Класифікація видів економічного аналізу банківської діяльності

У процесі формування теоретичних засад аналізу діяльності фінансово-кредитних установ важливе значення має класифікація видів аналітичної роботи. Зауважимо, що будь-яка класифікація за всієї її умовності та відносності важлива не лише з теоретичного, а й з практичного погляду, оскільки сам процес систематизації сприяє ліпшому розумінню досліджуваних явищ. Крім того, вона є корисною з погляду уніфікації термінології.

Питання класифікації видів економічного аналізу досить повно викладено в літературі, хоч погляди вчених на виокремлення тих чи інших класифікаційних ознак або напрямів аналітичної роботи збігаються далеко не завжди, а іноді прямо суперечать один одному. Наприклад, М. І. Баканов і А. Д. Шеремет класифікують поточний аналіз як ретроспективний: «…поточний аналіз є ретроспективним аналізом результатів здійсненої господарської діяльності», тоді як Р. Ш. Тиркало і З.І. Щибиволок відносять його до попереднього: «…попередній аналіз може бути поточним і оперативним». Я. Комаринський і І. Яремчук розглядають оперативний і поточний аналіз як один вид: «…найбільш дійовим видом аналізу є оперативний (поточний) аналіз…». Такої самої думки дотримується і І. Т. Балабанов [2]. Перелік таких суперечностей можна було б продовжити, але і так очевидно, що ці проблеми потребують узгодження та узагальнення.

Щодо класифікації видів аналізу банківської діяльності, то ці питання розглядаються різними авторами здебільшого фрагментарно. Найповнішу класифікацію запропоновано в підручнику Р. Ш. Тиркало і З.І. Щибиволока. Разом з тим в існуючих класифікаціях видів аналітичної роботи не знайшли відображення трансформаційні процеси, які відбуваються нині в обліково-аналітичних науках та банківському менеджменті. Так, наприклад, не виокремлюється стратегічний аналіз, хоч у практичній діяльності його вже застосовують. У процесі класифікації важливо також звернути увагу на виявлення зв’язків між різними видами аналітичної роботи в банку, а також на їх певну ієрархію, адже не всі класифікаційні ознаки рівнозначні.

Усе це спонукало автора до розроблення власної класифікації видів аналітичної роботи в комерційному банку з наміром з’ясувати передовсім сутність та внутрішню структуру банківського аналізу. Запропонована класифікація (табл. 2.1), зрозуміло, не є вичерпною, і в процесі загальної трансформації економічного аналізу можуть бути сформовані також і інші підходи до розв’язання цієї проблеми.

Як бачимо, види аналізу діяльності банківських установ у цілому не відрізняються від класифікації, загальновживаної в економічному аналізі. Те саме стосується інструментарію досліджень — прийомів, способів, методів аналізу. Відмінності полягають насамперед у змісті аналітичного процесу, формуванні системи аналітичних показників та методики їх оцінювання. Водночас слід звернути увагу на те, що провести жорстку демаркаційну лінію між окремими видами аналізу досить складно (та й недоцільно), а класифікаційні ознаки не варто абсолютизувати. Цілком можна погодитись із твердженням, що «на практиці окремі види економічного аналізу в чистому вигляді трапляються рідко, але знання найважливіших принципів їх організації і методів є необхідним» [2].

Таблиця 2.1 Класифікація аналізу діяльності фінансово-кредитних установ.

У процесі досліджень застосовуються різні методики, що дає змогу виокремлювати такі напрями аналізу діяльності комерційного банку: аналіз дотримання обов’язкових економічних нормативів НБУ; рейтинговий аналіз; аналіз фінансової звітності банку.