Лексическая синонімія щодо англійської языке

Глава I. Сутність синонимии.

Глава II. Взаємозамінність слів та його синонимия.

Глава III. Сочетаемость.

Глава IV. Особливості семантики і поєднуваності англійських дієслів to amuse, to entertain, to grip, to interest, to thrill.

ЗАКЛЮЧЕНИЕ

.

БИБЛИОГРАФИЯ.

Сутність синонімії, синонімічних відносин між словами здавна привернула увагу й привертає мою увагу лінгвістів, котрі розробляють проблеми семасиологии, оскільки розв’язання проблеми синонімії, тісно пов’язані з антонимией і полісемією і його вивчення важливо не лише семасиологии, але й для лексикографії, літературознавства, методик викладання языка.

Попри існування, порівняно значної частини досліджень, присвячених розкриття різних сторін синонімії, до цього часу немає єдності поглядів, у відношенні визначення синонімів, методів вивчення, принципів виділення, тож класифікації синонімів, кордонів синонімічного ряда.

Більшість учених сходяться в думці, що синонімія є часту мікросхему мови, що характеризується власними відносинами і тих, що входить у ролі складової частини в лексичну систему мови в целом.

Що ж до визначення синонімії, то не існує єдиної думки: одні дослідники походять від спільності значення слова, інші - з співвіднесеності смислового й предметно — логічного запрацювала слові, треті - з спільності структурної моделі вживання і однаковою поєднуваності слов.

Такий аналіз цих визначень наводиться на роботах В. А. Паутынской «Огляд літератури з питання синонімії», В. А. Звегинцева «Семасіологія», «Питання теорії та історії мови», «Теоретична і прикладна лінгвістика» і В. Т. Вилюмана «Про визначеннях синонімії та його синонімія в сучасному англійському языке.

Глава I. СУТНІСТЬ СИНОНИМИИ.

У його дослідженні, присвяченому аналізу семантичних і функціональних зв’язків і слів та його синонімії в сучасному англійській. В. Г. Вилюман, докладно розбираючи бачимо всі ознаки синонімії, дійшов висновку, що необхідними і достатніми визнання слів синонімії є спільні цих справедливих слів семантичні і функціональні ознаки, а проблема синонімії зводиться до виявлення з урахуванням поєднуваності слів подібностей і відмінностей схождений і розбіжностей у тому значеннях і функціях. Правомірність такого підходи до явища синонімії підтвердилося у низці робіт відомих ученых.

Розуміння сутності синонімічних відносин був із розумінням сутності та структури мовного значення слова. Теоретично лексикології відомі різні способи трактування семантичної структури слова.

В. Г. Вилюман визначає семантичну структуру слова як набір семантичних ознак, які виявляються під час встановлення семантичної суміжності слів — синонімів. Як один з можливих способів визначення семантичної суміжності слів пропонується аналіз описи значень цих слів в тямущих словниках. Кілька слів вважаються семантично суміжними одна одній, якщо дається їх словникове тлумачення одного через інше. Зв’язок між словами то, можливо безпосередньою й опосередкованої. Вивчивши семантичні зв’язок між дієсловами, об'єднаними значеннями look, В. Г. Вилюман будує матрицю семантичних структур дієслів — синонімів. Матричне уявлення семантичних структур служить як наочним зображенням матеріалу, але й створює картину приватної системи у мові - синонімії, оскільки семантична структура кожного слова в матриці є собою упорядкований безліч взаємозалежних і протиставлені одна одній значений.

Глибокому проникненню по суті мовних явищ, їх характеру і законів розвитку сприяє зіставлення цих явищ у двох і більше языках.

Проблеми порівняльного вивчення лексики у різних мовами знайшли відображення на роботах А. В. Щербы, Р. А. Будагова, В. Г. Гака, Б. А. Успенського, В.М. Ярцевої, Ш. Балли, З. Ульмана, У. Вейнрйха і інших лингвистов.

Багато лінгвісти вважають за доцільне зіставляти між собою невеликі системи, члени яких пов’язані між собою семантично. Це дає можливість исследовательно визначити лексичні елементи кожної системи, відзначити моменти збігів з-поміж них, і навіть пояснити, чому семантичні контури кожного слова чи слів, мають однакову предметну отнесенность в сопоставляемы мовами, виявляються различными.

Порівняльні дослідження служать базою й у типологічних досліджень, вироблення типологічних універсалій, позаяк у результаті зіставлень встановлюються тотожні і нетотожні з певною погляду элементы.

М.М. Маковський у статті «Типологія лексико-семантичних систем підкреслює, що типологічна аналіз лексики ні зводитися тільки в констатації зовнішніх, найбільш доступних спостереженню, але часто випадкових збігів окремих елементів словника і семантики. У результаті досліджень необхідно з’ясувати, чи існують загальні структурні лексико-семантические моделі, властиві, незалежно від конкретного складу лексики, ряду мов, і якщо так, то такі їх особливості закономерности.

Отже, бачимо, що проблему синонімії вивчалася і вивчається, але, на жаль, більшість досліджень у цій області належить закордонним лексикологам. У Казахстані розвитком проблеми синонімії займається порівняно небагато лексикологов.

Вибір теми цієї роботи зумовлено тим, що синонімія, в частковості глагольная, є одним із самих маловивчених проблем лінгвістики. Актуальність даної роботи у тому, що це видані сьогодні роботи з синонімії висвітлюють тільки один яку — то бік проблеми. Тут намагалися об'єднати воєдино найважливіші боку цієї лінгвістичної проблемы.

Глава II. ВЗАЄМОЗАМІННІСТЬ СЛОВ.

ТА ЇХНІ СИНОНИМИЯ.

Вважаючи необхідними ознаками синонімії семантико-смысловую спільність лексичних одиниць та його часткову взаємозамінність, то є, сумісність тільки в умовах контексту і несумісність в інших, ми цим стверджуємо, що синонімами senso, stricto не є слова взаємозамінні переважають у всіх контекстах, бо коли два слова вживаються байдуже, то зніметься проблема вибору між ними.

Посилаючись на Аристотеля, З. Ульман підкреслює, що синонімія слів — категорія стилю; стиль ж завжди передбачає вибір між, по меншою мірою, у двох словах, сумісними чи несумісними, це означає, що в ній, де немає підстав щодо вибору між словами, може бути промови про їхнє синонимии.

Серед суджень про соотнесении синонімії і взаємозамінності є такі, які зводять синонимию до необмеженої взаємозамінності. Так, А. Черч пише, що й два імені (мова про іменах, експонованих поєднаннями слів) є синонімами (мають як не глянь один і той ж зміст), то завжди усунути одне з яких іншим; проте, приклад, який наводиться А. Черчем з цього приводу, показує, що взаємозамінність синонімів (сер Вальтер Скотт, автор «Вэверлея») обмежена, сер Вальтер Скотт є автором «Вэверлея» не одно за змістом сер Вольтер Скотт є сером Вальтером Скоттом.

У літератури з синонімії взаємозамінність лексичних одиниць сприймається як слідство спільності їх лексичних і граматичних значень. Так, О. Л. Демидова, займаючись синонимией прийменників, дійшов висновку у тому, що навколо лише синоніми, смыслоразличительны, невзаимозаменяемы, інші, стилістичні, допускають взаимозамену. О. Л. Демидова виділяє також третю групу синонімів, які суміщають ознаки у перших двох і, отже, взаємозамінних тільки в випадках і невзаимозаменяемых в других.

Відповідно до ухваленого нами концепції, синонімія має місце при дві умови — семантико-смысловой спільності, інші ж слова, які відповідають лише одного із цих умов, синонімами не являются.

Глава III. СОЧЕТАЕМОСТЬ.

Дієслова, що входять до один синонімічний ряд, може бути різними сочетаемостными обмеженнями. Сочетаемостные обмеження може бути лексичними, семантичними чи референционными.

Лексичне сочетаемостное обмеження в тому, що синонім може вживатися тільки з певним колом слів. Дієслівні синоніми мало мають таким виглядом сочетаемостного обмеження, проте можна навести приклад, більш-менш підходящий даному виду сочетаемостного обмеження: з цих двох синонімів creep і crawl, останнє, наприклад, краще використовувати під назвою істот, позбавлених кінцівок (змій, хробаків і т.п.):

The snakes crawled around the tree.

На відміну що від цього, семантична сочетаемостное обмеження задається зазначенням певного семантичного ознаки, яким має мати слово, вступающее в синтаксичну зв’язку з даним словом.

Серед escape, flee, fly, abscond, decamp «бігти» перші три синоніма мають далі широкої сполучуваністю, ніж останні два: суб'єктами відповідних дій можуть і люди, і животные:

His best tow dogs escaped from the camp, the dog fled into the forest. Тим більше що, суб'єктами дій abscond і decamp може лише люди.

Складніше виглядають референционные сочетаемостные обмеження. Прикладом таких обмежень може бути ряд reach, achieve, gain, attain у значенні «додаватися». Типові тих синонімів є такі поєднання їх зі іменниками, які позначають мета чи результат действия:

To reach / to achieve, to gain, to attain / one’s aim [ the abject of one’s desires, success, fame glory], to reach an understanding [ an agreement], to achieve a reputation for being rude. To achieve the realization of a dream, to gain / to attain / the attention of the clerk [ the confidence of the mountain people]. Цікаво, що у останніх прикладах з дієсловами gain і attain їх можна замінити синонімами reach achieve: поєднання to reach / to achieve / the attention of the clerk [the confidence of the mountain people] неправильні (а чи не просто відрізняються за змістом). Придивляючись уважніше іменником attention і confidence здатним розпочинати ролі прямого доповнення при gain і attain, але з при reach і achieve, ми помічаємо таку цікаву особливість відповідних фраз: суб'єкт стану, обозначаемого словом attention чи confidence, не збігаються з суб'єктом дії, обозначаемого дієсловами gain і attain: увагу клерка приваблює не сам клерк, а інша людина, і довіра до горців завойовує хто — то, відмінний від горців. Проте дієслова gain і attain здатні поєднуватися з іменниками, які позначають такі стану (властивості, ситуації), суб'єкти яких збігаються з суб'єктами відповідних дій: в разі to gain / to attain / one’s aim [success, glory] суб'єкт дії gain / attain — один і той ж обличчя. Нині ми можемо сформулювати референционное сочетаемостное обмеження для дієслів reach і achieve: де вони поєднуються із назвами станів, суб'єкти яких немає збігаються з суб'єктами які охоплюють чи дій. Схоже відмінність представлено у парі синонімів condescend — deign «зглянутися): перший із них поєднується і з назвою дії чи властивості, суб'єкт якого збігаються з суб'єктом condescend (he condescend smile), і під назвою властивості чи стану суб'єкт якого збігаються з суб'єктом condescend (to condescend to smb’s folly). Тим більше що, deign поєднується тільки з назвами власних дій чи властивостей субъекта:

He didn’t deign to smile, he didn’t deign to their folly.

Сочетаемостные різницю між синонімами можуть, подібно конструктивним відмінностями, бути мотивованими і немотивированными.

Розглянемо, наприклад синоніми surprise «дивувати» і amaze astound «дивувати, вражати». Вони різняться, зокрема, по ознакою ступеня почуття. Усі три можуть поєднуватися з обставинами заходи, проте surprise узгоджується з будь-якими обставинами цього (he was a little [not a little, very much ] sup), чи з тим, що означують надвисоку чи граничну ступінь властивості, належний стан або почуття ().

По крайнього заходу незвичні, а то й абсолютно аномальны, словосполучення. Очевидна природа цього заборони власними силами, без жодних додаткових коштів, висловлюють ідею високого рівня, і посилити згадану ідею може лише значення типу «надвисокий», «чрезвычайный».

У вышерассмотренном разі сочетаемостные відмінності природно виводиться з відмінностей у значеннях синонімів. Але навіть сочетаемостные відмінності може бути семантично немотивированными.

Нижче ми розглянемо ще кілька прикладів сочетаемостных різниці між синонимами.

Ciather «збиратися» відрізняється від своїх синонімів assemble і congregate тим, що суб'єктом assemble і congregate може бути (стилістично нейтральному тексті) лише живі істоти, а суб'єктом gather — будь-які котрі переміщалися предмети: the clouds are gathering, it will rain.

Ponder, meditate і ruminate «розмірковувати» поєднуються з назвами ситуацій, властивостей, продуктів думки як об'єкт (теми) роздумів: to ponder / to meditate/ upon the course of actions; to ruminate over the past; to ponder / to meditate, to ruminate/ the point. Дієслова ponder і meditate поєднуються з назвою обличчя на ролі об'єкта роздумів, що вирізняло ruminate: to ponder on modern young men, he meditated on all those people and the things they represented in his life.

Depress, oppress і weigh down (upon) «пригнічувати» поєднуються із назвами почуттів, дій, властивостей тощо в ролі причини пригніченого стану: a feeling of isolation depressed / oppressed / her, she was oppressed by fear, oppressed / weighed down / by the heat. З іншого боку, depress і oppress поєднуються із назвами конкретних речей і істот в тієї ж ролі, що ні притаманно weigh down (upon): the dim room depressed / oppressed / her, she depressed me.

Глава IV. ОСОБЛИВОСТІ СЕМАНТИКИ И.

ПОЄДНУВАНОСТІ АНГЛІЙСЬКИХ ДІЄСЛІВ TO AMUSE,.

TO ENTERTAIN, TO GRIP, TO INTEREST, TO THRILL.

Проблеми семантики по — колишньому привертає до собі пильна увага провідних учених усього світу. На цьому етапі розвитку лінгвістичної думки важливого значення набуває як питання встановлення й уточнення основних понять семасиологии, і вужчі завдання конкретних досліджень, в остаточному підсумку теж вкладених у дозвіл глобальних філософських проблем співвідношення мови, мислення та действительности.

Справжню роботу Є.В. Дрозд присвятив вивченню семантики і особливостей поєднуваності англійських дієслів to amuse, to entertain, to grip, to interest, to thrill.

Ця група дієслів обрано Є.В. Дроздом невипадково. Дієслова to amuse, to entertain, to grip, to interest, to thrill відбивають важливі соціальні й психологічні поняття, пов’язані з інтелектуально — пізнавальної й емоційної сферами людської роботи і відрізняються досить великий частотністю вживання. Безсумнівний їх інтерес і з власне — лінгвістичної погляду — багата семантична структура, широкі можливості сочетаемости.

Приступаючи до конкретної процедурі аналізу семного складу досліджуваних дієслів, Є.В. Дрозд ставив собі такі задачи:

1) чітко розмежувати і описати дієслівне слово як номинативную і структурну одиницю мови, проаналізувати особливості семантичної структури кожного дієслова і зіставити их;

2) встановити основі семного складу, що включає в предмет найменування: лише основний дієслівний ознака дії, стан, руху / чи супутні йому ознаки / манера, джерело / мета / - і порівняти дієслова за цими параметрам.

У його дослідженні Є.В. Дрозд користувався методом словникових дефініцій, з допомогою якого виділявся набір цьому даного лексичного значення, будь-яка словникова посліду приймалася за вказівку на семантичний компонент. Спостереження показують, що словникова дефініція включає у собі, з одного боку, вказівку на належність до більш загальній семантичної області, з другого боку — перерахування індивідуальних семантичних ознак слова. Об'єднуючи синонимичные, виключаючи поодинокі випадки вживання (фіксація один — 2 словниках), Є.В. Дрозд отримав набір компонентів значення кожного досліджуваного дієслова (таблиця № 1).

Аналіз свідчить, що загальним компонентом всіх досліджуваних дієслів є сема to affect the emotions, що дає, як на нас, право віднести аналізовані дієслова (точніше й ЛВС) до розряду емоційних. Цікаво зазначити, що ні одній з словникових послід, що описують значення дієслів to amuse і to entertain, як такий слово «емоція» не зустрічається, але присутність компонентів «радість», «щастя», «веселощі» (суто емоційних характеристик) дозволяє нам зафіксувати наявність компонента to affect the emotions й у цих глаголах.

Таблиця № 1.

|Семантические |To |To |To |To |To |To |To |To | |компоненти |engag|engag|affec|occup|make |excite|divert|excite| | |e and|e or |t |y |a |mirth | |intere| | |keep |excit|the |pleas|person|in | |st | | |the |e the|emoti|antly|laugh | | | | | |atten|curio|ons | |or | | | | | |tion |sity | | |smile | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |Дієслова | | | | | | | | | |To amuse |+ | |+ |+ |+ |+ |+ |+ | |To entertain |+ | |+ |+ | | |+ |+ | |To grip |+ | |+ | | | | |+ | |To interest |+ |+ |+ | | | | |+ | |To thrill | | |+ |+ | | | | |.

Наступним загальним для чотири з п’яти аналізованих дієслів виявився компонент to engage and keep the attention. Як свідчать дані, які зібрав Є.В. Дрозд, цей елемент в різного рівня виражений у значенні аналізованих слів: для to amuse він фіксується 14, для to entertain — 11, для to grip — 19, для to interest — 25 словниками. Компонент значення to excite interest є у чотири з п’яти дієслів, що ставить дієслово to trill на кілька особливе становище. Інші компоненти є специфическими.

Дієслово, як жодна інша частина промови, має широкий набір диференційних характеристик, значно що ускладнюють його семантику. У значенні дієслова можуть утримувати вказівку на специфіку які охоплюють їм дій, стан осіб, предметів, способів, вид дії, співвіднесеність його коммуникантами, модальності оцінки зміст висловлювання, час мовного акту й тому подобное.

Користуючись даними тямущих словників, Є.В. Дрозд, спробував проаналізувати диференціальні ознаки кожного з дієслів, спираючись на вищезазначені компоненти значення. Для більшої наочності додається таблиця № 2.

Таблица № 2.

|Общие семан- |To engage |To affect the |To occupy |To | |тические |and keep |emotions |pleasantly |excite| |компоненти |the | | |intere| | |attention | | |st | |Дифференциальны|Ag|Fas|By |Str|Ful|Dee|A |A |Fu|An|Li|Sm|A |Wit|Ho| |е ознаки |re|t |any|ong|ly |ply|ne|sud|n,|yt|gh|al|su|h |ld| | |ea|and|thi|ly | | |rv|den|mi|hi|t,|l |dd|ple|fa| | |bl|str|ng | | | |ou|wav|rt|ng|ch|di|en|asa|st| | |y,|ong|tri| | | |p.s |e |h |tr|ee|ve|wa|nt,| | | |pl|ly |fli| | | |tr|of | |if|r |rs|ve|tri| | | |ea| |ng,| | | |em|kee| |li| |io|of|fli| | | |sa| |lud| | | |or|n | |ng| |ns|ex|ng | | | |nt| |icr| | | | |em | |, | | |tr|mat| | | |ly| |ous| | | | | | |Lu| | |.p|ter| | | | | |, | | | | | | |di| | |l.|s | | | | | |ent| | | | | | |cr| | | | | | | | | |ert| | | | | | |ou| | | | | | |Дієслова | | |ain| | | | | | |p.s | | | | | | | | | |ing| | | | | | | | | | | | | |TO AMUSE |+ | | +| | | | | |+ |+ |+ | +| | +| | |TO ENTERTAIN |+ | | | | | | | | | | | | | | | |TO GRIP | |+ | |+ |+ |+ | | | | | | | | | | |TO INTEREST | | | | | | | | | | | | | | | | |TO THRILL | | | |+ | |+ |+ |+ | | | | +| | | | | |Ка|Кол|Хар|Хар|Кач|Хар|Ре|Хар|ис|ис|ис|ис|Ха|Хар|Ха| | |че|иче|акт|акт|ест|акт|зу|акт|то|то|то|то|ра|акт|ра| | |ст|ств|ери|ери|вен|ери|ль|ери|чн|чн|чн|чн|кт|ери|кт| | |ве|енн|сти|сти|ная|сти|та|сти|ик|ик|ик|ик|ер|сти|ер| | |нн|ая |ка |ка |хар|ка |т |ка | | | | |ис|ка |ів| | |ая|хар|объ|про|акт|про|во|эмо| | | | |ти|ист|ти| | |ха|акт|ект|цес|ери|цес|зд|ции| | | | |ка|очн|ка| | |ра|ери|а |са |сти|са |їй| | | | | |эм|ика|пр| | |кт|сти| | |ка | |ст| | | | | |оц| |оц| | |ер|ка | | |про| |ві| | | | | |ий| |єс| | |ів| | | |ц. | |я | | | | | | | |са| | |ти| | | | | | | | | | | | | | | | |ка| | | | | | | | | | | | | | | | |про| | | | | | | | | | | | | | | | |. | | | | | | | | | | | | | | |.

Найцікавіший Є.В. Дрозд і ми вважаємо компонент to affect to the emotions. Вже говорилося у тому, що у компонентном складі значень дієслів to amuse, to entertain вказуються конкретні види емоції (радості, веселощі, щастя) в на відміну від інших дієслів, де безпосередньо вживається слово «эмоция».

Є.В. Дрозд передбачає розглянути дієслово to grip. Майже в всіх визначеннях підкреслюється, що вплив на емоції відбувається сильно, глибоко, повністю (компоненти strongly, fully, deeply). На цьому Є.В. Дрозд робить висновок, що дієслово to grip передає непросто емоційне, а вони часто й ефективне стан человека.

У компонентної структурі дієслова to trill також є такі характеристики процесу, як strongly, deeply, тобто емоційний вплив й у досить сильно. З іншого боку, підкреслюється результат на людини — поява нервової дрожу (a nervous tremor), раптовість виникнення емоцій та його гострота (а sudden wave of keen emotion).

Проведене Є.В. Дроздом дослідження особливостей семантичної структури дієслів to amuse, to entertain, to grip, to interest, to thrill дозволяє: зробити такі выводы:

1. Аналіз словникових дефініцій зазначених дієслів показує, що це дієслова мають розвиненою семантичної структурою, що був представлений як набору компонентів значення. Загальною для всіх п’яти дієслів є сема to affect the emotions, що дозволяє зарахувати дані дієслова (чи його ЛВС) до розряду емоційних. Наявність зазначеного компонента дає Є.В. Дрозду право об'єднати настільки, начебто, різні дієслова у тих одного исследования.

Наступні два компонента to engage and keep the attention і to excite interest зустрічаються чотири з п’яти дієслів, що ставить дієслово to thrill на кілька відособлене положение.

Компонент to occupy pleasantly зафіксовано лише у дієсловах to amuse, to entertain, to thrill. Інші компоненти значення є специфическими.

2. Поруч із інваріантними, денотативними компонентами, розглянутими дієсловами притаманні диференціальні ознаки: свідчення про характеристики об'єкта, якісні ці ознаки дії, результат впливу й дуже далее.

3. Елементи словникових тлумачень, відповідні декому з перелічених вище компонентів, часто зустрічаються у малих кількості словників. Наскільки виправдано їх виділення, покаже аналіз лише на рівні синтагматики. Безперечно одне: вивчення сфери поєднуваності слів є важливим доповненням методи словникових дефініцій, проведеної парадигматичному уровне.

Для визначення особливостей поєднуваності досліджуваних дієслів необхідно: 1) визначити синтаксичну структуру словосполучень, елементом якого є дієслово, подати їх у вигляді моделей; 2) встановити залежність між синтаксичної моделлю словосполучення й смисловою структурою слова; 3) встановити ономасиологическую формулу семантичної спрямованості дієслова суб'єкта і / чи об'єкт дії, то є вивчити ліве та праве оточення дієслова; 4) описати об'єм і характер предметних імен, восполняющих його конкретний зміст дієслівних лексем, впливають / які впливають на лексичне значение.

Отже, Є.В. Дрозд виходить із принципу, що об'єктивне існування різних лексико — семантичних варіантів відбивається у розбіжностях між способами реалізації у мові. Враховуючи той факт, що поєднуються у мові по притаманні їм правилам, а сполучуваність слова співвіднесена і із властивою йому лексичній семантичної, Дрозд проводить розмежування лексичній і семантичної сочетаемости.

У визначенні синтаксичної поєднуваності Є.В. Дрозд користувався готовими конструкціями, розробленими О. С. Хорнби.

Модель синтаксичної поєднуваності («синтаксичний контекст») як така неспроможна, за рідкісними винятками, бути підставою визначення конкретного значення слова, але за протиставленні моделей одна одній вона вказує хіба що сферу значення. При визначенні ж конкретного значення важливо враховувати діалектику синтаксичного і лексического.

Ведучи мову про лексичній поєднуваності, Дрозд пропонує нам прийняти до уваги субъектно-объективную спрямованість дієслова, тобто вивчити ліве та праве оточення дієслів. Усі іменники було розбито на лексико-граматичні розряди. У основу було покладено на кілька зміненому вигляді класифікація іменників, розроблена І.В. Арнольд і описана у книзі «Семантична структура слова в сучасному англійській мові й методика її дослідження». До уваги приймалися такі семантичні категорії іменних лексем, як «натхненність», «неодушевленность», «обличчя», «не обличчя», «конкретність», «абстрактність» й дуже далее.

Аналіз останньої показав, що дієслово to interest є найбільш вживаним із усієї групи аналізованих дієслів. Він узгоджується з різними тематичними розрядами существительных.

Дієслово to amuse є другим по частотності употребления.

Дієслова to amuse tо entertain є близькими за змістом. Дослідження сочетаемостных особливостей показують, що дієслово to entertain передбачає велику активність іншим людям, створення більш-менш форигальных обставин, хіба що спеціально винайдених методів веселощів. Дієслово to thrill передає естетичні почуття вищого насолоди прекрасным.

Дієслово to grip тоді як дієсловами, розглянутими вище, виявляє велику вибірковість сочетаемости.

Сполучуваність дієслова to grip обмежена іменниками, пов’язані з емоційної та інтелектуальної сферами людської діяльності. Дієслово to grip передає почуття глибші по змісту і силе.

Аналіз сочетаемостных можливостей досліджуваних дієслів показав, що, володіючи деякими загальними семантичними компонентами, дані слова мають различительные ознаки. Це: а) випадковість вживання; б) семантичні особливості; в) синтаксична сполучуваність; р) лексична сочетаемость.

Отже, наведене дослідження виявило, що з здійснення компонентного аналізу слів необхідна як використання лексикографічних даних, і вивчення сочетаемостных властивостей словникових одиниць. Це дає можливість уточнити і деталізувати деякі припущення щодо компонентного складу окремих ЛВС слів однієї лексико-семантической группы.

ЗАКЛЮЧЕНИЕ

.

У роботі була спроба висвітлити деякі аспекти, що стосуються теорії синонімії і функціонування дієслівних синонимов.

Проробляючи роботу, я ознайомилася з авторів, працівників та продовжують працювати над проблемою синонимии.

Діяльність розглянуті такі важливі синонімії явища як сполучуваність і взаємозамінність слів. Також наводяться приклади дослідження Є.В. Дрозда.

Звісно, поняття «синонімія» багатогранно та практично йому неможливо дати однозначне визначення. Різні дослідники виділяють свій, на думку, найважливіші компоненти, які має входити в визначення синонимии.

Министерство науку й вищої освіти Республіки Казахстан Республіканське Державне казенне підприємство «Державний Університет «Імені Шакрима».

Кафедра: англійського языка Курсовая работа.

Тема: Лексична синонімія у «англійському языке.

Студент: Талдыбаева З.

Керівник: Иунихина А.В.

2000 г.