Способы висловлювання просторових взаємин у сучасному языке

Орловський державний университет.

Кафедра російської мови як иностранного.

Засоби виражальності просторових взаємин у сучасному російському языке.

Курсова работа.

студента III курсу філологічного факультета.

(іноземне отделение).

У Сі Чао.

Науковий руководитель.

Кандидат філологічних наук М. У. Русанова.

Орел — 2004 г.

Содержание Введение. I. Засоби виражальності просторових взаємин у сучасному російському языке.

1. Місцезнаходження особи, предмета у межах визначеного пространства.

2. Вислів напрями руху особи, предмета.

3. Позначення траси руху на межах певного пространства.

4. Напрямок руху (кінцевий пункт, куди спрямоване рух, вихідний пункт).

II. Засоби виражальності просторових взаємин у повісті У. Распутіна «Уроки французского».

1. Вислів місцеположення предмета. а) предложно-падежные форми імен іменників б) прислівники мест.

2. Вислів напрями руху. а) предложно-падежные форми імен іменників (куди?, звідки?); б) прислівники місця. Укладання.

Список литературы

.

Під час вивчення російської мови як іноземного вчені рекомендують йти від змісту до способів грамматического выражения.

У підручниках, навчальних посібниках по російській мові як іноземному представлені способи висловлювання різних обстоятельственных відносин: тимчасових, причинних, просторових, цільових і др.

Мета цієї роботи — описати способи висловлювання просторових взаємин у російській мові, уявити способи висловлювання місцезнаходження і способи висловлювання напрями руху, описати групи імен іменників, вживаних із прийменниками в, на, за, з, у, до в падежных формах, дати класифікацію проаналізованого матеріалу на прикладах із твори У. Распутіна «Уроки французского».

Методом суцільний вибірки нами виявлено 100 прикладів граматичних конструкцій, виражають просторові отношения.

I. Засоби виражальності просторових взаємин у сучасному російському языке.

У сучасному російській мові існують такі способи висловлювання просторових відносин. [1] При позначення місцезнаходження особи, предмета у межах визначеного простору. У словосполученнях вживаються дієслова багатозначно «перебувати у певному місці». Дієслова: бути, жити, вчитися, працюватимете, і т.д. Іменники із прийменниками в, на, у відповідають питання где?

У + предл. П. На + предл. П У + рід. П.

У столі На столе.

У брата.

Закріплене вживання прийменників «в» і «на».

Найчастіше для позначення місцеположення всередині предмета вживається група в+ предл. п: в шафі, у кімнаті. Та деякі іменники, які позначають будинку, приміщення, а як і певні простору, у тому значенні можуть вживатися в предложном відмінку з приводом «на». Наприклад: на пошті (порівн: у книгарні); заводу (в майстерні) тощо. При вираженні просторових відносин використовуються певні групи імен іменників. Перерахуємо найбільш употребляемые.

1. Назви навчальних установ і їх частин. У університеті, в інституті, в консерватории.

2. Назви організацій, установ, объектов.

3. Назви населених пунктів, частин населених пунктів: у місті, у селищі, у селі; надворі, на площади.

4. Назви спортивних споруд: стадіону, в басейні, у спортзалі, на ковзанці, на ипподроме.

5. Назви форм організації громадського часу, мероприятий.

(просторово-часове значення). Іменники — назви заходів, форм організації громадського часу при вираженні просторово-тимчасового значення виступають зазвичай, у групі на+предл. п: на концерті, на іспиті, на уроці, зборах, на роботі. Виняток становлять слова: експедиція, підхід, відпустку, практикум, семінар будь-якого вченого, відрядження, які вживаються в группе+предл.п: у відпустці, в експедиції, у відрядженні і т.д.

6. Назви географічних объектов:

1.Названия частин світла: Європа, Азія, Австралія тощо. і більш світла: північ, південь, схід, захід. У Європі, в Азії, в Австралії; північ від, Півдні, Сході, на западе.

2.Названия держав, республік, штатів, міст тощо.: у Росії, в.

Китаї, у Німеччині Москві, в Пекіні. 3. Названия островів і півостровів: на Кіпрі, на Діксону. 4. Названия гірських масивів: а) вибір іменний групи з іменником назвою гірського масиву — залежить здебільшого від форм числа, як і вживається дане назва. Іменники мають форму множини -.

Альпи, Карпати, Татри й т.д. — вживаються зазвичай, у групі в + предл. п в Альпах, в Татрах.

Іменники мають форму однини, виступають на групі на + предл. п: на Кавказі, на Уралі, на Алтае.

Виняток становлять: Тібет — в Тибеті; Тянь-Шанем — в Тянь-Шані (і Тянь-Шані); Ала-тау — в Кузнецькому Ала-тау.

(У) поєднання на кшталт гора Кавказу, гори Алтаю вживаються групи в + предл. п: серед стосів Кавказу, серед стосів Алтая.

[2]. Цю групу виділяють з урахуванням вживання у словосполученнях дієслів руху. Напрям движения.

1. Кінцевого пункту руху предмета.

Назви об'ємних предметів, приміщень, будинків, споруд, географічних понять, форм громадської організації часу, одухотворені іменники. в + вин. П. на + вин. П. до + дат. П. шухлядні до столу до брату.

2. Вихідний пункт руху. Назви об'ємних предметів, будинків, приміщень, споруд, географічних понять, форм громадської організації часу, одухотворені іменники. з + рід. п. з + рід. п. від + рід. п. з дому зі стіни від брата.

(А) При позначення напрями руху зсередини чи із поверхні предмета (звідки?) вживається група + рід. п., соотносительная з групами у + предл. п. (де?) й у + вин. П. (куди?) і велика група з + рід. п., соотносительная з групами на + предл. п. (де?) і + вин. п. (куди?). одухотворені іменники при позначення вихідного пункту руху вживаються групи від + рід. п. відповідно до групами у + рід. п. (де?) і до + дат. П. (кудам?), порівн: Наталя випередила подруги; - Наталя була в подруги; - Наталя відвідувала подруге.

[3]. 1. Позначення траси руху на межах певного простору. по + дат. п. в + предл. п. на + предл. п. їздити вулицею ходити у прак їздити у вулиці ходити парком подорожувати по стране.

(А) При позначення траси руху від дієсловами різноспрямованого руху, а також із дієсловами типу гуляти, проходжуватися вживається група з + дат п.: йти, ходити лісом; гуляти полем, а як і групи в + предл. п. і предл. п. багатозначно розташування предмета, порівняння: гуляти лісом — гуляти лісом; бігати стадіоном — бігати на стадионе.

(У) З дієсловами подорожувати, мандрувати, а як і сословами прогулянка, екскурсія вживається тільки група з + дат. п. подорожувати в Африці; мандрувати по Карелії, екскурсія по городу.

2. З дієсловами односпрямованого руху, і близькими до них щодо значенням дієсловами. твор. п. без предл. по + дат. п. йти лісом йти лісі дорогий дорогою по Москві через + вин. п. йти, пройти через ліс їхати, проїхати крізь усе ліс місто через Москву.

(А) При позначення траси руху від дієсловами односпрямованого руху, і близькими до них щодо значенням типу: проходити, спускатися, стікати, протікати тощо. іменники — назви видів ландшафту: ліс, луг, полі тощо., а як і загальні назви населених пунктів: місто, село, селище тощо. вживаються в іменних группах.

Твор. п. без приводу: йти лісом, по + дат. п: йти лісі; через + вин. п.: йти через ліс. без приводу: йти лісом, по + дат. п: йти лісі; через + вин. п.: йти через ліс. Групи синонімічні і взаимозаменяемы.

(У) Назви типів доріг: стежина, дорога, вулиця, провулок, просіка і т.д., а як і витягнутих просторів: берег, узлісся (лісу), сторона і недо. ін. — вживаються в групах по + дат. п. і крізь + вин. п.: колона фізкультурників пройшли за Москві. Групи синонімічні з займенником весь частіше вживається група через + вин. п.

[4] Напрям движения.

1. Кінцевого пункту руху (куди спрямоване рух?) за + вин. п. перед + твор. п.

(поставити щось) за шафу (стати) перед зеркалом.

(А) Якщо кінцевим пунктом руху одного предмета є простір ззаду іншого предмета, назва іншого предмета виступає в групі за + вин. п.; часто-густо дієслово у разі має приставку за — «ввійти за кут, заїхати за будинок, закотитися за шафу. При іменників — назвах перепон, стінок, кордонів — широко вживаються за двері, пригнути в кишеню і т.д.

(У) Якщо кінцевим пунктом руху одного предмета є простір попереду іншого предмета, то поєднані із каузативными дієсловами: ставити — поставити, вішати — повісити, класти — покласти, саджати — посадити, сідати — сісти, лягати — лягти, стати, а також із дієсловом помістити — поміщати, назва іншого предмета вживається в групі перед + твор. п.: поставити квіти перед портретом, сісти перед самої сценою і т.д.

З дієсловами руху, і іншими дієсловами, які позначають пересування в просторі, група перед + твор. п. не употребляется.

2. Вихідний пункт движения.

(звідки спрямоване рух?) через + род.п. через вдома (виїхала машина).

Якщо вихідним пунктом руху одного предмета є простір позаду іншого предмета, назва цього іншого предмета виступає групи через + рід. п. зазвичай дієслова руху на цьому випадку мають приставку ви-: з-за рогу виїхала машина; через дерева вийшов людина. Але: дістати через шафи; назви перегородок, предметів тощо. поєднуються з ширшим колом дієслів, порівн: приїхати з-за кордону; доноситися из=за стіни (про звуці) і т.д.

Для позначення вихідного пункту — простору попереду будь-якого предмета відповідної конструкції нет.

3. Траса движения.

Повз + род.п.

Автобус проїхав остановки.

(А) При позначення траси руху щодо якогось елемента, що у не стоїть осторонь рушійної об'єкта, назва цього вживається групи повз+ род.п.

(У) група повз + род.п. вживається тільки з дієсловами, виражають рух: їхати, летіти, мчати, поспішити і т.д.

(З) На відміну від груп з приводом «близько», «біля» тощо. група з приводом «повз» передбачає обов’язкової безпосередній наближеності розташування предмета.

II. Засоби виражальності просторових взаємин у повісті В.

Распутіна «Уроки французского».

Проаналізовані приклади містять такі способи висловлювання просторових відносин: [1] після дієслів бути, жити, працювати, залишитися, чекати, купити. Вживаються імена іменники в в.п. з приводами: в, на, в тв. п. із прийменниками за, под.

Ці конструкції відповідають питання перебувати де?, де? Вони висловлюють місцезнаходження предмета.

1. Іменники, вжиті разом із приводами висловлення місця, можуть позначати: назви населених пунктів, просторів, що у них: місто село, село, базар, вулиця. а) Я живу (де?) за городом.

Місто — великий населений пункт, адміністративний, торговий, промисловий і культурне центр.

Жити — проводити своє життя якомусь місці, серед когось, жити. б) В Україні у селі було лише початкова школа.

Село — селянське селение.

Бути — існувати. в) У селі виду в дорослих за такі ігри гоняли.

Село — велике селянське селение.

Ганяти — позначає дію, що відбувається над одному напрямку. р) На ці грошей базарі можна, було купити п’ять поллитровых баночок молока.

Базар — місце з торгівлі, зазвичай площею, а до як і роздрібна торгівля такому месте.

Купити кого — що, придбати у власність. буд) Вивантажив мене розмовляє вулиці Подкаменной.

Вулиця — населених пунктах: два низки будинків культури та простір з-поміж них для хідника та проїзду, а як і це пространство.

Вивантажити — що витягти всередину який-небудь груз.

2. Назва навчальних закладів, кімнат для занять, навчальних предметів: школа, урок. а) Я двадцять років працюю в школе.

Школа — навчальний заведение.

Працювати — мати де-небудь, якесь заняття, посаду. б) Найстрашніше я засвоїв, інше згодом додалося на шкільних уроках.

Урок — робота, задана до виконання у визначений срок.

Додатися — з’явитися у дополнение.

3. Назва житлових приміщень, частин житлового приміщень: будинок, кімната, коридор, драбина. а) На інший половині вдома жив сам директор.

Будинок — житлове будинок як і люди, що у нем.

Жити — проводити своє життя якомусь місці, серед когось, жити. б) У кімнаті було багато книг.

Кімната — окреме приміщення під житло у квартирі .

Бути — існувати, в) Я чекав Лідію Михайлівну в коридоре.

Коридор — прихід, котрий поєднує частини квартири здания.

Чекати — кого що або кого чого бути де-небудь, мати якомунибудь стані, розраховуючи на поява, прибуття кого — чого — нибудь. р) під сходами було темно.

Драбина — споруду на вигляді низки щаблів на підйом і спуска.

Бути — существовать.

4. Географічне назва: Ангара.

У Ангарі ходила рыба.

Ангару — назва реки.

Ходити — двигаться.

У нашому матеріалі - 40 примеров.

2. Для висловлювання місця у російській мові вживаються прислівники зі значенням місця: тут, тут, неподалік, відповідальні питанням — де? а) Хазяйнував тут валик.

Тут — у тому месте.

Господарювати — ведення господарства. б) Тут нам не мешал.

Тут = тут у цьому месте.

Перешкоджати — створювати перешкода у чомусь, служити перешкодою. в) Я кружляв неподалеку.

Неподалік — поблизости.

Кружляти — блукати, ходити, збивати з дороги.

У нашому матеріалі 45 примеров.

[2]. Після дієслів руху вживаються імена іменники в У. п. із прийменниками: в, на, під, до.

Ці конструкції відповідають питання рухатися переміщатися куди?, висловлюють напрям движения.

1. Іменники, вжиті разом із приводами висловлення місця можуть обозначать:

1). Назви населених пунктів, просторів, що у них: площадка.

Опускали на площадку.

Майданчик — спеціально обладнаний рівна ділянка землі, відведений для певної виховної мети. Опускати кого — що, перемістити на більш низька положение.

2). Назва навчальних закладів, кімнат для занять: школа, клас. а) Як йти до школи у тому виде.

Школа — навчальний заведение.

Йти — рухатися, переступаючи ногами. б) Я пішов у перший класс.

Клас — група учнів однієї й тієї ж роки навчання чи що відбувається і той ж предмет.

Піти — розпочати идти.

3). Назва житлових приміщень, частин житлового приміщення: будинок, драбина. а) Вона зустріла мене після закінчення школи і провів до дому.

Будинок — житлове будинок як і люди, що у нем.

Проводити — кого що прощаючись, провести, піти у місці з кимось до якогось місця. б) Я видерся під лестницу.

Драбина — споруду на вигляді низки щаблів на підйом і спуска.

Залізти — влізти куди-небудь проникнуть.

2 б Для висловлювання напрями руху на певному просторі у російській вживаються прислівники багатозначно місця: туди, сюди, додому, відповідальні питанням куди? Ці прислівники вживаються після дієслів руху, вказуючи собі напрямок руху. а) За тиждень раніше туди з'їздила мать.

Туди — у те місце у ту сторону.

З'їздити — поїхати куди-небудь, побувши, повернутися назад б) Сюди не приходит.

Сюди — до цього місце, у цю сторону.

Проходити — йдучи, досягти чогось з’явитися куди-небудь в) Ми поїдемо домой.

Додому — до свого дому, себе на квартиру; в рідні места.

Поїхати — вирушити у шлях на чем-нибудь.

Для висловлювання просторових отношений. 3] вживаються імена іменники в р.п. приводами: з, с.

Ці конструкції відповідають питання движенья переміщатися откуда?

Іменники, вжиті разом із приводами висловлення місця, можуть обозначать:

1) назви населених пунктів, просторів, що у них: земля.

Швидко схопив її з землі і показав мені решку.

Земля — територія з угіддями яка перебуває у чьем-нибудь володінні, пользовании.

Схопити — швидко поднять.

2) Назва навчальних закладів, кімнат для занять: школа.

За гру за власний кошт ми могли вигнати з школы.

Школа — навчальний заведение.

Вигнати — кого що женучи, удалить.

3) Назва житлових приміщень частин житлового приміщення: учительская.

Вона з учительской.

Учительська — кімната в шкільному будинку, де збираються учителя.

Вийти — піти, залишити предмет чего-нибудь.

У нашому матеріалі 15 примеров.

Заключение

.

У сучасному російській мові просторові відносини виявляються на рівні словосполучення, до складу якої входять дієслова і імена іменники в предложно-падежных формах, а як і прислівники багатозначно места.

Найпоширенішими способами висловлювання просторових відносин є поєднання дієслів з значенням «перебувати, розташовуватися»: бути, перебувати, сидіти, стояти, жити, працювати, вчитися з іменниками в Предложном відмінку із прийменниками в, на, іменниками в Орудному відмінку із прийменниками за, під. Ці конструкції висловлюють просторові відносини з значеннями місцеположення особи, предмети й відповідають питання — де? що не месте?

Крім іменників із прийменниками вживаються прислівники місця: тут, там, неподалік, везде.

У нашому матеріалі - предложений.

Ще однією значенням є вираз напрями руху. Способи висловлювання цього значення служать словосполучення, у складі яких дієслова руху (односпрямованого і різноспрямованого руху) і іменники в Винительном відмінку м приводами в, на, відповідальні на питання — куди?, а як і прислівники — туди, сюди додому. Антонимичные їм конструкції рухатися звідки? включають дієслова руху, і іменники в родовому відмінку із прийменниками з, с.

У нашому матеріалі - предложений.

Імена іменники можуть позначати назви країн, континентів, населених пунктів, установ, навчальних закладів, будівель, частин цих будівель, назви просторів, що є землі, географічні названия.

1. Всеволодова Способи выражения.

2. Л. П. Юдіна, Р. А. Битехтина Вживання дієслів руху на сучасному російській мові. М., 1978.

3. Д. Еге. Розенталь, І. Б. Голуб, М. А. Теленкова. Сучасний російську мову. М., 2002 г.

4. Граматика російської в ілюстраціях. Російську мову М. 1989.

5. З. І. Ожегов Тлумачний словник сучасного російської. М., 2000 г.

6. У. Распутін «Уроки французького» російську мову М., 1988 г.