Бухучет. 
Облік матеріалів і розрахунків із постачальниками і подрядчиками

ОБЛІК МАТЕРИАЛОВ.

Порядок ведення обліку матеріалів визначається становищем про СУ «Облік матеріально-виробничих запасів» ПБУ-5/98 (утв. наказом МВ РФ від 15.06.98 р. № 25−4).

Усі матеріали залежно від своїх призначення і способу застосування у процесі виробництва діляться сталася на кілька груп. Такий спосіб угруповання матеріалів відбилася в інструкції щодо застосування плану рахунків, який передбачає відкриття до 10 рахунку відповідних субсчетов:

10/1 «Сировина й матеріали» — відбиває наявність і рух: а) сировини й основних матеріалів, входять до складу вироблюваної продукції; б) допоміжних матеріалів, які беруть участь у виробництві продукції, чи споживаються для господарських потреб, технічних цілей, сприяння виробничому процессу.

10/2 «Куплені напівфабрикати і комплектуючі вироби» — відбивається наявність і рух покупних напівфабрикатів, які прагнуть витрат з їх обробці чи сборке.

10/3 «Паливо» — відбиває наявність і рух нафтопродуктів і мастильних матеріалів, виділені на експлуатації транспортних засобів і технологічні потреби производства.

10/4 «Тара і тарні матеріали» — відбиває наявність і рух всіх видів тари, і навіть матеріалів і деталей, виділені на виготовлення тари і його ремонта.

10/5 «Запасні частини» — відбиває наявність і рух запчастин, виділені на ремонту чи заміни зношених частин машин і оборудования.

10/6 «Інші матеріали» — відбиває наявність і рух: а) відходів виробництва; б) неисправленного шлюбу; в) тих матеріальних цінностей, отриманих при выбытии основних засобів і МБП.

10/7 «Матеріали, призначені в переробку набік» — відбиває рух матеріалів, призначених в переробку набік й у наступному які включаємо в собівартість отриманих їх изделий.

10/8 «Будівельні матеріали» — застосовується предприятиями-застройщиками для обліку матеріалів, використовуваних у процесі будівельних і монтажних работ.

Відповідно до ПБУ-5/98 МПЗ приймаються до СУ по фактичної собівартості. Залежно від способу надходження матеріалів на підприємство розрізняють їх фактичну себестоимость:

1. Фактичної собівартістю матеріалів, придбаних за плату, визнається сума фактичні витрати для закупівлі крім НДС.

До фактичних витрат относятся:

— суми, сплачені постачальнику чи фізичній особі по договору;

— вартість інформації та консультаційних послуг, що з придбанням материалов;

— митні пошлины;

— винагороду посередницьких организаций;

— видатки зміст заготовительно-складского аппарата;

— послуги транспорту за доставку материалов;

— за оплатою відсотків за кредити поставщика.

2. ФСМ за її виготовленні самими підприємствами визначається з фактичні витрати, пов’язані з їх производством.

3. ФСМ, внесених рахунок внесок у статутний капітал підприємства визначається виходячи з їхньої грошової оценки.

4. ФСМ, отриманих безоплатно, визначається з ринкової вартості на дату оприходования.

5. ФСМ, здобуті за обмін іншого майна визначається виходячи з вартості обмінюваного майна, за якою його було відбито у ББ-се від цього предприятия.

Фактичну собівартість можна розрахувати аж наприкінці звітного періоду, коли відомі всі її складові, у цій нинішнього року обліку використовують тверді чи розрахункові ціни, звані дисконтними. При відпустці матеріалів виробництво, і іншому выбытии їх оцінка виробляється однією з методов:

1. По собівартості кожної единицы.

2. По середньої собівартості, яка як приватне від розподілу загальної собівартості запасів з їхньої количество:

Сред.себест. = (Сума М.С. + Сума постав. мат) / (У нс + У посаду. за м-ц).

3. По собівартості перших за часом придбання МПЗ (ФИФО). Цей метод передбачає списання матеріалів суворо хронологічному порядку надходження партія, тобто. спочатку списується 1 партія, потім 2 і т.д.

4. По собівартості останніх за часом МПЗ. Він передбачає списання у виробництві спочатку останніх партій (ЛИФО).

Пример: Розрахунок вартості витрачених матеріалів і - оцінка їх запасів на кінець месяца.

|Показатели |Кількість (прим.) |Ціна (крб.) |Сума (крб.) | |1. Залишок початок місяці |100 |6 |600 | |2. Надійшло протягом місяця: | | | | |1 партія |50 |7 |350 | |2 партія |50 |5 |250 | |3 партія |50 |9 |450 | |3. Відпущено у виробництві |200 | | | |4. Залишок наприкінці місяці | | | |.

1 варіант. По середньої вартості Ср.ст. = 600+350+250+450 = 6,6.

100+ 50+ 50 + 50.

Вартість відпущених матеріалів = 200×6,6 = 1 320 руб.

Залишок наприкінці місяці = 50×6,6 = 330 2 варіант. ФИФО.

Порівн. вартість відпущених матеріалів = (100×6) + (50×7) + (50×5) = 1 200 руб.

Залишок наприкінці місяці = 50×9 = 450.

3 варіант. ЛИФО.

Порівн. вартість відпущених матеріалів = (50×9) + (50×5) + (50×7) + (50×6) = 1 35 руб.

Залишок наприкінці місяці = 50×6 = 300.

Документальне оформлення руху материалов.

Вимоги, які пред’являються первинним облікованим документам, викладені у постанові Держкомстату РФ від 30.10.98 р. № 71-А «Про затвердженні уніфікованих форм первинних документов».

Для отримання матеріалів від постачальника підприємство видає доручення особам, які перебувають із ним трудові відносини. Доручення підписуються керівником і гл.бух. і посвідчуються печаткою. Видачу доручення реєструють у журналі обліку видачі доручень і видають по розписку одержувачу. Доручення мусить бути заповнена вщерть, плюс зразок підписи особи з ім'ям, яку вона видана. Представник підприємства, який одержав матеріали, передає їх посадової особи, що відповідає право їх збереження і звітує перед бухгалтерией.

Термін дії доручення, зазвичай, 15 дней.

Не використані доручення повертаються до бухгалтерію, де зберігаються остаточно звітного року, та був списуються за актом. Видача доручень особам, які працюють у створенні, не допускается.

Що Надійшли матеріали складу оформляються такими документами:

1. Прибутковий ордер (Форма М-4) — застосовується для обліку матеріалів, які надійшли від постачальника або з переробки за повної відповідність кількості, фактично які поступили матеріалів кількості зазначеному в документах.

2. акт приймання матеріалів (Форма М-7) — застосовується у двох случаях:

— для оформлення приймання матеріалів, мають кількісне чи якісне розбіжність з цими супровідних документов;

— застосовується під час оформлення приймання неотфактурованной поставки.

Акт в 2-х примірниках складається членами комісії з обов’язковим присутності мат-отв. обличчя і представника постачальника. Один прим. передається в бухгалтерію, а інший — відділу постачання чи юридичному відділу направлення претензионного листи постачальнику. У випадку виявлення надлишок вони приходуются, та був оплачиваются.

3. Договір купівлі-продажу — застосовується у разі придбання матеріалів у фізичної особи. Повинні утримувати інформацію про продавці і закупленном материале.

Документи на відпустку зі склада:

1. Лимитно-заборная карта (Форма М-8) — застосовується для оформлення відпустки матеріалів (за наявності ліміту), систематично споживаних під час виготовлення продукції, і навіть для поточного контроль над дотриманням встановлених лімітів відпустки матеріалів на виробничі потреби. Виписується в 2-х прим. одне найменування матеріалу, після чого виводиться залишок вільного лимита.

2. Требование-накладная (Форма М-11) — застосовується для обліку руху матеріалу всередині організації між структурними підрозділами і мат-отв. лицами.

Цим самим документом оформляється операція з здачі складу із виробництва невикористаних матеріалів, і навіть здавання відходів та брака.

3. Накладна на відпустку матеріалів набік (Форма МІ-5) — застосовується для обліку відпустки матеріалів господарствам своєї партії, розташованим поза її території чи стороннім організаціям виходячи з договорів чи інших документов.

Виписується в 2-х прим. Один — після письмового дозволу керівника на відпустки і підписи гл.бух., передається складу як для відпустки, другий — одержувачу материалов.

Підписується особами отпустившими, і які отримали матеріальні ценности.

Синтетичний облік материалов.

Для синтетичного обліку матеріалів призначений 10 рахунок, який має 8-му субрахунків. Рахунок активний, инвентарный.

Матеріали, усталені відповідальне збереження й у переробку, враховуються на забалансовом 002 рахунку «Товарно-матеріальні цінності, усталені відповідальне збереження». План рахунків передбачає зокрема можливість використання однієї з двох варіантів обліку заготовления материалов:

1 вариант:

Рух матеріалів на 10 рахунку відбивається по фактичної собівартості. Протягом місяця відпустку матеріалів проводиться у разі облікованим цінами, а, по закінченні місяці визначається сума транспортно-заготівельних витрат (ТЗР), які стосуються витраченим матеріалам. Дані, що утворюють фактичну собівартість отриманих матеріалів, позначаються на різних Ж-О: № 6 (До 60); № 7 (До 71); № 8 (К76); № 10 (К20); № 13 (До 47, 80), а сумуються у головній книзі по Д-ту 10 рахунки. Фактична вартість витрачених матеріалів визначається відповідно до відомості № 10 і записується в Ж-О № 10 з К-та 10 рахунки дебет різних счетов.

10 рахунок — «Матеріали»: СР — показує фактичну собівартість матеріалів на складе.

Обороты по дебету — надходження матеріалів: 1. Від постачальника — До 60 2. за рахунок підзвітних сум — До 71 3. Виготовлені цехами допоміжного виробництва — До 23 4. Відходи і зекономлені матеріали із виробництва — До 20 5. Вартість брухту і відходів від остаточно забракованої продукції - До 28 6. За рахунок вкладів у статутний капітал — До 75/1 7. Надлишки матеріалів, виявлені при інвентаризації - До 80 8. ТЗР:

— вартість перевезення власним транспортом — До 23.

— вартість послуг сторонніх організацій — До 60.

— з/плата відділу постачання і складських працівників з відрахуваннями — К.

70; 69 — 30% отчисления Обороты за кредитами — фактична собівартість витрачених матеріалів: 1. На виготовлення продукції основного виробництва — Д 20 2. На виготовлення продукції допоміжного виробництва — Д 23 3. На загальногосподарські потреби — Д 26 4. На загальновиробничі потреби — Д 25 5. На виправлення шлюбу — Д 28 6. На часом з’являтимуться нові видів продукції - Д 31 7. На упаковку готової продукції - Д 43; 46 8. Вартість матеріалів, реалізованих на боку — Д 62; 48 9. Недостача матеріалів, виявлена при інвентаризації - Д 84.

2 вариант.

Передбачає використання 15 «Заготовление і придбання матеріалів» і 16 «Відхилення вартості матеріалів» счетов.

І тут виходячи з які поступили розрахункових документів виробляється запис — Д 15; 19 і Ко 60.

По дебету 15 рахунки збираються всі витрати з процесу заготовления: Д 15 — До 60; 70; 71; 76;69; 23 і т.д.

Вартість фактично які поступили і оприбуткованих матеріалів по облікованим цінами — Д 10 До 15. Різниця між фактичної собівартістю і облікової вартістю списується на 16 счет:

— позитивна різниця (фактична > облікової) Д16 — К15;

— негативна різниця (фактична < облікової) Д15 — К16.

Вартість матеріалів за обліковими цінами, відпущеними зі складу, списується проводкою: Д20; 26; 23 — До 10.

На самі рахунки списується із 16-го счета:

— позитивна різниця — Д 20; 26; 23 — До 16;

— негативна різниця — Д 20; 26; 23 — До 16 — робиться методом червоного сторно.

Д 15 До 70; 60; 71; 76 — затраты.

Д 10 До 15 — заприходованная облікова стоимость.

Д 16 До 15 — відмінність між фактичної і облікової стоимостью.

Дебетове сальдо по 15 рахунку показує вартість матеріалів шляху (як оплачених, не оплаченных).

Облік розрахунків із поставщиками.

Виробничі запаси матеріалів основному поповнюються за рахунок постачання від предприятий-поставщиков.

У договорах поставок передбачається: 1. Найменування матеріалів. 2. Кількість. 3. Ціна. 4. Терміни дії договори та поставок. 5. Способи транспортування. 6. Порядок розрахунків. 7. Порядок приймання матеріалів. 8. Санкції за недотримання умов договора.

Постачальник на відвантажені матеріали виписує розрахункові документи і передає їх покупцю на оплату. Ці документи вступають у відділ постачання (маркетингу), де з їхніми перевіряють щодо відповідності з договором, реєструють у книзі надходження вантажів й прокурори дають акцепт. Потім вони передаються в бухгалтерію для обліку, і оплати. Відтоді в підприємства виникають розрахунки з постачальником. Принаймні надходження матеріалу складу, виписуються прибуткові документи, що передаються по реєстру в бухгалтерію. Бухгалтерія підбирає документи складу до розрахунковим документам постачальника і робить запис в Ж-О № 6. Для обліку розрахунків із постачальниками використовують рахунки: 60; 61; 63.

Рахунок № 60 «Розрахунки з постачальниками і подрядчиками».

Обороты по Дебету: 1. Оплата документів поставщика:

— До 51 — з р/с;

— До 55/1 — з аккредитивного счета;

— До 55/2 — чеком з лімітованої чекової книжки;

— До 90; 92 — позички банка.

— До 62; 76 — має значення взаємних расчетов;

— До 61 — залік раніше сплаченого авансу. Кредит 60 счета:

СР — заборгованість підприємства з неоплаченими рахунками і отфактурованным поставкам. Обороти по К-ту: 1. Д 10; 12; 41;15 — акцепт платіжних документів за відвантажені матеріальних цінностей. 2. Д 20; 23; 25;26 — акцепт платіжних документів за споживання енергії, воду. 3. Д 46; 43 — акцепт платіжних документів за доставку готової продукції. 4. Д 08 — акцепт платіжних документів на відвантажені ОС. 5. Д 19 — сума ПДВ з документам постачальника. 6. Д 63 — сума претензій до постачальнику за нестачу матеріалів (фактична собівартість + НДС).

Рахунок № 61 «Розрахунки по авансам выданным».

Дебет 61 счета:

СР — заборгованість підприємств-постачальників за виданими авансам. Обороти по Д-ту: 1. До 51 — перераховані аванси постачальникам. Обороти по К-ту: 1. Д 51 — повернення невикористаного авансу. 2. Д 60 — залік авансу по виконаним договорам.

Рахунок № 63 «Розрахунки по претензиям».

Дебет 63 счета:

СР — показує дебіторської заборгованості за пред’явленими претензіям. Обороти по Д-ту: 1. До 60 — виникнення претензій у зв’язку з недоліком матеріалів, не відповідністю цін, арифметичній помилкою, виявленої після оплати. 2. До 51 — суми, помилково списані з р/р, списання помилково зарахованих сум з р/р 3. До 80 — суми штрафів за недотримання договірних зобов’язань, визнані постачальником чи присуджені арбітражний суд. Обороти по К-ту: 1. Д 51 — суми, помилково зараховані на р/с.

Облік розрахунків із постачальниками ведеться в Ж-О № 6.

Це комбінований обліковий регістр, який поєднує аналітичний і синтетичний облік. Заповнюється він у розрізі платіжних документів постачальника линейно-позиционным способом.

Порядок заповнення Ж-О № 6.

1. На початку місяця в Ж-О №: переносяться залишки першу число. У грн. 10 — залишки за межі не прибулий вантаж, в грн. 11 — заборгованість по неоплаченими рахунками і неотфактурованным поставкам.

2. Протягом місяця в Ж-О № 6 реєструються все платіжні документи, які надійшли від постачальника: в грн. «А» — реєстраційний номер; в грн. «Б» — номер платіжного документа; в грн. «У» — найменування постачальника"; в грн. «9» — загальна сума по документу.

3. Бухгалтер до документів постачальника підбирає документи складу по приходу тих матеріальних цінностей б і відбиває в грн. «Р» «Номер документа складу чи вид услуг».

У грн. «Д» — облікова вартість які поступили матеріалів і МБП.

У графах з «1» по «5» в дебет відповідних рахунків по фактичної себестоимости.

У грн. «6» — дебет сум НДС.

У грн. «7» — дебет 63 счета.

Сума залізниці тарифу розподіляється пропорційно масі вантажу, а сума націнок пропорційно вартості. Надлишки матеріалів приходуются складу і відбиваються окремим рядком як неотфактурованные поставки.

4. Порядок обліку неотфактурованных поставок.

На склад неотфактурованную поставку приходуют актом приймання матеріалів за обліковими ценам.

У Ж-О № 6 такі поставки реєструються окремим рядком, а грн. «Б» ставиться літера — «М». По прибутті документів постачальника вони реєструються у звичайному порядку, а раніше зроблена запис сторнируется, тобто. червоними чорнилом (-) по облікової ціні робиться запис в грн. «Д», в гр."9″ й у дебет відповідних счетов.

5. Порядок обліку матеріалів пути.

Матеріалами їсти дорогою називається постачання, через яку підприємство акцептовало платіжні документи, а матеріали складу остаточно місяці не поступили.

Сума акцепту відбивається у грн. «9» і «8» — не прибулий груз.

6. На підставу бухгалтерських даних в грн. З «12» по «16» заносяться суми оплачених рахунків постачальників (ж-о № 1 (50); ж-о № 2 (51); ж-о № 3 (55); ж-о № 4 (90, 92); ж-о № 7 (71); ж-о № 8 (76)).

7. Наприкінці місяці підраховуються підсумки за всі графам: грн. «9» = Сумі з грн. «1» по «8».

8. За підсумковій рядком відбиваються два рядки: 1-ша — Сторно — матеріали їсти дорогою початку місяці - червоними чорнилом по дебету рахунків в грн. «9» і місто загалом грн. «10» 2-га — Матеріали їсти дорогою наприкінці місяці умовно приходуются, тобто. відбиваються звичайній записом в дебет рахунку також червоною — в грн. «8».

9. Підраховується рядок «Усього» відбиття в Головною книзі, але в обороті Ж-О № 6 — сводно-контрольные дані про 60 счету.

Облік матеріалів складі й у бухгалтерии.

Облік ТЗР.

Облік матеріалів складі залежить вибраного методу. Широке використання отримали 2 методу: 1. Оперативно-бухгалтерський (сальдовий). 2. Количественно-суммовой (книжный).

1. Оперативно-бухгалтерський (сальдовый).

Цей метод допускає ведення складі лише кількісносортового обліку материалов.

Облік ведеться на картках складського обліку матеріалів. Бухгалтерія відкриває картки на вид матеріалів і передає комірнику. Принаймні надходження матеріалів складу комірник виписує прибуткові документи і вносить в карточки.

З документів по витраті матеріалів картках реєструється видача матеріалів, а залишок матеріалів виводиться після кожної записи.

Отже, склад має оперативними даними про стан запасів кожну дату месяца.

Бухгалтер раз на 3 — 5 днів входить у склад і робить перевірку правильності записів в картках складського обліку матеріалів і свою підпис. Після цього картки набувають силу бухгалтерського регистра.

У встановлених термінів (5 — 10 днів) комірник по реєстру здає в бухгалтерію первинні документи з приходу і витраті материалов.

На 1-е число кожного місяці комірник переносить кількісні рештки розуму та карток до книги залишків матеріалів. Бухгалтер визначає залишки матеріалів грошах і з цих даних складається відомість у межах балансових рахунків в грошовому выражении.

2. Количественно-суммовой (книжный).

Цей метод використовується при не велику кількість матеріалів і за відсутності великого складського хозяйства.

Склад веде облік матеріалів на картках количественно-суммового обліку материалов.

З первинних документів по приходу і витраті матеріалів виробляється запис в картках. Після закінчення місяці підбиваються підсумковий оборот по приходу і витраті матеріалів, і виводиться кінцевий залишок. Залишок можна виводити і після кожної записи.

З підсумкових записів складається відомість количественно-суммового обліку материалов.

Визначення фактичної собівартості придбаних матеріалів і матеріалів, відпущених зі складу, бухгалтерія виробляє в відомості № 10 «Рух матеріальних ценностей».

Порядок заповнення відомості № 10.

1. Передусім заповнюються справки:

— № 1 «Складові фактичної себестоимости».

— № 2 «Облікова вартість які поступили материалов».

За даними Ж-О № 6, 7, 8, 10 У довідці № 1 по рядку «Ж-О № 6» проставляють суму «Усього» для запис у головну книгу.

Після відображення «Зміна залишків матеріалів шляху» визначається рядок «Фактична вартість які поступили матеріальних ценностей».

У довідці № 2 виходячи з Ж-О № 6;7;8;10 відбивається облікова вартість які поступили материалов.

2. Потім переходять до заповнення I розділу «Рух на яких складах по облікованим ценам».

Залишок початку місяці переноситься з відомості № 10 за попередній місяць. Дані приходу і витраті матеріалів беруть із реєстрів здачі первинних документів із складу в бухгалтерію. Рядок «Разом» по приходу звіряється зі довідкою № 2.

Залишок наприкінці місяці на I розділі визначається розрахунковим путем:

Початковий залишок на поч. м-ца + Разом прихід — Разом расход.

Отримана сума звіряється з книжками залишків матеріалів чи з зворотному декларації количественно-суммового учета.

3. Розділ II заповнюється за даними реєстрів здачі документів по приходу.

Рядок «20» «Разом за обліковими цінами» = Стор. «Разом надійшла з розділу I».

Стор. «22; 23; 21» — відбивають внутрішній оборот матеріалів по предприятию.

Стор. «24» — окреслюється різниця Стор. «20» і рядків «21; 22;23».

Стор. «25» — заповнюється за даними довідки № 1.

Стор. «26−27» — залишок початку місяці переносяться з відомості № 10 за місяць (відповідно за обліковими цінами та по фактичної собівартості у межах синтетичних счетов).

4. Оцінка матеріальних запасів по облікової вартості і фактичною собівартості дозволяють визначити суму ТЗР (відхилення) і %ТЗР.

Сума ТЗР = (С-до на поч. м-ца по ф. Себ. + Надходження по ф. себ-ти) — (С-до на поч. м-ца по уч. ст-ти + Надходження поуч. ст-ти).

Стор. «30» = Стор. «29» — Стор. «28».

%ТЗР = (Сума ТЗР / Надходження ТЗР із залишком по уч. цен) x 100%.

Стор. «31» = (Стор. «30» — Стор. «28») x 100%.

5. Розділ III складається з 2-х підрозділів: а) Витрата з загальнозаводських складів заповнюється по реєстрам зданих документів по витраті материалов:

Стор. «13» — «Разом» витрата за обліковими цінами у межах дисконтних груп (звіряють із I розділом У № 10 «Разом выбыло».

Стор. «16» — відпустку без внутрішніх оборотов.

Стор. «16» = Стор. «13» — Стор. «14» — Стор. «15».

Стор. «20» — виписується відсоток ТЗР з II раздела.

Стор. «21» визначає суму ТЗР, що стосується матеріалам, відпущеними зі складу. Вона дорівнює витрата матеріалів по облікової вартості помножений на відсотки ТЗР т. е.

Стор. «21» = Стор. «16» x Стор. «20».

Стор. «28» визначає остаточний витрата по фактичної собівартості, він дорівнює витрата по облікової вартості плюс ТЗР т. е.

Стор. «28» = Стор. «16» + Стор. «21».

6. Визначаються залишки матеріалів наприкінці місяці по облікової вартості і фактичною себестоимости.

Стор. «24» — по облікової вартості: Стор. «24» = Стор. «28» (II розділу) — Стор. «16» (III раздела).

Стор. «29» — по фактичної собівартості: Стор. «29» = Стор. «29» (II розділу) — Стор. «28» (III раздела) Пример: Порядок розрахунку фактичної себестоимости.

| |Облікова |Відхилення фактичної |Фактична | |Показники |вартість |собівартості від |собівартість | | | |облікової вартості | | |1. Сальдо 10 рахунку за |2 000 |+ 180 |2 180 | |кінець місяця | | | | |2. Надійшло протягом місяця |6 000 |+ 780 |6 780 | |3. Результат 1 + 2 рядки |8 000 |+ 960 |8 960 | |4. Відпущено зі складу |6 800 |+ 816 |7 616 | |5. Сальдо наприкінці місяці |1 200 |+ 144 |1 344 |.

Для 4 пункту визначаємо відсоток ТЗР: % ТЗР = (960 /8 000) x 100 = 12%.

Сума відхилення ТЗР = 6 800×12% = 816.