Проблематика управління банківської індустрією

Проблематика управління банківської індустрією

А.Ю. Рогачев, науковий співробітник кафедри Управління ризиками і ступінь економічних операцій, Коламбиа Бізнес-школа, Університет р. Нью-Йорк, США.

Cовременная банківська індустрія є народногосподарську галузь за надання широкого спектра різноманітних банківських та інших фінансових послуг. Організована на ринкових засадах конкуренції, вона взаємодіє з усіма зацікавленими сторонами і намагається для збереження громадського довіри до банківського сектора загалом шляхом досягнення ефективною і стабільну роботу кожного банку, виступає самостійним учасником банківського ринку. Таким чином, сучасний банк — це великий конкурентоспроможний банк із широкою і гнучким асортиментом як банківських, а й інших послуг, пристосованих для потреб різних груп клієнтів. У центрі чию увагу перебувають проблеми корпоративного управління, освоєння нові й реструктуризації традиційних сфер діяльності, вдосконалення системам управління ризиками.

В час банківські інститути зосереджують в собі значні обсяги позичкового капіталу шляхом залучення вільних коштів фірм і урядових установ, заощаджень і доходів населення і ще надають їх в позичку. Принаймні зміцнення банків та перетворення на самостійну галузь підприємництва вони вже проводяться як сукупний кредитор. Ще ніколи у розпорядженні банківського сектора залежать не перебував такий значний обсяг коштів, як нині. Неймовірно величезний ринок, високе зростання, значний рівень рентабельності характеризують зараз цей сегмент світової економіки. Підвищені вимоги клієнтів, нові інформаційні технології змушують вона зростатиме і розвиватися додаткові інститути комерційних банків. За даними дослідження Регіонального банку Цюріха (ZKB — Zurcher Kantonalbank), обсяг банківських операцій в усьому світі до початку ХХІ сторіччя досяг 24,2 млрд. дол. США, що у 2,5 разу перевищує цей показник десятьма роками раніше.

Современная банківська індустрія — це сфера надання різноманітних послуг своїм клієнтам: від традиційних депозитно-ссудных і розрахунково-касових операцій, визначальних основу банківської справи, до новітніх форм грошово-кредитних і фінансових інструментів, використовуваних банківськими структурами (лізинг, факторинг, траст тощо.). Процеси перетворення банківської справи та банківського посередництва в самостійний вид бізнесу почалися розвинених ринкових країнах у роки ХХ століття. Інформаційні технологій і фінансовий інжиніринг створили сьогодні необмежені змогу обходу будь-яких заборон щодо планів банківську діяльність і конкретні операцій банків. Це спричинилося до зміни підходів до організації банківського регулювання і нагляду.

Эффективное управління банківської індустрією супроводжується поруч наступних проблем, визначених такими процесами найновішої історії, як глобалізація та впровадження інформаційних технологій. Практично в усіх розвинених станах спостерігається консолідація банківського капіталу. У банківському бізнесі відбувається скорочення частки традиційних банківських операцій на користь збільшення нових, відповідальних якісно зміненим запитам клієнтів. Домінуючою метою банківського менеджменту стає підвищення ринкову вартість банку як підприємства. Зростання ринкову вартість банку і зростання капіталізації банківської галузі цілому гарантують виконання банками їх громадських функцій і забезпечують збереження привабливих робочих місць, який відповідає потребам громадського прогресу й завданням економічного зростання.

Ориентация з прибутку й приріст вартості стає характерною як для банків, але та їх партнерів — підприємств, котрі всі більше уваги приділяють питанням стратегії і підвищення ділову активність. Свої відносини з банками вони не обмежують лише отриманням набору класичних послуг за кредитування, розміщення вільних коштів на депозитних рахунках і проведення платежів. Клієнти легше роблять зміну банка-партнера, підтримують зв’язку разом з кількома банками. У стосунках між клієнтом і банком все більш затверджуються ринкові принципи, унаслідок чого підвищується прозорість ринку всіх учасників.

Разнообразие і кількість комерційних банків світовій економіці дозволяє окремому фінансовому інституту, з внутрішніх можливостей та резервів, самостійно вибрати напрями стратегічного розвитку із метою зниження внутрішніх витрат. Поруч із стратегічними змінами банківської індустрії змінюється від і клієнтура в цьому секторі економіки. Разом з технологічними змінами відбувається у час зміна економічного мислення споживача, виражену у певному схильність до ризику. Дедалі більше економічних суб'єктів готові до здійснення угод, придбання фінансових продуктів, що з високим рівнем ризику дохідності. Ця тенденція належним чином впливає на економіку країн цілому. Клієнт як ніколи схильний до ризику на користь високої виручки, більшого відсотка. Саме тому особливо актуальними стають проблеми регулювання банківського сектора.

Способность окремого банку до виміру, контролю і регулювання ризику обертається вирішальний параметр стратегічного позиціонування банку. Наприклад, банківський комітет Швейцарії (р. Базель) починаючи з 90-х розробляє єдину банківську політику й сукупну міру виміру ризиків, що з поточної діяльністю банківських інститутів.

Подчеркнем також, що невід'ємною частиною регулювання банківського сектора залежать стає антикримінальна політика. Проблема відмивання грошей, вивезення капіталу до інших держав, і навіть декларація про таємницю банківських вкладів знову у центрі громадської інтересу й дискусій недавньому економічному форумі у Давосі. Згуртування зусиль з запобіганню відмивання грошей, і навіть зниження кримінальності в банківський сектор загалом ставиться основна мета боротьби з нелегальним бізнесом. Натомість це набуває глибоке соціальне, політичне й економічне значення за умов ринкової системи, яка передбачає вільний обмін товарами і послугами, вільне пересування капіталу, наявність приватного сектору та свободи формування різних організацій, спілок і коаліцій.

Следует відзначити, що досвід функціонування економічних систем показує, що контроль ніколи ще вдавався попри всі 100 відсотків. Понад те, можна припустити, що вищий рівень контролю економіки, проте ефективно його практичного значення. Різні і соціальні передумови ведуть до диференційованому розумінню кримінальної сфери, що визначає наявність якогось «економічного арбітражу «у галузі правосуддя. Правове переслідування злочинності і відмивання грошей — дуже глибокий питання, скоріш який стосується макроекономічні дискусії про інформованість в суспільстві. Успіх у боротьбі легалізацію операцій на банківської індустрії означає наявність об'єктивній і повній інформації про винних, фактах злочини і включених у яких суб'єктів.

Бесспорно наявність аксіоматичній негативною залежності між кількістю інформації і якістю її пошуку — що більше обсяг інформації, то складніше знайти достовірні дані. Кількість необхідної інформації для боротьби з злочинністю і відмиванням грошей перебуває у прямий взаємозалежності з порушенням приватної сфери. Чим більший громадська потреба у інформації, тим паче контролюючі органи змушені втручатися у особисту сферу громадян.

Все вищесказане легко продемонструвати на класичної піраміді потреб Маслоу, застосовувану до інформації, як до елементу економіки (рис. 1).

.

Применение «інформаційної піраміди «до макроекономічному управлінню відбивається у двох типах економічних систем: швейцарської (як системи із захистом приватної фінансову сферу, отличающей його від інших економік, які підтримують гарантію таємниці банківського вкладу) та, приветствующего повну прозорість економіки. Цю відмінність можна можна схематично проілюструвати на нашої «перевернутої «піраміді Маслоу (рис. 2).

.

Рис. 2. Інформаційна прозорість двох європейських економічних систем.

С першого погляду може бути, що швейцарська економічна система покриває незаконний бізнес, і сприяє відмиванню грошей. Проте якщо з точки зору здорового глузду і детальнішому аналізі стало б зрозуміло, що це ніяк негаразд. Фінансове і банківське право Швейцарії дозволять охороняти гарантію приватних вкладень і тим самим захищає банківських клієнтів від втручання у приватну сферу, запобігаючи громадські зазіхання на особисті прав людини. Разом про те право таємниці банківських вкладів не поширюється на нижню частина «піраміди », інакше кажучи, кримінальну сферу. Приміром, право банківської таємниці уникає клієнтури, поміченою у податковій обмані чи будь-яких інших злочинні дії поза залежність від місця їх здійснення.

Эффективность управління й державного регулювання банківської індустрії у взаємодії з законоконтролирующими органами залежить від обмежень і завдань, які ставляться у системі. У компроміс між кількістю інформації та якістю пошуку Швейцарія оптимізує останнє. Це потрібно у його розумінні того, що у обмеження пошуку справді кримінальної сфери не врахували упускаються тисячі, і може і сотні тисяч дрібних правопорушень. Питання, наскільки актуальна у цій ловлі і боротьби зі злочинністю «мала рибка ». До до того ж система штрафних санкцій та інші юридичні заходи цілком дозволяють ефективно боротися з цими правопорушеннями. Залежність якості антикримінального регулювання від обсягу відкритої інформації можна зобразити графічно, як і показано на рис. 3.

.

Рис. 3. Залежність якості пошуку від обсягу відкритої інформації.

Практика швейцарської банківської індустрії показує, що цілком імовірно ефективне і взаємодоповнююче існування гарантії таємниці банківських вкладів і успішна боротьби з фінансовими злочинами незаконною відмиванням грошей. Якщо уряду серйозно зацікавлені у протидії кримінальним сферам, то неприпустимо спрощене уявлення проблеми відмивання від грошей і приватного банківського сектора залежать.

Банковская система — безперечно одне з невід'ємних структур ринкової економіки. Сучасна банківсько системо — це найважливіша сфера національного господарства будь-якого розвиненої держави. Комерційні банки, діючи відповідно до грошово-кредитної політикою держави, регулюють рух грошових потоків, впливаючи на їхнє обороту, емісію, загальну масу, включно з кількістю готівкових грошей, що у зверненні.

* * *

По мірі збільшення ступеня відкритості російської економіки банки відчувають посилення вплив всіх тенденцій, визначальних розвиток сучасного банківського бізнесу, — і глобалізації, і впровадження інформаційних технологій. Щоб втрачена конкурентні переваги, вони мають постійно удосконалювати свої операції, і послуг у у відповідь зростаючі потреби клієнтів, впроваджувати прогресивніші структури управління, що б гнучкого реагування на изменяющиеся зовнішні умови і водночас забезпечували контроль витрат та ефективності. Що Намітився економічний підвищення і пов’язані з ним зростання попиту кредит змушує по-новому глянути на цю проблему державного регулювання й макроекономічного управління банківської індустрією.

Создание стійкою, гнучкою й ефективною банківської інфраструктуриважлива і надзвичайно складне завдання економічних реформування і перетворень сучасної російської економіки. Банківський сектор країни продовжує перебувати може «перехідності «, без подолання який неможливо забезпечити його стійке та динамічне розвиток. У цьому неспроможна б викликати інтерес розвиток банківської індустрії там, оскільки світова практика фінансових інститутів великою мірою визначає становлення сучасної вітчизняної банківської системи, наближає її міжнародних стандартів отже, обумовлює вихід російських банків поставляють на світовий рівень.

Список литературы

Белоглазова Г. Н. Сучасні тенденції розвитку банківського бизнеса//Вестник ОДУ. 2002. № 4.

Рогачев О.Ю. Швейцарські банки — світові інвестиційні менеджеры//ЭКО: Всеросійський економічний журнал. 2003. № 11.

Basle Committee on Banking Supervision, 1996. Supplement to the Capital Accord to Incorporate Market Risks.

Bank for International Settlements, 1994. Public Disclosure of Market and Credit Risk by Financial Intermediaries. Euro-currency Standing Committee of the Central Bank of the Group of Ten Countries (Fisher report).

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із сайту internet.