Безработица і і зайнятість

Безработица і занятость

Реферат Пупышева Олексія Валерьевича

Обзор економічних циклов.

Наше суспільству прагне до економічного зростання, і навіть до її повної зайнятості і стійкого рівню цін поряд коїться з іншими, менш піддаються розрахунках цілями. Протягом усієї історії Америки спостерігався значне зростання економіки. Технічний прогрес, швидке збільшення виробничих потужностей та життєвий рівень, однієї з високих у світі, є стратегічними напрямами динамічного розвитку американської экономики.

ИСТОРИЧЕСКАЯ СПРАВКА

Однако американскийдолговременный економічного зростання ні рівномірним, а переривався періодами економічній нестабільності. Періоди швидкого економічного зростання іноді затьмарювала інфляція, тобто підвищення рівня цін. Були такі періоди, коли зростання поступався місце спаду і депресії, тобто низького рівня зайнятості і виробництва. У окремих випадках, головним чином 70-х і на початку 80-х, і в Америці був сумний досвід, коли із підвищенням рівня цін різко зросла безробіття. Інакше кажучи, довгострокова тенденція до економічного зростанню переривалася і ускладнювалася як безробіттям, і инфляцией.

ФАЗЫ ЦИКЛА

Вообще кажучи, термін е до про зв про метрів і год е з до і і ц і до л означає такі одна одною підйоми й падіння рівнів економічної активності у протягом кілька років. Окремі економічні цикли істотно відрізняється друг від друга за тривалістю і інтенсивності. Проте усі мають одні й самі фази, які по-різному іменуються різними дослідниками. На малюнку 10−2 показаний ідеалізований економічний цикл. Ми почнемо розгляд із піка циклу, як у економіці спостерігається повна зайнятості й суспільстві виробництво дбає про повну чи вводити майже повну потужність, У цьому фазі циклу рівень цін має тенденцію до підвищення, а зростання ділову активність припиняється. Пізніше ми докладніше зупинимося на причинах цього явища. У наступній за піком фазі спаду виробництво і і зайнятість скорочуються, проте ціни не піддаються тенденції до їх зниження. Ціни падають лише у разі, коли спад серйозно й тривалий, тобто коли виникає депресія. Тут доречно пригадати стару приказку: «Коли сусід втрачає роботу, це спад, і якщо ви втрачаєте роботу, це депресія! «Нижча точка спаду, чи депресії, характеризується тим, що виробництво і і зайнятість, досягнувши найнижчого, починають знову «вибиратися «із глибини. Нарешті, в фазі пожвавлення рівень виробництва підвищується, а зайнятість зростає до повної зайнятості. Принаймні того як пожвавлення економіки набирає сили, рівень цін може, розпочати підвищуватися до того часу, доки виникне повна зайнятості й суспільстві виробництво не почне працювати на повну мощность.

Несмотря на загальні всім циклів фази, окремі економічні цикли істотно відрізняється друг від друга за тривалістю і інтенсивності. Тому деякі економісти воліють говорити про економічні коливаннях, та не циклах, оскільки цикли на відміну від коливань припускають регулярність. «Велика Депресія «1930;х років серйозно підірвала економічну активність на аж десять років. Порівнюючи її з спадами ділову активність в 1924 і 1927 рр., ми увиим, що, як і більшість повоєнних спадів і в Америці, вони були б менш інтенсивними і продолжительными.

ПРИЧИНЫ КОЛЕБАНИЙ.

ОБЩИЕ ЗАМЕЧАНИЯ

В час економісти пропонували різні теорії, обьясняющие коливання ділову активність. Автори деяких концепцій концентрує свою увагу до нововведення. Вони стверджують, що головні технічні нововведення, такі, як залізниці, автомобілі чи синтетичні волокна, мають вплив на на інвестиції та споживчі витрати, отже, виробництва, зайнятості й суспільстві рівень цін. Але такі великі нововведення з’являються нерегулярно і тим самим сприяють нестабільності економічної активності. Інші вчені пояснюють економічні цикли політичними і випадковими подіями. Війни, наприклад, може бути руйнівними з суто економічної погляду. Воістину невгамовний попит на військову продукцію під час воєнних дій можуть призвести до сверхзанятости і гострої інфляції, що їх, після наступу світу і скорочення військових витрат, зазвичай настає економічний спад. Є й такі економісти, хто вважає цикл суто монетарним явищем. Коли уряд випускає занадто багато грошей, виникає інфляційний бум, порівняно небагато грошей прискорює падіння виробництва та зростання безработицы.

Несмотря ж на таку множинність точок зору, більшість економістів вважає, що чинником, безпосередньо визначальним рівні виробництва та зайнятості, є рівень спільних або сукупних витрат. У економіці, орієнтованої головним чином ринок, підприємства виробляють товари та в тому разі, якщо їх можна вигідно продати. Простіше кажучи, якщо загальні витрати невеликі, багатьом підприємствам невигідно виробляти товари та у великих обьемах. Звідси низький рівень виробництва, зайнятості і доходів. Вищий рівень загальних витрат означає, що зростання виробництва приносить прибуток, тому виробництво, зайнятості й суспільстві доходи також будуть зростати. Коли економіці виникає повна зайнятість, реальний обсяг продукції стає постійним, а додаткові видатки просто підвищують рівень цін. Пізніше цієї главі ми покажемо, що співвідношення між сукупними витратами та рівнем цін набагато складніше, і насправді інфляція може виникнути у результаті зміни обсягу загальних расходов.

НЕЦИКЛИЧЕСКИЕ КОЛЕБАНИЯ

Не йдеться, що це коливання ділову активність пояснюються економічними циклами. З одним боку, існують сезонні коле — бания ділову активність. Наприклад, купівельний «бум «перед Різдвом і Великоднем веде до значним ежегодым коливань за темпами економічної активності, особливо у роздрібної торгівлі. Сільське господарство, автомобільна промисловість, побудову якійсь мірі також піддаються сезонним колебаниям.

Деловая активність залежить від долговре — менной тенденції економіки, тобто не від підвищення чи зниження економічної активності у протягом тривалого, наприклад 25, 50 чи 100 лет.

Отметим, що з американського капіталізму довгострокової тенденцією був значне зростання. Зараз для нас важлива, що з економічного циклу характерні коливання ділової активність за наявності довгострокової тенденції до економічного росту.

ВОЗДЕЙСТВИЕ ЦИКЛІВ НА ВИРОБНИЦТВО ТОВАРІВ ТРИВАЛОГО І КОРОТКОЧАСНОГО ПОЛЬЗОВАНИЯ

Экономический цикл проникає скрізь, він відчувається практично переважають у всіх затишних куточках економіки. Взаємозв'язок елементів економіки майже нікому дає можливості уникнути крижаних обіймів депресії чи лихоманки інфляції. Однак ми повинні пам’ятати, що економічний цикл різними шляхами й у різного рівня впливає окремих індивідів і окремі сектори экономики.

Что стосується виробництва та зайнятості, то зазвичай від спаду найбільше потерпають галузі промисловості, що випускають засоби і споживчі товари тривалого користування. Особливо уразлива будівельна промисловість. Виробництво і зайнятість у галузях промисловості, що випускають споживчі товари короткочасного користування, зазвичай менше реагують на цикл. Галузі в промисловості й робочі, пов’язані з будівництвом будинків культури та промислових будинків, зі складним машинобудуванням, з виробництвом сільськогосподарських знарядь, автомобілів, холодильників, газової апаратури та інших товарів, испытывиют важкий удар. І навпаки, галузі про-мышл енности, які виробляють товари тривалого користування, в фазі піднесення отримують максимальні стимули у розвиток. Ці приклади переконливо показують вразливість цих галузей промисловості від циклічних колебаний.

1. Возмоностьотсрочки. Продаж товарів тривалого користування можна певний термін відкласти. Коли економіка починає відчувати труднощі, виробники часто перестають отримувати більш як сучасне обладнання та будувати нові заводи. Під час такої кон’юнктурі просто немає сенсу збільшувати запаси інвестиційних товарів. У першій-ліпшій нагоді фірма ще довго можуть використовувати готівкові потужності будівлі, та його вистачає з лишком. У сприятливі періоди засоби виробництва зазвичай замінюються до їх повної зношеності. Та коли настає спад, фірми ремонтують своє застаріле обладнання і пускають його до справи. Тому інвестиції в засоби виробництва різко скорочуються. Можливо, деякі фірми, мають надлишкові виробничі потужності, навіть прагнуть відшкодуванню всього капіталу, що вони зараз споживають. У разі їх чисті капіталовкладення можуть бути негативною величиной.

Многие з ці міркування справедливі і ворожість товарів тривалого користування. Коли настає спад і сімейний бюджет доводиться скорочувати, передусім руйнуються плани придбання товарів тривалого користування, як-от побутова техніка й автомобілі. Люди не купують нові моделі. Інакше справа з харчовими продуктами та традиційним одягом, тобто споживчими товарами короткочасного користування. Сім'я: повинна є й світло вдягатися. Ці купівлі не можна надовго відкладати. Щоправда, певною мірою розмір цих покупок постійно зменшуватиметься і, звісно, погіршуватися їхня якість, але не тій мірі, і з товарами тривалого пользования.

2. Влада монополій. Більшість галузей промисловості, які виробляють інвестиційні товари та товари тривалого користування, вирізняються високою концентрацією, коли над ринком панує порівняно небагато крупних фірм. У результаті такі фірми мають достатньої монопольної владою, щоб протягом певного періоду протидіяти зниженню цін, обмежуючи випуск продукції через падіння попиту. Тому зменшення попиту впливає головним чином виробництво і і зайнятість. Зворотний картину ми бачимо в галузях промисловості, що випускають товари короткочасного користування («м'які «товари). Ці галузі здебільшого досить конкурентоспроможні і характеризуються низькою концентрацією. Вони можуть протидіяти підвищення цін, і зниження попиту більше віддзеркалюється в цінах, ніж рівні производства.

Вооружившись цими короткими даними про економічний циклі, давайте тепер детальніше розглянемо безработицу.

Безработица Понятие «повна зайнятість «ніяк не піддається визначенню. На погляд може бути трактувати тому, що це самодіяльне населення, тобто 100% робочої сили, має роботу. Але тут інше. Певний безробіття вважається нормальним, чи оправданным.

ТИПЫ БЕЗРАБОТИЦЫ

Давайте підійдемо до визначення повної зайнятості, встановивши різницю між окремими типами безработицы.

Фрикционная безреботица. Якщо людині надається свободу вибору роду роботи і місця роботи, в кожен цей час деякі працівники опиняються у становищі «між роботами ». Одні добровільно змінюють місце роботи. Інші шукають нову роботу через звільнення. Треті тимчасово втрачають сезонну роботу (наприклад, в будівельної промисловості через погану погоду чи автомобільну промисловість через зміну моделей). І якщо є категорія працівників, особливо молоді людей, які вперше шукають роботу. Коли всі цих людей знайдуть роботу чи повернуться на стару після тимчасового звільнення, інші «шукачі «праці та тимчасово звільнені працівники заміняють в «загальному фонді безробітних ». Тому, хоча конкретні люди, решта без роботи з тим чи іншим причин, змінюють одне одного місяць на місяць, даний тип безробіття остается.

Экономисты вживають термін фрикцион — ная безробіття (пов'язана з пошуками чи очікуванням роботи) в відношенні працівників, які шукають роботу чи очікують роботи у найближчому майбутньому. Визначення «фрикційна «точно відбиває суть явища: ринок праці функціонує неповоротко, понад силу, не наводячи як відповідність кількість робітників і робочих місць. Фрикційна безробіття вважається неминучою й у певною мірою бажаної. Чому бажаної? Оскільки багато робітників, добровільно вони виявилися «між роботами », переходять із низькооплачуваної, малопродуктивній роботи з більш високооплачувану і більше продуктивну роботу. Це означає вищі прибутки робітників і більш раціонального розподілу трудових ресурсів, отже, і більший реальний обсяг національного продукта.

Структурная безробіття. Фрикційна безробіття непомітно переходить на другу категорію, яка називається структурної безробіттям. Економісти вживають термін «структурний «у значенні «складовою ». З часом в структурі споживчого від попиту й в технології відбуваються істотних змін, які, своєю чергою, змінюють структуру загального попиту робочої сили. Через цих змін попит певні види професій зменшується чи взагалі припиняється. Інтерес до інші професії, включаючи нові, раніше не які були, збільшується. Виникає безробіття, оскільки робоча сила реагує повільно й її структура не повністю відповідає новій структурі робочих місць. Через війну виявляється, що в окремих робочих немає таких навичок, які можна швидко продати, їх навички та досвід застаріли і вони непотрібними через змін — у технологій і характері споживчого попиту. До того ж постійно змінюється географічне розподіл робочих місць. Про це свідчать міграція у промисловості з «Снігової пояса «в «Сонячний пояс «впродовж останніх десятилетий.

Примеры. 1. Чимало тому висококваліфіковані склодуви ніхто не звернув роботи внаслідок винаходи верстатів, у яких виготовляються пляшки. 2. Порівняно нещодавно у штатах некваліфіковані й не дуже освічені негри витіснила з сільського господарства, а результаті його механізації. Багато людей залишилися без роботи через недостатньою кваліфікації. 3. Американський взуттьовик, що залишилося без роботи через конкуренцію працювати імпортної продукції, може стати, наприклад, програмістом за комп’ютером, не пройшовши серйозної перепідготовки, і може бути, і змінивши місце проживання. 4. Нарешті, багато нафтовики в «нафтових «штатах Америки виявилися серед «структурних «безробітних, коли зв 1980;х роках світові нафтові ціни катастрофічно впали. Коли рівень цін був у найнижчому рівні, бубновые інші види робіт, пов’язані із нафтодобуванням, скоротилися, у результаті почалися численні увольнения.

Разница між фрикционной і структурної безробіттям дуже невизначена. Істотне різниця полягає лише в тому, що з «фрикционных «безробітних є навички, які можуть продати, а «структурні «безробітні що неспроможні відразу отримати добру роботу без перепідготовки, додаткового навчання, або навіть зміни місце проживання, фрикційна безробіття носить більш короткостроковий характер, і структурна безробіття більш довгострокова і тому вважається більш серьезной.

Циклическая безробіття. Під циклічною безробіттям ми розуміємо безробіття, викликану спадом, тобто такої фазою економічного циклу, що характеризується недостатністю загальних, чи сукупних, витрат. Коли сукупний попит на товари та зменшується «зайнятість скорочується, а безробіття зростає. Через це циклічну безробіття іноді називають безробіттям, що з дефіцитом попиту. Наприклад, під час спаду 1982 р. безробіття піднявся до 9,7%. У розпал «Великої депресії «1933 р. циклічна безробіття досягала приблизно 25%.

ОПРЕДЕЛЕНИЕ «ПОВНОЇ ЗАЙНЯТОСТІ «

Полная зайнятість значить абсолютною відсутністю безробіття. Економісти вважають фрикционную і структурну безробіття абсолютно неминучою: отже, «повна зайнятість «окреслюється зайнятість, складова менш 100% робочої сили. Точніше, безробіття за цілковитої зайнятості дорівнює сумі рівнів фрикционной і структурної безробіття. Інакше кажучи, рівень безробіття за цілковитої зайнятості буває у тому випадку, коли циклічна безробіття дорівнює нулю. Рівень безробіття за цілковитої зайнятості називається також е з т е з тонн на е зв зв и м рівнем безробіття. Реальний обсяг національного продукту, який із естественнымуровнем безробіття, називається производст — венним потенціалом економіки. Це реальний обсяг продукції, який економіка може зробити при «повному використанні «ресурсов.

Полный, чи природний, безробіття виникає при збалансованість ринків робочої сили в, то є коли кількість шукають роботу дорівнює числу вільних робочих місць. Природний безробіття є певною мірою позитивним явищем, Адже «фрикционным «безробітним потрібен час, щоб знайти відповідні вакантні місця. «Структурним «безробітним теж потрібен час, щоб придбати кваліфікацію чи иереехать в іншому місці, коли це необхідно отримання. Якщо шукаючих роботу перевищує наявні вакансії, отже, ринки робочої сили в не збалансовані, у своїй спостерігається дефіциту сукупного від попиту й циклічна безробіття. З іншого боку, при надмірному сукупному попиті відчувається «нестача «робочої сили в, тобто кількість вільних робочих місць перевищує кількість робочих, які чекають роботу. За такого стану фактичний безробіття нижче естестаенного рівня. Надзвичайно «напружена «ситуація на ринки робочої сили пов’язані з инфляцией.

Понятие «природний безробіття «вимагає уточнення у двох аспектах.

Во-перных, цей термін означає, що економіка завжди функціонує за природного рівні безробіття і тим самим реалізує свій виробничий потенціал. У нашому стислому огляді економічного циклу ми вже казали у тому, що справжній рівень безробіття часто перевищує природний рівень. З іншого боку, в рідкісних випадках економіки може виникнути такий безробіття, який нижче природного рівня. Наприклад, під час другої Першої світової, коли природний рівень був порядку 3 — 4%, потреби військового виробництва сприяли майже необмеженому попиту на робочої сили. Звичайним явищем стала понаднормова робота, і навіть сумісництво. Понад те, уряд не дозволяло звільнятися працівникам «найважливіших «галузей промисловості, штучно скорочуючи фрикционную безробіття. Фактичний безробіття протягом усього періоду з 1943 по 1945 р. становив менше 2%, а 1944 р. упав до 1,2%. Економіка перевищувала свої виробничі можливості, але надавала істотне інфляційний тиск на производство.

Во-вторых, природний рівень безробіття сам не обов’язково постійним, він піддається перегляду внаслідок інституціональних змін (змін до законів і звичаї суспільства). Наприклад, в 60-ті роки багато хто вважав, що це неминучий мінімум фрикционной і структурної безробіття становить 4% робочої сили в. Інакше кажучи, визнавалося, що — повна зайнятість достыгнута у разі, коли зайнято 96% робочої сили в. На час економісти вважають, що природний безробіття становить близько 5 — 6%.

Почему сьогодні природний безробіття вище, ніж у 60-ті роки? По-перше, змінився демогрвфический склад робочої сили в. Зокрема, жінок і молоді робочі, частка безробітних серед яких традиційно досить висока, стали щодо важливішим компонентом робочої сили в. По-друге, сталися інституціональні зміни. Наприклад, програма компенсацій безробітним розширили як щодо кількості охоплених нею працівників, і розмірів посібників. Це важливо оскільки компенсацію з безробіттю, ослаблюючи її на економіку, дозволяють безробітним спокійніше шукати роботи й цим збільшують фрикционную безробіття і загальний рівень безработицы.

ОПРЕДЕЛЕНИЕ РІВНЯ БЕЗРАБОТИЦЫ

Споры з приводу визначення безробіття за цілковитої зайнятості поглиблюються тим, що у практиці важко сказати фактичний безробіття. Таблиця 10−1 допоможе в ролі трампліном для. Усі населення розділене втричі великі групи. У першу групу входять особи, які досягли 16 років, і навіть особи, перебувають у спеціалізовані установи, наприклад, у психіатричні лікарні чи виправних закладах. У цю першу групу включені особи, які вважаються потенційними компонентами робочої сили в, Другу групу, яка називається «выбывшие зі складу робочої сили в », становлять дорослі, потенційно мають змогу працювати (надомники, учні, пенсіонери), але із певної причини непрацюючі і шукачі роботи. Третю групу — це р, а б про — чаю сила, що у 1988 р. становила 49% від населення. У цю групу входять обличчя, що і хочуть працювати. Вважається, що робоча сила складається з працюючих, і безробітних, але активно шукають роботу. Рівень безробіття — це відсоток безробітної частини робочої силы.

Уровень = безработица/рабочая сила x 100.

безработицы В 1988 р. безробіття составил:

6 701 000/121 669 000×100 = 5,5%.

Т, а б л і ц, а 10−1. Робоча сила, зайнятості й суспільстві безробіття вже 1988;го г.

(тыс. чел.).

Население 246 113.

Минус: особи, які досягли 16 років, й обличчя, перебувають у спеціалізовані установи 61 500 выбывшие зі складу робочої сили в 62 944.

Равно: робоча сила 121 699.

работающие 114 968.

безработные 6 701.

Уровни безробіття з 1929 и 1988 р. (вибірково) даються внутрішній боці обложки.

Статистическое управління Міністерства праці намагається встановити кількість працівників і безробітних, проводячи і масштабах усієї країни щомісячні вибіркові опитування приблизно 60 тис. сімей. Задається ціла низка запитань, зокрема хто з п’яти членів сімей працює, хто залишився без роботи, хто шукає або шукає роботу до т. буд. Попри те що що вибірка проводиться дуже й використовуються надійні методи опитування, отримані дані піддавалися критике.

1. Часткова зайнятість. У офіційній статистиці всі задіяні неповний робочого дня входить у категорію повністю зайнятих. У 1988 р, близько 17 млн людина за власним бажанням працювали неповний робочого дня. Ще п’ять млн частково зайнятих робочих або хотіли працювати повний робочого дня, але з знаходили підходящу роботу, або працювали неповний робочого дня через тимчасового скорочення споживчого попиту. Фактично, ці дві групи робочих були частково зайнятими і частково безробітними. Вважаючи їх повністю зайнятими, офіційна статистика зенижает рівень безработицы.

2, Робітники, втратили надію отримання роботи. Щоб вважатися безробітним, треба активно шукати роботу. Інакше кажучи, безробітний, який активно не шукає роботу, вважається «выбывшим з складі робочої сили в ». Проблема у цьому, що існує значну кількість робочих, які, безуспішно намагаючись знайти роботу у протягом якогось часу, втрачають надії їх одержати. Хоча кількість таких робочих під час спаду більше, ніж у період процвітання, в 1988 р. під цю категорію потрапив 1 млн людина. Не включаючи робочих, втратили сподіватися роботу, до категорії безробітних, офіційна статистика занижує рівень безработицы.

3. Хибна інформація. З іншого боку, безробіття то, можливо завищене у тому випадку, коли деякі непрацюючі респонденти стверджують, що вони шукають роботу, хоча й не чи реальні. Ці особи заносять у групу «безробітних », а чи не «які з складу робочої сили в ». Респонденти дають неправдиву інформацію, оскільки компенсація безробітним чи посібник але соціальному забезпечення можуть залежати від мнимих пошуків роботи. Тіньова економіці може також сприяти завищення офіційного рівня безробіття. Не виключено, що людина, зайнятий торгівлею наркотиками в в Південній Флориді чи працюючий на чиказьку мафію, назве себе «безробітним » .

Общий висновок у тому, що, хоча поняття безробіття грає великій ролі у визначенні зкономической політики, він має певними вадами. Попри те що що він одна із найважливіших показників економічного становища країни, його не вважається безпомилковим барометром здоров’я нашої экономики.

ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НЕДОЛІКИ БЕЗРАБОТИЦЫ

Проблемы, пов’язані з оцінкою безробіття і визначенням безробіття за цілковитої зайнятості, не повинні заважати розумінню важливою істини: надмірна безробіття тягне у себе великі економічні та соціальні издержки.

Отставание обьема ВНП і закон Оукене. Головна «ціна «безробіття — невыпущенная проду — кция. Коли економіка неспроможна створити достатньо робочих місць всім, хто хоче може працювати, потенційне виробництво товарів та послуг втрачається безповоротно. Можна сміливо сказати, що безробіття заважає суспільству постійно рухатися вгору за дзвоновидною кривою своїх потенційні можливості. Економісти визначають цю втрачену продукцію як і справу т з т, а а зв і е обсягу ВНП. Це відставання є обсяг, який фактичний ВНП менше потенційного ВНП. Потенційний ВНП визначається виходячи з того про тому, що є природний безробіття при «нормальних «темпах економічного зростання. Що безробіття, то більше вписувалося відставання ВНП.

Известный дослідник, а області макроекономіки, нині покійного, Артур Оукен математично висловив ставлення між рівнем безробіття і відставанням обсягу ВНП. Це ставлення, відоме як закон Оукена, показує, що й фактичний рівень безробіття перевищує естесювенный рівень на одии відсоток, то відставання обьема ВНП становить 2,5%. Це ставлення 1:2,5, чи 2:5, тобто стосунки безробіття до відставання обсягу ВНП, дозволяє обчислити абсолютні втрати продукції, пов’язані із кожним рівнем безробіття. Наприклад, на рік спаду (1983 р.) безробіття достит 9,5%, чи 3,5% більше гаданого природного рівня 6%. Помноживши ці 3,5% на коефіцієнт Оукена (2,5), одержимо, що у 1983 р. відставання обсягу ВНП становила 8,75%. Інакше кажучи, щоб у 1983 р. забезпечене безробіття за цілковитої зайнятості, ВНП було б на 8,75% більше, ніж фактично. Зрозумівши, скільки становлять ці 8,75% збитків номінального обьема ВНП, рівного 1983;го р. ЗЗОО млрд дол., одержимо, що економіка втратила продукції на 290 млрд дол. (= ЗЗОО x 8,75%) через те, що досягнуто не було природний рівень безработицы.

С з іншого боку, важливо відзначити, що фактичний обсяг національний продукт іноді може перевищувати потенційний обсяг. Ми говорили про тому, що таке стан справ було з час Другої світової війни. якщо рівень безробіття становив менш як 2%. У виробництво утягувалися додаткові зміни робочих, капітальне устаткування використовувалося понад встановлених нормативів, понаднормова роботу і сумісництво стали звичним явищем тощо. буд. Наприклад, наприкінці 1960;х років війна у В'єтнамі призвела до того, що фактичний ВНП перевищив потенційний ВНП, а 1973 р. економічний бум знову породив «негативний «ВНП. Іноді можна перевищити потенційний ВНП, яка довгий час зберігати перевищення фактичного ВНП над потенційним нельзя.

Неодинаковое тягар. За загальними цифрами приховується те що, що витрати безробіття розподіляються неоднаково. Наприклад, було б легше погодитися з підвищенням рівня безробіття з 6-ї до 9 — 10%, якби робочого дня і зарплата кожного працівника зменшувалися пропорційно. На насправді тут інше. У таблиці 10−2 порівнюється безробіття серед різних груп над ринком робочої сили рік спаду (1982 р.) з кожним роком повної зайнятості (1988 р.). Великі розбіжності у рівнях безробіття не більше кожного року й порівняння рівнів два роки дозволяють зробити деякі обобщения.

Во-первых, безробіття серед «білих комірців «нижче, ніж в «синіх комірців », і перших рідше звільняють під час спаду, ніж останніх. Це тому, що «білі комірці «зайняті у галузях промисловості, менше схильні до циклічним коливань (сфера послуг і виробництво товарів короткочасного користування), або їх працюють у власної фірмі. Крім того, фірми менш схильні звільняти кваліфіковані «білі комірці «, у чиє навчання вони вклали значні средства.

Та б л і ц, а 10−2. Рівні безробіття в демографічному в ознакою під час спаду (1982 р.) та повної зайнятості (1988 г.).

Демографическая Рівень Уровень группа безробіття безработицы в 1982 р. (%) 1988 р. (%).

Всего 9,7 5,5.

Профессия.

" Сині комірці «14,2 7,5.

" Білі комірці «5,2 3,2.

Возраст.

16—-19 років 23,2 15,3.

чернокожие із 16-го- 19 років 48,0 32,4.

белые із 16-го— 19 років 20,4 13,1.

мужчины старше 20 років 8,8 4,8.

женщины старше 20 років 8,3 4,9.

Раса черные 18,9 11,7.

белые 8,6 4,7.

Пол женщины 9,4 5,6.

мужчины 9,9 5,5.

Продолжительность.

15 тижнів або як 3,2 1,3.

Во-вторых, безробіття як серед молоді значно вищий, ніж серед дорослих. Це тим, що молодики мають низьку кваліфікацію, чаші йдуть із праці та звільняються наймачем, і навіть відрізняються меншою мобільністю. Багато молодики вперше вступають ринку робочої сили пошуках своєї першої работы.

В-третьих, безробіття серед чорного населения.

— як дорослих, і молоді - приблизно 2 рази вище, ніж серед білих. Це можна пояснити цілу низку чинників: дискримінацією у природничо-технічній освіті і кынке робочої сили в, концентрацією чорношкірих працівників у тих професіях, які вимагають високій кваліфікації («сині комірці «), географічної ізоляцією чорного населення великих містах, де нагоду отримати роботу тим, хто вперше приходять ринок робочої сили в, зведена до минимуму.

В-четвертых, цілком правомірно порівнювати безробіття серед чоловіків і жінок. Нижчий рівень безробіття у жінок під час спаду 1982 р. свідчить у тому, що у таких гостро реагують на цикли галузях промисловості, що виробляють інвестиційні товари (автомобільна, сталеливарна і будівничий — ная), переважають мужчины.

И останнє міркування: число людей, що є без роботи протягом тривалого — 15 тижнів і більш, — у процентному відношенні до всієї робочої сили набагато менше, ніж безробіття. Але це цифра істотно збільшується під час спадів. У 1988 р. «довгострокові «безробітні становили лише 1,3% від усієї робочої сили в, а загальний безробіття — 5,5%. Більшість безробітних не працює у протягом щодо коротких періодів часу. Але відзначимо також, що під час спаду 1982 р. безробітні становили 3,2% від усієї робочої сили й це призводило значним економічним трудностям.

ВНЕЭКОНОМИЧЕСКИЕ ИЗДЕРЖКИ

Циклическая безробіття — це щось більше, ніж економічне лихо, це і соціальна катастрофа. Депресія призводить до бездіяльності, а бездіяльність — до втрати кваліфікації, втрати самоповаги, занепаду моральних підвалин, розпаду сім'ї, а також до громадським і політичною його відсутності. Розглянемо такі два уривки з викривальної книжки Стадса Теркеля «Лихоліття », що є своєрідними ілюстраціями «Великої депресії «. Перший уривок — свідчення малодой жінки, якої пощастило, оскільки він навчалася у колледже.

" У 1936 р., коли навчалася, а Берклі, багато молодих фактично ніхто не звернув батьків. Одні ганебно йшли з дому, бо ні могли утримувати свої сім'ї, інші кінчали життя самогубством, щоб сім'я отримала страховку. Сім'ї повністю розвалювалися. Кожен батько вважав це своєї особистої невдачею. З цих людей, які належали до середньому класу, очевидно, розумів, що відбувається у суспільстві, і тому вбивали себе. Депресія все тривала. В окремих хлопців був місця для нічлігу, тому ониютились під мостами. Я отримувала стипендію, а й за этоминогдамне нічого було їсти. Часто я обмежувалася трьома цукерками " .

И ще одне безперечна мысль:

" Робота дарує надію на ні матеріальне і соціальний просування. Вона забезпечує дітям більш сприятливий старт у житті. Вони означає єдиний чесний спосіб немає так бідно, як. Вона допомагає долати расові та інші соціальні бар'єри. Інакше кажучи… робота — це перепустку до свободи і до кращого життя. Позбавити людей роботи — це що означає викреслити їх із нашого суспільства «» .

История переконливо показує, що масове безробіття призводить до швидким, іноді дуже бурхливим соціальним і політичним змін. Про це свідчать зрушення вліво ув американській політичної теорії під час депресії 1930;х. Спричинений депресією «новий курс «був справжньої революцією в американському політичному і економічному мисленні. Прикладом таких змін є й прихід Гітлера до влади у умовах безробіття. Понад те, немає сумнівів, що великий відсоток безробіття серед негрів та інших національних меншин також є серйозною причиною заворушень і насильства, які періодично творяться у містах Америки інших країн. Що Стосується простого люду, дослідники знаходять пряме сполучення між зростанням самогубств, убивств, смертності від серцево-судинних захворювань, психічних хвороб Паркінсона й високим уроанем безработицы.

МЕЖДУНАРОДНЫЕ СРАВНЕНИЯ

В кожен певний період в різних країнах рівні безробіття істотно відрізняється друг від друга. Ці відмінності пояснюються тим, що у різних країнах існують різні природні рівні безробіття, і навіть тим, що ці країни може стати у різних фазах економічного циклу. У другій колонці таблиці 10−3 перераховані певні які в американській методиці середні рівні безробіття у промислових країнах протягом останніх п’яти років. Протягом свого історії Сполучені Штати мали вищі рівні безробіття, ніж безліч промислово розвинених країн, але починаючи з середини1980;х років це положення почало змінюватися. Як показано на другий колонці, щорічний середній безробіття у Сполучених Штатах із 1983 по 1987 р. був поранений нижче, ніж у Канаді, Австралії, Німеччині й Великобритании.

Таблица 10−3. Середні рівні безробіття і інфляції у країнах за п’ятирічний период Страна Середній Средний ежегодный ежегодный уровень безуровень работ ицы в инфляции.

1983;1987 рр. в 1983;1987 гг.

(%) (%).

Соединенные Штати Америки 7,5 З, З Канада 10,4 4,6.

Австралия 8,7 7,7.

Япония 2,8 1,3.

Франция 10,1 5,7.

Герминия 7,2 1,6.

Италия 6,6 8,9.

Швеция 2,8 6,6.

Великобритания 11,3 4,7.

Источник. Статистичне управління при міністерстві праці, Організація Економічного Співробітництва і развития.

Список литературы

1. Стенлі Л. Брю, Економікс.- М.:1993.

2. Економіка і бизнес/Под ред. В. Д. Камаева. — М.:1993.

Для підготовки даної роботи було використано матеріали з сайтаinternet.