Сутність дебіторської заборгованості, види та фактори, що визначають обсяг та структуру дебіторської заборгованості підприємства

Сучасний етап економічного розвитку країни характеризується значним уповільненням платіжного обороту, а також коли при розрахунках між продавцем і покупцем відгрузка і оплата товарів не співпадає в часі. Це призводить до появи і росту дебіторської заборгованості на підприємствах.

Дебітор (лат.debitor — боржник, зобов’язаний) — сторона з зобов’язанням, яка повинна здійснювати певну дію (в обумовленних термінах та обсягах) або утриматися від її здійснення. В якості дебітора можуть виступати тільки дієздатні фізичні та юридичні особи, тобто особи, які можуть брати на себе певні фінансові зобов’язання та нести відповідальність за їх виконання.

Дебіторами торговельного підприємства виступають його різні контрагенти, які згідно з договірними умовами мають певну заборгованість перед підприємством, тобто є його боржниками.

Взагалі, існує дуже багато визначень щодо дебіторської заборгованості, наприклад:

Дебіторська заборгованість — сума боргів на користь підприємства від юридичних осіб та фізичних осіб у результаті господарських взаємовідносин [№ 4с.189];

Дебіторська заборгованість — сума рахунків до одержання; форма тимчасового відлучення засобів із обороту підприємства, яке виникло в результаті поставки товарів, робіт, послуг в кредит [№ 12 с.231].

Виникнення дебіторської заборгованості може бути спричинено:

недостачами;

розтратами;

крадіжками;

псуванням цінностей;

простроченням платежів.

Виникнення дебіторської заборгованості обумовлено тим, що договірні відносини торговельного підприєства з його різними господарськими котрагентами можуть передбачити певний часовий лаг (проміжок часу) між прийняттям на себе певних зобов’язань та їх фактичним виконанням.

Поточна дебіторська заборгованість ділиться на:

дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги (крім заборгованості, забезпеченої векселями);

дебіторська заборгованість по розрахункам з бюджетом: по виданим авансам, нарахованим авансам, нарахованим доходам, по внутрішнім розрахункам;

інша поточна дебіторська заборгованість.

Крім того, будь-яка з поточної дебіторської заборгованості може бути визнана безнадійною. Безнадійна дебіторська заборгованість — це поточна заборгованість, відносно якої: є впевненість в її не поверненості боржником.

або по якій минув термін позовної давності.

Довгострокова дебіторська заборгованість розподіляється на:

заборгованість орендаря за фінансовою орендою;

надання позик іншим підприємствам;

надання позик фізичним особам;

заборгованість, що виникає при надзвичайних подіях — пожеже, повені,.

крадіжки тощо [№ 22 с.8−14].

Залежно від характеру відносин, що обумовлюють виникнення дебіторської заборгованості, виділяють такі види дебіторської заборгованості:

1. Дебіторська заборгованість споживачів:

Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги, термін оплати яких ще ненастав;

Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги, які неоплвчені в встановлений термін ;

Дебіторська заборгованість за векселями одержаними.

• 2. Дебіторська заборгованість постачальників.
• 3. Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом.
• 4. Дебіторська заборгованість за розрахунками з персоналом.
• 5. Інші види дебіторської заборгованості або дебіторська заборгованість інших контрагентів.

Для характеристики стану дебіторської заборгованості торговельного підприємства використовують також інші класифікаційні ознаки.

Залежно від характеру виникнення виділяють:

заборгованість, що зумовлена нормальним процесом господарсько-фінансової діяльності торговельного підприємства;

заборгованість, пов’язана з порушенням фінансової дисципліни.

Залежно від терміну порушення договірних умов розрізняють:

заборгованість, термін оплати якої ще не настав;

заборгованість з порушеним терміном виконання зобов’язань Залежно від плановості виникнення можна вмділити:

заборгованість, виникнення якої планувалося підприємством;

заборгованість, яка виникла в ході проведення певної господарської операції в зв’язку з недобросовістністю партнерів підприємства .

Залежно від можливостей погашення виділяють :

— заборгованість, що потенційно може бути погашена (імовірність погашення оцінюється в інтервалі від 0.7 до 1.0);

заборгованість, факт погашення якої є сумнівним в зв’язку з тяжким фінансовим становищем боржників (сумнівна заборгованість). Ймовірність її погашення з урахуванням факторів ризику оцінюється в інтервалі 0.2- 0.7 ;

заборгованість, що не може бути погашена (імовірнвсть погашення нижча за 0.2, термін прострочки виконання від 3 до 1 року). Цей вид заборгованості характеризується ще терміном «безнадійна заборгованість «[№ 5 с.329−334; № 15 с.544−547].

Дебіторська заборгованість (кошти в розрахунках) є однією з можливих форм існування обігових активів підприємства.

Проте надмірний обсяг виникнення дебіторської заборгованості, порушення термінів її погашення або неможливість погашення взагалі є досить негативними ознаками стану фінансів торговельного підприємства. Зростання обсягів дебіторської заборгованості свідчить про відволікання коштів не за призначенням, їх неефективне використання або навіть втрату.

Виникнення дебіторської заборгованості в певних межах є нормальною ознакою процесу фінансово-господарської діяльності будь-якого підприємства, зумовлене природою та особливостями діяльності, однак кожен господарюючий суб'єкт зацікавлений в оптимізації обсягу.

Це обумовлено тим, що скорочення дебіторської заборгованості є одним з наявних резервів зниження потреби підприємства в обігових активах та прискорення швидкості їх обігу.

Управління дебіторською заборгованістю передбачає передовсім знання факторів, що обумовлюють її виникнення.

Розглянемо фактори, що обумовлюють обсяги дебіторської заборгованості постачальників підприємства (таблиця 1).

Виникнення інших видів дебіторської заборгованості залежить від таких факторів, як :

Аванси, видані робітникам — обсяги та необхідність проведення господарських операцій, що оплачуються готівкою, кількість та тривалість відряджень працівників підприємства.

• 2. Розрахунки з бюджетом — ступінь рівномірності отримання прибутків, здійснення витрат, характер діючої системи оподакування та сплати окремих видів податків .
• 3 .Розрахунки з власниками (акціонерами) — завершеність формування

статутного фонду, поточна платоспроможність власників (акціонерів).

Таким чином, обсяги дебіторської заборгованості торговельного підприємства формуються під впливом широкої системи факторів як внутрішнього так і зовнішнього характеру. Детальніше розглянемо фактори як внутрішнього характеру так і зовнішнього.

Фактори впливу зовнішнього середовища пов’язані передовсім з кон’юнктурою споживчого ринку, ринку товарних та матеріальних ресурсів. Вони обумовлюють можливості використання комерційного та споживчого кредиту як інструменту реалізації економічних інтересів підприємства-стимулювання товарообороту, формування конкурентноспроможного товарного асортименту тощо. Вплив цієї групи факторів вивчається на основі проведення моніторингу стану відповідних ринків, змін їх кон’юнктури.

Фактори внутрішнього середовища обумовлені дією кожної окремої політики, що проводить торговельне підприємство — асортиментної, цінової, маркетингової, матеріально-технічного постачання тощо. Харатер та ступінь ефективності кожної політики, що проводиться, обумовлює їх вплив на обсяги дебіторської заборгованості підприємства.

Дебіторська заборгованість постачальників підприємства може бути.

обумовлена необхідністю оновлення товарного портфеля підприємства,.

змінами в асортименті товарів, що реалізуються, розширенням колапостачальників або необхідністю співпраці з конкретним постачальником.

Розглянемо фактори, що обумовлюють обсяги дебіторської заборгованості покупців підприємства (таблиця 2).

Розглядаючи фактори, що обумовлюють обсяги дебіторської заборгованості торговельного підприємства на певний період (дату), необхідно визначити не лише фактори формування дебіторської заборгованості також фактори, що обумовлюють обсяги її погашення.

Взаємозв'язок між цими факторами наочно демонструє модель ДЗк=ДЗп+ВДЗ за пр-ПДЗ за пр де ДЗп, ДЗк — відповідно, обсяги дебіторської заборгованості на початок і кінець періоду;

ВДЗ за пр — виникнення дебіторської заборгованості за період;

ПДЗ за пр. — погашення дебіторської заборгованості за період.

Погашення дебіторської заборгованості обумовлюється її якістю, яка повною мірою залежить від факторів внутрішнього середовища підприємства — обгрунтованості управлінських рішень, пов’язаних з утворенням дебіторської заборгованості в попередні періоди [№ 15 с. 546 ].

Розрізняють два аспекти якості - ризик і термін. Для деяких галузей характерно наявність високоризикових дебіторських заборгованостей, в той час як в інших галузях відсутня. Кожне підприємство повинно вирішувати, який рівень ризику воно готове прийняти, якщо воно хоче залишитися конкурентним і прибутковим у своїй галузі.

Всі дебіторські заборгованості повинні перетворитися в грошові засоби як можна в більш короткі терміни. Це означає твердий контроль над простроченими рахунками, так як чим більш давнім становиться борг, тим менш визначена перспектива його погашення:

Вартість поточних боргів 100%.

Вартість прострочених на 30 днів боргів 90%.

Вартість прострочених на 90 днів боргів 80%.

Вартість прострочених на 100 днів боргів 50%.

Вартість боргів за період більше 12 місяців 30%.

Розглянемо ризики виникнення заборгованості при використанні різних форм розрахунків (таблиця 3).

Отже, під якістю дебіторської заборгованості слід розуміти вірогідність одержання цієї заборгованості в повній сумі. Показником цієї вірогідності є термін утворення заборгованості, а також питома вага простроченої заборгованості в загальній сумі .