Організація обліку суб"єктами малого підприємництва

Організація обліку суб'єктами малого підприємництва

Протягом останніх років в Україні відбувалися процеси активізації діяльності у сфері підприємництва. Формування активного ділового середовища сприяло розвитку малого бізнесу. Для вдосконалення управління на мікрорівні і підвищення конкурентоспроможності малого бізнесу важливе значення має якість інформації, що необхідна для прийняття раціональних управлінських рішень. Саме бухгалтерський облік як важливий елемент економічної системи забезпечує інформаційні потреби управління підприємством. Зміни підходів до ведення бізнесу, збільшення потреб управління в інформації та постійні трансформації, що відбуваються у нормативно-правовому регулюванні бухгалтерського та податкового обліку суб'єктів підприємництва, вимагають перегляду підходів до організації їх обліку.

Питання організації бухгалтерського обліку є актуальними для підприємств будь-якої форми власності та розмірів. Тому дослідженню теоретичних та практичних аспектів організації бухгалтерського обліку суб'єктів малого бізнесу присвячені праці багатьох вчених, серед яких: Гоголь Т. А., Городянська Л., Кучер С. В., Кузьома В. В., Фабіянська В.Ю. та інші.

Основними цілями статті є розкриття змісту поняття «організація бухгалтерського обліку», визначення факторів впливу на організацію обліку суб'єктів малого підприємництва та обґрунтування варіантів вибору ними форм бухгалтерського обліку.

Одним із суттєвих напрямків розвитку малого підприємництва є організація бухгалтерського обліку.

Що стосується терміну «організація бухгалтерського обліку», то вчені трактують його по-різному, тобто єдиного погляду досі не обґрунтовано.

Гоголь Т.А., здійснивши дослідження наукових думок, зазначає, що організація бухгалтерського обліку — це впорядкування окремих складових елементів бухгалтерського обліку в цілісну систему з чітко встановленими характеристиками, логічною структурою її компонентів: об'єктів організації бухгалтерського обліку; форми організації бухгалтерського обліку; технічних та інших засобів організації бухгалтерського обліку; загальнонаукових та специфічних методів і способів дослідження, що взаємодіють у встановлених послідовних часових стадіях, причому послідовність є загальною на всіх етапах організації бухгалтерського обліку.

Проаналізувавши зміст окресленого поняття, викладеного в науковій і навчальній літературі, Фабіянська В.Ю. дійшла висновку, що найчастіше організацію обліку визначають як: «…створення, впорядкування та вдосконалення системи обліку на підприємстві для її відповідності потребам управління»; «…систему дій, необхідних для побудови облікового процесу з метою отримання інформації про господарські процеси», «…комплекс заходів, спрямованих на створення раціональної системи бухгалтерського обліку»; «…комплекс заходів керівника (власника) підприємства, спрямованих на забезпечення збору, реєстрації та узагальнення фактів господарської діяльності з метою отримання достовірної інформації для прийняття управлінських рішень». На думку автора, організація бухгалтерського обліку — це комплекс заходів з налагодження та постійного вдосконалення системи бухгалтерського обліку на підприємстві відповідно до потреб його управління, що розробляють з урахуванням особливостей діяльності підприємства, а саме: форми власності, виду та обсягу діяльності.

Дещо інший підхід висловлюють науковці Труш Ю. Т., Король Г. О. та Потрус Н. П. За їх твердженням, організація обліку — це процес створення та постійного удосконалення трудового і облікового процесів, методологічного і методичного забезпечення обліку задля надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації для прийняття управлінських рішень.

Будь-яке трактування, на нашу думку, має право на існування. Адже, бухгалтерський облік спрямований на забезпечення інформаційних потреб користувачів і виконання ним контрольної функції.

Якщо говорити про особливості організації системи бухгалтерського обліку, то вона на малих підприємствах залежить від наявності наступних варіацій:

• — вибір системи оподаткування (згідно із законодавством підприємства, незалежно від розмірів та форм господарювання, можуть обирати як загальну систему оподаткування, так і спрощену систему, якщо відповідатимуть відповідним критеріям);
• — вибір форми організації бухгалтерського обліку (відповідно до законодавства існує чотири варіанти вибору суб'єктів ведення бухгалтерського обліку, кожен з яких може бути обраний власником);
• — вибір системи бухгалтерського обліку (залежно від обсягів здійснюваної діяльності та вимог законодавства, суб'єкти малого підприємництва можуть обирати загальну, спрощену та просту форми бухгалтерського обліку та складати на цій основі загальну, спрощену або просту фінансову звітність);
• — використання плану рахунків (мають право на вибір як загального, так і спрощеного плану рахунків бухгалтерського обліку, в залежності від форми організації та обраної системи оподаткування);
• — можливість ведення бухгалтерського обліку без використання плану рахунків та принципу подвійного запису (є характерним для суб'єктів мікропідприємництва).

Враховуючи позиції науковців та власні дослідження, можна визначити, що факторами впливу на організацію обліку суб'єктів малого підприємництва є:

1. Форми організації бухгалтерського обліку.

Законом «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено самостійний вибір форми організації бухгалтерського обліку:

• — введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером;
• — користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи;
• — ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою;
• — самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства. Ця форма організації бухгалтерського обліку не може застосовуватися на підприємствах, звітність яких повинна оприлюднюватися, та в бюджетних установах.
• 2. Застосовуваних форм облікових регістрів — форми бухгалтерського обліку.

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підприємство самостійно обирає форму бухгалтерського.

Форма бухгалтерського обліку суб'єкта малого підприємництва визначається побудовою облікових регістрів, способом і технологією облікових записів у них, з врахуванням особливостей діяльності. Є різні форми бухгалтерського обліку, про які ще згадаємо. Вибір їх залежить від того, які вимоги поставлені перед обліком у системі управління підприємницькою діяльністю.

3. Обрання системи оподаткування залежно від групи платника податків.

Згідно норм Податкового кодексу України суб'єкти малого бізнесу можуть застосовувати два варіанти оподаткування: загальну систему оподаткування та спрощену систему оподаткування. Спрощена система оподаткування, обліку та звітності передбачає особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених Податкового кодексу України, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності. Загальна система оподаткування, обліку та звітності має складну систему ведення бізнесу з точки зору обліку та звітності. Проте вона дозволяє займатися будь-яким видом діяльності та немає інших обмежень, що притаманні спрощеній системі оподаткування. Загальна система оподаткування складається з сукупності податків і зборів до бюджету, що нараховуються у встановленому законами України порядку.

Наукові дослідження підтверджують як переваги так і недоліки зазначених систем оподаткування (табл. 1).

Вище викладене дає можливість висловити думку, що важливим фактором впливу на побудову обліку в малому бізнесі є система оподаткування. При цьому, обрання форми обліку залежить від розміру підприємства та групи платника єдиного податку.

Таблиця 1. Переваги та недоліки систем оподаткування СМП

Згадаємо, що за нормами Податкового кодексу України виокремлено 4 групи платників єдиного податку [6]:

• 1) перша група — фізичні особи-підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300 000 гривень;
• 2) друга група — фізичні особи-підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку або населенню, виробництво або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1 500 000 гривень.
• 3) третя група — фізичні особи-підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи — суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5 000 000 гривень;
• 4) четверта група — сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75%.

Однак, якщо перша та друга група відносяться безперечно до суб'єктів малого бізнесу, то для третьої та четвертої груп застосовується обмеження щодо кількості працюючих, відповідно до Господарського кодексу України не більше 50 осіб.

Варто зазначити, що платники єдиного податку першої-третьої груп (фізичні особи) ведуть облік згідно норм Податкового кодексу України, а платники єдиного податку третьої та четвертої груп (юридичні особи) — дотримуються норм податкового та бухгалтерського законодавства.

Так, платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи-підприємці), які не є платниками податку на додану вартість, ведуть Книгу обліку доходів. В цій Книзі підприємці щоденно за підсумками робочого дня відображають отримані доходи. До доходів, зокрема, відносяться кошти, які надійшли на поточний рахунок платника податку або які отримано готівкою, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи-підприємці), які є платниками податку на додану вартість, ведуть Книгу обліку доходів і витрат, у якій щоденно за підсумками робочого дня відображають відповідно отримані доходи та понесені витрати. В Книзі окремо зазначається інформація про кошти, що надійшли на поточний рахунок платника податку або отримано готівкою, фактично безоплатно отримані товари (роботи, послуги) та понесені витрати, зокрема оплачені придбані товари (роботи, послуги), виплачена заробітна плата, сплата єдиний соціального внеску тощо. Форму та порядок затвердження Книг затвердженоНаказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 579 «Про затвердження форм книги обліку доходів і книги обліку доходів і витрат та порядків їх ведення».

Платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) та четвертої групи, які є суб'єктами малого підприємництва мають право вибору окремих форм обліку.

Для цього їм необхідно скористатися наступними нормативними документами: Методичними рекомендаціями по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку малими підприємствами, затвердженими Наказом Міністерства фінансів України від 25.06.2003р. № 422, Методичними рекомендаціями із застосування регістрів бухгалтерського обліку малими підприємствами, затвердженими Наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2011р. № 720.

Як вже зазначалося, суб'єкти малого підприємництва можу обирати і загальну систему оподаткування. В цьому випадку, для організації облікового процесу, вони повинні скористатися Методичними рекомендаціями по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку, затвердженими Наказом Міністерства фінансів України № 356 від 29.12.2000 р. та Методичними рекомендаціями щодо застосування регістрів журнально-ордерної форми обліку для сільськогосподарських підприємств, затвердженими Наказом Міністерства аграрної політики України № 390 від 4.06.2009 р.

Таким чином, суб'єкти малого підприємництва на загальній системі оподаткування застосовують Загальний план рахунків відповідно до Наказу Міністерства фінансів України № 291 та можуть використовувати: одночасно рахунки 8 і 9 класу; тільки рахунки 9 класу; тільки рахунки 8 класу. Суб'єкти малого підприємництва на спрощеній системі оподаткування можуть застосовувати Спрощений план рахунків або вести облік без застосування плану рахунків та подвійного запису.

Отже, юридичні особи — суб'єкти малого підприємництва обирають одну з наведених форм бухгалтерського обліку (рис. 1):

• 1 — журнальну чи журнально-ордерну;
• 2 — просту форма бухгалтерського обліку;
• 3 — спрощену форму бухгалтерського обліку:
  • — із застосуванням регістрів відповідно до Наказу МФУ № 422;
  • — із застосуванням регістрів відповідно до Наказу МФУ № 720 (без подвійного запису);
• 4 — автоматизовану форму бухгалтерського обліку — комп’ютерна бухгалтерська програма, яка передбачає формування регістрів обліку.

Журнальна чи журнально-ордерна фора обліку передбачає формування інформації у журналах та відомостях до них на підставі первинних документів під час надходження їх до бухгалтерії або за підсумками за місяць. Дана форма обліку використовується, якщо суб'єкт малого підприємництва здійснює складне виробництво та воно матеріалозатратним, що зумовлює відображення великої кількості господарських операцій та розрахунків (наприклад, у сільському господарстві).

Рис. 1. Форми бухгалтерського обліку суб'єктів малого підприємництва — юридичних осіб

бухгалтерський оподаткування підприємницький економічний Просту форму бухгалтерського обліку рекомендується застосовувати на підприємствах, де виконується невеликий об'єм робіт та незначний документообіг (наприклад: сфера обслуговування, надання послуг тощо). Але обов’язково господарські операції відображаються з використанням методу подвійного запису.

Спрощена форма обліку застосовується, якщо неможна використати просту форму обліку або за власним вибором суб'єкта малого бізнесу. Спрощена форма обліку дозволяє відображати господарські операції двома способами: без застосування подвійного запису або ж з його використанням.

Впровадження в обліковий процес автоматизованої форми бухгалтерського обліку пов’язано із заміною паперових носіїв інформації на електронні з наданням їм юридичної сили, відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88.

Автоматизована (комп'ютерна) форма бухгалтерського обліку ґрунтується на комплексному використанні швидкодіючих електронно-обчислювальних машин (ЕОМ), які забезпечують автоматизований процес збирання, реєстрації й опрацювання облікової інформації, необхідної для контролю й управління. Однак, крім переваг автоматизована система ведення обліку на підприємстві має ряд недоліків, до яких можна віднести: проблеми загальної організації бізнесу й обліку; висока вартість впровадження автоматизованої системи ведення обліку; відсутність досконалого володіння комп’ютером бухгалтера підприємства, а також інших працівників підприємства; ненадійність ЕОМ (виведення ЕОМ з ладу, збій у програмному забезпечені, віруси, невірне користування ЕОМ можуть спричинити втрату цінної інформації).

Також, як зазначає Городянська Л., застосовування масштабного програмного забезпечення не завжди є доцільним. Для суб'єктів малого підприємництва не раціональним буде витрачання немалих коштів на придбання та щомісячне обслуговування даних програм для оброблення незначної кількості господарських операцій.

Таким чином, можна стверджувати, що від рівня організації бухгалтерського обліку залежить ефективність забезпечення всієї системи інтересів користувачів фінансової звітності та функціонування бухгалтерського обліку на підприємстві в цілому.

Відмінності в організації облікового процесу на малих підприємствах залежать від особливостей функціонування діяльності малих підприємств з позиції площини нормативного поля та інформаційних вимог користувачів облікової інформації, а також завдань бухгалтерського обліку.

Одним із найважливіших організаційних питань бухгалтерського обліку суб'єктів малого підприємництва є вибір форми бухгалтерського обліку, адже кожна форма обліку передбачає поєднання різних видів облікових регістрів, які повинні забезпечити оперативний контроль, своєчасність, повноту і достовірність узагальнення у бухгалтерському обліку всіх здійснюваних господарських операцій, які відбувались у суб'єкта господарювання.

Суб'єкти малого бізнесу на власний розсуд можуть використовувати різні форми обліку, але обрану необхідно зафіксувати в Наказі про облікову політику та дотримуватися її протягом звітного року.

За результатами проведеного дослідження можна виокремити напрями організації бухгалтерського обліку суб'єктів малого підприємництва:

• — вибір системи оподаткування;
• — затвердження в Наказі про облікову політику обраної форми бухгалтерського обліку;
• — підтвердження здійснюваних господарських операцій первинними документами;
• — відображення інформації в облікових регістрів залежно від обраної форми обліку;
• — узагальнення інформації у звітності.