Конкуренція

???®??S ???? ?P.S??™? ???P.S???©?. У маркетинґу можна назвати три взаємозалежні області: прийняття рішень по СПОЖИВАЧА, ТОВАРУ, РИНКУ; «три кити» маркетингу: ЗБУТ, РЕКЛАМА, СЕРВІС; внутрішнє управління маркетингом. Щоб кваліфіковано працювати у кожній із перелічених областей маркетингу, бути фахівцем у справі. У основі маркетингової діяльності лежить ряд принципів, які повинні стати економічної абеткою підприємця. Шануй і бережи свого споживача. Не уставай шукати свого споживача. Купує людина. Скеруй весь маркетинг на чоловіки й допоможи йому прийняти рішення. Для вас немає продукту, ми маємо споживача. Для вас немає споживача, поки що до вас немає продукту. Споживача слід запитувати щодо тому, яке виріб він повинен, йдеться про тому, у яких його проблеми сьогодні й які завдання він розв’язувати з допомогою ваших товарів завтра. Знайдете потреби і задовольните їх. Ідея проста — законом успіху підприємства є виявлення потреб покупців, безліч максимальне їх задоволення. Споживач — наш цар і слава Богу. Не вона від нас, а, навпаки, ми їх від нього. Споживач — що це, хто приносить нам свої бажання, а наша робота у тому, щоб виконати їх прибутково і нам, для нього. Товар — це постійний привид роздумів: що ще із ним зробити? Треба встигати як виробляти требующийся товар, а й встигати аналізувати, що він потрібно. Обгоняйте ваших конкурентів в старінні власних товарів, будьте на півкроку попереду. Обновляйте товарний асортимент. Купують товари, які краще, а не найдешевші товари. Тому прагнете продавати з допомогою якості, а чи не ціни. Нехай за себе кажуть товари, а чи не продавці. Це означає, чого слід маніпулювати покупцем, нав’язувати йому продукт. Це економічно не вигідно. Добре на погостинах, а вдома краще. Шукай власну ринкову нішу — будинок для твоїх товарів. У будь-якого ринку є своє історія, сучасний стан та перспектив щодо майбутнє, треба тільки лінуватися вивчати ринок. Вивчіть конкурентів раніше, що вони вивчать вас. Збут, реклама, сервіс — це система руху вашого товару, містите їх у порядку. В усіх випадках продукт повинен потрапити туди, де споживач його всього чекає, і тому швидше всього купить. Економія на системі збуту призводить до втрат в продажах товару. Найбільш непотрібні витрати — це видатки недостатню рекламу. Хороший сервіс — заставу довгострокових відносин із споживачем. Він усі час після того повертатися, як повертаються відпочивати на хороший курорт. Не забувай пізнавати себе, свій маркетинг — це дзеркало твого підприємства. Вивчайте результати зі збирання, обробці та аналізу інформації з всім підрозділам підприємства. Ставтеся уважно для пропозицій і рекомендаціям всім сфер життєдіяльності підприємства. Керуйте маркетингом, розвиваючи його систему, шукайте власні методи маркетингу, озираючись у своїй на конкурентів. Майте на увазі, що маркетинг підприємствам, а чи не підприємство для маркетинга.

Виды й фізичні методи маркетингу класифікують: За сферою і об'єкту застосування; По товарної політиці; За часткою ринку освоєної підприємством По ринковому попиту. За сферою і об'єкту застосування розрізняють: Внутрішній маркетинг (у межах однієї країни у межах її кордонів); Експортний маркетинг (застосовується при реалізації товару до інших держав); Імпортний маркетинг (передбачає застосування специфічного дослідження внутрішнього і зовнішнього ринків для високоефективних закупівель і реалізації країни товарів та послуг). По товарної політиці розрізняють: Недиференційований маркетинг (застосовується у разі стандартного продукту, тобто. коли фірма працює з усіма можливими покупцями незалежно від в стратегії і тактиці) Диференційований маркетинг (передбачає над ринком споживачів 2 — 3 сегментів й роботу лише з них); Концентрований маркетинг (передбачає вибір одного сегмента й роботу відповідно до його інтересами) За часткою ринку освоєної підприємством Наступальний маркетинг (передбачає активної позиції над ринком з метою завоювання частка ринку. Застосовується якщо частка ринку велика, якщо підприємство випускає новий товар або якщо підприємство розширює об'єкти виробництва) Оборонний маркетинг (передбачає збереження підприємством наявної частка ринку) По ринковому попиту розрізняють: За Відгуками Друзів маркетинг (застосовується у разі негативного, негативного від попиту й його завдання перетворити їх у позитивний); Котрий Розробляє маркетинг (у тому, що — потенційний, його можна створити чи розробити): Стимулюючий маркетинг (застосовується для пожвавлення низького рівня попиту); Демаркетинг (застосовується при падаючому попиті щодо його пожвавлення і відновлення); Протидіючий маркетинг (застосовується якщо попит, з погляду громадськості, не раціональний і треба ликвидировать).

??™?? ???P.S©?? ???S…

Конкуренція — це суперництво для людей, фірмами, організаціями, територіями, зацікавлені у досягненні одному й тому ж цели.

Предмет конкуренції - товар, з якого суперники прагнуть завоювати споживача та її деньги.

Об'єкт конкуренції - це споживач і покупець, за розташування якого борються над ринком протилежні стороны.

Конкуренція ринку має свої функции:

. Виявлення чи встановлення ринкову вартість товара;

. Вирівнювання індивідуальних вартостей і розподіл прибутку на залежності від різних витрат труда;

. Регулювання переливу коштів між галузями і производствами.

Конкуренція у сфері маркетингу буває кількох видів. Підприємець мусить уміти вибирати требующийся в момент вид конкуренції, та вміти поєднувати її види при необходимости.

ФУНКЦІОНАЛЬНА КОНКУРЕНЦІЯ виникає, оскільки будь-яку потреба можна задовольнити по-різному. Отже, товари, з допомогою яких можливо задоволення, виступають конкурентами одна одній. Функціональна конкуренція може виникнути навіть за виробництві унікальної продукции.

ВИДОВА КОНКУРЕНЦІЯ — це результат те, що є товари, обслуговуючі те ж потреба, але різняться між собою по якимось істотним характеристикам.

Наприклад, до таких товарів можна віднести легковики одного десь із класу різними за проектною потужністю двигателями.

ПРЕДМЕТНА КОНКУРЕНЦІЯ — виникає оскільки виробники створюють практично однакові товари, різняться лише якістю, а нерідко однакові по качеству.

Починаючи конкурентні стосунки ринку, необхідно определить:

. які аналогічні товари конкурують із товарами вашої фірми і хто їх виробляє (виявлення конкурентних конкурентов);

. чи існують товари, здатні замінити ваш при задоволенні даної потребности;

. не загрожують вашому товару із боку суміжних або зовсім інших товарів ті конкуренти, які можуть опинитися задовольнити цю потреба з допомогою створення товару заменителя;

. чи можливо зникнення самої удовлетворяемой потребности.

Аналіз діяльності конкурентів — це одне з обов’язків фахівців із маркетингу, здійснювана в целях:

> виявлення існують і можливих товарів — конкурентов;

> визначення нинішніх і потенційних конкурентів — виробників цих товаров;

> дослідження слабких і сильних сторін всіх конкуруючих товаров;

> розробки прогнозів імовірною тактики і стратегії конкурентов.

Формуючи базу даних про конкуруючих товарах і фірмах, підприємцю необхідно спиратися визначений перелік вопросов:

1. Яку частку ринку займають конкуренти (за видами товаров)?

2. Який обсяг товарообігу конкурентов?

3. Чи має продукція конкурентів власне (марочне) название?

4. Яка організація збуту в конкурентов?

5. За якими критеріями організований збут у конкурентів (за видами продукції, регіонам, видам потребителей)?

6. Яка кількість працівників у сфері сбыта?

7. Яка політика цін конкурентов?

8. Для чого наголошується — на ціну, чи качество?

9. Які види й кошти реклами використовують конкуренты?

10. Як поставлено обслуговування клиентов?

11. Які і продовжити терміни поставки у конкурентов?

12. Яка форма і зовнішній вод продукції конкурентов?

13. Який рівень сервісу пропонують конкуренти в гарантійний і післягарантійний периоды?

14. Яка практика товароруху у конкурентів (види транспорту, обсяги запасів, розміщення складів, їх види й вартість збереження і транспортировки)?

15. У які країни експортується продукція конкурентов?

16. Яка частка експорту щодо окремих странам?

17. Яка частка ринку продукції конкурентів за рубежом?

У результаті фірма має можливість зрозуміти, чому конкуренти діють у такий спосіб, а чи не інакше, та спробу виробити власну стратегію. Яку стратегію можна применить?

СТРИМАНА РЕАКЦІЯ — при впевненості у своїх клієнтів; при завершенні діяльності цьому ринку; за хронічного дефіциту коштів реагирования.

ИЗБЕРАТЕЛЬНАЯ РЕАКЦІЯ — вибіркова відповідна реакція на поведінка конкурентів (наприклад, реакція на зниження цін, але байдужість до підвищення активності конкурентів в рекламну діяльність); такий підхід дає змогу вести конкурентну боротьбу на декількох напрямах чи базарах одновременно.

ВИПАДКОВА, МАЛОПРЕДСКАЗУЕМАЯ РЕАКЦІЯ — відповідна реакція пов’язаною просто з економічним становищем і конкретного ситуацією у конкурентів. Як правило, така реакцій є результатом дії причин особистого характеру, чи відсутності комерційного опыта.

На думку відомого по маркетингу Ф. Котлера, фірма в конкурентної боротьби може грати чотири ролі. Роль залежить від частки фірми на рынке:

1. ЛІДЕР (частка над ринком — 40%) почувається впевнено чи впевненіше інших. Проте його намагаються багато наздогнати, й тому він часто першим виявляє ініціативу у сфері ціни нові товари, стимулювання попиту. У захисті лідер вдається до різним действиям:

«оборона позицій» — лідер створює бар'єри (цінові, ліцензійні) на основних напрямах атак конкурентов;

«флангова оборона» — лідер виділяє ключові зони, висунуті укріплені точки як активної оборони, так контратаки;

«випереджаюча оборона» — лідер організує випередження суперника з допомогою особливих сигналів, нейтралізують атаку, наприклад, поширює інформацію про майбутньому зниженні цен;

«контрнаступ» — після наступу лідер робить паузу, та був вдаряє в слабке місце конкурента, наприклад, показує надійність свого товару і ненадійні вузли продукції конкурента;

«мобільний оборона» — лідер розширює свій вплив з допомогою розмаїття виробництва, виявлення глибинних потреб клиентов;

«стискаюча оборона» — лідер йде з ослаблених сегментів ринку за одночасного посилення найбільш перспективных.

2. ПРЕТЕНДЕНТ НА ЛІДЕРСТВО (частка над ринком — 30%) почувається впевнено, лише коли атакує першим. Можуть бути різні варіанти атак:

«фронтальна атака» — ведеться за багатьох напрямах (нових товарів та цінам, реклами й збуту), вимагає значних ресурсов;

«оточення» — спроба атакувати все чи значну ринкову територію лидера;

«обхід» — перехід до виробництва принципово нових товарів, освоєння нових ринків чи здійснення стрибка в технологии;

«атака горили» — невеликі рвучкі атаки ні коректними методами для деморалізації соперника.

3. ПОСЛІДОВНИК чи ВЕДЕНИЙ (частка над ринком — 20%) — ця роль залежить від дотриманні за лідером значній відстані відстані, економлячи сили та средства.

4. ОКОПАВШИЙСЯ У РИНКОВОЇ НІШІ (частка над ринком — 10%) — з це ролі, зазвичай, починають новачки. Це пошук ринкової «ніші» досить задовільних ж розмірів та прибутковості. Вдало для новачка, коли він знаходить нішу з можливостями зростання, але дуже привабливу для конкурентів, спеціалізується на певної роботи і знаходить свого потребителя.

Багато чого у питаннях вибору ринкової поведінки залежить від КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ТОВАРУ вашої фирмы.

Залучити споживача можна тільки пропозицією товару, який має переваги проти товарами — суперниками із задоволенням потреб потребителя.