Формування доходів діяльності
Цей принцип забезпечує визначення фінансового відображення доходу в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності, є зростання дебіторської заборгованості внаслідок відвантаження продукції з наступною оплатою результату звітного періоду (доходу) одночасно з витратами, які здійснено для отримання цих доходів. Названі критерії визнання доходу, як правило, застосовуються окремо в кожній операції… Читати ще >
Формування доходів діяльності (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Основні вимоги до визначення складу та оцінки доходів згідно П (С)БО 15 «Доходи» .
Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи від звичайної діяльності підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначає П (С)БО 15 «Дохід» .
Дохід — збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, внаслідок чого збільшується власний капітал підприємства (за винятком збільшення капіталу за рахунок внесків власників).
Доходи і витрати відображають в бухгалтерському обліку та включають до Звіту грошових коштів від використання активів. Прикладом збільшення активів, а отже, про фінансові результати згідно з принципом нарахування й відповідності доходів і витрат. Принцип відповідності передбачає, що обов’язковою супровідною умовою одержання доходу є здійснення підприємством витрат для його отримання.
Цей принцип забезпечує визначення фінансового відображення доходу в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності, є зростання дебіторської заборгованості внаслідок відвантаження продукції з наступною оплатою результату звітного періоду (доходу) одночасно з витратами, які здійснено для отримання цих доходів.
У момент реалізації одночасно відображають виручку від реалізації продукції (дохід) і списують собівартість цієї продукції (витрати).
Однак не всі витрати можна безпосередньо пов’язати з певним доходом. У зв’язку з цим витрати, безпосередньо не пов’язані з певними доходами, відображають у звітному періоді, в якому вони виникли.
Наприклад, нестачі та втрати від псування цінностей слід списати в тому звітному періоді, в якому їх було виявлено, оскільки такі витрати не мають прямого зв’язку з доходом.
У бухгалтерському обліку та фінансовій звітності доходи й витрати відображаються в момент їхнього виникнення незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.
Отже, бухгалтерський облік ведуть, а звітність складають на основі облікового принципу нарахування: доходи відображають у бухгалтерському обліку і відповідно у фінансовій звітності за відвантаженням продукції (товарів), виконанням робіт, наданням послуг незалежно від термінів одержання грошових коштів або Їхніх еквівалентів від покупців (замовників).
Одержані передоплати (аванси) не визнаються доходами, а видані - витратами, оскільки не призводять до зміни власного капіталу підприємства.
Таким чином, фінансова звітність, складена згідно з принципом нарахування, інформує користувачів не лише про операції, що відбулися та супроводжувалися виплатою чи одержанням грошових коштів, а й про зобов’язання виплатити грошові кошти в майбутньому та про ресурси у грошовому вираженні, які будуть одержані в майбутньому.
Вимоги П© БО 15 «Доходи» визначають принцип формування інформації про доходи підприємства у бухгалтерському обліку.
П© БО 15 не поширюється на доходи, пов’язані з:
- — реалізацією цінних паперів;
- — контрактами з надання послуг у галузі будівництва;
- — страховою діяльністю;
- — змінами у справедливій вартості фінансових активів і фінансових зобов’язань, а також із Їх ліквідацією (продажем, погашенням);
- — змінами вартості інших поточних активів; природним зростанням поголів'я худоби, виходом продукції сільського й лісового господарства;
- — видобутком корисних копалин. П© БО 15 регулює порядок обліку доходу, який виник у результаті:
- — реалізації продукції (товарів, інших активів);
- — надання послуг;
- — використання активів підприємства іншими сторонами.
Надання послуг, як правило, передбачає виконання підприємством завдання, застереженого контрактом, протягом узгодженого часу.
Послуги можуть надаватися протягом одного або кількох періодів.
У разі використання активів підприємства іншими сторонами дохід виникає у вигляді:
- а) відсотків — плати за використання грошових коштів, їхніх еквівалентів або сум заборгованості підприємству;
- б) роялті - плати за використання нематеріальних активів підприємства, наприклад, патентів, торгових марок, авторського права, програмних продуктів;
- в) дивідендів — частини чистого прибутку, розподіленої між учасниками (власниками) пропорційно часткам участі в капіталі підприємства.
Критерії визнання доходів.
Дохід визнається за дотримання таких умов:
- 1) збільшення активу або погашення зобов’язання, що зумовлює збільшення власного капіталу підприємства (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства);
- 2) оцінка доходу може бути достовірно визначена.
Доходи, достовірну оцінку яких дати неможливо, у звітності не відображають, що відповідає одному з основних принципів бухгалтерського обліку та фінансової звітності - принципу обачності, який передбачає відображення у фінансовій звітності всіх елементів (активів, зобов’язань тощо) за вартістю, яка б запобігала заниженню зобов’язань і витрат та завищенню активів і доходів підприємства.
Згідно з П© БО цей принцип передбачає вибір методу оцінки. Йдеться насамперед про доходи, які можуть бути одержані у результаті претензійно-позовної роботи. Якщо, підприємство подало позовні заяви на 5 000 гри., але є підстави вважати, що у процесі судового розгляду вимоги за позовом можуть бути задоволені в меншому розмірі. У такому разі дохід відображають у бухгалтерському обліку під час одержання рішення судового органу в сумі його визнання, а не в момент подачі позовної заяви до судових органів.
Названі критерії визнання доходу, як правило, застосовуються окремо в кожній операції. Однак за певних обставин для відображення суті операції застосовують критерії визнання до окремих елементів однієї операції, що підлягають оцінці, якщо це випливає з суті такої господарської операції.
Наприклад, якщо вартість реалізованої операції включає суму за майбутні послуги (скажімо, монтаж), яку необхідно визначити, ця сума підлягає відстроченню і визнається доходом у періоді надання такої послуги. І навпаки, критерії визнання застосовуються до двох або більше операцій одночасно, якщо вони пов’язані таким чином, що суть господарської операції неможливо зрозуміти без з’ясування серії операцій у цілому.
Не визнаються доходами суми, що отримані від інших осіб і не зумовлюють збільшення власного капіталу, зокрема:
- — податок на додану вартість, акцизи, інші податки та обов’язкові платежі, які підлягають перерахуванню до бюджету і позабюджетних фондів;
- — надходження за договорами комісії, агентським та іншим аналогічними договорами на користь комітента;
- — попередня оплата (аванс у рахунок оплати) продукції (товарів, робіт, послуг);
- — завдаток під заставу або на погашення позики, якщо це передбачено відповідним договором;
- — надходження, що належать іншим особам;
- — надходження від первісного розміщення цінних паперів.
Отже, такі суми вилучаються з доходу.
Доходом, зокрема, є сума комісійної винагороди.
Водночас названі, суми включають не лише до суми чистого доходу підприємства, а й до загальної суми валового доходу і відображають у бухгалтерському обліку на кредиті рахунків класу 7 «Доходи і результати діяльності», а відтак вилучаються з неї записом по дебету рахунків цього класу. Таким чином, на фінансові результати списуються лише суми чистого доходу від здійснення відповідних операцій і подій.