Кенгуру
Из безлічі видів цих сумчастих (їх близько 40−50) 912 вміють лазити по деревах. Вони і називаються деревні кенгуру. Найменші кенгуру мають довжину, включаючи хвіст, метри. Деревні ж кенгуру, котрі за величині ставляться до середнім, так званим валлаби, досягають довжини до 60 сантиметрів. Населяють вони Нову Ґвінея і північно-східні райони Австралії, причому у останніх зустрічаються лише 2 їх… Читати ще >
Кенгуру (реферат, курсова, диплом, контрольна)
КЕНГУРУ
Европейцы, котрі відвідували Австралію невдовзі після відкриття, на початку XVII століття, дивувалися, побачивши якихось дивних тварин, швидко убегавших від нього величезними стрибками, використовуючи у своїй лише з добре розвинені задні ноги.
Это кенгуру. З тих пір минуло чотири століття, але побачивши кенгуру на дереві, люди дивуються і сьогодні (крім для місцевих жителів, звісно), Надто вже це незвично: кенгуру на дереві. А дивуватися, власне, нічому.
Из безлічі видів цих сумчастих (їх близько 40−50) 912 вміють лазити по деревах. Вони і називаються деревні кенгуру. Найменші кенгуру мають довжину, включаючи хвіст, метри. Деревні ж кенгуру, котрі за величині ставляться до середнім, так званим валлаби, досягають довжини до 60 сантиметрів. Населяють вони Нову Ґвінея і північно-східні райони Австралії, причому у останніх зустрічаються лише 2 їх виду та ті нещодавно проникли до нього з Нової Гвінеї.
Все кенгуру — тварини травоїдні. Деревні харчуються нирками і листям рослин, ліанами, люблять папороті, ягоди і плоди. По землі вони бігають як і добре, як звичайні кенгуру — стрибками, тоді як пересуваючись у сучкам, приймають горизонтальне становище. З дерев спускаються лише вниз хвостом У процесі еволюції задні ноги вони почали трохи довші передніх.
На всіх пальцях є довгі, гачкуваті копальні, добре які допомагають їм чіплятися за сучки м галузі Вони досить швидко лазять по деревах, інколи ж навіть стрибають, як мавпи. За необхідності можуть здійснювати стрибки з великою висоти (до 38 метрів). Живуть звірята з’являється невеличкими групами, точніше сім'ями дорослий самець, кілька самок і дитинчат. Більша частина дня вони відчувають у верхах дерев, занурившись у сон, а ~ ввечері спускають на грішну землю, аби якось вгамувати голод і вирушити у знайомі місця на водопій.
Самки щорічно приносять тільки з одного дитинчаті. Природа й тут подбала про неї: з двома, як зате буває в наземних кенгуру, їм у деревах було б не впоратися. На деревних кенгуру полюють через смачного м’яса. Як стверджує гурмани, воно значно смачніше заячого. Цінний і хутро кенгуру. А в зоопарках ці види трапляються дуже рідко.
Список литературы
Для підготовки даної праці були використані матеріали із сайту internet.