Эволюционный процес: Факти дуже відомі, але цікаві: «мильна» історія

Эволюционный процес: Факти дуже відомі, але цікаві: «мильна» история

Письма, написані рукою, сьогодні вже виглядають як поздоровлення з минулого века.

Tорнтон Уайлдер, американський письменник.

Если більшість «нормальних» людей твердо впевнені, що слово «мило» пов’язані з чистотою, то «комп'ютерний» люд вкладає до цього поняття зовсім інша значення. Спілкування — ось що таке «мило» для користувачів. Чому? І тому, що сленгове «мило» походить від англійського «e-mail» (електронна пошта), трансформованого російськомовними користувачами на більш звичне «мыло».

Основное призначення електронної пошти — дати користувачам можливість вільно спілкуватися друг з одним. Сам процес спілкування відбувається шляхом пересилки текстових та інші файлів, аналогічно, як із звичайній поштової листуванні люди обмінюються листами, листівками й іншим кореспонденцією. Унікальність електронної пошти як мережного сервісу, у тому, за рахунок наявних шлюзових сполук між різними мережами пошта може доставлятися практично і в будь-які і з будь-яких світових мереж, об'єднуючи їх у єдине мережне простір. Причому швидкість доставки кореспонденції залежить й не так від фізичного віддаленості поштових серверів друг від друга, як від пропускною спроможністю тих вузлів, через які послання доставляється адресата. Інша особливість електронної пошти — її універсальність. Послугами пошти можна скористатися як із постійному, і при сеансовом доступі до Сети.

Все ці якості забезпечують величезної популярності «мила» серед користувачів. По оцінкам фахівців, нині чисельність тих, хто користується електронною поштою, становить, принаймні, 100 мільйонів, причому близько 20 мільйонів людей із із них загалом вдаються дуже до послуг електронної пошти, які мають доступу решти ресурсів Інтернету. У Росії її, як вважають експерти, налічується понад 500 тисяч користувачів електронної почты.

Привычно запускаючи поштову програму очікуванні нових повідомлень від своїх «мережевих» знайомих, частина з нас не замислюються з того, скільки цікавих фактів і залученні цікавих подій пов’язані з історією розвитку цього кошти мережного спілкування. Сьогоднішня добірка фактів, не претендуючи на всеосяжність теми, тим щонайменше, дозволить дізнатися трохи більше про деякі цікавинках з історії електронної пошти. Почати з самого начала…

Первая половина 1960;х років. Створено перші програми, що користувачам, які працювали на «великому» комп’ютері в многопользовательском режимі, обмінюватися друг з одним текстовими файлами.

В 1971 року Рей Томлинсон (Ray Tomlinson), співробітник компанії «Bolt Beranek and Newman, Inc.» (BBN), розробив поштову програму для пересилки повідомлень по розподіленої сети.

При створенні нової програми в основі було прийнято дві інші - поштова програма для интрасети і експериментальна програма пересилки файлов.

Рэй Томлинсон так згадував перші електронних листах: «Я посилав сама собі купу тестових повідомлень, бігаючи від комп’ютера до комп’ютера. Що що це за повідомлення тепер і було згадати… Не виключено, що найбільш перше повідомлення було лише QWERTYUIOP (поспіль що йдуть літери на англомовної клавіатурі - И. К.) або щось подобное».

К березня 1972 року Рей Томлинсон модернізував свою поштову програму, адаптувавши її для використання їх у мережі ARPANET, попередниці нинішньої Інтернету. Саме цей час у адреси електронної пошти став символ @ - «ет комерційний» чи просторіччі «собака», «собачка». А у тому, що у телетайпном апараті «модель 33», який був у розпорядженні Рея Томлинсона, ця клавіша використовувалася для пунктуації і позначення англійського приводу at (на). Отже, електронна адреса виду @ позначає нічим іншим, як «користувач з ім'ям такій-то домені» Усі зрозуміло і цілком логічно, так би мовити, оце «собака» зарыта.

Июль 1972 року — Ларрі Робертс (Larry Roberts) написав першу програму, який користувачам роботи з електронною поштою. Вона дозволяла створювати й сортувати списки листів, користувач міг вибирати й читати необхідну повідомлення, зберігати послання файлі, і навіть пересилати електронні листи на інший адресу чи автоматично відповідати на отримане послання. У принципі, це перша програма поштовий клієнт, що дозволило навіть нефахівцям легко давати раду електронною поштою. Як відомо, людина ледачий, і тому за стислі терміни програма завоювала величезну популярність серед нарождавшейся мережевий общественности.

1973 рік. Дослідження, проведене фахівцями Агентства передових дослідницьких проектів ARPA (Advanced Research Projects Agency) показало, що 75% всього трафіку мережі ARPANET посідає електронну почту.

1975 рік. З’явилася перша поштова розсилання у мережі ARPANET. Її фундатором став Стів Уолкер (Steve Walker). Невдовзі модератором, тобто за суті редактором і людиною, відповідальних вихід розсилки, став Эйнар Стефферуд (Einar Stefferud). Перша поштова розсилання була автоматизовано, і всі робилося вручну. Ліст розсилки любителів наукової фантастики (SF-Lovers) незабаром стало найпопулярнішої неофіційної рассылкой.

1975 рік. Джон Виттал (John Vittal) розробив програму «MSG», першу поштову програму, що була побудована за принципом «все включено» (all-inclusive) і забезпечувала можливість складання відповіді отримане повідомлення, пересилки листів і сортування корреспонденции.

1976 рік, 26 березня. Англійська королева Єлизавета II вперше відправила листа з електронної пошті, скориставшись послугами Королівської служби сигналізації і радіолокації (Royal Signals and Radar Establishment — RSRE) в Малверне (Malvern).

1977 рік. Ларрі Лэндвебер (L. Landweber) з Вісконсинського університету розробив програму THEORYNET, яка забезпечувала пересилку електронної пошти у мережі, об'єднувала близько 100 фахівців із обчислювальної техніки. Система була варта роботи у TELENET.

1979 рік, 12 квітня — дня народження смайлика. Саме на цей день Кевін Маккензі (Kevin MacKenzie), одне із апологетів «емоційних» комп’ютерів, звернувся до «Message Services Group» (MsgGroup) листом, у якому пропонувалося включати в «сухі» комп’ютерні тексти деякі символи, які позначають емоції. Наприклад, поєднання :-). Попри завязавшуюся дискусію серед прихильників і противників нововведення, «емоційні смайлики» невдовзі дуже популярні серед користувачів. Нинішні мешканці Мережі, спілкуються як за допомогою електронної пошти, і у режимі реального часу, навряд чи мислять своє життя без звичною речі, як «смайлики». Існує, наприклад, спеціальний «The smileys! server» (internet у якому можна ознайомитися з способами висловлювання з допомогою крапок і інших символів самих різноманітних емоцій. І дуже навіть оцінити анимированные з допомогою JAVA «смайлики».

1981 рік. Для здобуття права задовольнити потреби американських університетів в якісних мережевих сервисах й у першу чергу, в електронної пошти, було створено мережу CSNET (Computer Science NETwork), більш відома тепер під назвою Computer and Science Network. Нова мережу створювалася спільні зусилля учених із американських університетів (Університет штату Делавер, Університет штату Вісконсін, інших університетів), і навіть компаній «Bolt Beranek and Newman, Inc.» (BBN) і «RAND Corporation». З цією метою організацією «National Science Foundation» було навіть виділено спеціальний грант, який власне й була створена мережу, забезпечила американських студентів та закордонних вчених електронною поштою з виходом на ARPANET.

1982 рік. Спеціалісти EUUG (European UNIX Users Group) створена мережу EUNet (European UNIX Network) спеціально у тому, щоб забезпечити користувачам UNIX-систем доступом до електронної пошти і можливість користування послугами USENET.

1987 рік, 20 вересня. За підсумками протоколу CSNET встановлено електронна поштова зв’язок між Німеччиною й Китаєм. Саме на цей день Китаю у Німеччину було відправлено перше електронне письмо.1988 рік. Користувачі мережі «FidoNet» з’явилася можливість обмінюватися електронними листами кореспондентам, під'єднаними решти сетям.

1989 рік. Вперше було встановлено зв’язок між комерційними поштовими службами і Інтернетом. Служба «MCI Mail» була підключена через CNRI (Corporation for National Research Initiative), а «Compuserve» через Університет штату Огайо.

1994 рік. Електронна пошта уперше було використана для розсилки рекламних оголошень. Пізніше такі матеріали, «засоряющие» поштові ящики користувачів непотрібної інформацією, дістали назву «спам». Піонером у розповсюдженні спаму стала адвокатська контора з Арізони «Canter & Siegel». Спочатку це був реклама лотереї і грин-кард.

1997 рік. У каталозі електронних поштових розсилок Liszt (internet було зареєстровано майже 72 тисячі розсилок на найрізноманітніші темы.

1998 рік. Компанія Casio PhoneMate представила на Consumer Electronics Show (CES) автовідповідач IT-380 E-Mail Link. За твердженням компанії, це перше пристрій подібного типу, яка надала користувачам можливість переглядати одержані повідомлення електронної почты.1998 рік, грудень. Інженер-програміст Лін Хай (Lin Hai) і фізик Уонг Юкай (Wang Youcai) засуджені за поширення «віртуальних» листівок електронною поштою серед більш 250 тис. інших китайських дисидентів і зарубіжних прибічників демократичних реформ країни. Їм було пред’явлено обвинувачення у підбурюванні до повалення державного строя.

2000 рік. Раннім вранці 4 травня мережами електронної пошти розпочав свій подорож вірус «I Love You». Ця людина виявилась родом з Філіппін і він поширений через чотири зламаних адреси електронної пошти. За оцінками експертів цей вірус завдав збитки у сумі щонайменше 7 млрд доларів, а США, наприклад, кожна 15-та компанія однак пошарпана цього. Хоч як дивно, але такі масове «розмноження» вірусу вкотре підтвердила те що, що електронна пошта стала звичним мережним інструментом і надто невчасно збирається здавати своїх позицій і з появою нових засобів мережного спілкування.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із сайту internet.