Унсет Сігрід

Унсет Сигрид

Унсет Сигрид (Undset Sigrid, 1882—) — сучасна норвезька письменниця. Р. в Каллундборге у Данії, у ній археолога Ингвала Унсет. У дитинстві переїхала з батьками до Норвегії, Осло. Понад 10 років служила у Московському відділенні «Загальної компанії електрики» Осло. До цього періоду життя У. належить поява її перших книжок. У 1907 побачила світ повість «Фру Березня Эули» (Fru Marta Oulie), доставившая У. значну популярність. У 1908 вийшла книжка «Щасливий вік», два роки — збірку віршів й у 1911 — роман «Йенни» (Ienny), мав величезний успіх, який залучив себе виняткову увагу читаючої публіки. Сміливе і правдиве зображення сексуальних взаємин у романі стало предметом нескінченних дискусій. У вашому романі показано доля жінки (художниці Йенни), бунтівливої у пошуках великий справжньої любові. За рік з’явився збірник оповідань «Знедолені» (Fattige skjaebner), та ще після двох — великий роман «Весна» (Vaaren). Під час війни У. випустила світло «Осколки чарівного дзеркала» (Splinten av troldspeilet), «Мудрі діви» (De kloge jomfruer) і «Весняні хмари» (Vaarskyer). Але раніше У. зайнялася художньої обробкою історичного матеріалу і написала у вигляді древненорвежской саги «Віга Льот і Вигдис» (Fortaellinger om Viga-Ljot-og Vigdis, 1909), де розробляє сюжети, почерпнуті з середньовічного епосу, як й у «Розповідях про короля Артура і лицарів Круглого столу» (Fortaellinger om kong Artur og ridderne av det rund bord, 1915). Критика зустріла книжки Унсет дуже прихильно. Але справжнє надзвичайний успіх прийшов із романом «Вінець» (Kransen, вирушив у 1920) — першої частиною історичної трилогії «Крістін, дочка Лавранса». У 1921—1922 надруковані другого продажу та третій томы трилогії: «Господиня» (Husfrue) і «Хрест» (Korset). Після них же в 1927 з’явився новий історичний роман «Улаф Эудунссон» (Olav Audunssøn og hans børn).

В останні роки У. залишила перо письменника-митця і зайнялася полемікою по питанням релігійним. Вона перейшов у католицтво і у ряди його апологетів. З іншого боку У. цікавиться дитячим ляльковим театром і древненорвежскими сагами, перекладами яких і було займається.

Круг героїв Від першого періоду творчості — це переважно маленькі, непомітні, скромні, «знедолені» міські трудівниці і трудівники: конторські службовці (побут яких У. чудово знає), модистки, середня міська напівінтелігенція. Їх образи намальовані автором правдиво, з великою художньої силою. У. майстерно зображує психологію своїх героїв, які ведуть запеклу боротьбу за право жити, відчувати, любити й ненавидіти негаразд, як він наказують суспільство так і буржуазна мораль, бо як цього хочеться їм самим. Але У. не задовольняється описом боротьби сучасних їй міських «дрібних» жінок, хоче знайти жінку, здатну на найсильніші почуття, повністю захоплюючі її істота, жінку, вступающую до боротьби з традиціями та порядками, куди ще хто б зазіхав.

Такую героїню У. знаходить над сучасної, а середньовічної Норвегії. Так з’являється краще й монументальнейшее твір У. — трилогія про Крістін, дочки Лавранса. Але історичний матеріал — лише фон, у якому розігрується трагедія жіночої душі. У героїв дано загальнолюдські риси «кожної» жінок і «кожного» чоловіки. Типовим для епохи є лише сильне релігійне почуття, якого автор домішує мотив відплати, проходить крізь усе трилогію: божі закони не можна порушувати безкарно.

В 1935 У. випустила світло нового роману «Одинадцять років» (Elleve ?r), є скоріш художественно-оформленными мемуарами. У вашому романі описується життя й переживання дівчинки.

Критика визнає за У. ряд заслуг у розвитку норвезького літературної мови («риксмола»).

В 1928 У. отримала запрошення від Шведської академії нобелівську премію з літератури.

Список літератури

I. На рос. з. переведені: Ундсет З., Йенни, перекл. М. П. Благовіщенській, вид. «Північні дні», М., 1917.

Фру Березня Оулие, Повість, в кн.: «Фіорди», рб. 6, СПБ, (1910).

Весна, перекл. Є. М. Благовіщенській, вид. «Час», Ленінград, 1928.

Знедолені, перекл. М. М. Дьяконова, Гіз, Москва — Ленінград, 1928.

Унсет З., Крістін, дочка Лавранса, Роман. Післямова М. Я. Рыковой, держ. вид. «Художня література», Л., 1935 (перша частина трилогии).

Samlede romaner og fortaellinger fra nutiden, 5 Bde, 2 utg., Oslo, 1925.

II. Відгуки: «Вісник іноземної літератури», М. — Л., 1928, № 9, стор. 157 і № 12, стор. 139.

Металів Я., Бунт людського духу, «Художня література», (М.), 1935, № 12, Немеровская Про., Сигрид Унсет. «Крістін, дочка Лавранса», «Зірка», Л., 1935, № 12, Bing J., Sigrid Undset, Oslo, 1924.

III. Haffner H. J., Forsøk til en P. S. Undset bibliografi, Oslo, 1932.

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із російського сайту internet.