Зміна норми обов'язкових банківських резервів

Банківська система з частковим покриттям склалася в ХIХ ст. Стверджують, що первісно існувала система повного (100-процентного) покриття, тобто банк усі депозити зберігав як резерви. Така система була сформована «золотих справ майстрами», які й зберігали дорогоцінні метали, необхідні для їхнього ремесла, а з часом приймали на зберігання золото інших власників за певну плату. Це золото спочатку не використовувалось ніяк, просто зберігалось. Це і була 100-процентна банківська резервна система.

З часом «золотих справ майстри» звернули увагу на те, що багато золотих монет залишались без руху досить довго. Незначна кількість клієнтів щодня з’являлась до них з метою забрати свої монети. Але водночас приходили нові клієнти і віддавали гроші на зберігання. Відтік приблизно дорівнював притоку. І майстри «золотих справ» вирішили частину цих монет, що знаходились у них на зберіганні, надавати в позику за певну плату тим, хто пред’являв на них попит. Позику надавали під розписку про повернення в певний строк за певну плату. Так були започатковані банки з частковим резервним покриттям.

Обов’язкові банківські резерви — найбільш жорсткий інструмент грошовокредитної політики. Його використовують як засіб, що забезпечує швидке стиснення чи розширення кредитної маси в економічній системі.

Вплив на пропозицію грошей та макроекономічну ситуацію здійснюється шляхом маніпуляції нормою банківських резервів. Підвищення цієї норми означає, що більша частина грошей, які банки отримали від вкладників у вигляді депозитів, буде «заморожена» на рахунках в Центральному банку. Комерційні банки не зможуть використати ці гроші для надання кредитів підприємцям та індивідам.

Отже, кредитні можливості комерційних банків зменшаться, меншою буде і пропозиція кредитів. За умов, що попит на кредитні ресурси в суспільстві залишився сталим, таке зменшення пропозиції призведе до зростання відсоткової ставки. Таким чином, кредит стане дорожчим. Підприємці будуть брати його менше, відповідно, вони вимушені будуть скоротити обсяги виробництва. Це призведе до зростання безробіття та уповільнення темпів економічного зростання. Зменшення норми обов’язкових банківських резервів призведе до протилежних наслідків, а саме: кредитні можливості комерційних банків зростуть, зросте пропозиція кредитів, що спричинить зниження відсоткової ставки і зробить кредит більш доступним; підприємці будуть охоче брати дешевші кредитні ресурси, розширювати виробництво і сприяти зниженню безробіття та прискоренню темпів економічного розвитку в країні.

Як бачимо, зміна норми обов’язкових банківських резервів — досить дієвий інструмент, який дозволяє вплинути на економічну ситуацію в цілому. Збільшувати норму обов’язкових банківських резервів доцільно тоді, коли економіка знаходиться в стані «перегріву» і темпи економічного зростання треба уповільнити, щоб уникнути кризи перевиробництва. Зменшувати норму обов’язкових банківських резервів доцільно тоді, коли економіка знаходиться на стадії спаду, в період економічної кризи [3,226].