Охрана праці під час роботи з ЭВМ

Разработка питань охорони праці під час роботи з ЕОМ.

1. Потенційно небезпечні й шкідливі виробничі чинники.

Наявний нині нашій країні комплекс розроблених організаційних заходів і технічних засобів захисту, накопичений передовий досвід роботи низки обчислювальних центрів показує, що є можливість досягнення значно більших б у справі усунення на працюючих небезпечних і шкідливих виробничих чинників. Проте стан умов праці та його безпеки у низці ПЦ ще задовольняють сучасним вимогам. Оператори ЕОМ, оператори підготовці даних, програмісти та інші працівники ПЦ ще зіштовхуються з впливом таких фізично небезпечних і шкідливих виробничих чинників, як підвищений рівень шуму, підвищена температура зовнішньої Середовища, відсутність чи недостатня освітленість робочої зони, електричний струм, статична електрика і інші.

Чимало працівників ПЦ пов’язані з впливом таких психофізичних чинників, як розумова перенапруга, перенапруження зорових і слухових аналізаторів, монотонність праці, емоційні перевантаження. Вплив зазначених несприятливих чинників спричиняє до їх зниження працездатності, викликане мерехтливим стомленням. Поява та розвитку втоми пов’язані з змінами, виникаючими під час роботи у центральної нервовій системі, з гальмовими процесами в корі мозку. Наприклад сильний шум викликає проблеми з распознанием колірних сигналів, знижує швидкість сприйняття кольору, гостроту зору, зорову адаптацію, порушує сприйняття візуальної інформації, зменшує п’ять — 12% продуктивності праці. Тривале вплив шуму з рівнем звукового тиску 90 дБ знижує продуктивності праці на 30 — 60% .

Медичні обстеження працівників ПЦ показали, крім зниження продуктивність праці рівні шуму призводять до погіршення слуху. Тривале перебування людини у зоні комбінованого впливу різних несприятливих чинників можуть призвести до професійного захворювання. Аналіз травматизму серед працівників ПЦ показує, що здебільшого нещасні випадки походить від впливу фізично небезпечних виробничих чинників при заправці носія інформації на обертався барабан при зняте кожусі, і під час співробітниками невластивих їм робіт. З другого краю місці випадки, пов’язані з впливом електричного струму.

2. Забезпечення електробезпеки.

Електричні установки, куди входить майже всі устаткування ЕОМ, представляють в людини велику би потенційно небезпечним, позаяк у процесі эксплуотации або кваліфіковане проведення профілактичних робіт то вона може торкнутися частин, які перебувають під напругою. Специфічна небезпека електроустановок :

токоведущие провідники, корпусу стійкий ЕОМ та устаткування, яка під напругою внаслідок ушкодження (пробою) ізоляції, не подають будь-яких сигналів, які попереджають людини про небезпечність. Реакція особи на одне електричний струм виникає лише за протікання останнього через тіло людини. Винятково важливого значення запобігання электротравмотизма має правильна організація обслуговування діючих електроустановок ПЦ, проведення ремонтних, монтажних і профілактичних робіт. У цьому під правильної організацією розуміється суворе виконання низки організаційних і технічних заходів і коштів, встановлених діючими «Правилами технічної експлуатації електроустановок споживачів і правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів» (ПТЭ і ПТБ споживачів) і «Правила установки електроустановок» (ПУЭ) Залежно від категорії приміщення необхідно ухвалити певних заходів, щоб забезпечити достатню электробезопасность при експлуатації і ремонті електроустаткування. Так було в помешканнях із підвищеної небезпекою електроінструменти, переносні світильники потрібно виконати з подвійним ізоляцією чи напруга харчування їх повинна перевищувати 42 У. У ПЦ до таких приміщенням можна віднести приміщення машинного залу, приміщення розміщення сервісною і периферійної апаратури. У особливо небезпечних ж приміщеннях напруга харчування переносних світильників на повинен перевищувати 12 У, а роботу з электротранспортирыемым напругою не вище 42 У дозволяється тільки з застосуванням СИЗ (діелектричних рукавичок, килимків тощо.). Роботи без розв’язання на токоведущих частинах і поблизу них, роботи проведені безпосередньо цих частинах або за наближенні до них на відстань менше від встановленого ПЭУ. До цих робіт можна віднести роботи з налагоджування окремих вузлів, блоків. За виконання що така робіт у електроустановках до 1000 У необхідно застосування певних технічних і організаційних заходів, як-от: огорожі розташовані поблизу робочого місця та інших токоведущих частин, яких можливо випадкове дотик; робота у діелектричних рукавичках чи стоячи на диэлектрическом килимку; застосування інструменту ізолюючими рукоятками, за відсутності такий інструмент слід користуватися діелектричними рукавичками. Роботи цього виду повинні виконуватися щонайменше двома працівниками.

Відповідно до ПТЭ і ПТВ споживачам та обслуговуючому персоналу електроустановок пред’являються такі вимоги :

лица, які досягли 18-річного віку, неможливо знайти допущені до робіт в електроустановках;

лица нічого не винні мати каліцтв й хвороб, заважаючих виробничої роботі;

лица повинні після відповідної теоретичної і з практичної підготовки пройти перевірку знань плюс посвідчення на доступом до роботам в електроустановках.

У ПЦ розрядні струми статичного електрики виникають найчастіше при дотику до будь-кого з елементів ЕОМ. Такі розряди небезпеку людини уявити не можуть, але крім неприємних відчуттів можуть призвести до виходу з експлуатації ЕОМ. Для зниження величини виникаючих зарядів статичного електрики в ПЦ покриття технологічних статей слід виконувати з однослойного поливинилхлоридного антистатического лінолеуму. Іншим методом захисту є нейтралізація заряду статичного електрики ионизированным газом. У промисловості широко застосовуються радіоактивні нитрализаторы. До загальним заходам захисту від статичного електрики в ПЦ можна віднести спільні смаки й місцеве зволоження повітря.

3. Забезпечення санітарно-гігієнічних вимог до приміщенням ПЦ.

Приміщення ПЦ, їх розміри (площа, обсяг) мають у першу чергу відповідати кількості працюючих, і размещаемому у яких комплекту технічних засобів. Вони передбачаються відповідні параметри температури, висвітлення, чистоти повітря, забезпечують ізоляцію, від виробничих шумів тощо. Задля більшої нормальні умови праці санітарних норм СП 245−71 встановлюють одного працюючого, обсяг виробничого приміщення щонайменше 15 м³, площа приміщення выгороженного стінами чи глухими перегородками щонайменше 4,5 м³.

Для експлуатації ЕОМ слід передбачати такі приміщення:

машинный зал, приміщення розміщувати сервісною і периферійної апаратури, приміщення для зберігання запасних деталей, інструментів, приладів (ЗІП);

помещения розміщувати приточно-вытяжных вентиляторів ;

помещение персоналу;

помещение для прийому-видачі інформації.

Основные приміщення ПЦ містяться у безпосередній наближеності друг від друга. Їх обладнують общеобменной вентиляцією і штучним освітленням. До приміщенню машинного залу і збереження магнітних носіїв інформації пред’являються особливі вимоги. Площа машинного залу має відповідати площі необхідної по заводським технічних умов такого типу ЕОМ.

Висота залу над технологічним підлогою до підвісного стелі мусить бути 3 — 3,5 м. Відстань підвісним і основним стелями у своїй має бути 0,5 — 0,8 м. Висоту підпільного простору приймають рівної 0,2 — 0,6 м.

У ПЦ, зазвичай, застосовується бічне природне висвітлення. Робітники кімнати і кабінети повинен мати природне висвітлення. У більшості інших приміщеннях допускається штучне висвітлення.

Там, коли одну природного освітлення бракує, встановлюється поєднане висвітлення. У цьому додаткове штучне висвітлення застосовується у темне, а й у світлу годину доби.

Штучне висвітлення характером виконуваних завдань ділиться на робоче, аварійне, эвакуационное.

Раціональне колірне оформлення приміщення цілеспрямовано на поліпшення санітарно-гігієнічних умов праці, підвищення його продуктивності та безпеки. Забарвлення приміщень ПЦ впливає нервову систему людини, його настрій й у кінцевому підсумку на продуктивності праці. Основні виробничі приміщення доцільно офарблювати відповідно до кольором технічних засобів. Висвітлення приміщення і устаткування має бути м’яким, без блиску.

Зниження шуму, створюваного на робочих місць ПЦ внутрішніми джерелами, і навіть шуму що проникає ззовні, є дуже важливою завданням. Зниження галасу зчинив на джерелі випромінювання можна забезпечити застосуванням пружних прокладок між підставою машини, приладу і опорною поверхнею. Як прокладок використовуються гума, повсть, пробка, різної конструкції амортизатори. Під настільні шумливі апарати можна підкладати м’які килимки з синтетичних матеріалів, а під ніжки столів, де вони встановлено, — прокладки із м’якої гуми, повсті, завтовшки 6 — 8 мм. Кріплення прокладок можливо шляхом приклейки їх до опорним частинам.

Можливе і застосування звукоизолирующих кожухів, які заважають технологічному процесові. Важливим кроком зниження галасу зчинив на процесі експлуатації є питання правильною теорією і своєчасної регулювання, змащування заміна механічних вузлів шумливого устаткування.

Раціональна планування приміщення, розміщення обладнання ПЦ є важливий чинник, що дозволяє знизити шум за існуючої устаткуванні ЕОМ. При плануванні ПЦ машинний зал та приміщення для сервісною апаратури необхідно розташовувати в дали від шумливого і вібруючого устаткування.

Зниження рівня шуму, що проникає в виробниче приміщення ззовні, можна досягнути збільшенням звукоізоляції огороджуючих конструкцій, ущільненням за периметром притворов вікон, дверей.

Отже зниження шуму створюваного на робочих місць внутрішніми джерелами, і навіть шуму, що проникає з поза слід :

ослабить шум самих джерел (застосування екранів, звукоизолирующих кожухів);

снизить ефект сумарного впливу що проглядали звукових хвиль (звукопоглащающие поверхні конструкцій);

применять раціональне розташування устаткування;

использовать архітектурно-планувальні і технологічні рішення ізоляцій джерел шуму.

Противопожарная захист.

Пожежі в ПЦ представляють особливо небезпечні, оскільки пов’язані з великими матеріальними втратами. Характерна риса ПЦ — майданчики приміщень. Як відомо пожежа може виникнути при взаємодії горючих речовин, окислення і вибір джерел запалювання. У приміщеннях ПЦ наявні всі три основних чинники, необхідних виникнення пожежі.

Пальними компонентами на ПЦ є: будівельні матеріали для акустичної і естетичної обробки приміщень, перегородки, двері, поли, перфокарти і перфоленты, ізоляція кабелів та інших.

Протипожежна захист — це комплекс організаційних і технічних заходів, вкладених у забезпечення безпеки людей, на запобігання пожежі, обмеження розповсюдження даного вірусу, і навіть створення умов успішного гасіння пожежі.

Джерелами запалювання в ПЦ може бути електронні схеми від ЕОМ, прилади, застосовувані для технічного обслуговування, устрою електроживлення, кондиціонування повітря, де внаслідок різних порушень утворюються перегріті елементи, електричні іскри і дуги, які викликають загоряння палива.

У середовищі сучасних ЕОМ дуже високий щільність розміщення елементів електронних схем. У безпосередній наближеності друг від друга розташовуються з'єднувальні дроти, кабелі. При протікання із них електричного струму виділяється значну кількість теплоти. У цьому можливо оплавлення ізоляції. Для відводу надлишкової теплоти від ЕОМ служать системи вентиляції й кондиціонування повітря. При постійному дії ці системи є додаткову пожежну небезпека.

Енергопостачання ПЦ здійснюється від трансформаторній станції і двигатель-генераторных агрегатів. На трасформаторных підстанціях особливо небезпечні представляють трансформатори з мастильним охолодженням. У зв’язку з цим перевагу треба віддавати сухим транформатором.

Пожежна небезпека двигатель-генераторных агрегатів обумовлена можливістю короткі замикання, перевантаження, електричного іскріння. Для безпечної роботи необхідний правильний розрахунок і вибір апаратів захисту. При поведінці обслуговуючих, ремонтних і профілактичних робіт використовуються різні мастильні речовини, легкозаймисті рідини, прокладаються тимчасові электропроводники, ведуть пайку і чистку окремих вузлів. Виникає додаткова пожежна небезпека, потребує додаткових заходів пожежної захисту. Зокрема, під час роботи з паяльником варто використовувати неспалену підставку із нескладними пристосуваннями зменшення споживаної потужності неробочому стані.

Більшість приміщень ПЦ встановили категорію пожежної небезпеки У.

Однією з найважливіших завдань пожежної захисту є захист будівельних приміщень від руйнацій і достатньої міцності за умов впливу високих температур під час пожежі. З огляду на високу вартість електронних приладів ПЦ, і навіть категорію його пожежної небезпеки, будинки ПЦ та костенківську частини будинку іншого призначення, у яких передбачено розміщення ЕОМ мали бути зацікавленими 1 і 2 ступеня вогнестійкості.

Для виготовлення будівельних конструкцій використовуються, зазвичай, цегла, залізобетон, скло, метал та інші негорючие матеріали. Застосування дерева має бути обмежено, а разі використання необхідно просочувати його огнезащитными складами. У ПЦ протипожежні перепони як перегородок з вогнетривких матеріалів встановлюють між машинними залами.

До засобам гасіння пожежі, виділені на локалізації невеликих заграний, ставляться пожежні стволи, внутрішні пожежні водопроводи, вогнегасники, сухий пісок, азбестові ковдри тощо. п.

У будинках ПЦ пожежні крани встановлюються в коридорах, на майданчиках сходових клітин та входів. Вода використовується для гасіння пожеж помешкань програмістів, бібліотеках, допоміжних і службові приміщення. Застосування води в машинних залах ЕОМ, сховищах носіїв інформації, приміщеннях контрольно-вимірювальних приладів через небезпеку ушкодження чи його повної виходу з експлуатації дорогого устаткування можливе виняткових випадках, коли пожежа приймає загрозливо великі розміри. У цьому кількість води має бути мінімальним, а устрою ЕОМ необхідно захистити від влучення води, накриваючи їх брезентом чи полотном.

Для гасіння пожеж на початкових стадіях широко застосовуються вогнегасники. По виду використовуваного огнетушащего речовини вогнегасники поділяються ми такі основні групи.

Пінні вогнегасники, застосовуються для гасіння запалених рідин, різних матеріалів, конструктивних елементів і устаткування, крім електроустаткування, що під напругою.

Газові вогнегасники застосовуються для гасіння рідких i твердих речовин, і навіть електроустановок, які перебувають під напругою.

У виробничих приміщеннях ПЦ застосовуються переважно углекислотные вогнегасники, гідністю якого є високою ефективністю гасіння пожежі, схоронність електронних приладів, діелектричні властивості вуглекислого газу, що дозволяє вживати ці вогнегасники у тому разі, не вдається знеструмити электроустановку відразу.

Для виявлення стадії загоряння та оповіщення службу пожежної охорони використовують системи автоматичною пожежною сигналізації (АПС). З іншого боку, можуть самостійно забезпечувати дію установки пожежогасіння, коли пожежа ще досяг великих розмірів. Системи АПС складаються з пожежних извещателей, ліній зв’язку й прийомних пультів (станцій).

Ефективність застосування систем АПС визначається правильним вибором типу извещателей і місць їх установки. При виборі пожежних извещателей необхідно враховувати конкретні умови їхнього експлуатації: особливості приміщення і повітряної середовища, наявність пожежних матеріалів, характер можливого горіння, специфіку технологічного процесу т.п.

Відповідно до «Типовими правилами пожежної безпеки для промислових підприємств» зали ЕОМ, приміщення зовнішніх запам’ятовувальних пристроїв, підготовки даних, сервісною апаратури, архівів, копировально-множительного устаткування й т.п. необхідно обладнати димовими пожежними извещателями. У цих приміщеннях на початку пожежі при горінні різних пластмасових, ізоляційних матеріалів і паперових виробів виділяється значну кількість диму мало теплоти.

За інших приміщеннях ПЦ, зокрема в машинних залах дизель генераторів і ліфтів, трансформаторних і кабельних каналах, воздуховодах допускається застосування теплових пожежних извещателей.

Об'єкти ПЦ крім АПС необхідно обладнати установками стаціонарного автоматичного пожежогасіння. Найбільш доцільно запровадити у ПЦ установки газового гасіння пожежі, які грунтується на швидкому заповненні приміщення огнетушащим газовим речовиною з різким смижением вмісту у повітрі кисню.

Заключение

.

У розділах 1 і 2 розглядалися питання пов’язані про те, що працівники ПЦ: оператори ЕОМ, оператори з підготовки даних, програмісти як раніше піддаються впливу фізично небезпечних і шкідливих виробничих чинників. Таких, як підвищений рівень шумів, підвищена температура довкілля, відсутність чи недолік природного світла, недостатня освітленість робочої зони, електричний струм, статична електрика і ін. Визначалися шляхи вирішення проблем, щоб забезпечити безпечних умов праці до працівників ПЦ.

Особливу увагу приділяють пожежної безпеки, оскільки пожежі ПЦ пов’язані з небезпекою для людського життя й великими матеріальними втратами.