«Квант здоровий» я": наукова гіпотеза чи абстрактна ідея?

«Квант здоровий «я»: наукова гіпотеза чи абстрактна ідея?.

Одним із основних моментів необхідності про «єктивного корінного реформування вітчизняної охорони здоровий «я, трансформації всієї системи соціально-гігієнічних знань на рубежі 80−90-х років [1] із «явилося «масоване вторгнення» у сферу медицини економіки із її суворо формалізованими критеріями.

Рівнобіжне упровадження в другій половині ХХ століття і активне використання в охороні здоровий «я інформаційних технологій із високим ступенем формалізації інформації, із одного боці, історично збігається із реформами, із іншого боці - дозволяє забезпечити реалізацію насущних економічних завдань охорони здоровий «я.

Усі частіше й ширше методи точних наук використовуються для опису й рішення завдань соціального порядку, у тому числі в медицині і охороні здоровий «я.

Актуальна, на форумі нашу думку, концепція «людського капіталу» [2], в одному зі своїх додатків орієнтує дослідників на пошук й розкриття своєрідних параметрів рентабельності суспільства.

Західні системи охорони здоровий «я, споконвічно орієнтовані на ринкову економіку при їхнього чималому історичному досвіді існування, дотепер то й не змогли вирішити всіх проблем оптимізації інвестування частки ВВП у медицину відповідно до однозначних критеріїв економічної ефективності.

Безрезультатні, дотепер, вітчизняні пошуки прийнятних механізмів результатів, що забезпечують оптимальний зв «язок, лікування із фінансовим забезпеченням, як на рівні конкретного лікувально-профілактичного заснування, то й системи охорони здоровий «зробив у цілому.

Ли означати це, що задачі, сформульовані відповідно до позначених проблем, по суті, не мають рішення? Швидше всього, це негаразд. По-перше, відсутність позитивного результату зв «язано із закономірним недоліком об'єктивно не сформованих станів й параметрів, що характеризують систему охорони здоровий «я, для перекладу їх у нову якість.

По-друге, конкретне концептуальне рішення може лежати в ще не позначеній площині досліджень.

Можна припустити, що чи рано пізно ученим все-таки вдасться одержати науково обґрунтовані моделі систем охорони здоровий «я, у тому числі імітаційні, вибір із який окремих, із відповідними конкретними параметрами оптимуму функціонування, не якщо представляти особливих труднощів.

Варто погодитися із положеннями, що в реаліях Сучасної цивілізації в країнах із відносно передовою науково-технічною й виробничою базою праця медичних працівників у більшому ступені починає характеризуватися чинниками виробничого значення [1]. Здоровий «я як категорія являє собою найважливіший елемент національного багатства [5]. Приймаючи дану тенденцію як про «єктивну сутність, необхідно із часткою обережності поставитися до корінної зміни вікових традицій лікування, що несуть у собі елементи мистецтва. Принаймні, цю бік проблеми необхідно враховувати, висвітляючи виробничу бік медичної праці.

Відомо, що категорія здоровий «я, як збірне поняття, характеризується комплексом загальновизнаних показників. Наскільки смердоті є досить формалізованими, однозначними й відповідають завданням й реаліям дійсного стану охорони здоровий «я? У сучасних умовах керування маркетинговою системою охорони здоровий «я відчувається недостача оцінних параметрів, що характеризують здоровий «я. Виникає нагальна потреба в чітких про «єктивних критеріях цого специфічного стану іменованого «здоровий «ям», як на рівні індивідуума, то й суспільної структури. Варто повторити, що така потреба виникає із примарою станів чи норми патології у відповідність із визначеними, у тому числі економічними, високо формалізованими характеристиками.

Рух дослідницької думи в цьому напрямі неминуче приводити до пошуку відповідних структурних елементів, за допомогою яких, можна якщо вимірити ступінь стану, іменованого «якістю життя». Саме можливість вимірити «якість життя» дозволити оптимізувати використання ресурсів охорони здоровий «зробив у сфері виробничого характеру лікарської діяльності в умовах маркетингових взаємин, де медична послуга із її економічними характеристиками стає, нібито, при багатьох рівних, одним вимірив попиту та пропозиції.

З одного боці, система медичної діяльності в площині економічних реалій здобуває яскраво виражені цільові функції. З іншого боці - одне із центральних місць в осмислюванні економічної доцільності функціонування системи охорони здоровий «я окреслює проблема пошуку загального принципу розмежування здорового й хворого стану організму. І що є не маловажним, на сучасному етапі розвитку суспільства запитання визначення й співвідношення цих діалектично зв «язаних станів, швидше за все, повинний розглядатися не так на рівні методологічної, якщо хочете філософської проблеми Сучасної медицини, стільки в аспекті її прикладного значення.

У деякому роді, проблема визначення необхідного обсягу медичної допомоги, а, отже, оптимальної відповідності ресурсних й фінансових витрат із ефективністю їхнього вкладення, зв «язана зі змістом й трактуванням таких категорій як «норма» й «патологія» [3]. В частности, основним чинником надання медичної послуги в площині економічної доцільності, як видно, повинний бути функціональний критерій оцінки стану пацієнта [4].

Якби в сучасній медицині й соціології охорони здоровий «я малися чіткі, науково — розроблені і обґрунтовані критерії здоровий «я й хвороби, доти ж описані виразно точними формалізованими параметрами, що не допускають двозначного тлумачення цих станів — проблема економічної ефективності охорони здоровий «я носила менш виражений характер.

Як видно, варто визнати, що навряд чи коли-небудь, будуть знайдені і описані однозначні критерії, що розмежовують діалектичну єдність нормального й патологічного станів організму.

Проте, це зовсім не виключає руху дослідницької думи, із одного боці, у напрямі пошуку умовного полючи, що розмежовує норму й патологію, із іншого боці - до вичленовування специфічних формалізованих елементів, що описують конкретний стан (здорове чи хворе) й властивому саме цьому стану. Нарівні із такими традиційними характеристиками хвороби як етіологія, патогенез, клініка виникає насущна потреба описати хворобу економічними параметрами.

Життєдіяльність маркетингової системи охорона здоровий «я, досягнення й реалізація визначених цільових функцій забезпечується пропозицією відповідної медичної послуги й вдоволеним попитом у формі медичних процедур. У результаті цого, конкретний організм може бути переведень із одного стану в інше: із патологічного в нормальне, чи може бути досягнуте «блокування» переходу організму в небажаний стан.

Дослідження наукових підходів й поглядів, що розкривають зміст медичної послуги, показують, що, із одного боці, послуга взагалі, як елемент маркетингової системи й медична зокрема, ототожнюється із товаром, із іншого боці - розкриваються її специфічні характеристики, що докорінно розмежовують категорії «товар» й «послуга».

За допомогою реалізованої медичної послуги забезпечується імовірність досягнення деяких цілей.

Швидше на, медична послуга в її прикладній формі - медичній процедурі, як елемент маркетингової системи охорони здоровий «я, є своєрідним специфічним засобом, за допомогою якого в системі охорони здоровий «я на рівні конкретної структури в конкретного пацієнта медичним працівником, що володіє відповідними прийомами й технологіями, формується нове стані, образно говорячи, «виробляються» своєрідні «одиниці функціональної норми», якщо хочете -«одиниці здоровий «я».

Метою дійсного повідомлення не є доказ чи спростування реального існування в природі деяких квантів здоровий «я.

Уведення «одиниць здоровий «я» як теоретичних, гіпотетичних одиниць, у принципі, може Дозволити формалізовано охарактеризувати такі основні поняття, що лежати в основі маркетингу в охороні здоровий «я, як медичний нестаток й потреба в медичній допомозі. У сучасному розумінні твердження типу «Нестаток бути здоровим визначає потребу пошуку засобів й способів видужання» [5], швидше на, є более літературною конструкцією, чим науковим постулатом.

«Хвороба», «потреба», «потреба», «здоровий «я», «видужання» й ряд інших категорій у їхньому традиційному розумінні, цілком прийнятні в системах охорони здоровий «я поза ринковою сутністю. Усі смердоті придатні для опису поняття «медична допомога». Алі як лише їхнє застосування переноситися в маркетингові системи охорони здоровий «я, у які термін «медична допомога» трансформується в категорію «послуга медична», виявляється, що узагальненої сутності цих зрозуміти стає недостатньо. Виникає насущна потреба наповнити зміст цих категорій формалізованими критеріями, що дозволяють коректно співвіднести їхнього із іншими елементами системи маркетингу, що володіють високим ступенем однозначності. Приміром, із такими, як одиниці медичних послуг й лікарської роботи, вартісні характеристики, число процедур, випадки медичного обслуговування і ін.

Визнаючи про «єктивну цільову орієнтацію маркетингу, дослідники дотепер не зуміли охарактеризувати єдину специфічність, як медичної послуги, то й її цільової функції.

По суті, однозначна цільова сутність системи медичного маркетингу розмивається на практично нескінченний ряд описів, так званих, кінцевих результатів медичної діяльності й шляхів їхніх досягнень.

Окремі автори таку єдину цільову настанову системи медичного маркетингу характеризують як поліпшення здоровий «я громадян й благополуччя медичних працівників [5], тобто оперують не цілком формалізованою категорією «здоровий «я».

Як відомо, поза маркетинговою сутністю системи охорони здоровий «я, здоровий «я населення характеризуються визначеними показниками. Використання таких узагальнених критеріїв для опису маркетингових систем, що є досить точними й тонкими функціональними структурами, стає не цілком коректним.

Напрошується закономірне бажання охарактеризувати кінцевий цільовий результат удоволеного медичного попиту своєрідними одиницями, подібними до одиниць вироблення у виробничій сфері.

Саме введення мнемонічних «одиниць здоровий «я» могли б вирішити деякі теоретичні проблеми на шляху опису критеріїв економічної доцільності охорони здоровий «я.

Умовне число таких «одиниць здоровий «я» у гносеологічному плані могло б описати й логічно зв «язати, із одного боці, всього спектра станів пацієнта, як суб «єкта маркетингової системи, із іншого боці - зрадити недвозначну характеристику цілеспрямованим діям лікаря (медичного працівника) й, нарешті, забезпечити методом, властивим точним наук, характеристику однозначності взаємин пацієнта й лікаря на полі визначених умів ринку медичних послуг.

Така «одиниця здоровий «я» може бути чи умовно мнемонічної, тобто її просто варто винайти й за домовленістю наповнити визначеним змістом. Можлива, така «одиниця здоровий «я» зможе адекватно відобразити деяку конкретну сутність взаємин суб «єктів маркетингової системи охорони здоровий «я й дозволити із високою часткою вірогідності оцінити їхню економічну ефективність.

В узагальненому виді завдання, позначена в дійсному повідомленні, зводиться до встановлення й введення деякої одиниці, формалізовано характеризуючу частку здоровий «я, із метою опису й коректного співвідношення будь-якого стану пацієнта чи структур, що надають медичні послуги, із високо формалізованими елементами маркетингової системи охорони здоровий «я.

Список литературы

Щепин О. П. Роль соціально-гігієнічної науки в реформуванні охорони здоровий «я. // Економіка охорони здоровий «я — № 1 — 1998 -З. 5−6.

Лисицин Ю.П. Концепцію «людського капіталу»: медико-економічний аспект. // Економіка охорони здоровий «я — № 2 — 1998 -С.5−9.

Тогунов І.А. Категорії «Норма» й «Патологія» у системі забезпечення якості медичної допомоги. // Бюлетень науково-дослідного інституту соціальної гігієни, економіки й керування охороною здоровий «я імені Н. А. Семашка. — 1997. — Вип. 4. — З. 25−29.

Степанов А. Д. Норма, зернятко й запитання охорони здоровий «я. / Горький. Волго-Вятское книжкове вид. — 1975. — З. 251- 252.

Галкін Р.А. з співавт. Маркетинг, лізинг, логістика в охороні здоровий «я. / Самара — Санкт-Петербург — 1998. — С.151.