Секс-телефонія

СЕКС-ТЕЛЕФОН. КОРИСТУВАЧІ І ПРОДАВЦІ.

Зародившаяся ми секс-індустрія останнім часом розширила спектр послуг. Стало річ цілком очевидна, що дозволить вирішити проблему охорони моральності в авральному порядку, шляхом заборон неможливо. Необхідна розробка серйозної, практично значимої концепції, що базується на дослідженнях даної сфери, і розрахована підвищення рівня сексуальної культури.

В початку літа 1992 р. в московських газетах з’явилося рекламне оголошення: «Віра, надія й особливо любов телефоном». Одночасно Центру було надруковано повідомлення: «Організація запрошує працювати дівчат, вміють розкуто спілкуватися телефоном». Отже, на московському ринку з’явилася ще одна вид еротичних послуг, досить поширений там, так званий секс-телефон. У процесі вивчення ринку еротичної продукції найдоступнішим на дослідження ланкою ланцюжка «виробництво — поширення — споживання» виявляється середнє, а етапи споживання і виробництва часто описуються з урахуванням непрямих характеристик. У цьому плані секс-телефон вигідно особливий тим, що згадані процеси виробництва, поширення та споживання еротичної продукції тому випадку перекриваються, що дозволяє їх одночасного вивчення. Проте фактично єдиним методом, придатним вивчення цього явища, виявляється включене спостереження, що, природно, породжує свої проблеми.

Женщины, бажаючі влаштуватися цю роботу, повинні відбутися дуже серйозну співбесіду з представниками адміністрації, під час якого давалася, попередня оцінка їхньої профпридатності. Крім розкутості в вербальному (!) спілкуванні оцінюється фантазія, ерудованість, толерантність, швидкість реакції, мотивація. Претендентки, минулі відбір, розпочинають занять по спеціально розробленої інтенсивної методиці, тривалістю (залежно від якості набраної групи) від двох чотирьох тижнів. У процесі підготовки проходить, природний відсів, з урахуванням якого конкурс становить близько 15 осіб у місце.

Общая тривалість спостереження становила 6 місяців. Воно мало сутнісно розвідувальний характер. Ніякої чіткої програми на даний момент його початку не було (та й може бути за практично в повній відсутності достовірною інформацією об'єкт). Основною метою давалися відповіді два ключові питання: «Кому і навіщо потрібний секс-телефон?» Пошук проводився на двох напрямах, отже об'єкт дослідження хіба що розколовся на дві складові:

производители такого роду послуг;

потребители.

При вивченні групи виробників використовувалося класичне анонімне включене спостереження. Умова анонімності суворо дотримувалося остаточно спостереження. Останній місяць спостереження він був порушено, але у спостерігача склалися щиро теплі стосунки з більшістю співробітниць. Вони висловили готовність допомогти мені нічого і стали докладати певні зусилля задля здобуття права наскільки можна саме і продумано відповідати стосовно питань. Отже отримали додаткову інформацію об'єкт. Правильно говорив Уайта, який відзначив, що «корисно спостерігати та проводити інтерв'ю за одну і те час». Напевно порушення анонімності спостерігача незадовго остаточно дослідження дуже продуктивно.

Очевидно, що спробам знайти відповіді дві основні питання, поставлених у дослідженні, мав передувати період адаптації до нового діяльністю докладнішого знайомства технологією роботи служби, яку слід зазначити кілька слів. При викладі матеріалу будена використаний професійним жаргон, називаючи досліджувану організацію службою (цей термін входить у її повна назва), телефоністок — дівчатами, чоловіків, звонящих до служби, — клієнтами.

Итак, якою ж представляється служба початкуючою телефоністці?

Рабочее місце — досить велику і затишне приміщення на одній із окраїнних московських АТС, обладнане за західними стандартами. Скляні перегородки, що розділяють кабінки телефоністок, створюють враження великого акваріуму. Напівтемрява, годі й включати настільний світ і тоді почуватися невидимою всім, крім однієї-двох найближчих сусідок. І це звукоізоляція погана — зусебіч можна почути ніжні жіночі голоси, зітхання, стогони.

Клиенты телефонують на комутатор, де їм повідомляють умови оплати, відсіють тих, хто то, можливо з'єднаний (підлітки до 18 років, звонящие з службових приміщень та готелів; злісні неплатники), вислуховують їх побажання, якщо є (клієнт може попросити конкретну дівчину, може пред’явити якісь спеціальні вимоги щодо віку, зовнішності тощо.), та був з'єднують з дівчиною, передавши їй, за необхідності, інформацію про побажання. У розмові з клієнтами телефоністки використовують псевдоніми, образи, легенди і сценарії, розроблені під час навчання. Заборона ведення розмови від власного імені категоричний і має кількох проблем: зробити дівчат невпізнанними у разі можливих домагань із боку клієнтів, позбавити їхнього капіталу від спокуси шукати особистих зустрічах із клієнтами (це заборонено контрактом, карається штрафом і звільненням), і навіть захистити психіку телефоністок (при складних розмовах набагато легше не приймати сказане на рахунок. Переважна більшість випадків дівчини проводять розмови за власними сценаріями (з невеликими варіаціями), які мають опис зовнішності, еротичні розповіді та, за необхідності, вербальну імітацію статевого акта. Якщо клієнт висловлює додаткові побажання, дівчина зобов’язана їх і швидко перебудувати розмова, не втрачаючи наскільки можна ініціативи й пам’ятаючи девіз служби: «Ви набираєте номер — інше ми зробимо самі». Отже, спілкування телефоністки з клієнтом може мати різний характер: монолог з її власному сценарієм, монолог з урахуванням побажань, діалог, активне слухання. Розмови періодично прослуховуються адміністрацією, що утримує (певною мірою) про досить високому рівні і рятує їхню відмінність від бажання порушити контракт (домовившись зустрічі з клієнтом).

Рабочий графік телефоністок: вечір (з 17 до 22 годин), ніч (з 22 годин до 5 годині ранку), який дві ночі відпочинку. На робочу зміну припадає одна (ввечері) або двоє (вночі) півгодинних перерви, під час яких забезпечується вечерю. На робоче місце можна тримати зошит і ручку для записів особливостей клієнтів (що дуже полегшує ведення спостереження), книжки, в’язання, кави, чай, сигарети. Умови праці цілком сприяють роботі, але режим (тим паче, що чимало дівчини виходять у додаткові зміни) виснажливою, а вести невисока. Так працюють безпосередні виробники послуг секс-телефонной служби.

Следует відзначити, що з вивченні процесу виробництва спостереження поширювалося тільки нижчу ланка виробників (телефоністок, адміністрацію, обслуга), але не власників служби. Вдалося лише встановити, що служба є акціонерним суспільством, серед акціонерів якого як державні організації (зокрема МТС), і приватні особи, наприклад, співробітники одній вельми престижної газети. Панове акціонери відвідували службу настільки рідко, що склалося враження їхній повній незацікавленості у процесі її функціонування. Це дозволяє зробити висновок, що фактично єдиним значимим мотивом створення служби їм є отримання прибутку. Хоча, цілком мабуть, що така бізнес був обраний із міркувань як дохідності, а й своєрідною престижності.

Итак, сутнісно вівся лише щоденник спостереження, у якому реєструвалися все примітні факти, зміни у протягом зміни. Записи працівників робилися або у проміжках між розмовами з клієнтами, або відразу по закінченні зміни. Систематизовані вони були лише по тому, як спостереження завершилося і з кожної персоналії було створено картка, містив усю інформацію, зібрану з цієї кандидатурі. Окремо підготували щоденник подій, що з функціонуванням служби загалом. Ці записи безумовно містять вулицю значно більше інформації, ніж потрібно для відповіді поставлених початку дослідження питання.

Какие жінки приходять працювати телефоністками у цю службу? Відразу відзначимо, що у полі спостереження потрапили в повному обсязі співробітниці фірми, а лише ті, із якими одного разу довелося працювати у одну зміну: 25 телефоністок, стеження якими велося протягом досить великої відрізка часу (більше місяця), і аналогічних сім телефоністок, з котрими вдалося пропрацювати 1−2 зміни.

Возрастной склад телефоністок: до 25 років — 18 людина, 26−30 років — 10 людина, понад 30 років — 4 людини (наймолодшої телефоністці 19 років, найстаршої - 50). Сімейний стан: незаміжні - 8 людина, заміжня — 19, розлучені - 5. Половина телефоністок (16 людина) немає дітей, у сімох — діти до 3 років, 9 телефоністок має дітей старше 3 років. Несподівано високим виявився освітній рівень співробітниць служби: 21 дівчина мають вищу освіту, студентками нині є 5 людина, в чотирьох телефоністок середня спеціальна освіта і тільки двоє дев’ятнадцятирічних дівчат поки зупинилися на шкільному освіті. Тож цілком виправдані слова директора фірми, з гордістю котра повідомила новим співробітницям у тому, що, на думку зарубіжних візитерів, рівень нашої служби значно вищий, ніж у аналогічних конторах у країнах.

Конечно, ніякі цифри що неспроможні передати своєрідність жінок, що працюють у службі. Усі такі різні: чарівна 19-річна брюнетка — учнівська останнього курсу педагогічного училища; 23-річна випускниця однієї з природних факультетів МДУ, м’яка і доброзичлива; задерикувата 50-річна дама — філолог, заступник головному редакторові одного спеціального журналу… За всіх розбіжностях зібралися разом. Чому ж? Відповідь питанням мотиви, що призвели їх у роботу, отримати було так і просто, оскільки досить довго було лише роль спостерігача, зрідка провокуючи балачки цікаві для теми. І лише за останній місяць, коли чимало дівчат дізналися про мету даної роботи, можна було спитати їх про цікавлять речі глибокі і зіставляти отримані відповіді з цими спостереження. Втім, на запитання «Відтак цю роботу?» був практично однаковий в багатьох — потреба грошей і цікавість. Позицію більшості точно висловила одне з дівчат: «І те, й те… Чогось одного було б вочевидь не досить…».

Гораздо складніше з’ясувати, що утримує жінок в цій роботі досить довго. Адже легкої її можна назвати. Режим виснажливий (хоча формально кількість робочих годин непогані велике), а багато виходили у додаткових зміни, і були випадки, коли дівчатка працювали по 12 годин доби поспіль, одна дівчина відпрацювала безперервно 6 нічних змін. Не дивно, що за такого режимі переважна більшість дівчат (20 з 24) скаржилися на перевтома, 9 їх — на ухудшившееся стан здоров’я. У цьому фізичні перевантаження доповнювалися психологічними.

О тому, що цю роботу впливає на психічний стан співробітників, адміністрація попереджала іще за відборі. Претендентки першому етапі самі вирішувати, який межа їх психічної міцності, чи без надмірних перевантажень протистояти можливим емоційним викидам із боку клієнтів (з усього спектра — від грубих образ до щоденних дзвінків із зізнаннями у коханні). У результаті підготовки ці здібності виявляється у режимі ігрового моделювання. Найчастіше дівчини самі відчувають, що ні витримують такого тиску, і відсіваються на підготовчому етапі.

По словами однієї з начальників змін, який вів заняття з такими дівчатами і більше інших виявляв інтерес до психічному стану, під час роботи з телефоністок переживає три критичних періоду: перший — через 1−2 першого тижня роботи, другий — за місяць, третій — приблизно через місяці. Спостереження за дівчатами, і навіть самоспостереження підтвердили правоту цієї оцінки. У цьому перші двоє кризи в більшості дівчат короткочасні і пов’язані з вадами адаптацію нову роботу. У тому числі можна назвати найбільш значимі: перша (усвідомлювана усіма дівчатами) — підвищення свого фаховий рівень, друга (існування якій більшість не віддає собі звіту) — обмеження перенесення своїх професійних навичок на реальну життя тими межами, що припускають здоровий глузд й наша оточення.

С цими завданнями успішно справляється переважна більшість дівчат. Приблизно за місяць вони починається робочий ритм, досягають достатнього професіоналізму й викликають норму відносини з оточуючими. Але вже другою місяці починає накопичуватися втома. З іншого боку, дівчини несподівано собі виявляються фактично на умовах конвеєра — більшість розмов такі схожі та його дуже багато (на 12-годинну зміну інколи доводиться понад 40 кримінальних розмов) — і це викликає стан гноблення. Щоправда, знайшлося протиотруту — хороше читання (Шекспір, Бунін, Бродський…) переважно у перервах між розмовами, а інколи й у процесі розмови (клієнтам це зовсім не шкодило, а телефонисткам допомагало).

Но все-таки втома дівчат продовжувала накопичуватися, напруження у службі зростала. Якогось моменту дирекція дала додаткову рекламу зі словом «психологічна допомога чоловікам», що викликало наплив клієнтів, справді що потребують допомоги професійного психолога, котрий іноді психіатра, до надання якої дівчини були хто не готовий. Почавши розмова, часто було невідомо, які цілі клієнта.

Три місяці такого роботи поставили багатьох телефоністок до межі психічного зриву. Більшість їх пережило кілька гострих нападів страху, що з відчуттям слабкості власної психіки. Ситуацію посилювало те що в одній з дівчат справді з’явилися яскраво виражені ознаки психічного розладу. Проте наприкінці листопада обстановка стала поліпшуватися. Дівчата трохи передихнули, почергово змінивши ситуацію хворими. Та, чия розкута поведінка найбільше пригнічувало, зі словом «я сходжу з розуму» поклала заяву про це й звільнили той самий день. Пішли ще кілька телефоністок. Інші ж потроху заспокоїлися, почали помаленьку халтурити при розмовах із клієнтами. У службі запанували тиша і нудьга. На початок нової року намітилося певне пожвавлення, що з черговими набором нових дівчат і обіцянкою розпочати підвищення зарплати. Адміністрація відкладала рішення цього питання тривалий час, що телефоністки стали серйозно говорити про страйку. Справді, вартість послуг служби зросла вересня до грудня майже 10 раз, а зарплата цей час зросла всього вдвічі. Отже, дівчини отримували близько 3% вартості проведених ними розмов і постійно відчували, що й як грабують, а й принижують.

И все-таки, що саме утримувала тут? Навіщо, бувши абсолютно вимотаними, вони вночі сідали за телефон і привітно розмовляли з незнайомими чоловіками? Останній місяць роботи в мене з’явилася можливість прямо запитати звідси деяких дівчат і зіставити їхні відповіді з цими, отриманими під час спостереження. За підсумками всіх даних виділили 6 потреб, які задовольнялися своєю практикою в служби й був у тій чи іншій ступеня значимі всім дівчат, і ще додаткові, згадувані лише кількома телефоністками. У процесі обробки даних потреби були проранжированы за значимістю спочатку кожної телефоністки окремо, і потім було побудовано підсумкова ранжировка.

потребность гроші;

удовлетворение цікавості;

самоутверждение;

потребность у грі;

потребность у реалізації власних еротичних фантазій;

оказание допомоги іншим.

Кроме того, для п’яти дівчат значимої (тобто. що влучила у ранжировке на 1−3 місця) виявилася можливість реалізувати своїх професійних інтересів, а й у трьох було яскраво виражене бажання знайти чоловіка для спілкування у житті.

Разговор про девушках-телефонистках ми завершимо. І все-таки, розмірковуючи про безпосередніх учасників процесу виробництва послуг служби, мушу сказати кілька слів насамперед про представників адміністрації чоловічої статі, які потрапили до полі спостереження.

Все час не залишало враження, що у них цей рід діяльності надає більш хворобливе вплив, ніж жінок. І як і поспівчувати начальнику зміни (у чиї обов’язки входить, зокрема, прослуховування розмов щодо підвищення фаховий рівень співробітниць і виявлення ситуацій, заборонених контрактом) в момент, коли з семи працюючих дівчат одночасно п’ятьом трапляються клієнти — його тезки, й ім'я (дуже поширене) буквально повисає повітря, супроводжуване стогонами, зітханнями, манливими фразами… Не дивно, що наприкінці листопада о її поведінку почали виявлятися насторожуючі тенденції. Щоправда, знайшла необразливий спосіб розрядки — розмови з жінками, що інколи телефонують на комутатор. До психічним перевантажень приєднуються і обов’язкові фізичні, оскільки чоловіки, що займають більш відповідальні посади, ніж жінки, часто змушені працювати буквально й удень, і тільки вночі. Що й казати тримає їх — молодих (середній вік близько 30), енергійних, недурних і геть привабливих зовні - у цій фірмі? Певне як (не стільки) гроші, бо їх заробітки непогані високі для комерційним структурам, а й можливість своїх творчі здібності, мають досить своєрідний характер, та ще, то, можливо, прагнення хоч про щось допомогти тим чоловікам, змушені користуватися послугами як і служби.

Теперь час торкнутися опису групи споживачів. Спочатку — кілька слів техніку дослідження. Їй досить складно підібрати адекватне визначення. Фактично — це синтез включеного стимулированного спостереження та телефонного інтерв'ю. А практично це як телефонна розмова з клієнтом, у процесі якого робила необхідні записи. За півроку діяльності було проведено 1071 розмова, у своїй перші 1,5 місяця (цей час спостерігач познайомилася із 247 клієнтами) пішли на адаптацію до умов праці, досягнення необхідного адміністрацією фаховий рівень, розвиток спостережливості, задоволення цікавості. Наприкінці цього періоду накопичений досвід дозволив скласти картку спостереження, до якої увійшли як параметри. безпосередньо оцінювані з плином розмови (тривалість його, настрій клієнта, порушені теми), і ті характеристики, визначити які можна була лише по непрямим даним (вік клієнта, ступінь її освіченість. рівень доходів, мотиви дзвінка тощо.). На жаль, девіз служби — «Ви набираєте номер — інше, ми зробимо самі» — й підвищити вимоги адміністрації фактично собі не дозволяли телефонисткам запитувати клієнтам, тому схожість із інтерв'ю розмова набував лише тих, досить рідкісних, випадках, коли клієнт виявляв явну готовність відповідати стосовно питань (близько 20% від загальної кількості розмов). Але й без розпитувань у процесі розмови клієнти повідомляли деякі цікаві для мене відомості, які записувалися до відповідної графі картки спостереження під рисою. Це дозволило оцінити як точність моїх спостережень, і щирість клієнтів. Наприклад, щодо віці з 97 випадків, піддаються повторну перевірку, на чотири випадках істотну помилку (більш, ніж 5 років) допустила я, в 6 ж випадках вочевидь були нещирі клієнти. Таку точність, певне, таки можна знайти визнати задовільною, тим паче, що вона підвищилася згодом, дополнившись певної цілісністю сприйняття, що дозволило скласти типологію клієнтів служби.

Кто ж користується — послугами секс-телефона? По перевазі - молодики: більшість звонящих (53%) — до 25 років, ще 25% - від 26 до 30 років, 18% - від 31 року по 40 років, 4% - старше 40 років. Дуже забезпечені, бо задоволення спілкуватися з незнайомкою телефоном стоїть недешево (у грудні вечірній тариф становив 110, а нічний — 170 крб. на хвилину). Абсолютна більшість (90%) — працівники комерційним структурам чи самостійні підприємці. Рівень доходів клієнтів — питання занадто дражливий як важко розв’язати з урахуванням непрямих даних, проте нього все-таки фіксувався по шкалою: високий (25%), середній (54%), низький, (21%) для цієї категорії населення. Оцінка освітнього рівня клієнтів також виявилася досить складною справою, тим паче, що навряд сьогодні формальний рівень освіти буде є справжньою характеристикою особистості. Отож оцінювалася фактично єдина доступна спостереженню характеристика — правильність промови. Йдеться грамотна і образна у 26% клієнтів; досить грамотна, але безбарвна — у 55%; безграмотна — у 10%; із яскраво вираженим акцентом — у 9%.

В загальному, переважна більшість клієнтів — цілком типових молоді комерсанти, саме ті, хто відроджує підприємництво у Росії, сама, начебто, благополучна прошарок нашого суспільства. Що ж змушує їх витрачати гроші й час на телефонна розмова з незнайомій жінкою? Переважна більшість (70%) зачіпає виключно сексуальну тематику, 65% розмов включають імітацію статевого акта. Та не для цього телефонують до служби клієнти, адже 30% обговорюють набагато ширший спектр тим, а 14% клієнтів взагалі говорять про секс. Цілі, переслідувані клієнтами, дуже різні. За значущістю вони проранжировались так:

стремление зняти статевий напруга (62%);

желание реалізувати свої еротичні фантазії (32%);

удовлетворение цікавості (19%);

желание розважитися (17%);

стремление уникнути самотності (15%);

желание виговоритися (14%);

попытка самоствердитися (11%);

стремление набрати сексуальний досвід (10%).

Конечно, один клієнт міг переслідувати кількох проблем.

Данный перелік далеко не вичерпаний, проте інші прагнення клієнтів (навіть дуже специфічні) статистично менш представительны. Але хоч найбільш значимими виявилися мотиви сексуального плану, ними список не вичерпується, і вже тому розглядати службу лише як канал поширення еротичних текстів було надто примітивно. Ця думка стала дозрівати разом з усвідомленням той факт, що переважна більшість клієнтів звертається до службу не життя. Їм по-справжньому погано, хоча багато хто будь-коли зізнаються про це ні собі тим паче іншим. Вони свідчать «алло» й чекають — чекають, що далека жінка втілить у життя їх мрії, їхнього бажання, у душі чудово розуміючи, що цеобман. І клієнтів готові задовольнятися тим сурогатом живої людської спілкування, який можуть купити телефоном (54% звонящих є постійними клієнтами фірми і тільки 20% намагаються запропонувати телефонної дівчині зустріч із реальності).

А начебто, У цих чоловіків є всі, що треба задля щастя: молодість, енергія, підприємливість, справа, гроші… І знадобилося час, аби зрозуміти, як не банальна ця думка, що у умовах сьогодення спроби побудувати матеріальний добробут часто вимагають настільки великих витрат, що вони іншого ні сил, ні в часі на зігрівальне душі і тіло спілкування — з давніми друзями, з жінками. Цілий день, на виду, серед людей. но, як точно зазначив Г. М. Тихонов, «дуже багато поверхневих зв’язків вже є в людини провідником морального співзвуччя, єднання коїться з іншими людьми». А вночі він залишається один…

Эмоции клієнтів служби на початку розмови здебільшого (76%) відповідають одного з чинників:

отчаяние (розпач, безпорадність, втрата надії, напуганность, ранимість);

депрессия (туга, пригніченість, спустошеність, жалість себе, меланхолія, відчуженість, туга у конкретній людині);

невыносимая нудьга (нетерпеливість, нудьга, скутість, дратівливість);

самоуничижение (відчуття власної непривабливості, нікчемності, сором’язливість, незахищеність).

Именно відчуття таких емоцій клієнтами, і наштовхнуло на думка про самотині як першопричині їх дзвінків до служби. (У наведеній ранжировке прагнення уникнути самотності виявився лише на місці, але цей пункт відзначалося картці буде лише тоді, коли клієнт явно вказував цей мотив. На вона найчастіше звонящие до служби чоловіки навіть можуть розібратися, чому їм погано).

Каждую робочу зміну доводилося мати справу з цілком різними проявами самотності, котрим навіть важко було підібрати якесь єдине визначення. Мабуть, найпридатнішою було таке: «поняття самотності як суб'єктивно пережитого невідповідності між що спостерігається реальністю і бажаним ідеальним станом» відносин із які вас оточують. Саме наявність даного невідповідності дозволяло казати про стані самотності клієнта. З’ясувалося, що всі клієнти (97%) можна віднести до жодного з 10 типів, 8 у тому числі виявляються різноманітні форми самотності. Та оскільки навряд чи виправдане подання самітності як «про певної одномірної характеристиці, що дозволяє якось впорядкувати людей за шкалою «більш-менш самотні», то виділені типи сутнісно виявляються погано порівняними, хоча, очевидно, більш благополучними можуть бути названі ті, самотність яких минуще і ситуативно зумовлено.

Итак, за які ж основні типи клієнтів виділили? (Назви досить умовна, проте відбивають суть.).

1.Развлекающиеся.

К даному типу можна віднести 14%. Мабуть, це найбільш благополучна підгрупа. За підсумками наявних даних не можна дійти невтішного висновку про їхнє самотині. Вони просто телефонують просто для розваги. Типовий приклад — весела (і не твереза) компанія. Один юнак ініціює розмову з дівчиною як її монологу, інші ж слухають його за селектору і розважаються. Мабуть, це єдиний тип клієнтів, який використовує службу лише як канал поширення еротичних текстів, поруч із друкованої і відеопродукцією. У тому голосі немає і натякала ті емоції, які відповідають стану самотності.

Абсолютное більшість — до 25 років. Здебільшого працівники комерційним структурам досить низького рівня (охоронці, дрібні торговці, рекламні і комерційні агенти) із середнім рівнем доходів. У тому числі щодо багато (близько половини) клієнтів, віднесених мною до найменш грамотної категорії. Загалом, найнудніша і неприємна категорія клієнтів.

2. Фантазери.

К цьому типу можна віднести 10% клієнтів. Саме з них, сутнісно, і має працювати секс-телефон. Найбільш цікавий тип клієнтів — чоловіки з різними еротичними фантазіями, які важко чи неможливе здійснити насправді. Та і не прагнуть цьому. Але й цінують ту можливість гри, наданого їм телефон, і те задоволення, яке отримають під час розмови, якщо дівчина зуміє їм підіграти.

Возрастной діапазон цієї підгрупи гранично широкий (від 18 до 60 років). Рівень доходів населення і рівень освіти буде переважно вищий за середній. Багато одружені і геть вдало. Цей тип клієнтів також можна вважати цілком благополучним. Лише з них (приблизно 1/5) явно заражені вірусом самотності - ті, хто має фантазії занадто гіпертрофовані і доповнюють, а заміняють життя.

3. Мрійники мимоволі.

В підгрупу входять 18% чоловіків, які прагнуть хоча в телефонному варіанті програти якісь значимі їм еротичні моменти. Вони дати раду у житті, але мають такої можливості через відсутність відповідних їх запитам партнерок. Це спектр тих емоційних станів, які переважно адекватні чиннику 3 і рідше 2-го чиннику. Найобразливіше, що у вона найчастіше ці фантазії абсолютно природні, а утрудненість реалізації, так гнітюче діюча на чоловіків, зазвичай, пов’язані з низькому рівні сексуального освіти серед підлітків. Проте приблизно 1/3 цієї групи становлять особи, чиї мрії носять явно девиантный характер, хоч і вони у основному можуть бути реально втілені, адже рідкісними винятками уявити не можуть небезпеку оточуючих. Ніякими особливими прикметами, крім невдоволених еротичних бажань, цю групу клієнтів не має. По віковою складу, рівнем доходів і безперервної освіти вона вже практично репрезентирует всю досліджувану сукупність.

4. Приїжджі.

В відповідність до назвою цей тип об'єднує чоловіків (11%), причина самотності яких має об'єктивного характеру і пов’язана з обійманням чужому місті, де немає на друзів і можливості знайти хорошу жінку. Фактично цю групу клієнтів розпадається на дві підгрупи.

К першої, менш проблемним, яку можна назвати «гості столиці», ставляться ті, хто приїхав до Москви досить короткий час. Друга підгрупа об'єднує осіб, які переїхали до Москву на проживання (за абсолютним більшості - із Кавказу). Сам факт переїзду ставить їх у час до умов ізоляції, породжує відчуття самотності. З іншого боку, в багатьох й з адаптацією до умов життя у місті. І весь цей значною мірою погіршується що склалися у москвичів стереотипами сприйняття осіб кавказьких національностей, що обмежує їм можливість вибору і друзів, і покриток. Портрет типового представників цієї підгрупи клієнтів — молодий кавказець у віці 22−25 років, торгує у комерційній наметі чи ринку.

5. Недосвідчені хлопчики.

Молодые в віці до 25 років (12%), які мають достатнього досвіду спілкування з жінками. Проблеми, із якими зіштовхуються, дуже різні (від психологічних до суто технічних), і секс-телефон їм свого роду лікнеп. І те, що й безграмотність ліквідується в такий спосіб, є симптомом неблагополуччя, бо ті воліли б очна спілкування з жінкою телефонному розмові. Дзвінки до служби в переважній більшості випадків свідчить про те, що така жінки поруч немає. Спектр їх емоційних станів на даний момент дзвінка дуже широкий і включає чинники 1, 2, 4. Багатьом їх відчуття самотності стає хронічним, але, мабуть, вдасться подолати із віком, оскільки з їхньою реакція на самотність навряд чи зовсім пасивна.

6. Закомплексовані.

К цьому типу ставляться чоловіки (14%) старше 25 років, які серйозні проблеми, у спілкуванні з жінками і сознающие свою ущербність. Зазвичай, де вони занадто процвітають і в усьому іншому. І хоча ступінь освіченості у цій підгрупі варіюється з усього діапазону, рівень доходів населення і соціальний статус і в основному невисокі. Серед клієнтів цього найвищий відсоток менше тих, хто не у комерційних банках, а державних структурах, і, власне кажучи, немає достатніми коштів здобуття права телефонувати до служби. З цих людей справді віддають останні гроші: хоча би за телефону спілкуватися з жінкою. Найхарактерніші їм емоційні стану описуються чинниками 2 і 4. Відчуття самотності при цьому типу клієнтів є хронічним. Телефонний розмова не вирішує їх проблем, а дає лише рекомендацію короткочасне полегшення.

7. Ділові люди.

Молодые бізнесмени (12%; вік до 30 років), постійно настільки зайняті справою, що вони іншого ні сил, ні в часі на спілкування з і жінками. І коли у ньому все-таки відчувається нагальна потреба, вони використовують такий сурогатний спосіб задоволення як спілкування з незнайомкою телефоном, чудово віддаючи усвідомлювали у цьому, що це лише підробка (більш-менш вдала) під справжній контакт, і відчуваючи від послуг цього досить сильний дискомфорт. Рівень цих клієнтів за всіма показниками вищий за середній. Там їх самотність, найчастіше усвідомлюване тільки тоді ми, коли місце відчутною жінки займає голос, розповідає казки, може бути штучною і легко переборним. Здається, можуть легко змінити стан справ — треба тільки трохи пригальмувати у гонитві і озирнутися. На насправді обраний ними спосіб життя згодом поглинає настільки, що змінити її зовсім непросто. Поставивши на її вершину в ієрархії цінностей бізнес, цих людей позбавляють себе те, що потрібна їм щастя, — людського тепла. А розплата при цьому — і депресія, і нудьга (чинники 2 і трьох).

8. Благополучні.

Мужчины (4%), досягли явного на успіх життя, переважно власники процвітаючих фірм, з великим інтелектуальним потенціалом та вищим рівнем доходів, благополучними шлюбами, оточені друзями.

Но і вони опиняються у залежність від невідомої жінки, готової поговорити про життя жінок у пізньої ночі. Одне з таких клієнтів досить чітко сформулював причину дзвінка: «Усе є, а поговорити ні з ким». Саме гостре відчуття власного самотності, так і не вяжущееся зі звичайною їм упевненістю у своїй могутності й добробут, штовхає їх у розмову з незнайомкою, готової на безкорисливе (ті гроші, які фірмі, до уваги не приймаються) спілкування. Типова скарга: «Друзів і покриток багато, але вони чогось мене хочуть».

Абсолютное більшість клієнтів (95%) потрапили до одне із виділених класів. Серед можна виділити ще 2 групи, кожну з яких припадає 1% дзвінків. Це особи, що з укладання, і чоловіка на стані стресу, як прищепило, що з втратою близької людини.

Оставшиеся 3% дзвінків дуже різні і найчастіше просто випадкові.

В укладанні відзначимо, що це матеріал дуже докладний, і дає змога глибшого дослідження.