Свободные економічні зони у Росії

Свободные економічні зони в России

Введение

.

Развитие міжнародного поділу праці характеризується нині глибокими структурними зрушеннями, викликаними сучасним етапом науково-технічного прогресу і прискореними їм інтернаціоналізацією виробництва та обміну, зростанням загальної взаємозалежності і глобалізацією найважливіших проблем людства. Разом про те посилюється регіоналізація внутрішніх та міжнародних економічних відносин, яка висловлює прагнення країн і груп країн, своїх внутрішніх регіонів пристосуватися до нових умов, подолати відставання від лідерів, створюючи особливий, пільговим режимом зовнішньоекономічної і господарську діяльність з урахуванням усієї національної та регіональну специфіку, природних і геополітичних даних, наделенности виробничими чинниками і інших можливостей. Тим самим було такі регіони створюють передумови для активного залучення сторонніх, зокрема іноземних, інвестицій й «нову технології, сучасного управлінського чи іншого досвіду, які, будучи оптимально з'єднаними із місцевими перевагами та можливостей, дозволяють інтенсифікувати й диверсифікувати економічного розвитку з орієнтиром на зовнішні та внутрішні потреби, змінити місце цього регіону та її роль міжнародний поділ праці. Використовувані у тих цілях Вільні ЕКОНОМІЧНІ ЗОНИ за останні десятиліття отримали стала вельми поширеною як і промислово розвинених, і у країнах, а з їх занепадом з заздалегідь відомим запізненням залучатися і колишніми соціалістичними странами.

В СРСР ж довгий час жив стереотип, що іноземного капіталу у виробництві країни є загрозу національному розвитку, тож принципово неприйнятно. Із початком перебудови, визнавши взаємозалежність світу й необхідність інтеграції на світовий господарство, країна розпочала проведенню реформ зовнішньоекономічної діяльності, покликаних децентралізувати її, зруйнувати стіну, отделявшую від зовнішнього ринку безпосередніх виробників, зацікавити в розширенні експорту і вдосконаленні його структури. За всієї непослідовності цих реформ, неподкрепленности їх ринковістю народного господарства країни, вони, особливо прийняття законів, які дозволяють і регулюючих функціонування спільних із іноземним участю підприємств, логічно підвели до потреби практичного використання вільних економіч-них зон, чому сприяли позитивні результати китайських начинаний[1]. Одні рішуче висловлювалися за створення у країні вільних економіч-них зон як засобу залучення іноземних інвестицій і технологій, досвіду сучасного ринкового господарювання, розширення й вдосконалення експортної бази, підйому економічно відсталих регіонів. інші, посилаючись на можливість хоча б зарубіжний досвід, засумнівалися у створення ми вільних економіч-них зон, зокрема оскільки (на противагу Китаю) Росія не має національного капіталу по закордонах, як і достатку дешевої робочої сили, і навіть оскільки сам китайський досвід далеко ще не однозначний. А головне аргумент супротивників вільних економіч-них зон полягав в з того що їх створення порушить єдність внутрішнього ринку, що утруднить перехід країни до нормальних ринкових відносин, оскільки виникнуть регіони особливого режиму, що з залучення іноземного капіталу потрібні зобов’язання і пільги, а єдиний є сприятливий режим, підкріплений єдиним економічним простором, що охоплюють, наскільки можна, групу «родинних «країн. Резонність цих доказів бракує сумнівів, особливо тепер, коли біля колишнього СРСР утворилася група країн, які увійшли до СНГ.

И, тим щонайменше, актуальності створення ефективних зон не сумнівається, за низкою причин вона зростає. «Ринкові реформи йдуть, але саме цей надзвичайно важливий процес розвивається нерівномірно, викликаючи протидія як у центрі, і у регіонах, не стільки з заперечення їх як, як із відсутності у цій справі чіткої стратегії, етапності і послідовності, через специфіки застосовуваних практики і методів, їх руйнівного характеру і неясності перспектив. Тому відпрацювання елементів реформ на невеликих полігонах, роль яких можуть виконувати вільні економічні зони, буде і сьогодні актуальною. Зовнішньоекономічні відносини Росії продовжують переживати як загальний, і особливо структурний криза, вихід із якої доки проглядається «[2]. У зв’язку з цим з’являються нові арґументів на користь вільних економіч-них зон в зв’язки й з зростанням значення сприяння з боку його подоланню. Нарешті, центр тяжкості проведених реформ переміщається з єдиного центру у регіонах, що потребує і проведення дієвою регіональної політики, чого, своєю чергою, залежить як доля реформ, а й цілісність країни. При вмілому використанні вільні економічні зони виступають як важливим елементом регіональної політики, як у зовнішньоекономічній, і у ширших масштабах. Але з тим є двосічним знаряддям, що слід належним чином учитывать.

Глава I. Проблеми створення і функціонування вільних економіч-них зон в России.

Приступив до заснування вільних економіч-них зон у своїй території, Росія, схоже, йшла наполеонівському принципу «спочатку вплутатися, та був вже озирнутися «[3]. Проте це «потім «затяглося так надовго, що позбавило процес і законодавчої основи, й чіткою стратегії. Фактично, справа звелася до типовою «кампанейщине », коли «не суворий відбір, а горезвісний «вал «знаменував успіх заходи «(А. Биков). Через війну цілі області й краю, переважали площею цілі держави, отримали статус вільних економіч-них зон не враховуючи передумов і можливостей ефективного виходу зовнішній ринок. Що ж до тих територій, які справді заслуговують цього статусу (Знахідка, Виборг, Калінінград і деяких інших), те й центр, і місцева влада виявилася дома непідготовленими до створення там вільних економіч-них зон. А відсутність загальноросійського закону про вільних економіч-них зонах[4] вносить невизначеність у правової статус зон, до розподілу правомочий і персональної відповідальності щодо організацій корисною і управління ними між центром й органи місцевої адміністрацією, серйозно обмежує ініціативу останньої. явно шкодить становленню вільних економіч-них зон, як і взагалі залученню іноземних інвестицій у країну, нестабільність законодавства стосовно податків і мит, валютного режиму та інших умов, які змінюються врізнобіч багато разів упродовж року. Особливо негативним було анулювання початку 1992 року низки оголошених пільг для вільних економіч-них зон, наслідки чого чи нейтралізуються їх частковим відновленням. та й сам рівень цих пільг поступається існуючому в низці країн, включаючи деяких членів СНД.

Хотя зізнається, що з великомасштабних інвестицій важливіше стабільність політичного і основам правової режиму, ніж величина пільг, біда у цьому, що Росія чи може похвалитися уникнути ні першим, ні другим, і зі значним перевищенні у світі попиту інвестиції за їхньою пропозицією. Фактично, місцевих органів мають відповідними можливостями для фінансової допомоги облаштування вільних економіч-них зон, а іноземний капітал готовий вкладати кошти лише партнерстві із інвесторами потреби ділити ризику як і на підтвердження їх серйозного підходу до справи. Узагальнюючим показником привабливості для іноземних інвесторів служить інвестиційний клімат і пов’язані з ним інвестиційний ризик. А тут Росія посідає дуже скромне місце всередині другий сотні стран[5], причому рік у рік дедалі більше зміщується до кінця списку, поступаючись навіть декому колишнім союзних республіках, хоч і незмірно переважає їхні в масштабах внутрішнього ринку, технологічного рівню, безлічі всього і розмаїттям ресурсів, особливо природних. Несприятливий інвестиційний клімат визначається «нестійкою політичної й соціально-економічної обстановкою, непередбачуваністю його розвитку, дополняемых неповнотою, нечіткістю, а де й суперечливістю законодавства, його нестабільністю, недотриманням на практиці, бюрократизмом, корупцією «[6]. Більшість цих та багатьох інших недоліків може бути ліквідоване в порівняно далеку перспективу. У цій зв’язку вільні економічні зони дозволяють на звуженою і щодо ізольованій території створити більш сприятливий економічний мікроклімат, що сприятиме залученню іноземних інвестицій як і них самих, і них у країну загалом, маючи у вигляді від початку орієнтацію подібних зон на широкі зв’язку і з світовим, і з внутрішнім ринком, які представляють за своїми перспективам головну притягальну силу для таких инвестиций.

Видимо, основними перевагами російських вільних економіч-них зон виступають для потенційних іноземних інвесторів безліч порівняно дешевих і різноманітних природних і енергетичних ресурсов[7]. Привабливими для зарубіжних підприємців також наявності у країні кваліфікована і поки що зовсім недорогий робочої сили в, яка то, можливо використана в порівняно складних виробництвах, дуже багато кваліфікованих кадрах учених й інженерів, які можуть надати солідний інноваційний матеріал, сучасні виробничі потужності величезного військово-промислового комплексу. До цього можна додати вигоди геополітичного становища Росії на найкоротшому шляху між атлантичної і тихоокеанської цивілізаціями — двома центрами світового економічного і технологічного розвитку, що обіцяє великі потенційні можливості трансконтинентальної кооперації, у якому може бути ефективно включені величезних ресурсів Сибіру та далекого Сходу. Зрозуміло, при цьому знадобляться чималі вкладення, колись лише у відсутню на таку масштабної кооперації інфраструктуру.

Однако моменту винесення рішення про створення терені Росії перших шести вільних економіч-них зон пройшло вже чотири роки. Наступну невдовзі за цією подією розпад СРСР і яке започаткували проведення ринкових реформ, не поліпшили обстановки, а лише ускладнили відносини між новим російським центром і периферією, примусивши загальмувати, але з припинити зовсім процес освіти нових вільних економіч-них зон, кількість яких, якщо визначати його за прийнятим рішенням, наближається до двадцати[8] .Але до цього часу практично одне з цих вільних економіч-них зон з ембріонального гніву й не придбала більш-менш оформленої структури, що ставить закономірне запитання про перспективності даної форми зовнішньоекономічної про діяльність стосовно російським условиям.

Глава II. «Знахідка «- одне з найбільш перспективних зон

Исключение становить, мабуть, лише вільна економічна зона «Знахідка «[9], мала від початку досить детально розроблене і затверджене положення про цю зоні. Хай то було, Знахідка належить до тих нечисленних територій, що їх має бути закріплено статус вільної економічної зони. вона є сьогодні фокусом ринкових змін у Приморському краї, більше приваблива з погляду іноземних інвестицій, має самостійну програму действий.

В цілому спрямовані на економіку краю іноземні інвестиції становить поки 300 мільйонів, та заодно 2/3 їх на Находку[10]. Попри нестабільний правової режим, вільна економічна зона має певні здобутки. На листопад 1993 року було зареєстровано 271 підприємство з іншими інвестиціями, зокрема 45 зі 100%-м іноземним капіталом. У розрахунку 1 жителя це у 10 разів більше, ніж у в середньому у же Росії та вп’ятеро більше, ніж у Приморському краї. На 1 карбованець, направлений замінити розвиток вільної економічної зони «Знахідка «з державного бюджету, її Адміністративного комітету вдалося залучити 75 рублів позабюджетних інвестицій. У зоні здійснюється кілька значних інвестицій і зокрема, російсько-американський технопарк. (Слід зазначити, що технополіси і технопарки одержують у промислово розвинених країн щонайширший поширення як місця розгортання інноваційної роботи і створення венчурних (ризикових) фірм, зайнятих розробкою нову технологію).

Вообще, далекий Схід належить до районам країни, в розвитку яких зовнішньоекономічний чинник може справити суттєвий вплив, оскільки тут необхідні умови у розвиток ринкової економіки з більшою ступенем відкритості й швидшими темпами проти внутрішніми районами Росії. Це пов’язано з тим, что:

1) далекий Схід віддалений від основних економічних центрів країни й географічно близький до країн Тихоокеанського бассейна.

2) Господарство далекого Сходу пов’язані з іншої економікою країни, здебільшого через технологічні коопераційні связи.

3) Структури виробництва та споживання далекого Сходу, і деяких країн Азіатсько-тихоокеанського регіону характеризуються взаимодо-полняемостью.

4) далекий Схід має багатими на природні ресурси, широке промислове освоєння яких через брак фінансів України й матеріально-технічних ресурсів у центрального уряду та слабкого розвитку місцевих інвестиційних галузей реально можливе лише за умовах широкого залучення іноземного капіталу і технологий.

Вовлечение великих територій далекого Сходу в міжнародний поділ праці в Азійсько-тихоокеанському регіоні бажано процесом для країн цього регіону та Росії, проте, залишається чимало проблем, що з залученням іноземного капіталу і технологій. Це насамперед низькі переваги інвестування, і навіть загострення конкуренції в Азійсько-тихоокеанському регіоні за залучення іноземного капіталу, що є серйозним викликом економіці далекого Сходу, що відчуває гостру потребу у і матеріальних ресурсах. Тож у умовах, коли інвестиційний клімат далекосхідного регіону ще посів рівень міжнародних стандартів, важливого значення набуває проведення політики, спрямованої в напрямі прискорення формування найбільш сприятливого микро-инвестиционного клімату на окремих територіях, де «використання додаткових преференцій і концентрація наявних фінансових ресурсів можуть дати найбільший економічний ефект і стимулюватиме структурну перебудову «[11]. У цьому сенсі надії зв’язуються саме з вільної економічної зоною «Знахідка », першій вільній економічної зоною на далекому Сході у Росії загалом. Саму ідею створення вільних економіч-них зон має давню історію, у країнах ж Азіатсько-тихоокеанського регіону, цей метод придбав найбільш виразні форми і дає найбільшу віддачу (прикладом можуть бути Тайвань і Гонконг). Треба сказати, серед інших вільних економіч-них зон «Знахідка «визнається сьогодні, певною мірою, серед лідерів в економічні перетворення, у проведенні реформ. Успіх можна пов’язати з трьома чинниками :

1) Наявність головного ресурса-территории вільної економічної зони, унікальне географічне розташування регіону, що дозволяє створити найбільший у Росії транспортний узел.

2) досить ефективна роботу з урядом Російської Федерації, що дозволило за відсутності стабільної економічної і законодавчої політики органів влади, усе-таки забезпечити таку біля вільної економічної зоны.

3) досить злагоджена і ефективна робота управляючого персоналу підприємств вільної економічної зони зі створення тут власника і атрибутів ринкової экономики[12] .

Главное зараз — й не так домогтися пільг і преференцій, хоча теж дуже важливо і потрібно, скільки створити механізм реальних рухів інвестицій з цього територію, створення м’якого інвестиційного клімату: по-перше, передача на місця з єдиного центру різних бюрократичних послуг у тій чи іншій галузі, по-друге, створення різних інститутів власності та систем взаємодії з-поміж них, що приваблювало б інвестиції завезеними на територію і допомагало та їхні освоювати. донедавна іноземні інвестиції були захищені, було неможливо користуватися ніякими пільгами, зараз ситуація змінилася не набагато, хоча певні зрушення є: адже раніше у Росії заборонялося, щоб у спільні підприємства статутний фонд іноземних партнерів перевищував 51% (що породжувало складності, оскільки в усьому світі є тенденція до створення дочірніх компаній, створення що у в існуючих умовах стає нездійсненним), той зараз дозволено мати контрольний пакет. Колишня раніше тенденція не дозволяла залучати сильні банки, отже робила банківську систему неефективною. Звідси виникла потреба переговорів із урядом, Міністерство фінансів, податкової службою, Центральним банком у тому, щоб розв’язати проблеми з обопільною вигодою. Необхідні пільги адміністративно-правового характеру. Знахідка — це величезний порт, який проходить 20−30% всіх експортно-імпортних операцій Росії, це валютні надходжень від залізниці, які забезпечують транзит по конвеєрної лінії «Південно-Східна Азія — Європа », у цьому транзиті заробляється 20% всіх валютних надходжень залізничного транспорту. для підтримки розвитку портових споруд Знахідки потрібні гроші. По думці У. Завадникова — директора Адміністративного Комітету вільної економічної зони, до вирішення цих проблем необхідна низка прав. Це сприяла б збереженню інтересів Росії. У протилежному разі Адміністрація Комітету розв’язати цієї проблеми інакше: порт, є на сьогодні акціонерним суспільством, може провести другу емісію акцій, отримавши в такий спосіб кошти 80% від японських і американських інвестицій. Але цього разі Східний порт працюватиме на інтересах іноземних партнерів. того ж, що він працював у інтересах Росії, по думці У. Завадникова, необхідно зафіксувати ставлення Уряди до Находці, виражену у передачі низки прав на місця. Це давало право місцевої адміністрації проводити що відбуваються у вільному економічної зоні процеси. Нині ці проблеми, у певною мірою було вирішено Постановою Уряди Російської Федерації ь1033 від 8 вересня 1994 року «Про деякі заходи в розвитку вільної економічної зони «Знахідка «[13]. Відповідно до постанови, вільної економічної зоні надані бюджетні кредити на договірній основі у розвиток пріоритетних об'єктів інфраструктури до 2000 року. З іншого боку, Міністерству Економіки Росії, державному митному комітету Російської Федерації, Міністерству Зовнішньоекономічних Зв’язків Російської Федерації і передати Міністерству Фінансів Російської Федерації ухвалено розглянути пропозиції адміністрацій Приморського краю р. Знахідка і Партизанського району Приморського краю зі створення вільних митних зон й управління промислових парків (комплексів) біля р. Знахідка і Партизанського району Приморського краю. Державному комітету Російської Федерації із управління державним майном разом із Міністерством транспорту Російської Федерації, Комітетом Російської Федерації по рибальством і державним комітетом Російської Федерації по антимонопольної політики і підтримці нових економічних структур необхідно «розглянути пропозиції адміністрації Приморського краю з приводу створення єдиної морської адміністрації портів р. Знахідка з урахуванням морських адміністрацій торгових і рибного портів ». Також Міністерству Зв’язки Російської Федерації слід «в в місячний строк розглянути пропозиції адміністрацій р. Знахідки про забезпеченні міста та району сучасними засобами зв’язку » .Відповідно до Постанові, аеродрому «Золота долина «надано статус аеродрому спільного базування, а адміністраціям Приморського краю р. Знахідка і Партизанського району Приморського краю необхідно «забезпечити будівництво і введення в експлуатацію вантажного і пасажирського терміналів, службових приміщень для контрольних служб на літовищі «Золота долина », і навіть інших об'єктів, необхідні його функціонування ». Можна дійти невтішного висновку неволодіння реальною зацікавленості Уряди у розвитку й функціонуванні економічної зони. Хочеться вірити, що з цим підуть подальші кроки зі створення нормальної адміністративно-правової базы.

Заинтересованность Уряди обумовлена високим потенціалом, який має «Знахідка »: у його непростих умовах, у яких він впливав, попри всі труднощі, у ній сталися певні зміни щодо, які свідчать про просуванні в развитии[14] :

1) Нині розгортається будівництво великих об'єктів, що з інженерної інфраструктурою: щодо забезпечення теплом, водою, зв’язком, електроенергією, транспортної системи: портів, аеропортів, залізничних парків. Проробляються проекти технопарків, технополісів. Знахідка була єдиним країни місцем, де вже протягом двох місяців було виконано указ президента про об'єктів федеральної власності. Було приватизовано 52 об'єкта. Нині інвестиційних інститутів більше, ніж на далекому Востоке.

2) У Находці нині дуже просто зареєструвати підприємство з іншими інвестиціями. Це потрібно за 36 годин із моменту подачі документов.

3) На території Знахідки працюють 15 фінансових установ: 14 філій банку і сам банк «Знахідка », перший місцевий самостійний банк. Адміністративний Комітетз його найбільших акціонерів. Сам банк є акціонером Азіатсько-тихоокеанської міжбанківської валютної биржи (выполняет функцію з купівлі-продажу валюти) і Владивостоцької міжнародної фондової біржі. Є й кілька проектів із розгортання нових самостійних комерційних банків. Проводяться консультації з створенню іпотечного банку. Ведеться робота зі створення клірингового центру. Намічається розгорнути діяльність спільних банків з участю іноземних партнерів від 31 до 100%, створити біля філії і представництва іноземних банків та налагодити кореспондентські відносини з іноземними банками.

4) Формується ринок цінних паперів. З серпня 1992 р. працює Находкинское фінансове акціонерне общество-депозитарий з обліку цінних паперів в безготівкової форміодна з найбільших країни, і навіть — інвестиційній компанії з фондовим магазином. Успішно діють три компанії фондових брокерів і фінансових консультантів. Формується статутний капітал Чекового інвестиційного фонду. Ведеться підготовчу роботу і консультації з реорганізації Фонду соціального захисту та Фонду медичного страхування в самостійні фінансові інститути. Йде підготовка проекти створення Приватного Пенсійного фонду. Першорядні питання — це встановлення кореспондентських взаємин держави і можливості обліку грошей за рахунками «депо » .

5) Страхові компанії пропонують всі види страхових послуг. Вже сьогодні досить добре організовано страхування вантажів, судів, будівель, автотранспорту, населення, медичне страхування. У 1992 р. створено спеціальний страхове суспільство «Знахідка Ре «для страхування фінансових рисков (кредитов, інвестицій) й перестрахування відповідальності страхових компаній. Статутний фонд-235 млн. рублів, фінансові активы-400 млн. рублів. Учредители-администрации вільної економічної зони, р. Знахідки і Партизанського району, провідні підприємства міста і організації «Знахідки». Зараз відкриваються філії м. Москві і Санкт-Петербурге.

6) Передача інформації здійснюється електронною поштою «РЕЛКОМ «і мережею «Спринт ». допрацьовується проект розгортання вузла мережі «Иаснет » .

7) Три компанії здійснюють аудиторську діяльність. дві трастові компанії надають їх, пов’язані з довірчим управлінням власністю. Кілька фірм здійснюють операції з недвижимостью.

Налицо переваги вільної економічної зони «Знахідка », причому закордонні інвестори оцінили це, вклавши капітал (нараховується близько 70 країн, діючих на даної территории).

Однако намічені результати ні з масштабам, ні з темпам нарощування не відповідають завданню формування біля Знахідки економічної зони, відповідної світових стандартів. Такі результати за 3 року справедливо викликають скептицизм російських і зарубіжних підприємців до перспективам використання зони. Однією з причин їхнього, стримуючих приплив капіталу є юридичних актів, чітко визначальних повноваження органів вільної економічної зони, регулювання підприємництва її території, гарантій для інвесторів і підприємців. Звісно, не можна обминути й проблеми фінансування, яка, проте, було значно полегшено все тим самим Постановою Уряди Російської Федерації від 8 вересня 1994 р. З іншого боку, накладає відбиток, і проблема забезпеченості споруджуваних підприємств трудовими ресурсами. Протягом багато часу вся економіка краю була на морської промисел, рівень освіти буде населення низький, що будуються ж тепер великим промисловим об'єктах необхідні кадри, які мають певним професійним уровнем.

Все опікується цими питаннями заслуговують ретельного уваги і глибокого осмислення. Проте, попри ряд складнощів, можна сказати, що «Знахідка «отримала визнання поволі, але цілеспрямовано йде до реорганізації економіки у всі аспекти і більше прискореному, ніж у сусідніх регіонах, створенню ринкових взаимоотношений.

Для завершення створення вільної економічної зони, як і чинним у багатьох країн світу, та її реалізації різних інвестиційних проектів, мають державної ваги, без допомоги уряду замало. Необхідність зони очевидна: АТР еволюціонує, інтенсивно трансформуються давні листи й є формування нового тенденції, що визначають характер економічних і полі-тичних взаємин у регіоні. Змінюється стрій між країнами у економічній сфері, співвідношення між окремими галузями в промисловості й сфери послуг, організаційні форми міжнародного економічного співробітництва в. У АТР розширюється сфера економічного маневру, зростає попит на сучасну техніку, який покривається пропозицією через обмежувальної практики, застосовуваної навіть Японією області передачі технології. Отже, політика державної підтримки інтеграції економічних центрів Примор’я необхідна. Перерозподіл низки функцій на користь вільної економічної зони дозволить їй оперативно враховувати які у АТР зміни, а Росії - здійснювати гнучкий економічний курс. Отож створення вільної економічної зони в Находці служить гармонізації як регіонального, а й загальноросійського присутності АТР. У листопаді 1993 р. м. Москві відбулася представницьке нарада щодо питанням, пов’язаних із вільними економічними зонами у Росії, включно спільних. На нараді було підкреслено їх важливість у вирішенні геополітичних завдань у Росії .Підготовлені нарадою пропозиції щодо організації вільних економічних зон і внесення відповідних доповнень про порядок їх освіти у аналізований зараз російський закону про вільних економіч-них зонах були спрямовані керівництву Російської Федерації.

Заключение

Можно укласти, що після стількох тривалого періоду розкачки ідея створення терені Росії зони вільного підприємництва починає отримувати реальних обрисів. Який Готується «рамковий «закону про вільних економічні зони покликаний створити вихідну правову основу з цією нової є форми регіонального розвитку та інтенсифікації зовнішньоекономічної діяльності. Новий Закон повинен щодо його действенности[15], забезпечити комплексне розв’язання найважливіших аспектів створення і функціонування працездатних зон. У ньому необхідно врахувати як і міжнародний досвід, і особливості Росії, розв’язати ініціативу місць у організації та управлінні зон у межах соціального регулювання, що захищає як загальнодержавні потреби, і потреби регіонального розвитку. Законом треба дати міцні гарантії ініціативи й підприємництву в зонах для російських і зарубіжних господарських суб'єктів. З іншого боку, необхідно регулювання створення Росії за кордоном спільних вільних економіч-них зон у взаємоприйнятній форме.

Конечно, зарубіжний досвід використання зон далеко ще не однозначний. Приміром, створення такий зони біля Бразилії як не виправдало покладених її у надій над стабілізацією економіки шляхом збільшення експорту, а призвело до зворотної ситуації, ще більше осложнившей стан економіки. Не можна розглядати вільні економічні зони панацеєю від усіх бід, ця форма зовнішньоекономічної діяльності забезпечує успіх зовсім на автоматично, а лише за умов її гнучкого застосування з урахуванням відновлення всього комплексу зовнішніх й наявність внутрішніх передумов, передусім, геополітичного і ресурсного чинників, наявності мінімуму інфраструктури, головне, сприятливого інвестиційного клімату, дополняемого вмілої стратегією і тактикою використання складної форми інтенсифікації господарського розвитку зовнішньоекономічної діяльності на регіональному рівнях. З погляду потенційні можливості, «Знахідка» — одне з перспективних зон, здатна сприяти рішенню багатьох економічних пріоритетів і геополітичних питань, їй потрібно приділити належне внимание.

Список литературы

1) А. Биков «Вільні економічні зони у Росії: міф чи реальність? «(«Зовнішня торгівля », 9, 1993 г.).

2) Л. Вардомский «Приморський край: через міжнародне співробітництво до ринку «(«Зовнішня торгівля », 6, 1994 г.).

3) У. Завадников «Крізь терни до успіху «(«Міжнародна життя », 11, 1993 г.).

4) А. Украинченко «Кроки до становлення «(«Міжнародна життя », 11, 1993 г.).

5) І. Устинов «Нова ситуація у АТР і Знахідка «(«Міжнародна життя », 11, 1993 г.).

6) А. Федоровський «Росія та тенденції в АТР «(«Міжнародна життя », 11, 1993 г.).

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із сайту internet.

1 А. Биков «Вільні економічні зони у Росії: міф чи реальність? «(«Зовнішня торгівля », ь9,1993 г.).

[2] У. Завадников «Крізь терни до успіху «(«Міжнародна життя », т 11, 1993 г.).

[3] У. Завадников «Крізь терни до успіху «(«Міжнародна життя », т 11, 1993 г.).

[4] А. Биков «Вільні економічні зони у Росії: міф чи реальність? «(«Зовнішня торгівля », ь9,1993 г.).

[5] Л. Вардомский «Приморський край: через міжнародне співробітництво до ринків «(«Зовнішня торгівля », ь6, 1994 г.).

[6] Л. Вардомский «Приморський край: через міжнародне співробітництво до ринків «(«Зовнішня торгівля », ь6, 1994 г.).

[7] А. Биков «Вільні економічні зони у Росії: міф чи реальність? «(«Зовнішня торгівля », ь9,1993 г.).

[8] Л. Вардомский «Приморський край: через міжнародне співробітництво до ринків «(«Зовнішня торгівля », ь6, 1994 г.).

[9] А. Биков «Вільні економічні зони у Росії: міф чи реальність? «(«Зовнішня торгівля », ь9,1993 г.).

10 Л. Вардомский «Приморський край: через міжнародне співробітництво до ринків «(«Зовнішня торгівля », ь6, 1994 р.).

[11] А. Федоровський «Росія та тенденції в АТР «(«Міжнародна життя », т 11, 1993 г.).

12 І. Устинов «Нова ситуація у АТР і Знахідка «(«Міжнародна життя », ь11,1993 г.).

[13] Постанова Уряди РФ «Про деякі заходи в розвитку вільної економічної зони «Знахідка «(«Коммерсантъ», т 36, 1994 г.).

[14] А. Украинченко «Кроки до становлення «(«Міжнародна життя », ь11,1993 г.).

[15] У. Завадников «Крізь терни до успіху «(«Міжнародна життя », т 11, 1993 г.).