Великая Вітчизняна війна

Великая Вітчизняна война

Введение

.

61 минулого року почалася Велика Вітчизняна війна. Удосвіта 22 червня 1941 року фашистська Німеччина натрапила на Радянський Союз перед. Армія й кількість населення СРСР були готові до початку війни: у ж дня знищено 1200 радянських літаків, понад 8000 їх — на аеродромах. Нові, сучасніші види військову техніку, розроблені до війни, ще отримали масового поширення. Червона Армія була моторизована, командний склад через репресій 1937;38 років було укомплектований переважно малодосвідченими воєначальниками.

Сталин, й у розгубленості, не звертався щодо радянському народу до 3 липня. Проте він менш право на захист своєї країни піднявся весь народ. Стійкість, героїзм радянських людей зуміли переламати перебіг поєдинку подій. Німецькі війська зустріли завзяте опір Червоною Армією.

Несмотря на героїзм й самопожертва радянських солдатів, зупинити ворога в перші тижня війни зірвалася. Далі себе знати багато помилок, допущені державною мовою і військовим керівництвом до війни.

Великая Вітчизняна війна стала найбільшим збройним зіткненням історія людства. На величезному фронті, простиравшемся від Баренцова до Чорного морів, по обидва боки у різні періоди боролися від 8 до 12 млн. людина, застосовувалося від 5 до 20 тис. танків і самохідних артилерійських установок, від 150 до 320 тис. знарядь злочину і мінометів, від 7 до 19 тис. літаків. Такого величезного розмаху бойових дій концентрації такої кількості людей військову техніку історія війн ще знала.

На боротьбу з поневолювачами стала вся країна. На фронті й у тилу людей всіх націй і народностей об'єднувала одна мета — вистояти і перемогти. Фронт і тил стали єдині.

Уже 1941 року план блискавичної війни, розроблений німецьким генералітетом, перекреслено під Москвою. Світ пам’ятає непохитне мужність героїв Брестської фортеці, захисників Ленінграда і Сталінграда, Київ та Мінська, Одеси й Севастополя, Новоросійська і Керчі, Тули, Смоленська і Мурманська. Ці міста стали городами-героями, оскільки героями почали їх захисники. Лише за оборонних рубежах Севастополя знищено стільки ворожих солдатів та офіцерів, скільки гітлерівська армія втратила усім театрах бойових дій до напади проти СРСР.

Навсегда залишиться у народної пам’яті немеркнуче подвиг захисників Ленінграда, бій протягом якого тривало 900 діб (10 липня 1941 — 27 січня 1944). У разі блокади, найгострішої нестачі продовольства та палива захисники та корінні мешканці міста встояли під тиском ворога з повітря, з моря і суші. Близько 600 тисяч воїнів та її жителів міста загинуло, остаточно виконавши патріотичний борг. Ворог не пройшов.

Немецкие офіцери були вражені мужністю та звитягою радянський народ. Зазначаючи цей факт, лондонське радіо 11 жовтня 1942 року здійснювало мовлення: " …за 28 днів була завойована Польща, а Сталінграді за 29 днів німці взяли кілька будинків. За 38 днів була завойована Франція, а Сталінграді у цей час фашисти просунулися з одного боку вулиці в іншу " .

В жорстоких боях Червона Армія вимотувала ворога, накопичувала досвід минулого і сили, навчалася перемагати.

Страна вистояла. Зламався перебіг подій. Радянські воїни розгромили фашистські війська під Москвою, Сталінградом і Ленінградом, на Кавказі, завдали ворогу нищівних ударів на Курській дузі, Правобережній Україні й у Білорусі, в Ясско-Кишиневской, Висло-Одерской і Берлінської операціях. Протягом чотирьох років війни Збройні сили СРСР розгромили 607 дивізій фашистського блоку. На Східному фронті німецькі війська та його союзники втратили майже 7,5 млн людина. Були винищені десятки тисяч танків і бойових літаків. Тим самим було військова машина фашизму було остаточно розбито, із нею впав фашистський третій рейх, державний лад нацистської Німеччини.

В боротьбі проти фашизму СРСР ні самотній. У цьому війні союзниками СРСР було герої Опору у багатьох країнах, союзники СРСР з антигітлерівської коаліції. Але головне тяжкість у війні випала частку радянський народ, та її втрати у Великої Вітчизняної війні, що врятувала країну, і людство від фашизму, величезні: російський народ і братерські йому народи нашої Батьківщини заплатили при цьому життями 47 млн людей /включаючи прямі й опосередковані втрати. Найбільше загинуло не військових, безпосередньо брали участь у бойові дії, а цивільних осіб, мирного населення нашої країни. З 5,7 млн радянських солдатів, яких спіткало полон, загинули з голоду, холоду, катувань 3,3 млн людина. На на теренах СРСР знищені були результаті бомбувань, боїв, від жорстоких умов окупаційного режиму чи були навмисно винищені 11 млн 520 тис. людина. На примусові роботи до Німеччини було викрадено 5,3 млн людина. З них репатриировались 2,6 млн, а загинуло через жорстоких поневірянь і тяжких умов життя близько 2,2 млн людина повернулися і вони емігрантами 450 тис. колишніх радянських громадян.

В результаті війни було набагато підірваний генетичний фонд найбільш активної і життєздатною частини населення, оскільки у ній загинули передусім найсильніші й енергійні члени суспільства, здатні дати найсильніше потомство. З іншого боку, через падіння народжуваності країна дорахувалася мільйонів майбутніх громадян.

Кроме величезних людських втрат надходжень у період навали нашій країні завдано колосальний матеріальним збиткам. Жодна країна у світі за історичні підвалини й у Другої світової війні вони мали таких втрат перезимувало і варварських руйнацій від агресорів, яка зачепила СРСР. Були повністю розорені окуповані області. Зруйноване 1710 міст і селищ, понад 70 тис. сіл й сіла. Повністю чи частково було зруйноване і розграбовано 31 950 заводів, фабрик і інших промислових підприємств і майстерень, ресторанів та інших торгових підприємств, 4100 залізничних станцій, 36 тис. поштово-телеграфних установ, телефонних станцій, радіостанцій та інших підприємств зв’язку, 6 тис. лікарень, 33 тис. поліклінік, диспансерів і амбулаторій, 976 санаторіїв і 656 будинків відпочинку, 82 тис. початкових і с/ш, 1520 спеціальних заведений-техникумов, 334 вищі навчальні заклади, 605 НДІ та інших наукових закладів, 427 музеїв, 43 тис. бібліотек громадського користування і 167 театрів.

В секретному наказі німецького генерала Рейхенау, схваленому Гітлером, заявлялося, що це, що належить до історичній пам’яті російського народу, має бути знищено, бо «історичні та художні цінності сході не мають значення ». Практично в усіх російських містах, окупованих німцями, були чи вивезено до Німеччину всі кращі твори мистецтва і книжкові скарби. Винищування історичній пам’яті народу було державної політики Німеччини. Ідеолог Третього Рейху Альфред Розенберг заявляв: «Досить знищити пам’ятники народу, щоб він у другому поколінні перестав існувати як нація » .

За історію людства жодна країна у світі не відчувала у собі такий жахливої тяжкості як людських втрат, і матеріальних поневірянь, але витримала всі труднощі втрати. Стійкості й жертовності радянський народ світ зобов’язаний перемогою над Німеччиною й творцями «нового світового порядку » .

Великая Вітчизняна війна, трагедією ввійшла майже кожну радянську землю, закінчилася перемогою СРСР. 8 травня 1945 року було підписано акт беззастережної капітуляції Німеччини, а 24 червня у 24-х Москві на Червоній площі відбувся Парад Перемоги. З того часу 9 травня — Дня перемоги — відзначається в усьому світі.

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із російського сайту internet.