Белые індіанці Америки – нащадки чужих богів, колись відвідували нашу планету

Белые індіанці Америки — нащадки чужих богів, колись відвідували нашу планету

Алекс Громов Есть «вперті факти», які вписуються в струнку логіку звичних подій земної історії, цивілізацій і народів, постійно залишаючись якийсь аномалією, таємницею, які багато хто вбачав, чули, але будь-яке пояснення виявляється недостатнім. Один із таких загадок південноамериканського континенту — це і є відомо всім історикам, антропологам і мандрівникам — існування білих індіанців. Першим про загадки білих індіанців написав Колумб. У архівах вціліла запис, датована 6 жовтня 1492 року — «Мої посильні повідомляють, що дозволить після довгого маршу знайшли село на 1000 жителів. Місцеві зустріли його з почестями, поселили в гарних будинках, подбали про їхнє зброї, цілували їм руками і ноги, намагаючись обрати зрозуміти у будь-який спосіб, що вони (іспанці) — білі люди, які прийшли від Бога. Близько 50 жителів попросили моїх посильних взяти з собою на небеса до зоряним богам». Цією загадкою про існуванні легендарних білих індіанців, нащадків древніх богів, багато історики й намагалися пояснити початкові успіхи іспанських конкістадорів. Адже чимало міфи й легенди племен і народностей індіанців Нового Світу розповідають у тому, що коли на берега їхньої країни висадилися білі бородаті люди. «Вони принесли індіанцям основи знань, закони, всю цивілізацію. Вони прибутку великих дивних суднах із лебединими крилами і світловим корпусом. Підійшовши до берега, кораблі висадили людей — блакитнооких і світловолосих — в вдяганках з грубого чорного матеріалу, в коротких рукавичках. На лобі мали прикраси у вигляді змії. Ця легенда майже не змінювалась дійшла донині. Ацтеки і тольтеки Мексики називали білого бога Кецалькоатль, інки — Кон-Тікі Виракоча, для чибча він був Бочика, а майя — Кукулькан. Тепер зібрані великі дані усних традицій індіанських племен Центральній Азії та Південної Америки, археологічні свідчення рідних та матеріали середньовічних іспанських хронік».

Множество імен богів і повадки героїв подібних переказів в різних народів, але сюжет схожий до дрібниць. Одне з поширених його імен — Кон-Тікі Виракоча, и, судя по кількості різних джерел постачання та знайдених археологічні розкопки ритуальних предметів, він міг бути реальний обличчям. Але це скасовує головний і невирішене питання — звідки прийшов і власним куди потім вирушив далі цей легендарний вождь, бог, реформатор і блукач? Відомий письменник і дослідник, фахівець із палеоконтактам, Еріх фон Дэникен, запевняє - «Білі божества — це прибульці з космосу». Відповідно, білі індіанці цілком може бути нащадками нащадків інопланетян, чи древніх богів (як кому більше подобатися називати). Але це вродлива гіпотеза зовсім не від єдина — прославлений мандрівник Тур Хейєрдал був настроєний більш прозаїчно — «Білий вождь — бог Сонце — Тики, якого предки інків, як вони стверджували, вигнали з Перу і скинули в Тихий Океан, — і він одночасно білим богом — вождем Тики, сином Сонця, якого жителі східних островів моря вважали своїм праотцом». Такі факти — на островах Полінезії досі живуть пращури, які разюче відрізняються навіть зовні з інших людей, тому їх називають «уру-кеу», а сталися вони, з їхньої власної легенді, давним-давно від древньої светлокожей і біловолосої «раси богів», колись населявшей острова.

А другі називають подальшої точкою маршруту Виракочи таємничий острів Великодня, де досі збереглися перекази у тому, що предки остров’ян надійшли з пустельній країни сході і маємо через шістдесят днів шляху острова, що за боці заходу його. На думку, відкриті археологами дві великі країни некрополя на півострові Паракас у південній частині центрального перуанського узбережжя підтверджують цей здогад — дослідження виявлених мумій показує як вражаюча відмінність їхню відмінність від іншого древнеперуанского населення, серед інших ознак якого було і незвичний колір волосся — червоно-коричневий і дуже світла.

Подобный колір волосся зустрічається у нащадків деяких пологів у тому самому острові Великодня. «Білий бородатий бог пройшов від берегів Юкатану крізь усе Центральну та Південну Америку до перуанського узбережжя й поплив захід убік Полінезії». Це загадка — божественності, посадки чужих зорельотів чи «просто» далеких мандрівок земних народів досі не відкрита.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із сайту internet.