Економічна діагностика підприємства

МІНІСТЕРСТВО ОСТВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ Державний вищий навчальний заклад

«НАЦІОНАЛЬНИЙ ГІРНИЧИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

Інститут економіки Фінансово-економічний факультет Кафедра економіки підприємства КУРСОВА РОБОТА з дисципліни «Економічна діагностика»

на основі фінансової звітності ТОВ «ПРОМБАГ»

Перевірила:

Гетьман О.О.

Дніпропетровськ

ЗМІСТ ВСТУП Розділ 1. Діагностика конкурентоспроможності товару на визначеному ринковому сегменті

Розділ 2. Діагностика конкурентоспроможності підприємства на визначеному ринку Розділ 3. Фінансова діагностика діяльності підприємства

ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ДОДАТКИ ВСТУП Економічна діагностика підприємства — аналіз і оцінка економічних показників роботи підприємства на основі вивчення окремих результатів, не-повної інформації з метою виявлення можливих перспектив його розвитку і наслідків ухвалення поточних управлінських рішень.

Метою виконання курсової роботи є набуття знань про використання методичного апарату та інструментарію економічної діагностики для визначення стану підприємства.

Основними завданнями роботи э:

— розгляд особливостей виробничо-господарської діяльності вітчизняних підприємств, а також обґрунтування передумов і факторів, що становлять істотний вплив на внутрішній економічний механізм кожного підприємства;

— узагальнення та систематизація знань в галузі оволодіння навичками здійснення економічної діагностики за різними напрямками для забезпечення ефективного управління підприємством;

— підготовка майбутніх спеціалістів до здійснення практичної діагностичної діяльності в нових умовах господарювання.

Інформаційною базою роботи є матеріали підприємства та фінансова звітність за 20 011−2012рр. (форми № 1 «Баланс» і № 2 «Звіт про фінансові результати»).

Вирішення завдань здійснюється аналітичними методами планування притоку і відтоку грошових коштів і фінансового стану підприємства. Для обробки вхідної інформації використовуються економіко-статистичні методи. Розрахунки і оформлення тексту пояснювальної записки виконується на персональному комп’ютері із застосуванням стандартного програмного забезпечення Microsoft Offece.

РОЗДІЛ 1. ДІАГНОСТИКА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ТОВАРУ НА ВИЗНАЧЕНОМУ РИНКОВОМУ СЕГМЕНТІ

Умови входження товару на ринок для в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1

Умови входження товару на ринок

Характеристики аналогічних товарів, які пропонуються для продажу на відповідному ринковому сегменті, представлені в табл. 1.2.

Таблиця 1.2

Характеристика товарів на ринковому сегменті

Компенсаційна оцінка конкурентоспроможності продукції

Розрахунок параметричних показника відповідності «ціна» для першого з постачальників на ринку:

(700−200)/(770−250) = 1,111

Інші значення параметричних показників розраховані по аналогії. Результати розрахунків для всіх постачальників на ринку зведено до табл. 1.3.

конкурентоспроможність товар фінансовий діагностика Таблиця 1.3

Значення параметричних показників відповідності вимогам споживача на ринку

Одинична корисність товару розраховується для кожного постачальника окремо, на основі таблиці 1.4. Результати цих розрахунків зводяться до табл. 1.5.

Таблиця 1.4

Вагомість товарних атрибутів для оцінки продукції споживачем

Таблиця 1.5

Значення одиничної корисності товарів за умов компенсаційної оцінки

Ранжирування продукції за показником одиничної корисності дає змогу порівняти її конкурентоспроможність (табл. 1.6.)

Таблиця 1.6.

Вибір стратегії конкурентоспроможності

Вищенаведена інформація дає змогу зробити висновок про те, що відповідно до компенсаційної оцінки, на даному сегменті ринку лідером є продукція дев’ятого підприємства, якому відповідає максимальний коефіцієнт конкурентоспроможності (КС9 = 1,000) та максимальна одинична корисність (U9 = 0,794). Конкурентоспроможність іншої продукції зменшується по мірі віддалення від початку рангового списку.

Так, продукція першого підприємства, яка характеризується показником конкурентоспроможності (КС1 = 0,981) та корисністю (U1 = 0,779), є ринковим послідовником, а продукція всіх інших постачальників — ринковими претендентами.

Некомпенсаційна оцінка конкурентоспроможності продукції

Розрахунок параметричних показників при некомпенсаційній оцінці наведений у таблиці 1.7.

Таблиця 1.7

Нормовані параметричні показники при некомпенсаційній оцінці

Розрахунок значень одиничної корисності товарів за умов некомпенсаційної оцінки наведений у таблиці 1.8 та зведений до таблиці 1.9.

Таблиця 1.8

Таблиця 1.9

З метою порівняння конкурентоспроможності аналізованої продукції необхідно здійснити її ранжирування по мірі зменшення одиничної корисності у табл. 1.10

Таблиця 1.10

Вибір стратегії конкурентоспроможності продукції підприємства на ринку при некомпенсаційній оцінці

Вищенаведена інформація дає змогу зробити висновок про те, що відповідно до некомпенсаційної оцінки, на даному ринку лідером є продукція першого підприємства, якому відповідає максимальний коефіцієнт конкурентоспроможності (КС = 0,901) та максимальна одинична корисність (U = 0,901).

Конкурентоспроможність продукції всіх інших підприємств зменшується по мірі віддалення від початку рангового списку. Так, просування продукції шостого, четвертого, другого, п’ятого, третього та дев’ятого товаровиробників відповідає стратегії ринкових претендентів, а просування продукції всіх інших постачальників відповідає стратегії новачків на даному ринку.

Для подальшого позиціювання пропозиції продукції на ринковому сегменті слід використати дві характеристики:

— Характеристику відповідності продукції вимогам споживача;

— Характеристику відповідності різних видів продукції між собою.

Зведені значення координат позиціонування товарів при компенсаційній та некомпенсаційній оцінках розраховано і занесено до табл. 1.11.

Таблиця 1.11

Зведені значення координат позиціонування товарів

Позиціонування товарів за умов їх компенсаційної та некомпенсаційної оцінок наведені графічно (рис. 1.1 та рис. 1.2).

Рис. 1.1- Позиціювання пропозиції продукції при компенсаційній оцінці

Рис. 1.2 — Позиціювання пропозиції продукції при некомпенсаційній оцінці

Як видно з рис. 1.1 — 1.2, точки, що відповідають координатам позиціонування продукції, групуються. Це свідчить про те, що в загальній масі є групи продукції, які займають різні позиції на ринковому сегменті і відповідно — сповідають різні стратегії поведінки. Для більш детальної оцінки конкурентоспроможності продукції на ринку необхідно:

— Виявити структуру її конкурентних переваг;

— Визначити ринкову силу продукції.

Визначення величини внутрішніх і зовнішніх конкурентних переваг, а також ринкову силу продукції за умов компенсаційної та некомпенсаційної оцінок розраховано і наведено у вигляді таблиць 1.12 та 1.13.

Таблиця 1.12

Структура конкурентних переваг та ринкова сила продукції за умов компенсаційної оцінки

Приймаючи до уваги вагомість ціни споживання та якості продукції (d1 =0,33 та d2=0,67) на базі попередніх розрахунків, здійснимо її ранжирування з показниками внутрішньої та зовнішньої корисності задля визначення її конкурентних переваг на ринку.

Таблиця 1.13

Структура конкурентних переваг та ринкова сила продукції за умов некомпенсаційної оцінки

Підсумкові результати ранжирування продукції за умови здійснення компенсаційної та некомпенсаційної методик оцінки наведені у таблиці 1.14.

Таблиця 1.14

Як бачимо, найбільші конкурентні переваги за умови компенсаційної оцінки має продукція п’ятого, шостого, четвертого та другого підприємств, оскільки базову ціну на продукцію цих підприємств можна підвищувати, не втрачаючи ринкової позиції. Ціни на продукцію всих інших підприємств слід зменшувати. За умови некомпенсаційної оцінки найбільші конкурентні переваги належать продукції першого, другого, четвертого, п’ятого шостого, дев’ятого і десятого підприємств, оскільки ціни на всі види продукції можна збільшувати в межах розрахованих величин, не втрачаючи здобутої ринкової позиції. На продукцію третього, сьомого і восьмого підприємств ціни на продукцію треба зменшувати, щоб підвищити конкурентоспроможність їх продукції і, власне, підприємств на ринку.

З метою аналізу показника «ринкова сила продукції» наведемо результати здійснених розрахунків у вигляді таблиці 1.15.

Таблиця 1.15

Порівняння ринкової сили продукції підприємств при компенсаційній та некомпенсаційній оцінках

За умов компенсаційної оцінки всі підприємства мають запас для підвищення ціни на свою продукцію. Найбільшою ринковою силою володіє продукція десятого підприємства, якому властивий найбільший запас для підвищення ціни, в розмірі 457,64 грош. од., що забезпечує стійке положення даного підприємства на аналізованому ринку.

За умов некомпенсаційної оцінки наявність запасу для підвищення ціни на продукцію характерна для першого, другого, дев’ятого, шостого, п’ятого, четвертого та десятого товаровиробників. Найсильнішу конкурентну позицію на ринку має продукція другого підприємства.

Ціни на продукцію третього, восьмого і сьомого товаровиробників є зависокими, а найнижчу конкурентну позицію на ринку, які і за умов компенсаційної оцінки, має продукція сьомого підприємства.

Результати проведених розрахунків дещо відрізняються за умов здійснення компенсаційної та некомпенсаційної оцінок конкурентоспроможності продукції різних підприємств. Але з огляду на те, що результати компенсаційної оцінки є більш точними, при оцінці конкурентоспроможності продукції та при виборі стратегії діяльності підприємства на ринку треба спиратися саме на них.

РОЗДІЛ 2. ДІАГНОСТИКА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ НА ВИЗНАЧЕНОМУ РИНКУ Рівень конкурентоспроможності підприємства на ринку визначається за допомого аналітичного та графічного способів оцінки.

Аналітичний метод передбачає побудову матриці конкурентоспроможності підприємства на ринку (табл. 2.1.)

Ранжирування результатів розрахунку коефіцієнтів конкурентоспроможності підприємств при використанні аналітичного методу представлено в таблиці 2.2.

конкурентоспроможність товар фінансовий діагностика Таблиця 2.2

Стратегії підвищення конкурентоспроможності підприємств

За результатами ранжирування видно, що лідером при застосуванні аналітичного методу оцінки конкурентоспроможності виступає підприємство № 9. Всі інші підприємства, наведені в таблиці 2.2 в порядку зменшення їх конкурентоспроможності на ринку. Слід відзначити, що на даному ринку спостерігається дуже високий рівень конкуренції. Це обумовлено тим, що всі підприємства мають досить високі значення коефіцієнта конкурентоспроможності. Звідси можна зробити висновок, що для всіх підприємств характерна реалізація стратегії «ринкового послідовника».

Графічний спосіб визначення рівня конкурентоспроможності полягає в побудові багатокутника конкурентоспроможності.

360° =1

360° * 0,14 = 50,4° sin (50,4°)= 0.77

360° * 0,15 = 54° sin (54°)= 0.81

360° * 0,16 = 57,6° sin (57,6°)= 0.84

360° * 0,17 = 61,2° sin (61,2°)= 0.88

360° * 0,38 =136,8° sin (136,8°)= 0.68

Підприємство, яке має найбільший рівень конкурентоспроможності, буде відповідати багатокутник з максимальною площею. Результати обчислень площі наведені нижче.

Результати ранжирування підприємств залежно від площі багатокутників наведено в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3

Результати ранжирування підприємств за їх конкурентоспроможністю

Ранжування результатів розрахунку коефіцієнтів конкурентоспроможності підприємств при використанні графічного методу наведено в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4

Стратегії конкурентоспроможності підприємств

Всі підприємства розташовані в таблиці 2.4 в порядку зменшення їх конкурентоспроможності. Відповідно до існуючої класифікації, для восьмого і десятого підприємства характерна стратегія «ринкового послідовника», а п’яте, сьоме, друге, перше, шосте, третє і четверте сповідають стратегію «ринкового претендента». Як бачимо, результати, отримані при розрахунку показників конкурентоспроможності за аналітичним і графічним методами, дещо різняться. З огляду на те, що результати розрахунків конкурентоспроможності за аналітичним методом є більш достовірними, слід спиратися саме на них. Адже графічна оцінка конкурентоспроможності дає представлення про ємність ринку кожного підприємства.

РОЗДІЛ 3. Фінансова діагностика Фінансова діагностика діяльності підприємства передбачає здійснення повномасштабного фінансового аналізу за результатами його господарської діяльності. Слід нагадати, що господарська діяльність вважається ефективною, якщо підприємство:

раціонально використовує наявні активи;

своєчасно погашає зобов’язання;

функціонує рентабельно.

Метою фінансової діагностики є наглядна оцінка динаміки розвитку підприємства, його фінансового стану. Розглянути і здійснити загальновизнані методи аналізу, які використовує будь-який фінансовий аналітик:

горизонтальний аналіз;

вертикальний аналіз;

аналіз із використанням фінансових коефіцієнтів.

Сутністьгоризонтального аналізу полягає в порівнянні показників звітності попереднього і звітного років. При цьому здійснюється постатейне співставлення звітів, визначається абсолютне та відносне відхилення статей. Аналізуючи динаміку валюти балансу, порівнюють її значення на початок і кінець року (строки 280 та 640 балансу підприємства). Зменшення валюти балансу на кінець року свідчить про скорочення підприємством обсягів його господарської діяльності.

На відміну від горизонтального аналізу, який відтворює динаміку фінансової звітності за ряд років, вертикальний аналіз є аналізом внутрішньої структури звітності. При здійсненні такого аналізу узагальнюючий показник приймається рівним 100%, а кожна його складова обчислюється як питома вага (частка від 100%). Узагальнюючими показниками приймаються підсумки Балансу (Актив, Пасив), обсяг реалізованої продукції Звіту про фінансові результати. За допомогою цього методу аналізу з’ясовують, яку частку в групі чи підгрупі узагальнюючих показників займає та чи інша стаття. Це дає змогу визначити вплив складової узагальнюючого показника на діяльність підприємства.

Аналіз із використанням фінансових коефіцієнтів складається із 7 частин:

Операційного аналізу.

Аналізу операційних витрат.

Аналізу управління активами.

Аналізу ліквідності.

Аналізу довгострокової платоспроможності.

Аналізу прибутковості.

Аналізумайнового стану підприємства.

Операційний аналіз передбачає розрахунок коефіцієнта росту валових продажів (kРВП), коефіцієнта валового доходу (kВД), коефіцієнта операційного прибутку (kОП), коефіцієнта чистого прибутку (kЧП) за формулами (30−33):

(30)

(31)

тобто за даними форми 2 слід розрахувати наступні показники окремо для звітного, окремо для попереднього років:

(32)

тобто за даними форми 2 слід розрахувати наступні показники окремо для звітного, окремо для попереднього років:

(33)

тобто за даними форми 2 слід розрахувати наступні показники окремо для звітного, окремо для попереднього років:

Висновок за проведеним операційним аналізом: При закінченні операційного аналізу ТОВ «ПРОМБАГ"ми бачимо, що при зростанні валових продажів на 14% спостерігається збільшення валового доходу з 7% до 17%. Відбулося скорочення операційного збитку з 20% до 3%, а також скорочення збитковості підприємства за показником чистих збитків з -20% до -3%.

Аналіз операційних витрат передбачає розрахунок коефіцієнта собівартості реалізованої продукції (kВС), коефіцієнта витрат на реалізацію та управління (kВРУ), коефіцієнта фінансових витрат та витрат від участі в капіталі (kФВ) за формулами (34−36):

(34)

тобто за даними форми 2 слід розрахувати наступні показники окремо для звітного, окремо для попереднього років:

(35)

тобто за даними форми 2 слід розрахувати наступні показники окремо для звітного, окремо для попереднього років:

(36)

тобто за даними форми 2 слід розрахувати наступні показники окремо для звітного, окремо для попереднього років:

Висновок за операційним аналізом витрат: Бачимо, що витрати на 1 грн. реалізованої продукції у звітній період зменшуються з 0,8 до 0,7 грн. А також, невиробничі витрати на 1 грн. реалізованої продукції збільшуються з 0,49 до 0,53грн. зовсім не значне збільшення. У даному випадку, підприємство не розраховує коефіцієнт фінансових витрат та втрат від участі в капіталі, так як дані статей (140)та (150) дорівнюють нулю.

Аналіз управління активами передбачає розрахунок коефіцієнтів оборотності активів (kОА), оборотності необоротних активів (kНА), оборотності чистих активів (kЧА), оборотності дебіторської заборгованості (kДЗ), середнього періоду погашення (періоду інкасації) дебіторської заборгованості (ТДЗ), оборотності запасів по реалізації (kЗР), оборотності запасів по собівартості (kЗС), оборотності кредиторської заборгованості (kКЗ), середнього періоду погашення кредиторської заборгованості (ТКЗ) за формулами (37−45).

(37)

тобто за даними форми 1 та форми 2 слід розрахувати наступні показники:

(38)

тобто за даними форми 1 та форми 2 слід розрахувати наступні показники:

(39)

тобто за даними форми 1 та форми 2 слід розрахувати наступні показники:

(40)

тобто за даними форми 1 та форми 2 слід розрахувати наступні показники:

(41)

(42)

тобто за даними форми 1 та форми 2 слід розрахувати наступні показники:

(43)

тобто за даними форми 1 та форми 2 слід розрахувати наступні показники:

(44)

тобто за даними форми 1 та форми 2 слід розрахувати наступні показники:

(45)

Висновок за аналізом управління активами: Коефіцієнт оборотності активів 0,87<1,це дуже низька оборотність активів; але необоротні та чисті активи перевищують норму, що дає нам зрозуміти про наявність позитивних тенденцій. Середній період погашення кредиторської заборгованості складає 87 днів, проте середній період Дз склав 65 днів. Наше підприємство розраховується за своїми зобов’язаннями скоріше, ніж це роблять боржники. Це є слабкою стороною підприємство, бо в іншому випадку, можливо було б розраховуватися «грошима боржників».

Аналіз ліквідності підприємства вказує на його спроможність перетворити актив на грошові кошти швидко і без втрат ринкової вартості. Оцінюючи ліквідність підприємства, аналізують достатність поточних (оборотних) активів для погашення поточних зобов’язань — короткострокової кредиторської заборгованості. При оцінці ліквідності розраховують 3 коефіцієнти:

Коефіцієнт покриття (коефіцієнт поточної ліквідності) (kП) дає загальну оцінку ліквідності активів, вказуючи на те, скільки гривень поточних активів підприємства припадає на одну гривню поточних зобов’язань. Він розраховується за формулою (46):

(46)

тобто за даними форми 1 для його обчислення слід розрахувати наступні показники:

Коефіцієнт швидкої ліквідності (так званий коефіцієнт «лакмусу») (kШЛ) на відміну від попереднього вказує на якість використання оборотних активів. Він розраховується за формулою (47):

(47)

тобто за даними форми 1 для його обчислення слід розрахувати наступні показники:

Кшл.зв =

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (kАЛ) показує, яка частина поточних зобов’язань може бути погашеною негайно. Він розраховується за формулою (48):

(48)

тобто за даними форми 1 для його обчислення слід розрахувати наступні показники:

Для оцінки платоспроможності та фінансової стійкості підприємства слід також розрахувати чистий робочий капітал підприємства (РК). Його наявність свідчить про те, що підприємство спроможне не тільки сплатити поточні борги, але й має фінансові ресурси для розширення діяльності та інвестування найбільш прибуткових видів діяльності. Він розраховується за формулою (49):

(49)

тобто за даними форми 1 для його обчислення слід розрахувати наступні показники:

Висновки за аналізом ліквідності підприємства: Якщо порівнювати звітній період з базовим, ми зрозуміємо, що ліквідність підприємства зменшується. Про це свідчить зменшення К. покриття від 0,92 до 0,85 та К. швидкої ліквідності від 0,38 до 0,32. Для негайного погашення власних поточних зобов’язань підприємство не має грошових коштів, а також відсутній чистого робочого капіталу для забезпечення відтворювальної діяльності підприємства на ринку.

Аналіз довгострокової платоспроможності характеризує фінансову стійкість підприємства на перспективу з позицій структури коштів, залежністю підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів. При цьому аналізі використовують наступні коефіцієнти:

Коефіцієнт концентрації власного капіталу (коефіцієнт автономії) (kВК) визначає питому вагу коштів власників підприємства в загальній сумі засобів, вкладених в майно підприємства. Він характеризує можливість підприємства виконати свої зовнішні зобов’язання за рахунок використання власних коштів і розраховується за формулою (50):

(50)

тобто за даними форми 1 слід розрахувати наступні показники окремо для початку звітного періоду, окремо для його закінчення:

Коефіцієнт концентрації залученого капіталу (kЗК) доповнює попередній коефіцієнт, оскільки їх сума повинна дорівнювати одиниці. Він характеризує питому вагу залучених коштів в загальній сумі засобів, вкладених в майно підприємства, і розраховується за формулою (51):

(51)

тобто за даними форми 1 слід розрахувати наступні показники окремо для початку звітного періоду, окремо для його закінчення:

Коефіцієнт співвідношення залученого і власного капіталу (kЗВ) дає узагальнену оцінку фінансової стійкості підприємства. Він розраховується за формулою (52):

(52)

тобто за даними форми 1 слід розрахувати наступні показники окремо для початку звітного періоду, окремо для його закінчення:

Коефіцієнт забезпечення по кредитах (коефіцієнт покриття процентів) (kКРЕД) дає можливість оцінити потенційну можливість підприємства погасити зовнішні запозичення. Він вказує на ступінь захищеності кредиторів від несплати процентних платежів і обчислюється за формулою (53):

(53)

тобто за даними форми 2 слід розрахувати наступні показники окремо для звітного, окремо для попереднього років:

Висновок за проведеним аналізом: Підприємство розпоряджається капіталом загалом за власні кошти, про це свідчать збільшення «К. вл.кап.» та зменшення «К. зал.кап.». А також, слід звернути увагу до того, що підприємство не в силах розраховуватися за залученими кредитами.

Загальновідомо, що на короткострокову та довгострокову платоспроможність підприємства впливає його можливість отримувати прибуток.

В цьому зв’язку необхідно здійснити аналіз прибутковості діяльності підприємства за показником рентабельності, який є якісним аспектом ефективності його роботи.

При здійсненні цього аналізу необхідно визначити показники:

Показник рентабельності продажів (RП) характеризує, який прибуток з однієї гривні продажів отримує підприємство. Він розраховується за формулою (54):

(54)

тобто за даними форми 2 слід розрахувати наступні показники окремо для звітного, окремо для попереднього років:

Показник рентабельності активів (RА) характеризує, наскільки ефективно підприємство використовує наявні активи для отримання прибутку, тобто показує, який прибуток приносить кожна гривня, вкладена в активи підприємства. Він обчислюється за формулою (55):

(55)

тобто за даними форми 1 та форми 2 слід розрахувати наступні показники:

Показник рентабельності капіталу (RК) характеризує ефективність використання підприємством власного капіталу. Він визначається як співвідношення чистого прибутку та середньорічної вартості власного капіталу і розраховується за формулою (56):

(56)

тобто за даними форми 1 та форми 2 слід розрахувати наступні показники:

Висновок за аналізом прибутковості підприємства: Всі коефіцієнти аналізу, якими є показники рентабельності являються від'ємними, що характеризує збитковість функціонування підприємства у звітній період.

Аналіз майнового стану

1 Зміна господарського обороту б госп.об.= -14,18%

2. Коефіцієнт зносу И на п.з.=

И на к.з.=

Висновок за проведеним аналізом: Валюта балансу нашого підприємства зменшилась на 14,18%, з 16 383 тис.грн. до 14 349 тис.грн. Кзн на початок звітного періоду склав 72%, а на кінець — 74%. Бачимо, що знос основних фондів складає понад половини їх вартості, і зростає на кінець звітного періоду.

Підведемо підсумки. По здійсненню фінансової діагностики діяльності підприємства, бачимо, що фінансовий стан ТОВ «ПРОМБАГ» досить скрутний. Також підприємство має дефіцит коштів, що викликано внаслідок «затикання» фінансових дір. Але можливо покращити стан, якщо вдіяти заходи щодо оновлення основних фондів, залучення висококваліфікованих робітників і менеджерів.

ВИСНОВКИ У даній роботі було здійснено три види аналізу:

1) Діагностика конкурентоспроможності товару на визначеному ринковому сегменті: Розрізняють компенсаційну та некомпенсаційну оцінки товару.

Під час компенсаційної оцінки слабкі сторони товару можуть бути компенсованими сильними. Для порівняння товарів при цьому використовують адитивні критерії.

Під час некомпенсаційної оцінки слабкі сторони товару не можуть бути компенсовані сильними. Для порівняння товарів при цьому використовують лексикографічні критерії. В цілому проблема оцінки товару полягає в порівнянні всіє чи основної маси споживчих характеристик. В якості інтегрального показника для порівняння доцільно використати функцію корисності

2) Діагностика конкурентоспроможності підприємства на визначеному ринку: конкурентоспроможність характеризує ступінь відповідності окремого класу об'єктів визначеним ринковим потребам: пропозиції (товару) — попиту на нього, підприємства — можливості забезпечити конкурентні переваги, країни — економічній та соціальній моделі.

Незаперечним є той факт, що існує тісний взаємозв'язок між поняттями конкурентоспроможність країни, конкурентоспроможність підприємства та конкурентоспроможність товару. Методика оцінки конкурентоспроможності товару загальновідома та має досить широке застосування. На відміну від цього, методика оцінки конкурентоспроможності підприємства має імовірнісний характер і є інтегральною.

3) Фінансова діагностика діяльності підприємства: Фінансова діагностика діяльності підприємства передбачає здійснення повномасштабного фінансового аналізу за результатами його господарської діяльності. Метою фінансової діагностики є наглядна оцінка динаміки розвитку підприємства, його фінансового стану.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Методичні рекомендації і завдання до виконання курсової роботи для студентів денної форми навчання з напряму «Економіка та підприємництво» за спеціальністю «Економіка підприємства» за освітньо-кваліфікаційними рів-нями спеціаліст і магістр з економіки та підприємництва / Гетьман О.О.

2. Навчально-методичний посібник для студентів денної форми навчання з напряму «Економіка та підприємництво» за спеціальністю «Економіка підприємства» за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліст з економіки та підприємництва / Гетьман О.О.

3. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів/ Гетьман О. О., Шаповал В.М.

Додаток, А БАЛАНС на _1 січня___2012 р.