Путь до незалежності чи Ганді вважається символом свободы

Или.

Іллінського А.С.

По А. Элиович, Л.Петроновская.

Індія — один із найбільш древніх цивілізацій. Саме пускає свої коріння одне з найдавніших напрямів релігії - Буддизм. Але Індія приваблювала чужинців ані такого своїми інтелектуальними досягненнями (яких виявилося ні так і мало), а своїми багатствами. Саме багатства й виробництвом призвели на землі індійців англійців, які у своє чергу завоювали і колонізували всю Індію. Британці просто висотували усе, що можна із місцевих жителів. З їхнього вини індійці було неможливо прилучитися до медицини, утворенню відкладень і іншим досягненням. Велетенські податки перешкоджали можливості існувати і підвищували спрагу до свободи і независимости.

І у 1885 г. представники індійської інтелігенції та буржуазії створюють Індійський Національний Конгрес. Конгрес бачив двома способами досягнення незалежності: збройне повстання й мирної розв’язання проблеми шляхом реформ, петицій і переговорів. Але жодна з позицій була осуществимой.

І тоді з’явився Ганді. Він закликав індійців до зброї. Він завжди казав: «Політична незалежність — це головне. Незалежність у серце допоможе піти поневолювачам. Потужна сила духу індійського народу допоможе нам знайти власний шлях розвитку на истории».

Ганді пропонував шлях сатьяграха — мирного повстання: відмови від податків, бойкоти, неповинність найбільш суворим законам. Тим самим було, учасники акції нічого не винні були зла противнику, прагнучи досягненню цели.

Ганді часто підкреслював: «Ненасильство означає боягузливість! Ненасильство — це позиція дуже сильних, а й дуже сильна позиція». Він терпимо ставився до людських слабкостей, але з переносив трусость.

Закінчується Перша Світова війна. З нашого боку Англії воювали і загинули сотні тисяч індійців. Однак у подяку, в1919 року Англійці вводять закон Роулетта. У ньому влада мала право схопити надворі будь-якого, підозрюваного в антиурядової діяльності. Терміни укладання були сильно збільшено. І тоді Ганді створює «Союз сатьяграхов». У день вступу закону, у силу (6.4.1919) Ганді оголошує всенародний день трауру — хартал. Ганді почули: у всій Індії пройшла хвиля демонстрацій. Власті був у паніці. Для приборкання було створено каральні війська під проводом генерала Дайера. Проти людей застосовували все: піки, кийки, рушниці. Найстрашніше сталася площі місті Амрітсарі. 20 тисяч чоловік вийшли туди для мирної демонстрації. Але раптом їх оточили і відкрили із них вогонь. Індійці щось не могли зробити. Ганді переживав про смерті ближніх. Але понад він переживав від цього, як владі легко спровокувати індусів на насилие.

У вересні 1920 року, Ганді закликає Індійський Національний Конгрес розпочати ненасильницький не співробітництво: індійці мали бойкотувати англійські товари, відмовитися від військової повинності. Усі був готовий до другої сатьяграхе, але інцидент в 1922 року. У першому містечку демонстранти напали на полісменів, загнали в казарми і подожгли.

Це було катастрофою всіх планів Ганді. У знак каяття, він пояснює голодування й потрапляє за грати. Після виходу з висновку, Ганді висуває нову програму з відродженню Індії. Він навчає індійців грамоті, піднімає забуті ремесла. Настав час допомогти індійському народу подолати нелюдську традицію неприкасаемости.

1932;го року (знову у в’язниці) Ганді виступає проти виборчого закону котрий поділяє «недоторканних» і найпростіших індусів й оголошує голодування. Життя Лідера у небезпеці. Але до цієї людини зробило диво: прості індуси ішли у дому до «недоторканним», приймали їжу з їхньої рук та обнімалися, цим породнялись. І тоді Лондон відступив і він погодився на вимоги Ганди.

* * * Почалася Друга Світова війна. Індійці також виступають проти фашизму, але воюють за Англії з вимогою, що у закінчення війни" вони отримають суверенітет. І на 1946 року моряки Бомбея повстають за незалежність Індії. І англійські колонізатори залишають країну. Але перемога обертається несподіваною трагедією — индуско-мусульманской різаниною. З початку правління, англійці заохочували ворожість між мусульманами і індусами. Сотні людей вмирали щодня. Усі казали, що теорія Ганді про ненасильстві повалена. І тоді Ганді заявляє про своєї шістнадцятою голодовки. Він готовий пожертвувати своїм життям заради миру. І диво: погроми змінюються спокоєм. Тим самим було Ганді знову рятує Індію. 30 січня 1948 року Ганді як відомо виходить з будинку для спілкування з своїм народом. Але раптом чується постріл… Ганді повільно опустився на грішну землю і молитовно вимовив: «Боже, Боже!». Одні вважали його пророком, інші - мрійником. Сам Ганді говорив: «Я просто людина, як і будь-який з вас!».