Організація бухгалтерського обліку розрахунків з оплати праці Херсонського політехнічного коледжу Одеського національного політехнічного університету

Міністерство освіти і науки України Одеський національний політехнічний університет Херсонський політехнічний коледж КУРСОВА РОБОТА з дисципліни «Бухгалтерський облік»

на тему Організація бухгалтерського обліку розрахунків з оплати праці Херсонського політехнічного коледжу ОНПУ Керівник роботи О.О.Комліченко Консультант з автоматизації

облікового процесу О.М. Цвєткова Виконав студент 361 групи Ю.В.Чебукін

2009р.

ЗМІСТ ВСТУП

1. Організаційно-економічна характеристика Херсонського політехнічного коледжу Одеського національного політехнічного університету

2. Теоретичні основи та особливості обліку розрахунків з оплати праці

2.1 Форми та системи оплати праці за категоріями працівників в бюджетних установах

2.2 Характеристика рахунків з обліку оплати праці

2.3 Облік нарахування заробітної плати педагогічним та іншим працівникам установи

2.4 Особливості нарахування та обліку допомоги по тимчасовій втраті працездатності та відпускних

2.5 Облік утримань із заробітної плати

3 Документальне оформлення обліку розрахунків з оплати праці

3.1 Відображення обліку праці та її оплати в первісних документах

3.2 Зведені документи з обліку оплати праці та форми звітності

4. Автоматизація обліку розрахунків з оплати праці в ХПТК ОНПУ ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП Тема даної курсової роботи «Організація бухгалтерського обліку розрахунків з оплати праці Херсонського політехнічного коледжу ОНПУ».

У процесі обліку проводиться нарахування заробітної плати, премій і допомог, утримань із заробітної плати, що є важливим етапом на підприємстві, адже заробітна плата і премії є стимулом для більш продуктивної праці робітників. Тому ця тема є актуальною.

Метою дослідження є вивчення теоретичних основ організації бухгалтерського обліку розрахунків підприємства з оплати праці та практичне їх застосування на прикладі конкретного підприємства .

Для досягнення мети були поставлені і вирішені наступні завдання:

ѕ ознайомитися з організаційно-економічною характеристикою Херсонського політехнічного коледжу Одеського національного політехнічного університету;

ѕ охарактеризувати теоретичні основи та особливості обліку розрахунків з оплати праці;

ѕ дослідити документальне оформлення обліку розрахунків з оплати праці;

ѕ обґрунтувати особливості організації обліку розрахунків з оплати праці у ХПТК ОНПУ (зробити висновок);

ѕ проаналізувати рівень автоматизації обліку розрахунків з оплати праці в ХПТК ОНПУ.

Предметом дослідження є фінансово-господарська діяльність Херсонського політехнічного коледжу Одеського національного політехнічного університету.

Об'єктами дослідження виступають розрахунки підприємства з оплати праці.

Методи дослідження, що використані в курсовій роботі: монографічний (вивчення організаційно-економічної характеристики ХПТК ОНПУ); аналізу (вивчення організації обліку розрахунків підприємства з оплати праці); синтезу та узагальнення (формулювання висновків дослідження).

1. Організаційно-економічна характеристика Херсонського політехнічного коледжу Одеського національного політехнічного університету

Херсонський політехнічний коледж Одеського національного політехнічного університету створений у 1920 році, як Херсонська професійна школа сільгоспмашинобудування, з 1924 р. — реорганізована в Херсонський індустріальний технікум, з 1931 року — в Херсонський машинобудівний технікум. Наказом Міністерства автомобільного і сільськогосподарського машинобудування СРСР за № 108 від 19.03.1991 р. реорганізований в Херсонський політехнічний коледж.

Коледж заснований на державній формі власності і підпорядкований Одеському національному політехнічному університету.

Коледж здійснює свою діяльність з метою задоволення освітніх потреб особи, суспільства і держави, пов’язану із здобуттям вищої освіти освітньо-кваліфікаційного рівня молодший спеціаліст, бакалавр і має відповідний рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення.

Наказом Міністерства освіти України за № 21 від 30.10.1991 року Херсонський політехнічний коледж переданий в підпорядкування Міністерства освіти України.

Наказом Міністерства освіти і науки України за № 364 від 30.04.2004 року коледж реорганізований в Херсонський політехнічний коледж Одеського національного політехнічного університету.

Наказом Міністерства освіти і науки України за № 87 від 03.02.05 р. року коледжу надані окремі права юридичної особи.

Основними напрямами діяльності коледжу є:

— підготовка фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем «молодший спеціаліст» і «бакалавр»;

— надання загальноосвітніх послуг;

— надання робітничої професії;

— підготовка та атестація педагогічних кадрів;

— надання платних послуг, які згідно з законодавством здійснюються державними навчальними закладами;

— здійснення зовнішніх зв’язків;

— здійснення інших завдань відповідно до Закону України «Про вищу освіту».

Основною метою діяльності коледжу є забезпечення умов, необхідних для отримання особою вищої освіти, підготовка фахівців для потреб України.

Головними завданнями коледжу є:

— здійснення освітньої діяльності, що забезпечує підготовку фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «Молодший спеціаліст» і «Бакалавр»;

— забезпечення виконання державного замовлення та угод на підготовку фахівців з вищою освітою;

— створення відповідних умов для практичного навчання студентів;

— забезпечення набуття студентами професійних знань відповідно до освітніх стандартів, підготовка їх до професійної діяльності;

— вивчення попиту на окремі спеціальності на ринку праці і сприяння працевлаштуванню випускників;

— забезпечення культурного і духовного розвитку особистості, виховання осіб, що навчаються у коледжі, в дусі патріотизму і поваги до Конституції України;

— здійснення творчої, мистецької, культурно-виховної, спортивної та оздоровчої діяльності;

— забезпечення високих етичних норм, атмосфери доброзичливості і взаємної поваги у стосунках між працівниками, викладачами та студентами;

— підвищення освітньо-культурного рівня громадян;

— перепідготовка та підвищення кваліфікації кадрів, просвітницька діяльність.

Коледж підпорядкований Одеському національному політехнічному університету з окремими правами фінансово-господарської самостійності, а саме: має самостійний баланс, за ним закріплений поточний бюджетний рахунок в управлінні Державного казначейства Херсонської області зі збереженням коду мережі фінансування, збереження штампу і печатки із зображенням Державного гербу України, може за дорученням ректора університету набувати майнових і особистих немайнових прав і мати обов’язки, бути позивачем і відповідачем у суді.

Навчально-виховний та виробничий процес у Херсонському політехнічному коледжі Одеського національного політехнічного університету здійснюється у відповідності до Конституції України, Законів України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про загальну середню освіту», національної державної програми «Освіта України ХХІ століття» та «Діти Херсонщини», нормативно-розпорядчих документів Міністерства освіти і науки України, Державних стандартів вищої освіти, розпорядчих документів Одеського національного політехнічного університету.

Організація навчального процесу в коледжі здійснюється відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.98 р. № 65 «Про затвердження положення про освітньо — кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту)» і забезпечує підготовку молодших спеціалістів.

Молодший спеціаліст — це освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, що на основі повної загальної середньої освіти здобула неповну вищу освіту, спеціальні знання та уміння, достатні для здійснення виробничих функцій, що передбачені для первинних посад певного рівня та виду професійної діяльності.

Освітньо-професійна програма підготовки молодшого спеціаліста забезпечує базу для здобуття неповної вищої освіти за кваліфікаційним рівнем молодший спеціаліст з певної спеціальності.

2008 року коледж отримав ліцензію ДАК МОНУ на право набору щодо підготовки бакалаврів за напрямком «Комп'ютерна інженерія» (обсягом 30 осіб). Розпочато створення програмного, методичного, матеріального, електронного забезпечення підготовки бакалаврів.

Навчання студентів в коледжі здійснюється за денною та заочною формою і станом на 01.01. 2009 р. охоплює 1695 студентів, з них: 1441 особа за денною формою навчання (бюджет — 845 осіб, контракт — 596 осіб) і 254 особи за заочною формою навчання (бюджет — 65 осіб, контракт — 189 осіб).

Методичне забезпечення є невід'ємною складовою частиною навчального процесу та сприяє якісному засвоєнню програм підготовки.

Методичне забезпечення навчального процесу включає навчально-методичну документацію кожної спеціальності з кожної дисципліни, підручники, навчальні посібники, дидактичні матеріали, наочні посібники, комп’ютерні програми з дисциплін та ін.

Навчально-методична документація зі спеціальності складається :

— з державного стандарту освітньо-кваліфікаційного рівня, що містить кваліфікаційну характеристику, освітньо-професійну програму підготовки, навчальні програми нормативних дисциплін і державні тести-комплексні контрольні завдання;

— з навчальних і робочих навчальних планів;

— з робочих навчальних програм дисциплін /обов'язкових та вибіркових/;

— з програм практик.

Навчальний план є нормативним документом коледжу, складеним на основі вимог освітньо-професійної програми і графіка навчального процесу. Він визначає перелік і обсяг обов’язкових і вибіркових навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, розподіл навчальних годин за видами занять у семестрах, формами та засобами проведення поточного та підсумкового контролю.

Практика студентів здійснюється на сучасних підприємствах і організаціях в умовах професійної діяльності під організаційно-методичним керівництвом викладача вищого навчального закладу та спеціаліста підприємства /організації/ на основі укладених договорів з підприємством.

Організація практичної підготовки здійснюється у відповідності до наказу МОНУ від 06.04.93р. № 93 «Положення про проведення практики студентів вузів України» та «Положення про проведення практики студентів у Херсонському політехнічному коледжі Одеського національного політехнічного університету «.

Відповідно до вимог Болонського процесу з вересня 2007 року, в коледжі запроваджено кредитно-модульну систему навчання та оцінювання навчальних досягнень студентів.

В кінці першого року навчання студенти здають Державну атестацію. За результатами 2008/2009 н. р. на I курсі успішність склала 90,29%, якість — 23,38%; на II курсі відповідно 88,56% і 28,75%; на III — 92,6% та 25,7%; на IV 100% та 55,3%.

За 2008/2009 навчальний рік з коледжу відраховано 82 студента, з них: по бюджету 29, по контракту 57, а саме з 1 курсу 10 (бюджет) і 10 (контракт), з 2 курсу 13 (бюджет) і 23 (контракт), з 3 курсу 6 (бюджет) і 14 (контракт), з 4 курсу 6 студентів по контракту.

У порівнянні з 2007/2008 навчальним роком контингент зменшився на 54 студента, відсів збільшився на 2 студента, абсолютна якість зменшилася на 6,7%, абсолютна успішність зменшилася на 2,07%, академічна заборгованість зменшилася на 2 студента, пропуски занять зменшилися до 1841 год.

Державна атестація студента здійснюється державною екзаменаційною (кваліфікаційною) комісією після завершення навчання на певному освітньо-кваліфікаційному рівні з метою визначення фактичної відповідності рівня освітньої (кваліфікаційної) підготовки студента вимогам освітньої (кваліфікаційної) характеристики та видачі диплома за результатами атестації.

Присвоєння кваліфікації молодшого спеціаліста здійснює державна кваліфікаційна комісія (ДКК).

Державна комісія перевіряє науково — теоретичну та практичну підготовку випускників, вирішує питання про присвоєння їм відповідного освітнього рівня (кваліфікації), видання державного документа про освіту, опрацьовує пропозиції щодо поліпшення якості освітньо-професійної підготовки молодших фахівців у коледжі.

Завершили навчання у 2008/2009 н. р. і отримали дипломи молодшого спеціаліста 535 студентів: на денному — 430 осіб (з відзнакою — 30 осіб), на заочному відділенні - 105 випускників.

Кращих студентів-випускників (45 осіб) направлено до вступу до Одеського національного політехнічного університету за відповідними напрямками підготовки і зараховано на навчання на ІІ курс.

Навчально-практичну підготовку здійснюють 125 педагогічних працівників, з них 8 осіб — сумісники.

Вдосконалюється науковий потенціал коледжу. У навчальному закладі працюють викладачі - науковці, викладачі - аспіранти, викладачі - здобувачі наукових ступенів в напрямку опанування новітніх наукових відкриттів та сучасних інновацій.

ХПТК ОНПУ є розробником нового Галузевого стандарту спеціальності «Виробництво двигунів» за замовленням Міністерства освіти і науки України.

Навчально-виховний і виробничий процеси за фаховим спрямуванням здійснюють 14 циклових комісій та комісія класних керівників академічних груп.

Педагогічний колектив працює у напрямі підвищення якості підготовки студентів та ефективності навчально-виховного процесу в поєднанні традиційних і інноваційних педагогічних технологій на основі сучасного інформаційного забезпечення.

Пріоритетні завдання роботи колективу:

1. Завершити експериментальну роботу з впровадження кредитно-модульної системи навчання на спеціальності 5.80 405 «Програмування для електронно-обчислювальної техніки та автоматизованих систем».

2. Провести корегування навчальних програм на підставі введення нових шифрів і назв спеціальностей відповідно до змін за галузевими стандартами.

3. Розробити навчально-методичне забезпечення дисциплін, що забезпечують підготовку бакалаврів за напрямком 6.50 102 «Комп'ютерна інженерія»

4. Створити електронну базу програмно-методичного забезпечення дисциплін щодо підготовки бакалаврів.

5. Продовжити розробку тестових завдань до поповнення АСУ «Тест» відповідно підготовки бакалаврів за напрямком 6.50 102 «Комп'ютерна інженерія»

6. Упорядкувати зміст навчально-методичних комплексів дисциплін та методично-виховних комплексів класних керівників, відповідно до методичних вимог та вказаних недоліків за перевіркою минулого навчального року.

7. Вдосконалювати електронну базу навчально-методичного забезпечення дисциплін, відповідно визначеної структури.

8. Розпочати поступову підготовку програмної та навчально-методичної бази щодо впровадження кредитно-модульної системи навчання на спеціальностях:

-«Монтаж і експлуатація електроустаткування підприємств і цивільних споруд»

-«Обслуговування та ремонт автомобілів і двигунів»

-«Виробництво двигунів»

-«Технологія обробки матеріалів на верстатах та автоматичних лініях»

-«Обслуговування комп’ютерних систем і мереж»

9. Упорядкувати систему навчально-виробничої, методичної та виховної роботи у переформатованих відділеннях — механічному та економіко-технологічному.

10. Продовжити формування електронної бази виховної роботи коледжу.

11. Продовжити роботу щодо вдосконалення розробки курсових і дипломних проектів, з урахуванням сучасних тенденцій та вимог Галузевих стандартів вищої освіти.

12. Продовжити наукові дослідження, що здійснюються викладачами-аспірантами і викладачами — науковими здобувачами в напрямку опанування новітніх наукових відкриттів та сучасних інновацій.

13. Розширити спектр видавничої продукції в коледжі, з метою популяризації навчально-методичних досягнень та обміну досвідом викладачів на кожній цикловій комісії.

14. Спрямувати роботу класних керівників академічних груп на вдосконалення особистісно-орієнтованого виховання, використовуючи психолого-педагогічні тестування.

15. Активізувати роботу Клубів поза навчальної діяльності, направлену на підвищення результатів.

16. Посилити індивідуальну роботу зі студентами у гуртожитках.

17. Вдосконалювати систему поза навчальної виховної роботи у гуртожитках, направлену на розвиток спортивних, художньо-естетичних здібностей мешканців, на формування здорового способу життя студентів.

18. Розширювати види профорієнтаційної роботи на циклових комісіях з метою пропаганди спеціальностей коледжу.

19. Продовжити термін дії договорів про співпрацю з підприємствами міста та області для подальшого практичного навчання студентів.

20. Продовжувати роботу щодо укладання угод з професійно-технічними ліцеями з метою залучення випускників цих закладів до вступу до коледжу за скороченим терміном навчання.

21. Поновлювати базу даних працевлаштування випускників коледжу.

22. Вдосконалювати систему роботи бібліотеки коледжу, відповідно до сучасних вимог інформатизації навчального процесу.

23. Вдосконалювати матеріально-технічну базу навчального закладу за всіма напрямками підготовки студентів.

24. Вдосконалювати систему роботи з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності всіх учасників навчально-виховного процесу в коледжі.

25. Провести атестацію навчальних кабінетів і лабораторій, відповідно до «Положення про атестацію навчальних кабінетів і лабораторій».

26. Продовжити роботу з удосконалення навчально-методичного забезпечення виробничого навчання.

27. Розширити тематику та кількість реальних дипломних проектів на кожній спеціальності.

28. Забезпечити умови для підвищення кваліфікації педагогічних кадрів коледжу та атестації, відповідно діючому законодавству та встановленого графіку на 2009;2010 навчальний рік.

2. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ТА ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З ОПЛАТИ ПРАЦІ

2.1 Форми та системи оплати праці за категоріями працівників в бюджетних установах За тарифної системи діють дві форми оплати праці працівників — почасова і відрядна, які включають ряд систем для різних організаційно-технічних умов праці. Оплата за кількість відпрацьованого часу з урахуванням кваліфікації працівника називається почасовою формою оплати. Відрядна форма оплати праці — це оплата за кількість і якість виробленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг за встановленими розцінками.

Основною формою оплати праці в бюджетних установах є почасова, яка має два різновиди: штатно-окладну і погодинну системи оплати. Штатно-окладна система оплати праці передбачає встановлення кожному працівникові місячного окладу (ставки) відповідно до посади, яку він обіймає, та інших факторів. Для вищих навчальних закладів у централізованому порядку встановлюється строго фіксований посадовий оклад. При цьому перевиконання працівником обов’язкової норми трудового навантаження не веде до підвищення заробітної плати.

Рис. 2.1 Порядок встановлення посадових окладів у вищих навчальних закладах

Погодинна система оплати праці передбачає наявність погодинних ставок. Так, встановлено ставки погодинної оплати праці працівників за проведення навчальних занять.

Розмір погодинної оплати праці педагогічних працівників (вчителів, вихователів) визначається шляхом ділення місячної тарифної ставки, встановленої за 18 годин педагогічної роботи на тиждень, на 75,3; за 20 годин педагогічної роботи на тиждень — на 83,6; за 24 години педагогічної роботи на тиждень — на 100,3; за 30 годин — на 125,4; за 36 годин — на 150,5; за 40 годин — на 167,2.

Погодинна форма оплати праці в бюджетних установах має дві системи: просту погодинну і погодинно-преміальну. Ступінь поширення останньої у бюджетних установах визначається їх фінансовими можливостями: за рахунок економії фонду заробітної плати, кошторису доходів і видатків, позабюджетних коштів.

Показники преміювання залежать від характеру бюджетної установи.

Відрядна форма оплати праці (пряма відрядна, відрядно-преміальна) застосовується на видах робіт, де є: кількісні показники виробітку продукції чи виконаних робіт, які правильно відображають затрати праці; можливості встановлення норм виробітку та обліку їх виконання; умови для точного обліку виробленої продукції або виконаних робіт; виробничі умови для збільшення працівником виробітку продукції у порівнянні зі встановленими нормами та завданнями. При обліку індивідуального виробітку кожного працівника застосовується індивідуально-відрядна оплата праці, а при обліку роботи, виконаної колективом, — бригадно-відрядна.

Керівники бюджетних установ за згодою з комітетом профспілки можуть вводити відрядну оплату праці з метою посилення зацікавленості працівників у зростанні продуктивності праці, підвищенні рівня її нормування та якості робіт на ремонтних, машинописних, стенографічних, копіювальних та інших роботах.

Заробітна плата при погодинній оплаті визначається відповідно до тарифної ставки і кількості фактично відпрацьованого часу.

Тарифна ставка — це величина заробітної плати в одиницю часу. Існують годинні, денні та місячні тарифні ставки. У бюджетних установах застосовуються переважно місячні тарифні ставки заробітної плати, які називаються посадовими окладами.

Розмір ставок заробітної плати (посадових окладів), а також надбавок до них у деяких галузях бюджетної сфери (освіта, охорона здоров’я, культура) визначається на підставі щорічної тарифікації, яка проводиться постійно діючою тарифікаційною комісією (за станом на 1 вересня в установах освіти і на 1 січня до затвердження кошторису доходів і видатків в установах охорони здоров’я та бібліотечної мережі). Тарифікаційна комісія створюється наказом керівника установи у такому складі: головний бухгалтер, інспектор відділу кадрів, начальник планово-економічного відділу (старший економіст, економіст), представник профспілкової організації, а також інші особи, які залучаються керівником установи до роботи з тарифікації. Головою тарифікаційної комісії є керівник установи або його заступник.

Тарифікаційні комісії у своїй роботі керуються діючими умовами оплати праці відповідних працівників та іншими нормативними актами. При цьому перевіряються документи про освіту, стаж роботи. Результати роботи комісії відображаються у тарифікаційних списках, які складаються в розрізі кожної посади окремо (табл. 3.4). Тарифікаційні списки підписуються всіма членами тарифікаційної комісії, затверджуються керівником вищої установи і тільки ці списки є документами, якими визначається розмір посадових місячних окладів, тарифних ставок і надбавок в окремих установах за посадами працівників.

Встановлена за тарифікацією і зафіксована у тарифікаційних списках ставка заробітної плати виплачується працівникам щомісячно незалежно від кількості робочих днів в різні місяці року.

Нарахування заробітної плати в бюджетних установах різних галузей має свої особливості.

Основою для підвищення посадових окладів є наявність вченого ступеня доктора наук (на 25%), кандидата наук (на 15%), почесних звань «народний» (на 40%), «заслужений» (на 20%).

У середніх закладах освіти (середніх загальноосвітніх школах трьох ступенів, гімназіях, ліцеях, колегіумах), вищих закладах освіти І і ІІ рівнів акредитації, професійно-технічних закладах освіти заробітна плата педагогічним працівникам виплачується за фактичну кількість годин викладацької роботи на тиждень. Повна ставка розраховується виходячи з тижневої норми годин на підставі тарифікації. Учителям, які одержали в результаті атестації звання «вчитель-методист» або «заслужений учитель», «старший учитель», ставки заробітної плати встановлюються у підвищених розмірах порівняно із загальновстановленими.

Обсяги навчального навантаження педагогам встановлюються виходячи з штатного розкладу і навчального плану. Він може бути й більшим обсягу, відповідно до якого установлено посадовий оклад. У результаті середня місячна заробітна плата буде більше розміру посадового окладу. Вона визначається множенням часової ставки вчителя на встановлений йому обсяг річного навчального навантаження і діленням результату на 10 навчальних місяців. Для отримання часової ставки необхідно розділити місячну ставку заробітної плати на середньомісячну норму навантаження. Наприклад, учителю середньої школи — спеціалісту другої категорії встановлено оклад у розмірі 1026 грн. на місяць, а годинна ставка дорівнює 14,25 грн. (1026: 72). Річне навчальне навантаження вчителя визначене в обсязі 1000 годин. Звідси його середня місячна заробітна плата становить

.

За своїм економічним змістом це перевищення централізовано встановленого посадового окладу має низку спільних рис з оплатою за перевиконання норм виробітку в матеріальному виробництві. Саме висока професіональна культура, вміння правильно організувати свою працю дають змогу вчителеві без шкоди для якості навчання виконувати збільшене навантаження. Але на відміну від матеріального виробництва в сфері освіти встановлено граничні межі такого перевищення — обсяг фактичного навчального навантаження не повинен бути більше 1,5 норми.

Розглянемо приклад нарахування заробітної плати викладачам. Працівник відпрацював місяць і в табелі зазначено 12 годин заміни в інших групах. Тарифна ставка викладача — 1026 грн. Місячна заробітна плата дорівнює 1425 грн. Заробіток за 12 годин заміни: 1026: 76,2 · 12 = 161,57 (грн.), де 76,2 — середньомісячна норма годин роботи викладача. Заробітна плата за місяць становитиме: 1425 + 161,57 = 1586,57 (грн.).

У вищій школі для професорсько-викладацького складу ставки встановлюються залежно від обійманої посади, рівня акредитації, вченого звання, вченого ступеня та окладу. Повна ставка виплачується за шість годин щоденної роботи. Тільки відповідність усім чотирьом умовам у сукупності дає право на відповідний оклад.

Оскільки у вищій школі доплати за перевищення навчального навантаження не проводяться, заробітна плата викладача вузу дорівнює його посадовому окладу.

2.2 Характеристика рахунків з обліку оплати праці

Розрахунки з працівниками із заробітної плати, допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, зі студентами, аспірантами і учнями із стипендій та інших подібних виплат обліковуються на рахунку 66 «Розрахунки з оплати праці», який розподіляється на субрахунки:

661 «Розрахунки із заробітної плати» ;

662 «Розрахунки зі стипендіатами» ;

663 «Розрахунки з працівниками за товари, продані в кредит» ;

664 «Розрахунки з працівниками за безготівковими перерахуваннями на рахунки з вкладів у банках» ;

665 «Розрахунки з працівниками за безготівковими перерахуваннями внесків за договорами добровільного страхування» ;

666 «Розрахунки з членами профспілки безготівковими перерахуваннями сум членських профспілкових внесків» ;

667 «Розрахунки з працівниками за позиками банків» ;

668 «Розрахунки за виконавчими документами та інші утримання» ;

669 «Інші розрахунки за виконані роботи» .

На субрахунку 661 «Розрахунки із заробітної плати» обліковуються розрахунки з працівниками, що перебувають і не перебувають у штаті установ за всіма видами заробітної плати, преміями, допомогою у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.

На суму нарахованої заробітної плати і допомоги здійснюється запис у кредит субрахунку 661 і дебет відповідних субрахунків класу 8 «Витрати» .

Виплачена заробітна плата записується в дебет субрахунку 661 і кредит субрахунку 301 «Каса в національні валюті» .

На субрахунку 662 «Розрахунки зі стипендіатами» обліковуються розрахунки із стипендій з учнями, студентами й аспірантами.

На суми нарахованих стипендій проводиться запис у кредит субрахунку 662, а в дебет цього субрахунку записуються суми проведених утримань, виданих і не одержаних у строк стипендій.

На субрахунку 663 «Розрахунки з працівниками за товари, продані в кредит» обліковуються суми, утримані із заробітної плати за дорученнями-зобов'язаннями працівників за товари, продані в кредит торговельними організаціями.

На субрахунку 664 «Розрахунки з працівниками за безготівковими перерахуваннями на рахунки з вкладів у банках» обліковуються суми, утримані із заробітної плати працівників на підставі письмової заяви окремо кожного працівника, що виявив бажання перерахувати заробітну плату за безготівковим розрахунком на поточний рахунок в установі банку.

На субрахунку 665 «Розрахунки з працівниками за безготівковими перерахуваннями внесків за договорами добровільного страхування» обліковуються суми, утримані із заробітної плати за дорученнями працівників у сплату страхових платежів за договорами добровільного страхування шляхом безготівкових розрахунків.

На субрахунку 666 «Розрахунки з членами профспілки безготівковими перерахуваннями сум членських профспілкових внесків» обліковуються утримані із заробітної плати за заявами працівників членські профспілкові внески при безготівковій системі розрахунків з профспілковими організаціями.

На субрахунку 667 «Розрахунки з працівниками за позиками банків» обліковуються суми, утримані із заробітної плати працівників за зобов’язаннями індивідуального позикодержателя на погашення позики, одержаної в установі банку у відповідності з чинним законодавством.

На субрахунку 668 «Розрахунки за виконавчими документами та інші утримання» обліковуються суми, утримані із заробітної плати, стипендій і пенсій за виконавчими листами та іншими документами.

На субрахунку 669 «Інші розрахунки за виконані роботи» обліковуються розрахунки за сумами гонорару, що виплачуються позаштатному складу (композиторам, артистам, авторам т.ін.) за роботи і виступи за договорами і разовими замовленнями.

У кредит субрахунку 669 записуються суми нарахованих гонорарів, при цьому дебетуються відповідні субрахунки класу 8 «Витрати». Утримання сум з гонорару записується за дебетом субрахунку 669.

На рахунку 64 «Розрахунки із податків і платежів» обліковуються розрахунки установи з податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з чинним законодавством з розподілом на субрахунки:

641 «Розрахунки за платежами і податками в бюджет» ;

642 «Інші розрахунки з бюджетом» .

На субрахунку 641 «Розрахунки за платежами і податками в бюджет» обліковуються розрахунки установи з бюджетом з податків і платежів.

Аналітичний облік субрахунку 641 ведеться з розподілом на види податків і зборів, які сплачуються установою.

На субрахунку 642 «Інші розрахунки з бюджетом» обліковуються інші розрахунки установи з бюджетом.

На субрахунках рахунку 65 «Розрахунки із страхування» обліковуються розрахунки із страхування з розподілом на субрахунки:

651 «Розрахунки з пенсійного забезпечення» ;

652 «Розрахунки із соціального страхування» ;

653 «Розрахунки із страхування на випадок безробіття» ;

654 «Розрахунки з інших видів страхування» .

На субрахунку 651 «Розрахунки з пенсійного забезпечення» обліковуються розрахунки збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з Пенсійним фондом України.

За дебетом субрахунку 651 обліковуються суми перерахованих зборів, а за кредитом — суми нарахованих зборів на обов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

На субрахунку 652 «Розрахунки із соціального страхування» обліковуються розрахунки збору на обов’язкове соціальне страхування з органами соціального страхування. Нарахування зазначених зборів проводиться у встановлених відсотках згідно з чинним законодавством.

За дебетом субрахунку 652 записуються суми нарахованої допомоги працівникам у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, інші виплати за рахунок коштів збору на обов’язкове соціальне страхування, а також суми перерахованих зборів.

За кредитом субрахунку 652 записуються суми нарахованих зборів на обов’язкове соціальне страхування та суми, що надійшли в рахунок погашення заборгованості.

На субрахунку 653 «Розрахунки із страхування на випадок безробіття» обліковуються розрахунки збору на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття.

За дебетом субрахунку 653 обліковуються суми перерахованого збору, а за кредитом відображається суми нарахованого збору на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття.

На субрахунку 654 «Розрахунки з інших видів страхування» обліковуються розрахунки з інших видів страхування.

За дебетом субрахунку 654 обліковуються суми перерахованих страхових внесків, а за кредитом відображаються суми нарахованих страхових внесків.

Характеристика аналізованих рахунків наведена в табл. 2.1.

Типові проводки з обліку нарахування заробітної плати та проведення з неї утримань наведені в табл. 2.2, 2.3.

2.3 Облік нарахування заробітної плати педагогічним та іншим працівникам установи Для обліку розрахунків з працівниками за всіма видами заробітної плати призначено пасивний субрахунок № 661 «Розрахунки із заробітної плати» рахунка № 66 «Розрахунки з оплати праці».

Таблиця 2.1 Характеристика рахунків 66 «Розрахунки за виплатами працівникам», 65 «Розрахунки за страхування», 64 «Розрахунки за податками й платежами»

Таблиця 2.2 Типова кореспонденція рахунків з обліку оплати праці

Нарахування заробітної плати здійснюється один раз на місяць і відображається в останній день місяця.

На суми нарахованої заробітної плати кредитується субрахунок № 661 і дебетуються рахунки № 80, 81, 82 залежно від того, яким працівникам і за рахунок яких коштів здійснюється нарахування.

Бухгалтерські записи на суми нарахованої заробітної плати і утримання з неї відображаються на підставі розрахунково-платіжної відомості по установі в меморіальному ордері ф. № 274.

У бюджетних установах, де складається кілька розрахунково-платіжних відомостей, і в централізованих бухгалтеріях на підставі цих відомостей складається «Звід розрахункових відомостей із заробітної плати і стипендій» ф. № 405, який є одночасно і меморіальним ордером із заробітної плати (меморіальний ордер № 5) записи у формі систематизуються за відповідними кодами функціональної та економічної класифікації. До меморіального ордера додаються всі документи, які слугували підставою для нарахування заробітної плати.

В умовах автоматизації обліку розрахунків з оплати праці меморіальний ордер № 5 не складається. Дані, що містяться в ньому, узагальнюються в кількох машинограмах. У машинограмі «Відомість кореспонденції рахунків з заробітної плати» наводиться кореспонденція субрахунка № 661 з різними субрахунками (лицьовий бік меморіального ордера № 5).

Суми, нараховані та утримані за кодами економічної класифікації та установами (зворотний бік меморіального ордера № 5), узагальнюються в машинограмі «Звід розрахунково-платіжних відомостей».

Аванс за першу половину місяця відображається в машинограмі «Зведена відомість на аванс». Заробітна плата, нарахована штатним і нештатним працівникам за видами оплати з групуванням за КФК і установами, узагальнюється в машинограмах «Відомість розподілу нарахованої заробітної плати і відпрацьованого часу за установами» і «Відомість розподілу нарахованої заробітної плати і відпрацьованого часу за категоріями персоналу». Суми утримань за кожним їх видом узагальнюються в розрізі установ в машинограмі «Відомість утримань за товари в кредит». Підсумкові суми, нараховані та утримані за кожною окремою установою в розрізі видів оплати та утримань, відображаються в машинограмі «Зведена відомість за видами нарахувань і утримань».

Аналітичний облік за субрахунком № 661 ведеться на картках-довідках ф. № 417, які відкриваються окремо на кожного працівника. В картках-довідках щомісячно реєструються дані про нараховану заробітну плату та утримання за видами. При автоматизованій обробці облікової інформації у картку-довідку щомісячно включається машинограма «Особовий листок». Одночасно друкується машинограма «Розрахунковий листок» того ж змісту.

На лицьовому боці картки-довідки ф. № 417 наводяться дані про працівника: прізвище, ім'я, по батькові, табельний номер, професія, посада, розмір окладу, рік народження, утримання із заробітної плати, пільги щодо податків тощо.

Аналітичний облік розрахунків з депонентами за субрахунком № 671 ведеться за кожним депонентом у книзі аналітичного обліку депонованої заробітної плати і стипендій (ф. № 441). У відповідних графах «Кредит» вказується місяць і рік, в якому утворилася депонентська заборгованість, номери платіжних (розрахунково-платіжних) відомостей і суми; у графах «Дебет» проти прізвищ депонентів записується номер видаткового касового ордера і виплачена сума. В кінці місяця у книзі підраховуються підсумки за графами «Кредит» і «Дебет» і виводиться кредитовий залишок на початок наступного місяця.

Аналітичний облік розрахунків з працівниками за безготівковими перерахуваннями на рахунки з вкладів у банках за субрахунком № 664 ведеться на картках ф. № 292-а (у книзі ф. № 292) за кожною установою банку окремо. За значної кількості вкладників облік ведеться за кожною особою та установою банку в оборотній відомості ф. № 285. Утримання із заробітної плати працівників проводиться на підставі письмової заяви працівника, який зажадав перераховувати заробітну плату за безготівковими розрахунками на особовий вклад в установу банку.

Аналітичний облік розрахунків з працівниками за безготівковими перерахуваннями внесків за договорами добровільного страхування за субрахунком № 665 і розрахунків з членами профспілки безготівковими перерахуваннями сум членських профспілкових внесків за субрахунком № 666 ведеться на картках ф. № 292-а (у книзі ф. № 292) відповідно за кожною страхувальною і профспілковою організацією. В умовах автоматизації обліку складаються машинограми окремо за утриманням внесків і за їх перерахуванням отримувачам.

Аналітичний облік за субрахунком № 667 ведеться на картках ф. № 292-а (у книгах ф. № 292), в яких відкриваються окремі рахунки для кожної установи банку, яка видала позику. Облік утримання сум за кожним позичальником ведеться в реєстрі ф. № 407 у такому порядку, як за товари, куплені в кредит.

Аналітичний облік за субрахунком № 668 ведеться також на картках ф. № 292-а (у книзі ф. № 292) за кожним отримувачем із вказівкою прізвища чи організації, номера, дати і терміну дії виконавчого листа чи іншого документа і суми (процента) утримань.

У ХПТК ОНПУ за травень 2009 року відбулися наступні операції (меморіальний ордер № 5 за травень 2009 р. зведення розрахункових відомостей із заробітної плати та стипендій):

Таблиця 2.3 Облік оплати праці в ХПТК ОНПУ

2.4 Особливості нарахування та обліку допомоги по тимчасовій втраті працездатності та відпускних За рахунок коштів фонду соціального страхування через бухгалтерію установ виплачується допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, за вагітністю і пологами, на поховання.

Допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю нараховується за листками непрацездатності, а виплачується разом із заробітною платою за платіжними (розрахунково-платіжними) відомостями.

Розмір допомоги визначається чинним законодавством і залежить від розміру отримуваної заробітної плати і загального стажу роботи: до 5 років 60% заробітку; до 8 років — 80% заробітку, понад 8 років — 100% заробітку. В ряді випадків при виплаті допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю встановлено пільги — допомога виплачується в розмірі 100% заробітку (робітникам, тимчасова непрацездатність яких настала внаслідок трудової травми; робітникам, які мають на утриманні трьох і більше дітей віком до 16 років; ветеранам війни та особам, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; працівникам, віднесеним до І—IV категорій осіб, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи, та ін.).

Суму допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю нараховують виходячи із середньогодинного або середньоденного заробітку, призначеного розміру допомоги та кількості днів непрацездатності. Середньоденний заробіток для розрахунку допомоги працівникам обчислюється згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8.02.95 № 100 з подальшими змінами, шляхом ділення заробітної плати за фактично відпрацьовані два останніх місяці роботи, що передують випадку, з яким пов’язана відповідна виплата, на число робочих днів. Для нарахування допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю середньоденний заробіток визначається із фактичної заробітної плати, що не повинна перевищувати подвійної тарифної ставки, подвійного посадового окладу. Обмеження не застосовується у разі надання допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю у випадках виробничого травматизму, професійного захворювання, травми, пов’язаної з роботою, захворювань осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС та віднесені до І і ІІ категорій, наданні допомоги у зв’язку із вагітністю та пологами.

Загальна сума допомоги визначається шляхом множення суми допомоги за один день залежно від призначеного розміру допомоги у процентах до заробітку на число робочих днів, пропущених у періоді непрацездатності.

Допомога за час відпустки у зв’язку із вагітністю та пологами тривалістю 70 календарних днів до пологів і 56 календарних днів після пологів надається жінкам на підставі медичного висновку в розмірі 100% заробітку незалежно від загального трудового стажу.

При автоматизації обліку сума допомоги визначається на ПЕОМ і узагальнюється по кожній установі в машинограмі «Відомість розрахунку допомоги за непрацездатністю».

Державні гарантії права на відпустку встановлено Конституцією України, Законом України «Про відпустки» від 15.11.96, КЗпП України та іншими нормативно-правовими актами. Основна щорічна відпустка надається тривалістю 24 календарних дні із збільшенням за кожних два відпрацьованих роки на два календарних дні, але не більше 28 календарних днів.

Керівним, педагогічним, науково-педагогічним працівникам освіти та науковим працівникам надається щорічна основна відпустка тривалістю до 56 календарних днів.

Передбачено також додаткові відпустки в зв’язку із навчанням і творчі відпустки.

Оплата днів відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплаті компенсації за невикористані відпустки.

Якщо працівник працював в установі менше року, середній заробіток обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа наступного місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка чи виплачується компенсація за невикористану відпустку.

У середній заробіток для оплати відпустки включаються всі види заробітної плати і допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю. У підрахунок середнього заробітку не включаються одноразові виплати, натуральні видачі, пенсії, премії, які виплачуються поза діючими системами преміювання, різного роду компенсаційні виплати (добові, квартальні, оплата проїзду тощо).

Для розрахунку середньоденної заробітної плати у такому випадку підсумковий заробіток за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший, фактично відпрацьований період треба поділити на відповідну кількість календарних днів року або меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів). Одержаний результат середньоденного заробітку множиться на число календарних днів відпустки.

Святкові та неробочі дні, що припадають на період відпустки, якщо вони не збігаються з недільними днями, у розрахунок тривалості відпустки не включаються і не оплачуються.

Розглянемо приклади нарахування відпускних.

1. Бібліотекарю надається відпустка з 1.04.2009 р. терміном 28 календарних днів. Його сумарний заробіток за 12 місяців — 11 920 грн. На цей період припало 11 святкових і неробочих днів. Таким чином, сума відпускних становить

.

2. Учитель прийнятий на роботу з 1.09.2008 р. Відпустка надається 1.06.2009 р. терміном 56 календарних днів. З 1 по 11 квітня 2009 р. працівникові надавалася відпустка без збереження заробітної плати. Його сумарний заробіток за відпрацьований період (з 1.09.08 р. по 1.06.2009 р.) — 14 350 грн. Сума відпускних становить де: 273 — кількість календарних днів за відпрацьований період; 9 — кількість святкових і неробочих днів, які припали на цей період; 11 — кількість днів відпустки без збереження заробітної плати.

Аналогічно робиться розрахунок за період невикористаної відпустки при звільненні працівника. При цьому кількість днів невикористаної відпустки розраховується діленням кількості днів встановленої щорічної відпустки на 12 і множенням отриманого результату на кількість відпрацьованих місяців з моменту останньої відпустки.

Розглянемо приклад розрахунку компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки. Вчитель був прийнятий на роботу 1.09.08 р. і звільнився за власним бажанням 31.03.2009 р. За відпрацьований період працівникові належить компенсація за відпустку тривалістю 33 дні, де: 56 — термін повної відпустки; 7 — кількість відпрацьованих місяців. Отже, компенсація за відпустку становить