Фізико-хімічні властивості біологічна активність та похідні сполук

Відомо, що ефіри карбонових кислот (естери) проявляють різноманітні види фармакологічної дії, а також є напівпродуктами для синтезу інших функціональних похідних (амідів, гідразидів, іліденгідразидів та ін.). У зв’язку з вищенаведеним було синтезовано естери (хінолін-4-ілтіо) карбонових кислот та вивчено їх фізико-хімічні властивості та біологічну активність.

Естери (хінолін-4-ілтіо) карбонових кислот (1.61, 1.62) досить легко утворюються взаємодією 2(4)-меркаптохінолінів із естерами а (Р) — галогенокарбонових кислот (схеми 1, 2). Реакцію проводять у середовищі етанолу або ДМФА протягом 5−60 хвилин у присутності еквівалентної кількості лугу (гідроксид калію або натрію). Лужне середовище сприяє скороченню часу реакції та збільшенню виходу продуктів реакції. На перебіг реакції значно впливає природа галогену в естерах а (р)-галогенокарбонових кислот і замісники у бензольному циклі хіноліну. Так, найшвидше реакції алкілування з естерами а (Р)-галогенокарбонових кислот відбуваються в ряду естерів І>Вг>С1 — моногалогенокарбонових кислот, що зв’язано з високою поляризацією зв’язку С-Hal у представленому ряду. На швидкість реакції також впливає природа замісника у бензольному ядрі хінолінового циклу, яка уповільнює реакцію у випадку електроноакцепторних замісників (7-С1) і прискорює при наявності електронодонорних (6-ОСНз).

Деякі естери (хінолін-4-ілтіо)карбонових кислот отримано зустрічним синтезом — естерифікацією відповідних кислот у середовищі спирту при наявності каталітичної кількості кислоти (схеми 1, 2). Вихід продуктів реакції в даному випадку дещо нижчий, ніж при алкілуванні 2- і 4 меркаптохінолінів естерами а (р)-галогенокарбонових кислот, що вказує на її зворотність. На вихід продуктів реакції впливає природа спирту — при проведенні реакції естерифікації у більш висококиплячому спирті вихід дещо збільшується. Природа замісників у бензольному кільці хіноліну не значно впливає на перебіг реакції естерифікації (хінолін-4-ілтіо)карбонових кислот і вихід кінцевих продуктів.

Продукти реакції в обох випадках (алкілування або етерифікація) виділяли майже однаково: розчинник відганяють, залишок розводять 10%-м розчином натрію гідрокарбонату, осад відфільтровують. Метилові естери (хінолін-4- ілтіо) карбонових кислот (1.613₅ 1.62.1, 1.623) розчиняються у воді і тому після нейтралізації вони екстрагуються з водного розчину діетиловим ефіром, який потім відганяють і збирають осад, який утворюється.

Естери (хінолін-4-ілтіо) карбонових кислот являють собою безбарвні або з жовтуватим чи кремовим відтінком кристалічні сполуки, які стійкі за нормальних умов.

Естери гетерилкарбонових та гетерилтіокарбонових кислот реакційноздатні сполуки, на основі яких синтезовано цілий ряд функціональних похідних, наприклад, амідів, гідразидів та ін. Останні знайшли широке застосування як препарати в медицині та ветеринарії, а також використовуються як вихідні субстанції для синтезу інших біоактивних молекул. Авторами взаємодією естерів (хінолін-4-ілтіо)карбонових кислот (1.61.62) з первинними амінами або гідразингідратом одержано відповідні аміди та гідразиди (1.63, 1.64, схеми 1, 2).

Аміди і гідразиди представляють собою безбарвні кристалічні речовини, практично не розчинні у воді, розчинні у спиртах, ДМФА. їх будову в деяких випадках підтверджено незалежним синтезом — взаємодією 2- і 4- меркаптохінолінів з акриламідом або тіонуванням 2- і 4-хлорохінолінів анілідом тіогліколевої кислоти (схеми 1, 2).

Відомо, що гідразиди та іліденгідр азиди гетерилкарбонових та гетерилтіокарбонових кислот п’яти і шестичленних азотовмісних гетероциклів застосовуються в медичній практиці як хіміотерапевтичні засоби (ізоніазид, фтивазид та ін.).

Солі (хінолін-2(4)-ілтіо)карбоновмх кислот

Таблиця 3. Солі (хінолін-2(4)-ілтіо)карбоновмх кислот