Основи двостороннього перекладу: китайська, українська, російська мови

Державний заклад

" ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені К.Д. УШИНСЬКОГО"

Кафедра перекладу і теоретичної та прикладної лінгвістики Основи двостороннього перекладу: китайська, українська, російська мови Т. М. Корольова, О. В. Попова, Дін Сінь Одеса — 2013 рік

УДК 81'25

Навчальний посібник «Основи двостороннього перекладу: китайська, українська, російська мови» для студентів начальних курсів напряму підготовки «Філологія» 6.20 303. — Одеса: ПНПУ, 2013 рік. — 153 с.

Розробники:

— Корольова Т. М., доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедрою перекладу і теоретичної та прикладної лінгвістики Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського» ;

— Попова О. В., кандидат педагогічних наук, доцент кафедри перекладу і теоретичної та прикладної лінгвістики Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського» ;

— Дін Сінь, кандидат психологічних наук, доцент гуманітарного інституту Харбінського інженерного університету.

Рецензенти:

— Науменко А. М., доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри теорії та практики перекладу англійської і німецької мов Миколаївського державного університету ім. Петра Могили;

— Карпенко О. Ю., доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри граматики англійської мови Одеського національного університету імені І. І. Мечникова.

Навчальний посібник «Основи двостороннього перекладу: китайська, українська, російська мови» розрахований на студентів начальних курсів факультету іноземних мов, які навчаються за напрямом підготовки «Філологія. Переклад (китайська мова)». Навчальний спецкурс побудований на професійно-орієнтованому матеріалі та охоплює актуальні питання в галузі перекладознавства (провідні теоретичні та практичні аспекти здійснення нормативно правильного та функціонально адекватного двостороннього перекладу з урахуванням відмінностей різних мовних систем). Набуті студентами знання і навички перекладу можуть прислужитися їм в професійній діяльності.

Посібник розроблено на кафедрі перекладу і теоретичної та прикладної лінгвістики Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського» доктором філологічних наук, професором, завідувачем кафедри Корольовою Тетяною Михайлівною, кандидатом педагогічних наук, доцентом Поповою Олександрою Володимирівною і кандидатом психологічних наук, доцентом гуманітарного інституту Харбінського інженерного університету Дін Сінем.

Протокол від «30» серпня 2013 року № 1.

© Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», 2013 рік.

Зміст Передмова Розділ 1. Культурно-лінгвістичні аспекти перекладу китайської мови (Історіографія перекладознавства в Китаї)

1.1 Історія перекладознавства в Китаї

1.2 Китайська писемність: особливості перекладу Розділ 2. Стратегії та тактики українсько-китайського перекладу

2.1 Переклад на рівні слів і словосполучень

2.2 Особливості перекладу омонімів

2.3 Особливості перекладу антонімів

2.4 Прийоми перекладу на лексико-фразеологічному рівні

2.4.1 Переклад ченьюїв

2.4.2 Переклад приказок

2.4.3 Переклад гуаньюньюїв

2.4.4 Переклад афоризмів

2.4.5 Переклад веньянізмів

2.4.6 Переклад кліше

2.5 Переклад інформаційних повідомлень

2.5.1 Переклад заголовків

2.5.2 Переклад джерел повідомлення

2.5.3.Переклад тексту повідомлення

2.6 Китайська культура: труднощі перекладу

2.6.1 Переклад понять, що пов’язані з кольором

2.6.2 Переклад уявлень про пори року

2.6.3 Передача естетичних уявлень при перекладі

2.6.4 Передача просторово-часових відносин при перекладі

2.6.5 Проблеми перекладу образних порівнянь

2.6.6 Переклад релігійних понять

2.6.7 Переклад понять в сфері родинних відносин

2.6.8 Особливості перекладу реалій

2.7 Прийоми китайсько-українського перекладу

2.7.1 Генералізація

2.7.2 Проблеми підбору відповідників та еквівалентів при перекладі китайськомовних текстів

2.7.3 Синтаксичні трансформації

2.7.4 Заміна

2.7.5 Антонімічний переклад

2.7.6 Опущення

2.8. Фонетичні труднощі китайсько-українського перекладу

2.8.1 Фонетичний вигляд мови в процесі перекладу

2.8.2 Міжмовні транскрипційні відповідники

2.8.3 Правила міжмовного транскрибування (на матеріалі китайсько-українських / китайсько-російських відповідників) Розділ 3. Особливості перекладу з української / російської мови на китайську

3.1 Лексичні проблеми перекладу

3.1.1 Сполучуваність

3.1.2 Вибір словникової відповідності

3.1.3 Вибір слова з урахуванням контексту і періоду

3.1.4 Переклад словосполучень

3.1.5 Переклад фразеологізмів

3.2 Синтаксичні проблеми перекладу

3.2.1 Переклад на рівні речень

3.2.2 Переклад на рівні вищому, ніж речення

3.2.3 Переклад означень

3.2.4 Переклад прийменників

3.2.5 Переклад безсполучникових конструкцій

3.2.6 Передача суб'єкту і предиката при перекладі

3.2.7 Передача актуального членування при перекладі

3.3 Вибір стилістичних засобів перекладу Тести для самостійної роботи студентів Відповіді до тестових завдань Глосарій Список використаних джерел

Передмова Зміст навчального посібника корелює з курсом навчальної дисципліни «Теорія і практика перекладу», яка є частиною курсу фундаментальних дисциплін і присвячена провідним аспектам перекладознавства та лінгвістики. Навчальний посібник розрахований на студентів начальних курсів напряму підготовки «Філологія» 6.20 303 і присвячений провідним теоретичним та практичним аспектам здійснення нормативно правильного та функціонально адекватного перекладу автентичних текстів з іноземної мови (китайської) на українську / російську та навпаки з урахуванням відмінностей різних мовних систем.

Метою посібника є збагачення словникового запасу студентів, підвищення їх загальноосвітнього рівня та лінгвокраїнознавчої компетентності, навчання вмінню аналізувати зроблений переклад, поєднувати навички часткової і постійної координації двох / трьох мовних систем і, як наслідок, формування стійких навичок здійснення перекладу з китайської мови на українську / російську і навпаки.

Предметом запропонованого курсу є перекладацька діяльність в галузі перекладу з урахуванням теоретичних аспектів. Головними завданнями становляться:

— ознайомити студентів із теоретичними засадами китайсько-українського / китайсько-російцського й українсько-китайського / російсько-китайського перекладознавства;

— навчити студентів адекватно сприйняти та розуміти вихідний текст;

— відпрацювати процес запам’ятовування на слух значних китайськомовних уривків тексту;

— формувати вміння знаходити основну лінію вихідного тексту, здійснювати швидкий перехід від мови оригіналу до мови перекладу;

— навчити студентів швидко і грамотно оформлювати переклад з урахуванням соціального та професійного статусу комунікантів.

Навчальний посібник «Основи двостороннього перекладу: китайська, українська, російська мови», який успішно пройшов 2-річну апробацію, розрахований на вивчення студентами першого-другого курсу протягом чотирьох семестрів основ двостороннього китайсько-українського / китайсько-російського й українсько-китайського / російсько-китайського перекладу.

Набуті студентами знання і навички двостороннього перекладу можуть прислужитися їм в професійній діяльності.

Розділ 1. Культурно-лінгвістичні аспекти перекладу китайської мови (Історіографія перекладознавства в Китаї)

1.1 Історія перекладознавства в Китаї

Переклад в Китаї, як і в інших країнах, існував давно. Саме слово фаньи «переклад» вперше згадується в книзі. Суйшу. Цзинцзичжи епохи Сунь (581 — 618), де говориться про те, що переклад є кращим засобом для пояснення і розуміння між жителями різних районів Китаю і тим самим він служить встановленню порядку і спокою в країні. Але існують і більш ранні свідчення про діяльність перекладачів, що відносяться ще до епохи Чжоу (XI ст. — 256 р. до н. е.).

Найбільші масштаби перекладацька діяльність в Китаї набула в період з кінця епохи Східна Хань і включаючи епоху Сун (148 — 1127). Протягом приблизно тисячі років китайці переводили з санскриту буддійські сутри, чим сприяли проникненню в Китай індійської культури і релігії, що дало новий поштовх розвитку і процвітанню самої китайської культури. Друга за часом хвиля перекладацької діяльності виникла на рубежі епох Мін і Цін (середина XVII ст.): в Китай стали прибувати європейські місіонери, мандрівники і торговці, почалося знайомство з китайською філософією, історією і літературою. Це, з одного боку, сприяло розумінню Китаю Заходом, а з іншого зробило помітний вплив і на західну ідеологію і культуру. Особливо великі масштаби робота перекладачів придбала в період після «опіумних» воєн, коли в Китай потоком хлинула з Заходу маса суспільно-політичної, науково-технічної та художньої літератури. У наступному науково-технічний і культурний обмін між Китаєм та іншими країнами постійно зростав, і в даний час він став суттєвим фактором, що робить великий вплив на роль і значення перекладацької діяльності.

Власне теорія перекладу в Китаї виникла як неминучий продукт практичної діяльності перекладачів буддійської літератури ще в середні століття. Правда, рівень цієї теорії був у той час досить низьким. Він в основному обмежувався суперечками про те, як слід перекладати сутри: буквально чи за змістом. Наприклад, Дао Ань (, 312−385) виступав за буквальний переклад, головним чином, тому, що сам він не знав санскриту, він відповідав лише за організацію роботи перекладачів і редагував вже зроблені переклади. Що жив трохи пізніше Кумараджіва (Цзюмолоші, 344 — 413) перекладав сутри за змістом, причому його переклади, за свідченням сучасників, відрізнялися дуже високою якістю. Відомий буддійський чернець Сюань Цзан (), ім'я якого означає «Великий в осягненні таємничого», що жив в епоху Тан (602 ~ 664), намагався поєднати переваги обох способів перекладу — буквального і вільного — і позбутися їх недоліків. Він запропонував свій принцип, який полягав у тому, аби «прагнути і до точної передачі сенсу, і до того, щоб переклад був простим і зрозумілим» (). Згодом вчені виявили, що Сюань Цзан використовував у своїй практиці такі перекладацькі прийоми, як введення додаткової інформації, скорочення, перестановки, об'єднання і розділення речень, заміну займенників на власні імена та ін.

В цілому, в ранній період перекладу буддійських канонів в якості критерію правильності перекладу використовувалися поняття чжи і вень. Під першим розумілося буквальний переклад, а під другим — смисловий. У цей час намагалися головним чином перекладати буквально. Лише пізніше з’явилися високоякісні переклади Цзюмолоші. Перекладацьке мистецтво Цзюмолоші зводилося до трьох прийомів: 1) видаляти складні і важкі для розуміння місця; 2) не обмежуватися структурою оригіналу; 3) змінювати текст оригіналу.

Новий етап у розвитку теорії перекладу в Китаї виник наприкінці минулого століття. У 1894 р. відомий китайський лінгвіст Ма Цзяньчжун, автор знаменитої граматики («Проникнення пана Ма в граматику»), видав статтю. Ма Цзяньчжун пропонував зберігати в перекладі як смисловий зміст, так і дух оригіналу, домагатися високого ступеня єдності того й іншого.

Наступним автором, який зробив великий внесок у розвиток теорії перекладу в той час, був Янь Фу (). Він вважається родоначальником сучасної теорії перекладу в Китаї, тому про нього варто розповісти трохи докладніше. Янь Фу (1854 ~ 1921) був відомим просвітителем і перекладачем західної літератури на китайську мову. У 14 років він вступив в технічне училище при суднобудівному заводі в м. Фучжоу, вивчав військово-морську справу, потім виїхав до Англії, де вступив у військово-морське училище. На нього велике враження справили західна політика і культура. Після повернення в Китай він став займатися перекладами класичних праць західної буржуазної соціології, познайомив своїх співвітчизників із західною політичною думкою і науковими ідеями, що справила великий вплив на китайське суспільство. Переклади виконував на рафінованій, відшліфованій давньокитайській мові в стилі гувень (). У своїй «Передмові від перекладача» до книги Дж. Хакслі «Еволюція» () він писав: «У справі перекладу існує три труднощі: достовірність, норма, стиль» .

Таким чином, Янь Фу запропонував три критерії правильності перекладу: синь, да, я. За наступні більш ніж 80 років китайські теоретики не запропонували будь-яких інших нових принципів перекладу, крім тих, які запропонував Янь Фу, вони лише по-різному інтерпретували зміст цих критеріїв, вкладаючи в них своє розуміння.

Особливо сильні заперечення викликало розуміння Янь Фу терміна я. Наприклад, Цюй Цюбо в листі Лу Синю «Про переведення», написаному в 1931 р., говорив, що «цим своїм ієрогліфом я він знищив синь і да» і що випущені недавно твори Янь Фу є насмішкою над китайським читачем, особливо молоддю. У правоті Цюй Цюбо неважко переконатися, якщо подивитися, як в кінці минулого століття переводили на китайську мову твори російських письменників послідовники Янь Фу.

Цюй Цюбо висловлював також і інші ідеї щодо перекладу. Він писав, що «переклад повинен точно і в повному обсязі донести до китайського читача зміст оригіналу, з тим щоб уявлення, які отримує китайський читач, відповідали уявленням англійського, російського, японського, французького читача від знайомства з оригіналом. Необхідно писати на розмовній мові байхуа, на якій розмовляють китайці «.

Лу Сінь (), з яким вів дискусію про переведення Цюй Цюбо, також висловлював цікаві думки. Він писав: «Всякий переклад повинен одночасно враховувати дві сторони: він, звичайно ж, має бути зрозумілим і зберігати „зовнішність“ оригіналу. Але це збереження часто входить в суперечність з розумінням — виглядає для всіх незвично. Щоб оригінал був приємним для ока, потрібно тільки поміняти йому одяг, але не слід укорочувати йому ніс і вирізати йому очі». Сам Лу Сінь зробив дуже багато для знайомства китайців з творами російської, радянської та східноєвропейської літератури, Його перекладацька діяльність високо цінується в Китаї. Він порівнював перекладацьку роботу з викраденням Прометеєм вогню для людей.

Лінь Юйтан () вважав переклад свого роду мистецтвом. Успішне здійснення перекладу, на його думку, в першу чергу залежить від здатності перекладача досконально зрозуміти зміст оригіналу, а по-друге, від рівня знання їм своєї рідної мови і здатності грамотно викладати переклад. Третім чинником, від якого залежить успіх роботи перекладача, є ступінь його тренованості і володіння навичками здійснення переказу, а також розуміння ним критеріїв правильності перекладу і операцій, вироблених в процесі перекладу. Що стосується самих критеріїв, то він запропонував вважати ними наступні: достовірність, грамотність, краса.

З огляду на те, що точну межу між дослівним і буквальним перекладом, з одного боку, і смисловим і довільним — з іншого, провести досить важко, Лінь Юйтан запропонував розрізняти два рівні перекладу: цзии «переклад окремих ієрогліфів (слів)» та цзюйи «переклад речень» .

У теоретичних роботах 50-х і 60-х років не було спроб вийти за рамки ідей, запропонованих Янь Фу і Лінь Юйтаном, відмінності спостерігалися лише в їх трактуванні і формі викладу. Це говорить про те, що вплив цих ідей був досить глибоким і тривалим. Однак їх зміст з часом змінився. Тепер поняття синь має на увазі достовірність передачі змісту оригіналу, да — передачу цього змісту нормативною мовою перекладу, я — збереження стилю оригіналу.

Є ще дві великі фігури, які залишили свій слід в історії теорії перекладу в Китаї. Це Ху Ши () і Чжао Юаньжень (). Ху Ши відомий як ініціатор введення байхуа в офіціціально-діловий стиль, і визнання його в якості письмової літературної мови.

Що стосується Чжао Юаньженя, то він є відомим фахівцем у галузі мовознавства, автором великої праці «А grammar of Spoken Chinese» .

Характерною особливістю старої школи теорії перекладу в Китаї була її відірваність від теорії, що існувала на Заході. Китайські перекладачі та вчені не використовували критерії перекладу, відомі в Європі, а лише посилалися на відомі їм літературні джерела.

З 1957 р. в Китаї почалися роботи в галузі машинного перекладу. У 1958 р. вперше був успішно здійснений експеримент з переведення 20 речень з російської мови на китайську на звичайній цифровій машині китайського виробництва. З 1961 р. почалися широкомасштабні роботи по перекладу з російської, а також з англійської мов на китайську мову. Були одночасно організовані групи машинного перекладу з російської та англійської мов на китайський в Інституті технічної інформації, Харбінському технічному університеті, Пекінському інституті іноземних мов і Хуананьскому технічному інституті. Однак так звана «культурна революція», що виникла після цього, завдала нищівного удару китайському мовознавству, в тому числі і машинному перекладу, роботи по якому були майже повністю припинені. І тільки в 1976 р. ці роботи відновилися.

В даний час стан справ в області машинного перекладу в Китаї характеризується наступними особливостями. По-перше, розширилася сфера досліджень і число використовуваних мов. По-друге, поступово розширюються масштаби експериментів і їх число.

У наступні роки перекладознавство в Китаї продовжувало поступово розвиватися. У 70-ті та 80-ті роки XX століття «китайська наука про переведення переживала період самоусвідомлення, 90-ті роки були періодом глобального приведення в порядок накопичених знань, запозичення та обміну досвідом, а тепер почався етап всебічного будівництва і поступового руху до дорослішання» .

Китайські теоретики ще 40 років тому ставили перед собою такі ж великі цілі створення «перекладознавства», причому рік від року ці цілі ставали все грандіозніше, проте до цих пір, як і у випадку з Холмсом, вони як і раніше представляють собою туманні мрії. Тому закономірно виникають наступні питання: Що ж таке врешті-решт «перекладознавство»? Який зміст вкладається в це поняття? Рішення яких завдань воно ставить перед собою? Як вирішити ці завдання? І чи є реальна можливість їх здійснення?

У цілому, незважаючи на те що «за останні 20 років дослідження в галузі перекладу в Китаї досягли значного розвитку», треба чітко усвідомлювати, що «створення перекладознавства знаходиться лише на початку свого шляху, більшість досліджень зупинилося на етапі одиничного, розрізненого зіставлення в області мови, літератури і культури, і дуже мало системних глибоких досліджень більш високого рівня з точки зору філософії, естетики, соціології та ідеології культури» .

Вправи:

1. На основі викладеного вище теоретичного матеріалу, використовуючи коментар, перекладіть на українську мову наступні речення, що стосуються проблем перекладу.

Коментар:

1. — Династія Східна Хань (25 — 220 рр. до н.е.)

2. — Династія Тан (618 — 907)

3. — Династія Сун (420 — 479)

4. — Династія Мін (1368 — 1644)

5. — Династія Цінь (1644 — 1911)

6. — «опіумні війни» (1840 — 1842)

7. — антиімперіалістичний рух, що почався у Пекіні 4 травня 1919р.

8. — санскрит

9. — Династія Хань (206 р. до н.е. — 220 р. до н.е.)

10. — історичний період до об'єднання Китаю під владою Цінь, тобто період «Весни та Осені та Воюючих царств» (475 р. до н.е. — 221 р. до н.е.)

11. «нехай розцвітають сто квітів, нехай змагаються сто шкіл» — гасло китайської компартії, висунутий в 1956 році для заохочення розвитку мистецтва, науки та соціалістичної культури.

12. — бурхливий розквіт

13. — «під час переправи через море кожен з восьми небожителів показав свої чудові чари»; кожен демонструє своє вміння

1.2 Китайська писемність: особливості перекладу Як відомо, китайська писемність є ієрогліфічної, і її графічна відмінність від алфавітної полягає в тому, що знак ієрогліфічного письма завжди складніше алфавітних знаків, а число самих знаків сягає багатьох тисяч. Складність ієрогліфічного тексту представляє певні труднощі для здійснення перекладу, особливо для першого його етапу — аналізу тексту, що необхідно перекласти. Перекладачеві необхідно знати велике число ієрогліфів, щоб перекладати газетний текст. У публіцистиці використовується в середньому близько чотирьох з половиною тисяч найбільш уживаних ієрогліфів. Щоб не сплутати деякі ієрогліфи, перекладачеві необхідно бути дуже уважним, тому що відмінності між ними можуть бути досить незначними.

Переклад прізвищ, а також інших власних назв, являє чималу проблему при перекладі ієрогліфічного тексту. Почнемо з того, що одне і те ж ім'я може мати кілька різних ієрогліфічних транскрипцій. Перш ніж установиться одне написання, яке є загальноприйнятим, ім'я може пережити цілий ряд метаморфоз. Наприклад, прізвище «Сталін» раніше мала такий ряд написань: ситайлінь, шідалінь, шіданьлінь, шітайлінь, поки не утвердилося написання сидалінь.

Певна трудність при перекладі імен людей пов’язана також з тим, що в західних мовах спочатку пишеться ім'я, а потім прізвище, тоді як у китайському, навпаки, спочатку йде прізвище, а після ім'я. У Китаї ж імена і прізвища європейців прийнято писати так само, як вони пишуться в оригіналі.

Ієрогліфічна писемність приховує відмінності між власними і загальними назвами, тому при аналізі тексту, що перекладається, можливі випадки, коли транскрибовані імена людей, що не мають власного значення, помилково сприймаються як значущі лінгвістичні одиниці.

Оскільки в китайській мові власні імена мають однакове написання з іменами загальними, то ця особливість може використовуватися для гри слів, яку неможливо перенести без часткової втрати сенсу. Ще одна проблема, що пов’язана з ієрогліфічним написанням прізвищ, стосується розрізнення чоловічих і жіночих імен.

При перекладі географічних назв слід мати на увазі, що в китайській мові існує три способи їх передачі: фонетична транскрипція, наприклад, Нью-Йорк нююе, смисловий переклад: Оксфорд нюцзінь і змішаний, що поєднує транскрипцію і кальку, наприклад, Нова Зеландія сіньсілань. Деякі китайські географічні назви не співпадають з їх найменуваннями в інших мовах. Розбіжність фонетичної запису іноземних імен в китайській мові буває іноді пов’язано також з тим, що один і той же ієрогліф в різних діалектах Китаю читається по-різному.

Ієрогліфічна писемність створює труднощі для розуміння китайського тексту не тільки в лексичному, але і в граматичному плані. Особливість такого тексту полягає в тому, що всі ієрогліфи в ньому пишуться на однаковій відстані один від одного, тому визначити граматичні функції кожної морфеми, записуваної одним ієрогліфом, для початківців перекладачів буває важко. «Вирішити питання, де проходить межа між частиною слова і окремим словом, між простими і складеними словами, між знаменним і службовим словом і т. п., не завжди просто в китайській мові. Визначити цю межу може тільки фахівець з китайської мови, та й то в деяких випадках він змушений звертатися до словників». Особливо часто помилки, викликані неправильним членуванням китайського тексту, відбуваються при вивченні перекладу. Студенти, які не мають достатнього досвіду роботи з ієрогліфічним текстом, іноді відривають компоненти одного слова від іншого і приєднують ці компоненти до інших слів.

Перекладати фразеологізми важко тому, що в них часто зберігаються архаїчні значення деяких ієрогліфів, які в сучасній мові вже змінили значення. Через це виникають помилки в перекладі.

Свою лепту у створення труднощів при перекладі внесла і реформа китайської писемності. В результаті спрощення написання деяких ієрогліфів з’явилися омографи — різні морфеми з однаковим графічним накресленням. Це відразу ж було помічено ініціаторами проведення реформи.

Проблема правильного поділу ієрогліфічного тексту на лексичні і граматичні складові дуже важлива. Деякі сполучення ієрогліфів в тексті можуть на перший погляд являти собою вже відомі слова, зафіксовані в словниках, але не завжди це так. Визначення лексичного і граматичного значення кожного слова, записуваного ієрогліфічно, являє собою важкий, але необхідний етап процесу перекладу.

Є ще одна особливість ієрогліфіки, яку необхідно враховувати при перекладі. У стилістичних цілях автор може використовувати складові частини ієрогліфів для вираження якихось відчуттів, почуттів і т. п.

Зовнішня схожість деяких ієрогліфів з окремими предметами зафіксована в словниках і при перекладі не викликає особливих труднощів, наприклад, шицзи лукоу «перехрестя» (перетин вулиць у формі ієрогліфа).

Підсумовуючи все вищесказане щодо зв’язку між характером китайської писемності та перекладом, можна стверджувати, що основні труднощі для перекладача викликаються наступними проблемами:

— наявністю певного числа подібних за написанням ієрогліфів;

— збереженням у деяких фразеологічних виразах архаїчних значень;

— нерозрізненість написання власних назв та загальних; а також наявністю декількох варіантів написання власних назв та їх перекладу;

— можливістю з'єднання в одному слові декількох лексичних та граматичних значень;

— труднощами поділу суцільного ланцюжка ієрогліфічного тексту на окремі лексичні і граматичні складові;

— труднощами визначення граматичної функції окремих слів і словосполучень, а також встановлення логіко-граматичних зв’язків між ними.

Вправи:

1. Використовуючи транскрипцію та переклад наведених нижче сполучень, виділіть в них подібні по написанню ієрогліфи та поясніть, у чому полягає відмінність між ними.

Порівняйте з перекладом українською мовою:

1. «за чашкою чаю; у хвилину відпочинку; на дозвіллі»

2. «полум'яний; бурхливий; в повному розпалі; бушувати»

3. «коли немає птахів — лук ховають; коли птахів перестріляли, лук стає непотрібним; мавр зробив свою справу, мавр може йти»

4. «на світі всі ворони чорні; один іншого не краще; одним миром мазані»

5. «повний порядок у Піднебесній; в країні панує мир і злагода»

6. «чарівні листя і пишні гілки (образн., поет., гетери, співачки)»

7. «успіх у всіх справах» (побажання)

8. «сидіти на всьому готовому; користуватися плодами чужої праці; знімати пінки»

9. «Коли зайці перебиті, варять гончу; мавр зробив свою справу, мавр може йти»

2. Використовуючи переклад наведених нижче словосполучень, зробіть правильне їх членування на складові лексичні компоненти і визначте логіко-граматичні відносини між ними.

Порівняйте з перекладом українською мовою:

1. «Так далі справа не піде»

2. «Усі знають, що найкращий спосіб, це коли великим числом перемагають мале» .

3. «Людина людині - вовк» .

4. «Не обдуриш — не продаси» .

5. «Навесні саджати редьку, а влітку саджати імбир; на чому можна заробити, то й саджати» .

6. «Коли маєш туманне уявлення, то повний рішучості, а коли обстановка неясна, то є багато способів (для дій)» .

Розділ 2. Стратегії та тактики українсько-китайського перекладу

2.1 Переклад на рівні слів і словосполучень Слово в китайській мові може бути односкладовим і багатоскладовим. Деякі односкладові слова-морфеми (цзи) можуть вживатися як самостійно, так і в складі одиниць вищого рівня, тому вони називаються вільними. Наприклад, «небо» може входити до складу:

— двоскладових слів: «день» і ін;

— трискладових слів: «планетарій» ;

— чотирискладових словосполучень.

Окремі морфеми в сучасній китайській мові не вживаються самостійно, а зустрічаються тільки в поєднанні з іншими, тому вони називаються залежними морфемами.

Є також група морфем, які в сучасній мові хоча і не вживаються самостійно, але входять до складу стійких слів і словосполучень, тому вони називаються морфемами із зв’язаним значенням. Вони зазвичай використовуються при утворенні нових слів, наприклад, може бути у складі таких слів, «бойовий товариш, соратник» та ін.

Наведені вище особливості морфем мають важливе значення для перекладу. Наприклад, здатність вільних морфем вживатися в якості компонентів інших слів і словосполучень призводить до того, що часто новоутворені сполучення не можуть бути передані на російську мову простою заміною китайських морфем на російські слова через розбіжності їх сполучуваності. Здатність односкладових вільних морфем вживатися самостійно дозволяє використовувати їх в стилістичних цілях, акцентувати на них увагу читача, обігравати їх значення.

2.2 Особливості перекладу омонімів Наступною особливістю односкладових морфем китайської мови, що представляють певні труднощі під час перекладу, є наявність серед них великої кількості омонімів — слів, що мають однакове звучання, але різне значення. Крім того, в китайській мові існують односкладові слова, які збігаються за написанням, але вимовляються по-різному і мають різне значення. Такі слова називаються омографи. У російській мові ними є, наприклад, такі слова, як «замок (палац)» та «замок (на двері)». У китайській мові омографи історично сходять до так званої «категорії запозичених ієрогліфів» .

Слід сказати, що омонімія не є значною перешкодою для розуміння, так як при вживанні слова в певному контексті його значення легко встановлюється за значенням оточуючих слів. Більш того, омонімія грає до деякої міри позитивну роль, оскільки дозволяє гнучко використовувати мовні засоби для різних цілей, зокрема, для створення стилістичного ефекту — гри слів.

Гру слів, засновану на омонімії, не завжди вдається перевести без втрати сенсу, що міститься в використовуваних для її створення словах, і не кожен перекладач вміє це робити.

Крім лексичної омонімії в китайській мові існує і так звана «конверсійна омонімія» (за термінологією Н. В. Солнцевої і В. М. Солнцева). Під цим терміном мається на увазі здатність китайських слів виступати у функціях декількох частин мови. Таке явище було характерним для давньокитайської мови.

У сучасній китайській мові здатність конверсійного використання слів збереглася у меншій мірі. До того ж визначення категоріальної належності двоскладових слів не викликає особливих труднощів при перекладі. Інша справа односкладові слова давньокитайської мови, переклад яких залежить від того, у функції якої частини мови вони вжиті. У сучасній китайській мові збереглося чимало фразеологізмів, що мають у своєму складі конверсійні омоніми. Наприклад, мей ци мін юе «іменувати милозвучно; прикрашати», де прикметник мей «красивий» в функції дієслова значить «називати красивими словами; прикрашати» .

2.3 Особливості перекладу антонімів Антонімічні морфеми зустрічаються в стійких і у вільних поєднаннях китайської мови. Компоненти з полярно протилежними значеннями є складовою частиною багатьох фразеологізмів. Наприклад: — ні назад, ні вперед; бути в критичному становищі.

Антонімічні компоненти можуть перекладатися узагальнено або зі збереженням вихідного значення. Використання того чи іншого варіанта визначається контекстуальними умовами. Наприклад: — кожен варіант має свої плюси та мінуси (або — користь та шкода; вигода та невигода).

2.4 Прийоми перекладу на лексико-фразеологічному рівні

Фразеологізми представляють собою особливі одиниці мови, що складаються з декількох компонентів і мають цілісне значення, здатні відтворюватися в мові і володіють стійкістю лексичного складу і синтаксичної конструкції. З фразеологізмів китайської мови можна виділити чен’юй «готові вираження», гуаньюньюй «звичні фрази; ходячі вираження», цзінцзюй «афоризми» .

2.4.1 Переклад ченьюїв Найбільш поширеним видом ченьюїв є чотирискладові утворення, побудовані, як правило, за нормами давньокитайської мови. За внутрішньою структурою вони поділяються на ченьюї непаралельної конструкції і ченьюї паралельної конструкції, наприклад:

Порівняйте з перекладом українською мовою:

" розділити, розчленувати" (букв.: «розрізати кавуна, розкрити бобовий стручок»)

Наявність паралельної конструкції у ченьюїв допомагає перекладачеві виділяти їх у тексті та визначати їх буквальне і переносне значення стосовно даного контексту і перекладати їх з урахуванням даного контексту. Види ченьюїв з точки зору співвідношення їх прямого і переносного значень:

1. Збіг образної основи і переносного значення Порівняйте з перекладом українською мовою:

" кувати залізо поки гаряче"

" як риба у воді"

" підливати масла у вогонь"

2. Збереження переносного значення при зміні образної основи (функціональний аналог):

Порівняйте з перекладом українською мовою:

" метати бісер перед свинями (грати на лютні перед буйволами)"

" набрати у рот води (прикидатися глухим і німим)"

3. Переклад ченьюя без образної основи фразеологізмом з образною основою в українській / російській мові:

Порівняйте з перекладом українською мовою:

" піймавши облизня (нічого не отримати; залишитися ні з чим)"

" ні сном, ні духом (нічого не знати)"

" як вітром здуло; вимести під мітлу (змести дочиста)"

4. Описовий переклад за відсутності аналога ченьюя в українській / російській мові:

Порівняйте з перекладом на українську мову:

" завчасно злякати супротивника (ворушити палицею траву і при цьому злякати змію)"

" переносити позбавлення в ім'я поставленої мети (спати на труску і пити жовч)"

5. Переклад парних утворень по типу ченьюя простими словами і словосполученнями української / російської мови — не фразеологізмами:

Порівняйте з перекладом українською мовою:

" металом (відходи міді і заліза)"

" кожний максимально проявляє свої здібності"

Для перекладу ченьюїв дуже важливо враховувати контекст, в якому вони вжиті. Іноді ченьюй в певному контексті може навіть втрачати свою первісну образну основу і набувати зовсім іншої. Ще однією особливістю ченьюїв є те, що у функції присудка вони можуть вживатися попарно:

Порівняйте з перекладом українською мовою:

" Ми вже чітко визначили свій політичний курс, наступним кроком повинне стати вироблення довготривалих планів. Нам не можна діяти з бухти-барахти, будувати скрізь і всюди, а треба створювати і підтримувати ключові підприємства."

2.4.2 Переклад приказок При перекладі приказок зазвичай використовуються ті ж прийоми, що і при перекладі інших фразеологізмів. Деякі переводяться дослівно:

Порівняйте з перекладом українською мовою:

" Хочеш впоратися з роботою, наточи перш інструмент"

Для інших необхідний описовий переклад через незрозумілу російському читачеві образну основу:

Порівняйте з перекладом українською мовою:

" чим страшніше, тим тривожніше на серці"

Третій спосіб — функціональна заміна:

Порівняйте з перекладом українською мовою:

" Ранок вечора мудріший"

2.4.3 Переклад гуаньюньюїв Гуаньюньюї являють собою стійкі трискладові словосполучення, що володіють цілісністю і єдністю в смисловому і структурному відношенні і побудовані за схемою «дієслово — об'єкт», наприклад:

Порівняйте з перекладом українською мовою:

" (влаштувати засаду) тримати що-небудь у секреті про запас"

" (надувати бичачу шкуру) хвалитися, похвалитися"

У прикладах використано прийом описового перекладу з причини того, що деякі специфічні китайські метафори незрозумілі українському / російському читачеві, тому їх зміст доводиться розкривати описово. Втім, іноді робляться спроби перекладати гуаньюньюї із збереженням образної основи. При перекладі гуаньюньюїв і підборі потрібних еквівалентів слід враховувати контекст, в якому вони вжиті. Особливістю дієслівно — об'єктних словосполучень є можливість розриву цієї структури і вставки між дієсловом і об'єктом інших слів:

Порівняйте з перекладом українською мовою:

" терпіти негаразди (неприємності; позбавлення)" - «випити гірку чашу до дна»

" бути в збитку; нести збиток; багато втрачати" ;

" понести великий збиток від лівого та правого опортунізму" .

2.4.4 Переклад афоризмів Переклад афоризмів досить рідко дається в сучасних китайсько-російських / китайсько-українських словниках, тому необхідно вміти користуватися коментарями китайських тлумачних словників. Як правило, афоризми перекладаються дослівно. Їх кількість постійно змінюється за рахунок нових афоризмів.

Порівняйте з перекладом українською мовою:

" без шкіри і волоссю не бувати; піде грунт з під ніг — все завалиться"

Вправи:

1. Прочитайте наступні ченьюі та їх переклад; на основі їх структури визначте, які з них є ченьюями лараллельної конструкції, а які - ні.

Порівняйте з перекладом українською мовою:

1. «йти семимильними кроками»

2. «борсуки з одного пагорба; одного поля ягода»

3. «думати про всяку всячину; сумбур в голові»

4. «бешкетувати; розперезатися»

5. «коли п'єш воду-пам'ятай про джерело»

6. «вести таємну боротьбу за збереження зовнішньої ввічливості»

7. «виглядати потужним; здаватися сильним»

2. Порівняйте оригінал і переклад наступних ченьюїв, визначте спосіб їх перекладу у кожному випадку.

Порівняйте з перекладом українською мовою:

1. «скориставшись моментом, відвести баранів; мимохідь прибрати до рук; стягнути, що погано лежить»

2. «кішка спить з мишками; рука руку миє»

3. «неприступна стіна з міді та заліза; непохитна твердиня»

4. «завоювати велику любов народу»

5. «слухатися у всьому; ходити як по ниточці; тихіше води, нижче трави»

6. «химерна форма; небачений вигляд; потворний; бридкий»

7. «малим числом не встояти проти безлічі; нерівність сил; один у полі не воїн»

3. Використовуючи дослівний переклад китайських приказок, дайте їх описовий переклад.

Порівняйте з перекладом українською мовою:

1. «вершок часу коштує вершок золота, але за вершок золота не купиш вершок часу»

2. «боятися то вовка спереду, то тигра ззаду»

3. «ні люди про це не дізнаються, ні чорт не пронюхає»

4. «посміхається на всі зуби, а в душі затаїв ніж»

5. «виставити у вітрині баранячу голову, а насправді торгувати собачим м’ясом»

6. «як ляснув себе по лобу, так і думка з’явилася»

7. «якщо є один, то й говори «один», а якщо є два, то й говори «два» «

4. Ознайомтесь з коментарем, перекладіть речення, що містять афоризми.

Коментар:

Порівняйте з перекладом українською мовою:

1. хто має волю, той всього доб'ється; шукайте да обрящете

2. кожен відповідальний за долю Батьківщини

3. герой той, хто крокує в ногу з часом

4. якщо знаєш супротивника і знаєш себе, то будеш непереможним

5. життя і смерть визначаються долею, а багатство і знатність залежать від волі неба

6. хто не за себе, того карає Небо і Земля

7. вода може нести човен, а може і перевернути його; по воді плисти, на воді і життя занапастити

2.4.5 Переклад веньянізмів Веньянь — це стара літературна мова Китаю, і її елементи продовжують широко використовуватися в наш час. До них відносяться знаменні і службові слова: ,

Порівняйте з перекладом на українську мову: «борг», «гуманність», «відвертість»

Вищенаведені терміни є односкладовими, до найбільш часто використовуваних двоскладових слів належать Порівняйте з перекладом українською мовою: «благородна людина»

" Зломщик, злодій"

Проблема перекладу елементів веньянізмів вельми актуальна з причини великої їх кількості в сучасних текстах і в силу певних труднощів, пов’язаних з процесом перекладу. Для їх адекватного перекладу необхідно вміти підібрати український / російський еквівалент того ж стилістичного забарвлення, що й у відповідного китайського слова.

Порівняйте з перекладом українською мовою:

" Міцний і бадьорий по духу"

Фразеологізмів, що ведуть своє походження з давньокитайського мови, в сучасних текстах дуже багато.

Порівняйте з перекладом українською мовою:

" Не роби іншим те, чого собі не бажаєш"

Для правильного перекладу потрібно знати етимологію фразеологізму. Знання походження ченьюя допомагає зробити переклад зрозумілим для українського / російського читача у разі, коли дослівний переклад не сприймається осмислено через відсутність відповідних знань. До веньянізмів можна також віднести слова, що позначають вже зниклі реалії, архаїзми, які вживаються в даний час з певним стилістичним забарвленням. Переклад таких слів повинен супроводжуватися невеликим коментарем.

Порівняйте з перекладом українською мовою:

" Деякі установи перетворилися на" ямині «, яких люди просто бояться» (Яминь — наказ, присутність, установа (військове і цивільне) у старому Китаї).

Більшість слів давньокитайського мови, в тому числі службових, були багатозначними, деякі з них суміщають і знаменне, і службове значення, наприклад:

Порівняйте з перекладом українською мовою:

" Час відпустки — один місяць", «служити народу»

Досить поширеними в сучасній мові є конструкції, побудовані за нормами давньокитайської мови, в яких поєднує два дієслова:

Порівняйте з перекладом українською мовою:

" Наша планета, на якій ми живемо, стане день від дня ще безпечніше, ще красивіше і ще більш процвітаючою" .

Є багато стійких сполучень, що містять кілька службових слів веньяню, що часто використовуються в газетних текстах:

Порівняйте з перекладом українською мовою:

" Воістину так; це дійсно правда"; «Проходити єдиною ниткою»; «Істинні слова; воістину так»; «Одним словом»

Вправи:

1. Ознайомтесь з коментарем, перекладіть наступний текст, що містить знаменні та службові слова веньянь.

Коментар:

Порівняйте з перекладом українською мовою:

1. «раціональне поняття; поняття»

2. Називати (це так)

3. суфікс активно діючої особи: … — той, хто хазяйнує; господарюючий суб'єкт

4. у значенні … «справедливість; здоровий глузд»

5. борг

6. торгівля; комерція

7. вигода, прибуток

8. у значенні … «здібні люди»

9. гуманність та борг; людинолюбство і справедливість

10. 1) у значенні … «виступати в ім'я справедливості» ;2) у значенні … «не скупитися заради праведної справи; справедливий і щедрий»

11. Правда; принцип; велика ідея; бути принциповим

12. у значенні … «своє завдання», наприклад: … — вважати світовий розвиток своїм конкретним завданням

13. щирість

14. довіра; вірність

15. єдине ціле

2. Користуючись словником підберіть російські еквіваленти словосполученням, що мають в своєму складі службове слово

3. Перекладіть речення, що містять прийменниково-додаткові конструкції, що побудовані на нормі веньянь.

Коментар:

Порівняйте з перекладом українською мовою:

1. незмінно дотримуватися чого-небудь; докладати постійні зусилля

2. ось-ось завалиться; ледве-ледве триматися; тріщати по всім швам

3. подарували мені персики, а їм сливи; віддячити подарунком за подарунок; як гукнеш так і відгукнеться

4. жінки-робітниці, що вивільняються

5. научити; навчити

6. цілющі трави китайської медицини

7. присвоювати звання

2.4.6 Переклад кліше Для вираження одного і того ж поняття в кожній мові є свої готові звороти, які при перекладі можна замінювати без особливого збитку для читача або слухача. Наприклад, на свіжопофарбованих предметах український напис свідчить «Обережно, пофарбовано!», А по-китайськи це буде звучати як юці вей гань «Фарба не висохла», по-англійськи — Wet Paint. Наведене вище кліше стилістично нейтрально, але існує і чимало мовних зворотів, які зберігають свою виразність, як у російській мові, так і в китайській. Як правило, структурні та лексичні заміни при перекладі кліше не представляють особливих?? труднощів і легко впізнаються в тексті. Так, китайському кліше дабан цзя хулобо де чженце «політика кийки і морквини» без зусиль можна підібрати аналог — «політика батога і пряника» .

Деякі кліше увійшли в китайську мову як кальки з європейських мов, тому їх переклад тим більше не представляє труднощі, наприклад: пічже янпіде лан «вовк в овечій шкурі» .

Однак однакові кліше в різних мовах можуть мати зовсім різне значення. У 50-х роках під час «великого стрибка» в Китаї для людей похилого віку стали організовувати спеціальні будинки, які називалися сінфуюань. Сенс цієї назви полягав у тому, що в цих будинках люди похилого віку можуть щасливо і спокійно доживати свої дні. Після того як у радіопередачах на Радянський Союз було повідомлено про те, що в Китаї для людей похилого віку організовано «Будинку щастя», від радіослухачів потоком пішли листи, в яких з подивом задавалося питання: невже в Китаї стали відкривати будинки розпусти?

Важко також перекладати і підбирати відповідні аналоги тим кліше, які являють собою звичні фрази вітань, вибачень, побажань, питань при зустрічі, прощанні, телефонній розмові.

Вправи:

1. Порівняйте оригінал і переклад фразеологізмів, визначте, наскільки збігаються або розходяться їх образні значення в українській, російській та китайській мовах.

Порівняйте з перекладом українською мовою:

1. Пригріти змію на грудях.

2. Краще бути першому на селі ніж останнім у місті.

3. Сидіти біля розбитого корита.

4. З вогню у полум’я.

5. Через пень колоду.

6. Віддзвонив і з дзвіниці геть.

7. Один у полі не воїн.

8. Два ведмеді в одному барлозі не живуть.

2. Підберіть відповідні українські / російські аналоги китайським та англійським образним порівнянням.

Порівняйте з перекладом українською мовою:

1. Дурний, як…

2. Впертий, як…

3. Як… на сковорідці

4. Мокрий, як…

5. Німий, як…

6. Знати, як…

7. Робити з…

8. Одним вистрілом…

2.5 Переклад інформаційних повідомлень

Інформаційні повідомлення являють собою матеріали преси, присвячені важливим подіям в країні і за кордоном. В інформаційних повідомленнях використовується офіційно-діловий стиль, який характеризується суворістю, об'єктивністю і точністю викладу подій. Для інформаційних повідомлень характерне використання спеціальних термінів, особливих мовних формул і кліше.

2.5.1 Переклад заголовків

Інформаційні повідомлення починаються з заголовків. Заголовки стисло передають в кількох словах суть подій. У російській пресі заголовки менш інформативні через їх більшу стислість, ніж в китайській пресі. Наприклад, «Хатамі впевнений у перемозі», «Хто стане фаворитом» і т.д. Китайські заголовки більш розгорнуті, складаються звичайно з декількох фраз або речень, одне з яких є головним і набирається великим шрифтом, наприклад:

Порівняйте з перекладом українською мовою:

Ху Цзиньтао направив послання особам, що навчаються за кордоном Зробити внесок у будуванні Батьківщини

…

Ми встановили відносини стратегічного партнерства ти співпраці з АСЕАН та вступили у «Договір про дружбу та співробітництво країн Південно-Східної Азії». У китайських заголовках часто використовуються лексичні скорочення, наприклад:

Порівняйте з перекладом українською мовою:

" міністр закордонних справ"

Також зустрічаються скорочені або інші назви китайських міст і провінцій, наприклад:

Порівняйте з перекладом українською мовою:

" У провінціях Шаньсі та Фньхой вживаються посилені заходи по забороні трут для винищення щурів" .

2.5.2 Переклад джерел повідомлення У китайських газетах джерело повідомлення часто вказується в наступному порядку: 1) агентство, 2) місце, 3) дата, 4) кореспондент (в дужках). Наприклад:

Порівняйте з перекладом українською мовою:

Агентство «Синьхуа», Пекін, 8 жовтня (Корр. У Лімін).

У російських/українських газетах в наш час немає такого порядку викладу, джерело або не наводиться, або воно зазвичай розташовується в тексті самого повідомлення.

2.5.3 Переклад тексту повідомлення

Інформаційні повідомлення характеризуються певним набором лексичних і синтаксичних засобів. Лексика повідомлень представлена?? широким набором політичних, наукових, технічних та інших термінів, географічних назв, імен політичних діячів. У стилістичному відношенні повідомлення є нейтральними. Синтаксична структура їх не відрізняється великою складністю. Тому трансформації, вироблені при перекладі повідомлень, пов’язані лише з тим, що структура китайського речення є більш жорсткою і стійкою. Цим і викликана необхідність перестановок компонентів повідомлення.

Порівняйте з перекладом українською мовою:

" 8 жовтня на індонезійському острові Балі прем'єр держради Китаю Вень Цзябао разом із керівниками 10 країн АСЕАН був присутній на церемонії підписання документу про вступ Китаю до «Договору про дружбу та співробітництво країн Південно-Східної Азії»

Вправи:

1. Зіставте російські та китайські варіанти опису джерел інформації, будьте готові до їх зворотного перекладу.

Порівняйте з перекладом українською мовою:

1. Тут йде мова про те, що

2. Згідно отриманих тут відомостей

3. Як повідомляє англійський друк

4. Як повідомляють західні інформаційні агентства

5. Як повідомляє агентство Рейтер з …

6. За відомостями, отриманими з добре інформованих кіл

7. Як повідомляється

8. За повідомленнями офіційних представників американського уряду

2. Перекладіть українською мовою інформацію про джерела повідомлення.

3. Перекладіть українською мовою заголовки, в яких вжиті скорочені й інші назви китайських міст та провінцій.

4. Перекладіть українською мовою китайські заголовки, спираючись на додаткову інформацію з текстів повідомлень.

2.6 Китайська культура: труднощі перекладу Як говорив Міньяр-Бєлоручєв, «переклад буде повноцінним, якщо перекладачеві вдалося пізнати глибини культури того народу, на знання мови якого він претендує». Якщо говорити про культуру Китаю, то перекладачеві корисно знати якомога більше про його історію, традиції, літературу, мистецтво, моралі і звичаї народу, особливості сприйняття китайцями навколишнього світу і т. п.

2.6.1 Переклад понять, що пов’язані з кольором У багатьох аспектах культури між народами Китаю та інших країн є чимало важливих відмінностей, які створюють певні труднощі для перекладу. Наприклад, позначення кольорової гами в китайській мові не збігається з прийнятим в російській мові. У відомому вислові Сюньцзи () цин чу юї лань ер шен юї лань використані дві назви кольору: цин і лань. У другому томі «Старокитайської філософії» ця фраза перекладена так: «Ось синя фарба: отримують її з трави індиго, але синій колір темніше, ніж [колір трави] індиго». В іншому словнику дано наступний переклад: «Синє народжується з блакитного, але набагато густіше останнього / учень перевершив учителя «. Тобто, еквівалентом цин в обох випадках є «синій». Але насправді, це слово передає набагато більше відтінків кольору: у «Великому китайсько-російському словнику» йому відповідають «темно-блакитний, яскраво-синій; яскраво-зелений; чорний, темний «.

Ще більшу складність для перекладу створюють несхожі асоціації, які існують у різних народів щодо того або іншого кольору. Для носіїв китайської мови червоний колір є символом щастя, удачі, розквіту, дихання весни. А для людей, у яких рідною мовою є англійська, ці якості асоціюються із зеленим і золотистим кольором, тоді як червоний колір служить сигналом небезпеки і крайнього ступеня чого-небудь.

Сприйняття кольору на Заході і на Сході розрізняється і у відношенні кольору шкіри. Європейці вважають, що смаглявий або бронзовий відтінок шкіри говорить про красу і здоров’я її власника, а китайці, навпаки, красивим вважають білий колір шкіри, тому влітку жінки прикриваються парасольками і капелюшками. І якщо європеєць з похвалою скаже: You look darker after holidays «Після відпустки ти виглядаєш ще більш засмаглим» (тобто «ще більш здоровим»), то китаєць цю фразу сприйме як образу — «», «почорнів, як селюк» .

В очах китайців жовтий колір символізує багатство і владу. Загальновідомо, що в старому Китаї імператори носили одяг жовтого кольору з драконами. А для російських людей жовтий колір означає горе, тугу, нездоровий колір обличчя і навіть нездорову психіку («жовтий будинок»). Білий колір в Китаї символізує смерть і все, що з нею пов’язано, на відміну від Європи, де цим символом є чорний колір.

2.6.2 Переклад уявлень про пори року Неоднаковим у європейців і китайців є і уявлення про весну. Якщо для росіян весна — всього лише пора року, наступна за зимою, або, в переносному значенні слова, молодість (весна життя), то в китайській мові весна асоціюється з любовними відносинами (хуайчунь «нудитися спрагою любові, палати пристрастю»), а також означає життєву силу і живучість. Різниця в розумінні значення цього слова при буквальному перекладі може призвести до спотворення сенсу, наприклад: «Настала весна науки». Для носіїв російської мови такий переклад незрозумілий, тому що для них весна зв’язується з пробудженням природи після зимової сплячки, а в даному випадку мова йде не про пробудження науки, а про її розквіт.

2.6.3 Передача естетичних уявлень при перекладі

Просте слово в певному контексті може мати оцінне значення. Але в будь-якій мові є й слова з загальноприйнятими переносними оціночними значеннями. Такі слова в більшості випадків є найменуваннями предметів побуту, їжі, рослинного і тваринного світу. Наприклад, цайбаоцзи «пиріг з овочами» — «ідіот», вейба «хвіст» €к «посіпака»; хулі «лиса» — «сварлива жінка; мегера». Неважко помітити, що в багатьох випадках перенесення значень відбувається у тих же слів, що і в російській мові, проте переносні значення в деяких випадках не збігаються з переносними значеннями аналогічних російських слів. Іноді переносні значення можуть збігатися в китайській та англійській мовах, але не мати аналогії в російській.

Одне і те ж явище або предмет в різних мовах може мати неоднакове образне значення. Наприклад, сорока в уявленні китайців — це птах, що приносить щастя, а в російській мові - це говірка без угаву людина (тріщить, як сорока).

В уявленні китайців тигр є царем звірів, він володіє лютим характером, величезною силою і тому символізує зухвалість і безстрашність, міць і життєву силу. Тому в китайській мові є такі поєднання, як ху бей сюн яо «атлетична (богатирська) статура» .

Як вже говорилося, сорока для китайців — це птах, що приносить радість, весну, а для англійців magpie асоціюється з тріскотливою без угаву або буркотливою людиною. Тому, для того щоб товар залишав хороше враження, при виборі треба враховувати національну психологію покупців. Для китайців фенікс — символ щастя і здійснення бажань, а для англійців він означає воскресіння, регенерацію (воскрес, як фенікс із попелу). Побачивши велосипед з такою назвою, людина може подумати, що при їзді на ньому можна померти і воскреснути, але чи варто його в такому випадку купувати.

2.6.4 Передача просторово-часових відносин при перекладі

У різних націй існують різні уявлення про географічні поняття, що виражаються у відповідних мовних реаліях. Наприклад, китайці традиційно поважають південь і не люблять північ, тому відлік у них завжди починається з півдня: цун нань дао бей «з півдня на північ», тоді як в російській мові навпаки: «з півночі на південь»; таке положення зафіксоване в багатьох фразеологізмах, наприклад: нань цяп бей дяо «змішувати південний діалект з північним; тарабарщина з північних і південних діалектів», нань юань бей чже «повертати голоблі на південь, а сліди коліс ведуть на північ; запрягати коня хвостом вперед; призводити до діаметрально протилежного результату». Хоча в компасі стрілка вказує на північ, але в китайському слові чжінаньчжень вона вказує на південь.

Протилежними за напрямком і часом дії в російській та китайській мовах є прислівникові слова цянь «перед» і хоу «позаду»: цяньтянь «позавчора» і хоутянь «післязавтра». Те ж відноситься і до простору: у ситуації, коли в китайській мові використовується поняття «ззаду», в російській мові це передається поняттям «попереду» .

2.6.5 Проблеми перекладу образних порівнянь Перекладати фразеологізми, в яких міститься образне порівняння з яким-небудь предметом або явищем, потрібно з урахуванням того, який образ у даному випадку виникає в уяві у носіїв мови, на яку здійснюється переклад. Так англійський фразеологізм as lean as a rake на російську мову можна перекласти «худий як тріска», на китайську — гу шоу жу чай «худий і схожий на хворостинку», але не можна перекладати гу шоу жу ба «худий, як граблі», що відповідає англійському слову rake.

Уявлення про деяких тварин у різних народів можуть бути зовсім протилежними. Наприклад, мао «кішка» у китайців викликає розчулення, це символ «милого, божественного створення», тоді як саt в англійців — це втілення диявола, вмістилище духу відьом, як вважалося в Європі в середні віки.

Втім, деякі подібні англійські і російські образні вирази можна перевести буквально і на китайську мову, наприклад, like a barrel of herring «як оселедці в бочці» сян тунцзі чи чжуанманьла де фейюй, або «як сир в мишоловці «as the toasted cheese in a rat-trap сян лаошутун ли де као жулао. Хоча в китайській мові і немає порівнянь з оселедцем у діжці або з сиром в мишоловці, бо китайці не кладуть сир у мишоловку, але при перекладі з західних мов такі порівняння бажано зберегти, щоб передати дух твору і познайомити китайців зі звичаями європейців.

Іноді спотворення сенсу може виникати через відмінності в розумінні одних і тих же предметів або дій при перекладі, коли є так звані «помилкові друзі перекладача». При перекладі важливо точно передати зміст оригіналу і в той же час зберегти національну своєрідність твору. Як кажуть китайські лінгвісти, кожна стаття має свою національність.

Взагалі кажучи, увагу до національних особливостей сприйняття читачем того чи іншого зарубіжного твору становить важливу особливість роботи перекладача. Іноді аби задовольнити смаки читачів перекладачі можуть навіть змінювати зміст оригіналу.

2.6.6 Переклад релігійних понять При перекладі на російську мову містичні і заборонені поняття буддизму доводиться або замінювати на відомі російському читачеві слова, або якось їх роз’яснювати.

Що стосується відмінностей персонажів західних і східних релігій, то іноді їх функції можуть збігатися, але при цьому мати під собою абсолютно протилежну основу. Наприклад, ворота раю в християнстві охороняє святий Петро — улюблений учень Христа, якому Христос вручив ключі від раю, а в буддизмі цю роль виконує Ямараджа — владика пекла. Різниця між ними полягає в тому, що в очах європейців Петро — це святий, він уособлює доброту і справедливість, тоді як Ямараджа для китайців — огидне втілення жорстокості. Ці два протилежних символи не можуть бути взаємозамінні, і якщо в оригіналі згадується Петро, ??то його не можна замінити.

Наведені вище приклади говорять про те, що коли мову оригіналу і мову перекладу представляють дуже різні культури, в тексті буде безліч тем і ситуацій, які в процесі перекладу неможливо «натуралізувати». Хоча в китайській мові є еквіваленти деяких біблійних термінів, таких як «сад Едемський» ідяньюань або «Ноїв ковчег» ноя фанчжоу, в реальних умовах перекладу доводиться використовувати різні прийоми для того, щоб зробити текст твору зрозумілим читачеві.

2.6.7 Переклад понять в сфері родинних відносин Різними у китайців і у європейців є і уявлення про сім'ю як осередку суспільства. На Заході, особливо в США, центром сім'ї є подружжя, а в Китаї під впливом конфуціанства відносини по лінії «батько — син». Крім того, відносини спорідненості у китайців структуровані набагато більш докладно, ніж у європейців. Наприклад, танцзи «старша двоюрідна сестра по батькові», бяоге «старший двоюрідний брат по матері» і т.п. Для перекладу така докладна класифікація представляє певні незручності, наприклад ні хао, бяоге на англійську мову може бути перекладено наступним чином: Hello, My male-cousin-on-mother's-aunt's-side-elder-then-myself! На російську мову це вітання може бути передано узагальнено: «Привіт, брате!», Без конкретизації, яким він є братом старшим або молодшим і по якій лінії - батьківській або материнській.

2.6.8 Особливості перекладу реалій Під реаліями розуміються «слова (і словосполучення), що називають об'єкти, характерні для життя (побуту, культури, соціального і історичного розвитку) одного народу і чужі іншому; оскільки вони є носіями національного та / або історичного колориту, вони, як правило, не мають точних відповідностей (еквівалентів) в інших мовах, а отже, не піддаються перекладу на загальних підставах. Існують наступні способи перекладу реалій:

1. Транскрипція : — «макдональдс»

2. Калькування: — «бридж»

3. Описовий переклад: — «написи на ритуальній бронзі»

4. Приблизний переклад (переклад реалії з використанням родо-видової заміни): — «китайський самовар, в якому варять овочі, м’ясо.»

5. Функціональний аналог : — «клієнт завжди правий»

6. Змішаний спосіб:

· транскрипція і калька: — «дядько Сем»

· транскрипція і пояснення: — дихальна гімнастика «цигун»

· калька і пояснення: — три ущелини на річці Янцзи При виборі способу перекладу реалій необхідно враховувати, що реалію однієї країни не можна називати реалією іншої країни.

У разі, якщо реалія виступає основою для гри слів або каламбурів, то її буквальний переклад на українську / російську мову стає неможливим.

2.7 Прийоми китайсько-українського перекладу

2.7.1 Генералізація Прийом генералізації значень «полягає в заміні приватного загальним, видового поняття родовим». Наприклад, в російській мові слово «нога» як одна із двох кінцівок людини або тварини може використовуватися як для позначення всієї ноги, так і її частини, а в китайській мові зазвичай вказується певна частина ноги. Тому при перекладі з китайської мови на російську, коли немає необхідності конкретизувати, яка частина ноги мається на увазі в даному випадку, можна використовувати родове поняття:

" А у Да Шуя нога, що поранив ворожий солдат, ще не зажила" .

Я. І. Рецкер призводить також приклад генералізації, коли англійське словосполучення, А young man of 6 feet, 2 inches перекладається як «молодий чоловік вище середнього зросту», тому що «в художніх творах російською мовою не прийнято з пунктуальною точністю вказувати зріст і вагу персонажів, якщо це не пов’язано з спортивними міркуваннями». Цей же принцип узагальнення конкретних даних спостерігається і при перекладі з китайської мови на російську.

Прийом узагальнення часто буває необхідним при перекладі словосполучень, що містять антонімічні, тобто протилежні за значенням компоненти, наприклад:

‘ј «I •aЏо ?€к? ?‰» —№, ЉЕ—€ ‹Ґ‘Ѕ‹gЏ­.

" Стан хворого все більш погіршується, що не віщує нічого доброго" .

2.7.2 Проблеми підбору відповідників та еквівалентів при перекладі китайськомовних текстів На рівні слів, їх компонентів — морфем і словосполучень під еквівалентністю розуміється можливість передачі рівного або відносно рівного об'єму інформації, що міститься в лексичних одиницях китайської мови, засобами української / російської мови. Лексичні еквіваленти можуть бути повними або неповними (частковими). До повних еквівалентів можуть бути віднесені терміни і прямі відповідності - традиційно усталені словникові еквіваленти. Переклад речень, що містять прямі відповідності, не викликає особливих труднощів. Наприклад:

" Цей вододіл, що знаходиться в державній стратегії США, який змінить використання американських військ за кордоном після Другої Світової Війни" .

Але в китайській мові є чимало таких лексичних одиниць, підбір абсолютно точних відповідностей, який в російській мові неможливий. Це стосується емоційно-забарвлених слів: у перекладі на українську / російську мову вони можуть бути передані тільки нейтральними еквівалентами.

Втрата експресивного забарвлення при перекладі може бути викликана не тільки відсутністю рівнозначних еквівалентів в українській / російській мові, але і тим, що за образним виразом китайської мови може ховатися ціла історія, пов’язана з походженням фразеологізму, а це тим більше неможливо відобразити в перекладі.

Порівняйте з перекладом українською мовою:

" Терористи намагалися контрабандним шляхом ввезти зброю та боєприпаси, поставити під загрозу безпеку нашої країни, але їх незграбні хитрощі дуже швидко були розпізнані пильним оком наших воїнів-прикордонників" .

2.7.3 Синтаксичні трансформації

Під синтаксичними трансформаціями традиційно прийнято розуміти перетворення на рівні словосполучень і речень. На рівні словосполучень може здійснюватися повний переклад:

Порівняйте з перекладом на українську мову:

" Історичні записки" .

Проте найчастіше використовується неповний переклад, який може мати кілька варіантів:

· скорочення (пропуск одного або декількох елементів вихідного словосполучення),

Порівняйте з перекладом українською мовою:

" Мандрівка на Захід"; «Західний флігель», де при перекладі опущене слово … «записки; історія; розповідь» .

· розширення (додавання одного або декількох елементів у словосполучення),

Порівняйте з перекладом українською мовою:

" Квіти сливи у золотій вазі", «вивчаючи історію, можна зрозуміти причину зміни династій» (було додано виділені слова).

· функціональна заміна (зміна лексико-семантичного або морфологічного статусу одного або декількох вихідних елементів словосполучення),

Порівняйте з перекладом українською мовою:

" Смугастий рейс" (назва кінофільму)…(букв.: «Розповідь про перевезення тигрів»), «Захмеліла фрейліна» («Сп'яніння Гуйфей»), «Розповіді про людей незвичайних» («Дивовижні історії з кабінету Ляо»).

· перестановка (зміна порядку слів у рамках словосполучення чи речення).

Порівняйте з перекладом українською мовою:

" Нам нелегко було домогтися того, щоб керівники наших двох країн могли провести історичні зустрічі" .

Актуальне членування речення вимагає від перекладача, щоб він звертав особливу увагу на наявність рематичних груп в оригіналі і здійснював їх перестановку, коли їх позиція не є нормативною для мови перекладу. В іншому випадку порушиться логіко-комунікативна організація висловлювання і логічний акцент в перекладі буде зміщений.

2.7.4 Заміна Заміни можливі як в межах однієї граматичної категорії, наприклад, іменника, так і однієї категорії на іншу, наприклад, дієслова на іменник.

Порівняйте з перекладом українською мовою:

" Років їй небагато, але язик в неї гострий, як бритва" .

Заміна слів, що виражають різні граматичні категорії, зустрічається досить часто. Наприклад, іменник може замінюватися на займенник:

Порівняйте з перекладом українською мовою:

" Я уявляв собі батьківщину зовсім іншою. Вона здавалась мені набагато кращою."

підмет на обставину:

Порівняйте з перекладом українською мовою:

" У феодальному суспільстві чисті любовні відносини між юнаком та дівчиною розглядалися як падіння чеснот" .

іменник на дієслівно-об'єктне поєднання:

Порівняйте з перекладом українською мовою:

" Коли отримана перемога, треба бачити труднощі на шляху просунення вперед" .

дієслово на іменник:

Порівняйте з перекладом українською мовою:

" Так люди ще раз стали свідками переваги реформи" .

А також, дієслово може замінюватися на прийменник; дієслівно-об'єктне поєднання на дієслово; та дієслово на дієслівно-об'єктне поєднання.

2.7.5 Антонімічний переклад Під антонімічним перекладом розуміється трансформація конструкції в негативну чи, навпаки, негативної в ствердну, супроводжувана заміною одного зі слів перекладного речення вихідної мови на його антонім у мові перекладу, наприклад:

Порівняйте з перекладом українською мовою:

" Мало хто знає про це (Усі знають про цю справу)" .

Антонімічний переклад застосовується досить часто, причому в китайській мові речення перекладається стверджувальною конструкцією, наприклад:

Порівняйте з перекладом українською мовою:

" Ви знаєте, що у таку грозу найнебезпечніше — лежати на ліжку, про це навіть у книжках говориться". Антонімічний переклад може використовуватися також з урахуванням ситуації спілкування.

2.7.6 Опущення У китайській мові існує невелика група так званих семантично «порожніх» дієслів, що входять до групи присудка і вживаються в стилістичних цілях для додання книжності мови. При перекладі вони зазвичай опускаються, наприклад:

Порівняйте з перекладом українською мовою:

" своєчасно впорядкувати роботу"

" Нам необхідно глибоко засвоїти цей урок, щоб дійсно покращити становище" .

" Потрібно відповідним чином заохочувати товаришів, які добилися успіхів у роботі" .

Для китайської мови характерна така особливість вираження понять, як неприпустимість з'єднання в одній мовній одиниці відразу двох понять — родового та видового, що характерно для російської мови. Опущення як перекладацький прийом може застосовуватися у випадках, коли в китайському реченні спостерігається зайва конкретизація, і дослівний переклад усіх елементів китайського речення на українську / російську мову не завжди допустимий з точки зору стилістики, наприклад:

" Неминуче постає суб'єктивізм і бюрократизм в досить серйозній мірі" .

Вправи:

1. Прочитайте наступні словосполучення і їх переклад, визначте спосіб їх перекладу (повний або частковий, в останньому випадку його варіант).

Порівняйте з перекладом українською мовою:

1. «Сон у зеленому трамваї»

2. «Як Сунь Укун тричі переміг перевертня»

3. «відвести війська на відстань трьох переходів; триматися на шанобливий відстані»

4. «зграя негідників»

5. «пускати стріли, не маючи перед собою цілі; бити навмання»

6. «усі люди браття»

7. «комплексний процес надання послуг»

2. Користуючись словником, перекладіть наступні словосполучення, використовуючи один з прийомів часткового перекладу.

3. Перекладіть наступні речення, здійснюючи перестановку груп членів речення.

4. Перекладіть наступні речення, виконуючи прийом опущення.

2.8 Фонетичні труднощі китайсько-українського перекладу Фонетичний рівень мовленнєвої реалізації мови є нагальним в теорії і практиці під час дослідження: 1) процесу перекладу; 2) транскрипційних відповідників у будь-якому виді перекладу; 3) естетичного «навантаження» звуку мовлення.

2.8.1 Фонетичний вигляд мови в процесі перекладу В процесі усного перекладу перекладач має справу з усним текстом, що звучить. Повноцінне відтворення перекладачем змісту тексту в перекладі залежить від його повноцінного сприйняття фонетичного вигляду тексту, що звучить.

Відомо, що людина може сприймати мовлення, що звучить, з різним ступенем повноти: фрагментарно, вибірково, достатньо повно. Механізмом збалансованості цього процесу виступають: механізм пам’яті людини, з одного боку, та механізм мовної надмірності, з іншого боку.

Для отримання в перекладі максимального еквівалентного результату необхідною умовою є повне сприйняття перекладачем вихідного тексту. В процесі усного послідовного перекладу, коли перекладач не знає подальшого контексту, при дефіциті часу, в межах якого він працює, дуже важко розмежувати головне від другорядного, що є суб'єктивним. Отже, при перекладі тлумач / перекладач використовує прийом компресії на свій розсуд, тобто скорочує «другорядну» (на його думку) інформацію.

Під час сприйняття мовлення, що звучить, крім механізму стабілізування цього сприйняття «працюють» механізми дестабілізування. Вони, як правило, випадкові і пов’язані із усним характером мовленнєвої трансляції. До таких спонтанних факторам риску можна віднести погану чутність мовлення оратора (акустика в залі, погана робота техніки), неприродно велика швидкість вимовляння тексту, шумові перешкоди, які заважають сприйняттю. Практика і наукові експерименти доводять, що в таких випадках перекладач спроможний відновити та відтворити незрозумілі фрагменти тексту, які він недочув, оскільки він базується на знанні попереднього тексту та власному досвіді.

На етапі ідентифікації мовлення, що звучить, ускладненням для будь-якої пари мов є також наявність будь-якого окрасу в мовленні оратора, який відрізняє її від літературної норми, включаючи як колективні, так і індивідуальні відхилення. Перешкодою може бути шепелявлення, гаркавість автора, його невірне вимовляння, у випадку якщо, мова конференції для нього є іноземною. При перекладі з китайської мови українською / російською мовою ідентифікація утруднюється через тональність китайських «слів». До загальної проблеми можна віднести відтворення на слух власних імен, незнайомих перекладачеві, оскільки вони у ряді випадків є безасоціативними, і їх неможна «вивести» з тексту.

Слід відзначити, що в усному перекладі дотримання орфоепічних норм виконує функцію необхідної передумови еквівалентності перекладу, тому що текст, що звучить і є вірно граматичноабо лексично-організованим, але фонетично-невірно оформленим, не буде сприйматися реципієнтом. Такі відхилення від орфоепічної норми спричинені інтерференцією рідної мови та іноземної мовами.

2.8.2 Міжмовні транскрипційні відповідники У випадках, коли одиницею перекладу є фонема, переклад слова або словосполучення являє собою транскрипційний відповідник, відтворений за допомоги міжмовної перекладацької транскрипції.

Прийом транскрипції використовується при перекладі:

— власних імен;

— географічні назви;

— певна частина вигуків і звуконаслідування;

— екзотизми;

— реалії-гроші;

— деякі реалії-вимірювання;

— назви газет і неспеціальних журналів;

— назви фірм (якщо переклад їх назв є необхідним) і т.і.

Наведені групи лексики є специфічними у разі, якщо вони означають об'єкт дійсності, який в даній ситуації або загалом є лише тільки одним в своєму роді (гуджен, Тяньаньмень), чи то репрезентують об'єкт, який ще тільки формує своє означення в мові перекладу (барбекю, піар), саме тому новоявлене слово не має ні багатозначності, ні синонімії, ні - іноді - остаточного граматичного оформлення в мові перекладу.

Міжмовна перекладацька транскрипція — це пофонемне уподібнення слова, що звучить на мові оригіналу, новому слову, що формується в мові перекладу. Вид перекладу при цьому не грає аж ніякої ролі: в письмовому перекладі використовуються графічні знаки, які є загальноприйнятими для запису фонеми, подібної фонемі оригіналу. Такий спосіб перекладу часто називають транслітерацією. Отже, транслітербція (транс і лат. litera — буква) — це механічна передача тексту й окремих слів, які записані однією графічною системою, засобами іншої графічної системи при другорядній ролі звукової точності, тобто передача однієї писемності літерами іншої.

Транслітерація відрізняється від транскрипції (і ще більшою мірою від трансграфіки), що має на меті точну фонетичну або фонологічну передачу звуків. Найкраща транслітерація така, яка дозволяє легко вернутися при потребі до оригінальної системи письма. Інструкції транслітерації стали основою стандарту для перекладу нелатинських систем письма на латиницю.

Транскрипційні відповідники можуть займати для даної лексеми різне місце в системі її перекладацьких відповідників і бути носієм різних видів інформації.

По-перше, вони можуть бути лише можливим видом еквівалентної відповідності. Отож, більшість власних імен, топонімів, означень грошових одиниць, назви газет при перекладі обов’язково транскрибуються. Заміна їх категоріальним синонімом, який узагальнює їх зміст, або описовий переклад (наприклад: «Державна канцелярія з розповсюдження китайської мови закордоном» замість «Ханьбань») використаються тільки у випадку, якщо перекладач з будь-якої причини не розчув або не встиг записати екзотичне слово, але знає його значення з контексту. Рівень еквівалентності перекладу тексту в цілому знижується від таких замін.

По-друге, перекладач саме може вибирати, чи використовувати йому транскрипцію, або інший вид перекладу в залежності від змістової архітектоніки всього тексту. Наприклад, при перекладі екзотизмів — лексики, що є характерною для побуту, звичаїв, культури певного народу, — відмовлення від транскрипції і заміна екзотизмів лексемою, яка узагальнює їх зміст, описовим перекладом чи словом зі суміжною семантикою (хуацяо — зарубіжні китайці, баоцзи — невеликий пиріжок, який готують на пару) обов’язково здійснюються перекладачем у разі, якщо екзотизмів в тексті дуже багато, і вони вже є невиведеними з контексту — тоді губиться їх здатність передавати когнітивну інформацію, оскільки їх семантика в контексті не реалізується.

Засобами транскрипційних відповідників передається когнітивна інформація, яка актуалізується через реалізацію значення транскрибованого слова з усім комплексом компонентів його змісту. Таким чином транскрипційні відповідники повідомляють нас про специфіку мови тієї країни, про яку йдеться. Топоніми «Чженчжоу», «Чунцін», «Шеньян», «Сянган» яскраво описують різноманітність діалектів китайської мови. Транскрипційні відповідники є засобом відтворення національного колориту, тобто засобом передачі інформації про національну специфіку. Ця інформація не є логічно структурованою, вона впливає безпосередньо на емоції реципієнта, залишаючи образне звукове враження про екзотику чужої мови. Повідомлення про чужу країну, яке поєднує когнітивну й емоційну інформації завдяки транскрипційним відповідникам, надійніше впливає на реципієнта, оскільки володіє необхідною надмірністю засобів вираження: однакові відомості про національну специфіку передаються за допомоги як денотативного компонента змісту тексту (когнітивна інформація), та й сигніфікативного компонента (емоційна інформація).

У художніх текстах транскрипційні відповідники, функцією яких є передача національного колориту, перетворюються в засоби передачі читачеві естетичної інформації, входять в єдину систему художніх засобів і беруть участь у відтворенні художніх образів.

2.8.3 Правила міжмовного транскрибування (на матеріалі китайсько-українських / китайсько-російських відповідників) Міжмовне транскрибування будується на основі пофонемних відповідників між двома мовами. Відомо, що склад фонем в різних мовах не співпадає. У таких випадках як відповідник обирається фонема, найбільш близька за звучанням з фонетично подібних звуків, незважаючи на те, що вона може бути далекою за артикуляційними показниками.

На допомогу перекладачеві «приходить» піньінь — система романізації для китайської мови. У Китайській Народній Республіці пиньінь має офіційний статус. З 1 січня 2009 року пиньінь став офіційним стандартом романізації на Тайвані. З 1979 року піньінь використовується у всьому світі як офіційна латинська транскрипція імен і назв з КНР. Ця транскрипція була схваленою Міжнародною організацією із стандартизації (ISO) як основна латинська транскрипція китайської мови. У піньіні використовуються всі букви латинського алфавіту, крім V, і добавлена буква Ь (u-умляут; пр. у вводі в комп’ютер буква V може використовуватися замість Ь). Важливе значення для ідентифікації змісту ієрогліфів мають тони.

Якщо при транскрипції двох сусідніх складів одного слова перший закінчується нан, а наступний починається з голосного, то на стику ставиться розділовий ?, наприклад: ?¦w Чанъань, ЄB¤Н пэнъю.

Склади, які закінчуються в піньіні наng, в транскрипції Палладія закінчуються нань (Shaolin — Шаолинь). Склад hui вимовляється як [xu?i], що відображене в написанні кирилицею як [xu?i]. У певних (напр. Хуэйцзу) і и заодно уникнути «немилозвучності» в українській мові.

У певних топонимах використовується також варіант хой (Аньхой). Деякі автори помилково використовують буквальну транслітерацію піньіня, що створює варіанти транслітерації: ¦wАІ Аньхой — Аньхуй, ¦^±Ъ Хуэйцзу — Хуйцзу.

Складом хуэй (hui) можна записати китайські прізвища та імена (напр.? Huо) або їх частину. Це також йдеться про назву народу (¦^ Huн) (тж. Хуейцзу) і одного з китайських мов-діалектів хой (АІ Huо).

У науковій та художній літературі, що видана на українській / російській мові, при транскрипції власних імен і в термінології часто зустрічається двояке написання складів мен — мин, мень — минь, фен — фин, фень — финь, пен — пин. (мэн — мын, мэнь — мынь, фэн — фын, фэнь — фынь, пэн — пын). Починаючи з 50-х років переважним стало писати літеру «е» .

Для збереження послідовності написання географічних назв та через великий обсяг накопичених картографічних і довідкових матеріалів, що видані різними відомствами або що є в їхньому розпорядженні (лоції, різноманітні мапи, довідники, картотеки і таке інше), в цієї галузі власних назв пропонується поки залишати традиційне написання чотирьох складів через «и» / «ы» (мин, Минь, фин, финь / мын, Мынь, фын, фынь), але наводити їх в дужках після написання з літерою «е» / «э», наприклад: Кайфен (Кайфин), Сяомень (Сяоминь) / Кайфэн (Кайфын), Сяомэнь (Сяомынь) та інші. Усталеними винятками є топоніми Пекін, Нанкін / Пекин, Нанкин.

Переклад піньіня в систему Палладія (українська мова)

Переклад піньіня в систему Палладія (російська мова)

Вправи:

1. Прочитайте сполучення складів з однаковими ініціалямі та надайте їх транслітерацію.

2. Прочитайте сполучення відкритіх складів та надайте їх транслітерацію.

3. Прочитайте медіалі та надайте їх транслітерацію.

4. Прочитайте сполучення однорідних та різнорідних фіналей та надайте їх транслітерацію.

Розділ 3. Особливості перекладу з української / російської мови на Китайську Виокремлення перекладу з української / російської мови на китайську в самостійну тему теорії перекладу викликано тим, що цей вид перекладу має свої специфічні особливості. Якщо при перекладі з китайської мови на українську / російську основні труднощі полягають у розумінні китайського тексту, то при перекладі з української / російської мови на китайську основна проблема полягає саме в передачі засобами китайської мови змісту українського / російського тексту.

В даному розділі будуть розглянуті основні проблеми перекладу з української / російської мови на китайську в таких трьох аспектах: лексика, синтаксис і стилістика. У лексичному плані основною є проблема вибору слова при перекладі, яка пов’язана в основному з розбіжністю кола значень лексичних одиниць української / російської та китайської мов. Найбільш характерною така розбіжність є для складних слів, які мають декілька зв’язаних між собою значень. При перекладі з української / російської мови на китайську різні значення багатозначного слова повинні бути адекватно передані відповідними словарними еквівалентами. Нормативно правильний вибір еквівалентів здійснюється на трьох рівнях: словосполучення, речення і періоду. Розглянемо докладніше існуючі проблеми перекладу на кожному з цих рівнів.

3.1 Лексичні проблеми перекладу

3.1.1 Сполучуваність Вибір лексичного еквіваленту при перекладі повинен враховувати сферу вживання кожної конкретної лексичної одиниці. Наприклад, слово «проект» в сфері діловодства може поєднуватися зі словами, що позначають будь-який документ (резолюція, угода, договір і т.п.), і в цьому випадку його еквівалентом буде китайське слово цаоань. В технічній сфері його еквівалентом буде китайське слово шецзі (проект будівлі, споруди і т.п.). В області суспільно-економічної діяльності жодне з цих слів не підходить, і потрібний еквівалент необхідно підбирати залежно від конкретного контекстного оточення. Наприклад, у словосполученні «маса проектів в економіці» повинне бути використане слово цзіхуа, а не цаоань. Помилки у виборі відповідного по сполучуваності слова досить численні. Наведемо кілька прикладів:

Економічні санкції замість

Сто днів правління американського президента замість

3.1.2 Вибір словникової відповідності

Неправильний переклад та плутанина в еквівалентах також зустрічаються доволі часто. Типовими прикладами є:

Буржуазія замість

Демократична республіка замість

Американська адміністрація замість

Діловий світ Японії замість

До труднощів у виборі термінів слід також віднести переклад назв різних громадських організацій (партій, рухів тощо). Наприклад, назва партії «Комейто» перекладали шляхом транскрибування комейто, тоді як правильна її назва — гунміндан. Для правильного вибору еквівалентів необхідно використовувати спеціальні словники.

3.1.3 Вибір слова з урахуванням контексту і періоду Ця операція потребує виробки навичок постійно тримати у пам’яті контекст великих частин тексту и здійснювати вибір слова згідно з цим контекстом. Наприклад, у тексті йшлося про сильну конкуренцію товарів в Японії, і студенти переклали словосполучення «забезпечити успіх на багатому, але жорстокому японському ринку» таким чином:

В жодному з цих варіантів перекладу не розкривається зміст поняття «жорстокий ринок» (тобто ринок, на якому існує жорстока конкуренція), а вибрані студентами словникові еквіваленти абсолютно не відповідали контексту. Це словосполучення слід було перекласти наступним чином:

Слід зазначити, що рівень конкретизації в китайській мові є більш виразним, ніж в російській мові. Часто те, що в російському тексті виражається неявно, лише мається на увазі, в китайському тексті вимагає розкриття змісту. Наприклад: «Корея має двадцятимільярдний надлишок в торгівлі з Японією». Тут не зазначено, в якій грошовій одиниці оцінюється цей «надлишок», але мається на увазі, що це американський долар, так як одиницею грошових розрахунків в міжнародній торгівлі є саме він. Переклад, виконаний без такого уточнення, є неправильним:

Окрім того, що в цьому варіанті перекладу немає уточнюючого слова мейюань «долар», неправильно було передано й слово «надлишок». В даному випадку гофень ніяк не відображає специфіки вихідного тексту. Оскільки текст цілком пов’язаний з торговою тематикою, то і вибір кожного слова має бути зорієнтований на цю тематику. У торгівлі «надлишок» має на увазі наявність активного сальдо (позитивного торгівельного балансу), для нього в китайській мові є свій термін шуньча, який і слід було використати в даному випадку.

Відсутність навичок вибору словникових відповідників за контекстом призводить до того, що студенти обирають у словнику перше-ліпше слово, абсолютно не беручи до уваги, у якому оточенні воно опиниться та який ефект викличе його вживання.

Завершуючи короткий огляд найбільш типових лексичних помилок при перекладі з української / російської мови китайською мовою, яких припускаються носії української / російської мови, слід сказати, що цей вид перекладу вимагає від студентів врахування різноманітних й численних факторів, головними серед яких є сполучуваність і контекст. Окрім цього важливу роль відіграє також належність слова до конкретної суспільно-політичної ситуації його функціонування. Слово може мати різні лексичні еквіваленти в залежності від того, в якій країні і в який час воно використовується. Так, для слова «прем'єр-міністр» в монархічних країнах є китайський термін, а в республіканських країнах —. «Імператор» в Стародавньому Римі позначається словом, в Японії -, в Китаї -. Корея до розподілу на Північну та Південну називалася, після розподілу стала називатися та, а зараз Південна Корея називається .

Граматичні помилки при перекладі з української / російської мови китайською мовою зустрічаються досить часто. Вони виникають внаслідок того, що в українській / російській мові порядок слів є досить вільним, і студенти намагаються зберегти у тексті перекладу порядок слів українського / російського речення. В результаті виникають неприпустимі для китайської мови ситуації, коли дієслівний присудок стоїть після додатка, або підмет знаходиться після присудка. Прикладом може служити переклад наступного речення: На прес-конференції про це заявив посол Індії.Тут підмет «посол Індії» опинився після присудка «заявив»

Іншою типовою помилкою при перекладі з української / російської мови китайською мовою є невиправдано часте використання пасивних конструкцій. В українській / російській мові такі конструкції вживаються надзвичайно часто, а в китайській мові область застосування пасивної конструкції є більш вузькою, ніж конструкції активної. «Раніше в китайській мові пасивні конструкції вживалися дуже рідко, зазвичай тільки в тих випадках, коли виконавець дії не міг знати або не хотів говорити про цю дію, яка для одержувача дії була життєво важливою, і крім того вона відбувалася в несприятливих для одержувача дії умовах» [13, 36]. Зазвичай пасив використовується для вираження нещастя або образи, або чого-небудь неприємного для особи, що говорить.

Ще однією граматичною проблемою при виборі китайських еквівалентів є визначення приналежності слова до тієї чи іншої частини мови. Не можна використовувати іменник замість дієслова, навіть якщо додати до нього дієслівне службове слово. В принципі спроможність китайських слів виступати у функції декількох частин мови, що бере свій початок в давньокитайскій мові (конверсійна синонімія), збереглася і в сучасній мові, однак далеко не кожне слово може бути вжите таким чином.

Слід зазначити, що труднощі при перекладі з української / російської мови китайською мовою значною мірою викликані тим, що ці мови належать до різних типів: китайська мова є ізолюючою, а російська — флективною. Звідси в китайському реченні більш чіткий порядок слів, викликаний відсутністю морфологічного узгодження, неясність меж між словом і словосполученням, можливість одного слова виступати у функції декількох частин мови, та ще й ієрогліфічна писемність, — все це значно ускладнює процес перекладу.

Вищезгадані проблеми характерні для перекладу, який виконують носії української / російської мови. Для китайців, що виконують переклад з української / російської мови китайською мовою, виникають інші труднощі. Найчастіше це помилки в орфографії. За класифікацією, виконаною Лінь Лі, виділяють 9 типів помилок, в тому числі пропуск букв (глова — голова, млодший — молодший), додавання зайвих букв (зиберігати — зберігати), змішення букв (тровня — травня, збруя — зброя). Часто відбувається плутанина при перекладі подібних за звучанням слів, наприклад, «косметичний» замість «космічний», «артилерійське» замість «артистичне», «материнське» замість «матеріальне». У газеті наводиться випадок, коли китайський перекладач при купівлі квитків на літак рейсом до Іркутська через неуважність взяв квитки на Якутськ, у результаті чого ділова поїздка китайських бізнесменів до Росії була зірвана.

3.1.4 Переклад словосполучень На рівні словосполучень, наприклад, дієслівно-об'єктних, еквівалент дієслова повинен підбиратися з урахуванням значення додатка. Наприклад, одне і те ж українське слово «бити» передається різними лексемами в залежності від предмета, на який спрямована дія цього дієслова: «бити в долоні» гучжан, «бити в барабан» цзігу, «бити в ніс» пубі.

В обставинно-дієслівних сполученнях еквівалент обставини підбирається за значенням дієслова, до якого відноситься дана обставина, наприклад:

міцно спати шушуй міцно обіймати цзіньцзінь ді юнбао міцно потиснути руку цзіньцзінь ді во шоу В атрибутивних сполученнях еквівалент слова, що позначає ознаку, підбирається за значенням предмета, який характеризується цим ознакою, наприклад:

міцна організація цзяньцян де цзучжі

міцний камінь цзяньін де шітоу міцний стовп цзяньгу де чжуцзи міцні меблі цзеші де цзяцзюй міцна дитина цжуанші де сяохай Неважко помітити, що в даних прикладах при перекладі китайською мовою відбувається конкретизація значень прислівника «міцно» і прикметника «міцний». В теорії перекладу конкретизація понять розглядається як прийом, що полягає в переході від родового поняття до видового залежно від контексту. Необхідність у подібній трансформації виникає зазвичай через розбіжність понять, що виражаються словарними одиницями вихідної мови та мови перекладу. Як відомо, «в кожному понятті є зміст, під яким розуміється сукупність відмінних ознак, і об'єм, під яким розуміється сукупність предметів, відображених в даному понятті. Співвідношення між змістом і об'ємом поняття визначається законом зворотного співвідношення між ними, згідно з яким зі збільшенням змісту зменшується об'єм поняття і навпаки». Різниця в об'ємі та змісті понять на лексичному рівні може визначатися кількісним складом цих одиниць. Так, в китайській мові односкладові слова, що виражають абстрактні поняття, мають великий об'єм і відповідно невеликий зміст. Наприклад, значення слова гао «займатися, працювати, робити» через те, що воно виражає якусь узагальнену ідею про виконання дії, у поєднанні з об'єктом, на який направлена ця дія, має бути конкретизовано при перекладі на українську / російську мову. Це його більш вузьке дієслівне значення підбирається залежно від значення додатка що стоїть поруч із ним: гао шенчань «працювати на виробництві», гао доучжен «вести боротьбу» та ін.

Двоскладові слова китайської мови мають більший зміст за рахунок того, що значення їх компонентів уточнюють один одного і обмежують тим самим об'єм висловлюваних ними понять. Так, якщо порівняти односкладове слово фа «видавати, роздавати; відправляти; ставати; випробовувати» і двоскладові слова з цим компонентом, наприклад, фаань «потьмяніти», фабай «побіліти», фабін «захворіти», фагуан «блищати; виблискувати», то стає ясно, що їх значення більш конкретні, ніж значення односкладового словафа. Ця конкретність значень двоскладових слів китайської мови змушує при перекладі з української / російської мови підбирати такі словникові еквіваленти, які можуть бути відсутніми в словнику. Наприклад, в «Собачому серці» М. Булгакова, коли кухар облив Шарика окропом, той завив: «До кісток проїло окропом». У даному випадку слово «проїв» перекладач передав словом шанчжаола" поранив" (Доу шанчжаола гуто ула), яке відсутнє в рубриці українсько-китайського словника на гніздо «проїсти» .

Конкретизація словникових значень при перекладі з української російської мови на китайську відбувається і тоді, коли в одному слові відбувається поєднання двох понять: родового і видового. Для китайської мови нехарактерно таке поєднання, тому при перекладі додаються уточнюючі компоненти. Наприклад, у реченні «Манілов сидить у кожному народникові» Мейге міньцуйпай феньцзи шеньшан доу ю манілофу цзіншень (В тілі кожного народника є дух Манілова) при перекладі на китайську мову додали такі компоненти: шень «тіло», цзіншень «дух» .

3.1.5 Переклад фразеологізмів При перекладі лексичних одиниць тексту перекладач зустрічається з двома основними видами словосполучень — вільними і невільними. У вільних сполученнях зв’язок слів здійснюється за рахунок сумісності предметно-понятійних (лексичних) значень слів. Вільні словосполучення характеризуються відсутністю яких би то не було обмежень у виборі компонентів, крім тих, які зумовлюються семантичною або граматичною несумісністю значень, а також нормою.

Невільні словосполучення характеризуються відтворенням певного фіксованого або частково перемінного лексичного складу. Невільні сполучення з фіксованим лексичним складом називаються фразеологізмами. За ступенем семантичної злитості ці сполучення варіюють від фразеологічних зворотів, до складу яких входять слова з вільним і фразеологічно-пов'язаним значенням («повітряний замок», «справжнісіньке пекло», «делікатне становище»), до фразеологічних зрощень (ідіом), в яких всі частини семантично абсолютно спаяні («бити байдики», «диву даватися», «стрімголов», «поклавши руку на серце»). Проміжне положення між цими двома видами займають фразеологічні єдності, в яких цілісне значення сполучень в тій чи іншій мірі мотивовано окремими значеннями складових їх слів («тримати камінь за пазухою», «грати в хованки», «ломитися у відкриті двері», «стерти в порошок «).

При перекладі з української / російської мови китайською мовою відмінність між цими видами фразеологізмів відіграє істотну роль. Фразеологічні сполучення першого типу, в яких є слова з вільними і зв’язаними значеннями, можуть бути передані дослівно або описово, наприклад:

повітряний замок

справжнісіньке пекло

залишитися в багажі історії

В цих сполученнях дослівно передані слова з вільним значенням («повітряний», «замок», «пекло», «історія») і описово — із зв’язаним значенням («справжнісіньке», «залишитися в багажі»).

Оскільки у другого типу фразеологізмів — фразеологічних єдностей — значення компонентів носять пов’язаний характер, то при їх перекладі використовуються китайські слова з обмеженою сполучуваністю, або дається функціональний еквівалент всієї єдності, наприклад:

тримати камінь за пазухою

грати в хованки

Що ж до третього типу фразеологізмів — ідіом, то оскільки їх значення не виводитися зі складових їх частин, то переклад може бути даний тільки з урахуванням значення всього сполучення. При цьому знову-таки можуть бути два варіанти: функціональний аналог за наявності в китайській мові тотожного за значенням фразеологізму, або ж, за його відсутності, описовий переклад:

бити байдики

поклавши руку на серце

Найбільш часто в якості еквівалентів українських / російських ідіом в китайській мові виступають чен’юі - стійкі фразеологічні словосполучення, які побудовані за нормами давньокитайської мови, які являють собою семантично монолітну єдність з узагальнено-переносним значенням, носять експресивний характер та функціонально є членом речення". Наведемо приклади українських / російських ідіом і їх китайських функціональних аналогів:

тримати язик за зубами

шукати голку в копиці сіна

ні те, ні се

Існує деяка кількість фразеологізмів, запозичених китайською мовою з європейських шляхом семантичного калькування, і у них є функціональні аналоги в українській / російській мові, наприклад:

озброєний до зубів

око за око, зуб за зуб

підливати масла у вогонь

Необхідно мати на увазі, що чен’юі при перекладі з української / російської мови китайською мовою можуть використовуватися як еквіваленти не тільки емоційно забарвлених ідіом, але і стійких сполучень, позбавлених експресивного забарвлення.

Також, необхідно зазначити, що вживання того чи іншого фразеологізму визначається не тільки тим, який лексичний відповідник дається йому в словнику (калька, описовий переклад або функціональний аналог), але й умовами лексико-граматичного контексту. Один і той самий фразеологізм може мати різні варіанти перекладу, наприклад:

Здійняти повстання в такій обстановці - означало поставити все на карту.

Криза назріла. Усе майбутнє російської революції поставлено на карту.

У першому реченні використаний словниковий еквівалент «поставити все на карту» Це викликано двома причинами. По-перше, з точки зору семантики, цей фразеологізм в даному реченні являє собою частину порівняння («підняти повстання» = «поставити все на карту»), і тут використання кальки (значить буквально «поставити все на одну карту») цілком доречно. По-друге, з точки зору граматики, тут спостерігається паралелізм в обох частинах речення («підняти повстання» і «поставити все на карту» мають однакову дієслівно-об'єктну структуру). Таким чином, лексико-граматичний паралелізм дозволяє використати в даному випадку кальку. У другому реченні ця ж ідіома передана описовим перекладом «вже переживає вирішальний момент». Такий спосіб перекладу обраний тому, що в даному випадку вже немає порівняння в характері дії, а також відсутній паралелізм в лексичному і граматичному плані.

Вправи:

1. Зіставте оригінал і переклад російських фразеологізмів, визначте, який спосіб перекладу використаний в кожному випадку.

1. Куй залізо, поки гаряче

2. Правда очі коле

3. Не дивно, що

4. Лихо не приходить саме

5. Там добре, де нас нема

2. Зіставте кілька варіантів перекладу російських фразеологізмів, визначте, який з них є правильним.

1. Бог з ним!

2. Віч-на-віч

3. У тридесятому царстві

4. Говорити про прекрасну стать

5. Дивитися на прекрасну стать

3.2 Синтаксичні проблеми перекладу

3.2.1 Переклад на рівні речень При перекладі на рівні речення вибір дієслова здійснюється з урахуванням значень і суб'єкта, і об'єкта дії, наприклад:

Василь підійшов до хлопців — Василі цзоудао хайцзимень геньцянь Дія п'єси підходить до кульмінації - Цзюйцін цзецзінь гаочао Війська Наполеона підходили до Москви — Наполунь де цзюньдуй будуар сян Мосике біцзінь На рівні речень конкретизація при перекладі з української / російської мови на китайську необхідна також тоді, коли значення українського / російського слова ясно з контексту, але не виражено експліцитно.

Доволі часто відбувається конкретизація при перекладі займенників, які, як відомо, не позначають предметів або їх ознак, і тому їх значення у мові перекладу уточнюється, наприклад заміною при перекладі на іменник. Уточнення може відбуватися і при збереженні займенника, але з додаванням до нього додаткових ознак. Однак не завжди перекладач може правильно оцінити контекст, тому можливі помилки при розумінні вихідного тексту. Прикладом може бути ранній, початку 50-х років, переклад відомої російської народної пісні «Трійка» на китайську мову, де перекладач не зрозумів зміст фрази «А їй не бути вже моєю», і помилково прийняв улюблену дівчину візника за його кобилу: Ні кань ба чже пі келяньде лао ма («Ти подивися на цю бідну стару кобилу»). Втім, в даному випадку важлива не сама помилка, а той факт, що знадобилася конкретизація змісту цієї фрази. Це говорить про те, що китайське речення відрізняється від українського / російського більшим рівнем його конкретизації, що обов’язково повинно враховуватися як у практичній перекладацькій діяльності, так і при навчанні перекладу.

Існує кілька способів здійснення конкретизації змісту слів при перекладі китайською мовою. Крім згадуваних вище прийомів передачі займенників і контекстуальних значень, необхідно відзначити також вираження семантичних компонентів дієслів, наприклад, суфіксів або закінчень: «настає весна» чуньтянь цзіцзян даолай, де значення закінчення-є передано словом цзіцзян «скоро; незабаром» .

Коли ми маємо справу зі звуконаслідуванням, воно зазвичай при перекладі китайською мовою передається окремим словом. Для вираження конкретних видів звуконаслідування в китайській мові існує велика кількість спеціальних слів, наприклад:

заскрипіти чжичжи чжачжа зашуміти цзілі гулу затріщати піпі папа потріскувати геге цаца Вищенаведені звуконаслідування можуть розглядатися як один із засобів конкретизації семантики російських дієслів при перекладі китайською мовою, для кожного з яких є свій відповідник у китайській мові.

Конкретизуються також і значення, що виражаються компонентами іменників, наприклад, закінченнями: «одного разу хлопчиськом» дан хайцзи де шихоу, «вже старим» дао ваньнянь, де в першому випадку закінчення-ом передано рамковою конструкцією часового звороту дан … де шихоу «коли», а в другому закінченняим передано дієсловом дао «досягати» .

Як було вже зазначено, слова китайської мови в деяких випадках більш конкретні, ніж українські / російської, і тому виникає проблема вибору підходящого слова з ряду можливих відповідників. Особливо помітна відмінність в підборі лексичних варіантів при порівнянні декількох перекладів одного і того ж твору. Так, Л. Е Черкаський провів порівняльний аналіз декількох перекладів віршів Маяковського китайською мовою. При цьому він виявив ряд розбіжностей в передачі одних і тих же слів у різних перекладачів. Наприклад, слово «дядько» у поєднанні «добрий дядько» в одному варіанті переведено як хао шушу «хороший дядько» (молодший брат батька), в іншому — хао ацзю «хороший дядько» (брат матері), у третьому — шаньсінь дашу «добрий дядько» саме в тому іронічному сенсі, в якому і було задумано автором.

Ще більш наочним є вибір з декількох варіантів односкладового китайського слова, яке відповідає одному українському / російському слову. Так, дієслово «брати» (як бомбу, їжака, бритву, змію) у всіх чотирьох випадках передано різними китайськими дієсловами зі значенням «брати», але із специфічними відтінками, пов’язаними з тими предметами, яких торкаються руками. Дієслова в китайській мові часто відрізняються більш докладнішим нюансуванням. Бомбу «охоплюють», «обіймають» (обережно, мов дитину — бао); їжака «беруть обома простягнутими руками» (пен); бритву «беруть» (дієслово з відтінком «брати пальцями» — на — з усіх чотирьох найбільш нейтральне), змію «підтримують» (вся вона не вміститися в руках — то).

3.2.2 Переклад на рівні вищому, ніж речення На рівні періоду (надфразової єдності) вибір слова відбувається обов’язково з урахуванням ситуативного контексту. Ситуативні еквіваленти дуже рідко даються в словниках, тому що неможливо передбачити усі можливі ситуації, в яких може бути використане те або інше слово. Конкретний еквівалент зазвичай підбирається в межах однієї надфразової єдності. Тільки на рівні вище, ніж речення, можливий правильний вибір еквівалента в разі авторського порівняння або протиставлення слів у тексті, наприклад: — І хвороби його, ти помітив, носять вишукані імена: а-лер-гія, хо-ле-цис-тит. Хочеться захворіти!

— Навіщо ти вже… так? — Насмілився заперечити я. — Раніше у нього і свинка була.

У даному прикладі «свинка» як простомовне слово протиставляється попереднім пишномовним науковим назвам хвороб «алергія» і «холецистит». У китайській мові є наукова назва цієї хвороби «паротит» — саймайянь, але для того, щоб зберегти це протиставлення, в перекладі був підібраний простомовний варіант дацзуйба.

Однак підбір ситуативного еквівалента може здійснюватися і на основі контексту цілого твору. Наприклад, слово «дивізія» як військовий термін в сухопутних військах має відповідністьши, а у флоті - цзундуй. Але у відомій пісні «По долинах і по узгір'ях йшла дивізія вперед» цей термін має інший еквівалент, відповідний реаліям того часу, коли ця пісня була написана: куаго гао шань, юго пін-юань, юцзі бінтуань цзай цяньцзінь. В даному випадку слову «дивізія» підібрано еквівалент юцзі бінтуань «війська партизан», оскільки саме партизанські об'єднання звільняли Примор’я.

китайський мова переклад транскрибування

3.2.3 Переклад означень Як показує досвід, переклад означальних сполучень з української / російської мови на китайську викликає деякі труднощі, при цьому часто відбуваються помилки в розташуванні елементів сполучень. Це викликано тим, що принципи розташування складових частин атрибутивних комплексів в російській та китайській мовах різні: у українській / російській мові спочатку ставитися підрядне, залежне поняття, а потім вихідне, тоді як у китайській, навпаки, спочатку вихідне, а потім залежне поняття, наприклад: «три основні центри сучасного імперіалізму», де в українській / російській мові спочатку стоїть залежне поняття «три основні центри», а потім вже вихідне — «сучасний імперіалізм». У китайській мові навпаки: спочатку має бути вихідне поняття «сучасний імперіалізм», а потім вже залежне поняття — «три основні центри»

У наведеному вище прикладі означальне сполучення складається з однієї пари вихідного і залежного понять. В суспільно-політичних текстах зустрічаються поширені атрибутивні сполучення, що складаються з декількох таких пар.

Приклади помилок у розташуванні елементів означальних сполучень зустрічаються в перекладах на китайську мову досить часто. Ось лише деякі із них:

Виникнення подібних помилок, вочевидь, пов’язано з наявністю у перекладачів-носіїв української / російської мови стереотипу мислення, через який логіко-граматична структура фрази китайської мови вибудовується за зразком української / російської мови.

Вправи:

1.В наступних атрибутивних словосполученнях виділіть пари вихідних і залежних понять, підготуйтеся за оригіналом відновити переклад.

1. Можливість мирного співіснування держав з різним суспільним устроєм

2. Вихід на принципово новий міжнародний розвиток

3. Визначальна позиція більшості людей Росії

4. Сутнісні закони функціонування сучасного монополістичного капіталу

2. Порівняйте два варіанти перекладу атрибутивних словосполучень. Визначте, в якому з цих варіантів порядок розташування складових частин означень є правильним.

1. Вельми відчутна частина національного доходу

2. Суто наукова теорія суспільного розвитку

3. Політика тотального протиборства, військової конфронтації

3.2.4 Переклад прийменників Прийменники російської мови в силу своєї багатозначності можуть бути передані при перекладі на китайську мову різними лексико-граматичними засобами. Один прийменник у складі різних іменних груп може перекладатися або різними прийменниками, або дієсловами при трансформації іменних груп в дієслівні, або взагалі опускатися при перекладі. Проаналізуємо це на прикладі прийменника «з» :

шум з вулиці цзешан чуаньлайде цаоцзашен людина з жезлом в руках шоуцзюй бяочжанде жень зі спритністю майстра сян шифу наян відповідати з місцяцзай цзовейшан хуйда зняти з себе шубу цун шеньшан тося підаі

Тут у перших двох прикладах прийменник «з» при перекладі виражений дієсловами чуаньлай «приходити; доноситися» і цзюй «тримати»; в інших трьох прикладах цей прийменник переданий різними рамковими конструкціями:сян … наян «неначе; немов», цзай … шан «в чому небудь «, цун … шан «з чого-небудь». У деяких сполученнях цей прийменник при перекладі опускається.

Деякі прийменники потребують для свого вираження декількох лексико-граматичних засобів одночасно. Так, прийменник «без» в перекладі китайською мовою може виражатися рамковою або сполучниковою конструкцією і підходящим за змістом дієсловом, наприклад:

Чи може капіталістична економіка розвиватися без мілітаризації?

Де використана рамкова конструкція «в умовах» і дієслово «не проводити» .

Вправи:

1. Зіставте оригінал і переклад речень, в яких було здійснено заміну прийменників дієсловами. Підготуйтеся за оригіналом відновити переклад.

1. Кутузов закликав своїх воїнів «захищати землю рідну до останньої краплі крові» .

2. У ніч на 24 червня 1812 року Наполеон з шестисоттисячною армією почав наступ на Росію.

3. Попереду йшов чоловік з жезлом в руках, а за ним парами йшли вчені в яскраво-червоних мантіях і чорних беретах.

2. Запам’ятайте еквіваленти російських стійких сполучень із прийменниками, підготуйтеся до перекладу на слух.

1. Хоробрість без розуму недорого коштує.

2. Не існує правил без винятків.

3. Без крупи не зварить каші й майстерна господиня.

4. На колір і смак товариш не всяк.

5. За всяку справу потрібно братися з розумом.

6. Добра слава лежить, а худа по світу біжить

3.2.5 Переклад безсполучникових конструкцій Логіко-граматичний зв’язок у тексті зазвичай виражається сполучниками та сполучниковими конструкціями. Найбільш поширеним видом зв’язку є сполучниковий, наприклад:

Сланець — це і паливо, і електроенергія.

Співають усі - і дорослі, і діти.

Безсполучниковий зв’язок в російському реченні при перекладі може бути виражений сполучниковою конструкцією, наприклад: Російські війська, ведучи оборонні бої, стали відходити на схід.

Конструкції можуть використовуватися і для вираження значень, переданих частками, наприклад: Без Вчителя з великої літери все це може залишитися лише формальними і дорогими нововведеннями, не дійти до живої справи.

Рамкові конструкції зазвичай використовуються для оформлення груп обставин: Це був немислимо важкий для країни і народу шлях.

Вправи:

1. Зіставте оригінал і переклад, зверніть увагу на сполучникові та рамкові конструкції, що використовуються.

1. Було всяке — і героїчне, і трагічне, великі перемоги і гіркі невдачі.

2. У найжорстокіших боях, які тільки бачило XX століття, ми відстояли право на власний спосіб життя, захистили своє майбутнє.

3. Стара істина говорить: тільки на добре доглянутому ґрунті культури виростає новий культурний пласт.

4. На тому етапі, однак, нам вдалося відстрочити сутичку з ворогом, таким ворогом, який залишав і собі, і противнику один вибір — перемогти або загинути.

2. Заповніть пропуски в перекладі підходящими сполучниковими та рамковими конструкціями зі списку, наведеного в кінці вправи.

1. Чим швидше їде машина, тим важче нею керувати, чим вище гора, тим важче на неї піднятися.

2. Тільки постійним навчанням можна підвищити свій рівень, і тільки таким чином можна посилити свої здібності до виконання професійних обов’язків.

3. Відомі «п'ять принципів мирного співіснування» широко визнані міжнародним співтовариством і мають велику життєву силу.

4.Люди зараз стають більш вимогливі і до себе, і до керівників, фахівців.

5. Революція проклала шлях не тільки юридичній, а й соціально-економічній рівноправності націй.

6. Світ не був би таким, яким ми його бачимо тепер, якби не Велика революція в Росії.

Конструкції для заповнення пропусків:

3.2.6 Передача суб'єкту і предиката при перекладі

Загальновідомо, що структура російського речення більш рухлива, ніж китайського: підмет (суб'єкт) у ньому може як передувати присудку, так і бути після нього, а в китайській мові зберігається чіткий порядок членів речення: підмет — присудок — додаток. Тому у випадку, якщо в українському / російському реченні підмет займає по відношенню до присудка постпозицію, то при перекладі на китайську мову він має бути в препозиції. Наприклад:

Над країною пронісся вітер змін.

Перестановка підмета в початкову позицію не викликає особливих труднощів, проте бувають і більш складні проблеми, пов’язані з вираженням суб'єкта. Однією з них є відновлення суб'єкта при перекладі безособових речень. Наприклад:

Мені було страшно.

Носить людей по країні.

Перетворення безособових речень в особові при перекладі з української / російської мови викликано особливостями граматичної будови китайської мови, в якій немає морфологічних можливостей (відмінкових закінчень іменників і особистих форм дієслів) для вираження відносин підмет-присудок іншим шляхом. Однак функціональна роль підмета в китайському реченні має не тільки формально-граматичну природу. Аналіз перекладів з російської мови, виконаних китайськими перекладачами, показує, що суб'єкт в китайській мові має досить сильні семантичні властивості. Розглянемо такий приклад:

Після цього робота «Еклера» стала безперебійною.

В українському реченні підметом є «робота», а в китайському ним став «Еклер» (вогнегасник в будинку соцзабезу з роману І. Ільфа та Є. Петрова «12 стільців»). Така трансформація відбулася тому, що китайська мова надає дуже велике значення семантичній характеристиці суб'єкта: їм повинен бути активний виконавець дії - в даному випадку вогнегасник, а не похідне від нього — робота. Цей же принцип чітко простежується і в тих випадках, коли в реченні встановлюється предикативний зв’язок між живими і неживими предметами. Наприклад:

Каштанці дуже сподобався дзвін.

Видно йому з ущелини дорогу — під гору йде.

Хоча у наведених вище реченнях оригіналу суб'єктами є неживі предмети — дзвін, дорога, в перекладі суб'єктами стають живі предмети — Каштанка, він.

Значення виконавця дії (агентивне значення) повинно враховуватися також і при перекладі зв’язкових речень, і в необхідних випадках слід проводити перестановку членів речення. Наприклад, знаменитий вислів французького короля Людовіка XIV «Держава — це я» правильно перекласти китайською мовою тільки як ажень цзи гоцзя (я — це держава), тому що в позиції суб'єкта повинна знаходитися активний виконавець дії (король), а не неживий предмет (держава) і цей варіант перекладу є загальноприйнятим. Що стосується предиката, то в реченнях української / російської мови часто відсутній дієслівний присудок або зв’язка, а в китайській мові вони є центральним елементом предикативної частини речення. Тому при перекладі китайською мовою іменні групи предикативної частини речення перетворюються в дієслівні або в зв’язкові, наприклад:

З останніх сил пливе він. Ось і берег.

Йшов він і посміхався — просто так: сонцю, річці, деревам, траві.

Іменні групи можуть також перетворюватися на дієслівні завдяки «конверсії» — здатності китайських слів виступати як в ролі іменника, так і дієслова, наприклад:

Ювілей — це момент гордості.

Ювілей — це погляд у майбутнє.

У цих прикладах при перекладі іменники «гордість» і «погляд» здобули дієслівну функцію завдяки здатності їх китайських еквівалентів та виконати її.

При перекладі речень, що містять кілька дієслівних груп, виникає проблема відносно положення між ними. Далеко не завжди норма китайської мови дозволяє зберегти ту ж саму послідовність, що і в оригіналі. Зіставлення перекладів українською / російської та радянської художньої літератури, виконаних китайськими перекладачами, показує, що послідовність дій в українському / російському та китайському варіантах опису однієї і тієї ж події не завжди збігається. Наприклад:

Ну, марш вперед, труба кличе!

Робота Іван Івановича не скінчилася стріляниною.

Подібні перестановки наводять на думку, що в китайській мові більш чітко дотримується послідовність подій у часі, ніж у російській. В першому прикладі команда «марш вперед» може бути виконана тільки після того, як пролунав сигнал труби. Китайські перекладачі тонко відчувають послідовність здійснення дій та змінюють її в тому випадку, якщо в українському / російському тексті хронологічний порядок подій порушений.

У другому прикладі слово «стріляниною» передано обставиною часу («після того, як Іван постріляв») і вона винесена вперед. Отже, в китайському синтаксисі є спеціальні засоби, що дозволяють граматично оформити необхідну послідовність дій. До цих засобів відносяться і сполучні конструкції, наприклад:

Остап прокинувся після багатьох поштовхів і вмовлянь.

Тут використана конструкція «тільки після того, як». Використання синтаксичних засобів при перекладі обумовлено не обов’язковою їх наявністю в українському / російському оригіналі (їх може і не бути, як у наведених вище прикладах), а саме семантичною структурою висловлювання.

Таким чином, можна зробити висновок, що китайська мова дуже чітко дотримується часового порядку подій, тоді як «російська мова осмислила час, як щось стороннє для дії, як зовнішню (по відношенню до дії) умову, під впливом якої скоріш знаходитися особа що говорить і особа що слухає, ніж сама дія». Ця особливість сприйняття часу і дії настільки властива носіям російської мови, що вони зазвичай не звертають уваги на порядок подій і при перекладі з української / російської мови на китайську. Спроба зберегти в перекладі той самий часовий порядок, що і в оригіналі, робить такий переклад незграбним і важким. Наприклад, фразу «як би поліпшити справи, нічого не змінюючи» російські перекладачі передали так:

Китайські перекладачі переклали цю ж фразу простіше і краще, лише помінявши місцями порядок подій:

Вправи:

1. Зіставте оригінал і переклад наступних речень, визначте, які суб'єкти і предикати в них були переставлені при перекладі.

1. У цій смертельній сутичці перемогла воля народу, прагнення мільйонів до нового життя.

2. Тривали зловживання владою, порушення законності.

3. Ріс економічний і науковий потенціал, зміцнювалася обороноздатність, підвищувався рівень добробуту людей.

4. Пошук шляхів подальшого просування вперед багато в чому стримувала прихильність до звичних формул і схем, які не відображали нових реальностей. Посилився розрив між словом і ділом. Наростали негативні процеси в економіці, що створили, по суті, передкризову ситуацію.

2. Зіставте оригінал і переклад наступних речень, визначте слова, що позначають активного виконавця дії, які були переставлені в позицію підмета.

1. Зростала кількість прихильників газети.

2. Найважчі випробування випали на нашу долю.

3. Прийшов йому раз лист з дому.

4. Ніщо його не цікавило.

5. Усім їм обід дуже сподобався.

6. Сумніви закрадаються в наші душі.

7. Мене охопила злість.

3. Зіставте оригінал і переклад безособових речень, визначте слова, які в перекладі були поставлені в позицію підмета.

1. Тут для нього знайшлося багато справ.

2. Важко жилося самому письменнику в дитинстві.

3. Мені було важко дихати, сил не було.

4. І тим не менше, нам вдалося зібрати урожай зерна більш ніж 210 мільйонів тонн.

4. Зіставте оригінал і переклад наступних речень, визначте, які іменники в цих реченнях були перетворені на дієслова.

1. Зараз багато дискусій про роль Сталіна в нашій історії.

2. Вибори показали зацікавленість людей у тому, щоб в органи влади обиралися дійсно кращі представники народу.

3. Звідси необхідність впевненої, наполегливої ??, цілеспрямованої роботи по здійсненню того, що ми намітили, по реалізації поставлених цілей і завдань.

5. Зіставте оригінал і переклад наступних речень, визначте, які дієслова в них були переставлені при перекладі у відповідності з послідовністю висловлюваних ними діями.

1.Було вже пізно, коли святкування скінчилося.

2. Гусак аніскільки не образився, що незнайома собака поїдає його корм.

3. Схвильований Іполит Матвійович отямився тільки від голосу Остапа.

4. Обличчя його стало ще більш хмурим, коли він побачив біля себе візника.

5. Кому приємно зазнати фіаско?

3.2.7 Передача актуального членування при перекладі

Актуальне членування речення припускає виділення в його складі основи висловлювання (теми) і ядра повідомлення (реми). В українській / російській мові рема може знаходитися як на початку речення, так і в його кінці. Звичайним вважається спосіб організації актуального членування, при якому тема передує ремі, наприклад: «Демократизація суспільного життя, радикальна економічна реформа вимагають від нас чіткої перспективи дій». При перекладі з української / російської мови китайською мовою в цьому випадку зберігається той же порядок:

(тема)

(рема).

Однак у російській мові можливий і зворотний (регресивний) характер структури, коли рематична група знаходиться не в кінці висловлювання, а відкриває його, наприклад: «Саме цим керувався уряд, виробляючи концепцію економічної реформи». Засобом виділення реми тут є логічний наголос, який виражається поєднанням частки з вказівним займенником «саме цим». При перекладі на китайську мову рематична група ставиться в кінці речення:

Така перебудова структури висловлювання при перекладі з української / російської мови китайською мовою говорить про те, що регресивна структура актуального членування для китайської мови нехарактерна. Тому в тих випадках, коли в російському реченні рематична його частина знаходиться на початку, при перекладі на китайську мову її слід перенести в кінець речення. Формальними показниками реми, разом із зазначеними вище вказівними займенниками, можуть також бути:

· заперечення:

Немає і не може бути ніяких обмежень для справді наукового пошуку.

· модальні слова:

Можна зрозуміти нетерпіння громадськості, бажання скоріше глянути на закриті сторінки нашого минулого.

· прикметники в найвищому ступені

Найвеличнішим злетом народної ініціативи і творчості відзначено початок 20-х років.

· логічно акцентовані групи обставин Звичайно, було б помилковим ставити знак рівності між непом і тим, що робимо ми в даний час, перебуваючи на принципово іншій ступені розвитку.

Вправи:

1. Зіставте оригінал і переклад наступних речень, визначте, які елементи актуального членування в них були переставлені при перекладі.

1. Не завжди адекватною була наша реакція на провокаційні дії імперіалізму.

2. Зараз краще видно, що і в якому порядку треба робити, які важелі привести в дію, щоб наш рух вперед набув потрібного прискорення.

3. Сьогодні особливо нетерпимими є несумлінне ставлення до справи.

4. Їх надихало те, що вони долучалися до великої історичної справи.

5. Щасливий той, хто одружиться на ній!

3.3 Вибір стилістичних засобів перекладу Стилістичні засоби будь-якої мови підрозділяються на нейтральні і забарвлені. До перших відносяться «мовні одиниці, які можуть використовуватися в різних сферах і умовах спілкування, не додаючи вислову особливої стилістичної ознаки, тобто засоби, стилістично не забарвлені. Це, такі загальновживані слова, як будинок, рука, чоловік, гора, читати, говорити, червоний, спритний і т.д. Саме у порівнянні з цими стилістично нейтральними одиницями виділяються засоби, стилістично забарвлені» .

Найбільшу складність при перекладі представляють саме стилістично забарвлені одиниці. До них відносяться функціональні засоби (книжні та розмовні) та експресивні (оціночні, образні і т.д.). Вибір стилістичних засобів, як функціональних, так і експресивних, є важливою проблемою перекладу з української / російської мови китайською мовою. Від того, наскільки адекватно підібрані ці засоби, залежить якість перекладу, наприклад:

Адвокат подразнював гострими словами стару шкіру суддів.

У першому варіанті перекладу використаний нейтральний еквівалент словосполучення «стара шкіра», а в другому — більш підходящий в силу своєї експресивності фразеологізм «нахабний; безсоромний; товстошкірий». Використання цього чен’юя підвищує стилістичну забарвленість другої частини речення, і для того, щоб урівноважити це підвищення, в першій частині речення замість «уїдливі судження» було вжито «гостро відточені формулювання», яке більше підходить в даному випадку в силу своєї семантики.

Вибір функціонально забарвлених засобів повинен здійснюватися з урахуванням приналежності тексту до певного стилю. Так, якщо ми маємо справу з науково-технічним текстом, то краще використовувати книжкові еквіваленти лексичних одиниць, а не розмовні. При передачі прямої мови в художньому творі книжкові варіанти, навпаки, небажані, а більш підходящими є розмовні. Слід враховувати, що в залежності від описуваної ситуації спілкування, контексту або інтонації будь-яка мовна одиниця може набувати експресивне значення, і це відповідно повинно бути і в перекладі.

Що стосується вигуків як засобу передачі експресивного значення, то вони часто використовуються при перекладі китайською мовою слів, семантичне поле яких включає в себе звуконаслідувальний компонент. У прикладах використання звуконаслідувань можна помітити тенденцію до вживання повторів: «з шипінням і свистом» сиси мінмінді, «бурмотіти» хулу хулу сянці і т.д. Подвоєні (редупліковані) одиниці китайської мови в стилістичному відношенні розглядаються як засіб інтенсивної експресивності. При цьому повтори можуть бути як морфологічними (подвоєння компонентів слів), так і смисловими (вживання синонімічних або антонімічних слів і словосполучень).

В комунікативному плані експресія, виражена морфологічною або смисловою редуплікацією, має дві сторони: по-перше, повтори самі по собі вже є стилістично забарвленими одиницями, а по-друге, при мовленні вони ставляться в точку найбільшої емоційно-логічної напруги — смисловий центр реми або теми, і таким чином реалізується їх функціональне призначення. При перекладі з української / російської мови китайською мовою слід враховувати цю особливість експресивних засобів китайської мови і відповідним чином їх використовувати.

Вправи:

1. Зіставте оригінал і переклад речень, звертаючи увагу на спосіб і засоби вираження експресивності в перекладі.

1. Вітер з моря був свіжий, прохолодний. — Ну і повітря!

2. Робочий на заводі важкі речі піднімає - ось це робота.

3. Несподівано прийшла думка, така чудова … — Петров, ідея!

4. Може, пришелепкувата, схильна до припадків? Ну і подружку знайшов собі, Дмитро!

5.Треба ж було тобі підвернутися!

2. Зіставте два варіанти перекладу, визначте, який з них є більш правильним в плані вираження стилістичного значення.

1. На зупинці таксі утворилася велика черга. Люди все прибували, а машин — немає.

2. Фінансовому розквіту начальника жеку поклав край міський комітет народного контролю.

3. Директор нашого парку тов. Присяжнюк говорив, що хорошим обслуговуванням пасажирів ми навряд чи прославимося, а ось хоровим співом — напевно.

4. Його хода була недбала і лінива, але я помітив, що він не розмахував руками, — вірна ознака деякої скритності характеру.

3. Заповніть пропуски в перекладі підходящими за стилістичною нормою лексичними еквівалентами.

1. Про будь-якому явищі можна сказати, що воно відбувається десь і колись.

Десь

Колись

2. Людина зуміла застосувати електрику не одразу.

Одразу

3. І це справді «незалежна змінна величина» .

Справді

4. При цьому сили взаємодії між молекулами настільки малі, що ними можна знехтувати.

Знехтувати

5. Те, про що ми тут говоримо, називають законом відносності.

Називати

Тести для самостійної роботи студентів ВАРІАНТ 1

1. Оберіть правильне ствердження:

a. Фразеологізми китайської мови поділяються на 4 типи

b. Фразеологізми поділяються на 2 видаи

c. Взагалі не поділяються

2. ¦Ё? — це

a. 4-х складні утворення, яки прийшли з давньокитайської мови

b. Певні граматичні структури

c. Інший варіант

3. Афоризми — це:

a. Вид фразеологізму

b. Окрема граматична структура

4. Чи потрібно перекладати китайські приказки дослівно

a. Так

b. Ні

5. Чи існують скорочені варіанти приказок?

a. Так

b. Ні

6. Гуаньйонгюй — це

a. Трьохскладні словосполучення, що мають цілісний сенс

b. Окремий діалект

c. Інший варіант

7. Гуаньйонгюй перекладається за допомогою:

a. Транскрбування

b. Транслітерації

c. Описового перекладу

8. Особливістю дієслівно-об'єктних словосполучень є:

a. Можливість розриву структури

b. Тільки антонімічний переклад

9. Особливістю афоризмів китайської мови є:

a. Архаичність структури компонентів

b. Використання тільки в певному виді літератури

10. Оберіть правильне твердження:

a. Переклад афоризмів китайської мови дуже рідко подаються у китайсько-російських словниках

b. Афоризми вже не використовуються у сучасній китайській мові

c. Інший варіант

11. Веньянь — це:

a. Напрямок культури Китаю

b. Епоха розвитку китайської культури

c. Стара літературна мова Китаю

12. Оберіть правильне твердження:

a. Веньюніми широко використовуються у сучасній китайській мові

b. До терміну веньяніми відноситься група термінів, що позначають поняття конфуціанської моралі.

13. Омографи — це:

a. Слова, що мають одинакове звучання, але різне значення

b. Слова, що пишуться однаково, але мають різне значення та звучання

14. Генералізація — це:

a. Заміна окремого загальним

b. Заміна загального окремим

15. «Порожні» дієслова — це:

a. Дієслова, які нічого не мають

b. Такого не існує

c. Дієслова, що вживаються для надання употребляемые надання мові книжності

16. «Конверсійна омонімія» — це:

a. Здатність китайських слів виступати у функціях декількох частин мови

b. Здатність китайських слів виступати у функціях однієї частини мови

17. Чи існують більш складні фразеологізми ніж ¦Ё?ЎH

a. Так

b. Ні

18. Оберіть правильне твердження:

a. переклад на рівні словосполучень викликає труднощі через відношення головного та залежного

b. не викликає труднощів, оскільки словник перекладає все

19. Емоційно — забарвлені слова при перекладі на російську мову передаються:

а. Нейтрально

b. Дослівно

c. Не передаються

20. ?­± - (лапша, яку приносять на день народження як символ довголіття) перекладається за допомогою:

а. Описового перекладу

b. Транскрибувння

c. Приблизного перекладу ВАРІАНТ 2

1. Залежні морфеми у китайській мові діляться:

a. самостійно

b. тільки у поєднанні з іншими морфемами

2. Односкладні морфеми як правило:

a. Однозначні

b. Багатозначні

3. Омографи — це:

a. Слова, що мають однакове звучання, але різне значення

b. Слова, шо пишуться однаково, але мають різне значення і звучання

4. «Конверсійна омонімія» — це:

a. Здатність китайських слів виступати у функціях декількох частин мови

b. Здатність китайських слів виступати у функціях однієї частини мови

5. Генералізація — це:

a. Заміна окремого загальним

b. Заміна загального окремим

6. Лексичні еквіваленти китайської мови можуть бути:

a. Повними або частковими

b. Повними

c. Частковими

7. Емоційно — забарвлені слова при перекладі на російську мову передаються:

a. Нейтрально

b. Дослівно

c. Не передаються

8. Реалії це:

a. Слова, які називають об'єкти, що характерні для життя одного народу та чужі для іншого

b. Події, що відбуваються у даний момент

9.? ? ?Ў]МакдональдсЎ^перекладений за допомогою:

a. Калькування

b. Транскрибування

c. Приблизного перекладу

10. ?­± - (лапша, яку приносять на день народження як символ довголіття) перекладається за допомогою:

a. Описового перекладу

b. Транскрибувння

c. Приблизного перекладу

11. Синтаксична трансформація — це:

a. Перетворення на рівні словосполучення та речення

b. на рівні слова

c. інший варіант

12. Неповний переклад здійснюється за допомогою:

a. Скорочення, перестановки, розширення та функції заміни

b. Скорочення та перестановки

c. Скорочення, перестановки та функції заміни

13. Функціональна заміна відноситься до:

a. Синтаксичної трансформації

b. Різновиду калькування

c. Інший варіант

14. Причини перестановки при перекладі:

a. відмінність граматичних зв’язків, мовних традицій мов

b. перекладачеві не подобається розташування компонентів речення

15. Оберіть правильний варіант заміни при перекладі:

a. Іменник на іменник, дієслово на іменник

b. Тільки іменник на іменник, дієслово на дієслово

16. Антонімічний переклад це:

a. Трансформація стверджувальної конструкції на негативну, або навпаки негативної на стверджувальну, що супроводжується заміною одного зі слів речення, що перекладають з мови оригіналу на його антонім у мові перекладу.

b. Простий переклад антонімів

17. «Порожні» дієслова — це:

a. Дієслова, які нічого не мають

b. Такого не існує

c. Дієслова, що вживаються для надання употребляемые надання мові книжності

18. Опущення — це:

a. Явище, коли перекладач забув перекласти слово, або речення, чи не знав його перекладу

b. Перекладацький прийом, коли через різниці мовних структур перекладач вимушений опустити переклад того чи іншого слова

19. Фразеологізми у китайській мові поділяються на:

a. Старі та нові

b. Ходові вирази, приказки, афоризми

c. Взагалі не поділяються

20. ¦Ё? — це:

a. Назвапровінції

b. Окрема мовадіалект

c. Вид фразеологізмів ВАРІАНТ 3

1. Однією з причин перестановки у структурі речення при перекладі є:

a. Відмінність у способах вираження актуального членування речення (тема-рема)

b. Читачам важко розуміти складні речення.

2. Функціональна замінаце:

a. Зміна функцій речення

b. Зміна лексико-семантичнго або морфологічного статусу одного або декількох елементів словосполучень.

3. Калькування — це:

a. Переклад реалій зі збереженням їх семантичного змісту

b. Переклад реалій, за допомогою антонімічного перекладу

4. Перетворення на рівні словосполучень речень — це:

a. генералізація

b. синтаксична трансформація

5. Чи можлива при перекладі «заміна» ?

a. Так

b. Ні

6. Чи можна назвати антонімічний переклад трансформацією?

a. Так

b. Ні

7. Дієслова, що використовуються для надання мові книжності - це

a. Модальні дієслова

b. Порожні дієслова

8. Фразеологізми у китайській мові поділяються на:

a. готові вирази, обігові вирази, афоризми, приказки

b. прості та складні

9. Оберіть правильне твердження:

a. Чен’юї поділяються на паралельні та непаралельні конструкції

b. Спосіб перекладу китайських речень

10. Чен’юї поділяються на підвиди?

a. Так

b. Ні

11. Переклад фразеологізмів за відсутності аналогів у ПМ здійснюється за допомогою:

a. Дослівного перекладу

b. Описового перекладу

c. Транскрибування

12. Чи існують у китайській мові приказки?

a. Да

b. Нет

13. Оберіть правильну відповідь

a. Китайські приказки мають скорочені варіанти

b. Китайські приказки взагалі неможна скорочувати

14. Гуаньйонгюй — це:

a. Окремий діалект китайської мови

b. Вид фразеологізму

c. Інший варіант

15. Гуаньйонгюй побудований за схемою:

a. «дієслово — об'єкт»

b. «дієслово-суб'єкт»

16. Гуаньйонгюй перекладається за допомогою:

a. Транслітерації

b. Дослівного перекладу

c. Описового перекладу

17. Чи можна розривати дієслівно об'єктні словосполучення

a. Так

b. Ні

18. Афоризми китайської мови походять з:

a. Давньої європейської культури

b. Давньої японської культури

c. Давньокитайської культури

19. Чи використовують зараз китайські афоризми?

a. Так

b. Ні

20. Як правило афоризми перекладаються:

a. Дослівно

b. Транскрбуванням

c. Транслітерацією

ВАРІАНТ 4

1. Ієрогліфи ВЅ?означають:

А) мову Б) переклад

2. Китайська мова представлена у … формі:

А) спрощеній та традиційній Б) усній и письмовій

3. Слово 4 з четвертим тоном означає:

А) смерть Б) конопля

4. Яке ділильне слово використовується для книг і журналів:

А) Ґ"

Б) ¤д

5. Який з ієрогліфів означає емоційність:

А) °Ъ Б) ?

6ЎDОберіть правильний варіант перекладу речення ?¤B??Ґh¶WҐ":

А) Ма Дінг уже пішов до супермаркету Б) Ма Дінг ще не пішов до супермаркету

7. Яка з часток є окличною:

А) § a ?

Б) (c)O?

8ЎDЯке ділильне слово використовується для пісень:

А) ±H ?

Б) ­є?

9ЎDОберіть правильний варіант речення:

А) § Ъ?¤F???¤ыҐJ?

Б) § Ъ??¤F??¤ыҐJ?

10ЎDУ якому з речень допущена помилка:

А) § Ъ· Q?¤T?

Б) § Ъ· Q?¤T¤д?

11ЎD¤Q¦rёф¤f — це:

А) Дорога Б) Перехрестя

12.Яке з поданных слів використовується у питальному реченні:

А)?O ?

Б)(c)О?

13ЎDЯке з ділильних слів використовується для пласких предметів:

А)? ?

Б) ??

14ЎDДайте переклад реченню (c)ъ¤С§ Ъ¤U¤F?ґNҐh???:

А) Перед уроком я піду до спортзалу.

Б) Відразу після уроку я піду до спортзалу.

15. ?"° це:

А) довге місто Б) Велика Китайська стіна

16. Оберіть варіант з перекладом речення «Я не знаю де він»

А) § Ъ¤ЈЄѕ№DҐL¦b­ю Б) § Ъ¤Ј??ҐL¦b­ю

17ЎDОберіть правильний переклад речення «Хоча йшов дощ я пішов на уроки» .

А) ?µM¤U"BЎA¦эO§ Ъ?­nҐh¤W?

Б) ¦pЄG¤U"BЎA¦эO§ Ъ?­nҐh¤W?

18ЎD?ЁBозначає:

А) йти вперед Б) прогрес

19. Для довгої дії використовується слово:

А) ¦ё

Б) ¤U

20ЎD¦h¦n°Ъу даному випадку означає:

А) багато хорошого б) дуже добре ВАРІАНТ 5

1. При перекладі на російську мову містичні та татуйовані поняття буддизму …

а) замінюються або роз’яснюються б) виключаються

2. Одне й те ж явище або предмет у різних мовах …

а) як правило, має однаково образне значення б) може мати неоднаково образне значення

3. Оберіть правильне ствердження:

а) у російській мові зелений колір має позитивне забарвлення, а у китайській негативне б) зелий колір має позитивне забарвлення як у російській так і у китайській мові

4. Кому належить фраза: «відмінність у культурах, що зіставляють викликає набагато більше ускладнень при перекладі ніж відмінність у мовних структурах»

а) Чжу Яосянь б) Ю.А. Найда

5. Яка птиця у Китаї є символом нещастя?

а) ворон б) сорока

6.Царь звірів у китайців ;

а) тигр б) лев

7.Односкладні морфеми китайської мови, как правило:

а) однозначні

б) багатозначні

8.Особливістю односкладних морфем китайської мови, що представляють певні труднощі для перекладу, є наявність серед них великої кількості …

а) омонімів б) парнонімів

9.Скільки існує способів перекладу реалій?

а) 4

б) 6

10.Який варіант є перекладом речення: «Я не знаю де він» ?

А)§ Ъ¤ЈЄѕ№DҐL¦b­ю Б)§ Ъ¤Ј??ҐL¦b­ю

11ЎD Оберіть правильний переклад речення «Хоча йшов дощ я пішов на уроки» .

А) ?µM¤U"BЎA¦эO§ Ъ?­nҐh¤W?

Б) ¦pЄG¤U"BЎA¦эO§ Ъ?­nҐh¤W?

12ЎD?ЁBозначає:

А) йти вперед Б) прогрес

13.Для довгої дії використовується слово:

А)¦ё Б)¤U

14ЎD¦h¦n°Ъу даному випадку означає:

А) багато хорошого Б) дуже добре

15. Чи правильне твердження: «Якщо реалія виступає основою для гри слів або каламбурів, то її буквальний переклад цілком можливий» ?

а) Так б) Ні

16.Антонімічний переклад — це а) трансформація негативної конструкції у стверджувальну б) трансформація стверджувальної конструкції у негативну або негативну у стверджувальну

17." Порожні" дієслова використовуються:

а) у граматичних цілях б) у стилістичних цілях

18.Оберіть правильне твердження:

а) готові вирази паралельної конструкції пов’язані попарно у смисловому та граматичному відношенні

б) готові вирази паралельної конструкції пов’язані попарно у логічному та смисловому відношенні

19.Чи правильне твердження, що «існує 5 видів чен’юєв» ?

а) Так б) Ні

20. Ієрогліфи ВЅ?означають:

А) мова Б) переклад ВАРІАНТ 5

5. При перекладі на російську мову містичні та татуйовані поняття буддизму …

а) замінюються або роз’яснюються б) виключаються

6. Одне й те ж явище або предмет у різних мовах …

а) як правило, має однаково образне значення б) може мати неоднаково образне значення

7. Оберіть правильне ствердження:

а) у російській мові зелений колір має позитивне забарвлення, а у китайській негативне б) зелий колір має позитивне забарвлення як у російській так і у китайській мові

8. Кому належить фраза: «відмінність у культурах, що зіставляють викликає набагато більше ускладнень при перекладі ніж відмінність у мовних структурах»

а) Чжу Яосянь б) Ю.А. Найда

5. Яка птиця у Китаї є символом нещастя?

а) ворон б) сорока

6. Царь звірів у китайців ;

а) тигр б) лев

7. Односкладні морфеми китайської мови, как правило:

а) однозначні

б) багатозначні

8. Особливістю односкладних морфем китайської мови, що представляють певні труднощі для перекладу, є наявність серед них великої кількості …

а) омонімів б) парнонімів

9. Скільки існує способів перекладу реалій?

а) 4

б) 6

10. Який варіант є перекладом речення: «Я не знаю де він» ?

А)§ Ъ¤ЈЄѕ№DҐL¦b­ю Б)§ Ъ¤Ј??ҐL¦b­ю

11ЎD Оберіть правильний переклад речення «Хоча йшов дощ я пішов на уроки» .

А) ?µM¤U"BЎA¦эO§ Ъ?­nҐh¤W?

Б) ¦pЄG¤U"BЎA¦эO§ Ъ?­nҐh¤W?

12ЎD?ЁBозначає:

А) йти вперед Б) прогрес

13. Для довгої дії використовується слово:

А)¦ё Б)¤U

14ЎD¦h¦n°Ъу даному випадку означає:

А) багато хорошого Б) дуже добре

15. Чи правильне твердження: «Якщо реалія виступає основою для гри слів або каламбурів, то її буквальний переклад цілком можливий» ?

а) Так б) Ні

16. Антонімічний переклад — це а) трансформація негативної конструкції у стверджувальну б) трансформація стверджувальної конструкції у негативну або негативну у стверджувальну

17. «Порожні» дієслова використовуються:

а) у граматичних цілях б) у стилістичних цілях

18. Оберіть правильне твердження:

а) готові вирази паралельної конструкції пов’язані попарно у смисловому та граматичному відношенні

б) готові вирази паралельної конструкції пов’язані попарно у логічному та смисловому відношенні

19. Чи правильне твердження, що «існує 5 видів чен’юєв» ?

а) Так б) Ні

20. Ієрогліфи ВЅ?означають:

А) мова Б) переклад ВАРІАНТ 7

1. У який період перекладацька діяльність у Китаї набула найбільших масштабів?

а) 148 — 1127рр.

б) 184 — 1217рр.

2. Дао Ань виступав за буквальний переклад тому що:

а) не міг інакше перекладати б) боявся, що переклад буде надто далеким від оригіналу

3. Хто вважається родоначальником сучасної теорії перекладу в Китаї?

а) Ма Цзянь-чжун б) Янь Фу

4. Хто є ініціатором введення байхуа в офіційно-діловий стиль?

а) Ху Ші

б) Чжао Юань-жень

5. Хто є автором великої роботи «A grammar of Spoken Chinese»

а) Лінь Юйтан б) Чжао Юань-жень

6. У якому році почались роботи в області машинного перекладу в Китаї?

а) 1957р.

б) 1861р.

7. Кому належить фраза: «Перекладацька діяльність не підпорядковується об'єктивним законам, тому переклад не може стати наукою» ?

а) Лао Лун б) Цзюмолоші

8. Скільки у китайській мові існує способів передачі географічних імен при перекладі?

а) 2

б) 3

9. Реформа китайської письменності:

а) створила труднощі для перекладу б) полегшила процес перекладу

10. Чи співпадають асоціації людей англомовних країн з асоціаціями китайців щодо кольорів?

а) Так б) Ні

11. Який птах в Китаї є символом нещастя?

а) ворон б) сорока

12. Царь звірів у китайців ;

а) тигр б) лев

13. Односкладні морфеми китайської мови, як правило:

а) однозначні

б) багатозначні

14. Особливістю односкладових морфем китайської мови, що представляють певні труднощі для перекладу, є наявність серед них великої кількості …

а) омоніми б) пароніми

15. Скільки існує способів перекладу реалій?

а) 4

б) 6

16. Чи правильне твердження: «Якщо реалія виступає основою для гри слів або каламбурів, то її буквальний переклад цілком можливий» ?

а) Так б) Ні

17. Антонімічний переклад — це а) трансформація негативної конструкції в стверджувальну б) трансформація стверджувальної конструкції в негативну вбо негативну у стверджувальну

18. «Порожні» дієслова вживаються:

а) у граматичних цілях б) у стилістичних цілях

19. Оберіть правильне твердження а) готові вирази паралельної конструкції пов’язані попарно у смисловому та граматичному відношенні

б) готові вирази паралельної конструкції пов’язані попарно у лексичному та смисловому відношенні

20. Чи правильне твердження, що «існує 5 видів чен’юй» ?

а) Так б) Ні

ВАРІАНТ 8

1. Особливістю … є те, що у функції присудка вони можуть вживатися попарно.

а) чен’юїв б) сухуа

2. Чи потрібно враховувати контекст при перекладі приказок?

а) Ні

б) Так

3. Сюань Цзан — це а) китайський письменник б) буддійський чернець

4. Гуаньюн’юй — це а) стійкі трискладові поєднання, що володіють цілісністю і єдністю в смисловому і структурному відношенні

б) чотирискладові утворення, що побудовані за нормами давньокитайської мови

5. Вираз: «без шкіри і волоссю не бувати» відноситься до китайських…

а) приказок б) афоризмів

6. Переклад афоризмів можна знайти у …

а) китайсько-російському словнику б) у коментарях китайських тлумачних словників

7. Що таке Вен’янь?

а) стара літературна мова Китаю б) один из китайських прийомів перекладу

8. При перекладі китайських архаїзмів а) переклад повинен супроводжуватися певними коментарями б) переклад має бути дослівним та виключати будь-які коментарі

9. Оберіть правильне твердження:

а) більшість службових слів давньокитайської мови можуть мати і знаменне, і службове значення або тільки граматичне значення б) всі службові слова мають тільки граматичне значення

10. Оберіть правильне твердження:

а) службові слова давньокитайської мови в сучасній мові-це слова, які найлегше перекладаються з китайської на будь-яку іншу мову б) службові слова давньокитайської мови в сучасній мові становлять велику складність для перекладу

11. Для того, щоб вміти перекладати веньянізми потрібно:

а) вивчити їх усіх напам’ять б) використовувати спеціальні вправи в період навчання

12. Виділення перекладу з російської мови на китайську викликано а) тим, що цей вид перекладу має свої специфічні особливості

б) тим, що російська мова є однією з найскладніших у світі

13. До лексичних проблем перекладу відноситься:

а) переклад означень б) переклад на рівні вище, ніж речення

14. До синтаксичних проблем перекладу відноситься:

а) передача прийменників при перекладі

б) переклад на рівні словосполучень

15. При перекладі на рівні речень:

а) вибір дієслова проводиться з урахуванням значень і суб'єкта та об'єкта дії

б) вибір слова проводиться обов’язково з урахуванням ситуативного контексту

16. Оберіть невірне твердження:

а) структура російського речення більш рухлива, ніж структура китайського б) структура китайського речення більш рухлива, ніж структура російського

17. Перетворення безособових речень російської мови в особисті речення китайської при перекладі з російської викликано …

а) особливостями граматичної будови китайської мови б) особливостями граматичної будови російської мови

18. Оберіть правильне твердження а) норма китайської мови завжди дозволяє зберегти ту ж послідовність речень, що і в оригіналі

б) норма китайської мови далеко не завжди дозволяє зберегти ту ж послідовність речень, що і в оригіналі

19. Яка з даних мов дуже строго витримує тимчасовий порядок подій?

а) Китайська мова б) Російська мова

20. Слова: читати, говорити, гора, червоний, людина відносяться до а) постійно забарвленим стилістичним засобам б) нейтральним стилістичним засобам ВАРІАНТ 9

1. Семантична редуплікація може відбуватися за рахунок парного вживання:

а) тільки синонімічних компонентів б) і синонімічних і антонімічних компонентів

2. Оберіть правильне твердження:

а) у китайській мові рівень конкретизації відрізняється більшим ступенем вираженості, ніж у російській мові

б) у російській мові рівень конкретизації відрізняється більшим ступенем вираженості, ніж в китайській мові

3. Широке використання пасивних конструкцій при перекладі з російської на китайську …

а) робить переклад більш зрозумілим б) є типовою помилкою при перекладі

4. Неправильне вживання службових слів китайської мови є … помилкою:

а) лексичною б) граматичною

5. У яких газетах джерело зазвичай вказується в наступному порядку: 1) агентство 2) місце 3) дата 4) кореспондент?

а) у китайських газетах б) у російських газетах

6. Вираз: «стежити з гори за боротьбою тигрів» відноситься до китайських:

а) приказок б) гуан’юнів

7. Терміни та «прямі відповідності - традиційно усталені словникові еквіваленти» можуть бути віднесені до … еквівалентів:

а) неповних б) повних

8. У китайській мові … з'єднання в одній мовній одиниці двох понять: родового та видового.

а) допустимо б) недопустимо

9. У якому році Лінь Юйтан запропонував свою інтерпретацію критеріїв правильності перекладу, запропонованих Янь Фу?

а) 1958

б) 1932

10. Хто переклав байку Крилова «Собача дружба» ?

а) Цюй Цюбо б) Жень Тіньсюй

11. Кліше в різних мовах:

а) мають однаково значення б) мають різне значення

12. При перекладі на російську мову містичні і табуйовані поняття буддизму …

а) заміняються або роз’яснюються б) виключаються

13. Одне і те ж явище чи предмет у різних мовах …

а) як правило, має однакове образне значення б) може мати неоднакове образне значення

14. Оберіть правильне твердження:

а) у російській мові зелений колір має позитивне забарвлення, а в китайській негативне б) зелений колір має позитивне забарвлення як у російській, так і в китайській мові

15. Кому належить фраза: «відмінність в зіставлюваних культурах викликає набагато більше труднощів при перекладі, ніж відмінність в мовних структурах» ?

а) Чжу Яосянь б) Ю.А. Найда

16. Які з цих словосполучень мають атрибутну структуру?

а) гуан’юнь б) цзіньцзюй

17. Чи вірно твердження: «Заміни можливі як в межах однієї граматичної категорії, так і однієї категорії на іншу» ?

а) Ні

б) Так

18. Крім мовної традиції, причиною перестановки компонентів речення є особливості вираження … відносин:

а) стилістичних б) граматичних

19. Скільки існує суміщених способів перекладу реалій?

а) 3

б) 1

20. Заміна приватного загальним, видового поняття — родовим — це:

а) эквівалентність б) генералізація

Відповіді до тестових завдань

Глоссарій Антоніми — парні різнокореневі слова з протилежним значенням.

Архаїмзм — слово, вираз, граматична форма, які застаріли й вийшли з загального вжитку.

Генералізація — в картографії — процес відбору і узагальнення якісних і кількісних характеристик карти. Мета Г. — виділення основних типових рис та особливостей об'єкта згідно з призначенням карти, її масштабом. Г. дозволяє усунути другорядні деталі та акцентувати найбільш суттєві елементи. Вживається також адекватне — генералізація.

Гуаньюньюй — стійкі словесні утворення, які мають цілісне переносне значення, що відрізняються емоційною насиченістю, образністю і лаконізмом відображення.

Під дослівним перекладом розуміють відтворення конструкції оригіналу без будь-яких змін і без суттєвої зміни порядку слів у реченні. Під буквальним перекладом слід розуміти переклад по зовнішній (графічній або фонетичній) подібності між іноземним та українським словом або словосполученням, без врахування смислових відмінностей між ними. звідси зрозуміло, що дослівний переклад за певних умов є цілком закономірним явищем, а буквальний не допускається ніколи.

Еквівалентність — функціональна рівноцінність елементів першотвору та перекладу.

Заміна — використання у перекладі іншого слова або словосполучення (чи образу) замість того, які в мові перекладу формально відповідають слову або словосполученню оригіналу.

Ідеологія — система поглядів, ідей, переконань, цінностей та установок, що виражають інтереси різних соціальних груп, класів, товариств, в яких усвідомлюються і оцінюються відносини людей до дійсності і один до одного, соціальні проблеми і конфлікти, а також містяться цілі (програми) соціальної діяльності, спрямованої на закріплення або зміну існуючих суспільних відносин.

Ієрогліф — святознак, назва знаків (символів) в деяких системах письма. Назва пов’язана з тим, що ієрогліфи, мали певне богослужбове значення або були важливим способом збереження і передачі знань і мудрості.

Інформаційні повідомлення — матеріали преси, присвячені важливим подіям в країні і за кордоном Калькування — копіювання іншомовного слова за допомогою свого, незапозиченого матеріалу, або поморфемний переклад іншомовного слова.

Контекст — відрізок, частина тексту писемної чи усної мови з закінченою думкою, який дає змогу точно встановити значення окремого слова чи виразу, що входять до його складу.

Метафора — один із основних тропів поетичного мовлення. У метафорі певні слова та словосполучення розкривають сутність одних явищ та предметів через інші за схожістю чи контрастністю.

Міжмовна перекладацька транскрипція — це пофонемне уподібнення слова, що звучить на мові оригіналу, новому слову, що формується в мові перекладу.

Мовознамвство (лінгвімстика) — наука про мову в усій складності її прояву; природну людську мову взагалі та про всі мови світу як індивідуальних її представників. Як окрема дисципліна мовознавство оформилася в середині 19 століття.

Морфема — найменша частина слова, що має певне значення (за визначенням американського лінгвіста Леонарда Блумфілда, 1933). Членування морфем на частини призводить лише до виділення елементів, що не мають значення — фонем. Вивченням морфем займається наука морфеміка.

Омографи — це слова, які однаково пишуться, але неоднаково читаються.

Омомніми — це слова, які однаково звучать та пишуться, але мають різне значення.

Офіційні документи — документ оформлений і засвідчений у встановленому порядку, який посвідчує певні факти, що мають юридичне значення.

Писеммність — засіб передачі людської мови за допомогою знаків; також література, сукупність писемних пам’яток певного часу, певного народу; письменство.

Перемклад — відтворення оригіналу засобами іншої мови із збереженням єдності змісту і форми.

Перекладознавство — самостійна галузь прикладної лінгвістики, присвячена найважливішим поняттям, проблематиці, термінології перекладознавства. Основні завдання перекладознавства:

· ознайомити нас із сучасним станом науки про переклад у нашій країні та за кордоном;

· допомогти нам здобути початкові знання з різних аспектів і типології перекладу;

· сформувати вміння використовувати при перекладі двомовні та тлумачні словники різних типів;

· сприяти створенню словника постійних міжмовних відповідників у певній галузі мов;

· виробити початкові навички спостереження мовних явищ і наукового аналізу.

Приказки — жанр фольклорної прози, короткий сталий образний вислів констатуючого характеру, що має одночленну будову, нерідко становить частину прислів'я, але без висновку, і вживається в переносному значенні

Реалії - слова (і словосполучення), що називають об'єкти, характерні для життя (побуту, культури, соціального і історичного розвитку) одного народу і чужі іншому.

Санскримт — стародавня літературна мова зі складною синтетичною граматикою давньої Індії, що іноді використовується й досі. Належить до індо-європейської сім'ї мов. Санскрит був мовою вчених, культу й культури.

Синтаксичні трансформації - традиційно прийнято розуміти перетворення на рівні словосполучень і речень.

Словосполучення — повна група виразів, утворена за нормами мови з двох або більше повнозначних слів, пов’язаних між собою синтаксично, яку використовують як лексично-семантичний матеріал номінативної (знакової) функції в реченні й поза ним.

Сумтра — у староіндійській літературі лаконічний і уривчастий вислів, пізніше — зведення таких висловів. У сутрах викладалися різні знання, майже всі релігійно-філософські вчення Стародавньої Індії. Мова сутри характеризується образністю і афористичністю, в сутрах часто використовуються притчі. Сутри використовуються в індуїзмі, буддизмі, даосизмі і конфуціанстві.

Транскрипція — наукова система запису мови, що вживається в мовознавстві і має на меті послідовно відбити звуковий склад мови, чого часто не робить звичайна орфографічна система.

Транслітерація — механічна передача тексту й окремих слів, які записані однією графічною системою, засобами іншої графічної системи при другорядній ролі звукової точності, тобто передача однієї писемності літерами іншої.

Фразеологізм — семантично пов’язане сполучення слів, яке, на відміну від подібних до нього за формою синтаксичних структур (висловів або речень), не виникає в процесі мовлення відповідно до загальних граматичних і значеннєвих закономірностей поєднання лексем, а відтворюється у вигляді усталеної, неподільної, цілісної конструкції; (фразеологічні звороти) стійкі словосполучення, які сприймаються як єдине ціле і вживаються носіями мови в усталеному оформленні.

Цзінцзюй, або Афоризм — короткий влучний оригінальний вислів, що зробився усталеним; яка-небудь узагальнена думка, висловлена стисло в дуже виразній, легкій для запам’ятовування формі, яка згодом неодноразово відтворюється іншими людьми.

Ченьюй — в китайській мові стійкий оборот, що найчастіше складається з чотирьох ієрогліфів.

Список використаних джерел

1. Алексеева И. С.

Введение

в переводоведение / И. С. Алексеева. — 2-е стереотип. изд-е — СПб.: Филологический факультет СПбГУ; М.: Издательский центр «Академия», 2006. — 352 с.

2. Баранова З. И. Моделируемые фразеологизмы в китайском языке // Исследования по китайскому языку. — М., 1973.

3. Бархударов Л. С. Язык и перевод. — М., 1975.

4. Большой китайско-русский словарь / Под ред. И. М. Ошанина. — М., 1984.

5. Виноградов В. С.

Введение

в переводоведение. — М., 2001.

6. Влахов Сергей, Сидер Флорин. Непереводимое в переводе. — М., 1980.

7. Древнекитайская философия. Т. 2. — М., 1973.

8. Казакова Т. А. Практические основы перевода. — СПб., 2002.

9. Китайско-русский словарь терминов и выражений, встречающихся в периодике. — Пекин, 2002.

10. Кондаков Н. И. Логический словарь-справочник. — М., 1975.

11. Концевич Л. Р. Китайские имена собственные и термины в русском тексте. Пособие по транскрипции. — М., 2002.

12. Котов А. М. Об экспрессивности в китайском языке // Система языка и перевод. — М.: МГУ, 1983.

13. Миньяр-Белоручев Р. К. Как стать переводчиком. — М., 1999.

14. Прядохин М. Г., Прядохина Л. И. Краткий словарь недоговорок-иносказаний современного китайского языка. — М., 1999.

15. Реформа китайской письменности (Сборник материалов). — Пекин, 1958.

16. Рецкер Я. И. Теория перевода и переводческая практика. — М., 1974.

17. Солнцева Н. В., Солнцев В. М. Теоретическая грамматика современного китайского языка. Проблемы морфологии. Курс лекций. — М., 1979.

18. Софронов М. В.

Введение

в китайський язык. — М., 1996. 256 с.

19. Ткаченко Г. А. Культура Китая. Словарь-справочник. — М., 1999.

20. Торопов А. А. Чэньюи и их свойства // Спорные вопросы строя китайского языка. — М., 1965. 210 с.

21. Швейцер А. Д. Перевод и лингвистика. — М., 1973.

22. Щичко В. Ф. Китайский язык. Теория и Практика Перевода: учебник. — М.: Восточная книга, 2009. — 223 с.

23. Эйдлин Л. Китайская классическая поэзия. — М., 1975. 350 с.

24. Юджин А., Найда. К науке переводить. Принципы соответствий // Вопросы теории перевода в зарубежной лингвистике. Сборник статей. — М, 1978.