Фінансовий контролінг

http://www..ru/.

Вступ.

високомеханізований фінансовий контролінг молочний.

Для аналізу організації фінансового контролінгу я обрала підприємство Товариство з Обмеженою Відповідальністю «Добриня продукти» — одне з провідних високомеханізованих підприємств молочної промисловості України, що розвивається на ринку з 1997 року.

Видами діяльності ТОВ «Добриня продукти» є.

— молока та молочних продуктів;

— закваски и заквасочні сировини;

— посередництво в торгівлі молочною сировиною, напівфабрикатами;

— оптова торгівля молока та молочними продуктами;

— роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно з продовольчим асортиментом.

Для того, щоб отримати уявлення про діяльність даного суб'єкта господарювання розглянемо основні показники обсягів діяльності ТОВДобриня продукт" та їх динаміку за період з 2010 до 2012 рр., які подані в таблиці 1.

Таблиця 1. Основні показники обсягів діяльності ТОВ"Добриня продукти" за період з 2010 по 2012 рр., тис. грн.

Дані таблиці 1 свідчать, що протягом 2010;2012 рр. відбулося поступове збільшення виручки від реалізації продукції за рахунок збільшення обсягів виробництва та реалізації молочних виробів на 95,7%. Собівартість реалізованої продукції також зростала кожного року і загалом її ріст протягом аналізованого періоду склав 49%. Тенденція зростання збереглася і у обсязі валового прибутку, який протягом всього аналізованого періоду збільшився на 128 074 тис. грн. або на 68%.

Що ж до чистого прибутку підприємства, то можна сказати про те, що його динаміка дещо відрізнялась від попередніх показників та зазнала коливань. в 2011 році відбулось таке ж різке його зниження на 10 951 тис. грн., але у 2012 році обсяг чистого прибутку стрімко зріс на 12 852 тис. грн. Позитивним фактом є те, що ТОВ «Добриня продукти» за період з 2010 до 2012 рр. не зазнав збитків та стабільно одержував прибуток, обсяг якого протягом аналізованого періоду зріс на 1901 тис. грн.

1.Організаційна структура підприємства-бази практики.

ТОВ «Добриня продукти» працює на ринку всього 13 років, з 1997, але за цей невеликий строк компанія стала одним із лідерів українського ринку виробництва молочної продукції. ТОВ «Добриня продукти» є дочірнім підприємством ЗАТ «Геркулес».

Сьогодні асортимент ТОВ «Добриня продукти» включає: близько 130 найменувань молочної продукції. Асортимент продукції ТОВ «Добриня продукти» постійно удосконалюється та оновлюється, але незмінним залишається його висока якість та чудовий смак. Досягнення ТОВ «Добриня продукти» були відзначені безліччю нагород, найбільш почесними із яких є:

«Вибір року в Україні» (2001;2012рр).

Основним предметом діяльності підприємства є виробництво молочної продукції.

З самого початку девізом компанії стали слова: «Краще не виробляти нічого, аніж неякісну продукцію», і з тих пір цей принцип ніколи не порушався. Виробничий комплекс розташовані у власних приміщеннях, які оснащені сучасним українським та імпортним устаткуванням. Упровадження передових технологій виробництва молока та молочної продукції дозволяє регулярно поповнювати асортимент продукції, а також представляти ринку абсолютно нові види, що не мають аналогів. Сучасне ефективне виробництво дозволяє наситить не тільки внутрішній ринок українською продукцією, а також експортувати частину продукції за межи України.

У майбутньому планується розширення виробничих потужностей, впровадження нових технологій виробництва, випуск нової продукції на ринок молочних виробів та поширення продажу товарів за кордон (Росія, Польща).

ТОВ ««Добриня продукти» має лінійно-функціональний тип організаційної структури.

Лінійно-функціональна організаційна структура являє собою комбінацію лінійної та функціональної структур. В основу такої структури покладено принцип розподілення повноважень і відповідальності за функціями та прийнятті рішень по вертикалі. Лінійно-функціональна структура дозволяє організувати управління за лінійною схемою, а функціональні підрозділи допомагають лінійним керівникам у вирішенні відповідних управлінських функцій.

Переваги лінійно-функціональної структури:

— поєднує переваги лінійних та функціональних структур;

— забезпечує відносно швидке здійснення управлінських рішень завдяки своїй ієрархічності;

— спеціалізація функціональних керівників.

Недоліки лінійно-функціональної структури:

— складність регулювання відносин лінійних і функціональних керівників;

— в умовах реорганізації збільшується потік інформації, який спричиняє перевантаження керівників;

— така структура чинить опір здійсненню змін в організації.

Лінійно-функціональна організаційна структура — комбінація лінійної та функціональної структур. Основний принцип — розмежування повноважень і відповідальності за функціями та прийняття рішень по вертикалі. Управління здійснюється за лінійною схемою, а функціональні підрозділи допомагають лінійним керівникам у вирішенні відповідних управлінських функцій Організаційна структура підприємства наступна:

Рисунок 1. Організаційна структура ТО «Добриня продукти».

Основні функції структурних одиниць (відділів/підрозділів/департаментів).

Організаційна структура ТОВ «Добриня продукти» має три відділи:

І. Юридичний відділ Основними завданнями юридичного відділу є:

1. Забезпечення дотримання законності в діяльності;

2. Юридичний захист правових інтересів;

3. Договірна, претензійна і позовна робота;

4. Консультування керівників структурних підрозділів та інших працівників з юридичних питань, які виникають в процесі діяльності ;

5. Координація роботи і безпосередня участь у підготовці наказів та інших актів, що регулюють відносини структурних підрозділів;

6. Перевірка відповідності законодавству проектів наказів, інших актів, що подаються на підпис директору, та візування їх за наявності погодження цих проектів заінтересованими підрозділами;

7. Участь у підготовці та укладенні договорів (контрактів) з іншими підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами.

ІІ. Адміністративний відділ Основними завданнями адміністративного відділу:

1. Відділ відповідно до покладених на нього завдань виконує регулятивну, правозастосовну, нормотворчу, контрольну, організаційну та аналітичну функції з питань діловодства:

2. Ведення в установленому порядку оперативного розгляду та реєстрації документів, що надходять до організації, формування автоматизованої бази даних вхідної кореспонденції та здійснення роботи з інформаційними масивами, що в ній накопичуються.

3. Забезпечення невідкладного доведення найважливіших документів, які містять інформацію з принципових питань діяльності організації, до керівництва та до його безпосередніх виконавців.

4. Здійснює оформлення та розсилку вихідної кореспонденції організації поштовим зв’язком.

5. Розробка та надання в установленому порядку пропозицій з питань удосконалення організації та здійснення контролю, методичних рекомендацій, проектів наказів і доручень керівництва організації з питань, що належать до компетенції Відділу.

6. Здійснення прийому, реєстрації, обліку, зберігання, оперативного пошуку документів.

7. Здійснення прийому, обліку, зберігання, оперативного пошуку наказів з основної діяльності та наказів з адміністративно-господарських питань, розпоряджень Організації України.

8. Приймання від структурних підрозділів Організації України та зберігання архівних документів з різними видами носіїв інформації.

9. Організація в установленому Державною архівною службою України порядку користування архівними документами, видавання архівних довідок, копій, витягів документів юридичним особам і громадянам.

ІІІ. Відділ постачання Основні завдання відділу постачання:

1.Визначення потреби в матеріальних ресурсах (сировині, матеріалах, напівфабрикатах, устаткуванні, комплектуючих виробах, паливі, енергії й ін.).

2. Визначення джерел задоволення потреби в матеріальних ресурсах.

3. Розробка проектів перспективних, поточних планів і балансів матеріально-технічного забезпечення виробничої програми, ремонтно-експлуатаційних нестатків підприємства і його підрозділів.

4. Забезпечення підприємства всіма необхідними для його виробничої діяльності матеріальними ресурсами необхідної якості.

5. Складання балансів матеріально-технічного забезпечення, зведених таблиць по видах сировини, матеріалів.

6. Створення запасів, необхідних для виробництва.

7. Вивчення оперативної маркетингової інформації і рекламних матеріалів про пропозиції підприємств оптової торгівлі і заготівельних організацій з метою виявлення можливості придбання матеріально-технічних ресурсів.

8. Доставка матеріальних ресурсів згідно з термінами, визначеними угодами.

9. Приймання матеріально-технічних ресурсів на склади сировини і матеріалів.

Функції департаментів ТОВ «Добриня продукти»:

Функції фінансового департаменту:

· Розробка фінансової стратегії підприємства і бази для його фінансової стійкості.

· Складання проектів перспективних і поточних фінансових планів, з додаванням усіх необхідних розрахунків.

· Участь у розробці пропозицій, спрямованих на:

— забезпечення платоспроможності;

— попередження утворення і ліквідацію невикористаних товарно-матеріальних цінностей, наднормативних запасів;

— підвищення рентабельності виробництва;

— збільшення прибутку;

· зниження витрат на виробництво і реалізацію продукції.

· Здійснення заходів щодо зміцнення фінансової дисципліни на підприємстві.

· Складання і надання керівництву підприємства:

— відомостей про надходження коштів;

— звітів про хід виконання фінансових, кредитних і касових планів;

— інформації про фінансовий стан підприємства;

· Розробка валютної політики підприємства.

· Визначення можливих фінансових ризиків, їхня оцінка стосовно кожного джерела коштів.

· Розробка пропозицій по зменшенню фінансових ризиків.

· Визначення стратегії підприємства в області лізингових операцій, здійснення лізингового фінансування.

Функції департаменту збуту:

· Відділ збуту організує комплексне вивчення і аналіз вітчизняних та зарубіжних ринків, перспектив їх розвитку з метою одержання інформації щодо співвідношення попиту і пропозиції, рівня цін на продукцію, можливих замовлень, розвитку виробництва підприємств-конкурентів, стратегії і тактики їх діяльності, реакції на появу нової продукції.

· Здійснює розроблення коротко-, середньота довготермінової стратегії маркетингової діяльності, орієнтує проектувальників та виробництво на виконання вимог споживачів щодо продукції, що виробляється підприємством.

· Розроблює рекомендації щодо удосконалення асортименту і якості продукції, обґрунтованості та доцільності випуску нової продукції, орієнтованої на задоволення потреб споживачів.

· Визначає стратегію і тактику збуту продукції.

· Організує роботи з аналізу ефективності використання каналів збуту, найбільш ефективних форм і методів реалізації продукції, послуг посередників.

· Здійснює організацію збуту продукції підприємства згідно з плановими завданнями та укладеними договорами, вчасного її відвантаження споживачам у встановлених обсягах реалізації.

· Вживає заходів щодо виконання плану реалізації продукції, своєчасного одержання нарядів, специфікацій та інших документів на постачання, а також реалізації продукції, яка не розподілена за планом і не знаходить збуту за нарядами.

· Забезпечує контроль за виконанням підрозділами підприємства замовлень, договірних зобов’язань у встановлені строки, за обсягом реалізації продукції, номенклатурою, комплектністю та якістю, за станом запасів готової продукції на складах.

· Організує приймання готової продукції від виробничих підрозділів на склади, раціональне зберігання і підготовку до відправлення споживачам, визначення потреби в транспортних засобах, тарі та робочій силі для відвантаження готової продукції.

· Бере участь у розгляданні претензій споживачів, які надходять на підприємство, у підготовці відповідей на заявлені позови, а також претензій споживачам за порушення ними умов договорів.

· Забезпечує облік виконання замовлень і договорів, відвантаження та залишків нереалізованої готової продукції, своєчасне оформлення документації зі збуту, складання передбаченої звітності зі збуту (постачання), виконання плану реалізації.

Основні функції департаменту управління персоналом:

· Участь у розробці та реалізації цілей і стратегії управління персоналом.

· Розробка та реалізації цілей і стратегії управління персоналом.

· Формування та закріплення на підприємстві працівників необхідних спеціальностей та кваліфікації на основі застосування наукових методів прогнозування та планування потреби в кадрах, вирішення комплексу завдань, пов’язаних із задоволенням кожного працівника умовами, характером і змістом праці.

· Покращення якісного складу робочих кадрів, спеціалістів і керівників підприємства, створення умов, що стимулюють зростання професійної компетенції всіх зайнятих на підприємстві.

· Формування та підготовка резерву кадрів для висунення на керівні посади на основі політики планування кар' єри, розгортання системи безперервної підготовки, підвищення кваліфікації та стажування.

· Досягнення максимальної ефективності труда працівників всіх рівнів на основі реалізації гнучкої політики матеріального стимулювання, раціоналізації структур і штатів, зміцнення дисципліни праці.

· Забезпечення соціальної рівноваги, виявлення причин і пошук шляхів усунення конфліктів, створення та зміцнення сприятливого соціально-психологічного клімату в колективі.

· Стимулювання та розвиток форм участі працівників в управлінні виробництвом, забезпечення задовільних взаємовідносин з профспілками та іншими формами представництва працівників.

· Впровадження наукової методології профвідбору та профорієнтації з метою активізації діяльності працівників, які знов приймаються на роботу, скорочення строку їхньої адаптації та закріплення на виробництві. Взаємодія з навчальними закладами всіх типів у процесі підготовки та залучення молодих працівників і спеціалістів до виробництва.

· Забезпечення дотримання норм трудового права в роботі з персоналом.

· Забезпечення задовільних умов життя, підвищення змістовності використання вільного часу працівників з метою підвищення їхньої трудової віддачі.

· Постійне вдосконалення процесів управління персоналом підприємства на основі впровадження наукових методів, передових технологій кадрової роботи, стандартизації та уніфікації кадрової документації, застосування технічних засобів.

Основні функції технічного департаменту.

· забезпечення ритмічної роботи усіх ланок виробництва;

· Департамент впроваджує в роботі новітню науку і техніку;

· Виробничо-технічний відділ видає технічні умови для роботи відділів;

· здійснює контроль за виробничо-експлуатаційною діяльністю;

· веде оперативний облік виконання виробничих завдань;

· займається аналізом та формування експлуатаційних звітів;

· дає відповіді по технічним питанням.

Функції департаментусировинного забезпечення:

· Збирати та аналізувати заявки підрозділів на матеріальне технічне та господарське забезпечення.

· Складати плани на матеріально-технічне забезпечення та ремонт.

· Здійснювати видачу структурним підрозділам необхідних матеріально-технічних ресурсів у межах розподілу, який визначається згідно заявок та чисельності працівників.

· Забезпечувати працівників матеріально-технічними засобами, канцтоварами, папером, меблями та іншим обладнанням.

· Проводити роботу щодо вдосконалення умов праці працівників підприємства.

· Вести реєстрацію комунальних (оренда нежитлових приміщень та їх страхування, постачання електроенергії, теплозбереження, надання послуг зв’язку, газопостачання, повернення експлуатаційних ресурсів, дезінфекція, охорона, водопостачання, тощо) договорів по закупівлі товарів, робіт і послуг, слідкувати за їх дійсністю.

· Організовувати пошук постачальників для укладення договорів купівлі-продажу товарів, робіт та послуг.

· Здійснювати підготовку листів та документів, необхідних для укладання (переукладання) договорів.

· Забезпечувати правильне складання договорів у відповідності до умов чинного законодавства.

· Забезпечувати належне утримання та експлуатацію службових приміщень, слідкувати за роботою системи опалення, водопостачання та електропостачання, за необхідності вживати заходи щодо ліквідації несправностей, а також охорону приміщення та матеріальних цінностей.

· Здійснювати заходи щодо підтримання у належному технічному та санітарному стані службових приміщень.

· Організовувати роботу щодо ремонту засобів зв’язку.

Описати основні та допоміжні бізнес-процеси на підприємстві.

Бізнес процеси-будь-яка діяльність, що має вхідний продукт, додає вартість до нього, та забезпечує вихідний продукт для внутрішнього або зовнішнього споживача.

2.Основні бізнес-процеси на підприємстві.

І. Виробництво готової продукції на прикладі молочного цеху:

1. Приймання і підготовка сировини, сепарування сировини, нормалізація вершків;

2. Гомогенізація, пастеризація і охолодження молочної сировини;

3. Заквашування і сквашування молочної сировини;

4. Охолодження, перемішування молочної сировини;

5. Упаковка та маркування;

6. Охолодження і дозрівання молочного продуту.

ІІ. Контроль якості готової продукції.

1. Відбір зразків готової продукції для проведення аналізу.

2. Проведення лабораторних досліджень якості готової продукції.

3. Формування заключного висновку щодо відповідності стандартам якості.

ІІІ. Зберігання готової продукції.

1. Вантаження готової продукції на транспортні засоби.

2. Переміщення готової продукції до складу.

3. Розвантаження та розстановка готової продукції у складському приміщенні.

IV. Збут готової продукції.

1. Оформлення документації на продаж готової продукції.

2. Вантаження готової продукції на транспортні засоби.

3. Транспортування готової продукції до підприємства-замовника.

Допоміжні бізнес — процеси:

І. Постачання сировини та матеріалів.

1. Визначення потреби у матеріальних ресурсах.

2. Оформлення заявки на постачання необхідного обсягу сировини та матеріалів.

3. Реєстрація видаткової накладної.

4. Проведення розрахунків із постачальниками.

5. Розвантаження сировини на склад.

6. Зберігання сировини та матеріалів на складі.

7. Передача сировини та матеріалів до виробничих цехів.

ІІ.Постачання енергетичних ресурсів.

1. Визначення потреби в енергетичних ресурсах для виробництва продукції та забезпечення потреб допоміжних цехів.

2. Переробка вхідних енергетичних ресурсіву пар та холод.

3. Передача та розподіл енергетичних ресурсів між виробничими цехами.

ІІІ. Кадрове забезпечення.

1. Визначення потреби у персоналі.

2. Пошук та відбір персоналу.

3. Адаптація та навчання персоналу.

4. Розстановка персоналу.

5. Облік робочого часу працівників.

6. Розрахунок витрат на оплату праці персонал.

IV. Бухгалтерське забезпечення.

1. Реєстрація господарських операцій та бухгалтерських документів.

2. Формування бухгалтерських звітів.

3. Надання звітної документації органам регулювання та контролю.

3.Розробка пропозиції щодо вдосконалення організаційної структури підприємства-бази практики.

На базі практики, я зрозуміла, що для підвищення ефективності діяльності підприємства рекомендується застосувати більш продуктивні форми управління підприємством. В результаті дослідження я визначила, що найбільш доцільним є організаційна структура, яка побудована на дивізіональному принципі.

Дивізіональна структура заснована на формуванні автономних виробничо-господарських підрозділів (дивізіонів) і відповідних їм рівнів управління з наданням цим підрозділам оперативно-виробничої самостійності та з перенесенням на цей рівень відповідальності за одержання прибутку. Дивізіональний підхід забезпечує більш тісний зв’язок виробництва зі споживачами, істотно прискорюючи його реакцію на зміни, які відбуваються у зовнішньому середовищі. Існують три типи дивізіональних структур: продуктова, споживча та територіальна. На ТОВ «Добриня продукти» ми вважаємо доцільним сформувати дивізіонально-продуктову організаційну структуру.

При дивізіонально-продуктовій структурі повноваження з управління виробництвом і збутом продукції передаються одному керівнику, який є відповідальним за конкретний вид продукції.

Керівники функціональних служб (виробничої, постачальницької, технічної, бухгалтерської, маркетингової) повинні звітувати перед управляючим цим продуктом.

Трансформовані підприємства з дивізіонально-продуктовою структурою здатні швидше реагувати на зміни умов конкуренції, технології і купівельного попиту. Діяльність з виробництва конкретного виду машинобудівної продукції знаходиться під керівництвом однієї людини, поліпшується координація робіт.

Тому практичною рекомендацією з удосконалення ОСУ підприємства може бути впровадження децентралізованої дивізіональної (продуктової) структури. Цей тип оргструктури управління, що базується на оптимальному для великих промислових підприємств лінійно-функціональному принципі побудови, має в порівнянні із традиційною лінійно-функціональною формою ряд відчутних переваг, які роблять її високоефективної в сучасному ринку молочної продукції.

Інформацію про склад служби контролінгу, її функції, завдання та компетенції. Виділити ключове завдання служби контролінгу на підприємстві.

Служба контролінгу на підприємстві складається з директора служби контролінгу, контролеру продажів, контролеру виробництва і контролеру фінансів.

Завдання, компетенції та функції директора служби контролінгу наступні:

· Розробка методичного забезпечення діяльності окремих структурних підрозділів;

· Надання консультацій і рекомендацій керівництву підприємства та структурним підрозділам у процесі розробки фінансової стратегії, планування, розробки і впровадження нових продуктів, процесів, систем;

· Забезпечення постійного контролю за дотриманням співробітниками встановленого документообороту, процедур проведення операцій, функцій і повноважень згідно з покладеними на них обов’язками;

· Проведення внутрішнього аудиту та координація власної діяльності з діями незалежних аудиторських фірм при проведенні зовнішнього аудиту підприємства;

· Забезпечення збереження майна підприємства.

Завдання, компетенції та функції контролеру з фінансів:

· Активна участь у розробці фінансової стратегії підприємства та координація роботи з планування фінансово-господарської діяльності;

· Вироблення пропозицій щодо адаптації організаційної структури підприємства до обраної стратегії розвитку;

· Розробка та постійне вдосконалення внутрішньої методики прогнозування та бюджетування;

· Забезпечення процесу бюджетування;

· Участь у розробці інвестиційних та інших бюджетів;

· Внутрішній (управлінський) облік = managerial accounting;

· Участь у складанні річних, квартальних і місячних звітів;

· Аналіз відхилень фактичних показників діяльності від запланованих;

· Забезпечення постійного аналізу та контролю ризиків у фінансово-господарській діяльності, а також розробка заходів щодо їх нейтралізації;

· Виявлення та ліквідація вузьких місць на підприємстві;

· Своєчасне реагування на появу нових можливостей (виявлення та розвиток сильних сторін);

· Підготовка звіту про виконання бюджетів і розробка пропозицій щодо коригування планів і діяльності (рапортування).

Завдання, компетенції та функції контролеру виробництва:

· розробка форм збору аналітичної інформації в розрізі цехів підприємства;

· збір аналітичної (планової і фактичної) інформації від цехів (центрів відповідальності);

· обробка і аналіз отриманих даних, розробка нормативів витрат по цехах і підтримання їх актуальності;

· розрахунок аналітичних показників роботи цехів і підприємства в цілому;

· прогнозування виторгу, затрат і прибутку за допомогою методики контролінгу;

· аналіз відхилень фактичних даних від запланованих, вияв причин відхилень і встановлення конкретних винуватців;

· складання аналітичних звітів для генерального директора чи його заступника з економіки;

· експертиза управлінських рішень, пов’язаних з витратами підлеглих цехів.

Завдання, компетенції та функції контролеру з продажів наступні:

· Аналіз коротко-, середньота довготермінової стратегії маркетингової діяльності;

· Оцінка асортименту і якості продукції, обґрунтованості та доцільності випуску нової продукції, орієнтованої на задоволення потреб споживачів;

· Аналіз стратегії і тактики збуту продукції;

· аналіз ефективності використання каналів збуту;

· Оцінка плану реалізації продукції;

· Забезпечує контроль за виконанням підрозділами підприємства замовлень, договірних зобов’язань у встановлені строки, за обсягом реалізації продукції, номенклатурою, комплектністю та якістю, за станом запасів готової продукції на складах.

Провідним завданням служби контролiнгу на підприємстві є інформаційна і консультаційна підтримка менеджменту в процесі планування, організації, управління і контролю використання ресурсів.

4.Відносини менеджмент-контролінг в компанії.

Директор відділу контролінгу підпорядковується безпосередньо генеральному директору комапнії. Пряме підпорядкування контролерів керівництву організації негативно позначається на рівні критичності їх оцінок і суджень стосовно того, що відбувається на підприємстві.

Служба фінансового контролінгу позиціонується як децентралізована штабна струкутра. Контролінг повністю виноситься за межі функціональних служб і відповідає виключно перед вищим керівництвом. Завдяки цьому підвищується ступінь його нейтральності, зростає якість і результативність реалізації координаційно-інформаційної функції, з’являється можливість повністю зосереджуватися на проблемах підприємства в цілому.

Структура служби контролінгу на підприємстві організована відповідно до функціональних сфер підприємства.

Характиристика процесу прийняття управлінських рішень. Оцінка впливу фінансового контролінгу на процес прийняття рішень.

Орган який приймає найголовніші управлінські рішеннязбори його засновників — вони розглядають питання визначення основних напрямів діяльності товариства, затвердження його планів та звітів про їх виконання, внесення змін до статуту товариства, обрання та відкликання членів ревізійної комісії товариства, затвердження річних результатів діяльності організації та інші питання.

До основних задач загальних зборів засновників товариства належить:

1. Визначення основних напрямів діяльності товариства і затвердження його планів та звітів про їх виконання;

2. Внесення змін до статуту товариства, у тому числі зміна розміру його статутного капіталу;

3. Обрання і відкликання членів наглядової ради;

4. Затвердження річних результатів діяльності товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, визначення порядку покриття збитків;

5. Створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій та представництв, затвердження їх статутів та положень;

6. Винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб товариства;

7. Затвердження правил процедури та інших внутрішніх документів товариства, визначення організаційної структури товариства;

8. Визначення умов оплати праці посадових осіб акціонерного товариства, його дочірніх підприємств, філій та представництв;

9. Прийняття рішення про припинення діяльності товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу;

Прийняття рішень відбувається на відповідних зборах. Щодо механізму, то зазвичай вище керівництво розробляє альтернативні напрямки діяльності, а збори засновників їх утверджують. Реалізація відбувається вже на рівні оперативного управління підприємством.

Виконавчим органом акціонерного товариства, який призначається зборами засновників. Виконавчий орган вирішує всі питання діяльності товариства, крім тих, що віднесені до компетенції зборів засновників товариства. Директор товариства:

1. Затверджує поточні плани діяльності товариства і заходи, що є необхідними для вирішення його завдань;

2. Затверджує щорічний кошторис, штатний розклад і посадові оклади співробітників апарату, встановлює показники, розмір та строки їх преміювання;

3. Затверджує ціни на продукцію і тарифи на послуги;

4. Затверджує нормативні акти, що визначають відносини між підрозділами і філіями товариства;

5. Приймає на роботу і звільняє з роботи співробітників товариства, застосовує до них заходи заохочення і накладає стягнення;

Отже, система прийняття та контролю за управлінськими рішеннями на корпоративному рівні є чіткою. Вища влада знаходиться у руках засновників товариства. Свої рішення вони приймають на зборах засновників. Контроль за реалізацією прийнятих рішень покладається на ревізійну комісію.

Щодо оперативної роботи із прийняття та реалізації управлінського рішення на підприємстві, то вона сформована наступним чином. Генеральний директор підприємства безпосередньо приймає найважливіші управлінські рішення, що стосуються роботи підприємства. Аналітичну та інформаційну підтримку надають усі інші структурні підрозділи. Генеральному директору безпосередньо підпорядковуються, заступник директора з економічних питань, заступник директора — головний інженер, заступник директора з виробництва, заступник директора з персоналу, заступник директора з продаж і закупок і заступник директора зі збуту.

І. Заступник директора з виробництва відповідає за відповідну ділянку роботи і він через службу заступника керівника виробництва керує діяльністю цеху первинної переробки худоби, холодильного цеху, ковбасного цеху, експедиції. Керівник з виробництва приймає та виконує основні рішення у сфері виробництва, зокрема на основі виробничих планів підприємства.

ІІ. Заступник директора зі збуту відповідає за маркетингову політику, і він через службу заступника директора зі збуту керує діяльністю відділу маркетингу та відділу продаж. Відповідно рішення комерційного директора базуються на деталізованій маркетинговій політиці, що була прийнята на етапі планування діяльності підприємства. Інформаційною основою для прийняття управлінських рішень виступають план збуту, бюджет маркетингових витрат, а також система звітів у частині, що стосується маркетингу.

ІІІ. Заступник директора з економіки керує діяльністю бухгалтерії та відділу економічного анлізу. Інформаційною основою для прийняття управлінських рішень є фінансова та податкова звітність підприємства, його бюджети.

Одним із основних завдань системи контролінгу на підприємстві є вироблення рекомендацій для прийняття управлінських рішень. Роль контролінгу полягає в наданні максимально повної і точної кількісної інформації, розрахунку показників, визначенні оптимуму. Контролер повинен привернути увагу керівника до особливих, незвичайних і нестандартних явищ, що відбуваються у зовнішнім і внутрішнім середовищем підприємства, підказати можливу модель ухвалення рішення.

Контролінг призначений для підтримки процесів прийняття рішень, забезпечує перетворення традиційної системи обліку на підприємстві та адаптацію її до інформаційних потреб керівників, які приймають рішення. Таким чином, у функції контролінгу входить створення, обробка, перевірка і уявлення системою управлінської інформації, підтримка та координація процесів планування, забезпечення інформацією, контролю та адаптації.

5.Методи та інструменти фінансового контролінгу, впроваджені на підприємстві. Які інструменти доцільно впровадити додатково?.

Головними методами, які застосовуються службою фінансового контролінгу ТОВ «Добриня продукти» в процесі здійсненя поставлених перед нею завдань є аналіз точки беззбитковості за допомогою якого визначається рівноважний обсяг виробництва та CVPаналіз.

Точка беззбитковості характеризує обсяг реалізації продукції за якого прибуток підприємства дорівнює нулю, тобто виручка від реалізації продукції відповідає валовим затратам на її виробництво та реалізацію. Точку беззбитковості називають також точкою «порогового» прибутку чи точкою рівноваги.

Основна мета CVP-аналізу — визначення впливу на фінансові результати підприємства зміни обсягів реалізації та витрат. Ця інформація має важливе значення для інвесторів і керівників підприємства, тому що, володіючи нею, можна:

· визначити точку беззбитковості підприємства;

· встановити, як зміна суми реалізації впливає на величину прибутку;

· оперативно оцінити вплив величини та структури витрат на прибуток;

· проаналізувати залежність величини прибутку від рівня цін і структури реалізації;

· обґрунтовувати маркетингову стратегію Проаналізувавши здійснення таких методів можна сказати, що вони є досить важливими, оскільки за допомогою них підприємство може вирішувати питання щодо калькуляції ціни, вирішувати який обсяг продукції необхідно виробити для того, щоб забезпечити одержання бажаного прибутку, визначати залежність прибутку залежність від витрат й обсягу продукції та відповідно до цього управляти рівнем витрат.

Проте, я б запропонувала проведення SWOТ-аналізу та вартісного аналізу на підприємстві.

SWOT-аналіз аналізує зовнішнє та внутрішнє середовище організації. Методологія SWOT-аналізу передбачає спочатку виявлення сильних і слабких сторін, можливостей і загроз, після цього встановлення зв’язків між ними, які в подальшому можуть бути використані для формулювання стратегії організації.

Застосування SWOT-аналізу тв. Вартісного аналізу в системі фінансового контролінгу для ТОВ «Добриня продукти» допоможе підприємству як у виборі стратегії розвитку, так і в ринковому аналізі зовнішнього та внутрішнього середовища, що буде сприяти підвищенню конкурентоспроможності та фінансовій стійкості фірми.

6.Пропозиції щодо вдосконалення служби фінансового контролінгу на підприємстві-базі практики.

Я вважаю, що для вдосконалення служби контролінгу на підприємстві необхідно ввести посаду контролера з постачання. Ця посада буде налагоджувати процес постачання та якості сировини, від чого залежить увесь виробничий процес.

Завдання, компетенції та функції контролера з постачання будуть полягати у наступному:

· Контроль за станом запасів матеріалів, сировини, напівфабрикатів і комплектуючих виробів.

· Аналіз обліку руху матеріально-технічних ресурсів.

Аналіз можливостей і доцільності встановлення прямих довгострокових господарських зв’язків по постачанню матеріально-технічних ресурсів.

· Оцінка потребипідприємства в матеріальних ресурсах;

· Визначення джерел задоволення потреби в матеріальних ресурсах;

· Розробка проектів перспективних, поточних планів і балансів матеріально-технічного забезпечення виробничої програми, ремонтно-експлуатаційних нестатків підприємства і його підрозділів;

· Аналіз оперативної маркетингової інформації і рекламних матеріалів про пропозиції підприємств оптової торгівлі і заготівельних організацій з метою виявлення можливості придбання матеріально-технічних ресурсів;

Мету, місія, бачення та стратегічна концепція підприємства. Різницю між цими поняттями. Стратегію, якої дотримується компанія (лідер по собівартості, диференціація, концентрація).

Місія — це висловлення філософії компанії й сенсу її існування. Вона формулюється вищим керівництвом, яке несе повну відповідальність за втілення її в життя за допомогою постановки й реалізації цілей організації.

Місія ТОВ «Добриня продукти»:

Забезпечувати своє лідерство в виробництві в ковбасних виробів та м’яса за рахунок відновлення найкращих традиції в виробництві натуральних і якісних продуктів, максимальної ефективності в усіх виробничих процесах та цілковитої реалізації потенціалу своїх співробітників.

Мета — це група найважливіших цілей, які найбільш адекватно відображають бажаний кінцевий стан підприємства на досягнення якого направлені всі інші цілі.

Мета ТОВ «Добриня продукти»:

Стати безумовним лідером в виробництві ковбасних виробів з часткою ринку на рівні 15%. Збільшити обсяг виробництва охолодженого напівфабрикату з м’яса свинини й мати частку ринку на рівні 25%.

Баченняце коротке формулювання того, у який спосіб організація передбачає виконати свою місію.

Бачення ТОВ «Добриня продукти»:

Люди повинні мати можливість купувати високоякісну продукцію «Глобино» за доступними цінами та можливість отримати роботу в ТОВ «Глобинський м’ясокомбінат».

Стратегічна концепція підприємства — це конкретні параметри діяльності організації, досягнення яких за певний проміжок часу визнано реальним і абсолютно необхідним стейкхолдером організації.

Стратегія розвитку групи підприємств «Геркулес» направлена на досягнення наступних основних цілей:

* Зміцнення своєї позиції лідера на ринку м’ясної продукції України шляхом збільшення частки ринку за рахунок підвищення ефективності та стабільно високої якості продукції.

* Подальший інтенсивний розвиток власної сировинної бази.

* Збільшення частки ринку молочної продукції України.

* Поглиблення вертикальної інтеграції та оптимізація логістики Товариство дотримується стратегії концентрації, щопередбачає збільшення частки на національному ринку за рахунок продуктів, представлених в цінових сегментах вище середнього. Наприклад, продукцію сегмента нижче середнього «Добриня продукти» взагалі не випускає, тому що спочатку ставка була зроблена на високу якість сировини і відповідно готової продукції.

Стратегічну картка (схема причинно-наслідкових зв’язків між оціночними індикаторами) для формування збалансованої системи показників підприємства. Таблицю формування ініціатив в розрізі перспектив: фінанси, клієнти, бізнес-процеси, навчання і розвиток (табл. 1). Формат опису будь-якого показника за аспектом «Фінанси» за даними підприємства, що є базою-практики (заповнити Табл. 2). — 12 балів Розглянемо складові стратегічної карти та їх взаємозв'язок:

Фінансова складова полягає в зростанні прибутку та підвищенні надходжень грошових коштів та підвищенні платоспроможності для цього необхідно:

— Мінімізація собівартості продукції.

— Збільшення обсягів реалізації продукції.

Завдання які стоять перед клієнтською складовою:

— Своєчасне виконання контрактів.

— Підвищення ступеня задоволеності клієнтів.

— Розширення бази клієнтів.

— Бути визнаним лідером з високоякісною продукцією на ринку.

Підприємству необхідно збільшити маркетингову та рекламну діяльність, провести ряд рекламних компаній для залучення клієнтів, продумати систему знижки постійним клієнтам і бонусні складові для клієнтів, які звернулися вперше, розробити програми лояльності для оптових покупців. А для цього необхідно звернути увагу всередину компанії, розглянути що відбувається з її матеріальним становищем, з настроєм співробітників і ступенем їхньої задоволеності роботою і винагородою за працю.

Складова внутрішніх бізнес — процесів:

— Професійне обслуговування клієнтів.

— Налагодження доставки продукції.

— Розробка і випуск нової продукції.

— Своєчасне виконання контрактів з постачання продукції.

Чим більше буде задоволеним співробітник своєю роботою тим краще він буде її виконувати, тим менше буде «плинність» кадрів, що позитивно позначиться на професіоналізмі співробітників, так само підвищення професіоналізму співробітників приверне нових клієнтів, скоротить відсоток браку продукції, повернення, відповідно підвищитися прибуток підприємства.

Для досягнення цих цілей необхідно розглядати складову навчання та розвитку — цілі:

— Підвищення ступеня задоволеності співробітників.

— Підвищення професіоналізму співробітників.

— Скорочення «плинності «кадрів .

Задоволеність співробітників можна підвищити двома способами: — за допомогою матеріальної винагороди у вигляді премій, доплат, та інших виплат. Та за допомогою морального визнання значущості праці співробітника, його досягнень в своїй сфері праці, і так далі. Підвищення професіоналізму — це тренінги, семінари, курси підвищення кваліфікації, обмін досвідом між фірмами — партнерами. Все це позитивно позначиться на динаміці звільнень, що в свою чергу призведе до того, що на підприємстві складається згуртований колектив професіоналів, які знають свою справу. І приносять дохід і прибуток підприємству .

Таблиця 1. Збалансована система показників.

Таблиця 2. Формат опису показника корпоративної збалансованої системи показників за аспектом «Фінанси».

Бар'єри для входження в галузь. Основних конкурентів підприємства-бази практики. Основні конкурентні переваги (табл. 3). слабкі та сильні сторони, основні внутрішні та зовнішні ризики, що мають місце в діяльності підприємства. Стратегічний план заходів щодо зміцнення конкурентних переваг та позиції на ринку.

Головним бар'єром у входженні в галузь є вже існуючи гравці на ринку, які мають свою цільову аудиторію, існуючих клієнтів та багаторічну історію формування систем реагування, функціонування, контролінгу та ін. На сьогодні вагомою проблемою є велика конкуренція на ринку молочних продуктів. Ці бар'єри є досить вагомими, тому компанії потрібно постійно реагувати на будь-які зміни на ринку та у структурі попиту.

Загалом кон’юнктуру ринку на якому обране нами підприємство здійснює свою діяльність можна оцінювати як досить сприятливу, так як попит на м’ясні вироби у населення є доволі стійким. Однак, на сьогодні одним з основних ризиків у молочній галузі є високий рівень конкуренції. Так, головними конкурентами ТОВ «Добриня продукти» є ТОВ «Галичина"ВАТ Житомирський маслозавод, ЗАО Київський перший молочний завод, ВАТ «Ласуня», ВАТ «Данон», ВАТ «Pepsi-co» Вім-біль-дан.

Таблиця 3. Ключові стратегічні конкурентні переваги.

Проте, завдяки таким перевагам як застосування передових технологій, високий технічний потенціал, власна мережа дистриб’юцій, напрацьований імідж та місце розположення в центрі країни ТОВ «Добриня продукти» твердо займає позицію в п’ятірці найуспішніших підприємств даної галузі.

Сильні сторони компанії:

1. Якісне обладнання провідних вітчизняних та закордонних фірм.

2. Широкий асортимент — понад 250 найменувань продукції.

3. Мережа відокремлених підрозділів в усих областях України; 50% продукції підприємства реалізується через найбільші мережі супермаркетів.

4. Великий досвід роботи на ринку.

5. Якість продукції, використання сертифікованої системи управління якістю ISO 9001.

6. Лідируючі позиції в п’ятірці провідних підприємств галузі.

7. Високі виробничі потужності - 50 тис. тонн молока на рік.

8. Значна кількість постійних клієнтів.

9. Згуртований та висококваліфікований персонал Слабкі сторони компанії:

1. Значні адміністративні витрати.

2. Низька рентабельність діяльності та рентабельність продукції.

3. Високий рівень операційного левериджу, що спричиняє велику залежність від умов зовнішнього середовища.

4. Мало оборотних коштів.

5. Залежність від зовнішнього фінансування.

6. Великі витрати на транспортування Можливi зовнішні фактори ризику в господарськiй дiяльностi Товариства:

1. Економічний спад.

2. Змiни в господарському законодавствi, в т. ч. в податковiй сфері.

3. Полiтичнi ризики.

4. Ризики, пов’язанi з форс-мажорними обставинами.

5. Високий рівень конкуренції.

6. Значна залежність цін від ситуації на ринку сільськогосподарської продукції.

7. Дефіцит сировини.

8. Залежність від купівельної спроможності населення.

9. Зміна тенденцій попиту.

10. Законодавче регулювання Зміцнення конкурентної позиції передбачає вирішення таких завдань:

І. Збільшення обсягів продажів.

1. Розширити асортимент продукції. В умовах жорсткої конкуренції на ринку виживуть тільки підприємства з широкою номенклатурою продукції, що випускається. Тому підприємству необхідно розширити випуск асортименту продукції;

2. Удосконалення рекламної діяльності.

ІІ. Підвищити конкурентоспроможність товару. Основою успіху на споживчому ринку є стійкі конкурентні переваги, пов’язані, перш за все з властивостями товару. Основою конкурентоспроможності є якість.

Для підвищення конкурентоспроможності товару підприємству слід приділити великий вплив контактам із споживачами. Необхідно аналізувати і враховувати фактори, що визначають поведінку індивідуальних споживачів і впливають на їх рішення про покупку. Серед цих факторів часто переважають суб'єктивні, пов’язані зі ступенем популярності, привабливості товарних марок і упаковки товару у свідомості споживачів. Вирішенню даного завдання в значній мірі сприяє використання брендингу. ТОВ «Добриня продукти» необхідно розробити заходи щодо використання підходу, що полягає у виділенні окремих товарних марок (брендів) в самостійні об'єкти маркетингу та просування їх на ринки за допомогою створення рекламних образів, які запам’ятовуються.

Наступною метою для ТОВ «Добриня продукти» є вихід на нові ринки збуту. При впровадженні продукту на новий ринок також необхідно вирішити ряд завдань:

відкрити представництво або знайти регіонального партнера; виходити на кілька ринків відразу або по черзі «завойовувати» регіони;

використовувати існуючу товарну матрицю або розширити асортимент; вирішити питання з місцевою владою;

створювати власну роздрібну мережу або працювати з існуючими;

на початковому етапі застосувати демпінг або відразу встановити середні ціни та багато інших.

Дуже важливо проводити аналіз зовнішнього середовища організації і своєчасно приймати управлінські рішення.

Головна задача для керівників підприємст слідкувати за всіма показниками та розробляти план стратегічного розвитку на довгостроковий період, використовуючи плани на короткострокові періоди.