Анализ основних техніко-економічних показників діяльності будівельної организации

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ, НАУКИ І КУЛЬТУРИ КЫРГЫЗСКОЙ РЕСПУБЛИКИ.

Кыргызский Державний Університет Будівництва Транспорту и.

Архитектуры.

Кафедра Бухгалтерського Обліку і Аудита.

Тема: «Аналіз основних техніко-економічних показників діяльності будівельної организации».

виконав: студент грн. ИСЭ-2−99.

Ф. І. О.

перевірила: Бегалиева Р. Т.

Бішкек — 2003.

Запровадження …4.

Вихідні дані …5.

Аналіз виконання плану з обсягу СМР …5.

1. Аналіз фонду зарплати …8.

2. Аналіз ОПФ …10.

3. Аналіз виконання плану і динаміки прибутків і рівня рентабельності СМР.

…11.

4. Аналіз дотримання термінів тривалості будівництва …14.

5. Аналіз використання фонду зарплати …17.

6. Аналіз накладних витрат …20.

Укладання …22.

Список літератури …24.

Introduction.

In conditions of transition to the market attitudes the analysis of economic activity gets the increasing value. For realization of the analysis it is necessary complex to study work of the enterprise with the purpose of an objective rating of results and revealing of opportunities of the further increase of efficiency of managing. The achieved results are estimated from the point of view of their conformity to the requirements of the objective laws of market economy, and also economic tasks facing investigated object in the analyzed period. The formation of market economy causes development of the analysis first of all on micro a level — at a level of the separate enterprises and their internal structural divisions, as these lower parts make a basis of market economy. During the economic analysis the economic processes of the enterprises, socio economic efficiency and final financial results of their activity developing under influence of the objective and subjective factors, receiving reflections through system of the economic information are studied. It is necessary to allocate study influence of the objective external factors. Constantly influencing on economic activity, they reflect, as a rule, action of economic laws. By value, contents and subject of the economic analysis are defined and tasks, facing to them. To number of major of them it is necessary to attribute: — increase of scientific — economic validity of the developed plans and specifications; - objective and all-round research of performance of the put tasks; - definition of an economic efficiency of use labour, material and financial resources (separately and in aggregate); - the control above realization of the requirements of commercial account; - test of an optimality of the administrative decisions. The general approach to study of a subject of the economic analysis leans on dialectic and historical material. As method of the analysis the way of system complex study, measurement and generalization of influence of the separate factors on performance of the economic plans and on dynamics of economic development carried out refers to as by processing by special receptions of parameters of the plan, account, repor-ting and other sources of the information. The method of the analysis is realized through his scientific device representing set of receptions of research, from which many are applied not only in the analysis, but also in other sciences. The basic receptions are the following: reception of comparison, grouping, allocation of «bottlenecks «and conducting parts, reception of chain substitutions.

У разі початку ринкових відносин аналіз господарської діяльності набуває дедалі більшого значення. Для проведення аналізу необхідно комплексно вивчити підприємства з єдиною метою об'єктивної оцінки результатів і виявлення можливостей подальшого підвищення ефективності господарювання. Досягнуті результати оцінюються з погляду їх відповідності вимогам об'єктивних законів ринкової економіки, і навіть господарським завданням, хто стоїть перед досліджуваним об'єктом в аналізований період. Формування ринкової економіки обумовлює розвиток аналізу, у першу чергу на мікро рівні - лише на рівні окремих підприємств та його внутрішніх структурних підрозділів, оскільки ці низові ланки становлять основу ринкової экономики.

У результаті економічного аналізу вивчаються господарські процеси підприємств, соціально-економічна ефективність яких і кінцеві фінансові результати своєї діяльності, складаються під впливом об'єктивних і піддається, отримують відображення системою економічної інформації. Слід наголосити вивчення вплив об'єктивних зовнішніх чинників. Постійно впливаючи на господарську діяльність, вони відбивають, зазвичай, дію економічних законов.

Значенням, змістом потребують і предметом економічного аналізу визначаються і які стоять їх завдання. До найважливіших їх слід віднести: — підвищення научно-экономической обгрунтованості розроблених планів і нормативів; - об'єктивне і всебічне дослідження виконання поставлених завдань; - визначення економічну ефективність використання трудових, потребує матеріальних та фінансових ресурсів (і разом); - контроль над здійсненням вимог комерційного розрахунку; - випробування оптимальності управлінських решений.

Загальний підхід до вивчення предмета економічного аналізу спирається на діалектичний і історичний материализм.

Методом аналізу називається спосіб системного комплексного вивчення, вимірювання, і узагальнення впливу окремих чинників виконання господарських планів і динаміку господарського розвитку, здійснюваний шляхом обробки спеціальними прийомами показників плану, обліку, звітності та інших джерел информации.

Метод аналізу реалізується через його науковий апарат, що становить собою сукупність прийомів дослідження, у тому числі багато застосовуються не лише у аналізі, а й у інші науки. Основними прийомами є такі: прийом порівняння, угруповання, виділення «вузьких місць» і провідних ланок, прийом цепних подстановок.

Вихідні данные.

|Наименование|План, |Фактическ|Факт. |Фактичне | |показників |тис. |і тис. |За |виконання, % | | |сом. |сом. |предшес| | | | | |твующий| | | | | |рік, | | | | | |тобто. | | | | | | |До плану|К | | | | | | |попередньому | | | | | | |року | |1. Обсяг |6004 |6065 |5872 |101 |97,8 | |СМР, тис. | | | | | | |сом. | | | | | | |2. |832 |840 |811 |101 |97,5 | |Чисельність | | | | | | |робочих, | | | | | | |чол. | | | | | | |3. |7217 |7220 |7240 |100 |100,3 | |Вироблення, | | | | | | |сом | | | | | | |4. Фонд. ЗП.|540 |562 |520 |104,1 |96,3 | |5.Стоимость |611 |920 |843 |150 |138 | |ОПФ, тис. | | | | | | |сом. | | | | | | |6. Прибуток, |580 |567 |593 |97,7 |102,2 | |тис. сом. | | | | | | |7. Кількість |220 |221 |222 |100,4 |100,9 | |робочих | | | | | | |днів. | | | | | | |8. Норматив.|0,11 |0,1 |0,9 | | | |9. |6004 |6065 |5872 |101 |97,8 | |Перевірений | | | | | | |обсяг СМР. | | | | | |.

1.Анализ виконання плану з обсягу СМР.

. Перевірка даних обсягу СМР.

VплСМР =Впл*Чпл VплСМР=832*7217/1000=6005.

VфСМР=ВФ*Чф VфСМР=840*7220/1000=6065.

VпрСМР=Впр*Чпр VпрСМР=811*7240/1000=5872.

. Аналіз виконання СМР. 1) VфСМР/ VплСМР*100%=6065/6005*100=101 VфСМРVплСМР=6065−6005=60 2) VфСМР/ VпрСМР*100%=6065/5872*100=103,3 VфСМРVпрСМР=6065−5872=193 3) VплСМР/ VпрСМР*100%=6005/5872*100=102,3 VплСМРVпрСМР=6005−5872=133 Висновок: Обсяг СМР передбачений планом перевиконано проти попереднім роком на 102,3%, це становило 133 тис. сомів. Фактично обсяг СМР проти попереднім роком також перевиконано на 103,3%, це становило 193 тис. сомів. Також перевыполнено фактичний обсяг на 101%, проти планом і це становило 60 тис. сомов.

. Напруженість планового завдання. Напруженість планового завдання визначається порівнянням можливого виконання VСМР з чисельного, з завдання щодо продуктивності праці та чисельності рабочих.

VСМР=В*Ч.

VрасчСМР=Впл*ЧФ=7217*840/1000=6062 VрасчСМР=Впл*Чпр=7217*811/1000=5853 6062(5853 6062(6005-Не напружений 5853(6005-напряжен.

Висновок: Обсяг СМР за планом підготували, стосовно фактичному не напружений. Обсяг СМР по попередньому підготували напружено. Це є негативним результатом.

З цих даних зробимо відповідні розрахунки, використовуючи методи і засоби дозволяють встановити фактори та його величини які впливом геть виконання плану з обсягу работ.

. Порівняльний факторний анализ.

Порівняння — найважливіший прийом аналізу господарську діяльність, він дозволяє висловити характеристику явищ через інші однорідні явища. Порівняння властиво кожному економічному расчету.

Застосування прийому порівняння вимагає порівнянності показників і їх однорідності за складом об'єктів, видам будівельно-монтажні роботи, календарним термінів їх виконання, кошторисним цінами та іншими ознаками, що характеризує аналізовані показатели.

При аналізі господарську діяльність будівельних організацій застосовуються такі види порівнянь: звітні показники порівнюють із плановими; планові і звітні показники з показниками попереднього періоду; порівняння показників цієї організації з показниками передових організацій, зі среднеотраслевыми даними, з нормативами.

План=6005/832*1000=7217.

Факт=6065/840*1000=7220.

Откл=7220−7217=3.

1) Вплив зміни чисельності робочих виконання V СМР.

ЧФ*Впр=840*7217=6 062 280.

Чпл*Впл=832*7217=6 004 544.

6 062 280−6 004 544=57736.

Висновок: за рахунок зміни чисельності робітників у аналізованої організації перевыполнено обсяг робіт на 57 736 сом.

2)Влияние зміни середньорічний вироблення виконання VСМР.

ВФ*ЧФ=7220*840=6 064 800.

Впл*ЧФ=7217*840=6 062 280.

6 064 800−6 062 280=2520.

Висновок: за рахунок зміни вироблення в аналізованої організації обсяг СМР перевиконано на 2520 сом.

. Балансовий метод.

Балансовий метод дає можливість встановити взаємозв'язок показників. У економічному аналізі використовуються різні балансові зіставлення і ув’язування. Застосовуються ці прийомах у випадках суворої функціональної зависимости.

У аналізі господарську діяльність балансовий метод знаходить широке застосування. Він використовується під час складання балансів робочого дня, матеріально-технічного постачання, під час аналізу фінансові показники тощо. д.

1) Вплив зміни чисельності робочих виконання. VСМР.

Ч=ЧФ-Чпл=840−832=8.

Ч*Впл=8*7217=57 736.

2) Вплив зміни середньорічний вироблення виконання VСМР.

В=ВФ-Впл=7220−7217=3.

В*ЧФ=3*840=2520.

57 736+2520=60256(60.

Висновок: за рахунок зміни вироблення й чисельності робітників у аналізованої організації обсяг СМР перевиконано на 60 тис. сом.

. Метод цепних подстановок.

Ланцюгова підстановка є поширеним технічним прийомом аналізу господарську діяльність. Методом цепних підстановок визначається вплив різних приватних показників (чинників) на узагальнюючий показник. Порівняння значень двох що стоять поруч показників у ланцюги підстановок дозволяє вести впливом геть узагальнюючий показник того чинника, базисне значення замінюється на фактическое.

Сутність методу цепних підстановок у тому, що ступінь впливу кожного чинника на результат встановлюється послідовно, шляхом поступової заміни одного показника іншим, причому них сприймається як перемінний при незмінних інших факторов.

1) Вплив зміни чисельності робочих виконання. VСМР.

(ЧФ*Впл)-(Чпл*Впл)(840*7217)-(832*7217)=6 062 280−6 004 544=57736.

2) Вплив зміни середньорічний вироблення виконання VСМР.

(ЧФ*ВФ)-(ЧФ*Впл)=(840*7220)-(840*7217)=6 064 800−6 062 280=2520.

57 736+2520=60256(60.

. Метод разностей.

Спосіб різниця є спрощений прийом цепних підстановок з допомогою відхилень фактичних даних від плану або інший бази, прийнятої до розрахунку. Розрахунки не можуть вироблятися як і абсолютних величинах разностей, і відносних (%).

З використанням способу різниць в відносних величинах використовують зміни взаємозалежних показників у відсотках стосовно плану чи іншому базисному показнику, який є підвалинами розрахунку впливу чинників на результат виконання плана.

А) У абсолютних величинах. 1) Вплив зміни чисельності робочих виконання. VСМР.

Впл*(ЧФ-Чпл)=7217*(840−832)=57 736.

2) Вплив зміни середньорічний вироблення виконання VСМР.

ЧФ*(ВФ-Впл)=840*(7220−7217)=2520.

57 736+2520=60256(60.

Б) У відносних величинах.

1)Влияние зміни чисельності робочих виконання. VСМР.

101%-100%=1%.

2) Вплив зміни середньорічний вироблення виконання VСМР 3) 100%-100%=0%.

6004*1/100(60.

Висновок: за рахунок зміни вироблення й чисельності робітників у аналізованої організації обсяг СМР перевиконано на 60 тис. сом.

2. Аналіз фонду заробітної платы.

Використовуваний фонд зарплати характеризується абсолютним і відносним відхиленням (економія (-) чи перевитрата (+)) фонду зарплати від плану. Для визначення абсолютного відхилення фонду зарплати необхідно фактично зарплатню скласти з плановим фондом. Фактично нарахована сума зарплати перевищує плановий фонд, отже, є абсолютний витрати електроенергії і навпаки. Чинниками впливають на абсолютне відхилення фонду зарплати може бути зміна чисельності та їхня середня вести. Для визначення відносного відхилення фонду зарплати необхідно перелічити план фонду зарплати на 1 сом VСМР. Чинниками, впливають на відносне відхилення, є: чисельність робочих, середня заробітна плата, і навіть VСМР.

. Абсолютна і відносна забезпеченість заробітної платы.

ФЗПФ/ФЗПпр*100%=562/520*100=108,1%.

ФЗПпл/ФЗПпр*100%=540/520*100%=103,8%.

ФЗПФ/ФЗПпл*100%=562/540*100%=104,1%.

ФЗПФ-ФЗПпр=562−520=42.

ФЗПплФЗПпр=540−520=20.

ФЗПФФЗПпл=562−540=22.

. Середньорічна заробітна плата.

ФЗПФ/ЧФ=562/840=0,67 тис. сом.

ФЗПпл/Чпл=540/832=0,65 тис. сом.

ФЗПпр/Чпр=520/811=0,64 тис. сом.

0,67−0,65=0,02.

0,67−0,64=0,03.

. Норма заробітної платы.

ФЗПпл/VплСМР=540/6004=0,09.

0,09* VплСМР=0,09*6004=540,36.

0,09*VФСМР=0,09*6065=545,85.

0,09*VпрСМР=0,09*5872=528,48.

| |План |факт |Перед. | |ФЗП |540 |562 |520 | |НЗП |540,36 |545,85 |528,48 |.

3. Аналіз ОПФ.

Основні фонди організації, тобто. матеріально-технічна база для і ефективність їх використання служать найважливішими показниками оцінки її работы.

Основними завданнями аналізу ОФ є: 1) Встановлення рівня заможності ОПФ щодо окремих їх видам. 2) Вивчення складу, руху, і стан ОФ. 3) Визначення рівня механізації основи СМР. 4) Встановлення ступеня раціонального використання машин і творення механізмів. 5) Виявлення резервів з більш ефективного використання ОФ. 6) Розробка заходів із використанню виявлених резервов.

Аналіз забезпеченістю ОФ здійснюється шляхом порівняння фактичного наявності ОФ з планової потребою з їхньої основним видам та призначення. Для характеристики забезпеченості будівельними автомобілями і механізмами застосовуються такі показники: механовооруженность, й енергооснащеність та фондовооруженность.

. Фондовооруженность:

Фвоор=ОПФ/Ч.

Фвоорпл=611/832=0,73.

Фвоорф =920/840=1,09.

Фвоорпред=843/811=1,04.

. Динаміка фондовооруженности.

Фвоорф/ Фвоорпл*100%=1,09*0,73*100=79,6.

Фвоорф/ Фвоорпред*100%=1,09*1,04*100=113,4.

Фвоорпл/ Фвоорпред*100%=0,73*1,04*100=75,9.

. Найважливішим показником роботи будівельної організації є фонодоотдача, що у найбільш загальному вигляді характеризує ефективність використання основних фондів. Цей узагальнюючий показник використання основних фондів визначається обсягом виконаних СМР на 1сом основних виробничих фондів, чи його активної части.

Фо= VСМР/ОПФ.

Фопл=6004/611=9,8.

Фоф=6065/920=6,6.

Фопр=5872/843=6,9.

6,6/9,8*100=67,35%.

6,6/6,9*100=95,65%.

9,8/6,9*100=142,03%.

Висновок: Зниження обсягу робіт з допомогою фондовіддачі оцінюється негативно. Я фондовіддача краще, ніж минулого року, ніж у плановому і фактичних роках та становить план=9,8; факт=6,6; пред=6,9;

. Для характеристики ефективність використання ОПФ використовують показник фондоємності, що є вираз, зворотне показнику фондовіддачі. Фондоемкость показує вартість ОПФ.

(активній частині), що припадають на 1сом обсягу виконаних СМР самотужки. Фондоемкость визначають по формуле:

Фе=ОПФ/ VСМР.

Фепл=611/6004=0,1.

Феф=920/6065=0,15.

Фепр=843/5872=0,14.

0,15/0,1*100=150%.

0,15/0,14*100=107,1%.

0,1/0,14*100=71,4%.

. Розрахунок впливу рівня фондоотдачии вартості ОПФ на VСМР. Обсяг робіт, що припадає на сом ОФ, становить: за попередній год-6,9 сом; по плану-9,8 сом; фактически-6,6 сом. Тоді ефективність використання ОФ у звітній періоді проти планом сотавляет 67,35% (6,6/9,8*100) і з попереднім роком 95,65 (6,6/6,9*100).

На обсяг СМР впливає як величина ОФ, і рівень фондовіддачі. У прикладі ці показники становитимуть (тис. сом): Зміна величини ОФ (920−611)*9,8=3028,2.

Зміна рівня фондовіддачі (6,6−9,8)*920=-2944.

Разом: 84,2.

Вывод: Чим більший фондоемкость, тим менше ефективність використання основних фондів. Я фондоемкость краще за планом, ніж фактично, а плановий краще аніж у попередньому року і як план=0,1; факт=0,15; пред=0,14.

4.Анализ виконання плану і динаміки прибутків і рівня рентабельності СМР.

Прибуток є наслідком діяльності всіх господарств і підрозділів, що у балансі будівельної організації. Аналіз виконання прибутку здійснюється шляхом порівняння фактичних показників прибутку з планом, як загалом, і з об'єктів і комплексам робіт, і навіть щодо окремих господарствам і структурних підрозділах будівельної организации.

Пф/Ппл*100%=567/580*100%=97,7.

ПФ/Ппред*100%=567/593*100%=95,6.

Ппл/ Ппред*100%=580/593*100%=97,8.

Висновок: Прибуток фактична, проти планової, становила 97,7%, чи зменшилася на13 тис. сом. Фактична прибуток, проти попередньої прибутком становила 95,6%, чи зменшилася на 26 тис. сом. Планова прибуток, проти попередньої прибутком становила 97,8% чи зменшилася на13 тис. сом.

Рентабельність характеризує прибутковість производственно господарської діяльності й одна із найважливіших показників ефективності виробництва, що використовуються оцінки роботи будівельної организации.

Рентабельність означає перевищення доходів витратами, котрі сформувалися у результаті діяльності будівельної організації. Це передбачає відшкодування усіх витрат, вироблених будівельної організацією з виконання і введення замовникам СМР з об'єктів і комплексам робіт, і понад цього отримання запланованої прибыли.

Р=П/VСМР*100%.

Рпл=580/6004*100%=9,66.

РФ=567/6065*100%=9,35.

Рпред=593/5872*100%=10,1.

Висновок: Наявність недовиконання плану свідчить про не наявних здобутки у виробничо-господарської діяльності будівельної организации.

Використовуємо спосіб цепних постановок визначення чинників, які вплинули на недовиконання плану з загальному рівню рентабельности.

|Расчеты|Взаимодействующие |Рентабел|Отклонение|Наименование | | |показники, тис. сом. |ь-ность.|от |чинників. | | | |% |предыдущег| | | | | |про розрахунку,| | | | | |% | | | |Обсяг зданих | | | | | | |замовником |прибуток| | | | | |робіт | | | | | |1 |План 6004 |План |План |- |Збільшення | | | |580 |9,66 | |обсягів СМР, | | | | | | |зданих | | | | | | |замовникам. | |2 |Факт 6065 |План |9,56 | | | | | |580 | | | | | |61 |- |0,1 | | |.

|№ |Показники |План |Факт |Перед |Відхилення|% | | |Обсяг СМР |6004 |6065 |5872 |61 |101 | |1 |Після провер. Обсяг |6004 |6065 |5872 |61 |101 | | |СМР. | | | | | | |2 |Чисельність робочих. |832 |840 |811 |8 |101 | |3 |Вироблення |7217 |7220 |7240 |3 |100 | |4 |ФЗП |540 |562 |520 |22 |104,1 | |5 |Вартість ОПФ |611 |920 |843 |309 |150 | |6 |Прибуток |580 |567 |593 |-13 |97,7 | |7 |Кількість робочих днів |220 |221 |222 |1 |100,5 | |8 |Середовищ. Денна |32,8 |32,67 |32,61 |-0,13 |91 | | |вироблення 1-го | | | | | | | |працівника. | | | | | | |9 |Середовищ. Рік. ЗП. 1-го |0,65 |0,67 |0,64 |0,02 |103 | | |працівника. | | | | | | |10 |Середовищ. Місячна ЗП. |0,059 |0,06 |0,058 |0,001 |101,7 | |11 |Середовищ. Денна ЗП. |0,0029 |0,003 |0,0029 |0,0001 |103,44| |12 |Норматив ЗП. |0,11 |0,1 |0,9 |-0,01 |90,91 | | |Норматив ЗП. Расч. |540,36 |545,85 |528,48 |5,49 |101,01| |13 |фондовооруженность |0,73 |1,09 |1,04 |0,36 |149,3 | |14 |ФЗП норматив. |6003,89|6065,9 |5872,1 |62,1 |101,03| |15 |Фондовіддача. |9,82 |6,59 |6,96 |-3,23 |67,1 | |16 |Фондоемкость. |0,1 |0,15 |0,14 |0,05 |150 | |17 |Коэф. Рентабельности.|0,096 |0,093 |0,1 |-0,003 |96,8 | |18 |Плановий накопичення. |444,9 |449,4 |435,11 |4,5 |101,01| |19 |Собівартість. |5559,1 |5615,6 |5436,89 |56,5 |101,01| |20 |Накладні витрати. |889,45 |898,5 |869,9 |9,05 |101,01| |21 |Прямі витрати. |4447,28|4492,48|4349,51 |45,2 |101,01| |22 |Економія |83,38 |84,23 |81,55 |0,85 |101,01| | |собівартості. | | | | | | |23 |Прибуток від не |51,72 |33,37 |76,34 |-18,35 |64,52 | | |операційній | | | | | | | |діяльності. | | | | | |.

Эсс=1,5% від себестоимости.

НР= 16% від себестоимости.

ПЗ= 80% від собівартості. Прибуток неопераційної деятельности=П-ПН-Эсс. ПН=7,41%*VСМР Собівартість= VСМР-ПН.

5. Аналіз дотримання термінів тривалості строительства.

Високі кінцеві результати діяльності будівельних організацій характеризується забезпеченні набрання нею чинності виробничих потужностей та інших об'єктів будівництва у встановлених термінів з великим якістю й мінімальними витратами виробничо-технічних ресурсів. Під час розробки плану будівельно-монтажні роботи й контролю над його виконанням використовують норми тривалості будівництва підприємств, пускових комплексів, цехів, будинків та споруд. Норми тривалості будівництва (СНиП) включають період від початку підготовчого періоду до входження у дію виробничих потужностей, їх черг, пускових комплексів, цехів та за повної виконанні робіт, передбачених проектами.

Планові терміни встановлюються в титульному списку, нормативні - діючими будівельними нормами і правилами (СНиП) об'єктів, а фактичні визначають від місяці віднесення бухгалтерією витрат за виробництво робіт з об'єкту до часу затвердження акта приймання об'єкта в действие.

По монтажу устаткування фактичне початок робіт встановлюється за актами готовності об'єкта (фундаментів, опорних конструкцій) до виробництва монтажних робіт. У загальну тривалість монтажних робіт входить час, необхідне на випробування, механічну наладку агрегатів, апаратів тощо. п.

Терміни набрання нею чинності об'єктів повинні відповідати будівельним нормам і правил (СНиП), обов’язкові як із розробці планів, і контролю над виконанням. Необхідно, щоб обсяги незавершеного провадження у титульним списками забезпечували створення нормальних досвіду для набрання нею чинності виробничих потужностей та об'єктів будівництва з огляду на обсяги робіт з об'єктах, розпочатим і заканчиваемым будівництвом в планованому году.

Розмір незавершеного будівництва залежить від структури вводяться у дію об'єктів і потужностей, норм тривалості будівництва, і планованих річних обсягів будівельно-монтажні роботи, і навіть зміни їх залишків початку і поклала край планованого періоду. Обсяг незавершеного виробництва виражається формулой:

[pic] [pic] де [pic] - незавершене виробництво наприкінці года;

[pic] - те, початку года;

[pic] - запланований обсяг робіт на год;

[pic] - обсяг робіт з зданим замовнику об'єктах, потужностями і комплексам работ.

У процесі аналізу дотримання термінів тривалості будівництва порівнюють фактичні терміни будівництва з плановими, нормативними, а також фактично що склалися попередніми звітні періоди по аналогічним об'єктах та потужностями, і навіть перевіряють ступінь напруженості планових і нормативних термінів строительства.

При аналізі також установлюють порушення нормативних термінів тривалості будівництва й причини, які їх. Відхилення фактичної тривалості будівництва від передбаченої планом свідчить вади в виробничо-господарської діяльності підрядній організації та замовників, а відхилення планових термінів (убік збільшення) від встановлених нормативів свідчить про недоліки планування набрання нею чинності потужностей та об'єктів. На дотримання норм тривалості будівництва впливають різноманітні чинники: своєчасна забезпеченість проектно-кошторисної документацією, матеріальнотехнічними ресурсами, робочої силою, недостатня ув’язка обсягів робіт з потужностями будівельних організацій, термінами поставки устаткування монтажу і др.

У аналізованої будівельної організації відхилення фактичних термінів будівництва від нормативних і планових характеризується такими показателями:

| |Тривалість |Відхилення | | |будівництва у місяцях |(+, -) | |Найменування потужностей| | | |та | | | |будівництва | | | | | | | | | | | |по СНиП |по плану|фактичес|от СНиП|от | | | | |кі | |плану | |А |1 |2 |3 |4 |5 | |Ремонтний завод | | | | | | | | | | | | | |Головний корпус |24 |24 |22 |-2 |-2 | |Склад готової |9 |9 |11 |+2 |+2 | |продукції |14 |16 |20 |+6 |+4 | |Котельня |8 |8 |8 |- |- | |Дитячий сад |12 |13 |12 |- |-1 | |Житловий будинок | | | | | | | | | | | | | |Завод технічного | | | | | | |устаткування | | | | | | | |18 |17 |15 |-3 |-2 | |Цех № 2 |12 |12 |12 |- |- | |Цех підсобних |15 |14 |- |- |- | |виробництв | | | | | | |Будинок культури заводу | | | | | |.

Відхилення по зданим на дію об'єктах свідчить про недоліках в виробничо-господарської діяльності будівельної організації та замовників, в плануванні проведення робіт. Так, по котельної замість нормативного терміну будівництва 14 місяців планом передбачено 16 місяців, чи завищено на 2 місяці. Фактично введений у правове дію із на 6 місяців порівняно з СНиП.

Порушено терміни тривалості будівництва й на інших об'єктах, стануть до ладу (складу готової своєї продукції 2 місяці) порівняно з СНиП. Планом передбачалося скорочення нормативного терміну тривалості будівництва цеху № 2 заводу технологічного устаткування місяць. Фактичне виконання цієї плану показало, що він перевиконано на 2 місяці, а, по порівнянню до нових норм СНиП — втричі місяці. Це заслуговує позитивної оцінки на роботі будівельної организации.

Попри достроковий введення на дію на 2 місяці головного корпусу ремонтного заводу, отримати економічний ефект не здалося можливим, оскільки котельня було запроваджено із на 6 місяців по порівнянню зі СНиП і 4 місяці проти плану, т. е. Порушеним є встановлений планом комплекс вводяться у дію потужностей та объектов.

Позитивним результатом роботи будівельної організації є достроковий введення на дію цеху № 2 заводу технологічного устаткування 3 місяці. Скорочення термінів свідчить у тому, зусилля колективу будівельної організації спрямовані для підвищення ефективності будівельного виробництва. Порушення нормативних термінів тривалості будівництва котельної ремонтного заводу на 6 місяців порівняно з СНиП призвело до значних збитків економічного ефекту. Розрахунок втрат економічного ефекту проводиться у разі наступній формуле:

[pic] де [pic] - втрати економічного ефекту, тис. руб.

[pic] - нормативний коефіцієнт ефективності (встановлено кожної галузі народного господарства) для промисловості 0,16;

[pic] - повна кошторисна вартість об'єкта, тис. руб.;

[pic] - фактична тривалість будівництва, лет;

[pic] - нормативна тривалість будівництва, лет.

Втрати економічного ефекту від затримки введення потужностей по головному корпусу ремонтного заводу ([pic]) становитимуть 274,6 тис. крб. [0.16*5200(2.33- 2)].

Отриманий економічний ефект від участі дострокового набрання нею чинності ([pic]) цеху № 2 заводу технологічного устаткування становитиме — 167,8 тис. крб. [0.16*4196(1.25−1.5)]. Наявність втрат економічного ефекту у зв’язку з затримкою введення потужностей у дію, отримання економічного ефекту від і скоротити терміни тривалості будівництва необхідно враховувати під час оцінці роботи, як підрядників, і заказчиков.

Виконання плану з введення об'єктів і потужностей у дію, і скорочення термінів тривалості будівництва забезпечують підвищення ефективності капітального строительства.

Скорочення термінів тривалості будівництва створює умови для виконання введення об'єктів і потужностей у дію і зменшення обсягів незавершеного виробництва, в тому числі прискорення оборотності оборотних средств.

6. Аналіз використання фонду заробітної платы.

У разі вдосконалення господарського механізму строительномонтажні організації використовують нормативний метод планування фонду зарплати всіх категорій працівників, зайнятих в строительстве.

Норматив заробітної плати працівників, зайнятих у будівництві, у цьому числі керівних, інженерно-технічних працівників і кількість службовців, стверджується будівельно-монтажної монтажній організації на п’ятирічки з розбивкою за роками та зміни в річних планах не подлежит.

Норматив заробітної плати працівників, зайнятих у будівництві, на карбованець обсягу будівельно-монтажні роботи визначається копійки як ставлення фонду заробітної плати цих працівників обсягу будівельно-монтажний робіт. До складу фонду заробітної плати працівників, зайнятих у будівництві, входить вести персоналу, зайнятого на будівельно-монтажних роботах, і в підсобних виробництвах, і лише частково відображена у обслуговуючих та інші господарствах будівельної організації. Використання нормативного методу планування зарплати забезпечує безпосередню обумовленість між виконуваними обсягами будівельно-монтажні роботи і фондом заробітної плати працівників, зайнятих у будівництві. Це створює необхідні умови ще продуктивної праці всього колективу працівників будівельної організації та отримання вищих кінцевих результатів виробничої деятельности.

Загальний плановий фонд заробітної плати працівників, зайнятих у будівництві, визначається з обсягу будівельно-монтажні роботи і затвердженого нормативу зарплати на карбованець обсягу за кожен рік п’ятирічки. Звітний фонд зарплати представляє суму зарплати, фактично нараховану працівникам будівельної організації за звітний період. У цілому цей фонд входять всі види основний рахунок і додаткової заробітної плати. Основна вести робочих, зайнятих на будівельно-монтажних роботах, належить до прямим затратам, а додаткова — до накладним расходам.

До складу основний заробітної плати робітників входить пряма вести і доплати до неї за пророблена певний час чи виконаний обсяг робіт. Розмір її залежить від розцінок, і обсягу робіт, т. е. вона прямо пропорційна обсягу робіт. Доплати не залежить від обсягу робіт, та його величина визначається конкретними умовами, що склалися у роботі будівельної организации.

Додаткова вести нараховується за час (оплата відпусток, вихідну допомогу, оплата під час простоїв тощо. п.). Її величина у переважній більшості залежить основної зарплати. Статті додаткової зарплати суворо обмежені, тож склад цих витрат фактично ні відрізнятиметься від сметы.

Кошти на зарплатню строительно-монтажным організаціям видаються відповідно до планом за працею наростаючим результатом помісячно початку року. Економія фонду зарплати, обчислена за нормативом з фактичного обсягу будівельно-монтажні роботи, залишається у розпорядженні будівельної організації та можна використовувати задля встановлення надбавок до тарифним ставками висококваліфікованим робітникам і посадовим окладів працівників апарату управління. Перевитрата фонду зарплати підлягає відшкодуванню протягом року за рахунок економії фонду заробітної плати, і з допомогою фонду матеріального поощрения.

Використання фонду зарплати будівельної організацією характеризується абсолютним і відносним відхиленнями фонду заробітної плати плану. Для визначення абсолютного відхилення фонду заробітної плати необхідно фактично нараховану суму зарплати зіставити з плановим фондом. Якщо фактично нарахована сума зарплати перевищує плановий фонд, отже, є абсолютний перевитрата. І навпаки, якщо фактично нараховано зарплати менше, ніж плановий фонд, тоді буде абсолютна экономия.

Для визначення відносного відхилення фонду зарплати необхідно перелічити плановий фонд заробітної плати працівників, зайнятих в будівництві та окремо на будівельно-монтажних роботах, і в підсобних виробництвах, на ступінь виконання плану будівельного по кошторисної вартості з урахуванням нормативу зарплати на карбованець обсягу строительномонтажних работ.

Чинниками, впливають на відносне відхилення (економію, перевитрата) фонду зарплати, може бути зміни чисельності працівників та його середньої зарплати, і навіть ступінь виконання плану з обсягу будівельно-монтажні роботи. У аналізованої будівельної організації використання фонду зарплати характеризується такими данными:

| | | |Відхилення | |Показники |План |Факти-ч| | | | |ески | | | | | | | | | | | |сума |% | |А |1 |2 |3 |4 | |Обсяг будівельно-монтажні роботи, |4480 |4550 |+70 |+1,6 | |тис. крб. | | | | | |Среднесписочная чисельність всіх |450 |454 |+4 |+0,9 | |працівників у будівництві, чол. | | | | | |зокрема на будівельно-монтажних |423 |424 |+1 |+0,2 | |роботах, і в підсобних виробництвах | | | | | |Фонд заробітної плати працівників в |808,5 |810,6 |+2,1 |+0,3 | |будівництві - всього, тис. крб. | | | | | |зокрема на будівельно-монтажних |772,6 |779,8 |+7,2 |+0,9 | |роботах, а підсобних виробництвах | | | | | |Витрати зарплати на карбованець |18,047 |18,057 |+0,10 |+0,55 | |обсягу робіт працівників, зайнятих в | | | | | |будівництві, коп. |17,246 |17,138 |-0,108 |-0,59 | |зокрема на будівельно-монтажних | | | | | |роботах, і в підсобних виробництвах, | | | | | |коп. | | | | |.

З даних видно, що є абсолютний перевитрата фонду заробітної плати у цілому працівників, зайнятих у будівництві, 2,1 тис. крб. (810,6 — 808,5), і працівників, зайнятих на будівельно-монтажних роботах, і в підсобних виробництвах 7,2 тис. крб. (779,8 — 772,6).

Для розрахунку чинників, котрі справили, впливом геть абсолютне відхилення витрати фонду зарплати, необхідно обчислити середню заробітну плату:

|Показатели |План |Фактично |Откло-н| | | | |ения | |А |1 |2 |3 | |Середня вести | | | | |працівників, зайнятих в |808,5: 450 = |810,6: 454 = |-11,2 | |будівництві, крб. |1796,7 |1785,5 | | |Середня вести | | | | |працівників, Зайнятих на | | |+12,8 | |будівельно-монтажних |772,6: 423 = |779,8: 424 = | | |ра-ботах й у підсобних |1826,4 |1839,2 | | |виробництвах, крб. | | | |.

На абсолютний перевитрата фонду заробітної плати у сумі 2,1 тис. крб. працівників, зайнятих у будівництві, вплинули зміни (тис. крб.): чисельності працівників (+4*1796 р. 70 до.) +7,2 середньої зарплати (-11 р. 20 до. *454) -5,1.

____________________________________.

І т про р про +2,1.

Аналогічно розрахуємо чинники, які впливом геть абсолютний перевитрата фонду заробітної плати працівників, зайнятих на будівельно-монтажних роботах й у підсобних виробництвах, саме зміни (тис. крб.): чисельності працівників (+1*1826 р. 40 до.) +1,8 середньої зарплати (+12 р. 80 до. *424) +5,4.

____________________________________.

І т про р про +7,2.

Тепер визначимо відносне відхилення фонду зарплати працівників, зайнятих у будівництві. У цих цілях исчислим величину фонду зарплати з фактичного обсягу виконаних строительномонтажних робіт і планового нормативу зарплати на карбованець обсягу. У прикладі становитиме 821,1 тис. крб. (4550*18,047). Тоді відносна економія фонду зарплати становила — 10,5 тис. крб. (810,6 — 821,1). На відносну економію вплинули такі чинники (тис. руб.):

зміна чисельності працівників (+4*1796 р. 70 до.) +7,2 зміна середньої зарплати (-11 р. 20 до. *454) -5,1 ступінь виконання плану з обсягу робіт (70*18,047) -12,6.

____________________________________.

І т про р про +2,1.

Так само методом визначається відносне відхилення фонду заробітної плати працівників, зайнятих на будівельно-монтажних роботах, і в підсобних виробництвах. Пересчитанный фонд зарплати становитиме 784,6 тис. крб. (4550*17,246), а сума відносної економії - 4,8 тис. крб. (779,8 — 784,6). Цю економію вплинули такі чинники (тис. крб.): зміна чисельності працівників, зайнятих на строительномонтажних роботах, і в підсобних производствах.

+1,8 зміна середньої зарплати +5,4 ступінь виконання плану з обсягу робіт (70*17,246) -12,0.

_______________________________________________.

І т про р про -4,8.

Після цього аналізі необхідно встановити причин, які збільшення середньої зарплати. У цих цілях для аналізу залучається первинна документація будівельно-монтажних организаций.

7. Аналіз накладних расходов.

Однією з резервів зниження собівартості будівельно-монтажні роботи є скорочення накладних витрат, на які припадає значний питому вагу в кошторисної вартості виконуваних робіт. Цю витрату в підрядних будівельних організаціях визначаються диференційовано за нормами для міністерств та, виконують будівельно-монтажні роботи, і залежать від значення й характеру цих робіт. Граничні норми накладних витрат враховують територіальні, галузеві інші особливості будівництва й застосовуються визначення кошторисної вартості будівництва й розрахунків між замовником і підрядчиком. Вони призначаються для виконавців робіт незалежно від відомчої підпорядкованості замовників, включаючи кооперативні та інші громадські организации.

Базою для обчислення накладних витрат для будівельних та деякі спеціальних будівельних робіт є кошторисна вартість прямих витрат, а для монтажних робіт — основна вести рабочих.

Усі накладні витрати поділяються чотирма группы.

1. Адміністративно-господарські витрати — основна додаткова вести адміністративно-управлінського і лінійного персоналу; нарахування на зарплатню цього персоналу; командировочні, підйомні та інші витрати, пов’язані з переміщенням, роз'їздом і змістом легкового транспорту; канцелярські, поштові, телефонні та інші расходы.

2. Витрати з обслуговування робочих — додаткова вести робочих; відрахування на соціальне страхування, охорону праці, техніку безпеки тощо. п.

3. Витрати щодо організації та виробництву робіт — зміст пожежної і сторожовий охорони; знос тимчасових (нетитульних) споруд й пристосувань, малоцінного інвентарю і інструмента, благоустрій будівельних майданчиків; підготовка об'єктів будівництва до сдаче.

4. Інші накладні витрати — відсотки заплачені вирахуванням отриманих; штрафи, пені й інші непродуктивні витрати, зараховують в обліку на накладні расходы.

Загальна величина накладних витрат визначається з кошторисного ліміту накладних витрат, исчисленных з урахуванням планової структури строительномонтажних робіт, виконуваних самотужки за нормами, і з урахуванням накладних витрат компенсованих заказчиками.

Накладні витрати поділяються на условно-постоянные і умовноперемінні. Условно-постоянными вважаються витрати, які залежать чи залежать в незначній мірі від обсягу виконуваних строительномонтажних робіт. За цією видатках, зазвичай, перевитрати на має быть.

У условно-постоянные витрати включаються такі статті: адміністративногосподарські витрати; Витрати протипожежну і сторожову охорону; знос тимчасових нетитульних споруд й пристосувань; Витрати охорону праці та техніку безпеки; витрати на благоустрою будівельних площадок.

Условно-переменными вважаються витрати, які змінюються залежно від виконання плану будівельно-монтажні роботи чи то з інших чинників, наприклад, від чисельності робітників і фонду їхній річній заробітній плати. Вони включають такі статті накладних витрат: додаткову зарплатню; відрахування на соціальне страхування; знос виробничого інструменту та інвентарю і др.

Розмір накладних витрат як загалом, і за статтями залежить від: річного обсягу будівельно-монтажні роботи, його структури; тривалості будівництва; продуктивність праці; величини основний заробітної плати робітників; наявності і забезпечення якості інструмента, інвентарю, тимчасових будинків та споруд; організаційної і виробничої структури управління і др.

Кошторис накладних витрат складається як не глянь з урахуванням заходів, які передбачають скорочення цих витрат. вона є основний документ реалізації контролю над правильним використанням коштів за накладним расходам.

Аналіз накладних витрат виробляється у такий послідовності: визначається абсолютне і відносне відхилення їхнього капіталу від кошторису і планових нормативів з урахуванням фактично виконаного обсягу робіт; встановлюється вплив зміни рівня накладних витрат на собівартість і психологічні чинники, які це й зміна; дається постатейна характеристика виконання кошторису накладних расходов.

Абсолютна відхилення (економія, перевитрата) накладних витрат визначається шляхом порівняння суми фактичних витрат зі своїми величиною, передбаченої кошторисом. Відносне відхилення встановлюється порівнянням суми фактичних витрат з лімітом накладних витрат, т. е. з планової собівартістю статьи.

Джерелом аналізу служать звіт по ф. № 2-С, розділ III, довідка про складі накладних витрат та інші джерела інформації. У довідці планові накладні витрати показані у сумі, без коригування на виконаний обсяг робіт і не всіх статтях накладних витрат. Тому для аналізу виконання кошторису накладних витрат приваблюють дані бухгалтерського обліку, журнал-ордер № 10-С.

Заключение

.

Становлення АХД зумовлено загальними об'єктивними вимогами і умовами, що притаманні виникненню будь-якій новій галузі знаний.

По-перше, це задоволення практичної потреби. Вона у зв’язку з розвитком продуктивних сил, розширенням масштабів виробництва. Інтуїтивний аналіз, приблизні розрахунки, прикидки у пам’яті, що застосовувалися на кустарних і напівкустарних підприємствах, стали недостатніми за умов великих виробничих одиниць. Без комплексного всебічного АХД неможливо стало управляти складними економічними процесами, приймати оптимальні решения.

По-друге, це пов’язано з розвитком економічної науки взагалі. Як відомо, з недостатнім розвитком будь-який науки відбувається диференціація її галузей. Економічний аналіз господарську діяльність сформувався внаслідок диференціації громадських наук. Раніше функції економічного аналізу розглядалися у межах існували тоді таких наукових дисциплін, як балансоведение, бухгалтерський облік, фінанси і статистика. У межах цих наук з’явилися перші найпростіші способи аналітичного дослідження. Проте, для обгрунтування поточних і п’ятирічних планів економічного і соціального розвитку підприємств знадобилися комплексному дослідженні своєї діяльності. Вищезгадані науки не могли забезпечити все запити практики. Виникла необхідність виділення АХД в самостійну галузь знань. Надалі роль аналізу зростала відповідно ціні помилки у господарську діяльність. Зацікавлення нього помітно зріс. Почалося більш всебічне глибоке вивчення виробництва. Економічний аналіз став важливим засобом планового управління економікою підприємства, виявлення резервів підвищення ефективності производства.

Сучасне стан аналізу можна охарактеризувати як грунтовно розроблену в теоретичному плані науку. Ряд методик, створених науковими працівниками, використовують у управлінні виробництвом різних рівнях. Разом про те наука перебуває у стані розвитку. Ведуться дослідження, у області понад широко він математичних методів, ЕОМ, дозволяють оптимізувати управлінські рішення. Йде процес впровадження теоретичних досягнень вітчизняної і закордонної науки в практику.

Перспективи розвитку АХД в теоретичному напрямі тісно пов’язані з розвитком суміжних наук, насамперед математики, статистики, бухгалтерського обліку, і ін. З іншого боку, розвиток аналізу залежить від запитів практики. У разі командно-адміністративної системи управління не знаходив досить широкого практичного застосування, бо було потреби в обгрунтуванні управлінські рішення на місцях, всі виходили сверху.

The conclusion.

Establishment AEA is caused by the general objective requirements and conditions, which are peculiar to occurrence of any new branch of knowledge.

First, this satisfaction of practical need. She has arisen in connection with development of productive forces, expansion of scales of manufacture. The intuitive analysis, provisional accounts, calculation in memory, which were applied on handicraft and bad the enterprises, steel insufficient in conditions of large producing units. Without complex allround AEA it began impossible to operate complex economic processes, to accept the optimum decisions.

Secondly, it is connected to development of economic science in general. As is known, to development of any science there is a differentiation of its branches. The economic analysis of economic activity was generated as a result of differentiation of social sciences. Before function of the economic analysis were considered within the framework of such scientific disciplines, existing in that time, as conducting balance, book keeping, finance and statistics. Within the framework of these sciences the first elementary ways of analytical research have appeared. However, for a substantiation of the current and five years «plans of economic and social development of the enterprises the need for complex research of their activity has appeared. The above named sciences could not ensure all searches of practice any more. There was a necessity of allocation AEA in independent branch of knowledge. In the further role of the analysis grew according to the price of a mistake in economic activity. The interest to it appreciably has increased. More all-round deep study of manufacture began. The economic analysis became the important means of planned management of economy of the enterprise, revealing of reserves of increase of a production efficiency.

The modern status of the analysis can be characterized as the science, thoroughly developed in the theoretical plan. A number of techniques created by the science officers, are used in production management at different levels. At the same time the science is in a status of development. The researches in area of wider application of mathematical methods, COMPUTER allowing to optimize of the administrative decision are conducted. There is a process of introduction of theoretical achievements of domestic and foreign science in practice.

The prospects of development AEA in a theoretical direction are closely connected to development of adjacent sciences, first of all mathematics, statistics, book keeping etc. Besides the development of the analysis depends and on searches of practice. In conditions of a commandmanagement system of management it did not find enough wide practical application, as there was no need in a substantiation of the administrative decisions on places, all decisions proceeded from above.

1. Деркач Д.І. Аналіз виробничо-господарської діяльності будівельних організацій. М.: ФІНАНСИ І СТАТИСТИКА, 1990.

2. Донцова Л. В., Никифорова Н. А. Річна і квартальна бухгалтерська звітність. М.: «Річ навіть і Сервіс», 1999.

3. Єфімова О.В. Фінансовий аналіз. М.: «Бухгалтерський учет», 1998.

4. Ковальов В. В. Фінансовий аналіз. М.: «Фінанси і статистика», 2000.

5. Ковальов В. В., Патров В. В. Як читати баланс. М.: «Фінанси і статистика», 1998.

6. Савицкая Г. В. Аналіз господарську діяльність підприємства. Мн.: ООО.

«Нове знання», 1999.

7. Шеремет А. Д., Сайфулин Р. С. Фінанси підприємств. М.: ИНФРА-М, 1999.

———————————- [pic].