Значення Києво-Могилянської Академії в історії української освіти
У ХУІІ — XIX ст. Києво-Могилянська академія була окрасою України, духовним культурним центром усього слов’янського світу. Тут готувалися викладачі для інших вищих шкіл, науковці філософи, богослови, знавці мов, поети, художника, музиканти, майбутні державні діячі — формувалася еліта, без якої неможливий історичний поступ нації й країни. У світлій історії Києво-Могилянської академії безумовною… Читати ще >
Значення Києво-Могилянської Академії в історії української освіти (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Значення Київської Академії в історії України було велике. За 150 років її існування навчалося в ній коло 25 000 українців. З цієї кількості вийшли тисячі освіченого духовенства та більша частина тієї свідомої інтелігенції, яка протягом ХVІІІ ст. займала урядові місця. Київська Академія була науковим осередком не тільки на Україну-Гетьманщину та правобережну Україну, її професорів та вихованців з другої половини ХVІІ ст. Запрошувано до Московії, а пізніше — до Російської імперії. За час з 1721 по 1750 рік не менше як 2000 вихованців Академії займали світські посади в Росії, як професори російських університетів, перекладачі в різних установах (Г. Полетика), міністри (П. Завадовський, О. Безбородько, канцлер Російської імперії) та ін.
Висновок
Києво-Могилянська академія була і залишається символом української культури, української духовності.
Києво-Могилянська академія була першим вищим навчальним закладом, що відповідав запитам і потребам духовного життя українського народу в період радикальних світоглядних і суспільно-політичних змін, народно-визвольної боротьби, формування національної церкви і держави.
Колегія якою опікувався Петро Могила, залишалася національною школою, ґрунтованою на давніх культурних й освітніх традиціях.
Впродовж майже двох століть серед української передової громадськості жевріла думка про відновлення славетного першого вищого учбового закладу всієї Східної Європи. З розпадом колишнього Радянського Союзу це актуальне питання постало з новою силою.
У 1992 році відбулося урочисте освячення закладу під назвою «Університет Києво-Могилянська академія». Ректором став кандидат педагогічних і доктор філологічних наук В. Брюховецький — ініціатор і організатор відновлення закладу.
У ХУІІ - XIX ст. Києво-Могилянська академія була окрасою України, духовним культурним центром усього слов’янського світу. Тут готувалися викладачі для інших вищих шкіл, науковці філософи, богослови, знавці мов, поети, художника, музиканти, майбутні державні діячі - формувалася еліта, без якої неможливий історичний поступ нації й країни. У світлій історії Києво-Могилянської академії безумовною складовою поширення знань була бібліотека — одна з найбільших у Європі, непересічна за обсягом фондів та їх цінністю.