Поняття обліку витрат на виробництво та шляхи його вдосконалення

Поняття обліку витрат на виробництво та шляхи його вдосконалення

У статті проведений загальний огляд сучасного стану обліку витрат на виробництво, визначені переваги та недоліки нинішнього стану і запропоновані напрямки розвитку переваг із метою його вдосконалення.

Сьогоднішні позиції української економіки досить слабкі, тож вони потребують багатьох змін у сфері управління виробництвом, визначають необхідність розробки системи обліку витрат, яка б відповідала вимогам ринку та враховувала б організаційно технологічні особливості виробництва. Нині облікова інформація не в повній мірі відповідає сучасним вимогам управління.

Облік витрат постає визначальне місце в економіці підприємства, оскільки на ньому базуються економічні площини виробництва продукції.

Дослідженнями стану обліку витрат у загальному плані і за галузями економіки займалися вітчизняні та зарубіжні дослідники. Цим питанням присвячувалися дисертаційні роботи та наукові статті. Проблеми обліку витрат виробництва знайшли відображення в наукових працях таких відомих українських вчених, як: М. Т. Білуха, Ф. Ф. Бутинець, С. Ф. Голова, З. В. Гуцайлюк, М. В. Кужельний, А. М. Кузьмінський, В. Г. Лінник та ін.

Робота спрямована на систематизацію сучасного стану обліку і теорій витрат, підходів до побудови функцій витрат, їх визначення та аналізу.

Метою статті є також розробка рекомендацій і пропозицій удосконалення з обліку витрат на виробництво.

Процес виробництва продукції (робіт, послуг) потребує здійснення певних витрат.

Витрати — це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, яке призводить до зменшення власного капіталу (за вийнятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками).

До витрат, згідно з П (с)БО № 1 та П (с)БО № 3, належить також нестача запасів, списання запасів або необоротніх активів, які визнано активами, сплати штрафних санкцій, витрати на заохочення, соціальний і виробничий розвиток, нарахування податків, у тому числі податку на прибуток.

У відповідності до Інструкції про застосування Плану рахунків передбачено відображення витрат за елементами на рахунках класу 8.

Не визначаються витратами і не включаються до Звіту про фінансові результати:

• — платежі згідно з договорами комісії, агентськими угодами та іншими подібними договорами комісії;
• — попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг;
• — погашення одержаних позик;інші зменшення активів чи збільшення зобов’язань, шо не відповідає ознакам властивим витратам;
• — витрати, які зображені зменшенням власного капіталу згідно з П (с)БО.

З метою бухгалтерського обліку, аналізу та планування витрати підприємства об'єднуються в однорідні групи за різними ознаками. Загалом витрати групуються та обліковуються за видами, місцями виникнення та носіями витрат, виходячи з діяльності підприємства.

Отже, облік витрат на виробництво на підприємствах регулюється національними Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, але їх норми досить загальні і не можуть повністю охопити всі особливості і специфіку виробництва. Адекватно до сучасного стану нормативно законодавчої бази України, в тому числі і Положення (стандартів) бухгалтерського обліку, розроблені Методичні рекомендації з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості, в яких визначено нову методику розрахунку показника «виробнича собівартість продукції (робіт, послуг)» у промисловості та розроблено методику її калькулювання як на промислових підприємствах, так і в непромислових організаціях, що випускають промислову продукцію, незалежно від форми власності і господарювання.

Дослідження свідчать, що перелік статей витрат на окремих підприємствах значно різниться. Виділення окремих витрат у самостійні статті або, навпаки, об'єднання окремих статей дозволяє розробити номенклатуру статей витрат, що в максимальній мірі відповідає технолого-організаційній специфіці виробництва.

У зв’язку з відсутністю планування й аналізу витрат за калькуляційними статтями та формальним складанням фактичних калькуляцій, на підприємствах значно послабилась контрольна функція обліку за місцями виникнення витрат і центрами відповідальності.

Дослідження питання показало, що на підприємствах відсутня система гнучкого оперативного обліку, результативного попереднього контролю виробничих витрат та їх жорсткого нормування.

Облік окремих видів витрат та вирішення завдань з їх оптимізації здебільшого здійснюються за допомогою бухгалтерсько-статистичних методів, хоча останнім часом є тенденція до застосування економіко-математичних методів, у тому числі комп’ютерно-математичного моделювання за допомогою впровадження в облікову практику автоматизованих засобів обробки економічної інформації.

У сучасних умовах найбільш раціональною формою ведення бухгалтерського обліку на підприємствах, як показує практика, є автоматизована журнальна форма бухгалтерського обліку. Вивчення стану оперативного обліку витрат на виробництво свідчить, що сьогодні на підприємствах цьому виду обліку та аналізу не приділяється належної уваги. Проте здійснення якісного автоматизованого оперативного обліку на виробництві дасть змогу уникну ти негативних явищ втрати виробничих запасів підприємства, зведе вірогідність виникнення непродуктивних витрат до мінімуму.

Таким чином, наявна система обліку витрат на виробництво підприємств не сприяє посиленню контролю та використанню інформації про витрачання ресурсів для проведення економічного аналізу з метою прийняття рішень за відповідними структурними підрозділами (центрами виникнення витрат). Невирішеною залишається також і проблема стосовно напрямів подальшого вдосконалення обліку витрат в умовах ринку. Оскільки перший крок у цьому вже зроблено — прийняття та впровадження Положень (стандартів) бухгалтерського обліку та нового Плану рахунків, необхідно і далі рухатися в бік міжнародної стандартизації обліку.

Висновки

Існуючий бухгалтерський облік не дає вичерпної оперативної інформації про витрати виробництва, тому що облікова інформація групується переважно в кінці місяця і відображає події, що минули. На підприємствах інформаційна база обліку витрат виробництва не в достатній мірі використовується для прийняття управлінських рішень.

З метою покращення стану обліку досліджено сучасні методи та варіанти обліку витрат на виробництво та можливість їх застосування на підприємствах.

Для вирішення проблеми покращення обліку витрат виробництва необхідно, перш за все, створити таку нормативну базу промисловості, яка відповідала би нормативно-законодавчій базі, з одного боку, а з іншого — враховувала би особливості виробництва.

Література

• 1. Саченко С. І. Облік і внутрішньогосподарський контроль виробничих витрат на хлібопекарних підприємствах: дис. канд. екон. наук: 08.06.04 / С. І. Саченко. — К., 2007. — 219 с.
• 2. Каменська Т. О. Облік та внутрішній аудит витрат олійно-жирового виробництва: дис. канд.екон. наук: 08.06.04 / Т. О. Каменська. — К., 2006. — 232 с.