Парогенератор горизонтальний

Тип работы:
Курсовая
Предмет:
Физика


Узнать стоимость

Детальная информация о работе

Выдержка из работы

Зміст

Введення

1. Тепловий розрахунок парогенератора

1.1 Тепловий баланс парогенератора

1.2 Теплообмін зі сторони теплоносія

1.3 Розрахунок площі поверхні нагріву та довжини труб

2. Конструктивний розрахунок парогенератора

2.1 Основні конструктивні характеристики пучка теплообмінних труб ПГ АЕС

2.2 Розрахунок зануреного дірчатого листа

2.3 Режимні та конструктивні характеристики паросепараційного пристрою горизонтального ПГ

3. Розрахунок на міцність

3.1 Розрахунок камери теплоносія

3.2 Розрахунок верхньої конічної частини колектора

3.3 Розрахунок на міцність центральної обичайки

3.4 Розрахунок на міцність периферійної обичайки

3.5 Розрахунок на міцність днища

3.6 Розрахунок на міцність колектора паропроводу

Висновок

Перелік посилань

Вступ

Парогенератор ПГВ-1000 призначений для відводу тепла від теплоносія першого контуру і генерації сухої насиченої пари РУ ВВЕР -1000.

Тип парогенератора-горизонтальний однокорпусний, з зануреною поверхнею теплообміну з горизонтально розташованих U-подібних труб, з вбудованими сепараційними пристроями.

У горизонтальному ПГ забезпечується велика площа дзеркала випаровування, що полегшує сепарацію вологи з пари, природна циркуляція робочого тіла підвищує надійність установки, хоча і призводить до деякого збільшення розмірів ПГ.

Метою цього курсового проекту є:

1. Тепловий розрахунок поверхні нагрівання.

2. Конструктивний розрахунок елементів парогенераторів.

3. Розрахунок на міцність елементів парогенераторів.

4. Гідродинамічний розрахунок.

1. Тепловий розрахунок парогенератора

1.1 Тепловий баланс парогенератора

Теплова потужність:

— економайзерної ділянки:

, де

— величина продувки; - ентальпія води на лінії насичення робочого тіла (таблиця II.1 [1]); - ентальпія живильної води (таблиця II.2 [1]);

— випарної ділянки:

, де

— теплота пароутворення (таблиця II.1 [1]);

— загальна теплова потужність парогенератора:

Витрата теплоносія:

, де

— ентальпія теплоносія на вході в ПГ;

— ентальпія теплоносія на виході з ПГ (таблиця II.2 [1]); - ККД парогенератора (стор. 245 [2]).

Ентальпія робочого тіла на вході в міжтрубний простір поверхні нагріву:

, де

— кратність циркуляції (стор. 342 [2]).

Температура робочого тіла на вході в міжтрубний простір поверхні нагріву:

.

Ентальпія теплоносія на виході з випарника:

, де

— ентальпія теплоносія на вході в випарник.

Температура теплоносія на виході з випарника (таблиця II.2 [1]):

Рисунок 1.1 — t-Q діаграма

1.2 Теплообмін зі сторони теплоносія

1.2.1 Розрахунок коефіцієнта тепловіддачі від теплоносія до стінки труби

Коефіцієнт тепловіддачі з боку теплоносія розраховується за емпіричними залежностями. Для випадку течії однофазного середовища в трубах,

де л — коеф. теплопровідності води,

d н і д ст — відповідно зовнішній діаметр і товщина стінки труб, м

Число Рейнольдса

де wс-масова швидкість теплоносія,

м-динамічна в’язкість води, Па? с

Розглянемо 3 опорні точки теплової діаграми:

1. вхід теплоносія в випарну ділянку (вхід в ПГ)

2. вхід теплоносія в економайзерну ділянку (вихід з випарного)

3. вихід теплоносія з економайзерної ділянки (вихід з ПГ)

Для вказаних перерізів поверхні нагріву за заданими значеннями тиску та температури теплоносія визначимо питомий об'єм, динамічну в’язкість, коефіцієнт теплопровідності та число Прандтля (таблиця II. 2, ІІ. 3, ІІ.4 [1]):

— вхід теплоносія у випарну ділянку

— вхід теплоносія в економайзерну ділянку

— вихід теплоносія з економайзерної ділянки

Масова швидкість теплоносія через постійність прохідного перерізу залишається постійна по всій довжині труби поверхні нагріву, тому її можна розрахувати по відомим значенням параметрів у вхідному перерізі:

Число Рейнольдса в розрахункових перерізах:

— вхід теплоносія у випарну ділянку:

— вхід теплоносія в економайзерну ділянку:

— вихід теплоносія з економайзерної ділянки:

, де

— зовнішній діаметр труб поверхонь нагріву; - товщина стінки труб поверхонь нагріву.

Коефіцієнт тепловіддачі від теплоносія до стінки труби:

— вхід теплоносія в випарну ділянку:

— вхід теплоносія в економайзерну ділянку:

— вихід теплоносія з економайзерної ділянки:

1.2.2 Розрахунок коефіцієнта тепловіддачі від труб робочому тілу

Для визначення коефіцієнта тепловіддачі від стінки труби до робочого тіла необхідно знати коефіцієнт теплопровідності матеріалу труби, який залежить від температури стінки, яка у першому наближенні для розрахункових перерізів:

Коефіцієнт теплопровідності матеріалу труби поверхонь нагріву, що залежить від температури (таблиця II.5 [1]):

— вхід теплоносія в випарну ділянку:

(таблиця II.5 [1])

— вихід теплоносія з випарної ділянки:

(таблиця II.5 [1])

Термічний опір оксидних плівок приймаємо:.

Для знаходження густини теплового потоку q та коефіцієнта тепловіддачі б2 необхідно задати k, для цього приймаємо, що б2=?, тоді термічний опір 1/ б2 приймають рівний нулю. За допомогою ітерацій ми уточнюємо величину коефіцієнта тепловіддачі з боку робочого тіла б2 та густини теплового потоку. Розрахунок вважається завершеним, коли відхилення значень питомого теплового потоку, отриманих в останніх двох ітерація, не перевищує відхилення у 5%.

На першому ітераційному кроці коефіцієнт тепловіддачі від труб до киплячого робочого тіла:

— вхід теплоносія у випарну ділянку при:

Коефіцієнт теплопередачі:

Густина теплового потоку теплоносія на вході в випарну ділянку:

Розбіжність значень питомого теплового потоку:

— вихід теплоносія з випарної ділянки при:

Коефіцієнт теплопередачі:

Густина теплового потоку теплоносія на вході в випарну ділянку:

Розбіжність значень питомого теплового потоку:

На другому ітераційному кроці коефіцієнт тепловіддачі від труб до киплячого робочого тіла:

— вхід теплоносія в випарну ділянку, при:

Коефіцієнт теплопередачі:

Густина теплового потоку теплоносія на вході в випарну ділянку:

Розбіжність значень питомого теплового потоку:

— вихід теплоносія з випарної ділянки, при:

Коефіцієнт теплопередачі:

Густина теплового потоку теплоносія на вході в випарну ділянку:

Розбіжність значень питомого теплового потоку:

На третьому ітераційному кроці коефіцієнт тепловіддачі від труб до киплячого робочого тіла:

— вхід теплоносія в випарну ділянку, при:

Коефіцієнт теплопередачі:

Густина теплового потоку теплоносія на вході в випарну ділянку:

Розбіжність значень питомого теплового потоку:

— вихід теплоносія з випарної ділянки, при:

Коефіцієнт теплопередачі:

Густина теплового потоку теплоносія на вході в випарну ділянку:

Розбіжність значень питомого теплового потоку:

Як випливає з приведених в таблиці 1 результатів, умова виконується вже на третьому ітераційному кроці. Отже, значення коефіцієнтів тепловіддачі від труб киплячому робочому тілу в розрахункових перерізах визначається величинами, що отриманні на цих ітераційних кроках

Таблиця 1.1 — Результати розрахунку коефіцієнта тепловіддачі

Номер ітераційного кроку

Вхід теплоносія в випарну ділянку

Вихід теплоносія з випарної ділянки

1

2

3

1

2

3

0

1/81,25

1/75,21

0

1/57

1/51,4

9,5

8,5

8,43

9,27

8

8,01

708

634

629

426,5

368

368,5

1. 0

0,12

0,01

1. 0

0,16

0,01

81,25

75,21

74,8

57

51,4

51,44

Таким чином коефіцієнти тепловіддачі від труб робочому тілу на вході і виході з випарної ділянки відповідно дорівнюють

;.

Число труб поверхні нагріву при відомому внутрішньому діаметрі труб, швидкості та параметрах теплоносія на вході в ці труби визначиться на основі рівняння нерозривності струменя:

1.3 Розрахунок площі поверхні нагріву та довжини труб

1.3.1 Випарна ділянка

Коефіцієнт теплопередачі в розрахункових перерізах:

— вхід теплоносія у випарну ділянку

— вихід теплоносія з випарної ділянки

Усереднений коефіцієнт теплопередачі на випарній ділянці

Більший температурний напір

Менший температурний напір

Температурний напір на випарній ділянці

Розрахункова площа нагріву випарної ділянки

враховуючи коефіцієнт запасу

Довжина труб випарної ділянки

тут

1.3.2 Економайзерна ділянка

Теплофізичні властивості робочого тіла визначаються в залежності від його тиску та температури:

— вхід робочого тіла в економайзерну ділянку

(;;):

коефіцієнт теплопровідності матеріалу труби (сталь Х18Н10Т) (табл. II.5 [1]):

— вихід робочого тіла з економайзерної ділянки

(;;):

коефіцієнт теплопровідності матеріалу труби (сталь Х18Н10Т) (табл. II.5 [1]):

Більший температурний напір

Менший температурний напір

Температурний напір на економайзерній ділянці

Орієнтовно оцінюємо площу поверхні економайзерної ділянки

Приймаємо:;

Орієнтовна площа нагріву економайзерної ділянки

враховуючи коефіцієнт запасу

;

Орієнтовна довжина труб економайзерної ділянки

Площа поверхні міжтрубного простору (з ескізу)

Масова швидкість робочого тіла

;

Число Рейнольдса в розрахункових перерізах:

— вхід робочого тіла в економайзерну ділянку

— вихід робочого тіла з економайзерної ділянки

При поперечному омиванні трубного пучка потоком однофазного робочого тіла коефіцієнт тепловіддачі від труби до робочого тіла дорівнює:

;

, де

— при коридорному розташуванні труб

Коефіцієнт теплопередачі:

Розрахункова площа нагріву економайзерної ділянки

враховуючи коефіцієнт запасу

Похибка розрахунку

;

, тому довжина труб економайзерної ділянки

Середня довжина труб парогенератора

2. Конструктивний розрахунок парогенератора

2.1 Основні конструктивні характеристики пучка теплообмінних труб ПГ АЕС

Внутрішній діаметр камери теплоносія:

, де

— швидкість теплоносія в камері;

Крок труб по периметру колектора в поперечному ряду отворів, по внутрішній поверхні:

Кількість труб в одному поперечному ряді половини колектора, враховуючи зазори (10% периметру):

Кількість рядів труб по вертикалі:

Зовнішній діаметр камери теплоносія:

, де

— товщина стінки колектора.

Поперечний крок труб в пучці (по зовнішній поверхні колектора), визначаємо із співвідношення:

;

.

Ширина половини напівпучка:

.

Приймаємо повздовжний крок труб (стор. 38[1]):

.

Висота пучка труб:

.

Орієнтовний радіус корпуса:

Зазор між корпусом та колектором:

.

Зазор між пучками приймаємо рівним:

;

Внутрішній радіус корпусу парогенератора

Розрахунок довжини пучка:

;

,

де;

Довжина пучка

2.2 Розрахунок зануреного дірчатого листа

Для виконання розрахунку приймаємо:

середній ваговий рівень дзеркала випаровування на 75 мм вище навантаженого дірчатого листа: (мм)

крайовий кут;

діаметр отворів дірчатого листа (мм);

швидкість пари в отворах дірчатого листа на 20% вище ніж мінімально допустима. На основі оціночних розмірів і ескізного опрацювання ширина дзеркала випаровування 2,5 (м).

Приведена швидкість пари:

Частка перетину, зайнята паром:

Дійсний рівень водяного об'єму:

м

Середній радіус бульбашок пари, що утворюються над дірчатим листом:

м

Швидкість пари в отворах дірчатого листа:

мінімально допустима:

фактична з урахуванням коефіцієнта запасу:

Необхідна сумарна площа дірчатого листа:

Площа дірчатого листа:

Відносна площа перерізу отворів дірчатого листа:

Коефіцієнт місцевого опору отворів дірчатого листа:

Товщина парової подушки під дірчатим листом:

розрахункова:

фактична:

Сумарна кількість отворів у дірчатому листі:

Крок отворів по їх розташуванню по вершинах квадрата:

2.3 Режимні та конструктивні характеристики паросепараційного пристрою горизонтального ПГ

Для виконання розрахунку приймаємо:

використовуємо похилі жалюзійні сепаратори;

приймаємо значення вологості пари на вході в сепаратор із запасом 20%;

ширину пакету жалюзі мм;

вологість пари на вході в жалюзійний сепаратор (5−10)%, яка має місце при дотриманні нерівності, де

;

масовий паровміст на вході в сепаратор;

кут нахилу жалюзі;

число рядів жалюзі;

коефіцієнт нерівномірності швидкості по висоті жалюзі

перевищення вісі верхнього ряду труб поверхні нагріву над діаметральною площиною корпусу ПГ l = 297 мм

Швидкість пари на вході в сепаратор:

критична:

з урахуванням коефіцієнта запасу:

Прохідний перетин похило розташованого сепаратора:

Ширина пакету жалюзі в одному ряді:

Висота жалюзійного сепаратора:

Крок розташування рядів жалюзійного сепаратора:

Відстань від горизонтальної діаметральної площині корпусу парогенератора до верхньої кришки (виходу пари) жалюзійний сепаратор:

=

Дійсна висота парового простору:

При цьому

<

Оскільки < то установка жалюзійних сепараторів забезпечує якісну сепарацію.

3. Розрахунок на міцність

3.1 Розрахунок камери теплоносія

Розрахунковий тиск

;

Номінальна допустима напруга при для сталі, густина

Коефіцієнти міцності для послаблюючих рядів отворів

Поперечного

;

Повздовжнього

;

косого напряму

,

де; - діаметр отвору під трубу; - при коридорному розташуванні отворів.

Для розрахунку товщини стінки використовується найменший коефіцієнт:

Маса колектора

.

3.2 Розрахунок верхньої конічної частини колектора

Кут нахилу приймаємо б = 90 < 450

Рисунок 3. 2- Верхня конічна частина колектора

Розрахунковий тиск

;

Номінальна допустима напруга при для сталі, густина

Поправка на корозію с = 3 мм

Коефіцієнт міцності для конічної перехідної ділянки без послаблюючих отворів і звареної рівноміцним швом приймається ц = 1

Розрахуємо товщину стінки:

теплообмінний парогенератор обичайка колектор

3.3 Розрахунок на міцність центральної обичайки

Рисунок 3.1 — Центральна обичайка горизонтального парогенератора

Матеріал сталь 22К

Розрахунковий тиск:

;

Номінально допустиме напруження при для сталі 22К за табл.П.7 [1]. Приймаємо товщину стінки Sоб = 65 мм;

Добавка на корозію С = 3 мм; Середній радіус обичайки:

Діаметр отвору для колектора dк = 760 мм

Діаметр отвору для продувки dпр = 97 мм

Відстань між осями отворів для колекторів з розрахунку конструктивних характеристик пучка:

— поперечна lпоп =1340;

— повздовжня lповз =1340

Кути кромок отворів (рис. 3. 1):

=27о43`

1 =11o13`

2 = 44o48`

Характеристики отвору для колектора як еліпса, що лежить на циліндричній поверхні:

— велика вісь (гіпотенуза прямокутного трикутника PHM)

, де

— мала вісь:

Середній діаметр отворів для колектора (еліпса):

Відстань між кромками отворів для колектора та продувки

Відстань між кромками отворів для колекторів:

Перевірка, чи є ряд отворів dк та dпр послаблюючим рядом отворів:

l < l' ,

отже ряд послаблюючий

Перевірка, чи є два отвори для колекторів dк послаблюючим рядом отворів: l1 > l' ,

отже ряд не є послаблюючим.

Визначення коефіцієнта міцності ц1 при послаблюючому ряду отворів dк та dпр:

— середній діаметр послаблюючих отворів:

— поперечний крок отворів по довжині дуги:

— повздовжній крок отворів:

— параметр

Розрахунковий діаметр неукріпленого отвору не повинен перевищувати допустиме значення:

Так, як dк< dп, то отвір необхідно укріпити штуцером з такими розмірами:

Тоді площа укріпленого перетину штуцера:

Коефіцієнт міцності:

Тоді розрахункова товщина стінки:

Прибавка до розрахункової товщини стінки: С = 0,003 м

Перевірка правильності застосування формули:

Розрахункова товщина стінки:

, тому формула справедлива.

3.4 Розрахунок на міцність периферійної обичайки

Матеріал периферійної обичайки — сталь 22К

Розрахунковий тиск:

;

Номінально допустиме напруження при для сталі 22К за табл.П.7 [1]

Приймаємо товщину стінки і добавку:, ;

Середній радіус обичайки:

Діаметр отворів паровідвідних труб:

Відстань між кромками отворів:

Мінімальна відстань між двома не послаблюючими отворами:

Перевірка, чи є два отвори для паровідвідних труб d послаблюючим рядом отворів: l < l', отже ряд не є послаблюючим.

Визначення коефіцієнта міцності ц при одиночному отворі для паровідвідної труби:

Параметр А:

Розрахунковий діаметр неукріпленого отвору не повинен перевищувати допустиме значення:

Отже діаметр отвору не перевищує допустиме значення

Розрахункова товщина стінки:

3.5 Розрахунок на міцність днища

Матеріал днища сталь 22К

Розрахунковий тиск:

;

Номінально допустиме напруження при для сталі 22К за табл.П.7 [1]

Мінімально допустима висота днища

Визначення коефіцієнта міцності ц при одиночному отворі для лазу:

Параметр А:

Розрахунковий діаметр неукріпленого отвору не повинен перевищувати допустиме значення:

Отже діаметр отвору лазу не перевищує допустиме значення

Умова виконується

3.6 Розрахунок на міцність колектора паропроводу

Матеріал колектора паропроводу сталь 22К

Розрахунковий тиск:

;

Номінально допустиме напруження при для сталі 22К за табл.П.7 [1]

Визначимо необхідний діаметр колектора паропроводу:

— площа перерізу колектора паропроводу:

, де

Wп=50 — швидкість пари в колекторі

Приймаємо товщину стінки і добавку:, ;

Відстань між кромками отворів:

Мінімальна відстань між двома не послаблюючими отворами:

Перевірка, чи є два отвори для паровідвідних труб d послаблюючим рядом отворів: l < l', отже ряд не є послаблюючим.

Визначення коефіцієнта міцності ц при послаблюючій дії одного отвору паропідвідної труби:

при, А 1

Розрахунковий діаметр неукріпленого отвору не повинен перевищувати допустиме значення:

Так, як dк< dп, то отвір необхідно укріпити штуцером з такими розмірами:

Тоді площа укріпленого перетину штуцера:

Коефіцієнт міцності:

Розрахункова товщина стінки:

Перелік посилань

1. Методичні вказівки до самостійної роботи по дисципліні «Парогенератори АЕС» для студентів спеціальності «Атомні електричні станції» В.П. Рожалін. К.: КПІ, 1990 — 80с

2. Розрахунок на міцність деталей парогенераторів АЕС. Методичні вказівки до проекту по дисципліні «Парогенератори АЕС» для студентів спеціальності «Парогенераторобудування» В. К. Щербаков — Київ: КПІ, 1986. 28 с.

ПоказатьСвернуть
Заполнить форму текущей работой