Кругообіг азоту в природі

Реферат.

По темі: «Круговорот азоту в природе».

Предмет: Химия.

Навчальний заклад: Ліцей «Интеллект».

Клас: 10-В.

Автор: Максим Юрійович Михалёв.

Донецьк 1997.

Круговорот азоту у природі. При гнитті органічних речовин значної частини що міститься у яких азоту перетворюється на аміак, який під впливом що у грунті зв і трифицирующих бактерій окислюється потім у азотну кислоту. Остання, беручи реакцію з які у грунті карбонатами, приміром, із карбонатом кальцію СаСОз, утворює нитраты:

2HN0з + СаСОз = Са (NОз)2 + СОС + Н0Н.

Деяка ж його частина азоту завжди виділяється при гнитті у вільному вигляді у атмосферу. Вільний азот виділяється також за горінні органічних речовин, під час спалювання дров, кам’яного вугілля, торфу. З іншого боку, існують бактерії, які за. недостатньому доступі повітря можуть забирати кисень від нітратів, руйнуючи його з виділенням вільного азоту. Діяльність цих де ні трифицирующих бактерій призводить до того, що коли частина азоту з доступною для зелених рослин форми (нітрати) перетворюється на недоступну (вільний азот). Отже, далеко ще не весь азот, що входив у складі загиблих рослин, повертається знову на грунт; частину його поступово виділяється у вільному виде.

Безперервна спад мінеральних азотних сполук давно мусила призвести до повного припинення життя Землі, щоб у природі не існували процеси, возмещающие втрати азоту. До таких процесам ставляться передусім які у атмосфері електричні розряди, при яких завжди утворюється певна кількість оксидів азоту; воно з водою дають азотну кислоту, превращающуюся у грунті в нітрати. Іншим джерелом поповнення азотних сполук грунту є життєдіяльність про азотобактерий, здатних засвоювати атмосферне азот. Деякі з цих бактерій поселяються на коренях рослин з сімейства бобових, викликаючи освіту характерних здуттів — «клубеньков», чого вони й одержали назва клубеньковых бактерій. Опановуючи атмосферне азот, клубеньковые бактерії переробляють їх у азотні сполуки, а рослини, своєю чергою, перетворюють їх у білки, й інші складні речовини. Отже, у природі відбувається безперервний круговою рот азоту. Проте що-річно з врожаєм з полів прибираються найбагатші білками частини рослин, наприклад зерно. Тож у грунт необхідно вносити добрива, возмещающие спад у ній найважливіших елементів живлення рослин. Вивчення питань живлення рослин та підвищення врожайності останніх шляхом застосування добрив предмет спеціальної галузі хімії, що отримала назву агрохімії. Вагомий внесок у розвиток науки внесений французьким ученим Ж. Б. Буссенго (1802—1887), німецьким хіміком Ю. Либихом (1803—1873) і російською ученим Д. М. Прянішніковим.

Литература

.

1. Загальна хімія, М. Л. Глинка.