Лечебные властивості чорного перца

НДІ Східної медицини при АН РУз р. Бухара Ўз Р. ФА кошидаги Шарк тиббиёти ИТИ Бухоро ш. Серія «Лікувальні кошти древневосточной медицини» «Кадимги Шарк тиббиёти дори-дармонлари» Караматов І. Д.

«Лікувальні властивості чорного перцю» «Мурчнинг тиббий хосиятлари».

Бухара 1999 год ВВЕДЕНИЕ Древній Схід славився своїми традиціями, мудрістю. Давньосхідна медицина має тисячолітній досвід застосування лікарських засобів натурального походженнярослин, комах, тварин, мінералів. Давні цілителі завдяки великому досвіду, тисячолітніх традицій здобули велику славу в усьому світі. Деякі засоби древневосточной медицини перейшли у західну і навіть успішно застосовують у сучасній науковій медицині. Але, на жаль, багато його, досвід лікування залишилися осторонь. Криза сучасної медицини загалом, придбана незалежність Узбекистану, політика Президента Республіки Узбекистан відродження давніх традицій дали великий поштовх до відродження древніх знань. У указах Іслама Абдугаиневича Карімова «Про раптову реформу охорони здоров’я на Республіці Узбекистан», «Про створення міжнародного фонду Ибн-Сино» та інших. приділено багато уваги відродженню древневосточной медицини, запровадження її науково обгрунтованих методів у практику сучасної охорони здоров’я. Центральна Азія дала світу багатьох великих лікарівяк-от А. Муваффак, Абу Мансур Бухори, Абу-Али ибн-Сино і багатьох інших. Новостворений, Батьківщині Авіценни, НДІ Східної медицини, поставив своєї головне завдання відродження досвіду наших великих предків у питаннях медицини, популяризацію досвіду древневосточной медицини. Для цього він інститут починає випускати брошури, книжки на серії «Лікувальні кошти древневосточной медицини». У цих брошурах будуть освітлені досвід сучасної та давньою медицини застосування лікарських засобів Сходу. Представлені будуть також практичних запитань застосування цих засобів у умовах клініки і домашніх умовах. Книги цієї серії призначені насамперед медичних працівників, лікарям, провізорам, та вони будуть цікаві всім іншим, хто цікавиться древньої медициною. Випускаючи книжки цієї серії, ми закликаємо до самолікування. Лікування хвороб потребує великих знань, досвіду, професіоналізму. Тому, немедикам, перед застосуванням нижче описаних коштів, слід обов’язково посовето-ваться зі які знають лікарем. Лікарські кошти давнини, пройшовши тисячолітню перевірку, відповідають головному принципу лікування «Не зашкодь». Але, попри це, просимо завжди, перед застосуванням лікарських засобів радитися зі своїм лікарем. За цією питанням можете звернутися у письмовому вигляді до авторів, на адресу НДІ. Книги цієї серії випускаються исклю-чительно рахунок коштів самих авторів. Спонсорів, просто людей, які нерав-нодушны до нашого славному минулому, просимо допомогти НДІ Східної медици-ны у цій шляхетній справі. З усіх питань, ні з замеча-ниями і побажаннями можете звертатися по адресою р. Бухара, Алпомиш 8 кв 39, директору НДІ Караматову І. Д. чи з Email [email protected]. Якщо вас зацікавили наші книжки, принесли яку або користь, ми вважати своє завдання выполненной.

ЧЕРНЫЙ ПЕРЕЦЬPiper nigrum L.

Черный перець — це відоме і знамените пряне рослина Сходу. Він використовують як прянощі з незапятных часів. І тепер, неможливо представити наш стіл ж без нього. З давнину, чорний перець використовувався і як лікувальне засіб. Горошок чорного перцю, є висушені, незрілі плоди, вічно зеленої ліани, произрастающей лише у тропічних країнах. Батьківщина цього рослини Індія. Горошок чорного перцю потрапляє у наші ринки, магазини із цих країн. Поки немає досвіду вирощування її в нашій країні. З горошком часто плутають плоди, з так званого гірського перцю — Прутняка чи Адамового дерева. Це дерево встре-чается у величезній вигляді у горах Центральної Азії, вирощується на городах, садах. Плоди прутняка, хоча зовні навоминают горошок чорного перцю, не обла-дают гостротою і пряним ароматом. Щодо хімічного складу горошків чорного перцю вивчений недостатньо. У ньому опреділені гіркий гликозид пиперин, эфир-ное олію, крохмаль, вітаміни Є, З. Давня медицина визначала натуру чорного перцю як гарячу в III ступеня і суху. (Про значення натури, її ступенях буде докладно описано у таких брошурах серії). Давня медицина, на-ряду з заздалегідь відомим чорним перцем использовала «білий перець" — чорний перець з удаленней чорної шкіркою. Чорний перець збільшує, по сведе-ниям древніх, переваривающую силу жлудка та енергію нервової системи, сильно зміцнює м’язи й у немає собі рівних. При збільшенні вологи мозку (набряк, повы-шенное внутрічерепне тиск) потрібно жувати бурубяшки перцю із родзинками. У цьому слину потрібно випльовувати. Разом із слиною вийде надмірна волога. Цю процедуру потрібно проводити щодня, протягом місяці, по 5- 10 хв. Під час прийому до будинку, чорний перець відриває мокроту, зігріває органи піщеварения, покращує апетит, лікує кис-лую відрижку, розріджує густу кров у меланхоликах флегматиків (про типах мизаджа-темперамента див. у наступному брошурі), виганяє вітри з кишечника. При метеоризме (газах в кишечнику), беруть 1 середній лавровий листок і зростатирают їх у порошок, з однією горошком чорного перцю. Виниклий порошок запивають теплим чаєм. Порошок чорного перцю з медом (беруть 1 їдальню ложку порошока і змішують зі склянкою чистого меду) п’ють по 1 сподівай-ний ложці при ангинах, кашлю з мокротою, бронхитах, затримки чи відсутність ме-сячных, як сечогінний засіб при оте-ке і захворюваннях серця. Порошок чорного перцю змішують з такою самою кількістю цукру. Беруть підлогу чайної ложки суміші і розчиняють їх у склянці молока і п’ють. Це засіб по-вышает тонус організму, що потенцію. Порошок перцю зі хною, при місцевому застосуванні лікує шкірні хвороби, ли-шаи. Для лікування вітіліго, древні пред-лагали таке засіб: Порошок черного перцю змішують з такою самою коли-чеством соєвої страждання і борошна баранячого гороху — нуту. Усе це змішують з ку-риным салом до консистенції мазі. Проразовавшую мазь натирають на обес-цвеченные ділянки шкіри, щодня проти ночі, протягом 40 днів. При каменях в нирках, беруть чорний родзинки, виймають кісточку і тоді замість нього поміщають один горошок чорного перцю. Це засіб вживають за однією штуці щодня, протягом тижня, перед обідом (12−13 годину) Камені размельчаются і вы-водятся разом із сечею. Одного склянку оликового олії до-бавляют 1 їдальню ложку порошку чер-ного перцю, доводять олію, на повільному вогні до кипіння, кип’ятять протягом 5−10 хв. Після олію охолоджують, проце-живают й використовують. Цим олією натирают ослаблені м’язи при паралічах, неврите лицьового нерва, ломоті, болях, при радикуліті, остеохондрозі, суглобних болях. Беруть чорного перцю — 1 частина Чорнильних горішків (торгове назва — Мозу) — 2 частини Сухих гранатових кірок — 2 частини. Усе це дрібно товчуть в ступці і об-разовавшийся порошок п’ють по 1 чайної ложці 2 десь у день, перед їжею протягом місяці. Засіб виліковує початкові стадії аденоми передміхурової залози. При випадання волосся, змішують чер-ный перець з сіллю і соком цибулі і вже цим сильно натирають коріння волосся. Із такими грошима ж цілями можна використовувати настойку чорного перцю на горілці (2 їдальні ложки перцю на 0,5 літра горілки, наполягають протягом 7 днів, в темно місці) У давнину із чорного перцю добували олію. І тому 300 грн. порошку перцю змішували із 25-ма грн. солі і заливали 1800 мл гарячої води. Її залишали у теплому місці, доки забовтає. Після, від цього складу відокремлювали дистилят. На поверх-ности дистиляту відокремлюється олію чер-ного перцю. Це олію, як стверджують древніх, має тими самими властивостями, як і сам перець, але позбавлений гостроти. Доза приєднання до добу цього олії до 3 крапель, а самого перцю 4,5 грн. При лікуванні заболе-ваний шлунка краще використовувати «бе-лый перець». Чорний перець протипоказаний при гострих запаленнях сечового міхура, нирок. Його не можна вживати при ане-миях, алергічні захворювання, язвен-ной хвороби шлунка та 12 перстной киш-ки.

Б.В.Б. б. 2512 зв. 100 — 99 й.