Жара і супутня їй жажда, страх, переутомление

Факторы риска.

| | |Чинники ризику | |Сюди відносяться: хвороби, стихійними лихами, голод, спека, і | |супутня їй жага, холод, страх, перевтома, самотність, | |неправильна організація отноше-ний всередині аварійної групи. Це правда | |сказати, найперші вороги в людини, по-павшего в надзвичайні | |обставини. Можна сміливо стверджувати, що у совісті цієї десятки 99 | |% трагічних фіналів аварій. Я розповім лише про кілька найбільш | |відомих чинники ризику. | |Спека | |Жага. Поняття «спека «стосовно аварійної ситуації є | |сумою не-скількох складових — температури навколишнього повітря, | |інтенсивності солнечно-го випромінювання, температури поверхні грунту, | |вологості повітря, наявності чи отсут-ствия вітру, тобто не від | |кліматичних умов місця, де відбулася аварія. | |З іншого боку, є безліч окремі випадки, коли людина за тими | |або іншим суб'єктам причин може відчути, що він спекотно. І цього | |не обяза-тельно забиратися в пекло середньоазіатських пустель. | |Знемагати від спеки можна Арк-тике. Наприклад, коли кількість чи | |якість надітій на людини одягу не соот-ветствует тією в | |цей час роботі. | |Типові ситуації, коли людина через побоювання замерзнути надіває на | |собі весь наявну у його розпорядженні одяг, після чого починає браво| |розмахувати топо-ром, заготовлюючи майбутньої багаття дрова. Таке | |непотрібне в момент усер-дие призводить до перегріву організму, | |посиленому потовиділенню, намоканию приле-жащих до тіла верств одягу. У | |результаті людина, закінчивши роботу, швидко замерзає. У цій | |разі спека виступає союзником морозу, оскільки позбавляє одяг її | |теп-лозащитных властивостей. Перехід по глибокому снігу, підйом по крутого | |схилу, построй-ка сніжних притулків, біг призводять до точно того ж таки | |результату, бо всі перечислен-ные і ще активних дій | |вивільняють значну кількість энер-гии. Саме тому досвідчені | |туристи, альпіністи, мисливці воліють при вы-полнении важких | |фізичних робіт знімати зайву теплу одяг, тоді як у час от-дыха | |вдягати її. | |Хоч як дивно це, але практика туризму й альпінізму знає | |чимало прикладів, коли чоловік у час заполярних і високогірних | |подорожей, при мину-совой температурі навколишнього повітря, примудрявся | |отримати теплової удар. Звичайно, подібний казус відбувався на важких, | |потребують максимальної віддачі сил, участ-ках маршруту, при перенесення | |важкого вантажу (40−50-килограммового рюкзака) і за зловживанні | |теплим одягом, особливо коли верхня куртка-штормовка изготов-лена з| |ветро — влагонепроницаемого матеріалу, затрудняющего внутрішню | |вентиля-цию. | |У таких випадках дуже важливо постійно контролювати своє самопочуття, | |вчасно переодягатися, періодично відпочивати, зрідка «шахта «| |крізь розстебнутий во-ротник, манжети надлишки тепла. | |Звісно, боротьби з перегріванням в описаних умовах особливих проблем | |технічно нескладне. І щоб коли може бути певне порушення внутрішнього | |теплового балансу, то першу черга у цьому винен сам постраждалий.| |Арктика чи високогір'ї - чи місце, де дозволено померти з | |перегріву. | |Кілька більше клопоту приносить мандрівникові пекучий полудень в | |лісової і лісостеповій зонах. Але й тут за бажання можна | |відшукати тінь, річку чи озеро, щоб скупатися чи змочити головний | |убір і трагічне обличчя прохолодною водою. На са-мый пік спеки можна зупинитися на| |великий привал, ніж мучитися даремно під рюкзаком від задухи і | |спраги. | |Багато складніше доводиться фахівця в царині аварійної ситуації, що сталася | |пус-тынной чи напівпустельною зонах. І пояснюється це тим, що ж | |дуже спекотно, а тим, що спека вступає тут у лиховісний блок з жагою. А| |це вже дуже і дуже серйозно! Щоб осягнути суть проблеми, зробимо | |невелику екскурсію в фізіологію. | |Людський організм на дві третини складається із води, тобто | |всередині взрос-лого людини вагою 70 кг набирається 50 літрів води! | |Причому кістки складаються на 25% із води, м’язи — на 75%, а головному | |мозку її вже близько 80%. Саме він, мозок, і стра-дает від браку води в | |першу чергу. | |Вода є основним середовищем, тоді як у багатьох і головним учасником| |бес-численных хімічних реакцій, завдяки яким існує наш | |організм. По-цьому недостатнє, як і надлишкове, надходження | |води у організм серйозно б'є по загальному фізичному стані | |людини. | |Надлишок води надмірно навантажує нирки, серце, вимиває з організму | |необхо-димые йому солі. | |Досліди, проведені з тварин, довели, що великого | |кількості води за стислий період часу може викликати | |своєрідне «водне отравле-ние ». Наприклад, якщо собаці вводити 100 | |грамів води однією кілограм маси те-чение одного — півтора | |годин, вона загине. | |У робочих гарячих цехів, чиє водоспоживання значно перевищує середнє,| |ино-гда відзначаються ознаки водного отруєння — втрата | |чутливості, блювота, судо-роги, розлад кишечника. | |Недолік води веде до їх зниження маси тіла, значному занепаду сил, | |загус-теванию крові й, як наслідок, перенапруги серця, яке | |витрачає допол-нительные зусилля задля проштовхування загустевшей крові | |в судини. Водночас у крові підвищується концентрація солей, що | |служить грізним сигналом розпочатого зневоднення. Найбільш | |чутливі до подсыханию клітини мозку реагують на загрозу | |зневоднення негайним «викачуванням «вільної рідини з клітин | |ор-ганизма. Певний кількість рідини, до 5%, вилучається без | |будь-яких по-следствий для клітин та, отже, самих людини. Але | |збезводнення організму, превысившее 15%, можуть призвести до необоротним| |наслідків, загибель. Якщо ли-шенный їжі то вона може втратити трохи| |не весь запас жиру, майже 50% білка, і лише після цього наблизитися до| |небезпечної межі, то втрата 15% рідини смертельна! Голодування може | |тривати кілька тижнів, а людина, позбавлений води, гине в | |лічені дні, а умовах спекотного клімату — і годинники. | |Потреба організму людини у питній воді в сприятливих | |кліматичних ус-ловиях вбирається у 2,5−3 літрів у добу. Причому цю | |цифру становить чи лише рідина, що її вживаємо як | |компотів, чаю, какао та інші напоїв, а й рідина, що входить у | |склад твердих продуктів, а вже про стравах, под-ливах. | |З іншого боку, вода утворюється у самому організмі результаті які протікають | |у ньому хімічних реакцій. Ось як це буває в числовому вираженні. | |Власне вода — 0,8- 1,0 літра, рідкі страви- 0,5- 0,6, тверді | |продукти (хліб, м’ясо, сир, ковбаса тощо.) — до 0,7, вода, що настає в| |самому організмі, — 0,3−0,4 літра. | |Важливо, особливо у аварійної ситуації, відрізняти істинний водний голод від| |кажу-щегося. Найчастіше спрагу виникає не через об'єктивної | |нестачі води, а через неправильно організованого водоспоживання. | |Однією з сигналізаторів спраги є зменшення слюноотделения в | |ротовій порожнині. При зниженні слюноотделения на 15% виникає перше | |спрагу, при 20% жага проявляється сильніше, а недостача слини в | |50% створює враження не-стерпимой спраги. | |Відчуття початкової сухості в роті нерідко сприймається як | |почуття сильної спраги, хоча зневоднення як немає. | |Людина починає споживати значну кількість води, хоча реальної| |потреби у цьому. Пе-реизбыток води за одночасного підвищення | |фізичні навантаження призводить до по-следующему посиленому потовиділенню. | |Поруч із рясним виведенням из-лишков рідини порушується | |здатність клітин тіла утримувати воду. Виникає своєрідний | |замкнуте коло — чим більше людина п'є, то більше вписувалося потіє, тим | |сильніше відчуває спрагу. | |Відомий експеримент, коли, не привчені до нормальному угамуванню | |жаж-ды, випивали за 8 годин по п’ять-шість літрів води, тоді як | |інші у тих-таки самих умовах обходилися 0,5 літра. | |Показова цьому плані історія, коли два полку за умов степу| |совер-шали тривалий марш-кидок. Після важкого дня, проведеного під| |променями паляще-го сонця, полки вийшли до водоисточнику. Один командир | |дозволив пити солдатам без обмеження — скільки влізе, а інший | |значно обмежив водоспоживання, ніж, звісно, викликав | |невдоволення всього особового складу. У результаті перший полк повністю вибув| |з експлуатації. Солдати набрякли, було неможливо рухатися, скаржилися на | |нездоланну слабкість. У реальних бойових умовах, як оцінив | |обстановку офицер-посредник, дос-таточно було б однієї боєздатною | |роти противника, щоб знищити і полонити даний полк. | |В усіх випадках категорично не рекомендується випивати багато води залпом. Таке | |разове по-требление рідини спраги не вгамує, а може призвести до | |набряклості, слабкості. Слід пам’ятати, що випита вода втамовує спрагу не | |відразу, а лише по тому, як, дійшовши до шлунка, всосется до крові, то | |є через 10−15 хвилин. Найкраще воду пити неболь-шими порціями | |через короткі часові відтинки до насичення. | |Іноді, ніж витрачати даремно воду з фляги чи аварійного | |запасу, быва-ет досить прополоскати рот прохолодною водою чи | |посмоктати кислий льодяник, кара-мельку. Смак льодяника викликає рефлекторне| |відділення слини, і відчуття спраги зна-чительно зменшиться. При | |відсутності льодяника може бути замінити фруктовою косточ-кой і навіть | |невеликим чистим камінцем. При інтенсивному потении, що призводить до | |вимивання з організму солей, доцільно пити злегка підсолену | |воду. Раство-рение 0,5- 1,0 грама солі щодо одного літрі води майже | |позначиться їхньому смакових ка-чествах. Однак це кількості солі | |зазвичай вистачає на відновлення всередині ор-ганизма сольового балансу. | |Трагічніше всього дію спеки проявляється у період в пустельній | |местно-сти. Мабуть, у цій зоні спека залишає людині менше шансів | |на порятунок, ніж у Заполяр’я холод. У боротьби з морозом людина | |має чималим арсеналом коштів. Він може спорудити сніжне | |притулок, виробляти тепло, споживаючи высо-кокалорийную їжу, | |захисту від впливу низьких температур з допомогою теплого одягу, | |може розвести вогнище, зігрітися, роблячи інтенсивну фізичну | |роботу. | |Застосовуючи будь-якій із цих способів, то вона може зберегти життя | |протягом су-ток, двох чи трьох. Використовуючи усі ці можливості,| |може протистояти стихії іноді тижні. | |У пустелі продовжити життя може лише вода. Інших, доступних людині,| |ока-завшемуся в аварійної ситуації, способів немає | |Страх. | |Страх — природна реакція особи на одне будь-яку реальну чи | |уявну си-туацию, загрозливу життю або здоров’ю. Не можна | |однозначно, стверджувати, що у ава-рийной ситуації страх лише шкодить | |або тільки приносить користь. Усе залежатиме від кон-кретных обставин, в| |яких опинився людина. Одне і те дію, совершен-ное під | |впливом страху, щодо одного разі, може врятувати людини, й інші| |- прискорити його загибель. | |Страх як супроводжує аварійної ситуації, а найчастіше | |передбачає її. Поштовхом нагнітання страху може бути | |будь-яке несподіване подія — погіршення погоди, поломка кошти | |пересування, втрата орієнтування й інші по-добное. Що Виник стан| |тривоги, занепокоєння при благополучному завершенні проис-шествия | |забувається, а при подальшому наростання загрози людина починає | |прогно-зировать розвитку подій. І тоді занепокоєння може перерости | |у стале чувст-во страху. | |При вибухи, землетрусах, зіткненнях транспортних засобів і | |інших мгно-венно що виникли небезпеку відчуття страху може виникнути | |миттєво. | |У кожному разі, в останній момент аварії чи усвідомлення аварії як доконаного | |факту, відчуття страху сягає свого апогею. | |Поведінкові реакцію небезпека в кожного людини індивідуальні й у| |раз-личных ситуаціях виявлятися різна. Для людей, котрі опинилися| |в аварійної ситуації, найбільш характерними є кілька типів поведінки. | |Перший можна умовно з’ясувати, як пасивний. Під час зустрічі з небезпекою| |чоло-століття відчуває почуття повній розгубленості. Зрозуміло усвідомлюючи | |небезпека, він, тим щонайменше, не знає, що робити в момент,| |ніж погіршити своє положе-ние. Людина робить безладні, | |безглузді руху: раптом починає бігти, але вона відразу | |зупиняється, починає говорити, але вона відразу замовкає, часто | |ози-рается тощо. | |У свідомості миготять десятки варіантів дії, і жоден не здається | |единст-венно вірним. У такій критичного моменту залежить від | |керівника групи. Буває, досить що й чітко дати | |відповідну команду, вказати людині його місце, визначити її | |дії - і розгубленість проходить. Миттєвий переляк (на-приклад, в | |результаті, сходу лавини, несподіваною зустрічі з змією чи | |хищ-ным тваринам) деяких випадках може викликати різку рухову| |і психиче-скую загальмованість. Людина завмирає заціпенівши, над | |силах зробити ні одно-го цілеспрямованого дії. Він може | |бігти, неспроможна підняти руку, закри-чать, неспроможна реально оцінити | |загрозу. Такий стан нерідко закінчується обмо-роком. | |Іноді пасивну поведінку може навіть корисним, наприклад, при| |зустрічі з змією, хижою тваринам. Але у більшості випадків реакція | |заторможен-ности в аварійної ситуації призводить до трагічних | |наслідків, значно ус-ложняет роботу рятувальних команд через | |пасивного поведінки потерпілих. | |Інший тип реакцію небезпека можна умовно позначити активним. | |Такий тип поведінки характеризується миттєвим дією («імпульсивна| |поведінка »). Людина відскакує від падаючого каменю, втікає від пожежі,| |відштовхує від що становить небезпека предмет. Схема дії | |цьому випадку спрощена до без-условного рефлексу — якомога швидше і | |якнайдалі бути заввишки від джерела опас-ности. | |При індивідуальному виживання такий тип поведінки Клінтона під часто | |може се-бя виправдати. При груповому виживання зазвичай призводить до | |збільшенню аварійної ситуації. Різко отпрыгнувший від реальної чи | |уявлюваного небезпеки людина мо-же викликати сход лавини, каменепад, то| |є наразити на небезпеку усю групу. Тону-щий людина часто прагне| |утриматися плаву у своїх товаришів, що ус-ложняет його | |порятунок. Різкі руху, біг при несподіваною зустрічі з змією чи | |хижою тваринам можуть спровокувати їх напад на поруч що є | |людей. | |Часті випадки, коли спішно залишали транспортний засіб (судно, | |яхту, пліт), прирікаючи себе загибель, натомість, щоб почати боротися за | |збереження його плавуче-сти. | |Наступний тип поведінки, що можна умовно з’ясувати, як розумний,| |найбільше притаманний людям, професійно і психічно | |подготов-ленным до дій в надзвичайні ситуації. Давно помічено, | |що, наприклад, під час стихійних лих найбільшу особисту | |організованість і витримку прояв-ляют люди, виробнича | |діяльність яких пов’язане з роботою у особливих усло-виях — пожежні, | |моряки тощо. буд. | |Для такого типу поведінки характерні: миттєва оцінка ситуації, | |виділення з багатьох чинників основного, безпосередньо небезпечної| |життя людей, приня-тие найбільш вірного рішення, негайне | |проведення цього рішення у життя. | |При аваріях транспортних засобів (судів, літаків), під час стихійних| |бедст-вий в «несходимих », слабко підготовлених туристичних групах | |може наблю-даться одна з найнебезпечніших проявів страху — масова | |паніка. Вона небезпечна насамперед «ураганним «наростанням | |колективного страху, що виключає можливість раціональної оцінки | |обстановки. | |Слід пам’ятати: що менше згуртованість групи, що нижчою авторитет її | |лиде-ров, що більш незрозумілі кожного учасника групи спільні цілі і | |доручена йому кон-кретная робота, тим і його бурхливо | |наростає паніка. У виникненні паніки сприяють також стан | |тривоги, тривалий час, випробовуване учасниками групи, очікування | |катастрофічних наслідків, недолік даних про кон-кретных | |джерелах небезпеки, і планах керівників груп, голод, | |перевтома, сп’яніння та інші чинники. | |При довгостроковому виживання страх може виражатися у вигляді | |депресивного стану або постійної напруженості. У першому випадку | |людина, втративши надію порятунку, стає пасивним, | |втрачає інтерес до подій. На уг-рожающие ситуації реагує мляво,| |найчастіше не так. Іноді може годинами сидіти, втупившись поглядом в | |одну точку. Під тиском із боку він може виконувати нескладну | |роботу, але не матимуть ініціативи й зацікавленості у кінцевий результат. | |При подальший розвиток депресії можливі істеричні реакції і навіть | |по-пытки самогубства. | |У разі нервно-психической напруженості людина, навпаки, | |чрез-вычайно стурбований збереженням свого життя. Він побоюється пити з | |незвичних источни-ков, вживати нетрадиційні продуктів харчування, | |ніж отруїтися, спати у снігових сховищах, ніж замерзнути. | |При перехід у пустелі щомиті очікує зустрічі з отруйними | |зміями чи павуками, в тундрі і тайзі побоюється переслідування вовків. У | |кожному незнайомому предметі, у кожному природному явище він шукає приховану | |собі загрозу. | |Такий стан практично виключає повноцінний відпочинок, призводить до | |швидкому виснаження сил, психічним зривів, численним помилок. | |На закінчення слід сказати декілька слів в «користь «страху. Відчуття | |страху — надійний контролер небезпеки. Без нього, ризик прийняття | |помилкових рішень, бес-смысленное «каскадерство «на маршруті як і | |наслідок цього, кількість жертв і травм групи зросли б | |багаторазово. | |Під час ухвалення відповідального рішення, особливо коли що це стосується життя | |людей, радитися з острахом необхідно! | | «Дуэльное мужність «в аварійної ситуації неприпустимо. Нехтування | |опасно-стью, показна бравада рівні злочину! | |Не можна примусити людину без нагальну необхідність у разі аварії | |перебары-вать свій острах. Наприклад, якщо учасник групи боїться висоти,| |годі було проклады-вать маршрут за вершинами хребтів, крутим скелях. | |Це дасть можливість уникнути травм, пси-хического перенапруги, конфліктів у| |групі. | |Перевтома | |Перевтома — неминучий супутник аварійної ситуації, є | |следстви-ем постійного фізичного і психічного напруги. Людина | |змушений будувати притулку, добувати їжу, заготовляти дрова для багать | |і виробляти багато інших необхідних робіт. За відсутності | |спеціального інструменту та навичок будь-який з цих занять вимагає | |величезних трудовитрат. | |Водночас людина відчуває швидкий енергетичний дефіцит | |через недоотримання чи його повної відсутності продуктів. Сюди | |плюсуються хрони-ческое недосипання, несприятливі кліматичні | |чинники, відчуття страху й дру-гие стрессоры. Втома накопичується з | |дня на день і може сягнути стадії пе-реутомления. | |У нещасних випадках різкого фізичного чи психічного перенапруги | |перевтома може з’явитися у надзвичайно короткі терміни. Так людина,| |кричать у розпачі убегающий від ре-альной чи уявлюваного небезпеки, може у | |лічені хвилини вичерпати резерв сво-их сил, після чого настає | |нездоланна слабкість, байдужість до своєї долі, апа-тия. | |Однак у найбільшою мірою перевтома супроводжує до довгострокового | |выжива-нию, коли сума трьох чинників, як безперервний працю, | |недоїдання, недосипання, психічна напруженість, поступово | |накопичуючись, виснажує людини физиче-ски й дуже. | |У нормальних побутових умовах вистачило б днів, щоб із | |допомогою повноцінних відпочинку, харчування, сну відновити сили. Але | |аварійна ситуація таких можливостей це не дає. Понад те, кожен новий| |день була в результаті виснаження резер-вов організму ставить людини у всі | |жорсткіші умови. | |Так було в перші ж години аварії мороз -15 °З переноситься значно | |легше, ніж через кілька діб околонулевые температури. | |Перевтома істотно знижує працездатність і рухову | |активність людини. Навіть за незначної навантаженні він починає | |відчувати що слабкість і дрож в ногах, галасу вухах, запаморочення, нудоту. | | | |У стані перевтоми сповільнюється швидкість реакцій, зокрема і | |на воз-можную загрозу. У ситуації, де здорова людина вчасно | |зреагує на небезпека, наприклад, відскочить від падаючого каменю, | |значно утомлений запізниться на несколь-ко миттєвостей. | |При перевтомі людині важко зосередитися на якомусь | |предметі чи думки, увагу його неуважно, дії найчастіше | |нелогічні. Перевтома в ог-ромной ступеня посилює вплив на | |людини несприятливих погодних факто-ров, різних хвороб. | |Наприклад, людина у змозі сильного перевтоми мо-же замерзнути,| |навіть перебуваючи всередині снігової притулку. | |Особливо небезпечно викликане перевтомою розм’якшення волі. | |Перевтома на-чинает диктувати людині невірні, а деколи і | |самогубні рішення. Насущ-ные справи відкладаються наступного дня і | |післязавтра, під час виборів варіантів дії перевагу надають не | |самим корисним, а найбільш легким у виконанні, требую-щим від чоловіка | |мінімальних витрат зусиль і часу. | |Замість обійти перешкода довгим, але безпечного шляху, | |людина йде напролом. Замість капітального притулку споруджує | | «времянку ». Замість организа-ции надійної страховки сподівається напризволяще. | |Одне слово, діє, узгоджуючи з де-визом героя відомого | |мультфільму «І зійде ». | |Звісно, що така позиція веде до незчисленним бідам, багаторазово | |знижує ресурс виживання людини у аварійної ситуації. | |Сигналом наближення перевтоми може бути розвивається почуття | |ус-талости. Конче важливо вчасно щодо нього прислухатися. Краща | |профілактика переутом-ления — своєчасний відпочинок. При наступі | |почуття втоми потрібно зробити пе-рерыв у роботі, під час переходу — | |малий привал. Взагалі, краще роботу розбивати (якщо дозволяють час і | |обставини) на невеликі рівномірні відтинки, що чергуються п’яти-, | |десяти хвилинною відпочинком. | |При обмеженості продуктів тривалість відпочинку можна | |удли-нять. У холодну погоду — скорочувати до трьох-п'яти хвилин, але | |відпочивати частіше. Недопус-тимы різні ривки, робота «до упора «й інші| |невиправдані завищення фи-зических навантажень. Можна дозволити собі | |ривок наприкінці лижної прогулянки, коли до-подлинно відомо, що за | |годину можна буде потрапити відпочити за домашніх умов. У ава-рийной ситуації| |краще пройти менше, а й відповідно втомитися менше. Важливий не | |результат дня, а рівномірне середньодобовий перехід, який | |може забезпечити лише повноцінний відпочинок. «Поспішай повільно «- мудро | |радить старин-ная російська прислів'я. | |Будівництво нічного біваку слід починати набагато раніше наступу| |темно-ты. Під час робіт і переходу слід поступово переорієнтовуватися під самого | |слабкого учасника групи чи усреднять сили учасників групи шляхом | |перерозподілу стерпного вантажу чи правильного розподілу | |видів робіт. | |Під час ночівель необхідно прагнути забезпечити максимальний | |комфорт. У аварійної ситуації повноцінний сон необхідний особливо, так | |як відновити свої сили іншими засобами, приміром, із допомогою | |харчування, буває за-труднительно. Краще зайвий годину затратити| |обладнання зручного спального місця та повноцінно відпочити в | |протягом п’ятої, ніж лягти відразу й мучитися від бессонни-цы, викликаної| |холодом чи впившимся у бік сучком протягом восьмої години. | |Правильне дозування фізичні навантаження, своєчасна організація | |відпочинку — одну з найважливіших завдань, завдань, які людиною в аварійної | |ситуації. | |Самотність | | «Повне самотність нестерпно. Горе тому, хто самотній! «- писав А. | |Бомбар після свого безприкладного плавання на надувною човні через | |Атлантичний океан. | |Перед людиною, які виявилися віч-на-віч зі стихією, стають проблеми | |як фи-зического, і морального плану. Поодинці складніше | |обладнати довгостроковий майданчиком для вогнища бівак, важче пробивати в сніжної| |цілині стежку, забезпечуватися продук-тами харчування, практично | |неможливо, які мають спеціального спорядження, организо-вать надійну | |страховку при подоланні складних ділянок місцевості і що дру-гое. | | | |Людина, виявився одинаками у надзвичайних умовах, більшою | |ступеня піддається емоційним стресам. Для одиночного виживання | |характерні швидко що розвиваються реактивні психічні стану, | |нерідко людина занурюється у глубо-кую депресію. При довгої ізоляції від | |зовнішнього світу, людей у потерпілих бед-ствие можуть спостерігатися | |слухові й зорові галюцинації. | |У ситуації дуже важливо же не давати волю своїм емоціям і більше | |пола-гаться на розум. Потрібно прагнути щохвилини заповнити | |який-небудь полез-ной роботою, яка відверне від непотрібних | |роздумів. У окремих випадках, коли самотність починає пригнічувати, | |коли нагальна, нав’язлива необхо-димость спілкування, | |можна розговоритися із собою, вголос обговорюючи що склалося | |становище, можна спілкуватися із неживими предметами, природою чи | |далекими близькими. Найчастіше таким нехитрий прийом рятував людей, | |які робили тривалі одиночні подорожі, від божевілля. |.

Кінець формы.