Степанович (1900 -?). Полковник ДБ. В 1938;1939 роках — начальник Дорожно-транспортного відділу НКВС Південної залізниці в Харкові.

54. Ігнатенко Фелікс Гаврилович (1906;?). Нагороджений знаком «Почетный работник ВЧК-ГПУ (XV)» в 1938 році. Засуджений до 10 років позбавлення волі.

55. Тимошенко Григорій Антонович (1905;?). Старшина. В 1937 р. нагороджений Орденом Червоної Зірки. Засуджений до 8 років позбавлення волі. В 1941 р. амністований.

56. Полікарпов Олександр Романович (18 971 939). Старший лейтенант ДБ. Нагороджений Орденом Червоної Зірки та знаком «Почетного работника ВЧК-ГПУ (XV)».

57. Лукин Е. На палачах крови нет. Тип и нравы Ленинградского НКВД. — СПб: Библиополис, 1996. — С. 67.

58. Хрущов Микита Сергійович (1894−1971). В 1938;1949 р. — перший секретар Компартії України. В 1953;1964 р. — перший секретар ЦК КПРС.

59. Кокін С., Пшенніков О. Діяльність оперативночекістських груп НКВД у західних областях України (вересень — жовтень 1939 р.) // З архівів ВУЧК — ГПУ-НКВД-КГБ. — 2000. — № 2, 4. — С. 427 428.

60. Гринько Михайло Іванович (1901;?). Старший лейтенант державної безпеки. В 1937;1938 роках — комендант НКВС Азербайджанської РСР.

61. Лельоткін Лев Іванович (1896-?). Лейтенант ДБ. В 1933;1938 роках — комендант УНКВД по Одеській області. В 1938 р. — комендант НКВС УРСР.

86. Буяков А. М. Ведомственные награды ОГПУНКВД: 1932;1940 гг. Ч.ІІ. Знак «Почетный работник ВЧК-ГПУ (XV)». — Владивосток: Русский Остров, 2008. — С.173.

87. Шаров (Шавер) Микола Давидович (18 971 939). Старший майор ДБ. В 1935;1937 р. — начальник УНКВС по Київській області. В 1938 р. — начальник УНКВС по Сталінградській області. Розстріляний.

88. Кобенек Давид Дмитрович (1900;?). В 19 361 941 рр. помічник начальника внутрішньої тюрми НКВС УРСР. Нагороджений Орденом Червоної Зірки (28.11.1936 р.).

89. Дмитрик В. А., Савицький Л. А. Великий терор на Хмельниччині: Історико-краєзнавчий збірник (документи, свідчення, публіцистика) — Хмельницький, 2004. — С. 385.

90. Архів віськової прокуратури Північного регіону України (далі - Архів ВП ПРУ), спр. 50−0092, т. 8, арк. 42 зв. — 43.

91. Балицький Всеволод Аполлонович (18 921 937). Комісар ДБ 1-го рангу. В 1934 — 1937 рр. — нарком внутрішніх справ УРСР. Розстріляний.

92. Державний архів Харківскої області, ф. Р-6452, оп.6, спр. 225, арк. 42−47.

93. Реабілітовані історією. Вінницька область. Книга перша. — Вінниця, 2006. — С. 201.

94. Кашин Василь Петрович (1905 — ?). В 19 371 938 рр. — начальник внутрішньої тюрми УНКВС по Харківській області. Засуджений до 10 років позбавлення волі.

95. Таран Петро Степанович (1905;?) В 19 371 938 рр. — черговий помічник коменданта внутрішньої тюрми УНКВС Харківської області. Засуджений до 5-ти років позбавлення волі.

96. Топунов Петро Прокопович (1908;?). Старшина. В 1937;1938 рр. — черговий помічник коменданта внутрішньої тюрми УНКВС Харківської області. Засуджений до 2-х років позбавлення волі (умовно).

97. Пушкарьов Григорій Павлович (1899-?). В 1937;1938 рр. — наглядач внутрішньої тюрми УНКВС по Харківській області. Засуджений до 1 року позбавлення волі.

98. Сводка сведений о злодеяниях и беззакониях большевиков № 19 // Красный террор в годы гражданской войны. По материалам Особой следственной комиссии по расследованию злодеяний большевиков / под ред. Ю. Фельштинского и Г. Чернявского. — Москва: ТЕРРА-Книжный клуб, 2004. — С. 268.

99. Саєнко Степан Опанасович (1886−1973). В 1919 р. комендант концтабору при Харківському губвиконкомі.

100. Мельгунов С. П. Красный террор в России.- Москва: СП «РШШ — «Р^», 1990. — С. 122−126.

101. Семененко О. П. Харків, Харків… — Харків — Нью-Йорк, Березіль — Маріян Коць, 1992. — С. 75.

102. Кацнельсон Зиновій Борисович (1892−1938). Комісар ДБ 2-го рангу. В 1937 р. заступник начальника ГУТАБ НКВС СРСР. Розстріляний.

103. Центральний державний архів вищих органів влади і управління України, ф. 1, оп.20, спр. 6276, арк.41−44.

104. Зелений Артем Петрович (1891−1942). В 1936 -1938 рр. — комендант УНКВС по Харківській області. Нагороджений Орденом Червоної Зірки (19.12.1937). Загинув на фронті.

105. Жаваронков Г. С. Тайна черной дороги // Московские новости. — 1990. — № 24. — 17 июня.

106. Телешов Микола Галактіонович (1902;1978). Капітан державної безпеки. В 1937;1938 рр. — начальник УНКВС по Тамбовській області. В березніквітні 1938 р. — начальник УНКВС по Харківській області. Згодом на партійній та радянській роботі.

107. Катынь. Пленники необъявленной войны. Документы и материалы. — Москва: МФД, 1999. — С. 522.

108. Коля А. Археологія вбивства. Таємні цвинтарі НКВД у Харкові та Биківні // Український тиждень. — 2012 — 21−27 вересня. — С.17.

109. ГДА СБУ (м. Київ), ф. 42, спр. 35. арк. 11.

130. Заворотнов С. М. Харьковская «Катынь» — Харьков: Консум, 2004. — С.101−102.

131. Коля А. Археологія вбивства. Таємні цвинтарі НКВД у Харкові та Биківні //Український тиждень. — 2012. — 21−27 вересня. — С.18.

132. Сєров Іван Олександрович (1905;1990). В 1939;1941 рр. — нарком внутрішніх справ УРСР.

133. Хрущев С. Никита Хрущев: кризисы и ракеты. В 2 т. — М., Новости, 1994. — С. 68.

134. Ковтун Г. К., Войналович В. А., Данилюк Ю. З. Масові незаконні репресії 20-х — початку 50-х років на Полтавщині // Реабілітовані історією. — Київ-Полтава: Рідний край, 1992. — С.44.